Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "professional self-realization" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Investigation into the Participation Activity Rate of Foreign Languages Teachers in Specially Focused Network Pedagogical Communities
Autorzy:
Malykhin, Oleksandr
Aristova, Nataliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1969302.pdf
Data publikacji:
2018-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
network community
foreign languages teachers
self-actualisation
professional self-realization
self-efficacy
disciplinary self-efficacy
instructional self-efficacy
professional activity
higher educational institution
Opis:
The authors present the results of research carried out in the 2017/2018 academic year among foreign languages teachers at eight higher education institutions. The aim of the study was to find out the connection between the participation activity rate of foreign languages teachers in specially focused network pedagogical communities and the level of professional self-realization through their self-efficacy. We used methods of mathematical statistics, computer data processing and discursive reflextion for drawing logical conclusions from experimental data. 267 foreign languages teachers from Ukrainian universities participated in the first stage of research. During the second stage, 108 selected foreign languages teachers completed a questionnaire for collecting data and evaluating the level of their self-efficacy. Results indicate a significant difference in the professional self-realization levels among the members and non-members of specially focused network communities and confirm the suggested hypothesis.
Źródło:
The New Educational Review; 2018, 53; 227-238
1732-6729
Pojawia się w:
The New Educational Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Чесність у взаємозв`язках з механізмами психологічного захисту у поліцейських з різним рівнем професійного самоздійснення
Honesty in relationships with mechanisms of psychological protection in police officers with different levels of professional self-fulfillment
Autorzy:
Пономаренко (Ponomarenko), Яна (Yana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177538.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
поліцейські
поліціювання
професійна
діяльність
професійне самоздійснення
психологічний захист
чесність
policemen
policing
professional activity
professional self-realization
psychological protection
honesty
Opis:
The analysis of domestic and foreign literature on the problem of police honesty in the context of their professional activities is covered. The specifics of the manifestation of this quality are revealed and the importance of this feature in the practice of policing is determined. In domestic psychology, honesty is considered by scientists as a moral component of the police officer’s personality, which testifies to the reliability, psychological stability and devotion to their profession. In foreign studies, honesty is interpreted through the effectiveness of activities, the quality of contacts with society and willingness to perform their activities at all times. The purpose of the study is to determine the psychological characteristics of honesty in the relationship with the mechanisms of psychological protection in police officers who have different levels of professional self-fulfillment (PS). The objectives of the study were: 1) theoretical review of psychological studies, which highlights the problem of honesty of police officers as one of the main competencies in police practice and an essential criterion in the formation of mechanisms of psychological protection; 2) determining the specifics of the manifestation of honesty in police officers with different levels of professional self-fulfillment (PS). The empirical basis of the study was 87 patrol police officers of special forces. The age of the subjects ranges from 22 to 50 years. Experience of practical work in police units ranges from 4 to 20 years. With the help of «Questionnaire of professional self-fulfillment» by O. Kokun and using the method of clustering according to the principle of k - means, we formed three groups of subjects: low, medium and high levels of PS. The first group included police officers with a low level of PS – 43 persons; the second group with an average level of SF was 20 persons, the third group of high-level of PS was 24 persons. Police officers with a low level of PS (first group) and with a high level of PS (second group) were involved in further research. To achieve this goal, the following were used: the “Honesty” questionnaire presented by the AZPS laboratory and the “Lifestyle Index” questionnaire by R. Plutchik, H. Kellerman & H.R. Conte. To identify the relationship between indicators, the method of mathematical statistics was used – Spearman’s rank correlation coefficient. The correlation analysis allowed us to determine the place of honesty in the personality structure of police officers and to reveal the specifics of protective psychological mechanisms in police officers with different levels of PS. A group of police officers with a low-level of PS has two connections: one positive and one negative. Police officers with a high level of PS have two positive connections and one negative one.
Висвітлено аналіз вітчизняної та закордонної літератури з проблеми чесності поліцейських в контексті їх професійної діяльності. Розкрито специфіку прояву даної якості та обумовлена важливість даної риси у практиці поліціювання. У вітчизняній психології, чесність розглядається вченими як моральна складова особистості поліцейського, котра свідчить про надійність, психологічну стійкість та відданість своїй професії. У закордонних наукових напрацюваннях чесність інтерпретується через ефективність діяльності, якість контактів з соціумом та готовності виконувати свою діяльність повсякчас. Мета дослідження – визначити психологічні особливості прояву чесності у взаємозв’язках з механізмами психологічного захисту у поліцейських, котрі мають різний рівень професійного самоздійснення (ПС). Завданнями дослідження виступили: 1) теоретичний огляд психологічних досліджень, котрі висвітлюють проблему чесності поліцейських як одну з головних компетенцій у практиці поліціювання та суттєвого критерію при формуванні механізмів психологічного захисту; 2) визначення специфіки прояву показників чесності у взаємозв’язках із механізмами захисту у поліцейських з різним рівнем професійного самоздійснення (ПС). Емпіричною базою дослідження виступили 87 працівників патрульної поліції підрозділів особливого призначення. Вік досліджуваних коливається в межах від 22 до 50 років. Стаж практичної роботи в підрозділах поліції знаходиться в межах від 4 до 20 років. За допомогою «Опитувальник професійного самоздійснення» О. Кокуна та із використанням методу кластеризації за принципом k - середніх нами було сформовано три групи досліджуваних: з низьким, середнім та високим рівнем ПС. До першої групи увійшли поліцейські з низьким рівнем ПС – 43 особи; друга група з середнім півнем ПС становила 20 осіб, третя група високого рівня ПС налічувала 24 особи. До подальшого дослідження були залучені поліцейські з низьким рівнем ПС (перша група) та з високим рівнем (друга група). Для досягнення поставленої мети були використані: опитувальник «Чесність», презентований лабораторією AZPS та опитувальник «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Г. Келлермана та Х. Конте. Для виявлення взаємозв’язку між показниками було використано метод математичної статистики – коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Проведений кореляційний аналіз дозволив нам визначити місце чесності у структурі особистості поліціантів й розкрити специфіку захисних психологічних механізмів у поліцейських з різним рівнем ПС. Для поліцейських з низьким рівнем ПС характерні два зв’язки: один позитивний та один негативний. У працівників поліції з високим рівнем ПС визначено два позитивні зв’язки та один негативний.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 123-130
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Problemy rozwoju zawodowego osobowości w badaniach ukraińskich naukowców
Autorzy:
Nyczkało, Nellia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/614561.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
individual
professional development
professional self-realization
professionalization
career counseling
labour market
osobowość
rozwój zawodowy
profesjonalna samoaktualizacja
profesjonalizacja
orientacja zawodowa
rynek pracy
Opis:
Ukrainian and foreign theories of an individual have been analyzed, the ideas of professional development and the professional self-realization of an individual on condition of dynamic changes on labour market have been presented. There has been outlined the importance of studying the questions of a specialist’s professional identity on the rational, humanistic and dialogue methodological basis and in accordance with results of researches in psychology and connected with it sciences. Peculiarities of the systems of professional education and training in foreign countries have been revealed. The actual issues of upbringing of a professional worker and career counseling of people in new social and economic circumstances have been analyzed. Perspectives in the development of professional education and training in the market economy at the state, regional and local levels have been presented. Some directions of pedagogical and psychological researches of these questions, such as questions of psychology of an individual, professional psychology, organizational psychology and labour psychology, theoretical and methodological basis of professional education, adult education, in-service training, professional education of the unemployed have been suggested. The necessity of scientific foreseeing changes on labour market and modernization of education and training systems has been grounded.
W opracowaniu przybliżono ukraińskie i zagraniczne teorie osobowości. Ponadto teoretycznie zostały uzasadnione przepisy dotyczące zawodowego rozwoju osobowości oraz jej zawodowej samoaktualizacji w warunkach dynamicznych zmian na rynku pracy. Autorka zaakcentowała wielkie znaczenie badań zawodowej tożsamości jednostki na podstawie racjonalnych, humanistycznych i dialogicznych kierunków metodologicznych, z uwzględnieniem dorobku różnych dziedzin psychologii i dyscyplin pokrewnych. W artykule wyjaśniono prawidłowość obecną w systemach kształcenia i szkolenia zawodowego za granicą oraz aktualne problemy dotyczące kształcenia profesjonalizmu pracownika, orientacji zawodowej różnych kategorii ludności w nowych warunkach społeczno-ekonomicznych i prawodawczego zapełnienia tego procesu. Autorka zaproponowała perspektywiczne kierunki rozwoju kształcenia i szkolenia zawodowego w warunkach gospodarki rynkowej na poziomie krajowym, regionalnym i gałęziowym oraz główne kierunki badań pedagogicznych i psychologicznych, zwłaszcza w zakresie problemów psychologii osobowości, psychologii zawodowej, psychologii organizacyjnej i psychologii pracy, teoretycznych i metodycznych zasad kształcenia zawodowego, edukacji dorosłych, kształcenia zawodowego w przedsiębiorstwie, a także kształcenia zawodowego bezrobotnych. W pracy została udowodniona konieczność naukowego prognozowania zmian na rynku pracy i modernizacji systemów edukacji i szkolenia.
Źródło:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia; 2016, 29, 4
0867-2040
Pojawia się w:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Model of positive personality functioning in the environment of social professions
Model pozytywnej osobowości funkcjonujący w środowisku pracowników socjalnych
Autorzy:
Bogomaz, Sergey
Morozhanova, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1181258.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Raciborzu
Tematy:
positive functioning
integration
self-realization
model
professional activity
development
well-being
dialogical interaction
Opis:
The research is based on theoretical and empirical conclusions obtained in the course of studying the problem of positive functioning of the individual in social professions. The needs of specialists in optimal positive functioning at different levels: personal, group and social are identified. Dialogue and discourse are considered as productive agents of an individual's daily and professional life, social and professional expectations, ideals, and positive constructive experience.
Źródło:
Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development; 2020, 2(99); 153-161
1897-2349
2657-5760
Pojawia się w:
Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Профессиональное выгорание у менеджеров
Wypalenie zawodowe u menedżerów
Professional Burnout among Managers
Autorzy:
Ткач, Тамара
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1913259.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
профессиональный стресс
профессиональное выгорание
психическая саморегуляция
самоменеджмент
самопознание
самоопределение
самоорганизация
самореа-лизация
самодеятельность
самоконтроль
самооценивание
самомотивирование
саморазвитие
stres zawodowy
wypalenie zawodowe
samoregulacja psychiczna
samozarządzanie
samopoznanie
samostanowienie
samoorganizacja
samorealizacja
samodzielność
samokontrola
samoocena
samomotywacja
samorozwój
occupational stress
professional burnout
mental self-control
self-management
self-knowledge
self-determination
self-organization
self-realization
independence
self-control
self-concept
self-motivation
self-development
Opis:
Особенностью профессиональной деятельности человека в ХХІ веке стало то, что чело-век терпит не сколько от физических нагрузок, а, в большей мере, от психоэмоциональных. Особенно это касается людей, которые работают в системе «человек-человек», одним из представителей которых есть менеджер. Часто менеджер принимает не совсем рациональные решения. В процессе своей профессиональной деятельности менеджеру приходится делать конкретные выводы, сопоставлять. Но ожидания от принятых решений не всегда оправдыва-ются. Чрезмерные амбиции, ожидание поощрения труда, желание быстрого продвижения по карьерной лестнице возбуждают психоэмоциональную сферу человека. В результате, человек может преодолеть опасную черту, за которой наступает недостаток мотивации, удовольствия в работе, радости от достижений, одним словом, стресс, связанный с профессиональной деятельностью. Синдром, который развивается на фоне хронического стресса, ведет к истощению эмоционально-энергичных и личностных ресурсов работающего человека, провоцирует про-фессиональное выгорание. Профессиональное выгорание возникает в результате внутреннего накопления отрицательных эмоций без «разрядки» или «освобождения» от них.
The article presents the results of the study on stress which has definitely expanded scientific research on the psychological aspect that began a stage of understanding of stress as a psychological category. This is especially true for people working in the system "man-man", among which are the Manager. Often the Manager will take reasonable decisions. In the course of their profes-sional activities the Manager has to make specific findings, to compare. But the expectations from the decisions made are not always met. Burnout usually occurs in modern organizations, although often not considered as a problem of organization. Specific determinants of occupational stress have been described. The aim of this work was to analyze how self-monitoring, strategies to combat professional burnout, job stress and the sociodemographic factors differentiate the level of psychophysical well-being of the officers of the professional activity and what is a predictor of psychophysical well-being in a professional band.
W artykule przedstawiono wyniki badań nad stresem. Rozważania naukowe rozszerzono o aspekt psychologiczny, co ma zainicjować rozumienie stresu jako kategorii psychologicznej. Zagadnienie to dotyczy w szczególności osób, które pracują w ramach systemu określanego jako „człowiek-człowiek”. Jednym z przedstawicieli tej grupy osób jest menedżer. Kierownik często podejmuje nie do końca racjonalne decyzje. W trakcie swojej pracy zawodowej menedżer zmuszony jest podejmować konkretne decyzje, wyciągać wnioski i przewidywać. Oczekiwania względem podjętych decyzji nie zawsze są jednak uzasadnione. Wypalenie zawodowe występuje powszechnie we współczesnych organizacjach, choć najczęściej nie jest rozpatrywane w miejscu pracy jako problem organizacyjny. W artykule opisano specyficzne uwarunkowania stresu zawo-dowego. Celem pracy było przeanalizowanie, w jaki sposób samokontrola, strategie radzenia sobie z wypaleniem zawodowym, stresem zawodowym i czynniki socjodemograficzne różnicują poziom samopoczucia psychofizycznego u realizujących działalność zawodową oraz co jest predyktorem samopoczucia psychofizycznego w tej grupie zawodowej.
Źródło:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2016, 47; 260-272
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies