Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "sociological approaches" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Religion Today: ‘Public Decline’ in an ‘Anthropological Refuge’?
    Autorzy:
    Bogomilova, Nonka
    Lipszyc, Adam
    Sławek, Tadeusz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/chapters/979144.pdf
    Data publikacji:
    2019-02-22
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    contemporary religion
    subjective religion
    philosophical paradigms
    sociological approaches
    secularization vs. desecularization debate
    Opis:
    The paper examines diverse theoretical standpoints on issues related to the interpretation of contemporary religiosity. A distinction is made between, on the one hand, authors who acknowledge as indisputable the secular, non-religious nature of the contemporary times and, on the other hand, authors and ideas that consider the contemporary world as totally religious; between interpretations of the existential horizon of religion as providing a unique and irreplaceable transcendental meaning and support to the mortal individual, as opposed to those viewing religion as a transient cultural condition in the course of the maturing and autonomous self-assertion of the individual and society. These general theoretical and value-based interpretations, developed in particular by the philosophy and sociology of religion, are taken up here in order to understand the dynamic processes developing in the modern/postmodern religious situation, registered by sociological research and fieldwork or observed in various regional phenomena. The emptying of religion of its social ‘infrastructure’ role – the global framework of the social body – shifts the ‘point of application’ of religion from the social to the individual level, to human subjectivity. The methodological turn from the group and community to the individual is analyzed as both culturally justified and very limited. This investigation tries to clarify the issue: is ‘subjective’ religion an ‘anthropological residue’ doomed to depletion, or an essential element of ‘revived’ religion?
    Źródło:
    The Experience of Faith in Slavic Cultures and Literatures in the Context of Postsecular Thought; 66-83
    9788323537175
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Застосування інституційного підходу при вивченні дозвілля у соціологічній науці
    Application of Institutional Approach in The Study of Leisure in Sociological Science
    Autorzy:
    Михайлич (Mykhailych), Олександр (Oleksandr) Володимирович
    Мотузка (Motuzka), Таміла (Tamila) Анатоліївна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187912.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    дозвілля
    вільний час
    соціологічні
    підходи
    культурно-дозвіллєве середовище
    сучасність
    leisure
    free time
    sociological approaches
    cultural and leisure environment
    modernity
    Opis:
    У статті зазначено, що нові реалії, які ми спостерігаємо (глобалізаційні процеси, пандемія COVID-19, інформаційні війни і т.д.) спричинюють зміни у всіх сферах суспільного життя. Дозвілля є однією з таких сфер. У зв’язку з цими змінами, трансформаціями та модифікаціями люди вимушені шукати нові шляхи організації свого дозвілля та проведення вільного часу. Звертається увага, що відбуваються зміни форм різних видів діяльності. Зокрема змінюються їх зміст. Підкреслюється, що відповідно до змін у суспільстві мають змінюватися підходи до вивчення людських діяльностей. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації, що стосуються організації дозвілля та підходів до його вивчення. Також зазначено, що у вивченні цього питання є аспекти, які ще не були з’ясовані та обґрунтовані в повному обсязі. Звертаємо увагу на те, що вкладається у зміст поняття дозвілля в науковому обігу. Визначено, що дозвілля розглядають у контексті вільного часу, а саме як його частини. Підкреслено, що хоч ці два поняття розглядаються у тандемі, але вони не є тотожними. Сконцентровано увагу на розгляді основних підходів, що виокремлюють в соціології, та їхнього застосування у процесі вивчення питання. Проведений аналіз змісту соціологічних підходів до вивчення дозвілля дав змогу нам зрозуміти, що особливу увагу варто звернути на інституційний підхід. Він на сучасному етапі розвитку соціологічної науки посідає одне з провідних місць. Саме тому було детально розглянуто вивчення дозвіллєвих практик з огляду на інституційний підхід. Зазначено, що, на нашу думку, під час вивчення цього питання в українському суспільстві найбільш доречно та доцільно застосовувати інституційний підхід. Визначено, що цей підхід можна назвати інтеграцією елементів різних підходів. Це, у свою чергу, дає змогу обґрунтувати наші погляди з приводу найбільш оптимального підходу вивчення та дослідження дозвілля в українському соціумі. Сконцентровано увагу на тому, що вибір соціологічного підходу під час вивчення та дослідження певного питання залежить від того, яку мету та завдання ставить перед собою науковець.
    The article analyzes the new realities we are witnessing (globalization processes, the COVID-19 pandemic, information wars, etc.) are causing changes in all spheres of public life. Leisure is one of such areas. Due to these changes, transformations and modifications, people are forced to look for new ways to organize their leisure and leisure time. Attention is drawn to the fact that there are changes in the forms of various activities. In particular, their content is changing. It is emphasized that in accordance with changes in society, approaches to the study of human activities must change. The article analyzes the latest research and publications related to the organization of leisure and approaches to its study. It is also noted that there are aspects in the study of this issue that have not yet been fully clarified and substantiated. We pay attention to what is embedded in the content of the concept of leisure in scientific circulation. It is determined that leisure is considered in the context of free time, namely as part of it. It is emphasized that although these two concepts are considered in tandem, they are not identical. The focus is on the main approaches to sociology and their application in the study of leisure. The analysis of the content of sociological approaches to the study of leisure allowed us to understand that special attention should be paid to the institutional approach. He at the present stage of development of sociological science occupies one of the leading positions. That is why the study of leisure practices from the point of view of the institutional approach was considered in detail. It is noted that in our opinion, when studying this issue in Ukrainian society it is most appropriate and appropriate to apply an institutional approach. It is determined that this approach can be called the integration of elements of different approaches. This, in turn, allows us to substantiate our views on the most optimal approach to the study and study of leisure in Ukrainian society. Attention is focused on the fact that the choice of sociological approach in the study and research of a particular issue depends on the purpose and objectives of the scientist.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 61-73
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Status w stosunkach międzynarodowych
    Status in International Relations
    Autorzy:
    Bieleń, Stanisław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2092144.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydział Nauk Politycznych i Studiów Międzynarodowych
    Tematy:
    status
    ujęcia socjologiczne i prawne
    hierarchia międzynarodowa
    pozycja międzynarodowa Polski
    sociological and legal approaches
    international hierarchy
    international position of Poland
    Opis:
    Status jest kategorią socjologiczną i prawną. Może łączyć się z rolą społeczną, autorytetem, prestiżem lub reputacją. Może oznaczać pozycję w strukturze społecznej, w sensie obiektywnego dostępu do pewnych zasobów, atrybutów czy cech, albo w sensie subiektywnego postrzegania i oceny danego miejsca w hierarchii społecznej. Inaczej mówiąc, status oznacza obiektywną organizację uprawnień i przywilejów jakiegoś podmiotu, nieraz gwarantowanych przez prawo lub wolę innych podmiotów, albo subiektywną świadomość uznania, prestiżu czy bycia poważanym. W stosunkach międzynarodowych status jest wyznacznikiem rangi państw w hierarchii sił. Jest funkcją kolektywnego uznania pozycji państwa. W dużej mierze ma charakter wyobrażeniowy, zależy bowiem od postrzegania czy też przypisywania go danemu państwu przez innych uczestników. W przypadku Polski status międzynarodowy jest funkcją jej potencjału, ale i zaangażowania w procesy międzynarodowe. Problemem jest uzależnienie od starych geopolitycznych koncepcji i uwarunkowań zewnętrznych, zwłaszcza tzw. pułapki silniejszego sojusznika.
    Status constitutes a sociological and legal category. It can connect with a social role, authority, prestige or reputation. It can refer to a position in the social structure in the meaning of the objective access to certain resources, attributes or traits as well as in the meaning of the subjective perception and assessment of a given place in the social hierarchy. In other words, status means the objective organization of the rights and privileges of an entity, sometimes guaranteed by the law or will of other entities as well as the subjective awareness of recognition, prestige or being respected. In international relations, status is a determinant of states’ rank in the structure of power. It constitutes a resultant of the collective recognition of the state’s position. To large extent, it has an imaginary character, as it depends on perception or attribution of status to a given state by other participants. In the case of Poland, international status constitutes a function of its potential but also commitment in international processes. The problem in this field, however, is the dependence on the old geopolitical concepts and external conditions, especially the so-called trap of a stronger ally
    Źródło:
    Stosunki Międzynarodowe - International Relations; 2018, 54, 3; 35-50
    0209-0961
    Pojawia się w:
    Stosunki Międzynarodowe - International Relations
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies