Temat: onym - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Назви релігійних свят як невід’ємний складник української народнопісенної онімії
Autorzy:: Kolesnyk, Natalija
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1789796.pdf
Data publikacji:: 2018-04-18
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: оnomastics
sacral onym space
folklore onym
folklore onym space
Christian onym
names of holidays
Opis:: The article is one of the series of author’s publications dedicated to sacral space in Ukrainian song folklore. An analysis of names of religious holidays used in Ukrainian popular poetic creative works was carried out in the present paper. Despite the fact that the names are Christian onyms and a part of them is Biblical names, both semantically and structurally, another part is the names that reveal in their Christianized sound form pagan images, preserving their Pre-Christian symbolism and functional characteristics, and according to their semantic meaning, connotations quite often correlate with ancient cultural senses. The composition and inner form of folklore heortonyms (names of holidays) reveal the peculiarities of Ukrainian Christianity, which is the evidence of dualism characteristic of popular faith for over centuries. It is evident that Pre-Christian cultural tradition dominates: symbiosis of two religious paradigms in popular song onymy occured with the prevalence of pagan traditions.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2018, 6; 111-128
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Моделювання лінгвопоетичного коду топоніма Варшава в українському дискурсі
Modeling of the Linguopoetic Code of the Toponym Warsaw in the Ukrainian Discourse
Autorzy:: Brailko, Yulia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1945049.pdf
Data publikacji:: 2021-12-21
Wydawca:: Łódzkie Towarzystwo Naukowe
Tematy:: dyskurs poetycki
onim
toponim
ojkonim
choronim
Warszawa
poetic discourse
onym
toponym
oikonym
choronym
Warsaw
Opis:: W artykule przedstawiono wyniki analizy językowo-poetyckiego kodu toponimu Warszawa, który reprezentuje „obcą” kulturę w dyskursie ukraińskim w XVIII–XXI wieku. Ustalono, że kształtowanie takiego kodu koncentruje się przede wszystkim na płaszczyźnie wydarzeń historycznych. Autor stwierdza, że wynika to z bliskości terytorialnej oraz wspólnej przeszłości obu krajów, a także z politycznego znaczenia Polski dla Ukrainy. Pisarze najczęściej aktualizują tę ekstralingwistyczną informację, która dotyczy tematyki wojskowej. Produktywne jest nadanie analizowanej nazwie własnej cech choronimu przy jednoczesnej aktualizacji takich znaczeń, jak ‘imperializm’, ‘niewolnictwo’ czy ‘europejskość’, zastosowanie interakcji onimicznej (toponimiczno-toponimicznej, toponimiczno-antroponimicznej). Znaczenie ‘stolica’ uwypuklają kontekstowe leksemy państwowość, państwo, ojkonimiczno-choronimiczna para Warszawa – Rzeczpospolita. Toponim Warszawa to także wyznacznik przestrzeni „obcej” w odpowiedniej opozycji binarnej, wówczas gdy wyznacznikiem „swojej” przestrzeni staje się, wbrew oczekiwaniom, nie korelacyjny ojkonim Kijów, lecz choronim Ukraina. Nie w pełni realizowano potencjał tła ojkonimu związany z semantyką stolicy, toposem miasta. Poprzez ustalenie toponimiczno-teonimicznej korelacji odbywa się poetycka sakralizacja analizowanego onimu. Zasadniczo pole informacyjne nazwy własnej Warszawa w ukraińskim dyskursie poetyckim przejawia się asymetrycznie, z przewagą segmentu historycznego i zauważalną obecnością segmentu społeczno-kulturowego.
This article offers an analysis of the linguopoetic code of the toponym Warsaw, which represents a “foreign” culture in Ukrainian discourse of the 18th–21st centuries. The modelling of such a code is primarily focused on the historical-event plane. The author states that this is due to Poland’s territorial proximity and the political significance of Poland for Ukraine, together with the common past of both countries. The writers focus on updating extra lingual information related to military issues. It is productive to assign an analyzed proper name the features of the choronym with the simultaneous actualization of such meanings as “imperialism”, “slavery” or “Europeanness”; the use of onymous interaction (toponymic-toponymic, toponymic-anthroponymic). The meaning of “capital” is expressed by the contextual lexemes statehood, state, and oikonymic-choronymic pair Warsaw – Rzeczpospolita. The toponym Warsaw also acts as a marker of “foreign” space in the corresponding binary opposition, while the “own” space becomes, contrary to expectations, not the correlative oikonym Kyiv but the choronym Ukraine. The background potential of the oikonym related to the semantics of the capital, the topos of the city, is limited. Due to the establishment of toponymic-theonymic correlation, there is a poetic sacralization of the analyzed onym. The information field of the toponym Warsaw has, in general, an asymmetric manifestation in Ukrainian poetic discourse. This is with the dominance of the historical and the visibility of the socio-cultural segment.
Źródło:: Rozprawy Komisji Językowej ŁTN; 2021, 69; 7-22
0076-0390
Pojawia się w:: Rozprawy Komisji Językowej ŁTN
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Андресна функція топонімів в українських народних думах
Andrescus function of toponyms in Ukrainian people’s ballads
Autorzy:: Крупеньова (Krupenyova), Тетяна (Tetiana)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177555.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: ономастика
географічна назва
онім
ойконіми
гідроніми
хороніми
onomastics
geographical name
onym
oykonyms
hydronyms
horonyms
Opis:: The article analyzes the peculiarities of the functioning of toponyms in Ukrainian folk ballads. It is noted that toponyms as organic components of ballad lyrics are a source that helps to establish the time and place of the event. Ukrainian ballads appeared in the XV–XVI centuries and were created by kobza players up to and including the XX century. Ballads have always reflected reality, important social events, heroic deeds carried out in the name of the people, and therefore it is in this genre that the most reliable information about the fate of Ukraine is concentrated. Toponyms used in the context of folk ballads have an important place and meaning. This layer of vocabulary is important since it precisely reflects socio-historical events, as well as directly mirrors the people’s figurative understanding of the natural environment’s real specifics. Big cycles in the epic work consist of thoughts about the struggle against the Turkish-Tatar and Polish-noble invaders. A prominent place among the works of the heroic epic belongs to the ballads that reflect the history of Ukraine in the XX century (starting from the revolutionary events of 1905). These works are mostly devoted to specific historical events and personalities. The description of real events is impossible without an indication of the event’s place, a description of the area, and this explains the frequency of toponyms in ballad lyrics, as them perform the function of address. 115 toponyms were analyzed, among which the largest group was oykonymy (60), the group of hydronyms has 30 proper names, a slightly smaller number (25) is the group of horonyms. It was found that the frequency of use of one onym or another is primarily related to the subject and content of Ukrainian folk ballads. The central place in these epic works is the fate of Ukraine, the heroic and tragic life of Ukrainians, in this regard, the token Ukraine is a semantic center around which all the positive and negative, the glorious and tragic, is based. It is proved that one of the functions of toponyms in the texts of Ukrainian people’s ballads is address. Toponyms acquire a generalized, abstract meaning, ie the lyrics of Ukrainian folk ballads contain many toponyms, which add other meanings to their own lexicographically fixed meaning, and these meanings implicitly contain people’s attitudes to the world, environment, ie acquire for them a certain cognitive meaning. In this regard, the study of such toponyms allows us to analyze and understand the linguomentality of our people, their spirit, worldview and world perception.
У статті проаналізовано особливості функціонування топонімів у народних думах. Зазначено, що топоніми як органічні складники текстів дум є джерелом, що допомагає встановити час і місце події. Виникли думи в XV–XVI століттях і створювались кобзарями до XX століття включно. Думи завжди відображали дійсність, важливі суспільні події, героїчні вчинки, що здійснювались в ім’я народу і тому саме в цьому жанрі зосереджена найбільш достовірна інформація про долю України. Важливе місце і значення мають топоніми, вжиті в контексті народних дум. Цей шар лексики важливий тому, що він конкретно відбиває суспільно-історичні події, а також безпосередньо віддзеркалює образне осмислення народом реальної конкретики природного довкілля. Великі цикли в епічному доробку складають думи про боротьбу проти турецькотатарських та польсько-шляхетських загарбників. Помітне місце серед творів героїчного епосу належить і думам, що відображають історію України XX століття (починаючи з революційних подій 1905-го року). Присвячені ці твори здебільшого конкретним історичним подіям та особам. Опис реальних подій неможливий без вказівки на місце події, зображення місцевості, цим і пояснюється частотне вживання у текстах дум топонімів, виконують адресну функцію. Було проаналізовано 115 топонімів, серед яких найбільшу групу становили ойконіми (60), група гідронімів налічує 30 власних назв, трохи меншою за кількістю (25) є група хоронімів. З’ясовано, що частотність вживання того чи іншого оніма насамперед пов’язана з тематикою та змістом українських народних дум. Центральне місце у цих епічних творах посідає тема долі України, героїчного і трагічного життя українців, у зв’язку з цим лексема Україна є смисловим центром, навколо якого ґрунтується позитивне і негативне, славне і трагедійне. Доведено, що однією з функцій топонімів у текстах українських народних дум є адресна. Топоніми набувають узагальненого, абстрактного значення, тобто тексти українських народних дум містять чимало топонімів, які до свого лексикографічно закріпленого значення прирощують інші семи, що імпліцитно містять ставлення людей до світу, довкілля, тобто набувають для них певного когнітивного смислу. У зв’язку з цим, дослідження таких топонімів дає нам змогу проаналізувати та зрозуміти лінгвоментальність нашого народу, його дух, світобачення та світосприйняття.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 205-213
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Nazwa własna a nazwa pospolita – dylematy z pogranicza chrematonimii
Autorzy:: Lech-Kirstein, Danuta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/607796.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: onomastics
onym
chrematonymy
product names
proper name and common name
onomastyka
onim
chrematonimia
nazwy produktów
nazwa własna
nazwa pospolita
Opis:: The subject matter of the paper is the names of confectionery products which, as chrematonyms, belong to the category of proper names. The objective of the deliberations is to provide an answer to the questions in the area of onomastics: where is the borderline between proper names and common names and is it possible to determine this precisely? The properties of onyms, the specification of their (marketing-persuasive) function, as well as grammatical tests (a predicative and pronominal test) which the particular entities have undergone lead to the division of the product names into three groups: common names, common names with a differential marker, and proper names. There exist, however, borderline elements which can denote individual products in specific contexts, and a group of products with identical characteristics in other contexts.
Przedmiotem artykułu są nazwy produktów cukierniczych, które jako chrematonimy sytuują się na pograniczu nazw własnych. Materiał wyekscerpowany został z różnych blogów kulinarnych, dostępnych w latach 2017–2018. Cel rozważań to odpowiedź na pytania z zakresu onomastyki, gdzie jest granica między nazwą własną a pospolitą i czy jest możliwe precyzyjne jej wyznaczenie. Analiza semantyczna onimów, określenie ich funkcji (marketingowo-perswazyjnej) i testy gramatyczne (test orzecznikowy i zaimkowy), którym poddano poszczególne jednostki, prowadzą do podziału nazw produktów na trzy grupy: nazwy pospolite, nazwy pospolite z członem dyferencjalnym i nazwy własne. Istnieją jednak elementy pograniczne, które w określonych kontekstach mogą oznaczać produkty indywidualne, a w innych grupę produktów o takich samych zespołach cech.
Źródło:: Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia; 2019, 37, 2
0239-426X
Pojawia się w:: Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»
Anthroponyms in S. Skliarenko’s historical novel «Volodymyr»
Autorzy:: Ільченко (Ilchenko), Ірина (Iryna)
Ткаченко (Tkachenko), Настасія (Nastasiia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177712.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: anthroponym
proper name
etymology
onym
onomasticon
semantics
stylistic role
антропонім
власне ім’я
етимологія
онім
ономастикон
семантика
стилістична роль
Opis:: The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.
У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 103-109
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "onym" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język