Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "minority ethnic Ukraine" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-2 z 2
    Tytuł:
    Struktura demograficzna i społeczno-zawodowa mniejszości ukraińskiej w Polsce
    Demographic and socio-professional strucrture of Ukrainian minority in Poland
    Autorzy:
    Rudnicka, Magdalena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/565135.pdf
    Data publikacji:
    2015-07-01
    Wydawca:
    Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
    Tematy:
    struktura demograficzna
    struktura społeczno-zawodowa
    mniejszości narodowe
    mniejszość etniczna
    Ukraina
    ludność ukraińska
    status prawny
    demography
    socio-professional structure
    minorities
    minority ethnic Ukraine
    the Ukrainian population
    legal status
    Opis:
    Problem mniejszości ukraińskiej był jednym z wyjątkowo trudnych i jednocześnie najbardziej złożonych w polityce wewnętrznej II Rzeczypospolitej. W wielonarodowościowym państwie polskim Ukraińcy stanowili najliczniejszą grupę ludności niepolskiej, która zamieszkiwała zwarty obszar, posiadała w znacznej swej masie świadomość narodową i znalazła się pod władzą rządu polskiego wbrew swojej woli. Próby spełnienia jej żądań stawały się źródłem niepokoju, wywoływały obawę przed tendencjami separatystycznymi, naruszeniem granic, a także wprowadzały lęk o stan bezpieczeństwa państwa. Ponadto na przeszkodzie w zaspokojeniu postulatów Ukraińców stawała słabość gospodarcza II Rzeczypospolitej oraz nacjonalistyczna postawa większej części społeczeństwa. Jednakże bez względu na politykę narodowościową i pomimo ograniczeń w rozwoju życia narodowego Ukraińców, niezaprzeczalnym jest fakt, że w II Rzeczypospolitej niezawisłe sądownictwo chroniło własność i wolność osobistą, istniały prywatne szkoły mniejszościowe, legalne, ukraińskie stronnictwa polityczne i niezależna prasa. W niniejszym artykule omówiono definicje pojęć: mniejszość narodowa i mniejszość etniczna jak również genezę skupisk mniejszości ukraińskiej w Polsce, liczbę i rozmieszczenie ludności ukraińskiej. Ponadto zawarto omówienie struktury społecznej i zawodowej oraz statusu prawnego mniejszości ukraińskiej w II Rzeczypospolitej.
    The problem of the Ukrainian minority was one of the extremely difficult and yet the most complex in internal politics of the Second Polish Republic. In a multicultural state Ukrainians were the largest group of non-Polish population, which lived in a compact area, in the great mass held national consciousness and found itself under the authority of the Polish government against its will. Attempts to fulfill its demands have become a source of anxiety, evoked fear of separatist tendencies, and violation of borders, as well as introduced concerns about state security. Moreover, in the way of satisfying Ukrainians’ demands stood the economic weakness of the Second Polish Republic and the nationalist attitude of the majority of its population. However, irrespective of nationality policy and despite the limitations in the development of Ukrainians’ national life, undeniable is the fact that in the Second Polish Republic independent judiciary protected property and personal freedom, there were private minority schools, legal, Ukrainian political parties and independent press. This article discusses definitions of: minority and ethnic minority as well as the origins of clusters of the Ukrainian minority in Poland, the number and distribution of Ukrainian population. In addition, article includes an overview of the social and professional structure as well as the legal status of the Ukrainian minority in the Second Polish Republic.
    Źródło:
    De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2015, 1(1); 131-150
    2450-5005
    Pojawia się w:
    De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Відносини Угорщини з сусідніми країнами у ХХ – на початку ХХІ ст.
    Hungary Relations with Neighboring Countries in the XX – early XXI Century
    Autorzy:
    Перга, Т.Ю.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676598.pdf
    Data publikacji:
    2021-09-14
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Угорщина. Словаччина
    Україна
    міжнародні відносини
    етнічна меншина
    конфлікт
    Перша світова війна
    Друга світова війна
    Hungary
    Slovakia
    Ukraine
    international relations
    ethnic minority
    conflict
    World War I
    World War II
    Opis:
    У статті акцентується на відносинах Угорщини зі Словаччиною та Україною. Зроблено висновок про радикалізацію зовнішньої політики Угорщини на початку ХХI ст., що проявляється в зростаючому тиску на сусідні країни, зокрема Україну, з метою надання представникам угорської етнічної меншини автономії. З’ясовано, що це відбувається в рамках впровадження ідеї «Великої Угорщини», яка полягає у забезпеченні домінування об’єднавчих і реасиміляційних процесів та інтеграції угорської нації у Східній Європі навколо Будапешта. Доведено, що передумови для її розвитку були закладені Тріанонським договором, у результаті якого країна втратила дві третини території і третину населення. Виявлено, що антогонізм, закладений у результаті неврахування етнічного принципу під час встановлення кордонів після Першої світової війни спонукав Угорщину вдатися до силового сценарію вирішення територіальних суперечностей, який домінував у першій половині ХХ ст. З’ясовано, що зміна геополітичної ситуації у другій половині ХХ ст. унеможливили його реалізацію, що привело до зміни стратегії і тактики Угорщини щодо повернення втрачених у результаті Першої і Другої світових воєн територій, що полягає у перенесенні вирішення узгодження суперечностей з сусідніми країнами у правове поле, на двосторонню основ. Угорщина зробила ставку на культурологічне та мовне об’єднання нації, засноване на збереженні національних традицій. Автор прийшов до висновку, що, не дивлячись на відмінність ситуації з угорською спільнотою в Словаччині та Україні, Угорщина використовує подібні інструменти просування своїх інтересів і тиску на країни – сусіди. Політика Угорщини створює загрозу національній безпеці України, а методи, якими вона впроваджується, призводять до періодичного втручання в політику сусідніх держав. Їх варто розглядати як один із елементів політики «м’якого приєднання» угорськомовної частини Закарпаття до Угорщини, що можна розцінити як елемент гібридних воєн початку ХХI ст., спрямованих на перегляд встановлених після Другої світової війни кордонів мирним шляхом.
    The article focuses on Hungary’s relations with Slovakia and Ukraine. It is concluded that the foreign policy of Hungary is radicalized at the beginning of the XXI century, which is manifested in the growing pressure on neighboring countries, in particular Ukraine, in order to provide autonomy to members of the Hungarian ethnic minority. It was found that this policy implements the idea of “Greater Hungary”, which must ensure the dominance of the unification and re-assimilation processes and the integration of the Hungarian nation in Eastern Europe around Budapest. It is proved that the preconditions for its development established the Treaty of Trianon, as a result of which the country lost two thirds of its territory and one third of its population. It was found that the antagonism inherent in the disregard of ethnic principle during the establishment of borders after the World War I prompted Hungary to resort to a forceful scenario of resolving territorial disputes, which dominated in the first half of the XX century. It was revealed that the change in the geopolitical situation in the second half of the XX century made it impossible to implement thus scenario, which led to a change in Hungary’s strategy and tactics to return the territories lost as a result of the World War I, II,. So Hungary transfers the solving of disputes with neighboring countries in the legal field, on a bilateral basis. Hungary has relied on the cultural and linguistic unification of the nation, based on the preservation of national traditions. The author concludes that, despite the differences in the situation with the Hungarian community in Slovakia and Ukraine, Hungary uses similar tools to promote the idea of a “Greater Hungary” and pressure on neighboring countries. Hungary’s policy poses a threat to Ukraine’s national security. Its methods lead to periodic interference in the policies of neighboring countries. This should be considered as one of the elements of the policy of “soft accession” of the Hungarian-speaking part of Transcarpathia to Hungary, which can be regarded as one of the elements of hybrid wars of the early XXI century.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 74-91
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-2 z 2

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies