Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "science," wg kryterium: Temat


Tytuł:
斯坦尼斯瓦夫·莱姆作品《泥人十四》 中的后人类主义哲学思考
Philosophical Reflections on Posthumanism in Golem XIV by Stanisław Lem
Filozoficzne refleksje nad posthumanizmem w utworze Stanisława Lema Golem XIV
Autorzy:
Mao, Yinhui
Sun, Yan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/13144350.pdf
Data publikacji:
2022-12-17
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
posthumanizm
Stanisław Lem
Golem XIV
ewolucja
literatura science-fiction
posthumanism
evolution
science-fiction literature
Opis:
Stanisław Lem był wielkim pisarzem, futurystą i krytykiem literackim, ale chińskie przekłady większości jego dzieł zostały wydane w Chinach dopiero z okazji setnej rocznicy urodzin autora w 2021 roku. Z tej przyczyny prowadzone w Chinach badania naukowe na temat Lema i jego twórczości są nieliczne. Wielu czytelników nie do końca rozumie też idee zawarte w książkach Stanisława Lema. Istnieje zatem potrzeba znalezienia odpowiednich metod analizy i badania twórczości pisarza. W niniejszym artykule wykazano, że perspektywa posthumanistyczna może dostarczyć wiarygodnego wzoru dla studiów nad Lemem. W latach 90. XX wieku popularność zdobyły interdyscyplinarne badania nad posthumanizmem, a ich koncepcja personifikacji technologii i „cyborga” otworzyła szeroką przestrzeń pisarzom reprezentującym literaturę popularnonaukową. Jednak już w latach 70. Lem złożył deklarację posthumanizmu, w której wykreował typową postać cyborga – Golema XIV – i przez narrację tej sztucznej inteligencji wyraził własne poglądy na temat relacji między człowiekiem a technologią, człowiekiem a nie-człowiekiem. W niniejszym artykule przeanalizowano dzieło Lema Golem XIV. Przedstawione w tym utworze filozoficzne idee autora nie tylko pokrywają się pod wieloma względami z dzisiejszymi teoriami posthumanistycznymi, lecz także wyrażają pewne wnikliwe refleksje, które jako bardziej futurystyczne wykraczają daleko poza ramy myśli posthumanistycznej. Lem skupia się przede wszystkim na interpretacji ewolucji i mądrości. Cel ludzkiego istnienia wyjaśnia w kategoriach ewolucji, co mieści się w ramach posthumanizmu. Jednak prezentowany utwór zawiera nie tylko posthumanistyczną krytykę antropocentryzmu – także dopełnia dekonstrukcję człowieka. Wielu badaczy we wcześniejszych opracowaniach łączyło twórczość Lema z posthumanizmem, ale opracowaniom tym brakowało teoretycznego wsparcia. Niewiele też mówiono o historii rozwoju dyscyplinarnego tego nurtu, co uczyniono w niniejszym artykule. Zawarto w nim ponadto omówienie kompozycji układu treści dzieła Lema Golem XIV, przedstawiono pogłębioną analizę obecnych w nim idei posthumanistycznych oraz wydestylowano unikalne poglądy filozoficzne Lema w nadziei na dostarczenie nowych pomysłów na interpretację jego utworu.
In the 1990s, posthumanism gained popularity in interdisciplinary research, and its concept of the personification of technology and the “cyborg” offered a wide scope for science fiction. But as early as the 1970s, Polish science fiction novelist Stanisław Lem had already made a manifesto of posthumanism in his work, in which he created Golem XIV, a typical cyborg, and expressed his own views on the relationship between human and technology, human and non-human, etc. through the narration of this artificial intelligence. In his book, he created Golem XIV, the archetypal cyborg. The philosophical ideas of Lem in Golem XIV not only coincide with the present theories of posthumanism in many ways, but also have some insightful thoughts that go far beyond the framework of posthumanist thought and are more forward-looking. This paper includes the history of the development of the discipline of posthumanism, discussion on the content of Lem’s Golem XIV, an in-depth analysis of posthumanist thinking, and Lem’s own unique philosophical views in the hope of providing new ideas for interpreting Lem’s work.
Źródło:
Postscriptum Polonistyczne; 2022, 30, 2; 1-12
1898-1593
2353-9844
Pojawia się w:
Postscriptum Polonistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Інформаційна діяльність у період глобалізації комунікативних процесів
Information Activity in the Period of Communicative Processes Globalization
Autorzy:
Tsymbal, Svitlana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/972853.pdf
Data publikacji:
2018-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
globalization;
informative society;
information activity;
communicative process;
information science
Opis:
The article considers the relevance of the ideas of modern informational science to the study of social development phenomenon, the definition of trends and perspectives of the globalization of communicative processes. The problems have been investigated in the context of interdisciplinary ideas, the role of informational science as a general scientific program has been revealed, information parameters of the communicative environment of global society have been analyzed. Purpose. The efficiency of using different types of informational activity in the study of the society globalization has been analyzed, the role of the semantic and pragmatic essence of information, its content in the process of world information exchange have been determined. Methods. Methods used in the article are as follows: system analysis, historical method, reasoning by analogy, generalization. Results. It has been proved that the use of information science methodology in the research of social development phenomenon allows one to outline new communicative strategies and managerial guidelines, to defines tendecies and prospects of the global information society. Information modeling of communicative processes will allow increasing the level of information representativeness and reliability, predicting conditions and circumstances of the information use in different regions of the world and various spheres of social activity.
Źródło:
Intercultural Communication; 2018, 5, 2; 191-207
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Чумаченко віктор кирилович (1956–2017): життєвий і науковий шлях енциклопедиста з кубані
Chumachenko Viktor Kyrylovych (1956–2017): life and scientific ways of the encyclopedist from Kuban
Autorzy:
Авраменко, Анатолій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196110.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
Чумаченко В.
україністика, Кубань
енциклопедистика
Chumachenko Viktor Kyrylovych
krainian studies
Kuban
encyclopedia science
Opis:
The article is devoted to V. Chumachenko as the philologist (literary scientist), historian and encyclopedist. The author, based on his own experience in communicating with V. Chumachenko as the one of the most prominent russian experts in Ukrainian studies as well on some sources, presents interesting biographical facts, tells about the life and scientific priorities, the most important projects of him. The general condition of the Ukrainian ethnos in the Kuban, in particular its cultural status and prospects of development is described by presentation of V. Chumachenko life and scientific ways.
Статтю присвячено філологу (літературознавцю), історику й енциклопедисту В. Чумаченкові. Автор, спираючись на власний досвід дружнього спілкування з науковцем та окремі джерела, подає цікаві біографічні факти, розповідає про життєві й наукові пріоритети, найважливіші проекти одного з найвидатніших україністів у Росії. Опис життєвого й наукового шляху В. Чумаченка окреслює також загальний стан українського етносу на Кубані, зокрема його культурний стан й перспективи розвитку.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2017, 8-9
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Философское образование в классических университетах России: история и современность
Edukacja filozoficzna na klasycznych uniwersytetach w Rosji: historia a współczesność
The Philosophical Education at the Classical Universities in Russia: the History and Nowadays
Autorzy:
Дианова, Валентина М.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/497928.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:
światopogląd
filozofia nauki
przestrzenie dyscyplinarne
uniwersalność
мировоззрение
философия науки
дисциплинарные пространства
универсальность
world-view
philosophy of science
disciplinary spaces
universality
Opis:
Autorka tekstu podjęła kwestię nauczania filozofii na uniwersytetach rosyjskich od wieku XVIII do czasów współczesnych. Kwestię tę omawia na przykładzie uniwersytetów w Sankt Petersburgu, Moskwie, Kazaniu, Rostowie nad Donem, Jekaterynburgu, Tomsku i innych ośrodków akademickich. Prezentując dzieje filozofii podejmuje także zagadnienie wpływu nauczania filozofii na formowanie się postaw światopoglądowych.
The author takes up the issue of teaching philosophy at the universities in Russia from the 18th century to the present. This issue the author discusses on the example of the universities in St. Petersburg, Moscow, Kazan, Rostov-on-Don, Yekaterinburg, Tomsk and other academic centers. Presenting the history of philosophy the author also takes up the issue of the influence of teaching philosophy on the formation of attitudes world-view.
Źródło:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2014, 14; 73-79
1642-1248
Pojawia się w:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українська інтелігенція у 1917-1921 рр.: формування громадянської позиції
Ukrainian Intelligence in 1917-1921: Formation of Civil Position
Autorzy:
Шевчук, Т.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676897.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Українська революція
інтелігенція
наука
культура
становлення
розвиток
політика
Ukrainian revolution
intelligentsia
science
culture
formation
development
politics
Opis:
У статті проаналізовано діяльність української інтелігенції у період 1917-1921 рр. Авторка за мету ставить визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 рр. Досліджено матеріальне забезпечення представників української інтелігенції, які не емігрували за кордон, а залишилися працювати на українських теренах. Звернуто увагу на їхній внесок у розвиток науки, культури періоду, коли в українських землях постійно змінювалися режими та влада переходила від одних до інших. Політика цих режимів кардинально різнилася в залежності від зовнішньополітичної орієнтації та програмних засад їхніх лідерів. До того ж українська інтелігенція по-різному реагувала на зміну влади. Тому зроблено спробу умовного розподілу представників української інтелігенції на групи відповідно до їхніх ідейно-світоглядних переконань. Розглянуто вплив політичних змін на ключові галузі науки і культури та визначено, що, з одного боку, становище наукових інституцій було незадовільним, натомість культурні галузі відроджувалися та розвивали активну діяльність. При написанні статті застосовувався принцип системності, методи порівняння і узагальнення, структуризації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні чинників, що впливали на формування наукових, культурних інтерпретацій питання подальшого буття української інтелігенції в умовах Української революції на основі проаналізованих історіографічних напрацювань та архівних матеріалів, виявленні основних досягнень та помилок у цьому інформаційно-світоглядному полі. Авторка вказує на важливість подальшого наукового дослідження проблеми, адже нині, не дивлячись на певний наявний блок напрацювань з теми, є питання, що потребують подальшого вивчення та нової інтерпретації.
The article analyzes the activities of the Ukrainian intelligentsia in 1917-1921. The author aims to determine the achievements and losses received by the Ukrainian scientific intelligentsia during 1917-1921. Attention is paid to their contribution to the development of science and culture of the period when the regimes in the Ukrainian lands were constantly changing and power passed from one to another. At the same time, the policies of these regimes differed radically depending on the foreign policy orientation and program principles of their leaders. At the same time, the Ukrainian intelligentsia reacted differently to the change of government. It was made an attempt to divide representatives of the Ukrainian intelligentsia into groups in accordance with their ideological and ideological orientation. The impact of political changes on key branches of science and culture is explored. It is determined that, on the one hand, the position of scientific institutions was unsatisfactory while cultural branches were revived and developed actively. The article is written using the principle of systematization, methods of comparison and generalization, structuring and analysis. The scientific novelty of the study is justified by the determination of the factors that influenced the formation of scientific and cultural interpretations of the future existence of the Ukrainian intelligentsia during the Ukrainian revolution on the basis of analyzed historiography and archival materials, as well as identifying major achievements and errors in this information and worldview. The author emphasizes the importance of further scientific research of the problem, because today, despite a certain existing block of work on the topic, there are issues that need further study and reinterpretation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 98-109
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українська наука та освіта у міжвоєнний період на землях, що входили до Польщі
Ukrainian education and learning on Ukrainian lands included in the Second Republic of Poland in the interwar period
Oświata i nauka ukraińska w okresie międzywojennym na ziemiach wchodzących w skład II Rzeczpospolitej
Autorzy:
Sahan, Hałyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048520.pdf
Data publikacji:
2020-12-23
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
українська наука, українсько-польські зв’язки, західноукраїнські землі, Наукового товариства ім. Шевченка
nauka ukraińska, stosunki ukraińsko-polskie, Ukraina Zachodnia, Towarzystwo Naukowe im. Tarasa Szewczenki.
Ukrainian science, Ukrainian-Polish relations, Western Ukrainian lands, Shevchenko Scientific Society
Opis:
У статті розкрито становище української вищої освіти та науки на західноукраїнських землях, які у міжвоєнний період увійшли до складу Польщі. Показано зусилля Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Товариства українських наукових викладів ім. П.Могили та Ставропігійського братства при греко-католицькій церкві Успіня Пресвятої Богородиці щодо організації університетських курсів. Зазначено, що значний влад у розвиток української науки та її презентації на світовому рівні зробила Богословська Академія у Львові (заснована у жовтні 1929 р.). Беззаперечним лідером української науки в регіоні у міжвоєнний період було Наукового товариства ім. Шевченка, яке попри всі складнощі змогло розвивати українську науку і знайомити з нею іноземний світ.
The article describes the situation of Ukrainian higher education and science in the western Ukrainian lands, which became part of Poland in the interwar period. Through the efforts of the Shevchenko Scientific Society in Lviv, the Association of Ukrainian Scientific Exhibitions. P. Graves and the Stavropigian Brotherhood at the Greek Catholic Church of the Assumption of the Blessed Virgin Mary on the organization of university courses. It is noted that a significant authority in the development of Ukrainian science and its presentation at the world level was made by the Theological Academy in Lviv (founded in October 1929). The undisputed leader of Ukrainian science in the region during the interwar period was the Scientific Society. Shevchenko, who, despite all the difficulties, was able to develop Ukrainian science and familiarize it with the foreign world.
Celem niniejszego artykułu jest przedstawienie sytuacji ukraińskiego szkolnictwa wyższego oraz nauki na zachodnich ziemiach ukraińskich, które stały się częścią Polski w okresie międzywojennym. Szczególna uwagę zwrócono na wysiłki Towarzystwa Naukowego im Tarasa Szewczenki we Lwowie, Towarzystwa Ukraińskich Wykładów Naukowych im P. Mohyły i Bractwa Stawropigijskiego przy Kościele greckokatolickim Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w zakresie organizacji kursów uniwersyteckich. Autorka konstatuje, że znaczący wkład do rozwoju nauki ukraińskiej podniesienia jej poziomu miała Akademia Teologiczna we Lwowie (założona w październiku 1929 r.). Analiza dokumentów źródłowych wskazuje jednoznacznie, że w okresie międzywojennym niekwestionowanym liderem rozwoju nauki ukraińskiej w tym regionie było Towarzystwo Naukowe im. Tarasa Szewczenki, które mimo rozlicznych trudności było w stanie rozwijać ukraińską naukę i prezentować ją poza granicami Ukrainy.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 235-244
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Термін понятие в радянському й російському мовознавстві: ідеологічний контекст
The Term “Ponyatie” in Soviet and Russian Linguistics: The Ideological Context
Autorzy:
Черненко, Ганна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16530429.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
Tematy:
Soviet linguistics
Russian linguistics
ideology in science
propaganda
concept
the Russian terms ponyatie and kontsept
dialectic materialism
Opis:
This paper traces the interconnection of Soviet ideology and development of the ponyatiye term (понятие, Rus., back translation – concept) in the humanitarian sciences of the USSR, particularly in Soviet linguistics of the 20th century. Analyzing scientific literature of the Soviet epoch, as well as works written by the Marxist-Leninist founding fathers, the author demonstrates that interpretation of the term was limited by the theory of dialectic materialism and the ideological needs of an authoritative socio-political system. This system was interested in denying the capacity of language to participate in the construction of concepts and deprive the mind of critical attention. It was objectionable also to declare the subjectivity and variability of the categorization process because it was not allowed to question the monopoly of dominant ideological beliefs and the efficiency of Soviet propaganda. At the same time, in American and European cognitive linguistics scholars were forming a new theory of categorization and gradually reinterpreting the notion of concept which, as well as ponyatiye, is used to denote the results of categorization. Its subjective variability, interference with sensory images and capacity to be constructed was accepted. There are reasons to assert that the term понятие did not undergo the same transformation as the term concept in the English linguistic tradition because of the ideological restrictions. It was the term kontsept (концепт, Rus., back translation – concept) that absorbed features which were rejected by the term ponyatiye because of dialectic materialism. This new term came into Soviet and post-Soviet linguistics at exactly the time of the collapse of the USSR and the decline of Marxist ideology. In the author’s opinion, this coincidence in chronology is indirect proof of the conclusion that ideological factors affected the term ponyatiye in Soviet and Russian linguistics.
Źródło:
Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 3; 577-593
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теория научной фантастики и творчество Лема: диалог с Анджеем Стоффом
Autorzy:
Козьмина, Елена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2080462.pdf
Data publikacji:
2021-12-23
Wydawca:
Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:
fiction
science fiction
Andrzej Stoff
Stanisław Lem
philosophical satire
фантастика
научная фантастика
Анджей Стофф
Станислав Лем
философская сатира
Opis:
В статье раскрывается проблема недостаточного знакомства российских исследователей фантастики с работами польских ученых, написанных на эту тему. Отмечается, что в польском и российском фантастоведении есть много общего, в частности, непрекращающийся интерес к творчеству Лема. Автор выстраивает диалог с польским литературоведом Анджеем Стоффом, основываясь на его теоретико-литературных работах, посвященных теории научной фантастики и творчеству Станислава Лема. Автора статьи в большей степени интересуют проблемы генологического характера. В ходе диалога выясняются сближения и расхождения в представлениях о природе научной фантастики, жанровой идентификации произведений Лема.
The article reveals the problem of insufficient acquaintance of Russian science fiction researchers with the works of Polish scientists written on this topic. It is noted that Polish and Russian science fiction has a lot in common, in particular, an ongoing interest in Lem’s work. The author builds a dialogue with the Polish literary critic Andrzej Stoff, based on his theoretical and literary works devoted to the theory of science fiction and the work of Stanislaw Lem. The author of the article is more interested in problems of genological nature. In the course of the dialogue, the convergence and divergence in ideas about the nature of science fiction and the genre identification of Lem’s works are clarified.
Źródło:
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Poetica; 2021, 9; 57-75
2353-4583
2449-7401
Pojawia się w:
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Poetica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Становлення академічної науки в Молдовській РСР (1946-1960)
Academic science institutionalization in Moldavian SSR (1946-1960)
Autorzy:
Manolache, Constantin
Xenofontov, Ion
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2056476.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
Молдовська науково-дослідна база АН СРСР
Молдовська філія АН СРСР
Академія наук Молдовської РСР
науковці
наука
Moldavian Scientific Research Base of AS USSR
Moldovan branch of the AS USSR
Academy of Sciences of MSSR
scientists
science
Opis:
На основі оригінальних архівних матеріалів (зокрема з Центрального наукового архіву Академії наук Молдови, Архіву громадсько-політичних організацій Республіки Молдова, Національного архіву Республіки Молдова) та огляду фахової літератури висвітлено історичний і соціально-політичний контексти становлення академічної науки в Молдовській РСР у 1946-1960 роках.
Based on unpublished materials from three archives (Central Scientific Archive of the Academy of Sciences, Archive of socio-political organizations from Moldova, the Moldovan National Archives) and the literature in domain, the historical, sociopolitical, as well as other aspects are analyzed, concerning Moldavian SSR academic science institutionalization in the 1946–1961 years.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2021, 13; 63-73
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Спогади Лева Биковського про Варшавське повстання: біографічний та краєзнавчий вимір
Memories of Lev Bykovski about the Warsaw uprising: biographical and local lore dimension
Autorzy:
Stambol, Ihor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343714.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Лев Биковський
спогади
Варшавське повстання
Варшавська публічна бібліотека
бібліотекознавство
Lev Bykowski
memoirs
Warsaw Uprising
Warsaw Public Library
library science
Opis:
У статті проаналізовано спогади про Варшавське повстання 1944 р. одного з найвидатніших українських книгознавців, бібліотекознавців та бібліографів – Лева Устимовича Биковського (1895–1992), який також долучився до бібліотечної справи Чехословаччини й Польщі і виконував обов’язки директора Варшавської публічної бібліотеки в один із найдраматичніших моментів історії польської столиці – антинацистського повстання. Серед постатей, які відзаначені у спогаді: Яніна Пешинська (1887-1949) – завідувачка відділом мистецтв Публічної бібліотеки та активна учасниця Варшавського повстання; Реґіна Чайковська – донька письменника Александра Свєнтоховського; професор Єржи Ковальский (1893-1948) – класичний філолог, письменник, професор Львівського та Вроцлавського університетів; письменниця Марія Домбровська (1889-1960); бургомістр Варшави Юліан Кульський; князь Віктор Вікторович Кочубей (1893-1953); діяч уряду УНР Станіслав Стемповський та інші. В краєзнавчому контексіт найбільше відзначено події навколо Варщавської публічної бібліотеки та ситуацію на вулицях Маршалковській, Кошиковій, Познаньській, Емілії Плятер, Гожій тощо. Також у спогаді є чимало свідчень про культурні установи Варшави та їхній стан після завершення повстання.
The article analyzes the memoirs of the Warsaw Uprising of 1944, written by one of the most prominent Ukrainian bibliologists, librarians and bibliographers – Lev Ustymovych Bykowski (1895–1992), who also joined the librarianship of Czechoslovakia and Poland and served as director of the Warsaw Public Library in the most dramatic moments in the history of the Polish capital – the anti-Nazi uprising. Among the figures mentioned in the memoir are: Janina Peszynska (1887-1949) – head of the Arts department of the Public Library and an active participant in the Warsaw Uprising; Regina Tchaikovsky – daughter of famous writer Alexander Sventokhovsky; Professor Jerzy Kowalski (1893-1948) – classical philologist, writer, professor of Lviv and Wroclaw universities; writer Maria Dombrovska (1889-1960); Mayor of Warsaw Julian Kulski; Prince Victor Viktorovich Kochubey (1893-1953); former minister of UPR Stanislav Stempovsky – former minister of UPR and others. In the context of local lore, the events around the Warsaw Public Library and the situation on Marshalkowska, Koszykova, Poznanska, Emilia Plater, Goza, etc. are most noted. There is also a lot of evidence in the memoir of Warsaw’s cultural institutions and their condition after the uprising.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 149-161
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
СОВРЕМЕННЫЙ ТЕРРОРИЗМ КАК ПОЛИТИЧЕСКИЙ И ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ФЕНОМЕН: АКТУАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ИНТЕРПРЕТАЦИИ
WSPÓŁCZESNY TERRORYZM JAKO FENOMEN POLITYCZNY I PSYCHOLOGICZNY. AKTUALNE PROBLEMY INTERPRETACJI
MODERN TERRORISM AS POLITICAL AND PSYCHOLOGICAL PHENOMENON: THE ACTUAL PROBLEMS OF INTERPRETATION
Autorzy:
ГУТОРОВ (Gutorov), Владимир (Vladimir)
ШИРИНЯНЦ (Shirinyants), Александр (Alexander)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/641859.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
terrorism
political science
political philosophy
terroryzm
nauka o polityce
filozofia polityki
Opis:
The article analyzes the main directions of interpretation of the phenomenon of terrorism in modern political science and political philosophy. In the public орinion terrorism as the most important factor of contemporary politics is often perceived very superficially. Many modern interpretations of terrorism, despite their apparent objectivity have consistently produced a stencil historical logic, based on purely external perception of terrorism as a subversive activity of individuals and small groups, guided by very different political motives. This trend is constantly reproduced by the media, creating conventional images of terrorists in political memory and thereby false perception of the true objectives they pursue and the real corporate structures that finance and direct their activities. Throughout the emerging dilemmas in the interpretation of terrorist activity in various regions of the world associated with the dominance of practices of violence, the lack of freedom and emergency situations in the modern political discourse. These practices constantly nourish the rhetoric of the “war on terror” imposing restrictions on the freedom of subjective judgments and contributing to the formation of “disciplinary power,” the basic mechanisms of which had been once extensively considered in M. Foucault’s political philosophy. The article proves the thesis that despite the stable liberal stereotypes, state terrorism should be viewed in theory as a universal matrix while all other forms of individual and group terrorism, regardless of their social, class or ideological orientation, are derived from this base. The paper proves the thesis according to which the adequate scientific definitions of terrorism contribute to the destruction of some historiosophical concepts, which in recent decades have transformed into a stable political myths.
W artykule poddano analizie podstawowe kierunki interpretacji zjawiska terroryzmu we współczesnej nauce o polityce oraz filozofii politycznej. W świadomości społecznej terroryzm jako jeden z najważniejszych czynników współczesnej polityki traktuje się, na ogół, bardzo powierzchownie. Wiele współczesnych interpretacji terroryzmu, przy całym ich pozornym zewnętrznym obiektywizmie, w rzeczywistości stale odtwarza szablonową logikę historyczną, opartą na czysto zewnętrznym pojmowaniu terroryzmu jako akcji wywrotowych jednostek i niewielkich grup, kierujących się przeróżnymi motywami politycznymi. Dana tendencja stale posługuje się środkami masowej informacji, utrwalającymi w pamięci politycznej szablonowe obrazy terrorystów i tym samym fałszywe pojmowanie zarówno rzeczywistych celów, które starają się oni osiągać, jak i realnych struktur korporacyjnych, które finansują i ukierunkowują ich działalność. Powszechnie występujące dylematy w zakresie interpretacji aktywności terrorystycznej w wielu regionach świata wiążą się z panowaniem we współczesnym dyskursie politycznym praktyk przemocy, braku swobody i sytuacji nadzwyczajnych, stale zasilających retorykę „wojny z terrorem”. Praktyki te same z siebie nakładają ograniczenia na subiektywną swobodę opinii, sprzyjając formowaniu struktur „władzy dyscyplinującej”, której podstawowe mechanizmy były swego czasu wszechstronnie przebadane w filozofii politycznej M. Foucaulta. W artykule sformułowano tezę, zgodnie z którą, wbrew stabilnym stereotypom liberalnym, terroryzm państwowy należy rozpatrywać w planie teoretycznym w charakterze uniwersalnej zasady lub „matrycy”, podczas gdy inne formy terroryzmu indywidualnego i grupowego, niezależnie od ich orientacji socjalnej, klasowej lub ideologicznej, jawią się jako wywodzące się z tejże podstawy. W artykule zauważa się, że adekwatne naukowe określenia terroryzmu sprzyjają zburzeniu niektórych koncepcji historiozoficznych, które w ciągu ostatnich dziesięcioleci przekształciły się w stabilne mity polityczne.
В статье анализируются основные направления интерпретации феномена терроризма в современной политической науке и политической философии. В общественном сознании терроризм как важнейший фактор современной политики воспринимается, как правило, весьма поверхностно. Многие современные интерпретации терроризма, при всей их кажущейся внешней объективности, на самом деле постоянно воспроизводят трафаретную историческую логику, основанную на чисто внешнем восприятии терроризма как подрывных акций индивидов и небольших групп, руководствующихся самыми различными политическими мотивами. Данная тенденция постоянно используется средствами массовой информации, закрепляющими в политической памяти шаблонные образы террористов и тем самым ложное восприятие как истинных целей, которые они преследуют, так и тех реальных корпоративных структур, которые финансируют и направляют их деятельность. Повсеместно возникающие дилеммы в трактовках террористической активности в различных регионах мира связаны с господством в современном политическом дискурсе практик насилия, несвободы и чрезвычайных ситуаций, постоянно подпитывающих риторику «войны с террором». Эти практики сами по себе накладывают ограничения на субъективную свободу суждений, способствуя формированию структур «дисциплинарной власти», основные механизмы которой были в свое время всесторонне исследованы в политической философии М. Фуко. В статье обосновывается тезис, согласно которому вопреки устойчивым либеральным стереотипам, государственный терроризм следует рассматривать в теоретическом плане в качестве универсальной основы или «матрицы», в то время как все другие формы индивидуального и группового терроризма, независимо от их социальной, классовой или идеологической ориентации, являются производными от данной основы. В статье отмечается, что адекватные научные определения терроризма способствуют разрушению некоторых историософских концепций, которые в последние десятилетия превратились в устойчивые политические мифы.
Źródło:
Przegląd Strategiczny; 2017, 10; 277-294
2084-6991
Pojawia się w:
Przegląd Strategiczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Системная трансформация посткоммунистических стран Центральной и Восточной Европы: российские и украинские исследования в ХХI ст.
Autorzy:
Брусиловская, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/944319.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
CEE
systemic transformation
political science
Opis:
The research topic follows, firstly, from the fact that there is a need to examine the scientific schools of the 21st century. Secondly, the general tendency towards the re-ideologization of political science requires a critical interpretation of the state of affairs in the Russian Federation and Ukraine. Thirdly, in Ukraine and in the countries that are its allies, the theoretical analysis of historiography should be particularly helpful in offering a more clear definition of the former and current ideological positions of the aggressor country (the Russian Federation). The article compares the Russian and Ukrainian schools of political science, which have explored the impact on CEE of such actors as the EU, NATO, the USA, and Germany, as well as the economic, political, and ideological components of the systemic transformation.
Źródło:
Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2018, 4; 113-134
1731-7517
Pojawia się w:
Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток наукової електротехнічної школи професора П.П. Копняєва в другій половині XX століття (до 150-річчя від дня народження вченого)
Autorzy:
Tverytnykova, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/631454.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
еlectrotechnical science, higher electrotechnical education, scientific school, P.P. Kopnyaev, Ukraine
електротехнічна наука, вища електротехнічна освіта, наукова школа, П.П. Копняєв, Україна
Opis:
Досліджено діяльність професора П.П. Копняєва зі створення науково-технічної школи в галузі електротехніки в Україні. Розкрито роль ученого у формуванні вищої електротехнічної освіти. Висвітлено особливості розвитку основних напрямів електротехнічної науки в Харківському політехнічному інституті та інших науково-освітніх установах у другій половині ХХ ст. Встановлено, що фундаментальні та прикладні дослідження електротехніків вищої електротехнічної школи України стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня й гідним внеском у скарбницю світової науки. З’ясовано, що наукові дослідження в галузі електромеханіки, техніки високих напруг, електроенергетики, електричних вимірювань були спрямовані на пошуки новітніх технологій та докорінно перетворили виробництво в цілому.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток наукової електротехнічної школи професора П.П. Копняєва в другій половині XX століття (до 150-річчя від дня народження вченого)
Autorzy:
Tverytnykova, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/632360.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
еlectrotechnical science, higher electrotechnical education, scientific school, P.P. Kopnyaev, Ukraine
електротехнічна наука, вища електротехнічна освіта, наукова школа, П.П. Копняєв, Україна
Opis:
In the article, the activity of Professor P.P. Kopnyaev concerning the creation of scientific and technical school of electrotechnical field in Ukraine is investigated. The role of scientist in the formation of higher electrotechnical education is revealed. The peculiarities of the main areas of electrotechnical science in Kharkiv Polytechnic Institute and other scientific and educational institutions in the second half of the 20th century are highlighted. It is found that the basic and applied researches of electrical engineers of higher electrotechnical school in Ukraine have become a true national treasure of the most promising level and worthy contribution to the world science. It was concluded that the scientific researches in electromechanical field, high voltage engineering, electric power, and electrical measurements were focused on the searching for new technologies and brought the radical changes in the production as a whole.
Досліджено діяльність професора П.П. Копняєва зі створення науково-технічної школи в галузі електротехніки в Україні. Розкрито роль ученого у формуванні вищої електротехнічної освіти. Висвітлено особливості розвитку основних напрямів електротехнічної науки в Харківському політехнічному інституті та інших науково-освітніх установах у другій половині ХХ ст. Встановлено, що фундаментальні та прикладні дослідження електротехніків вищої електротехнічної школи України стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня й гідним внеском у скарбницю світової науки. З’ясовано, що наукові дослідження в галузі електромеханіки, техніки високих напруг, електроенергетики, електричних вимірювань були спрямовані на пошуки новітніх технологій та докорінно перетворили виробництво в цілому.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies