Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "nationhood" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
My America: Immigration, historical education and vision of nationhood
Autorzy:
Lansen, Oscar
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/678414.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
immigration
historical education
nationhood
the United States of America
Opis:
My America: Immigration, historical education and vision of nationhoodEver since the United States of America was founded as a more perfect union, it has struggled to find a balance between a narrow, ascriptive, Eurocentric vision of nationhood favoring an explication of rational and/or divinely-sanctioned nation-building, and one that acknowledges the struggles and contributions of its ever-renewing immigrant citizenry in shaping its vision of self. This contrariety has played itself out in classrooms and textbooks where historical narratives of nation compete with societal reality; and in state houses where citizen-educators rather than academics seem to know history best. Whereas one can attribute this disconnect to curriculae catching up with changing demographics, in actuality, US History education’s de-facto role as the Great Americanizer has made it a factional battleground of what it means to be American; and a victim to the perversion of the very principles it seeks to instill. As a result, primary and secondary-school US History ranks amongst to lowest amongst subjects in terms of student proficiency and teacher competency. This article discusses the origins of the fraught relationship between vision of nationhood and citizenry education in the United States; and the necessitated steps to give renewed relevance and competence to historical education in developing the critical, informed citizenry fundamental to a well-functioning democracy. Moja Ameryka. Imigracja, edukacja historyczna i wizja bycia narodemOd chwili, gdy Stany Zjednoczone Ameryki stały się doskonalszą unią, kraj ten z mozołem szuka równowagi pomiędzy wąsko askryptywną eurocentryczną wizją bycia narodem, która sprzyja budowaniu narodu sankcjonowanemu racjonalnie i/lub przez boskość, a wizją, która uznaje obywatelski wysiłek i wkład imigrantów w kształtowanie jej własnego obrazu. Ta sprzeczność rozgrywa się w salach lekcyjnych i w podręcznikach, w których historyczne narracje o narodzie konkurują z realiami społecznymi, jak też w łonie instytucji państwowych, w których najlepiej znają historię, jak się wydaje, raczej obywatele – edukatorzy niż środowiska akademickie. Jakkolwiek tę rozłączność można przypisywać temu, że programy nauczania doganiają przemiany demograficzne, to jednak w rzeczywistości rola historii USA jako wielkiego amerykanizatora stała się w istocie polem zmagań o to, co to znaczy być Amerykaninem. Stała się też ofiarą przewrotności samych zasad, które chce wdrożyć. W rezultacie jako przedmiot nauczania historia Stanów Zjednoczonych zalicza się w szkołach podstawowych i średnich do tych przedmiotów szkolnych, które w kategoriach umiejętności uczniów i kompetencji nauczycieli mają najniższą rangę. Artykuł analizuje przyczyny tego brzemiennego w skutki związku między wizją bycia narodem a edukacją obywatelską w USA i docieka, jakie należy podjąć kroki po to, by poprzez rozwój krytycznej, świadomej postawy obywatelskiej o fundamentalnym znaczeniu dla kraju, przywrócić nauczaniu historii właściwą rangę i kompetencje. [Trans. by Jacek Serwański]
Źródło:
Sprawy Narodowościowe; 2018, 50
2392-2427
Pojawia się w:
Sprawy Narodowościowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Використання праці німецьких переселенців з СРСР в економіці Третього рейху на завершальному етапі Другої світової війни
The Labor use of German Immigrants from the USSR in the Economy of the Third Reich at the Final Stage of World War II
Autorzy:
Мартиненко, В.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676877.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
радянські німці
Німеччина
сільське господарство
оборонна промисловість
Люфтваффе
Рейхскомісаріат у справах зміцнення німецької народності
Soviet Germans
Germany
agriculture
defense industry
Luftwaffe
The Reich Commissioner for the Consolidation of German Nationhood
Opis:
Мета дослідження полягає у розкритті механізму і особливостей залучення німецьких переселенців з СРСР до трудової повинності у нацистській Німеччині на завершальному етапі Другої світової війни. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму та об’єктивності, а також сукупність спеціальних та загальнонаукових методів. Наукова новизна. На основі залучення великого масиву архівних документів вперше в історіографії здійснено спробу комплексного висвітлення проблеми використання праці німецьких переселенців з СРСР в економіці Третього рейху. Висновки. Німецькі біженці, вивезені за рішенням нацистської влади упродовж 1943-1944 рр. з окупованих регіонів СРСР на батьківщину своїх предків, в умовах оголошеної тотальної війни закономірно стали частиною трудових ресурсів Третього рейху. Найбільша їх кількість виявилась сконцентрована у сільськогосподарському і промисловому секторах економіки. При цьому переміщення основної маси переселенців на територію Вартегау було обумовлено не об’єктивними потребами регіону у додатковій робочій силі, а геополітичними планами нацистського керівництва. Спроби окремих регіонів Німеччини заповнити гострий брак людських ресурсів у сільському господарстві за рахунок прибулих біженців не увінчалися успіхом. Їх сподівання розбилися об закостенілу позицію Гіммлера та його оточення, які не бажали виходити за рамки концепції використання німецьких переселенців і пов’язаних з нею бюрократичних механізмів. Певних поступок змогли домогтися лише чиновники, котрі відстоювали інтереси оборонно-промислового комплексу Німеччини. Більшість радянських німців у системі соціально-трудових відносин нацистської Німеччини значною мірою була зведена до рівня іноземної робочої сили, про що особливо наочно свідчать їхні взаємини з роботодавцями та умови проживання.
The study aims to reveal the mechanism and features of attracting German immigrants from the USSR to labor service in Nazi Germany at the final stage of World War II. The research methodology is based on the principles of historicism and objectivity and a set of special and general scientific methods. Scientific novelty. Based on the involvement of an extensive array of archival documents, for the first time in historiography, an attempt was made to comprehensively illuminate the problem of using the labor of German immigrants from the USSR in the economy of the Third Reich. Conclusions. German refugees were taken out by the decision of the Nazi authorities in 1943-1944. from the occupied regions of the USSR to the homeland of their ancestors, in the conditions of declared total war, they naturally became part of the Third Reich's labor resources. Most of them were concentrated in the agricultural and industrial sectors of the economy. At the same time, the bulk immigrants' movement to the territory of Warthegau was caused not by the objective needs of the region for additional labor but by the geopolitical plans of the Nazi leadership. Attempts by some areas of Germany to make up for the acute shortage of human resources in agriculture at the expense of the refugees who arrived were unsuccessful. Their aspirations were shattered by the inert position of Himmler and his inner circle. They did not want to go beyond the concept of using German settlers and the bureaucratic mechanisms associated with it. Only officials who defended the interests of the German military-industrial complex were able to achieve certain concessions. The majority of Soviet Germans in the system of social and labor relations in Nazi Germany were reduced mainly to the level of foreign labor, which is especially clearly evidenced by their relationship with employers and living conditions.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 89-114
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies