Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "onomasticon" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-10 z 10
Tytuł:
Церковный календарь как жанр религиозной сферы общения (на материале издательской деятельности монашеского братства преподобного Иова Почаевского в 1923–1944 гг. в Словакии)
The church calendar as a genre of the sphere of religious communication (based on material of the Reverend Job Pochayevsky’s monastic fraternity editorial activity in Slovakia in the years 1923–1944)
Autorzy:
Petríková, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1203042.pdf
Data publikacji:
2020-12-19
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
calendar
onomasticon
georthonym
church holiday
Orthodox
Opis:
In the study, we pay attention to the Orthodox Church calendar of 1928, which was published in Yu Lajo’s printing house, based in the village of Ladomirovo in Eastern Slovakia, by Orthodox missionaries who had emigrated from Russia. We consider the calendar as a genre of the religious sphere of communication. The object of the research is georthonyms as a peripheral lexical-semantic field of the onomastic space of the Russian language used in ‘Orthodox calendars’ in the last century. They make one of the constituent parts of the Christian sacred onomasticon, a reflection of the religious linguistic picture of the world in the early 20th century. The appeal to onomastics as a material for ethnolinguistic and linguoculturological research seems quite logical, since “...in onomastics the most significant and stable quanta of ethnocultural information are encoded” (Berezovich 2001: 34). The article uses onomastic research methods such as: descriptive, comparative, synchronous and diachronous.
Źródło:
Stylistyka; 2020, 29; 251-269
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Советские «Всеобщие настольные календари» 20-х годов XX века как проводники революции в имянаречении (мужскойимеслов)
Soviet-period Universal Desktop Calendars (“Vseobshchije nastol’nyje kalendari”) of the 1920s as A ‘vehicle of Revolution’ in the Russian Onomasticon (a List of Masculine Names)
Autorzy:
Miakiszew, Władimir
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2031701.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
onomasticon
literature
folklore
calendars
analisis
Slavic name
Źródło:
Slavia Orientalis; 2019, LXVIII, 3; 561-580
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ks. prof. Waldemar Chrostowski, Kobiety w Piśmie Świętym, Biały Kruk, Kraków 2022.
Autorzy:
Ćwikła, Jarosław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32909197.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Wyższe Seminarium Duchowne w Łodzi
Tematy:
The Bible
onomasticon
women
Biblia
onomastykon
kobiety
Źródło:
Łódzkie Studia Teologiczne; 2024, 33, 1; 327-329
1231-1634
Pojawia się w:
Łódzkie Studia Teologiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особенности номинации аптек: семантическое зонирование
Features of the nomination of pharmacies: semantic zoning
Autorzy:
Мезенко, Анна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1832822.pdf
Data publikacji:
2018-12-30
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
оним
ономастикон
товароним
прагматоним
семантическое зонирование
name
onomasticon
commodity name
pragmatonym
semantic zoning
Opis:
The report considers the features of the pharmacy nomination in three cities of similar size and status in Belarus, Poland and Russia – Vitebsk, Bydgoszcz and Smolensk; semantic zones of vocabulary participating in formation of names of pharmacies – “system”, “treatment” and “health” are revealed; the groups of names forming these semantic zones are established (in the zone I: the order of discovery, location, purpose, status, in zone II: experts, names, medicines, herbs, in zone III: the professional branch, desire, effect) and the specifics of their use. It is emphasized that the analysis of this category of onyms will contribute to the creation of a more complete onym picture of each of the regions, will allow to reveal both general and specific nominative and cultural features of the compared onomasticons.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2018, 18; 177-187
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Nazewnictwo narzędzi medycznych w czwartej księdze Onomastikonu Polydeukesa
Nomenclature of medical tools in book four of Onomasticon by Julius Pollux
Autorzy:
Szula, Karolina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2089491.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Jagielloński. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
Tematy:
Onomasticon
Julius Pollux
medical tools
ancient medicine
Onomastikon
Juliusz Polydeukes
narzędzia medyczne
medycyna starożytna
Opis:
This article aims to discuss the nomenclature of medical tools in Book Four of Onomasticon by Julius Pollux and to assess the usefulness of this work as a source of knowledge in research on the history of medicine. The article contains an original translation that allows for a detailed analysis of the given passage. Onomasticon is an ancient lexicon and the only surviving work by Pollux who lived in the 2nd century CE and represented the Second Sophistic. In Onomasticon, he compiled ancient Greek vocabulary on various topics, including terminology relating to medical tools. The layout of the chapter is not accidental. The author divides the terms into several groups: cutting and mechanical tools, dressings, bloodletting devices and physician’s office equipment. Sometimes he indicates the authors - mainly comedy playwrights - from whom he resourced the chosen vocabulary. The terminology was also drawn from lexicons. The vast majority of phrases mentioned by Pollux was used in a medical context in other literary sources and medical treatises, for example by Hippocrates and Galen. Words that appear in a medical context only in Onomasticon may result from the author’s error or can be new evidence for the studies on ancient medicine.
Źródło:
Kwartalnik Historii Nauki i Techniki; 2021, 66, 2; 55--67
0023-589X
2657-4020
Pojawia się w:
Kwartalnik Historii Nauki i Techniki
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
TRÓJELEMENTOWY MODEL ZNACZENIA ONIMICZNEGO I POJĘCIOWY MODEL ONOMASTYKONU
THE TRIPLE MODEL OF ONYMIC MEANING AND THE CONCEPTUAL MODEL OF ONOMASTICON
Autorzy:
WŁOSKOWICZ, WOJCIECH
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/971629.pdf
Data publikacji:
2017-12-01
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Języka Polskiego PAN
Tematy:
semantyka onimiczna
onomastykon
semiotyka
pojęcie
nazwa własna
onymic semantics
onomasticon
semiotics
concept
proper name
Opis:
The dominating onomastic view on onymic semantics is molded by philosophical and logical conceptions, and does not consider the achievements of semiotics. The aim of this paper is to highlight the importance of conceptual elements that establish the indirect relation between onyms and objects, and to highlight the need for a triple model of onymic semantics that is to be based on Ogden– Richards’ semiotic triangle. The onymic status of words is dependent on the status of the concepts they stand for. Proper names are perceived as signs standing for individual concepts, whereas common nouns are to be seen as signs standing for general concepts.
Źródło:
Onomastica; 2015, 59; 57-76
0078-4648
Pojawia się w:
Onomastica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Советские „всеобщие настольные календари” 20-х годов XX века как проводники революции в имянаречении (женский именослов)
Soviet-period Universal Desktop Calendars (“Vseobshchije nastolʹnyje kalendari”) of the 1920s as a ‘Vehicle of Revolution’ within Russian Onomasticon (a List of Female Names)
Autorzy:
Miakiszew, Władimir
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2031222.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
Soviet onomasticon
“Universal Desktop Calendars” 1924-29
names-ideologized Sovietisms
female names
Russian Orthodox Church Calendar
Źródło:
Slavia Orientalis; 2020, LXIX, 3; 693-712
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku” - czy „koniec historii”?
Polish Anthroponymy of 16th–18th Century — ‛End of History’?
Autorzy:
Górny, Halszka
Skowronek, Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1928043.pdf
Data publikacji:
2017-11-10
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Języka Polskiego PAN
Tematy:
antroponimia historyczna
onomastykon
praktyka leksykograficzna
kontekst społeczno-kulturowy
historical anthroponymy
onomasticon
lexicographic practice
social and cultural context
Opis:
In light of the publication of the last volume of the onomasticon “Polish Anthroponymy of 16th–18th Century”, the authors reflect on the inspiration for the dictionary. They highlight the role of Professor Aleksandra Cieślikowa in shaping the concept of the volume and present stages of its creation and publication, as well as indicating the importance of describing anthroponymic phenomena in a historical and sociocultural context. The authors discuss the structure of each entry and of the whole dictionary and the sources used. The uniqueness of the onomasticon, owing to the variety of textual data referred to in the dictionary, is emphasised. The authors believe that “Polish Anthroponymy” may be a good starting point for further syntheses for other researchers.
Źródło:
Onomastica; 2017, 61/1; 241-253
0078-4648
Pojawia się w:
Onomastica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ОККАЗИОНАЛЬНЫЙ ОНОМАСТИКОН ЦИКЛА ДМ. ЕМЦА О ТАНЕ ГРОТТЕР КАК ЛИНГВОКУЛЬТУРНЫЙ ФЕНОМЕН
OCCASIONAL ONOMASTICON OF A CYCLE OF NOVELS ABOUT TANYA GROTTER BY DMITRIY EMETS AS A LINGUOCULTURAL PHENOMENON
Autorzy:
Gamali, Olʹga
Kanevskaâ, Olʹga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/444863.pdf
Data publikacji:
2017-06-01
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
occasional onomasticon
a cycle of novels about Tanya Grotter by Dmitriy
Emets
expressive means
cultural value
intercultural communication
Opis:
This article discusses the specificity of occasional onomasticon in the cycle of novels by Dmitriy Emets (b. 1974) featuring Tanya Grotter, which is an outstanding example of fantasy literature, playing an important role in the modern cultural space, and targeted mainly at children and teenagers. It has been established that while creating the onomastic space of the cycle the author draws parallels with J. Rowling’s novels about Harry Potter and forms onyms – occasionalisms based on the precedent names (folk, mythological, religious, literary, and historical), foreign language vocabulary, phraseology, etc. The desire to comprehend the author’s intention and to understand the characteristics presented in onyms not only motivates readers to expand their horizon, but also engages them in cross-cultural communication.
Źródło:
Acta Neophilologica; 2017, XIX/1; 159-169
1509-1619
Pojawia się w:
Acta Neophilologica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»
Anthroponyms in S. Skliarenko’s historical novel «Volodymyr»
Autorzy:
Ільченко (Ilchenko), Ірина (Iryna)
Ткаченко (Tkachenko), Настасія (Nastasiia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177712.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
anthroponym
proper name
etymology
onym
onomasticon
semantics
stylistic role
антропонім
власне ім’я
етимологія
онім
ономастикон
семантика
стилістична роль
Opis:
The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.
У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 103-109
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-10 z 10

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies