Temat: political democracy - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Інституційні чинники пропорційності парламентського представництва українських політичних партій
Institutional Aspects of Proportionate Parliamentary Representation of Ukrainian Political Parties
Autorzy:: Чабанна, Маргарита
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489231.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: political party
democracy
parliamentary representation
electoral system
voter
turnout
electorate
indices of disproportionality
Opis:: In political science the assessment of institutional development is an important criterion for determining the level of democratic governance. Therefore, the role of formal political institutions is significant for the functioning of the political system. It concerns the functioning of the executive, legislative, judiciary, and has expression in the mechanisms of mediation between public authorities and citizens. In the article the participation of political parties as such mediators is shown. Political parties, in this context, perform the numbers of functions in order to promote the principle of political representation through elections and parliamentarism. Therefore, political elections aimed at the expression of public opinion may apply as a tool for representative government. Thus, democratic elections and the formation of the parliament can be evaluated according to the criteria of transparency and proportionality of political representation. The implementation of these principles in a democratic political system depends on several factors related to the type of electoral system and those political institutions that affect the electoral process. For instance the representation of political parties in elected bodies depends on the threshold for parties or blocks (in the case of a proportional system), voter turnout and the method of determining electoral quota; as well the number of political parties participating in the elections; and the rights of voters to vote «against all». The article examines the impact of the electoral system on proportionate representation of political parties in parliament during the elections to the Ukrainian parliament (2002-2014). As for the constitutional amendments and electoral legislation in 2004-2014 years, we focus on the type of electoral system, the methods for calculating the electoral quota, threshold for political parties, the number of political parties-participants of the election process, as well as indicators of voter turnout. In order to analyse the proportionality of parliamentary representation of political parties we consider the indices of disproportionality. Overall, the disproportionate representation of political party as a phenomenon is caused by the existence of threshold (in the case of a proportional electoral system) and single-member constituencies (in the case of the majority electoral system). The level of proportional parliamentary representation of political parties in Ukraine is moderate. At the same time, the downward trend of proportional representation is obvious. This is due to the increase in unrepresented voters who vote for political parties that do not win seats. In this regard, we can state that a high threshold helps large parties in the election competition. However, as a result, the disproportionate representation of political parties may rise because of the high percentage of voters whose interests are not represented in parliament. In other words, the essential electoral support for non-influential parties, their overall percentage and dispersion of voters who support political parties that do not pass in parliament, is a factor of disproportionate representation. That is, the level of proportionate representation refers to the total number of political parties that compete in elections.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 238-249
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Эффективность и качество демократии в сравнительной политологии: дефинитивные и концептуальные параметры анализа
Efficiency and quality of democracy in comparative politics: definitive and conceptual options of analysis
Efektywność i jakość demokracji w politologii porównawczej: definicyjne i koncepcyjne parametry analizy
Autorzy:: Lytvyn, Vitaliy S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2195908.pdf
Data publikacji:: 2015-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: демократия
политический режим
эффективность демократии
качество демократии
концепт демократии
минимальная демократия
demokracja
ustrój polityczny
wydajność
jakość demokracji
democracy
political regime
efficiency of democracy
quality of democracy
Opis:: The article is dedicated to analyzing the historiography and conceptualization of the phenomenon of efficiency and quality of democracy. The author of the research outlined the definitive and conceptual parameters of comparative analysis of efficiency and quality of democracy, argued that different political regimes are more or less democratic. The article highlights various approaches, theoretical and empirical features of studying efficiency and quality of democracy, represents the most systemic/holistic indicators and methods of operationalization of democracy quality and efficiency. On this basis, the author actualized a unified approach to the analysis and conceptualization of quality and efficiency of democracy and argued that quality and efficiency of democracy is expedient to be mentioned not in a holistic continuum of political regimes, but when a certain state is actually democratic. As a result, the research confirmed that democracy is a multi-piece category and is able to expand its efficiency and quality.
W artykule podjęta została próba historiografii i konceptualizacji efektywności i jakości demokracji. Autor przytacza definicyjne i koncepcyjne parametry analizy porównawczej dotyczące efektywności i jakości demokracji, wskazując na zróżnicowany poziom demokratyczności systemów politycznych. Przedstawione zostały również nurty teoretyczne i analizy empiryczne badające skuteczność/jakość demokracji oraz systemowe/holistyczne wskaźniki i metodologie operacjonalizacji jakości i efektywności demokracji. W artykule demokracja jest rozpatrywana jako kategoria składająca się z wielu elementów i posiadająca potencjał do zwiększenia własnej efektywności i jakości.
В статье сделано попытку историографии и концептуализации феномена эффективности и качества демократии. Автор исследования очертил дефинитивные и концептуальные параметры сравнительного анализа эффективности и качества демократии. В статье выделены различные подходы, а также теоретические/ эмпирические особенности изучения эффективности/качества демократии, представлены наиболее системные/целостные индикаторы и методики ее операционализации. Демократия рассматривается как многосоставная категория, котроая способна расширять свою эффективность и качество.
Źródło:: Świat Idei i Polityki; 2015, 14; 110-132
1643-8442
Pojawia się w:: Świat Idei i Polityki
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Формування нової ідеології політичної участі українців
Kształtowanie się nowej ideologii partycypacji politycznej Ukraińców
Autorzy:: Новакова, Олена
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489355.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: democracy,
political participation,
protest activity,
ideology of political participation
Opis:: The article is devoted the analysis of ideological principles and essence descriptions of political participation of the Ukrainian citizens in the process of democratic transformation of society. The articles of analysis are the newest tendencies of forming of protest activity of citizens and directions of its bringing in to the processes of state building. The specific of the democratic mode of political power consists in that it cannot be created only efforts of political elite. Therefore a problem of forming of structural political participation, creation of the real mechanisms of bringing in of citizens, to acceptance and realization of political decisions is very important for Ukrainian society which tries to carry out scale democratic transformations. Progresses of the political participating trends in Ukraine are contradictory enough and demonstrate a wave dynamics. Under act of revolutionary events of 2013-2014 new ideology of political participation — ideology and culture of resistance which is based on the awareness of the involvement and responsibility for own life and life of people is formed. In order that ideology of resistance acquired unconflict forms gradually, it is necessary actively to use energy of people for the real changes in society. Therefore exactly balance of institucionalizacii and political participation certainly as an urgent condition of success of democratic reforms. In achievement of political order returning of trust needs to public, adjusting of collaboration of power and civil society authorities.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 194-200
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Роль і місце опозиції в політичній системі Швейцарії
The Role and Place of the Opposition in the Political System of Switzerland
Autorzy:: Рудич, С.Ф.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676906.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Швейцарська Конфедерація
політична система
опозиція
конкорданс
магічна формула
референдум
пряма демократія
народна ініціатива
консолідоване суспільство
Swiss Confederation
political system
opposition
concordance
magic formula
referendum
direct democracy
people’s initiative
consolidated society
Opis:: У статті розглядається роль та спосіб функціонування опозиції в політичній системі Швейцарської Конфедерації. Показано, що відсутність опозиції в політичному житті країни в традиційному розумінні пояснюється, у першу чергу, досягнутим між головними політичними силами згодою або конкордансом, оформленим офіційно у вигляді так званої “магічної формули”. Функціонуючий за цим принципом федеральний уряд у поєднанні з чітко відпрацьованим механізмомпрямої, а точніше сказати, напівпрямої референдумної демократії: з одного боку дозволяє ефективно реалізувати конституційне право громадян брати участь у політичному житті країни, а з іншого – уникати перманентних парламентських та урядових криз. У статті досить докладно описується політична система Конфедерації. Окрему увагу приділено Швейцарській народній партії, потужній політичній силі, яка протягом останніх десяти років стабільно досягала високих результатів на парламентських виборах та з повним правом вважати себе опозиційною. У цьому зв’язку автором ставиться питання щодо можливості використання існуючої нині в Швейцарії політичної системи, а, тим більше, способу функціонування опозиції, як моделі для інших країн? В публікації докладно розкрито, як діє на практиці інститут прямої демократії. Наголошується на тому, щонародна ініціатива та референдум дають громадянину можливість постійно впливати на конституційний процес у державі та виносити розроблені урядом проекти на суд народу. Часте звернення у такий спосіб до виборців примушує суспільство постійно перейматися актуальними політичними питаннями. При цьому, великі авторитетні партії користуються цим правом рідше, ніж дрібні суспільні організації або позапарламентські опозиційні групи. Крім того, швейцарцям вдається таким чином постійно тримати під контролем політичний курс уряду, і Федеральна рада згідно конституції країни має постійно радитись з народом, який свою думку щодо політичних пропозицій висловлює, опускаючи бюлетені до скриньок для голосування. При цьому підкреслюється, що головний виклик швейцарському федералізмові полягає не в мультикультуралізмі нації, який склався не в наслідок імміграції громадян, як, наприклад, у в США, Канаді або Австралії, а навпаки, сягає своїм корінням у вікову історію спільнот, які споконвічно мешкали в Швейцарії. Коротко охарактеризовані відносини Швейцарії з Європейським Союзом протягом останнього двадцятиріччя. Характеризуючи українсько-швейцарські відносин, автор робить акцент на значенні, яке має Швейцарія для нашої держави, зокрема в контексті війни Росії проти України. Аналізуються переваги та недоліки прямої референдумної демократії. Робляться певні висновки щодо можливості використання швейцарського досвіду у політичному житті інших країн.
The article considers the role and the way of functioning of the opposition in the political system of the Swiss Confederation.It is shown that the absence of an opposition in the political life of the country in the traditional sense is explained by the agreement or concordance between the main political forces, drawn up officially in the form of the so-called “magic formula”. A federal government functioning according to this principle in combination with a well-developed mechanism of direct, or more precisely, semi-direct referendum democracy: on the one hand, it allows the effective implementation of the constitutional right of citizens to participate in the political life of the country, and on the other hand, it allows to avoid permanent parliamentary and governmental crises. Particular attention is paid to the Swiss People’s Party, a powerful political force that has consistently achieved high results in parliamentary elections over the past ten years and has every right to consider itself as opposition party. In this connection, the author raises the question of the possibility of using the political system existing today in Switzerland, and, even more so, the way the opposition functions, as a model for other countries? The publication reveals in detail how the institution of direct democracy works in practice. It is emphasized that the people’s initiative and the referendum give the citizen the opportunity to constantly influence the constitutional process in the state and bring projects developed by the government to the people’s court. Frequent appeals to voters in this way forces society to constantly worry about topical political issues. At the same time, large authoritative parties use this right less often than small social organizations or extra-parliamentary opposition groups. In addition, the Swiss manage in this way to constantly keep the political course of the government under control, and the Federal Council, according to the country’s constitution, must constantly consult with the people, who express their opinion on political proposals by dropping ballots into the voting baskets. At the same time, it is emphasized that the main challenge to Swiss federalism lies not in the multiculturalism of the nation, which did not develop as a result of the immigration of citizens, as, for example, in the USA, Canada or Australia, but on the contrary, has its roots in the age-old history of the communities that originally lived in Switzerland. Switzerland’s relations with the European Union during the last twenty years are briefly described. Characterizing Ukrainian-Swiss relations, the author emphasizes the importance that Switzerland has for our country, particularly in the context of Russia’s war against Ukraine. The advantages and disadvantages of direct referendum democracy are analyzed. Certain conclusions are drawn regarding the possibility of using Swiss experience in the political life of other countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 82-97
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Президентська Росія перед викликами модернізації: соціально-політичний аспект
Prezydencka Rosja wobec wyzwań modernizacji: aspekt społeczno-polityczny
Autorzy:: Піляєв, Ігор
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489261.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: socio-political modernization,
post-Communist Russia,
political transit,
“guided democracy”,
authoritarianism
Opis:: The article investigates the historical background of Russia’s socio-political transformation in the age of presidential republic, the Russian society’s present state and modernization prospects. Since the Horde Russia would be effected by the oriental despotism. The Russian modernization historically took place under the Western civilization’s influence but its instruments were mostly despotic and essentially anti-European. The Russian historical drama is that the social base of its modernization had been exterminated during the Bolshevik Revolution and Stalin’s dictatorship, and by now, in the train of the ongoing post-communist transformations, is still in germ. In contrast to the American Great Power doctrine where democracy serves as an important tool, Putin’s Russia has chosen the absolute priority of state and corporate interests over rights, freedoms and interests of its citizens. The author concludes that the fundamental problems and challenges, which had confronted the Russian modernization a quarter century ago, have remained unresolved. The most important of them are the key political actors’ unwillingness to act within the democratic rules, the values foundation friability, the lack of democratic consciousness and political culture. Since the annexation of Crimea and the start of the hybrid war in Donbas Russia’s socio-political transformation has found clear imperial meanings and would rely henceforth on the Eurasian space’ resource self-sufficiency with the strictly authoritarian state ideology and elements of the mobilization economy.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 14-23
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Політичні династії Лівану: «тонке налаштування»
The Lebanese Political Dynasties: “the fine-tuning”
Autorzy:: Зелінський, А.Л.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676743.pdf
Data publikacji:: 2022-01-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ліванська республіка
кланова структура
політичні династії
заїми (зуама)
нова еліта
«мафіозна демократія»
Lebanese Republic
a clan structure
the political dynasties
zaims (zuama)
a new elite
“a mafia democracy”
Opis:: Невелика за розміром Ліванська республіка вирізняється конфесійною сегментованістю, клановою орієнтованістю й переважною спадковістю місцевої політичної еліти. Олігархічний характер політичного режиму країни кедрів обумовлено традиційною клановою структурою ліванського суспільства. Протягом століть провідну роль у Лівані відігравали територіально-конфесійні клани на чолі з шейхами–заїмами (зуама). Ця система перекочувала у сучасний ліванський політикум. До того ж, вона знаходить підтримку як серед старої, так і серед нової еліти. Тому, чітке уявлення про причетність керівників владних структур Ліванської республіки до тієї чи іншої політичної династії є необхідним для розуміння сучасного стану речей у країні, а також для прогнозування характеру її подальшого політичного розвитку. Найважливішим критерієм послідовності висвітлення діяльності політичних династій країни кедрів виступає ступінь впливу того чи іншого з нинішніх «Заїмів» на нинішні ліванські реалії. З огляду на це, мова піде про родинно-клановий контекст перших трьох осіб держави: Прем’єр-міністра, президента (спікера) національної асамблеї і президента Ліванської республіки, а також про низку неохоплених вище лідерів впливових чи бодай знакових політичних сил, представлених у парламенті, обраному у 2018 році (за винятком Х. Насралли і С. Джааджі). Зокрема, стаття містить аналіз можливостей створення політичних династій діючим прем’єр-міністром Н. Мікаті та спікером парламенту Н. Беррі, перспектив для подальшого існування нещодавно заснованих політичних династій Аунів і аль-Харірі, а також причин політичного виживання родин спадкових ліванських заїмів Джумблатів і Франж’є. Головний висновок публікації полягає у констатації перспективи тотального збереження принципу сімейності у ліванській політиці бодай на найближчі десятиліття.
A small in size, Lebanese Republic is known for it’s a confessional segmentation, a clan orientation and a predominant heredity of the local political elite. A oligarchic nature of a political regime of the country of cedars is due to a traditional clan structure of a lebanese society. For centuries, a leading role in Lebanon was played by the territorial-confessional clans, that wereheaded by the sheikhs–zaims (zuama). This system has migrated to a modern lebanese politics. At the same time, it has the support among both a old one and a new one elite. Therefore, a clear understanding of the involvement of the leaders of the power structures of the Lebanese Republic in a certain political dynasty is necessary for understanding a current state of affairs in the country, as well as to predict the nature of its further political development. So, the primary criterion, which was determines the sequence of the coverage of the activity of the political dynasties of the country of cedars is the degree of the influence on a today’s Lebanese realities of one or another of the current “zaims”. Based on this principle, we will talk about a a family-clan context of the first three persons of the state: the Prime Minister, the President (Speaker) of the National Assembly and the President of Lebanese Republic, as well as a few of the other leaders of the influential or at least the appreciable political forces, that are represented in parliament, which was elected in 2018 (except of H. Nasrallah and S. Geagea). In particular, the article contains an analysis of the possibilities of the creating the political dynasties by the current Prime Minister N. Mikati and Speaker of Parliament N. Berri, the prospects for a further existence of the newly founded political dynasties of the families of Aoun and al-Hariri, as well as the reasons for a political survival of the hereditary Lebanese zaim families Jumblatt and Frangieh. The main conclusion of this publication is the statement about a prospect of a total preservation of the principle of the nepotism in a lebanese politics for at least the coming decades.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 122-157
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Парламентаризм в умовах політичного транзиту: досвід Чеської Республіки
Parliamentarism in the Context of Political Transit: The Czech Republic’s Experience
Autorzy:: Марадик, Наталія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163415.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: parliamentary democracy
democratization
House of Representatives
the Senate
government
parliamentary elections
political pluralism
парламентська демократія
демократизація
Палата представників
Сенат
уряд
парламентські вибори
політичний плюралізм
Opis:: For the first time in the Ukrainian political science, considers the development of parliamentarism in the Czech Republic in a context of political transit in a comprehensive manner. It indicates the ambiguity and complexity of the process of parliamentary democracy’s functioning in the country. The main stages of the Czech parliamentary institutions’ establishment have been identified. The key tendencies and the peculiarities of the current Czech parliamentarism modernisation have been defined. The constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic has been outlined and its place in the existing checks and balances system determined; the Czech Parliament party structuring characteristics have been determined and the most important factors of the coalition formation potential of parliamentary fractions have been revealed; based on the empirical indicators, the party system’s stability and efficiency in the Czech Republic have been investigated. The fundamental principles of the liberal parliamentarism concept (Ch.L.Montesquieu, John Locke, John Mill) have served as the theoretical and methodological basis for these article, which considers the power division to be the main principle of the state system, in which the executive power is accountable and subject to the legislative power. In order to achieve the tasks, the author used general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction) as well as special politilogical methods. The methods of induction and deduction have been used in formulating the concept of “political transit” and its constituent elements. The comparativehistorical method gave the defender of the thesis the opportunity to understand the main directions of parliamentary institutions’ development at different historical stages of the Czech statehood and identify the factors that influenced the change in their status. The system method allowed to assess the constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic, primarily its place and role in the political system of society and the relationship with other bodies of state power. On the whole, we can assume that the experience of the parliamentarism functioning in the Czech Republic is of great practical significance for Ukraine and other post-communist states, since it gives a stimulus to the society and ruling elites of these countries to further improve and develop their political institutions.
У статті комплексно розглянуто розвиток парламентаризму в Чеській Республіці в умовах політичного транзиту, вказано на неоднозначність та складність процесу функціонування парламентської демократії в даній країні. Виділено основні етапи становлення чеських парламентських установ; встановлено ключові тенденції та особливості модернізації сучасного чеського парламентаризму; окреслено конституційно-правовий статус Парламенту ЧР та визначено його місце в існуючій системі стримувань та противаг; з’ясовано специфіку партійної структуризації чеського Парламенту та виявлено найважливіші чинники формування коаліційного потенціалу парламентських фракцій; Підтверджено гіпотезу про те, що у тих посткомуністичних країнах, де перехід до демократії мав еволюційний (Польща, Угорщина) або змішаний характер (Чехія, Словаччина), процес інституційного дизайну та формування громадянського суспільства і правової держави має відносно послідовний характер і більш виразні тенденції до стабілізації демократичного політичного режиму. І навпаки – там, де транзитний процес мав революційний характер (Болгарія, Румунія), консолідація нової політичної системи характеризується високим ступенем невизначеності. Доведено, що формування в країнах Центрально-Східної Європи, і в Чехії зокрема, парламентських республік можна розглядати як одну з форм політичного транзиту, а парламентаризм – як певну сукупність політико-правових гарантій від «скочування» до недемократичних політичних режимів. Здійснено періодизацію чеських представницьких установ, яка корелюється з історичними етапами розвитку чеської держави. Відповідно виділено досоціалістичний, соціалістичний та постсоціалістичний період. Запропоновано посилити контрольну функцію Парламенту ЧР через визначення на законодавчому рівні індивідуальної політичної відповідальності членів уряду перед коаліційною більшістю. Визначено ключові чинники, що здійснюють вплив на партійну структуризацію чеського Парламенту і сприяють формуванню коаліційного потенціалу парламентських фракцій в Чеській Республіці. Встановлена тісна взаємообумовленість форми державного правління, типу виборчої системи та стану розвитку політичних партій. Доведено, що стабільне функціонування парламентської демократії в ЧР визначається відносною стійкістю партійно-політичної системи і насамперед високим коаліційним потенціалом політичних партій, позитивний ефект від яких найбільш чітко проявляється при виході з парламентських і урядових криз. Аргументовано, що ефективність парламентаризму та урядова стабільність в чеському соціумі зростає у випадках спаду показників індексів ефективного числа парламентських партій, фракціоналізації партійних систем, електоральної нестійкості та диспропорційності.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 302-316
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Особливості історичного розвитку Венесуели: минуле і сучасність
Features of Historical Development of Venezuela: Past and Present
Autorzy:: Романюк, В.О.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676569.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: регіон Латинської Америки та Карибського басейну
Венесуела
нафтоетатична модель
трансформація політичних процесів
доктрина «боліваріанської революції»
«венесуельський антиамериканізм»
партисипаторна демократія
the region of Latin America and the Caribbean
Venezuela
oil-containing model
transformation of political processes
the doctrine of the “Bolivarian revolution”
“Venezuelan anti-аmericanism”
participatory democracy
Opis:: У статті розглянуто особливості історичного розвитку Венесуели від часу проголошення незалежності на початку ХІХ ст. до періоду правління президентів Уго Чавеса та Ніколаса Мадуро. Окрему увагу приділено важливій в історії Венесуели події – відкриттю в 1914 р. гігантського родовища нафти в районі озера Маракайбо, запровадженню та подальшому розвитку так званої нафтоетатичної моделі, впливу нафтогазового видобутку і переробки вуглеводних ресурсів на суспільно-політичне становище країни. Досліджено період правління президента Венесуели У. Чавеса (1998-2013 рр.), розглянуто загальні тези доктрини «боліваріанської революції» та програми побудови «боліваріанського соціалізму», визначено надбання та проблеми реалізації у Венесуелі партисипаторної демократії, проаналізовано окремі зовнішньополітичні ініціативи президента та кроки, спрямовані на лідерство в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну. У статті проаналізовано антиамериканізм, як характерний напрям зовнішньої політики У. Чавеса та настроїв венесуельського суспільства, досліджено особливості розвитку венесуело-українських двосторонніх відносин. Зроблено узагальнення досвіду державотворення та проведення реформ у Венесуелі та використання окремих підходів щодо лідерства в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну для активізації та посилення ролі України в європейському регіональному співробітництві.
The article examines the features of historical development of Venezuela since the proclamation of the country’s independence at the beginning of the 19th century up to the modern period of governing by the Venezuelan presidents Hugo Chavez and Nicolas Maduro. The article pays a special attention to an important event in the history of Venezuela - the 1914 discovery of a giant oil field in the region of Maracaibo Lake, Venezuela’s implementation and further development of the so-called oil-containing model and the impact of the oil and gas production and processing of carbon resources on the socio-political situation in the country and well-being of the Venezuelan people. The period of the reign of Venezuelan President Hugo Chavez (1998-2013) has been studied in more detail. The general thesis of the doctrine of the “Bolivarian revolution” have been considered and certain provisions end attainments of the program to construct the “Bolivarian socialism”, have been detected certain achievements and problems of implementing the participatory democracy in Venezuela. Certain foreign policy initiatives of the president and specific steps aimed at achieving the leading role in the region of Latin America and the Caribbean have been analyzed. The article highlights anti-Americanism as a peculiar trend of Hugo Chavez’s foreign policy and the sentiments of Venezuelan society, the peculiarities of Venezuela-Ukraine bilateral relations development have been emphasized. It has been concluded that it is advisable to further study the experience of creating the state and carrying out reforms in Venezuela for its possible further use in the development of our state, as well as using certain Venezuelan approaches regarding its leadership in the region of Latin America and the Caribbean in order to enhance and strengthen the role of Ukraine in the European regional cooperation.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 107-132
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Особливості політичної комунікації у етнополітичному конфлікті
Specyfika komunikacji politycznej w konflikcie etniczno-politycznym
Autorzy:: Родик, Габріелла
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489375.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: political communication,
mediatization of the political communication,
ethnopolitical conflict,
representative democracy,
civil society
Opis:: The article analyzes the main features of the crisis political communication and the peculiarities of political communication impact on the multiethnic society during the ethnopolitical conflict. The key aim of the article is to discover the circumstances under which political communication serves as a hinder of ethnopolitical conflict intensification or as a mechanism of conflict regulation. It was taken into consideration that modern political communication is proceed its mediatization stage where the transmission of information and communication is based on using media channels, information and communicative technologies. Conditions under which political communication obtains crisis characteristics are defined. The basic manipulative techniques of modern mass media in ethnopolitical sphere that can be used for the purposeful influence on emotional and perceptual sphere of human’s feelings are determined. A theoretical analysis of the basic features of propaganda in ethnopolitical conflict is performed. Specific recommendations for optimizing the communicative space in the interethnic interaction are given. The mechanisms of the crisis political communication rationalization, based on the concept of representative democracy and civil society are proposed.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 292-296
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: О некоторых актуальных аспектах интерпретации либеральной традиции в России
W sprawie niektórych aktualnych aspektów interpretacji tradycji liberalnej w Rosji
On some actual aspects of the interpretation of the liberal tradition in Russia
Autorzy:: Gutorov, Vladimir Aleksandrovich
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/620038.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: liberalism
conservatism
socialism
post-communism
political ideologies
democracy
capitalism
liberalizm
konserwatyzm
socjalizm
postkomunizm
rewolucja
ideologie polityczne
demokracja
kapitalizm
Opis:: The article examines the key moments of the transformation of the liberal tradition in Russia in the context of analysis of the main directions of the evolution of liberal ideological discourse and liberal culture in Western Europe and the United States. The need for such an analysis is determined, primarily, by the fact that since the early 1990s the Western liberal stereotypes became ideological basis for the new Russian political elite and the dominant trend of state propaganda. However, the main fact is often overlooked: in the XX century Russian liberalism has twice been compromised so that in the short-term the hopes for the revival of the liberal ideas are left. The crisis of the liberal tradition delineated also the West. Liberalism is undergoing there very significant transformation, with far-reaching cultural and political implications. In particular, at the end of XX – beginning of XXI cc. more active role in Western public discourse began to play the radical neo-conservative versions of an ideology that combined conservative program of political reforms with a strong libertarian (neoliberal) rhetoric, which is actively used by the ruling circles of the USA and Western Europe for ideological influence on the political elites of Russia as like as the Central and Eastern Europe during the so-called “velvet revolutions”. At the same time in the late twentieth century, more and more clearly and sharply came to the fore anti-liberal thought and criticism that has always evolved in parallel with liberalism itself and almost never stopped its existence.
W artykule rozpatruje się kluczowe momenty transformacji tradycji liberalnej w Rosji w kontekście analizy głównych kierunków ewolucji liberalnego dyskursu ideologicznego oraz kultury liberalnej w Europie i USA. Konieczność tejże analizy wynika przede wszystkim stąd, iż od początku lat 90-tych XX stulecia zachodnie stereotypy liberalne stały się podstawą ideologiczną dla nowej rosyjskiej elity politycznej oraz dominującą tendencją propagandy państwowej. Zarazem często traci się z pola widzenia główny fakt: w wieku XX liberalizm rosyjski uległ dwukrotnej kompromitacji, toteż nadzieje na odrodzenie idei liberalnych w perspektywie krótkookresowej praktycznie nie istnieją. Kryzys tradycji liberalnej zaznaczył się również na Zachodzie. Liberalizm przeżywa tam głęboko znaczące przemiany, posiadające daleko idące następstwa kulturowe i polityczne. W szczególności, w końcu XX i na początku XXI wieku bardziej aktywną rolę w zachodnim dyskursie publicznym zaczęły odgrywać radykalne, neokonserwatywne wersje ideologii, łączące konserwatywny program reform politycznych z silną retoryką libertariańską (neoliberalną), którą kręgi rządzące USA oraz Europą Zachodnią aktywnie wykorzystywały w celu ideologicznego oddziaływania zarówno na elity polityczne Rosji, jak i państw Europy Centralnej i Wschodniej w okresie tzw. aksamitnych rewolucji. Zarazem w końcówce XX wieku coraz jaśniej i wyraźniej na pierwszy plan wysunęły się idee antyliberalne i krytyka antyliberalna, które zawsze rozwijały się równolegle w stosunku do samego liberalizmu i których istnienie niemal nigdy nie uległo przerwaniu.
В статье рассматриваются ключевые моменты трансформации либеральной традиции в России в контексте анализа основных направлений эволюции либерального идеологического дискурса и либеральной культуры в Западной Европе и США. Необходимость такого анализа определяется, прежде всего, тем, что с начала 1990-х годов западные либеральные стереотипы стали идеологической основой для новой российской политической элиты и доминирующей тенденцией государственной пропаганды. Однако часто упускается из виду главный факт: в XX веке российский либерализм был дважды скомпрометирован так, что в краткосрочной перспективе надежд на возрождение либеральных идей практически не остается. Кризис либеральной традиции обозначился и на Западе. Либерализм переживает там очень значительные трансформации, имеющие далеко идущие культурные и политические последствия. В частности, в конце XX – начале XXI вв. более активную роль в западном публичном дискурсе стали играть радикальные неоконсервативные версии идеологии, сочетающие консервативную программу политических реформ с сильной либертарианской (неолиберальной) риторикой, которая активно использовались правящими кругами США и Западной Европы для идеологического влияния на политические элиты как России, так и стран Центральной и Восточной Европы в период так называемых «бархатных революций». Одновременно в конце двадцатого века все яснее и определеннее выходили на передний план антилиберальные идеи и критика, которые всегда развивались параллельно с самим либерализмом и почти никогда не прекращали своего существования.
Źródło:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2019, 4; 93-113
1731-7517
Pojawia się w:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Моделювання відносин «парламентська опозиція-уряд» у Словаччині в 90-ті роки: контекст, інституційні чинники, потенціал та результативність
Modelowanie stosunków „opozycja parlamentarna-rząd” na Słowacji w latach 90.: kontekst, czynniki instytucyjne, potencjał i skuteczność
Autorzy:: Бусленко, Василь
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489255.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: opposition,
the parliamentary opposition, government,
power,
political conflict, democracy,
political competition,
authoritarianism
Opis:: The causes and consequences of the political conflict model formation of relations between the government and the parliamentary opposition in Slovakia in the 90th years of the twentieth century have been analyzed in the article. Internal and external factors that influenced this formation were elucidated. The forms of political opposition institutionalization, the potential and the effectiveness of coalition politic were substantiated. The contradictory nature of the relationships between the government and the opposition are considered in the context of increasing authoritarian tendencies, destabilizing of democracy and weakening of inter-party competition. The weakening of inter-party competition in the early 90s and coming to power of V. Meciar strengthened the authoritarian tendencies and led to minimizing of the parliamentary opposition influence and reducing its control functions. Low level of consensus between the government and opposition parties was observed. This allows to talk about the construction of a conflict model of interaction between the government and the opposition. The relationships between the government and the political opposition was largely depended on the personal factor. Personification of policy in Slovakia clearly seen in the person of V. Meciar. He played a dominant role in politic. The conflicts between him and his main opponents led to the polarization of political life in Slovakia. Curtailment of democratic processes and the slowdown the process of European integration in the country led to the unification of the efforts of the parliamentary and extra-parliamentary forms of political opposition. This resulted to the creation of a new institutional framework. The political opposition has been greatly strengthened by NGOs. Non-party subjects of opposition activities were integrating center for opposition parties. Significant role in increasing of political subjectivity of opposition played the EU. Only since 1998 in Slovakia the practice of democratic change of parties in power was restored. This created the conditions for eliminating the consequences of V. Meciar illiberal regime, implementation of European integration policy and economic reforms.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 145-152
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Ліванська республіка: між політичним конфесіоналізмом і політичним прагматизмом
Lebanese Republic: between Political Confessionalism and Political Pragmatism
Autorzy:: Зелінський, А.Л.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676605.pdf
Data publikacji:: 2021-09-14
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ліванська республіка
консоціативна демократія
політичний конфесіоналізм
Національний пакт
Хартія національної згоди
Кедрова революція
Lebanese Republic
consociational democracy
political confessionalism
National Pact
National accord charter
Cedar Revolution
Opis:: Одним з найцікавіших явищ, пов’язаних з функціонуванням ліванських владних структур виступає діючий у країні принцип консоціативної (Консоціональної) демократії, вираженої у формі політичного конфесіоналізму. Разом з цим, протягом майже 80-річної історії Ліванської республіки принципи функціонування її політичної системи зазнавали й надалі продовжують зазнавати істотних змін. Розуміння сутності й визначення стадіальності зазначеної еволюції дозволить скласти уяви про перспективи подальшого політичного розвитку цієї важливої у масштабах близькосхідного регіону країни. Автор статті поділяє думку дослідників, які вважають, що Ліван поступово перетворюється з консоціативної на мажоритарну демократію. Вже на момент утворення Ліванської республіки поряд з превалюванням конфесіоналістичних засад мало місце декларативне визнання тимчасового характеру цього явища. Поправки, зроблені до ліванської конституції у 1990 р. містять положення, що створюють реальні можливості для здійснення курсу на деконфесіоналізацію. У 2005 р. на хвилі Кедрової революції сформувалася кардинально нова політична система Лівану. Вона, хоча й зберігає базовий конфесіональний аспект, проте полягає у протистоянні двох поліконфесійних політичних блоків. У нинішньому (2021) році, на хвилі масового невдоволення існуючим політичним ладом у лівані сформувався дуже нечисленний, проте реальний антиконфесіоналістичний опозиційний політичний блок, котрий планує взяти участь у парламентських виборах 2022 р. Паралельно у вищих політичних колах країни нерідко практикується використання антиконфесіоналістської риторики, що свідчить на користь зростання її популярності. Нарешті, вплив зовнішніх чинників нерідко призводить до подолання міжконфесійних бар’єрів місцевими політичними елітами. Нині ліванське суспільство опинилося на півдорозі між традиційним політичним конфесіоналізмом і позаконфесійним політичним прагматизмом. Цей політичний modus vivendi можна окреслити як прагматичний конфесіоналізм.
One of the most interesting phenomena, that were associated with the functioning of the Lebanese power structures, is the principle of consociative (consociational) democracy in the country. It is expressed in the form of political confessionalism. At the same time, the principles of the functioning of political system of Lebanon have experienced and continue to experience significant changes during the almost 80 years of the history of Lebanese Republic. The understanding of the nature and the definition of the stages of this evolution will allow us to get the understanding of the prospects for further political development of this country, which is important for a Middle East region. The author of the articles hares the opinion of the researchers who believe that Lebanon is gradually transforming from a consociational to a majority democracy. Already at the time of the formation of the Lebanese Republic on the basis of a confessional principle, a declarative recognition of the temporary nature of the using of this principle was announced. In 1990, the amendments made to the Lebanese constitution contained provisions that are creating real opportunities for the implementation of the course of the deconfessionalization. In 2005, a radically new political system of Lebanon was formed on the wave of the Cedar Revolution. Although in the basis, it retains a confessional aspect, however, at the same time it represents a confrontation between wopoly-confessional political blocs. This (2021) year, a very small, but real, anti-confessional opposition political bloc has formed on the wave of mass dissatisfaction with the existing political system in Lebanon. This block plans to take part in the parliamentary elections in 2022. At the same time, the use of a anti-confessional rhetoric is often practiced in the highest political circles of the country. This phenomenon testifies to the growth of the popularity of a above-stated rhetoric. Finally, the influence of the external factors often promotes the overcoming the interfaith barriers by local political elites. Today, a Lebanese society finds itself half way between a traditional political confessionalism and a non-confessional political pragmatism. This political modus vivendi can be defined as a pragmatic confessionalism.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 151-171
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Концепція «людини політичної» в античному дискурсі
Conception of «Political Person» in Ancient Discourse
Autorzy:: Леськів, Марія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489249.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: «political person»
ancient discourse
policy state
state
anthropocentrism
Athenian
democracy
political discourse
Opis:: Key theoretical and methodological approaches of foreign and national scholars towards the understanding of the essence of «political person» in the ancient discourse are investigated in this article. The role of the politics in the process of the ancient state building and its influence on the formation of the notion of «political person» is analyzed. It is defined that the development of the political organization of the society, human pursuit of collectivity and sociality contributed to the participation of people in the politics. The definition context of the human problem in the age of antiquity outlines the importance of such categories as «spirituality» and «morality» as the key principles of social life conceptualization and the regulators of human behavior, which is governed by rational and irrational norms. The notion essence of «political person» and characteristic aspects of the meaning formation are studied. Human participation in political affairs of the ancient Greece and ancient Rome states is described separately. Various interpretations of the concept of political person are presented. Much attention is paid to the anthropocentric world view of Aristotle, especially his concept of man as a «political animal». The key role of the state in the process of the formation of a political person that became the main actor of the political arena of the polis life is emphasized. It is shown that outside of the family unit there is political space, which is formed with the «spirit» of liberty and publicity. The article researches in details the peculiarities of democratic form of government of the ancient Greece as well as reveals the advantages and disadvantages of the purposive involvement of the citizens into political life. It is stated that such political process on one side formed an active political actor and on the other – political career of the Athenian citizen took all of his life space. The reasons and process of the state building concentrating on the social part of human nature are studied and analyzed. The main features of anthropocentric conception of the ancient thinkers are studied; the key criteria for distinction of an animal and a human being are highlighted. The article defines and analyzes three main characteristic features that distinguish a human being from living creatures: sociality, intellect and language. The influence of the latter on the development of the state as an «institutional reality» built with words and symbols is proved. The article emphasizes the considerable significance of the communication and political discourse as crucial characteristics of a citizen that determine his political activity. The language is viewed as an art of relations and inseparable method of nonviolent political actions. In modern politological discourse there formed a tendency to define Athenian democracy as «the most conversable» state form. «Language» and «action» as two forms with political status are described separately. The article formulates synthetic definition of the concept of political person, considering the peculiarities of human essence interpretation in ancient discourse. The factors directly or indirectly influencing the definition of the notion «political person» has been described. It is emphasized that the interpretation of the essence of the human of the ancient times is based upon the definition of a person as a social, governmental and political being. In the process of the research it is defined that the notion of «political person» is a complex conceptual model that is formed with such essential features as «socializing person», «ideal citizen», «personality of law», «friendly being».
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 306-311
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Zmiany ładu społeczno-politycznego pod koniec XX wieku i ich wpływ na funkcjonowanie demokracji
Changes in Social and Political Order and Their Impact on the Democracy
Autorzy:: Bednarz, Marek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2193955.pdf
Data publikacji:: 2019-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: rozwój społeczny
ład społeczny
nowe ryzyka socjalne
zabezpieczenie społeczne
demokracja
partycypacja polityczna
wykluczenie społeczne
rynek pracy
democracy
new social risks
political participation
social development
social exclusion
social order
social protection
Opis:: This article analyzes the rise and diffusion of the radical changes in the fields of international relations and social security that pose a challenge for capitalist representative democracy. This concept reflects the simple idea that the era characterized by strong global economic influences, worldwide aging population, longevity and longer life expectancy, changing labor markets, migration, technological and communications developments, mobility and transportation gives no reason to believe in representative democracy as the future of the world. This article suggests a new point of view on the discussion of the factors that mostly influence social order, social security, labor markets and democracy.
Pod koniec XX w. dokonały się radykalne zmiany zarówno w sferze stosunków międzynarodowych, jak i obszarze rozwoju społecznego, które stały się źródłem wyzwań dla bezpieczeństwa politycznego, militarnego, ekonomicznego i społecznego. Co więcej, zachodzące obecnie przemiany społeczno-ekonomiczne wywołane funkcjonowaniem wolnego rynku dają realne podstawy do zakwestionowania tezy, że demokracja przedstawicielska jest przyszłością świata nawet w odniesieniu do demokratycznych państw wysokorozwiniętych. Dodatkowo obnażyły one słabość nieprzystających do obecnych warunków rozwiązań instytucjonalnych mających zapewnić ład i rozwój społeczny.
Źródło:: Świat Idei i Polityki; 2019, 18; 297-315
1643-8442
Pojawia się w:: Świat Idei i Polityki
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Zawód: reporter. Filmowy dyskurs o dziennikarstwie na lekcjach języka polskiego
Profession: reporter. Film discourse on journalism during Polish language lessons
Autorzy:: Bobiński, Witold
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2050924.pdf
Data publikacji:: 2020-12-31
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: independent journalism
independent media
media ethics
ethics of journalism
liberal democracy
liberal equality
political drama
film education
film analisys
secondary humanities
wolne media
niezależne dziennikarstwo
etos dziennikarski
parlamentaryzm
demokracja liberalna
analiza filmu
dramat polityczny
edukacja filmowa
edukacja humanistyczna
Opis:: Artykuł dotyczy dydaktycznego wykorzystania filmów fabularnych związanych z problematyką niezależnego dziennikarstwa i etosu dziennikarskiego. We wstępnej części tekstu autor przybliża wspomnianą problematykę, odwołując się do współczesnych filozofów, klasyków myśli liberalnej i orędowników porządku demokratycznego wspartego na wartościach równości i wolności (Habermas, Rawls). Komponentem tak pojmowanego systemu demokracji parlamentarnej, i jednym z jej filarów, są wolne media, które umożliwiają funkcjonowanie niezależnego, a przy tym zaangażowanego w życie publiczne, dziennikarstwa. Problematyka ta znalazła odzwierciedlenie w niektórych filmach fabularnych zaliczanych do gatunku określanego jako dramat polityczny czy dramat społeczny. W artykule omówiono wybrane pozycje tego gatunku z ostatnich 45 lat, poczynając od Wszystkich ludzi prezydenta Alana Pakuli. Autor proponuje dydaktyczne wykorzystanie filmów, spoglądając na nie z trzech perspektyw: fabuły (świata przedstawionego), formy (języka filmu) i tzw. „wielkiej metafory”. Propozycje adresowane są nie tylko do polonistów, lecz także do innych nauczycieli, których działania lokują się w obszarze szkolnego kształcenia humanistycznego.
The article discusses media and journalism ethics portrayed in the movies from the 1970’s onwards. First the text examines the role of media and journalism in Western democracies established on the values of freedom and equality. Media – according to works of John Rawls and Jurgen Habermas – constitutes the fourth pillar of democracy (the others are: legislature, executive and judiciary). Media independence has been an ever-present issue in cinematography. The article offers didactic tools to analyze five political dramas (All the President’s Men, Wag the Dog, Spotlight, The Post, Mr Jones) and one psychological drama/thriller (The Passenger). Three different perspectives (plot analysis, formal analysis, „great metaphore”) can be used in secondary schools to highlight the role of media and independent journalism.
Źródło:: Polonistyka. Innowacje; 2020, 12; 71-92
2450-6435
Pojawia się w:: Polonistyka. Innowacje
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "political democracy" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język