Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "macro competitiveness" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Competitiveness as the Ability to Adjust: the EU–10 Exports Structure and Its Convergence to the German Pattern
KONKURENCYJNOŚĆ JAKO ZDOLNOŚĆ DOSTOSOWANIA: STRUKTURA EKSPORTU KRAJÓW UE–10 I JEJ EWOLUCJA W KIERUNKU NIEMIECKIEGO WZORCA
Autorzy:
Czarny, Elżbieta
Żmuda, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/633355.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
konwergencja specjalizacji eksportowej
konkurencyjność gospodarki
EU–10
gospodarki doganiające
catching‑up economy
exports specialization convergence
macro competitiveness
Opis:
Konkurencyjność gospodarki wiąże się z zestawem cech, które umożliwiają strukturalne dostosowanie do globalnych trendów technologicznych, i dzięki temu, wzrost standardu życia jej obywateli. Dla gospodarki doganiającej, zbliżenie poziomu PKB do najbardziej rozwiniętych krajów świata, stanowiące jej główny cel rozwojowy, ma swoje źródło w zdolności do ewolucji struktury produkcji i eksportu w kierunku specjalizacji opartej na wiedzy i innowacji. W niniejszym artykule konkurencyjność oceniamy poprzez strukturalne dostosowania eksportu, które dla gospodarek doganiających (w tym artykule: kraje UE–10) można rozumieć jako zdolność domknięcia luki do krajów najbardziej rozwiniętych (tutaj: jako najsilniejsza gospodarka w UE: Niemcy). Analizujemy ewolucję specjalizacji eksportowej UE–10 w latach 2000 i 2014, sprawdzając, czy można zaobserwować konwergencję do niemieckiego wzorca eksportowego, oraz które z analizowanych krajów wykazują największą zdolność do zmiany struktury eksportu w kierunku specjalizacji w obszarze zaawansowanych technologii. Analizujemy ponadto struktury eksportowe w 2004 r. (przystąpienie do UE 8 z 10 krajów próby) oraz w 2009 r. (załamanie światowej gospodarki podczas kryzysu gospodarczego). Analiza opiera się na koncepcji ujawnionej przewagi komparatywnej (RCA) B. Balassy (1965). Używamy danych statystycznych UN COMTRADE według Standardowej Klasyfikacji Handlu Międzynarodowego (SITC), Rev. 4. Poszczególne grupy towarowe klasyfikujemy według metodologii opracowanej przez Z. Wysokińską (1997, s. 18).
Competitiveness of a nation is associated with a set of characteristics that enable structural adjustment to global technological trends, and as a consequence, a rise in the living standard of its citizens. For catching-up economies, GDP convergence towards the most developed economies, constituting their developmental goal, relies upon its ability to shift production and exports structure towards specialization based on knowledge and innovation. Thus, in this paper, competitiveness is evaluated through structural adjustments of exports, and for catching-up economies (the EU–10 states) it may be understood as the ability to close the structural gap to the most developed countries (here: the strongest EU member economy: Germany). We analyse the evolution of the EU–10 nations’ exports specialization in the years 2000 and 2014, checking whether the convergence towards the German exports pattern can be observed, and which of the analysed economies shows the best ability to shift its exports structure towards high-tech specialization. We look additionally at exports structures in 2004 (the year of EU-accession of eight out of 10 countries in the sample) and in 2009 (world trade collapse during the economic crisis). The analysis is based on the Revealed Comparative Advantage (RCA) concept by Balassa (1965). We use the UN Trade Statistics data in the Standard International Trade Classification (SITC), Rev. 4. Commodity groups are classified following the methodology developed by Wysokińska (1997, p. 18).
Źródło:
Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe; 2018, 21, 1; 119-133
1508-2008
2082-6737
Pojawia się w:
Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Koncepcja międzynarodowej konkurencyjności makrootoczenia przedsiębiorstw
The concept of the international competitiveness of the macro-environment of enterprises
Autorzy:
Adamkiewicz, Hanna G.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1878408.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Politechnika Gdańska
Tematy:
konkurencyjność międzynarodowa
przedsiębiorstwo
makrootoczenie przedsiębiorstw
international competitiveness
enterprise
macro-environment of enterprises
Opis:
Celem badań przedstawionych w niniejszym artykule jest opracowanie koncepcji konkurencyjności międzynarodowej (IC) krajów, której podstawą jest makroekonomiczne otoczenie przedsiębiorstw. Motywem podjęcia tych badań były poważne wady metodologii pomiaru IC gospodarek stosowanej przez Światowe Forum Ekonomiczne (WEF). WEF rekomenduje Globalny Indeks Konkurencyjności (GCI) jako globalną miarę produktywności kraju. WEF utrzymuje, że jest to poparte dodatnią korelację między GCI a GDP per capita. Jednakże tego rodzaju poparcie jest mylące, ponieważ w filarach GCI już jest uwzględniony GDP per capita bezpośrednio bądź pośrednio. Innymi słowy, GCI wyjaśnia produktywność za pomocą produktywności. Ponadto składowe GCI mają niezgodną naturę; niektóre z nich odzwierciedlają czynniki inne odzwierciedlają wyniki. W artykule opracowano zgodne podejście do pomiaru IC. Przy pomiarze IC czynniki i wyniki gospodarki są traktowane oddzielnie.
The aim of the researches presented in this paper is developing the concept of international competitiveness (IC) of countries that bases on the macro-environment of enterprises. The researches have been motivated by serious shortcomings of the World Economic Forum’s (WEF) methodology of the measurement of IC of economies. WEF recommends the Global Competitiveness Index (GCI) as the global measure of countries’ productivity. WEF maintains that this is supported by a positive correlation between GCI and GDP per capita, as a measure of country’s productivity. However, such a support is misleading since GCI already includes GDP per capita – directly or indirectly – in the pillars of GCI. In other words, GCI explains productivity by productivity. Moreover, the components of GCI are of an inconsistent nature; some components express inputs other components express outputs. In this paper, a consistent approach to the measurement of IC is developed. This approach treats input-components separately from output components when measuring IC.
Źródło:
Przedsiębiorstwo we współczesnej gospodarce - teoria i praktyka; 2018, 4, 27; 65-74
2084-6495
Pojawia się w:
Przedsiębiorstwo we współczesnej gospodarce - teoria i praktyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
External environment transformation of Ukraines tourist enterprises during the crisis
Трансформация внешней среды туристических предприятий Украины в условиях кризиса
Трансформація зовнішнього середовища туристичних підприємств України в умовах кризи
Autorzy:
Bieloborodova, Mariia
Bessonova, Svitlana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1011849.pdf
Data publikacji:
2020-09-25
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
конкурентоспроможність
туристичний бізнес
макросередовище
антикризове управління
конкурентоспособность
туристический бизнес
макросреда
антикризисное управление
competitiveness
tourism business
macro-environment
crisis management
Opis:
Purpose – to identify trends in Ukraine's tourism enterprises' external environment to increase their competitiveness and stability in the relevant industry market. Design/Method/Approach of the research. Theoretical generalization, method of abstraction, expert assessments, PEST-analysis, factor analysis, graphical method. Findings. The research studies the changes in the external environment of tourist enterprises during the pandemic crisis. The critical factors of such enterprises' external environment are revealed based on considering their importance and the influence direction on the competitiveness of tourist business units. The paper covers the most significant negative and positive trends of changes in Ukraine's tourist enterprises' external environment. The authors provided recommendations for strategic planning of tourist business units' competitiveness. Practical implications. The research results allow identifying areas for increasing the competitiveness of national tourism enterprises and effectively adapting to the external environment's transformations during the crisis in the globalized social and economic space. Originality/Value. Based on the expert assessment, the authors proposed an expanded factors list of the external environment of national tourism enterprises, which, in contrast to the existing ones, consider the crisis's negative consequences. PEST-analysis clusters of environmental factors allowed to identify with a significant positive or negative impact on the competitiveness of tourism enterprises. Research limitations/Future research. The research results provide a basis for further study of the external macro- and micro-environment of tourism enterprises at the local, regional, and national levels. And for element-by-element SWOT-analysis of tourism enterprises during the pandemic crisis. Paper type – theoretical.
Цель работы – выявить тенденции в изменении внешней среды туристических предприятий Украины для повышения их конкурентоспособности и устойчивости на соответствующем отраслевом рынке. Дизайн/Метод/План исследования. Теоретическое обобщение, метод абстракции, экспертное оценивание, PEST-анализ, факторный анализ, графический метод. Результаты исследования. Исследованы изменения в макросреде туристических предприятий в условиях кризиса, вызванного пандемией. Выявлены ключевые факторы внешнего окружения таких предприятий на основе учета их значимости и направления влияния на конкурентоспособность туристических бизнес-единиц. Приведены наиболее существенные негативные и позитивные тенденции изменений во внешнем окружении туристических предприятий Украины. Даны рекомендации относительно стратегического планирования конкурентоспособности туристических бизнес-единиц. Практическое значение исследования. Результаты исследования позволяют выявить направления повышения конкурентоспособности отечественных туристических предприятий и эффективно адаптироваться к трансформациям во внешней среде, вызванных кризисными явлениями в глобальном социально-экономическом пространстве. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. На основе экспертного оценивания предложен расширенный перечень факторов внешней среды отечественных туристических предприятий, который, в отличие от существующих, учитывает негативные последствия кризиса. С применением PEST-анализа выявлены кластеры факторов внешней среды, которые оказывают существенное положительное или отрицательное влияние на конкурентоспособность туристических предприятий. Ограничение исследования/Перспективы дальнейших исследований. Результаты исследования, приведенного в данной статье, создают основу для дальнейшего исследования внешней макро- и микросреды туристических предприятий на локальном, региональном и общегосударственном уровне, а также для проведения поэлементного SWOT-анализа туристических предприятий в условиях кризиса, вызванного пандемией. Тип статьи – теоретический.
Мета роботи – виявити тенденції у зміні зовнішнього середовища туристичних підприємств України для підвищення їхньої конкурентоспроможності та стійкості на відповідному галузевому ринку. Дизайн/Метод/План дослідження. Теоретичне узагальнення, метод абстракції, експертні оцінки, PEST-аналіз, факторний аналіз, графічний метод. Результати дослідження. Досліджено зміни в макросередовищі туристичних підприємств в умовах кризи, спричиненої пандемією. Виявлено ключові фактори зовнішнього оточення таких підприємств на основі врахування їхньої вагомості та напряму впливу на конкурентоспроможність туристичних бізнес-одиниць. Наведено найбільш істотні негативні та позитивні тенденції змін в зовнішньому оточенні туристичних підприємств України. Надано рекомендації стосовно стратегічного планування конкурентоспроможності туристичних бізнес-одиниць. Практичне значення дослідження. Результати дослідження дозволяють виявити напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняних туристичних підприємств і ефективно адаптуватись до трансформацій у зовнішньому середовищі, спричинених кризовими явищами в глобалізованому соціально-економічному просторі. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. На основі експертного оцінювання запропоновано розширений перелік факторів зовнішнього середовища вітчизняних туристичних підприємств, який, на відміну від існуючих, враховує негативні наслідки кризи. Із застосуванням PEST-аналізу виявлені кластери факторів зовнішнього середовища, які чинять істотний позитивний або негативний вплив на конкурентоспроможність туристичних підприємств. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Результати дослідження, наведеного в даній статті, створюють підґрунтя для подальшого дослідження зовнішнього макро- та мікросередовища туристичних підприємств на локальному, регіональному та загальнодержавному рівні, а також для проведення поелементного SWOT-аналізу туристичних підприємств в умовах кризи, спричиненої пандемією. Тип статті – теоретичний. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2020, 28, 3; 72-80
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies