Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "patenting" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    The Assessment Of The Structure And Properties Of High-Carbon Steel Wires After The Process Of Patenting With Induction Heating
    Ocena struktury i własności drutów ze stali wysokowęglowych po procesie patentowania z indukcyjnym nagrzewaniem
    Autorzy:
    Wiewiórowska, S.
    Muskalski, Z.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/354521.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
    Tematy:
    wires
    patenting process
    induction heating
    druty
    proces patentowania
    nagrzewanie indukcyjne
    Opis:
    One of the most important types of heat treatment that high-carbon steel wires are subjected to is the patenting treatment. This process is conducted with the aim of obtaining a fine-grained uniform pearlitic structure which will be susceptible to plastic deformation in drawing processes. Patenting involves two-stage heat treatment that includes heating the wire up to the temperature above Ac3 in a continuous heating furnace (in the temperature range of 850÷1050°C) followed by a rapid cooling in a tank with a lead bath down to the temperature range of 450÷550°C. The patenting process is most significantly influenced by the chemistry of the steel being treated, as well as by the temperature and the rate of heating and cooling of the wire rod or wire being patented. So far, heating up to the austenitizing temperature has been conducted in several-zone continuous gas-fired or electric furnaces. Recently, attempts have been made in a drawing mill to replace this type of furnace with fast induction heating, which should bring about an energy saving, as well as a reduced quantity of scale on the patented wire. This paper presents the analysis of the structure and mechanical properties of wires of high-carbon steel with a carbon content of 0.76%C after the patenting process using induction heating for different levels of the coil induction power.
    Jednym z najważniejszych rodzajów obróbki cieplnej jakim poddaje się druty ze stali wysokowęglowych jest zabieg patentowania. Proces ten prowadzi się w celu otrzymania drobnoziarnistej, jednolitej struktury perlitycznej, która będzie podatna na odkształcenia plastyczne w procesach ciągnienia. Patentowanie polega na dwustopniowej obróbce cieplnej składającej się z procesu nagrzewania drutu do temperatury powyżej Ac3 w piecu grzewczym przelotowym (zakres temperatur 850÷1050°C) i następnie szybkim schłodzeniu w wannie z kąpielą ołowiową do zakresu temperatur 450÷550°C. Na proces patentowania najistotniejszy wpływ ma skład chemiczny obrabianej stali a także temperatura i szybkość nagrzewania oraz chłodzenia patentowanej walcówki lub drutów. Dotychczas nagrzewanie do temperatury austenityzacji realizowane jest w kilkustrefowych przelotowych piecach gazowych lub elektrycznych. Ostatnio w jednym z zakładów ciągarskich podjęto próby zastąpienia tego typu pieca szybkim nagrzewaniem indukcyjnym, co powinno zaowocować oszczędnością energii, jak i mniejszą ilością zgorzeliny na patentowanych drutach. W pracy przedstawiono analizę struktury i własności mechanicznych drutów ze stali wysokowęglowej o zawartości 0.76%C po procesie patentowania z wykorzystaniem indukcyjnego nagrzewania dla różnych poziomów mocy wzbudzenia induktora.
    Źródło:
    Archives of Metallurgy and Materials; 2015, 60, 2A; 855-858
    1733-3490
    Pojawia się w:
    Archives of Metallurgy and Materials
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Problematyka uzyskiwania i wykonywania praw z patentu z perspektywy prawa ochrony konkurencji ze szczególnym uwzględnieniem sektora farmaceutycznego
    Autorzy:
    Anusz, Agnieszka
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2216137.pdf
    Data publikacji:
    2022-01-10
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwo Naukowe Wydziału Zarządzania
    Tematy:
    prawo patentowe
    prawo antymonopolowe
    smoke-screen patenting
    gąszcze patentowe
    zasoby patentowe
    patent pool
    trolling patentowy
    Opis:
    Artykuł omawia problematykę uzyskiwania i wykonywania praw z patentu z perspektywy prawa antymonopolowego w celu rozstrzygnięcia czy proces uzyskiwania praw z patentu może stanowić praktykę o celu lub skutku antykonkurencyjnym oraz w jaki sposób możliwe jest naruszanie prawa antymonopolowego poprzez wykonywanie praw z patentu. W przypadku praktyk uzyskiwania praw z patentu artykuł prowadzi do wniosku, że działania przedsiębiorców w procesie uzyskiwania praw z patentu mogą stanowić naruszenie ustawy antymonopolowej. Praktyki te mogą być sankcjonowane na podstawie uokik, niemniej ze względu na specyfikę procedury uzyskiwania praw z patentu, tzn. procedury toczącej się przed Urzędem Patentowym, skuteczniejszym rozwiązaniem może być wyposażenie Urzędu Patentowego w kompetencję interwencji w razie wystąpienia praktyk antykonkurencyjnych w procesie uzyskiwania praw z patentu. W odniesieniu do praktyk antykonkurencyjnych związanych z wykonywaniem praw z patentu regulacje antymonopolowe należy uznać za wystarczające, podkreślając konieczność zaistnienia naruszenia interesu publicznego jako czynnika szczególnie istotnego w przypadku wykonywania i uzyskiwania praw z patentu.
    Źródło:
    internetowy Kwartalnik Antymonopolowy i Regulacyjny; 2022, 11, 1; 33-44
    2299-5749
    Pojawia się w:
    internetowy Kwartalnik Antymonopolowy i Regulacyjny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Własność wyników badań w kontekście zarządzania własnością intelektualną
    Ownership of research results in context of the management of intellectual property
    Autorzy:
    Kasprzycki, Dariusz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/577566.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
    Tematy:
    wyniki badań
    własność wyników badań
    przywilej profesorski
    patenty akademickie
    komercjalizacja
    research results
    the ownership of research results
    professors’ privilege
    academic patenting
    commercialization
    Opis:
    Artykuł dotyczy kwestii własności wyników badań, omawiając w tym zakresie pokrótce regulacje krajów europejskich i poświęcając więcej uwagi regulacji krajowej wprowadzonej niedawną nowelizacją prawa o szkolnictwie wyższym. Analiza dotyczy wpływu wyboru pomiędzy modelem własności instytucjonalnej a modelem przywileju profesorskiego na efektywność procesu komercjalizacji, w szczególności na aktywność uczelni w sferze patentowania. Ponadto, w artykule zwrócono uwagę na niejednorodne pojęcie „wyników badań” i związane z tym konsekwencje prawne w kontekście ich ochrony.
    The article deals with the issue of ownership of research results, discussing briefl y regulations of European countries. Greater attention has been located to the Polish regulation introduced by the recent amendment to the higher education act. The analysis concerns the impact of the choice between an institutional ownership and professor’s privilege model on the effectiveness of the commercialization process, in particular in the sphere of academic patenting. In addition, the article highlights the heterogeneous concept of “research results” and legal consequences in terms of their protection.
    Źródło:
    Zagadnienia Naukoznawstwa; 2015, 51, 3(205); 291-302
    0044-1619
    Pojawia się w:
    Zagadnienia Naukoznawstwa
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Конкурентоспроможний розвиток університетських офісів трансферу технологій: світовий досвід та Україна
    Конкурентоспособное развитие университетских офисов трансфера технологий: мировой опыт и Украина
    Competitive development of university offices of technology transfer: international experience and Ukraine
    Autorzy:
    Ilnitsky, D. O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692338.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    економіка знань
    лідерство
    інноваційна інфраструктура
    вища освіта
    патентування
    компетентнісна модель
    экономика знаний
    лидерство
    инновационная инфраструктура
    высшее образование
    патентование
    компетентностная модель
    knowledge economy
    leadership
    innovation infrastructure
    higher education
    patenting
    competency model
    Opis:
    The role of higher education institutions in the world is growing in ensuring socio-economic development that is the result of the transition to the paradigm of knowledge economy in the most developed countries. Started in 2014, the reform of higher education system in Ukraine must, among other things, include ensuring the implementation of national intellectual capital through technologies transfer. The relevance of the article is predetermined by the need for a comprehensive approach to the preparation of plans for reforms in the period of global competition for knowledge as the main resource for development. The purpose of writing the article is substantiation of the recommendations on the most urgent aspects of the development of technology transfer in Ukraine on the basis of generalization of foreign experience and the analysis of domestic realities. To achieve the objective we identified the following tasks: to generalize theoretical principles of TT; to identify the world leaders of the TT and their peculiarities; to explore the characteristics of the development of TT in developing countries; to study the current status of TT in Ukraine. The article substantiates that the establishment of the developed innovative economy in which the activity of the TT is an important factor, as a rule, takes a long time. Results of the study showed that the lack of efficient activity of TT is often due to the fact that this activity is viewed separately from the more complex issue of knowledge management in all forms, in particular as a mandatory stage of R & D. The lack of implementation of the competence–based model in domestic Universities, research centers, businesses and state and local governments leads to the fact that the activities of TT do not have any mentioning of entrepreneurial, marketing competences. Their lack, in turn, causes low efficiency of TT activities. In the developed countries, the growth of the commercial activity of the Universities and research centers came as a result of evolutionary demands of society regarding the efficiency of investments in science and education. In the developing countries, such as Ukraine, the desire of commercial aspect in the development of the commercial aspect of TT is considered in terms of the impossibility of providing sufficient and stable funding, lack of financial mechanisms of accumulation of the results of successful TT. Under such circumstances, the really concerned are exclusively the employees of Universities and research centers themselves, the interests of whom are detached from other stakeholders’ intentions, the unity of whom is substantiated in the triple helix concept. The effectiveness of efforts with regard to TT is limited by the lack of opportunities of accumulation of financial results from the commercialization of OÌV in domestic Universities. Received financial results often are allocated on current activities because of insufficient, falling financing from traditional sources. The means of the state budget must remain the main traditional source, but in this case engaging other sources must be supported. The negative dynamics of spending state funds on research and educational activities is predetermined by various factors, among which is insufficient disclosure of the recipients from the state funds of the reports about the results and the analysis of the efficiency of their spending. Lack of publicity, lack of transparency may testify to the privatization of the results of the activities by individual subjects or to a significant corruption component in their activities. At the same time, lack of publicity can indicate a low level of public accountability of the results and inability to take responsibility for certain risks. The lack of information about created effects, including multiplying, from the implementation of OÌV and technologies provides prerequisites for the relative "victories" in the competition for budget funds in other areas. Introduction of the competence–based model, in particular entrepreneurial and marketing competencies, into the activities of TT of national institutions should improve their efficiency in the medium term to the level of the developed countries. Taking into account the obtained findings during the development of the reform of the system of education and science will increase their level of international competitiveness and the level of efficiency of investments in this field, which will have comprehensive positive impact on national prosperity. Scientific novelty of the work is proven by: substantiating of the implementation of long–term strategies to increase competitiveness of universities and research centers as key institutions in the generation and transfer of knowledge; detecting the insufficiency of entrepreneurial, marketing and other competences in the development policy of the University offices of technology transfer; substantiation of the necessity of implementation of societal requirements concerning accountability of universities and research centers for disclosure of the efficiency of spending tax payers’ money and their contribution to socio-economic development of the regions and the country. There remains a wide range of issues, the study of which my reflected in further work. In particular, we believe relevant: 1) justification of a scorecard measuring all aspects of TT; 2) study of the formation of professional networks in the field of TT; 3) substantiation of the system of motivation and efficiency of cooperation of all involved players; 4) methodological work with the patent policies of the universities and their convergence with scientific and research institutions; 5) building a culture of public accountability of institutions of scientific and educational spheres as recipients of the taxpayers' funds.
    С целью обоснования наиболее актуальных направлений развития деятельности по трансферу технологий в Украине обобщены теоретические основы, проанализированы зарубежный опыт и отечественные реалии. Выявлено, что для повышения эффективности университетской деятельности по трансферу технологий внутренние факторы конкурентоспособности офисов трансфера технологий как основной институциональной формы должны опираться на взаимосвязь компетенций, среди которых наиболее актуальным для отечественных субъектов является развитие предпринимательских компетенций. Доказано, что университетам необходимы автономия и достаточные объемы ресурсов для развития офисов трансфера технологий как внутренних подразделений и выполнения ими ключевых задач. Продемонстрировано, что государство должно сосредоточиться на формировании благоприятных и мотивирующих внешних условий деятельности офисов трансфера технологий как инфраструктуры экономики знаний
    У світі зростає роль вищих навчальних закладів у забезпеченні соціально-економічного розвитку, що є результатом переходу найбільш розвинених країн до парадигми економіки знань. Започатковане в 2014 р. реформування системи вищої освіти України має серед іншого передбачати забезпечення реалізації національного інтелектуального капіталу через трансфер технологій. Актуальність статті обумовлює необхідність комплексного підходу до підготовки планів реформ у період загострення глобальної конкуренції за знання як основний ресурс розвитку. Метою написання статті є обґрунтування рекомендацій щодо найактуальніших аспектів розвитку діяльності з трансферу технологій в Україні на підставі узагальнення іноземного досвіду та аналізу вітчизняних реалій. Для досягнення мети визначено такі завдання: узагальнити теоретичні засади діяльності з ТТ; ідентифікувати світових лідерів із ТТ та їх особливості; дослідити характерні риси розвитку ТТ у країнах, що розвиваються; вивчити сучасний стан діяльності з ТТ в Україні. У статті обґрунтовано, що становлення розвиненої інноваційної економіки, в якій діяльність із ТТ є важливим складником, як правило, відбувається протягом тривалого часу. Результати проведеного дослідження засвідчили, що брак ефективності діяльності з ТТ часто обумовлений тим, що ця діяльність розглядається відірвано від більш комплексного питання управління знаннями у всіх його формах, зокрема як обов’язковий етап НДДКР. Відсутність запровадження компетентнісної моделі в діяльності вітчизняних ВНЗ, НДІ, підприємств та органів державної та місцевої влади призводить до того, що в діяльності підрозділів ТТ немає будь-яких згадувань щодо підприємницьких, маркетингових компетенцій. Їх брак, у свою чергу, спричиняє низьку ефективність діяльності ОТТ. У розвинених країнах зростання комерційної активності ВНЗ та НДІ стало результатом еволюційного підвищення вимог суспільства щодо ефективності інвестицій у науку та освіту. У країнах, що розвиваються, таких як Україна, прагнення розвитку комерційного аспекту ТТ розглянуто в умовах неможливості забезпечення достатнього і стабільного фінансування, відсутності фінансових механізмів накопичення результатів вдалого ТТ. За таких умов зацікавленими часто виявляються винятково самі працівники ВНЗ та НДІ, інтереси яких відірвані від інтересів інших стейкхолдерів, єдність яких обґрунтована в концепції потрійної спіралі. Ефективність зусиль щодо ТТ обмежено недостатністю у вітчизняних ВНЗ можливостей накопичення фінансових результатів від комерціалізації ОІВ. Отримувані фінансові результати найчастіше спрямовують на поточну діяльність через недостатні, спадаючі обсяги фінансування з традиційних джерел. Основним традиційним джерелом мають залишатися кошти державного бюджету, але при цьому має стимулюватися залучення інших джерел. Негативну динаміку витрачання державою коштів на науково-освітню діяльність обумовлюють різні чинники, серед яких недостатнє оприлюднення отримувачами державник коштів звітів про результати та аналіз ефективності їх витрачання. Непублічність, відсутність прозорості можуть свідчити про приватизацію результатів діяльності окремими суб’єктами або значний корупційний складник їх діяльності. Водночас непублічність може говорити про низький рівень суспільної відповідальності за результати діяльності та неспроможність брати відповідальність за певні ризики. Відсутність інформації про створювані ефекти, у т.ч. мультиплікаційні, від упровадження ОІВ та технологій дає передумови для відносних «перемог» у конкуренції за бюджетні кошти інших сфер. Упровадження компетентнісної моделі, зокрема щодо підприємницьких та маркетингових компетенцій, у діяльність із ТТ вітчизняних інституцій має підвищити їх ефективність у середньостроковій перспективі до рівня розвинених країн. Урахування отриманих висновків під час розробки реформ системи науки та освіти сприятиме підвищенню рівня їх міжнародної конкурентоспроможності й рівня ефективності інвестицій у цю сферу, що матиме комплексний позитивний вплив на національний добробут. Наукову новизну праці становлять: обґрунтування доцільності реалізації довгострокових стратегій підвищення конкурентоспроможності ВНЗ та НДІ як ключових інституцій генерування й трансферу знань; виявлення недостатності підприємницьких, маркетингових та інших компетенцій у політиці розвитку університетських офісів трансферу технологій; обґрунтування необхідності впровадження суспільних вимог щодо підзвітності ВНЗ та НДІ для розкриття ефективності витрачання коштів платників податків та їх внеску в соціально-економічний розвиток регіонів та країни. Залишається широке коло питань, дослідженню яких можуть бути присвячені подальші праці. Зокрема, актуальними вважаємо: 1) обґрунтування системи показників вимірювання всіх аспектів діяльності з ТТ; 2) вивчення досвіду формування професійних мереж у сфері ТТ; 3) обґрунтування системи мотивації та підвищення ефективності співробітництва всіх зацікавлених суб’єктів; 4) методичні напрацювання патентної політики університетів та їх конвергенції з науково-дослідними інституціями; 5) розбудова культури суспільної підзвітності інституцій науково-освітньої сфери як отримувачів коштів платників податків.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2015, 5; 45-60
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies