- Tytuł:
-
Stereotyp mowy Ukraińca w świetle historii mówionej (na podstawie chrestomatii "Hołosy z Pidlaszszia i Hołosy z Berestejszczyny" Hryhorija Arkuszyna)
Стереотип мовлення українця у світлі усної історії (на основі хрестоматій "Голоси з Підляшшя та Голоси з Берестейщини" Григорія Аркушина) - Autorzy:
- Czyżewski, Feliks
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/2015087.pdf
- Data publikacji:
- 2021-12-23
- Wydawca:
- Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
- Tematy:
-
слов’янська діалектологія
соціолінгвістика,
Південне Підляшшя
білоруське Полісся
dialects
sociolinguistics
the Southern Podlasie region
the Belorussian Polesie region
dialekty
socjolingwistyka
Podlasie południowe i Polesie białoruskie - Opis:
-
W artykule przedstawiono, z wykorzystaniem metody socjolingwistycznej, obraz świadomości językowej ukraińskojęzycznych wspólnot zamieszkujących Podlasie południowe i Polesie białoruskie. Wskazano, wyzyskując wypowiedzi respondentów zawarte w dwóch tomach chrestomatii, na cechy zarówno łączące te dwie grupy użytkowników gwary ukraińskiej, jak i odróżniające oraz wyodrębniające je. Do elementów wspólnych tkwiących w świadomości lokalnych grup, a wynikających z doświadczeń historycznych respondentów, należą odniesienia do czasów II Rzeczypospolitej. Są to: wspólne terytorium państwowe i złożone relacje językowe oraz konfesyjne (por. „mowa prawosławna”). Inną cechą łączącą, jak pokazano w przywołanych wypowiedziach respondentów ukraińskojęzycznych, jest podobna sytuacja komunikatywna. Wspólnoty lokalne na Podlasiu południowym, podobnie jak na Polesiu białoruskim, funkcjonują w warunkach bilingwizmu (niekiedy nawet w warunkach wielojęzyczności). W artykule przedstawiono sytuacje „przełączania kodu językowego”. Opisano je z perspektywy socjolingwistycznej, uwzględniając m.in. kryteria wieku i wykształcenia respondenta.
Odrębnym i ważnym zagadnieniem – w świetle wypowiedzi respondentów – jest obserwacja świadomości językowej wspólnot usytuowanych poza granicami państwowymi w zakresie powiązań genetycznych gwary z językiem ogólnonarodowym. Poddane analizie wypowiedzi respondentów reprezentujących wspólnoty ukraińskojęzyczne w Polsce i na Białorusi pokazują zróżnicowany stan świadomości językowej owych społeczności. Jedni (nieliczni) wiążą język ze świadomością narodową, inni pojmują język jako wyznacznik identyfikacji ze wspólnotą lokalną. W artykule przywołano wypowiedzi respondentów uzasadniające zróżnicowanie stanu świadomości wspólnot ukraińskojęzycznych. Są to m.in.: wiek, wykształcenie, stopień mobilności użytkowników języka i zdolność jego obserwacji.
У статті представлено картину мовної свідомости україномовних спільнот, які проживають на Південному Підляшші та білоруському Поліссі, з використанням соціолінгвістичного методу. Використовуючи висловлювання респондентів, що містяться у двох томах хрестоматій, було вказано як на прикмети, що пов’язують ці дві групи носіїв української говірки, так і на прикмети, що відрізняють та виокремлюють їх. До загальних елементів, які наявні у свідомості місцевих груп, що є результатом історичного досвіду респондентів, належать згадки про часи Другої Речі Посполитої. Це спільна державна територія та складні мовні і конфесійні відносини (пор. “православна мова”). Ще однією спільною рисою, як показано у цитованих висловлюваннях україномовних респондентів, є подібна комунікативна ситуація. Місцеві спільноти на Південному Підляшші, як і на білоруському Поліссі, функціонують в умовах двомовності (іноді навіть в умовах багатомовности). У статті представлені ситуації “переключення мовного коду”. Вони описані з соціолінгвістичної точки зору, беручи до уваги, зокрема, критерії віку та освіти респондента. Окремим і важливим питанням – у світлі висловлювань респондентів – є спостереження за мовною свідомістю громад, що проживають за межами державних кордонів, у сфері генетичних зв’язків мови користувачів говірки з загальнонаціональною мовою. Аналізовані вислови респондентів, які представляють україномовні спільноти у Польщі та в Білорусі, засвідчують про різний рівень мовної свідомости їх користувачів. Деякі респонденти (нечисленні) пов’язують мову з національною ідентичністю, інші розуміють мову як детермінант ідентифікації з місцевою спільнотою. У статті приведено вислови респондентів, які обгрунтовують різноманітність стану свідомості україномовних спільнот. Це, зокрема, вік, освіта, ступінь мобільности користувачів мови та здатність спостерігати за нею.
Using a sociolinguistic method, the paper discusses the linguistic awareness of the Ukrainian speaking communities of the regions of Southern Podlasie and Belorussian Polesie. The analysis of the respondents’ statements found in the two volumes of Hryhorij Arkuszyn’s chrestomathy identifies both the characteristic features the dialects of the two communities share and the features that are dialect-specific. As to the common characteristics present in the awareness of the local communities shaped by the respondents’ historical experiences, they include references to the Second Polish Republic linked to the idea of the common state territory and the complex linguistic and confession-linked relationships (“orthodox speech”). Another common feature that transpires from the responses analyzed is a comparable communicative situation: both the local communities of the Southern Podlasie region and the region of Belorussian Polesie are bilingual and sometimes even multilingual. The paper discusses situations involving “code-switching” as seen from a sociolinguistic perspective, based, inter alia, on the criteria of the age of the respondents and their educational background. Another important issue seen through the prism of the responses analyzed is the respondents’ awareness of the dialectal links with the nation-wide tongue of the Ukrainian and Belorussian speaking communities living beyond the state borders. The analysis shows a varied linguistic awareness in this respect. Some (though not many) respondents link the language with the national awareness, others view it as an identification token of a local community. The paper discusses the respondents’ statements showing the varied degrees of awareness of the Ukrainian speaking communities, depending on the respondents’ age, the educational background, their mobility and their observational skills. - Źródło:
-
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2021, 6, 16; 49-62
1733-2249 - Pojawia się w:
- TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł