Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "role of language" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 22
Tytuł:
Gdy spotykają się różne kultury. Oblicza dzieciństwa na emigracji na przykładzie Norwegii
When two different cultures meet. Faces of childhood in emigration with Norway as an example
Autorzy:
Jakubowska, Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1388247.pdf
Data publikacji:
2016-09-29
Wydawca:
Uniwersytet Gdański. Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego
Tematy:
migration
expectations
challenges
integration
role of language
Opis:
The aim of this text is an attempt to show different perspectives of the aspect of childhood spent as an emigrant, in this case in Norway. The stereotype describing this Scandinavian country as not very different culturally from Poland is a subject worth going into more deeply. Childhood spent outside the home country may have different faces. This article shows both the aspect of cultural differences and expectations connected with emigration and also brings the reader to a place in which he or she may objectively find out whether the common opinion on the ease of children’s integration into the culture of another country is misleading or not.
Źródło:
Problemy Wczesnej Edukacji; 2016, 35, 4; 147-154
1734-1582
2451-2230
Pojawia się w:
Problemy Wczesnej Edukacji
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Językoznawczy kontekst badań edukacyjnych
Linguistic Context of Educational Research
Autorzy:
Wiśniewska-Kin, Monika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/15837537.pdf
Data publikacji:
2020-12-29
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
structuralism
cognitivism
categorization
description of meaning
educational role of language
early childhood education
Opis:
The article is going to show how the approach to the educational role of language has changed. The emergence of new thinking about language is directly associated with the tendency to shift from objectivity to subjectivity. To make the reconstruction of this change, I will discuss the selected elements of the structuralist theory of language and compile them with elements of the cognitive theory of language; for instance, classic categorization methods vs. natural categorization, taxonomic definingvs. cognitive defining.The proposed comparative analyzes open up space to thinking about the measures that can be taken in order to create conditions conducive to revealing the real development potential of a child in the process of education.
Źródło:
Studia Edukacyjne; 2018, 49; 415-430
1233-6688
Pojawia się w:
Studia Edukacyjne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The influence of training on detecting lying In language: a case study of native speakers Of polish using english as a learned language
Wpływ treningu na wykrywanie kłamstwa w języku: Studium przypadku natywnych mówców języka polskiego posługujących się językiem angielskim jako językiem nabytym
Autorzy:
Kuzio, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/423862.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Lubuskie Towarzystwo Naukowe
Tematy:
lying in language
the role of lying
the role of a foreign language in lying
kłamstwo w języku
rola kłamstwa
rola języka obcego w kłamstwie
Opis:
The author of the article discusses the importance of detecting dishonesty in various cultures and presents the nature of dishonesty and its problematic assessment. The aims and the hypothesis tested in this study result from the analyses of foreign language learning. In the first part of the article, the author aims to introduce theoretical aspects of detecting lying, its nature, and the research results on the role of the basic factors in the lying process: training, trust, observers, language and culture, and their effectiveness in detecting lying. The study results are presented in the empirical part. The results are analysed in three stages, following the stages of the study being performed and the hypothesis verified. In the final part, the author presents the results showing a correlation between the variables.
W artykule autorka omawia znaczenie wykrywania oszustw w rożnych kulturach i przedstawia charakter oszustwa i jego problematyczną ocenę. Cele i hipoteza testowana w prezentowanym projekcie badawczym są wynikiem analiz związanych z przyswajaniem języka obcego. Pierwsza część artykułu ma na celu wprowadzenie do teoretycznych aspektów wykrywania kłamstwa i jego swoistego charakteru, a także istotnych wyników badań dotyczących roli podstawowych czynników procesu: szkolenia, zaufania, obserwatorów, języka i kultury i ich skuteczności przy wykrywani kłamstw. Wyniki badań zostały przedstawione w części empirycznej. Analizowano je w trzech etapach, zgodnych z etapami realizacji badań i weryfikacji postawionych w nich hipotez. W podsumowaniu zostały przedstawione wnioski ukazujące korelację pomiędzy badanymi zmiennymi.
Źródło:
Rocznik Lubuski; 2017, 43, 2; 175-190
0485-3083
Pojawia się w:
Rocznik Lubuski
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Polszczyzna w transmisji międzypokoleniowej w rodzinach jednolitych i mieszanych we Lwowskiem
Autorzy:
Dzięgiel, Ewa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/676868.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
Polish language in Ukraine
intergenerational language transmission
homogeneous and mixed marriages
role of grandparents in family language transmission
minority language
heritage language
Opis:
The Polish language in intergenerational transmission in homogeneous and mixed families in the Lviv regionThe aim of this article is to analyse the conditions of intergenerational transmission of the Polish language in homogenous and mixed families in Sambir and Dobromyl in Ukraine. 21 families took part in the survey: 13 Polish couples, 6 Polish-Ukrainian and 2 Ukrainian of Ukrainian-Polish origin. The study is based on four layers of data: firstly, semi-structured interviews and unstructured interviews with children and young people from each family (7–25 years of age); secondly, interviews with parents and grandparents; thirdly, family observation and, additionally, interviews with neighbours and friends of the families. The database of analysed audio recordings consists of conversations with 92 respondents (approximately 120 hours).The comparison shows that in Polish families the home language is Polish. Mixed couples, in turn, adopt one of two solutions: parents either apply the one parent – one language strategy (5 couples), or talk to their children in Ukrainian (1 couple). In families who rely on the former principle, in conversations among more household members and among the children themselves the Ukrainian language usually has an advantage. In the case of two Ukrainian couples of Ukrainian-Polish origin, the transmission of the Polish language was discontinued in previous generations: in one case the young participants of the study learned Polish in their childhood from their great-grandmother, in the other – on their own. Children from the presented families (with the exception of the family from Nyzhankovychi near Dobromyl) attended Polish Saturday schools; they also take part in the life of the local Roman Catholic parishes.The interviews and observations lead to the conclusion that the oldest people play a very important role in the transmission of Polish to next generations, especially in three-generation families living in the same household. Close relations between grandchildren and their Polish grandparents strengthen the position of the Polish language in everyday communication and foster their positive emotional attitude to the language.The study also confirms that most young people of Polish descent have a positive attitude towards emigration to Poland, which stems from difficult economic and political situation in Ukraine. The position of the Polish language is twofold: it is associated with the tradition and past of one’s own family on the one hand, and with the future on the other. Polszczyzna w transmisji międzypokoleniowej w rodzinach jednolitych i mieszanych we LwowskiemCelem artykułu jest analiza uwarunkowań transmisji międzypokoleniowej języka polskiego w małżeństwach jednolitych oraz mieszanych w Samborze i Dobromilu na Ukrainie. W badaniu wzięło udział 21 rodzin: 13 małżeństw polskich, 6 polsko-ukraińskich i 2 ukraińskie o ukraińsko-polskim pochodzeniu. Na potrzeby opracowania wykorzystano cztery warstwy danych: po pierwsze – wywiady częściowo standaryzowane (ustrukturyzowane) oraz swobodne rozmowy z dziećmi i młodzieżą z każdej rodziny (7–25 lat), po drugie – z rodzicami i dziadkami, po trzecie – obserwacje życia codziennego rodzin, i dodatkowo – wywiady z sąsiadami i znajomymi opisywanych rodzin. Na bazę analizowanych nagrań audio składają się rozmowy z 92 respondentami (około 120 godzin).Zestawienie pokazuje, że w rodzinach polskich językiem domowym jest polski. W małżeństwach mieszanych wprowadzono jedno z dwóch rozwiązań. Rodzice albo stosują strategię jeden rodzic – jeden język (5 par), albo rozmawiają z dziećmi po ukraińsku (1 para). W małżeństwach wykorzystujących zasadę jeden rodzic – jeden język, we wspólnych rozmowach domowników, w tym dzieci między sobą, z reguły przewagę zyskuje język ukraiński. W wypadku małżeństw ukraińskich, transmisja języka polskiego została przerwana w poprzednich generacjach. Młodzi uczestnicy badania nauczyli się języka polskiego: w jednej rodzinie – w dzieciństwie od prababci, w drugiej – samodzielnie. Dzieci z przedstawianych rodzin (za wyjątkiem rodziny z Niżankowic pod Dobromilem) uczyły się w polskich szkołach sobotnich. Łączy je też udział w życiu miejscowych parafii rzymskokatolickich.Wywiady i obserwacje prowadzą do wniosku, że bardzo ważną rolę w przekazie polszczyzny następnym pokoleniom odgrywają seniorzy, zwłaszcza w mieszkających razem rodzinach trójpokoleniowych. Bliskie kontakty wnuków z dziadkami-Polakami wzmacniają pozycję języka polskiego w codziennej komunikacji, wpływają też na pozytywny emocjonalny stosunek dzieci do tego języka.Badania potwierdzają ponadto, że wśród młodzieży polskiego pochodzenia utrzymuje się orientacja emigracyjna (wyjazdy na studia i do pracy do Polski), na co ma wpływ trudna sytuacja gospodarcza i polityczna na Ukrainie. Pozycja języka polskiego jest dwojaka: z jednej strony jest kojarzony z tradycją i przeszłością własnej rodziny, z drugiej – z przyszłością.
Źródło:
Acta Baltico-Slavica; 2019, 43
2392-2389
0065-1044
Pojawia się w:
Acta Baltico-Slavica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Mowa i pismo – dwie komplementarne formy języka
Spoken and written language as two complementary forms
Autorzy:
Sadziński, Roman
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/540879.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
spoken language
written language
primary role
complementary role
analysis
the process of teaching
Opis:
One gets the impression that the written form of the language implementation is preferably used as reference of linguistic analysis. In contrast, the article – not least on the basis of Jacques Derrida’s De la grammatologie – supports the thesis that all realizations of both, the spoken and the written language, are complementary. Consequently, they should be treated equally in the analysis. Also the legitimacy of the hitherto dominant print-based definitions of grammatical units has been criticized.
Źródło:
Społeczeństwo. Edukacja. Język; 2014, 2; 151-156
2353-1266
2449-7983
Pojawia się w:
Społeczeństwo. Edukacja. Język
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
VARIATION AND NORMALIZATION OF THE POLISH LANGUAGE IN THE OLD PRINTS FROM THE FIRST HALF OF THE 16TH CENTURY
Variation and Normalization of the Polish Language in the Old Prints from the First Half of the 16th Century
Autorzy:
MIGDAŁ, JOLANTA
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/776776.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
sixteenth-century Polish language
normalization
variance of language forms
the role of sixteenth-century printers
Opis:
The article presents normalization of the Polish literary language in prints from the first half of the 16th century. It was a breakthrough period for the normalization process in which the activities aimed at limiting the variation of language forms were intensified. The linguistic analysis presented here focuses on two groups of sixteen-century texts: Polish palaeotypes, that is the prints from Cracow from the years 1521–1522 as well as on the writings of Andrzej Glaber of Kobylin published in the years 1535–1539 in the Cracow publishing house of Florian Ungler and his wife Helena where he performed various functions: of an author, translator and editorpublisher.The observation and study of variance of language forms and its limitation enables us not only to determine the degree of normalization of the Polish language in particular periods, but also to characterize the attitude to standards of sixteen-century publishers of Polish books. On the basis of the comparison of normalization of Polish in palaeotypes from the years 1521–1522 and in the works of Andrzej Glaber from the years 1535–1539 we can conclude that the first half of the 16th century was characterized by particular standards. It is difficult to notice an apparent continuity of the normalizationtradition. Nevertheless, we can discern in this period a developing progressive trend in the normalization of the Polish literary language which quickly became widespread. The group of progressive normalizers definitely includes: the anonymous editor of Żywot Pana Jezu Krysta, printed in the publishing house of Hieronim Wietor, Jan from Koszyczki, Hieronim from Wieluń (Spiczyński) and Andrzej Glaber. In the later period also Jan Seklucjan and Stanisław Murzynowski joined this group, the polemicists who broke the old linguistic traditionsof Jan Sandecki-Malecki. Nowadays, on the basis of the findings of numerous historical-linguistic analyses, the victory of this progressive option is quite apparent..
Źródło:
Slavia Occidentalis; 2018, 75/1; 199-214
0081-0002
Pojawia się w:
Slavia Occidentalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Istota, miejsce, rola i znaczenie języków specjalistycznych we współczesnym globalnym świecie
Autorzy:
Szadyko, Stanisław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158594.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
specific language
the contemporary globalized world
essence
role
place and significance of specific language
Opis:
The article is devoted to special languages in the world today. The author describes their essence, place, role and importance.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2012, 1(3); 185-212
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Les structures ontologiques de l’éditorial socio-politique : une approche socio-cognitive
Autorzy:
Topa-Bryniarska, Dominika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/677227.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
ontological structures
persuasive function of language
editorial
gatekeeping
cognitive action chain model
Goffman’s frame analysis
semantic role of agent
semantic role of patient
Opis:
Ontologic structures in a socio-political editorial – a socio-cognitive approachThe aim of the present study is to analyze the conceptualization of ontological structures in a special type of journalistic writing represented by a socio-political editorial. According to the socio-cognitive approach (Goffman, Langacker), the author discusses the problem of discursive mechanisms related to the persuasive function of language and classification. Therefore, in basis of the gathered linguistic corpus, which constitutes of forty French editorials, treating about university and public service pension reforms, culled from the web pages of different journals and magazines (2007–2008), the author intends to describe the distribution of two semantic roles such as agent and patient (by means of the synthetic scheme presented in this paper) in the context of the persuasiveness of media communication. The way of constructing the semantic roles of participants both influences and modifies the readers’ opinions and their perception of the world.
Źródło:
Cognitive Studies; 2013, 13
2392-2397
Pojawia się w:
Cognitive Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 3)
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 3)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676582.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 26-106
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:
Derzhaliuk, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zmiany warsztatu glottodydaktycznego na zajęciach z praktycznej nauki języka rosyjskiego na studiach filologicznych pierwszego stopnia
The changes in glottodidactics workshops in the process of teaching Russian as a foreign language at bachelor’s degree in Russian philology
Autorzy:
Buchowiecka-Fudała, Agata
Piekarska-Winkler, Dorota
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/482013.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
teaching Russian as a foreign language
role of the teachers
glottodidactics work- shops
stimulate curiosity
dialogue of cultures
Opis:
The purpose of this paper is to discuss the role of new findings on the mechanisms of learning and the development of information technology. The authors draw attention to the role of the teachers who feel inspired by the work and who want to modify the glottodidactics workshop, to stimulate curiosity of students, to develop their independence and create conditions for the development of formal education and the need for long-life-learning. Two concepts take on a fundamental importance: the dialogue of cultures and strong links between language and culture, expressed in principle - “language through culture, culture through language”.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2014, 1, XIX; 179-189
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Podstawowe zasady standaryzacji nazw obiektów fizjograficznych w Polsce. Cz. II
The basic principles of the standardization of the names of physiographic objects in Poland. Part II
Autorzy:
Wolnicz-Pawłowska, Ewa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1928112.pdf
Data publikacji:
2020-12-30
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Języka Polskiego PAN
Tematy:
nazwy obiektów fizjograficznych
programy standaryzacyjne
poprawność językowa
rola samorządów
names of physiographic objects
standarization programmes
language correctness
role of local authorities
Opis:
W drugiej części artykułu przedstawiono historię programów standaryzacyjnych w Polsce, dotyczących nazw obiektów fizjograficznych. Opisano podstawy aktualnie prowadzonego programu standaryzacyjnego w Komisji Nazw Miejscowości i Obiektów Fizjograficznych. Przedstawiono zasady poprawności językowej, przestrzegane przez poprzednie komisje normatywne oraz przyjęte w obecnym procedowaniu. Omówiono problematykę poprawnościową przy nazwach o cechach gwarowych oraz nazwach zapożyczonych z języków mniejszościowych. Zwrócono uwagę na strukturalne sprzeczności w podejściu do kwestii poprawnościowych przez Komisję Nazw Miejscowości i Obiektów Fizjograficznych oraz lokalne władze samorządowe.
In the second part of the article, the history of standardization programmes concerning the names of physiographic objects is discussed. The basis of the standardization programme currently followed by the Commission on Names of Localities and Physiographic Objects is described. The paper also presents the criteria of linguistic correctness adopted by the previous standardization commissions as well as by the present one. Issues of linguistic correctness of geographical names with dialectal properties and of names borrowed from minority languages are discussed. Attention is paid to some structural discrepancies in the approaches to the issue of correctness taken by the Commission on Names of Localities and Physiographic Objects and by local authorities.
Źródło:
Onomastica; 2020, 64; 41-52
0078-4648
Pojawia się w:
Onomastica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
O rolach i cechach osobowościowych dobrego lektora języka polskiego jako obcego – na podstawie opinii studentów
About the roles and the characteristic features of a good polish language teacher – based on students’ opinions
Autorzy:
Rółkowska, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/967104.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
teaching Polish as a foreign language
the roles of a Polish language teacher
the characteristic features of a Polish language teacher
students’ opinions
intercultural communication
nauczanie jpjo
role lektora jpjo
cechy lektora jpjo
opinie studentów
komunikowanie międzykulturowe
Opis:
Celem artykułu jest przedstawienie, jakie są, zdaniem obcokrajowców uczących się w Polsce języka polskiego na poziomie A1–A2, role lektora jpjo i jaką powinien on być osobą. Opinie 55 studentów z 9 krajów zostały zebrane podczas zajęć jpjo drogą e-mailową. Na podstawie zgromadzonych wypowiedzi obcokrajowców utworzono dekalog dla lektorów pracujących głównie ze studentami rozpoczynającymi naukę jpjo, który może jednak okazać się również przydatny i obowiązujący na wyższych poziomach nauczania języka.
The purpose of this article is to present, what are, according to the Polish language learners at A1-A2 level in Poland, the roles and the characteristics features of Polish language teacher. The opinions of 55 students from 9 countries were collected during the lessons or by e-mail. On the basis of the collected material, there has been created a Decalogue for lecturers working mainly with the students who starting to learn Polish as a foreign language (but also useful and effective for language teaching at higher levels).
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Kształcenie Polonistyczne Cudzoziemców; 2014, 21
0860-6587
2449-6839
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Kształcenie Polonistyczne Cudzoziemców
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
W poszukiwaniu efektywnej metody nauki języka obcego dzieci w wieku wczesnoszkolnym – idea integracji zajęć językowych z edukacją artystyczną
In Search of an Effective Method of Learning a Foreign Language in Early School – the Idea of Integrating Language Classes with Art Education
Autorzy:
Sieczych-Kukawska, Aleksandra
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1294446.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Akademia Ignatianum w Krakowie
Tematy:
nauka języka obcego dzieci w wieku wczesnoszkolnym
integracja zajęć językowych z zajęciami artystycznymi
korzyści płynące z łączenia edukacji językowej z artystyczną
motywacja do uczenia się języka obcego
rola emocji w uczeniu języka obcego
teaching a foreign language to early school children
integration of language education with art classes
advantages of combining language learning with art education
motivation to learn a foreign language
the role of emotions in teaching a language
Opis:
Celem artykułu jest ukazanie korzyści, jakie płyną z połączenia zajęć językowych z zajęciami artystycznymi na wczesnym etapie edukacji językowej uczniów. Tekst stanowi analizę literatury przedmiotu, które pozwalają dostrzec potencjalnie wysoką wartość połączenia procesu glottodydaktycznego z edukacją artystyczną. Odwołując się do teorii neurobiologicznych, psychologicznych, konstruktywistycznych, a także teorii twórców edukacji artystycznej ukazane zostaje pełne spektrum argumentów, które podkreślają korzyści takiego połączenia. Przytaczane argumenty (dotyczące sfery emocjonalnej, wolicjonalnej, poznawczej) dostarczają głębokiego przekonania o zasadności oraz korzyściach płynących dla dziecka z włączania zajęć artystycznych w proces kształcenia językowego.
The objective of the article is presenting the advantages of combining language classes with art education at the early stage of students’ language education. The author analyses the books that make it possible to notice the possibly high value of linking the process of a foreign language acquisition with art education. Referring to neurobiological, psychological and constructivist theories, as well as to the theories of creators of art education, the author presents a full range of arguments that emphasize the advantages of such a connection. All the arguments (related to the emotional, volitional and cognitive sphere) confirm the fact that the inclusion of art classes into the process of language teaching is justified and useful for the child.
Źródło:
Edukacja Elementarna w Teorii i Praktyce; 2019, 14, 1(51); 97-108
1896-2327
Pojawia się w:
Edukacja Elementarna w Teorii i Praktyce
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 22

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies