Temat: multi-vector - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Kształtowanie zasad ukraińsko-chińskiego partnerstwa strategicznego
Autorzy:: Galewska, Iwona
Prokop, Maryana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568279.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Ukraine
China
the strategic partnership
multi-vector policy
economic cooperation
Украина
Китай
стратегическое партнерство
многавекторная политика экономическое сотрудничество
Opis:: Ukrainian-Chinese relations have taken on new importance since 2010, along with the economic crisis. Ukraine tried (like the U.S.) to get new sources of funding for business, but primarily as an antidote to the stagnation of the Ukrainian economy. The multiplicity of agreements signed between Ukraine and China in 2010–2013 was also demonstrates that Ukraine was looking for a new direction of foreign policy. The strategic partnership between Ukraine and China is primarily economic and economic, not political. However, the perception of China in Ukraine is carried out through the prism of state influence on the political, economic and social processes in the world. China on the other hand see Ukraine in the context of the so-called region. New Eastern Europe (including Belarus and Moldova), which is regarded by Beijing as an opportunity to expand markets to sell their goods to the markets of the EU and the Customs Union.
Украинско-китайские отношения получили значение с 2010-го года вместе с экономическим кризисом. Украина пыталась (как и США) найти новые источники финансирования для экономической деятельности, но прежде всего – противоядие от застоя украинской экономики. Большинство подписанных договоров между Украиной и Китаем в 2013 г. Свидетельствует также о том, что Украина искала нового направления зарубежной политики. Стратегическое партнёрство между Украиной и Китаем является прежде всего экономическим, а не политическим. Однако Китай на Украине воспринимается как пример влияния государства на политические, экономические и общественные вопросы в мире. Китай в свою очередь воспринимает Украину в контексте региона так называемой новой Восточной Европы (вместе с Беларусью и Молдавией), воспринимаемой Пекином как возможность расширения рынков продаж своих товаров на рынки ЕС и Таможенного союза.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 2(7); 134-150
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Polityka zagraniczna Ukrainy po 1991 roku w programach wyborczych ukraińskich partii politycznych
The Post -1991 Ukrainian Foreign Policy as Presented in the Election Programsof Ukrainian Political Parties
Autorzy:: Prokop, Maryana
Galewska, Iwona
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/567309.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Olsztyńska Szkoła Wyższa
Tematy:: Ukraina, polityka zagraniczna Ukrainy, program wyborczy, partia polityczna, polityka wielosektorowości
Ukraine, Ukrainian foreign policy, election program, political party, multi-vector policy
Opis:: W 1991 roku Ukraina ogłosiła swoją niepodległość i stała się pełnoprawnym podmiotem na arenie międzynarodowej. Państwo ukraińskie musiało na nowo zdefiniować cele polityki zagranicznej, poprzez określenie priorytetowych kierunków realizacji. Ukraina z jednej strony chciała nawiązać stosunki z państwami zachodnimi, z drugiej strony podjęła się budowy partnerstwa strategicznego z Rosją. Artykuł stanowi analizę programów ukraińskich ugrupowań, w kontekście założeń polityki zagranicznej Ukrainy. Zadaniem autorek było zbadanie w jakim stopniu zapisy w programach wyborczych ukraińskich partii (dotyczące polityki zagranicznej Ukrainy), które weszły do Rady Najwyższej po 1991 r. odzwierciedlają rzeczywisty wymiar ukraińskiej polityki zagranicznej po uzyskaniu niepodległości
In 1991 Ukraine declared its independence and entered the field of international politics as an equal partner. The Ukrainian state had to redefine the objectives of its foreign policy by assessing the priorities of their methods of implementation. On the one hand Ukraine wanted to establish good contacts with Western countries, on the other hand it seemed worthwhile to engage in a strategic alliance with Russia. This paper assesses the party platforms of Ukrainian political groups focusing on the respective setting of priorities where Ukraine’s foreign policy is concerned. The main issue of this research was to determine in how far the clauses concerning Ukraine’s foreign policy as presented in the election programs of these Ukrainian political parties who were elected into the parliament of Ukraine ("Verkhovna Rada") gives an actual picture of the Ukrainian foreign policy as pursued after the obtaining of the country’s independence .
Źródło:: Warmińsko-Mazurski Kwartalnik Naukowy, Nauki Społeczne; 2014, 3; 9-28
2084-1140
Pojawia się w:: Warmińsko-Mazurski Kwartalnik Naukowy, Nauki Społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Features of the Formation of the Foundations of the Foreign Policy of the Republic of Kazakhstan
Особливості формування засад зовнішньої політики Республіки Казахстан
Autorzy:: Деменко, О.Ф.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676576.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: зовнішня політика
стратегічне партнерство
багатовекторність
євразійство
Центральна Азія
Республіка Казахстан
foreign policy
strategic partnership
multi-vector
Eurasianism
Central Asia
Republic of Kazakhstan
Opis:: У статті проаналізовано засади формування зовнішньої політики Республіки Казахстан, на які, у першу чергу, впливають традиції історичного розвитку цієї країни, її геополітичне розташування у центрі Євразійського континенту, транспортно-комунікаційний потенціал та наявність великих запасів природних ресурсів. Підкреслюється, що у сучасному Казахстані поки що відсутнє цілісне сприйняття багатьох історичних подій та процесів, зокрема тих, які замовчувалися під час імперського та радянського періодів. Водночас, у науковому дискурсі країни відбувається переосмислення національної історії через критику попереднього історичного досвіду. Наголошується, що після утворення у середині ХV ст. Казахського ханства поступальний розвиток державності змінився періодом боротьби з іноземними загарбниками – спочатку джунгарами, а потім Російською імперією. Він завершився втратою державності, боротьба за відновлення якої представляється у вигляді телеологічно побудованого наративу героїчної боротьби за незалежність, який поєднав низку історичних подій та періодів. Процес сучасного національно-державного будівництва у Казахстані відбувається з опорою на консолідуючу роль титульної нації, що сприяє зростанню інтересу до історичної проблематики та супроводжується поступовою втратою впливу радянсько-російських наративів у політичному та історичному дискурсі. Особливістю зовнішньої політики Республіки Казахстан є багатовекторність, що склалася історично і має забезпечити балансування між різними геополітичними центрами сили. Пріоритетами зовнішньої політики Казахстану визначені: розвиток союзницьких відносин із РФ, всебічне стратегічне партнерство із КНР, розширене стратегічне партнерство зі США, стратегічні взаємини із державами Центральної Азії, розширене партнерство і співробітництво з Європейським Союзом.
The article analyzes the foundations of the formation of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan, which, first of all, are influenced by the traditions of the historical development of this country, its geopolitical location in the center of the Eurasian continent, transport and communication potential and the presence of large reserves of natural resources. It is emphasized that in modern Kazakhstan there is still no holistic perception of many historical events and processes, in particular those that were hushed up during the imperial and Soviet periods. At the same time, in the scientific discourse of the country, there is a rethinking of national history through criticism of the previous historical experience. It is noted that after the formation in the middle of the fifteenth century. In the Kazakh Khanate, the progressive development of statehood was replaced by a period of struggle against foreign invaders – first the Dzungars, and then the Russian Empire. It ended with the loss of statehood, the struggle for the restoration of which is presented in the form of a teleologically constructed narrative of the heroic struggle for independence, which includes a number of historical events and periods. The process of modern nation-state building in Kazakhstan is based on the consolidating role of the titular nation, which contributes to the growth of interest in historical issues and is accompanied by a gradual loss of the influence of Soviet-Russian narratives in political and historical discourse. A feature of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan is a multi-vector approach, which has developed historically and is designed to ensure a balance between various geopolitical centers of power. The priorities of Kazakhstan’s foreign policy are determined: the development of allied relations with the Russian Federation, a comprehensive strategic partnership with the PRC, an expanded strategic partnership with the United States, strategic relations with the Central Asian states, an expanded partnership and cooperation with the European Union.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 172-189
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: MIĘDZY WSCHODEM A ZACHODEM. PROBLEM BEZPIECZEŃSTWA MILITARNEGO UKRAINY
Between the East and the West. The Issue of Ukraine’s Military Security
Autorzy:: Żyła, Marek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/483960.pdf
Data publikacji:: 2016-05-30
Wydawca:: Wyższa Szkoła Biznesu i Przedsiębiorczości w Ostrowcu Świętokrzyskim
Tematy:: siły zbrojne
polityka bezpieczeństwa
polityka wielowektorowa
aspiracje euroatlantyckie
polityka obronna
armed forces
security policy
multi vector policy
Euro-Atlantic aspirations
defence policy
Opis:: Celem niniejszego artykułu jest próba ukazania dylematu, przed jakim stanęły władze niepodległej Ukrainy w kontekście zapewnienia i utrzymania bezpieczeństwa. Autor zwrócił w nim szczególną uwagę na środowisko bezpieczeństwa, w którym od uzyskania niepodległości w 1991 r. funkcjonuje państwo ukraińskie Następnie na tle środowiska bezpieczeństwa i aktualnej sytuacji geopolitycznej ukazał działania kolejnych ugrupowań sprawujących władzę, podejmowane na rzecz budowy bezpieczeństwa militarnego państwa. Artykuł rozpoczynają rozważania dotyczące potencjału militarnego Ukrainy, a dopiero po nich ma miejsce znacznie obszerniejsze odniesienie do ukraińskiej polityki bezpieczeństwa. W poprawnie funkcjonującym organizmie państwowym czynnik militarny jest podporządkowany funkcjonalnie polityce i strategii bezpieczeństwa. Jednak potencjał i możliwości operacyjne ukraińskich sił zbrojnych do 2014 r. nigdy nie były budowane jako pochodna polityki bezpieczeństwa państwa.
The aim of the article is to show the dilemma faced by the authorities of independent Ukraine in the context of ensuring and maintaining security. The author has focused specifically on the security environment in which the state of Ukraine has been functioning since the gaining of independence in 1991. Then the author has shown, against the background of current security environment and political situation, the activities of subsequent power holding groups endeavoured for the sake of building military safety of the country. The article begins with deliberations relating to the military potential of Ukraine, and only after that does it refer more extensively to Ukrainian security policy. In appropriately functioning organism of the state the military factor has been functionally subordinated to politics and security strategy. Yet until 2014 the potential and operational capabilities of Ukrainian armed forces were never build as a derivate of state security policy.
Źródło:: Ante Portas – Studia nad Bezpieczeństwem; 2016, 1(6) Kryzys ukraiński i jego znaczenie dla bezpieczeństwa międzynarodowego: aspekty militarno-polityczne; 249-269
2353-6306
Pojawia się w:: Ante Portas – Studia nad Bezpieczeństwem
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Od koncepcji do Strategii Bezpieczeństwa Narodowego Ukrainy Ewolucja polityki bezpieczeństwa narodowego Ukrainy w latach 1991–2012
Autorzy:: Prokop, Maryana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568634.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Ukraine
European Union
Russia
national security
foreign policy
multi-vector policy
Украинa,
Европейский союз
Россия
национальная безопасность внешней политики
многополюсная политика
Opis:: The geopolitical situation of Ukraine and the threats of the modern world, such as international terrorism, organized crime, illegal emigration, as well as international and internal conflicts necessitate conducting an effective foreign policy and national security policy. Choosing the vector of its foreign policy, Ukraine also made a choice of the concept of its national security. The analysis of the concept of national security of Ukraine in the years 1991–2012 allows to verify the thesis put forward in the introduction of the paper that the evolution of the concept of the national security policy in a significant way mirrors the evolution of the foreign policy of Ukraine. Both the security policy and the foreign policy can be described as having multiple polarity, balancing between the Euro-Atlantic and the Euro-Asian spheres of influence.
Геополитическое положение Украины и угрозы современного мира, среди прочего: международной терроризм, организованная преступность, незаконная иммиграция, международные и внутренние конфликты, ставлать необходимость введения эффективной внешней политики и политики национальной безопасности. Делая выбор вектора внешней политики Украина ткаже сделала выбор концепции национальной безопасности. Анализ концепции национальной безопасности Украины в 1991–2012 годах, позволила подтвердить, что эволюция концепции политики национальной безопасности во многом отражает эволюцию внешней политики Украины. Политику безопасности и внешную политику можно описать как многополюснюю, которая балансируэт между воздействия евроатлантической и евразийской зоны.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 2(7); 27-41
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Багатовекторна зовнішня політика Узбекистану як важливий засіб вирішення соціально-економічних проблем країни
Multi-vector Foreign Policy of Uzbekistan as an Important Means of Solving the Socio-economic Problems of the Country
Autorzy:: Фомін, C.C.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676689.pdf
Data publikacji:: 2021-12-16
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: демографічна проблема
безробіття
трудова міграція
екологічна проблема
багатовекторна зовнішня політика
євразійська економічна інтеграція
зона вільної торгівлі
економічний союз
протекціонізм
demographic problem
unemployment
labour migration
ecological problem
multi-vector foreign policy
Eurasian economic integration
free trade area
economic union
protectionism
Opis:: В статті окреслені внутрішні проблеми Узбекистану, серед яких слід назвати проблему бідності, масового безробіття, нестачі сільськогосподарської землі і водних ресурсів, екологічні проблеми. Значною мірою ці проблеми обумовлені швидким зростанням населення. Узбекистан намагається вирішити ці проблеми шляхом ліберальних ринкових реформ та багатовекторної зовнішньої політики, розвиваючи одночасно політичні та торгово-економічні відносини з різними країнами, зокрема, з Китаєм, США, Євросоюзом, Туреччиною, Південною Кореєю, Росією та іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). В статті показано, що обсяги торгівлі Узбекистану із західними країнами, а також обсяги західних інвестицій в економіку цієї країни в цілому залишаються, принаймні зараз, невисокими. Робиться висновок, що для США Узбекистан є цікавим головним чином в геополітичному і військово-стратегічному аспектах, особливо зараз, після виводу американських військ із Афганістану. ЄС значно більше, ніж США, зацікавлений в розвитку торгово-економічних відносин з Узбекистаном. Нова угода між Узбекистаном і ЄС про розширене партнерство і співробітництво створить більш сприятливі умови для економічного співробітництва і торгівлі, зростання європейських інвестицій в економіку Узбекистану. Проте, здається, що фактор географічної віддаленості Узбекистану від Європи не дасть можливості країнам Євросоюзу займати таке ж провідне місце в зовнішньоекономічних відносинах Узбекистану, яке зараз займають сусідні Китай, Росія та інші країни-члени ЄАЕС. Показано, що найважливішим торгово-економічним партнером Узбекистану є Китай, який розглядає Узбекистан як важливу транзитну країну, через територію якої проходять транспортні коридори для транспортування, перш за все, китайських товарів в країни Європи та інші регіони світу. Китайські інвестиції в економіку Узбекистану невпинно зростають. Євразійський економічний союз (ЄАЕС), зокрема, такі його члени як Росія і Казахстан, також є для Узбекистану найважливішим торгово-економічним партнером. Крім того, Росія є головним ринком праці для мільйонів узбецьких трудових мігрантів. В межах ЄАЕС був створений єдиний ринок праці, трудові мігранти-громадяни країн-членів ЄАЕС користуються соціальними правами країни перебування та можуть вільно пересуватися територією країн-членів ЄАЕС. Ця обставина особливо важлива для Узбекистану, який зацікавлений в покращенні умов перебування своїх трудових мігрантів. Крім того, як свідчать факти, економічна інтеграція в межах ЄАЕС не перешкоджає урядам країн-членів ЄАЕС розвивати інтенсивні політичні і економічні відносини з різними країнами. Враховуючи всю низку гострих соціально-економічних, екологічних і демографічних проблем, які стоять перед Узбекистаном, думається, що в майбутньому неможливо повністю виключати членство Узбекистану в ЄАЕС, особливо, якщо таке членство не завадить узбецькому керівництву й надалі проводити багатовекторну зовнішню політику. Парламент Узбекистану схвалив рішення брати участь в роботі ЄАЕС в якості спостерігача. В грудні 2020 р. ЄАЕС надав Узбекистану такий статус.
The article elucidates the internal problems of Uzbekistan among which one should mention the problem of poverty, mass unemployment, shortage of arable land and water resources, serious ecological problems. To a high degree these problems have been caused by a rapid growth of population. Uzbekistan tries to solve these problems by means of liberal market reforms and the multi-vector foreign policy developing political, economic and trade relations at the same time with different countries, in particular with China, the USA, the EU, Turkey, South Korea, Russia and other countries-members of the Eurasian Economic Union (EAEU). It was shown that volumes of trade of Uzbekistan with the Western countries as well as the level of Western investments remain at least now not high. The conclusion is drawn that for the USA Uzbekistan presents the interest mainly in geopolitical, military and strategic aspects, especially now after the US troops left Afghanistan. The EU is more than the USA interested in developing the trade and economic relations with Uzbekistan. The new agreement between Uzbekistan and the EU on enlarged partnership and cooperation will create more favorable conditions for economic cooperation and trade, growth of European investments into economy of Uzbekistan. Nevertheless it seems that the factor of geographic remoteness of Uzbekistan from Europe will not make it possible for the EU countries to occupy the same place in external economic links of Uzbekistan as the countries-neighbours such as China, Russia and other countries-members of the EAEU. It is shown that China is the most important trade and economic partner of Uzbekistan. China considers Uzbekistan as the important transit country with transport corridors indispensable for transportation first of all of Chinese goods to the countries of Europe and other regions of the world. The Chinese investments into economy of Uzbekistan are constantly growing. The Eurasian Economic Union (EAEU), in particular Russia and Kazakhstan, is also the most important trade and economic partner of Uzbekistan. Besides, Russia is the biggest labour market for millions of Uzbek migrant workers. Within the EAEU the common labour market was created, migrant workers who are citizens of the countries-members of the EAEU enjoy the social rights of the country of stay and may freely move over territories of the countries-members of the EAEU. This fact is especially important for Uzbekistan which is interested in improving living conditions of its migrant workers. Besides, as the facts show, the economic integration within the EAEU does not prevent the governments of the countries-members of the EAEU from developing intensive political and economic relations with different countries. Taking into account the complex of acute socio-economic, ecological and demographic problems facing Uzbekistan it seems that in the future one cannot completely exclude the possibility of membership of Uzbekistan in the EAEU especially if such a membership does not prevent the Uzbek government from pursuing the multi-vector foreign policy. The parliament of Uzbekistan approved the decision to obtain the status of observer at the EAEU. The EAEU granted this status to Uzbekistan in December 2020.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 175-195
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Współczynnik ekscesu wektora losowego
Excess Kurtosis of a Random Vector
Autorzy:: Budny, Katarzyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/587386.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach
Tematy:: Analiza wielowymiarowa
Estymacja
Kurtoza
Wektor losowy
Estimation
Kurtosis
Multi-dimensional analysis
Random vector
Opis:: Excess kurtosis of a univariate random variable is defined as its kurtosis minus 3, i.e. the kurtosis of a normal distribution. Excess kurtosis is a one of a dispersion measures. This parameter provides the information about peakedness and tail weight of a distribution compared to normal distribution. In the paper we propose a generalization of this characteristic for random vectors and analyze its basic properties. Moreover, we introduce the form of excess kurtosis for the selected multivariate distribution.
Źródło:: Studia Ekonomiczne; 2014, 203; 28-38
2083-8611
Pojawia się w:: Studia Ekonomiczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: A real-valued genetic algorithm to optimize the parameters of support vector machine for classification of multiple faults in NPP
Autorzy:: Amer, F. Z.
El-Garhy, A. M.
Awadalla, M. H.
Rashad, S. M.
Abdien, A. K.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/147652.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Instytut Chemii i Techniki Jądrowej
Tematy:: support vector machine (SVM)
fault classification
multi fault classification
genetic algorithm (GA)
machine learning
Opis:: Two parameters, regularization parameter c, which determines the trade off cost between minimizing the training error and minimizing the complexity of the model and parameter sigma (σ) of the kernel function which defines the non-linear mapping from the input space to some high-dimensional feature space, which constructs a non-linear decision hyper surface in an input space, must be carefully predetermined in establishing an efficient support vector machine (SVM) model. Therefore, the purpose of this study is to develop a genetic-based SVM (GASVM) model that can automatically determine the optimal parameters, c and sigma, of SVM with the highest predictive accuracy and generalization ability simultaneously. The GASVM scheme is applied on observed monitored data of a pressurized water reactor nuclear power plant (PWRNPP) to classify its associated faults. Compared to the standard SVM model, simulation of GASVM indicates its superiority when applied on the dataset with unbalanced classes. GASVM scheme can gain higher classification with accurate and faster learning speed.
Źródło:: Nukleonika; 2011, 56, 4; 323-332
0029-5922
1508-5791
Pojawia się w:: Nukleonika
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: A Machine Learning Model for Improving Building Detection in Informal Areas: A Case Study of Greater Cairo
Autorzy:: Taha, Lamyaa Gamal El-deen
Ibrahim, Rania Elsayed
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2055780.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Akademia Górniczo-Hutnicza im. Stanisława Staszica w Krakowie. Wydawnictwo AGH
Tematy:: multi-source image fusion
random forest
support vector machine
DEM extraction
unplanned unsafe areas
remote sensing
Opis:: Building detection in Ashwa’iyyat is a fundamental yet challenging problem, mainly because it requires the correct recovery of building footprints from images with high-object density and scene complexity. A classification model was proposed to integrate spectral, height and textural features. It was developed for the automatic detection of the rectangular, irregular structure and quite small size buildings or buildings which are close to each other but not adjoined. It is intended to improve the precision with which buildings are classified using scikit learn Python libraries and QGIS. WorldView-2 and Spot-5 imagery were combined using three image fusion techniques. The Grey-Level Co-occurrence Matrix was applied to determine which attributes are important in detecting and extracting buildings. The Normalized Digital Surface Model was also generated with 0.5-m resolution. The results demonstrated that when textural features of colour images were introduced as classifier input, the overall accuracy was improved in most cases. The results show that the proposed model was more accurate and efficient than the state-of-the-art methods and can be used effectively to extract the boundaries of small size buildings. The use of a classifier ensample is recommended for the extraction of buildings.
Źródło:: Geomatics and Environmental Engineering; 2022, 16, 2; 39--58
1898-1135
Pojawia się w:: Geomatics and Environmental Engineering
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Multi-input multi-output fuzzy logic controller for utility electric vehicle
Autorzy:: Gasbaoui, B.
Abdelkader, Ch.
Adellah, L.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/141051.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:: pojazd elektryczny
modulacja wektora przestrzennego
sterowanie rozmyte
electric vehicle
electronic differential
space vector modulation
fuzzy logic control
multi-input multi-output fuzzy logic control
Opis:: Currently commercialization of electric vehicle (EV) is based to minimize the time of starting and acceleration. To undergo this problem multi-input multi-output fuzzy logic controller (MIMO-FLC) affect on propelled traction system forming MMS process was proposed. This paper introduces a MIMO-FLC applied on speeds of electric vehicle, the electric drive consists of two directing wheels and two rear propulsion wheels equipped with two light weight induction motors. The EV is powered by two motors of 37 kilowatts each one, delivering a 476 Nm total torque. Its high torque (476Nm) is instantly available to ensure responsive acceleration performance in built-up areas. Acceleration and steering are ensured by an electronic differential system which maintains robust control for all cases of vehicle behavior on the road. It also allows controlling independently every driving wheel to turn at different speeds in any curve. Direct torque control based on space vector modulation (DTC-SVM) is proposed to achieve the tow rear driving wheel control. The MIMO-FLC control technique is simulated in MATLAB SIMULINK environment. The simulation results have proved that the MIMO-FLC method decreases the transient oscillations and assure efficiency comportment in all type of road constraints, straight, slope, descent and curved road compared to the single input single output fuzzy controller (SISO-FLC).
Źródło:: Archives of Electrical Engineering; 2011, 60, 3; 239-256
1427-4221
2300-2506
Pojawia się w:: Archives of Electrical Engineering
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "multi-vector" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język