Temat: one-tier model of governance - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Assessment the effectiveness of international legal instruments in interpreting and developing the definition of genocide
Ocena skuteczności międzynarodowych instrumentów prawnych w interpretowaniu i rozwijaniu definicji ludobójstwa
Оценка эффективности международных правовых инструментов в толковании и разработке определения понятия геноцида
Оцінка ефективності міжнародно-правових інструментів у тлумаченні та вдосконаленні визначення геноциду
Autorzy:: Gugulan, Evghenia
Slisarenco, Ion
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33511223.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: міжнародні злочини
геноцид
війна
міжнародні інструменти
управління
международные преступления
война
международные инструменты
государственное управление
zbrodnie międzynarodowe
ludobójstwo
wojna
instrumenty międzynarodowe
rządzenie
international crimes
genocide
war
international instruments
one-tier model of governance
Opis:: The issues of the most serious national and international crimes committed in human history and the political and legal measures taken by states to prevent their commission, as well as the question of the justice system responsible for these acts have been discussed by countless authors. However, there has been no attempt to present a set of interdependent elements that make it possible to organise this topic. The validity of the proposed research is based on the opinion that has been formulated after reviewing extensive documentation and supported by research already conducted, that the crime of genocide is usually committed by the ruling elite against the ruled, regardless of whether the ruling elite has the support of the majority of a given society. On the other hand, the authors of the article propose to examine the effectiveness of international legal instruments in the interpretation and development of the definition of genocide
Питання про найтяжчі національні та міжнародні злочини, скоєні в історії людства, політичнi і правовi заходи, вжитi державами для запобігання їх вчиненню, а також питання про систему правосуддя, відповідальну за ці діяння, обговорювалося незліченною кількістю авторів, але не було спроби представити сукупність взаємозалежних елементів, які б упорядкували цю тему. Актуальність пропонованого дослідження ґрунтується на думці, сформульованій після вивчення великої кількості документації та підтвердженій вже проведеними дослідженнями, що злочин геноциду, як правило, вчиняється правлячою елітою проти керованих, незалежно від того, чи мають ці правителі підтримку більшості суспільства, про яке йде мова. З іншого боку, автори статті пропонують дослідити ефективність міжнародно-правових інструментів у тлумаченні та вдосконаленні визначення геноциду.
Вопрос о самых тяжких национальных и международных преступлениях, совершенных в истории человечества, о политических и правовых мерах, предпринимаемых государствами в целях предотвращения их совершения, и о системе правосудия, устанавливающей ответственность за эти деяния, обсуждался многочисленными авторами, однако до сих пор не было предпринято попытки представить совокупность взаимозависимых элементов для придания порядка в данной предметной области. Обоснованность предлагаемого исследования базируется на мнении, сформулированном после изучения обширной документации и подкрепленном уже проведенными исследованиями, что преступление геноцида обычно совершается правящей элитой против управляемых, независимо от того, пользуются ли эти правители поддержкой большинства данного общества. С другой стороны, авторы статьи предлагают изучить эффективность международных правовых инструментов в толковании и разработке определения понятия геноцида.
Kwestia najpoważniejszych zbrodni krajowych i międzynarodowych popełnionych w historii ludzkości, podejmowanych przez państwa działań o charakterze politycznym i prawnym w celu zapobieżenia ich popełnieniu oraz kwestia wymiaru sprawiedliwości odpowiedzialnego za te czyny była dyskutowana przez niezliczonych autorów, lecz nie podjęto próby przedstawienia zespołu współzależnych elementów, które pozwalają uporządkować tę tematykę. Aktualność proponowanych badań opiera się na opinii, sformułowanej po zapoznaniu się z obszerną dokumentacją i popartej prowadzonymi już badaniami, że zbrodnia ludobójstwa jest zwykle popełniana przez elitę władzy przeciwko rządzonym, niezależnie od tego, czy rządzący mają poparcie większości danego społeczeństwa. Z drugiej strony, autorzy artykułu proponują zbadanie skuteczności międzynarodowych instrumentów prawnych w interpretacji i rozwoju definicji ludobójstwa.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 137-150
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: System monistyczny w spółdzielni działającej na zasadach ogólnych polskiego prawa spółdzielczego jako jedna z opcji zarządzania tą spółdzielnią de lege ferenda
Монистическая система в кооперативе, действующем по общим правилам польского кооперативного законодательства, как один из вариантов управления этим кооперативом de lege ferenda
Моністична система в кооперативі, що діє на загальних принципах польського кооперативного права як один із варіантів управління цим кооперативом de lege ferenda
Autorzy:: Kozieł, Grzegorz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2158493.pdf
Data publikacji:: 2022-12-12
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: cooperative under Polish law
one-tier model of governance
proposals for the law as it should be
кооператив польського права
моністична система управління
пропозиції de lege ferenda
кооператив в польском законодательстве
монистическая система управления
предложения de lege ferenda
spółdzielnia prawa polskiego
monistyczny system zarządzania
propozycje de lege ferenda
Opis:: Artykuł proponuje w niektórych obszarach rozpoczęcie lub też w innych obszarach – kontynuację (powrót do) dyskusji na temat zasadności wprowadzenia w spółdzielni działającej na podstawie przepisów ogólnych polskiego prawa spółdzielczego, tj. ustawy – Prawo spółdzielcze z 1982 r. (tekst jednolity: Dz. U. z 2021 r. poz. 648 z poźn. zm.) jako jednej z opcji do wyboru – nieprzewidzianego dotychczas w tych przepisach – monistycznego systemu zarządzania tą spółdzielnią, z uwzględnieniem ich zastosowania do szeregu spółdzielni działających na zasadach szczególnych, jak to jest aktualnie przewidziane w przepisach szczególnych dotyczących działania szczególnych rodzajów (typów) spółdzielni (przykładowo banków spółdzielczych, spółdzielni mieszkaniowych, spółdzielni socjalnych czy spółdzielczych kas oszczędnościowo-kredytowych), które odsyłają w zakresie w nich nieuregulowanym do przepisów ogólnych polskiego prawa spółdzielczego zawartych w wymienionej ustawie. W związku z tym na wstępie artykułu postawione jest pytanie o to, czy nadszedł czas na wprowadzenie systemu monistycznego w spółdzielni działającej na zasadach ogólnych (na podstawie przepisów ogólnych) polskiego prawa spółdzielczego. Zawarte w niniejszym studium rozważania zmierzają do wskazania szeregu argumentów pozwalających na pozytywną odpowiedź na postawione pytanie (a zatem argumentów za wprowadzeniem w spółdzielni prawa polskiego monistycznego systemu zarządzania) oraz konkretnych autorskich propozycji de lege ferenda w tym zakresie (dotyczących sposobu wprowadzenia tego systemu do przepisów prawa spółdzielczego), w tym w szczególności wskazują na dotychczasowe sposoby regulacji normatywnej (określane jako modele regulacji) systemu monistycznego w poszczególnych jednostkach organizacyjnych w prawie polskim wraz z oryginalną, autorską propozycją nazw tych modeli. Dokonano przy tym zarysu ich syntetycznego porównania, ze wskazaniem m.in. podstawowych zalet i wad (a zatem tzw. mocnych oraz słabych stron każdego z nich), przede wszystkim z perspektywy techniki legislacyjnej, w tym spójności i jasności regulacji prawnej, która ma podstawowy, a zarazem bardzo istotny wpływ na stosowanie poszczególnych unormowań.
Стаття пропонує в одних або інших областях почати – продовження (повернення до) дискусії щодо правомірності запровадження в кооперативі, що діє на основі загальних положень польського кооперативного права, тобто Закону – Кооперативнe правo 1982 року (уніфікований текст: Журнал законів 2021 року, п. 648 зі змінами) як один із варіантів для вибору – моністична система управління цим кооперативом, яка досі не була передбачена цими положеннями, враховуючи їх застосування до ряду кооперативів, що діють на особливих принципах, як в даний час передбачено в окремих положеннях про діяльність конкретних типів кооперативів (наприклад, кооперативних банків, житлових кооперативів, соціальних кооперативів або кооперативних ощадно-кредитних спілок), які, у сфері неврегульованій нормативно-правовими актаминими, відсилають до загальних положення польського кооперативного права, які містяться у зазначеному Законі. Тому на початку статті ставиться питання про те, чи настав час запровадити моністичну систему в кооперативі, що діє на загальних принципах (на основі загальних положень) польського кооперативного права. Міркування, що містяться в цьому дослідженні, мають на меті вказати низку аргументів, які дозволяють дати позитивну відповідь на поставлене запитання (і, отже, аргументи для запровадження польської моністичної системи управління в кооперативі), а також конкретні авторські постулати de lege ferenda з цього приводу (щодо способу введення цієї системи в норми кооперативного права), включаючи, зокрема, поточні методи нормативного регулювання (які називають моделями регулювання) моністичної системи в окремих організаційних одиницях у польському праві, разом із оригінальною пропозицією назв цих моделей. Проведено схему їхнього синтетичного порівняння, вказавши, серед іншого, основні переваги та недоліки (а отже, так звані сильні та слабкі сторони кожного з них), насамперед з точки зору законодавчої техніки, у тому числі узгодженості та чіткості правового регулювання, яке має принциповий і, водночас, дуже важливий вплив на застосування окремих нормативних актів.
В статье предлагается в некоторых областях начать, а в других - продолжить дискуссию о правомерности введения в кооператив, действующий в соответствии с общими положениями польского кооперативного законодательства, т.е. закона – Кооперативное право от 1982 года (консолидированный текст: Законодательный вестник 2021 года, поз. 648, с изм. ) в качестве одного из вариантов выбора – до сих пор не предусмотренного в этих положениях – монистической системы управления этим кооперативом, учитывая их применение к ряду кооперативов, действующих по специальным правилам, как это в настоящее время предусмотрено в специальных положениях, касающихся деятельности специальных типов (видов) кооперативов (например, кооперативных банков, жилищных кооперативов, социальных кооперативов или кооперативных сберегательных и кредитных союзов), которые отсылают, в части не урегулированной в них, к общим положениям польского кооперативного законодательства, содержащимся в вышеупомянутом Законе. Поэтому в начале статьи ставится вопрос о том, пришло ли время для введения монистической системы в кооперативе, действующем по общим правилам (согласно общим положениям) польского кооперативного законодательства. Соображения, содержащиеся в настоящем исследовании, направлены на указание ряда аргументов, позволяющих положительно ответить на поставленный вопрос (и, таким образом, аргументов в пользу введения монистической системы управления в кооперативе согласно польскому законодательству), а также конкретных авторских предложений de lege ferenda в этом отношении (относительно способа введения этой системы в положения кооперативного законодательства), включая, в частности, указание существовавших до сих пор методов нормативного регулирования (именуемых моделями регулирования) монистической системы в конкретных организационных единицах согласно польскому праву, вместе с оригинальным авторским предложением названий этих моделей. Одновременно проведено их синтетическое сравнение с указанием, в частности, основных преимуществ и недостатков (т.е. так называемых сильных и слабых сторон каждого из них), прежде всего с точки зрения законодательной техники, включая последовательность и четкость правового регулирования, оказывающего основное и, в то же время, весьма существенное влияние на применение конкретных нормативных предписаний.
The article proposes to start in some areas, or to continue (resume) in other ones, the discussion on the reasonableness of introducing the one-tier model of governance as one of the options for a cooperative operating under general provisions of Polish law on cooperatives, specifically the Act – Law on Cooperatives of 1982 (consolidated text: Journal of Laws 2021 item 648 as amended), which is an option not yet provided for in these provisions. At the same time, this option is currently not available to cooperatives operating under special provisions on the operation of specific types of cooperatives (for example, cooperative banks, housing cooperatives, social cooperatives or credit unions), which for matters not regulated in these special provisions refer to the general provisions of the above-mentioned Act. Therefore, the article starts with the question of whether the time has come for the introduction of the one-tier model in cooperatives operating under general rules (on the basis of general regulations) of the Polish law on cooperatives and, in its conclusions, the discussion aims to indicate a number of arguments allowing to answer this question in the affirmative (and therefore supporting the introduction of the one-tier governance model in the cooperative) and the author’s original specific proposals for the law as it should be in this regard (concerning the method of introducing this model into the provisions of the law on cooperatives), including in particular the methods of normative regulation (referred to as models of regulation) of the one-tier model in individual entities under Polish law, together with the names of these models proposed by the author. The article also outlines a synthetic comparison of these models, with the main advantages and disadvantages of each of them, above all from the perspective of lawmaking methods, including the coherence and clarity of the legal regulation, which has a fundamental and very important influence on the application of individual regulations.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2022, 4; 7-22
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "one-tier model of governance" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język