Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "lexical semantic group" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Українські прізвища торчинських Ромів
    Ukrainian Surnames of Torchyn’s Roma
    Autorzy:
    Nesterchuk, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1945046.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-21
    Wydawca:
    Łódzkie Towarzystwo Naukowe
    Tematy:
    antroponim
    apelatyw
    nazwisko
    grupa leksykalno-semantyczna
    struktura morfologiczna
    anthroponym
    appellative
    surname
    lexical and semantic group
    morphological formation
    Opis:
    W artykule dokonano analizy antroponimów Romów mieszkających we wsi Torczyn, znajdującej się w powiecie łuckim w obwodzie wołyńskim. Materiał został osobiście przez autorkę zebrany i usystematyzowany. Zaprezentowano wszystkie nazwiska Romów z Torczyna, ustalono produktywność grup antroponimów i formantów nazwiskotwórczych, poddano analizie leksykalno-semantyczną bazę nazwisk, scharakteryzowano morfologiczną strukturę nazw własnych. Wykazano, że antroponimia mniejszości romskiej w Torczynie prawie nie różni się od takich samych ukraińskich onimów. Zarejestrowano 6 nazwisk pochodnych od imion: Гученко/Huchenko, Марценюк/ Martseniuk, Ковальчук/Kovalchuk, Стоянович/Stoianovych. Przeanalizowano nazwiska pochodne od innych antroponimów (głównie od przezwisk): Бобенко/Bobenko, Покальчук/Pokalchuk. Pod względem morfologicznym wśród nazwisk Romów dominują konstrukcje z formantami patronimicznymi -енк-о/-enk-o, -ович/-ovych (-евич/-evych): Берлевич/Berlevych, Коржевич/Korrzhevych oraz z wielofunkcyjnym formantem -ук/-uk: Чужук/Chuzhuk. Takich nazwisk u torczyńskich Romów jest 4 na 18 zarejestrowanych.
    The article deals with anthroponyms for the Roma living in the urban locality of Torchyn in Lutsk District, Volyn Region. Based on personal records the language material is systematized and all the surnames of Roma living in the locality are identified; the composition and productivity in the groups of surnames and surname formants are specified; the lexical and semantic base of surnames is analyzed; the morphological formation of official names is characterized. It was found that anthroponymy for the Roma minority in Torchyn does not greatly differ from the same Ukrainian onyms. There are 6 names of denominative formation such as Гученко/Huchenko, Марценюк/Martseniuk, Ковальчук/Kovalchuk, Стоянович/Stoianovych and others. The derivatives from other anthroponyms (mostly from nicknames) were analyzed: Бобенко/Bobenko, Покальчук/ Pokalchuk. Among the morphological way of word-building there is a predominance of formations with patronymic formants: -енк-о/-enk-o, -ович/-ovych (-евич/-evych): Берлевич/Berlevych, Коржевич/Korrzhevych; polyfunctional formant -ук/-uk: Чужук/Chuzhuk. The Roma have 4 such surnames out of 18 recorded.
    Źródło:
    Rozprawy Komisji Językowej ŁTN; 2021, 69; 89-99
    0076-0390
    Pojawia się w:
    Rozprawy Komisji Językowej ŁTN
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Способи номінації тканин і виробів у середньонаддніпрянських говірках
    Methods of nomination of fabrics and products in the Middle Dnieper dialects
    Autorzy:
    Жуган (Zhuhan), Наталія (Nataliia)
    Оскирко (Oskirko), Олексій (Oleksii)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177493.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    сема
    репрезентант
    лексема
    термін
    номен
    семантика
    варіант
    лексико-семантична група
    семантична мікрогрупа
    sema
    representative
    lexeme
    term
    nomination
    semantics
    variant
    lexical-semantic group
    Opis:
    The article, collected on the dialect material of the dialects of the Middle Dnieper area of the Ukrainian language, analyzes the lexical and semantic groups of names of fabrics and cloth, its parts and varieties and actions related to their manufacture and names of weaving products. These lexical-semantic groups form representatives of the following families: ‘fabric (common name)’; ‘canvas (common name) ʼ; ‘a piece of cloth’; ‘longitudinal edge of the canvas’; ‘longitudinal edge of the non-cutting fabric’; ‘bleached canvas’; ‘whitewash the canvas’; ‘canvas in 4 strands’; ‘canvas in 8 bands’; ‘canvas in 9 bands’; ‘canvas in 10 bandsʼ; ‘canvas in 11 bands’; ‘canvas in 12 bands’; ‘canvas in 13 bands’; ‘canvas rags’; ‘thick canvas’; ‘coarse cloth of the worst kind of yarn’; ‘medium yarn fabric’; ‘thin cloth of the best kind of yarn’; ‘thick fabric’; ‘bad, liquid fabric’; ‘cotton fabric’; ‘fabric of pure woolen threads’; ‘thin paper cloth’; ‘cotton fabric’; ‘printed fabric’; ‘to bring hair’; ‘fabric that has no lint on the dress’; ‘fabric with pile on the dress’; ‘simple cloth’; ‘lintfree cloth’; ‘pile cloth’; ‘cloth of different colors’, ‘hand-woven, made of home canvas’; ‘a product made of thin cloth’; ‘a product made of thick cloth’; ‘row - a type of sheet made of hemp or linen yarn’; ‘row on the bed, under the duvet’; ‘rows of shelters’; ‘rows that cover the lava’; ‘in a row, which covered the floor’; ‘a product made of printed fabric’; ʼa product made of white clothʼ. In the course of the research the peculiarities of the representation are presented, the structural-semantic organization is clarified, the peculiarities of the nominative processes of these vocabulary groups are traced, the systemic connections of the studied nouns are revealed. Tokens that arose by morphological or semantic derivation are recorded; analytical names - attributive and substantive phrases; propositional - in the form of a sentence. Monosyllabic names are preserved in the minds of dialect speakers despite the archaization of the realities themselves, and compound names are mostly substitutes that arose in connection with the archaization in the memory of informants of specialized names. Commonly used tokens, which have acquired terminological significance, reflect the word-forming possibilities of speech and the dynamics of lexical composition. Nouns with different word-formation, phonetic, accentuation and grammatical variants in the Middle Dnieper dialects are attested.
    У статті, зібраному на діалектному матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови, проаналізовано лексико-семантичні групи назв тканини і полотна, його частин і різновидів та дій, пов’язаних з їхнім виготовленням та назв виробів ткацтва. Ці лексико-семантичні групи формують репрезентанти таких сем: ‘тканина (загальна назва)ʼ; ‘полотно (загальна назва)ʼ; ‘шматок полотнаʼ; ‘поздовжній край полотнаʼ; ‘поздовжній край полотна, що не зрізаютьʼ; ‘вибілене полотно’; ‘білити полотно’; ‘полотно в 4 пасмаʼ; ‘полотно у 8 пасомʼ; ‘полотно у 9 пасомʼ; ‘полотно в 10 пасомʼ; ‘полотно в 11 пасомʼ; ‘полотно у 12 пасомʼ; ‘полотно в 13 пасомʼ; ‘клочкове полотно’; ‘товсте полотно’; ‘грубе полотно з найгіршого ґатунку прядива’; ‘полотно середнього ґатунку прядива’; ‘тонке полотно з найкращого ґатунку прядива’; ‘товста тканина’; ‘погана, рідка тканина’; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘тканина з чистих вовняних нитокʼ; ‘тонка паперова тканинаʼ; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘набивна тканинаʼ; ‘наводити ворсуʼ; ‘тканина, що не має ворсу на сукніʼ; ‘тканина, що має ворс на сукніʼ; ‘просте сукноʼ; ‘сукно без ворсу’; ‘сукно з ворсом’; ‘сукно різного кольоруʼ, ‘самотканий, виготовлений із домашнього полотнаʼ; ‘виріб, зроблений з тонкого полотнаʼ; ‘виріб, зроблений із товстого полотнаʼ; ‘рядно – вид простирадла з конопляної або лляної пряжі’; ‘рядно на ліжко, що підстилають під перину’; ‘рядно, яким укриваються’; ‘рядно, яким застилають лаву’; ‘рядно, яким застилали підлогу’; ‘виріб, зроблений із набивної тканиниʼ; ʼвиріб, зроблений із білого сукнаʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації, зʼясовано структурно-семантичну організацію, простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Зафіксовано лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв незважаючи на архаїзацію самих реалій, а складені – здебільшого є субститутами, які виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Засвідчено номени, які мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіант.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 67-75
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Полевая организация глагольной лексики (на примере глаголов со значением ‘защищать’ в русском языке)
    Field arrangement of verbs (on the basis of verbs with the meaning ‘to defend’ in the Russian language)
    Autorzy:
    Литвинович, Анжелика
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1409496.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    лексико-семантическая группа
    полевая структура
    ядро семантического поля
    периферия семантического поля
    каузативный глагол
    некаузативный коррелят
    lexical semantic group
    field structure
    nucleus
    periphery
    causative verb
    semantic structure
    Opis:
    В статье рассматривается лексико-семантичесая группа глаголов защиты в русском языке. Задачей исследования является выявление особенностей семантической структуры глаголов, которые включают компоненты ‘защищать’, ‘каузировать’, и описание принципов организации поля каузативных глаголов защиты. Исследование способствует разрешению некоторых спорных моментов в теории каузативности: разграничение каузативных и некаузативных глаголов, границы класса каузативных глаголов, ядерные и периферийные элементы категории каузативности на примере лексико-семантической группы глаголов защиты. Наличие небольшого количества фрагментарных исследований категории каузативности в русском языке в данном аспекте подчеркивает актуальность и необходимость проведения данной работы. Методы исследования: контекстуальный, трансформационный, компонентный, дистрибутивный анализ, анализ словарных дефиниций. В ходе исследования были получены следующие результаты. Ядро и периферия лексико-семантической группы глаголов защиты и каузативных глаголов не совпадает. Среди глаголов с семантикой ‘защищать’ выявлена единица, которая в своей семантической структуре не содержит компонент ‘каузировать’. Систематизированы критерии периферийного положения ЛСГ глаголов защиты в классе каузативных глаголов.
    The author looks into the lexical semantic group of Russian defence verbs. The point of the research is to trace peculiarities of the semantic structure of verbs containing the elements of ‘defend’ and ‘cause.’ Another question is the principles governing the causative defence verbs in terms of field organization. The analysis seeks answers to some disputable questions: distinctions between causative and non-causative verbs, boundaries of the causative verbs class, the nucleus and peripheral elements of the causative category within the lexical semantic group of defence verbs. The relevance of the research is increased by the insufficient amount of causativity analyses of specific lexical semantic groups in the Russian language. The research methods are the contextual method, transformation method, component analysis, distributive analysis, and dictionary definitions analysis. It was found out that the core and periphery of the lexical semantic group of defence verbs and causative verbs do not coincide. Among defence verbs, there is one item which does not contain the element ‘cause’ in its semantic structure. The criteria of the peripheral position of Russian defence verbs among causative verbs have been systematized.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2020, 19; 91-101
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Параметричні прикметники як вербалізатори семантики категорії якості в поетичному мовленні авторів Нью-Йоркської групи
    Parametric adjectives as verbal semantics of the class in the poetic broadcasts of the authors of the New York group
    Autorzy:
    Osypchuk, Vita
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469945.pdf
    Data publikacji:
    2017-03-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    adjective semantics
    The New York Group of Poets
    parametric adjectives
    lexical-semantic group
    semantic micro-group
    Opis:
    The article discusses the parametrical adjectives as components of the system of quality categories in poetic texts of the authors of the New York Group of Poets. The system of micro-groups is represented. Those groups form the basis of the image system in the poetic text within the lexical and semantic groups to indicate quality parameters. Purpose. To find out specifics of the semantic structure of the expression means of the class in the poetic speech of the New York Group of Poets. Methods. During the research the following methods were used: descriptive method at the stage of observation, interpretation and classification of linguistic material; the method of comparative analysis; functional method; statistical method. Results. Issues of lexical semantics has always been the object of research of many linguists. Both Ukrainian and foreign linguistics uses various principles of the lexical-semantic analysis. Subjects of this analysis were as token and organized lexical microsystem. However, the verbalization of the semantic category expressed by parametric adjectives remains the least explored. This is because the language units are characterized by mobility and complexity of the organization within the lexical-semantic system. Implementation of quality categories in the semantics of parametric adjectives is little studied. Consequently, any attempt to analyze the specifics of parametrical adjectives to denote a quality category in the poetic texts of the authors of the New York Group of Poets is important. The article investigated the verbalization parametric semantics on adjectives in the poetic texts of the authors of the New York Group of Poets. It is established that parametric adjectives differ among the other groups of adjectives mainly in relation to the norm. The lexical semantics group of adjectives to denote a quality category represents units that represent the parametric characteristics of surrounding objects. Such units comprise several micro-groups. An adjective to denote parameters in signs category is the qualities of diffuse the connections between sema. It is the consistency which allows you to create a poetic broadcast, original and artistic images that are close to the perception of the audience.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 75-87
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies