Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "law" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Правові основи адміністративного договору у сфері підприємницької діяльности
Legal Basis of Administrative Agreement in the Field of Entrepreneurial Activity
Autorzy:
Єсімов (Yesimov), Сергій (Serhii)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185156.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
адміністративна процедура
договір
правове регулювання
структура договору
адміністративне право
публічне управління
administrative procedure
contract
legal
regulation
contract structure
administrative law
public
administration
Opis:
The article on the basis of systematic analysis using the formal-legal and comparative-legal method of studying legal phenomena, considers the legal basis of the administrative agreement in the field of entrepreneurship as a means of improving the legal regulation of entrepreneurship in the context of European integration. The subject of scientific research is a set of administrative and legal norms that mediate relations in the field of entrepreneurial activity on the basis of an administrative agreement in modern economic and legal conditions. The urgency of the study is due to insufficient conceptual development of the issue of administrative contract from the standpoint of separation into an independent institution of administrative law with proper legalization and lack of a universal concept of administrative contract. The study examines the specifics of the legal basis of administrative and contractual regulation, which includes seven groups of regulations that regulate certain aspects of administrative and contractual relations, determine the subjects of public administration authorized to enter into administrative contracts, their competence. In this context, the legal nature of the administrative contract as an institution of administrative law with elements of complex regulation, forms of administrative law, forms and methods of public administration, a set of administrative procedures and legal fact is substantiated. Based on current legislation (Constitution of Ukraine, Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand, laws of Ukraine, acts of the President of Ukraine, acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine, departmental normative legal acts) the essence of the administrative agreement as a form of objectification of the will of the counterparties is considered. A condition of legal significance is the expression of will, determined by the degree of freedom of the participants. Expression of will and freedom of consent provides an opportunity to justify the design of administrative agreements, the concept of the functions of the administrative agreement on the role and importance in regulating public relations, as well as areas of administrative contractual regulation on public relations in public administration. The procedural component of administrative-contractual relations is considered. Administrative-contractual procedure is a logically complete set of legal and organizational actions and decisions aimed at achieving the established legally significant result. It is proposed to form a systemic legal basis for administrative-contractual regulation and a universal procedure for concluding an administrative agreement for agreements of normative and organizational content, vertical and horizontal agreements, the construction of which should be defined in the Law of Ukraine On Administrative Procedure.
У статті на підставі системного аналізу з використанням формально-юридичного та порівняльно-правового методу дослідження правових явищ розглянуто правові основи адміністративного договору у сфері підприємницької діяльності як засобу підвищення ефективності правового регулювання підприємницької діяльності в контексті європейської інтеграції України. Предмет наукової розвідки – сукупність адміністративно-правових норм, що опосередковують відносини у сфері підприємницької діяльності на основі адміністративного договору в сучасних економіко-правових умовах. Актуальність дослідження зумовлює недостатня концептуальна розробленість проблематики адміністративного договору з позиції виділення в самостійний інститут адміністративного права з належною легалізацією та відсутністю універсальної концепції адміністративного договору. У ході дослідження розглянуто специфіку правової основи адміністративно-договірного регулювання, яка включає сім груп нормативно-правових актів, що регулюють окремі аспекти адміністративно-договірних відносин, визначають суб’єктів публічного управління, уповноважених укладати адміністративні договори, їхню компетенцію. У зазначеному контексті обґрунтовано юридичну природу адміністративного договору як інституту адміністративного права з елементами комплексного регулювання, форми адміністративного права, форми та методу державного управління, сукупності адміністративних процедур і юридичного факту. На підставі чинного законодавства (Конституції України, Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативно-правових актів) розглянуто сутність адміністративного договору як форми об’єктивації волевиявлення контрагентів. Умовою, що має юридичне значення, є волевиявлення, детерміноване мірою свободи учасників. Волевиявлення та свобода узгодження дає можливість обґрунтувати конструкцію адміністративних договорів. Позначено поняття функцій адміністративного договору щодо ролі та значення в регулюванні державно-управлінських відносин, а також напрямів впливу адміністративно-договірного регулювання на суспільні відносини у сфері державного управління. Розглянуто процедурну складову адміністративно-договірних відносин. Адміністративно-договірна процедура є логічно завершеною сукупністю правових і організаційних дій та рішень, спрямованих на досягнення встановленого юридично значущого результату. Запропоновано сфор мувати системну правову основу адміністративно-договірного регулювання та універсальну процедуру укладання адміністративного договору для договорів нормативного та організаційного змісту, вертикальних і горизонтальних угод, конструкцію яких доцільно визначити в законі України «Про адміністративну процедуру».
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 27-34
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
До питання про природу освітнього права
To a Matter of the Nature of Educational Law
Autorzy:
Янчук (Yanchuk), Наталія (Nataliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185489.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
право
освіта
освітнє право
галузь
права
навчальна дисципліна
освітнє законодавство
law
education
educational law
branch of law
academic discipline
educational legislation
Opis:
The paper focuses on the legal nature of educational law. The current trend is an increase in the arithmetic progression of the quantity of brunches of the legislation. However, an increase in the branches of the legislation does not automatically lead to an increase in the branches of law. And if a certain branch of law always corresponds to a branch of legislation, then a branch of legislation does not always reflect a certain branch of law. This is quite justified in relation to educational law. Despite the fact that the term “educational law” is recognized as well-established, the issue of the status of educational law remains controversial. The paper emphasizes that the transformation of views on the relative nature of educational law has come a long way from complete rejection of educational law, when it was considered only a sub-branch of administrative law to attempts to justify educational law as an independent branch of law. It is carried out analysis of different approaches for determining the legal nature of educational law, namely: as a sub-branch of administrative law, as a complex branch of law, as a legal array, as an independent area of research, as a discipline, as a special part of information law. The author pays special attention to highlighting the strengths and weaknesses of representatives of various fields in justifying the status of educational law. Attention is drawn to the fact that none of the supporters of the separation of educational law as an independent branch of law has proved and shown why the issue of legal regulation of educational relations should be considered outside of administrative law. It is emphasized the need to include in the curriculum a separate course “Educational Law” in the pedagogical sector of education and postgraduate studies. This is not about the formation of a unified approach to the teaching of discipline “Educational Law”. The subject and system of the discipline should be determined by the target audience, as well as current trends in education.
У статті порушено питання про юридичну природу освітнього права. Сучасною тенденцією є зростання в арифметичній прогресії кількости галузей законодавства. Тим не менш, збільшення галузей законодавства не веде до автоматичного збільшення галузей права. І якщо певній галузі права завжди відповідає галузь законодавства, то не завжди галузь законодавства відображає певну галузь права. Це цілком виправдано щодо освітнього права. Незважаючи на те, що термін «освітнє право» визнано цілком усталеним, питання статусу освітнього права залишається дискусійним. У статті акцентовано увагу на тому, що трансформація поглядів щодо природи освітнього права пройшла тривалий шлях від повного несприйняття освітнього права, коли вважали, що це лише підгалузь у рамках адміністративного права, до спроб обґрунтування освітнього права як самостійної галузі права. Здійснено аналіз різних підходів щодо визначення юридичної природи освітнього права, а саме: як підгалузі адміністративного права, як комплексної галузі права, як нормативно-правового масиву, як самостійного напряму наукових досліджень, як навчальної дисципліни, як спеціальної частини інформаційного права. Особливу увагу відведено висвітленню сильних та слабких позицій представників різних напрямів в обґрунтуванні статусу освітнього права. Звернено увагу на ту обставину, що жоден з прихильників виокремлення освітнього права як самостійної галузі права не довів та не показав, чому питання правового регулювання освітніх відносин варто розглядати поза адміністративним правом. Наголошено на необхідності залучення в навчальний план окремого курсу «Освітнє право» в педагогічному секторі освіти та під час навчання в аспірантурі. При цьому мова не про формування уніфікованого підходу до викладання навчальної дисципліни «Освітнє право». Предмет та система навчальної дисципліни має визначатися цільовою аудиторією, а також сучасними тенденціями розвитку освіти.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 63-70
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Last Will as an Act of Preparation for Death [Based on Documents from Registers of the Solovetskiy Monastery of the 16th Century]
Духовная грамота как элемент подготовки к смерти (на материале документов XVI века из архива Соловецкого монастыря)
Autorzy:
Хрынкевич-Aдамских, Божена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/635534.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Old-Russian common law
a last will
registers of the Solovetskiy Monastery of the 16th century
the Christian attitude towards death
Opis:
Expressing wishes as to how a person’s property was to be distributed at death was permitted by Old-Russian common law. At first, oral disposals had been practiced, whereas written wills became widespread only in the 14th century. Disposals of an estate were principally made by liege lords and church authorities, hardly ever by peasants. This article presents a study of 8 unique peasants’ wills from registers of the Solovetskiy Monastery of the 16th century. A pope was obligatorily in attendance when such documents were prepared. All analyzed wills referred to Christian ethics and values. The dispositions of personal property alternated with requests to pray for the testator’s salvation. It seems that the main purpose of the examined last wills was not to transfer of real estates and personal property to successors but to contain a testator’s understanding of dying and death, and to form a proper attitude towards them. Preparation of someone’s last will and getting rid of material goods constituted an act of contrition that closed the testator’s worldly existence and conditioned his eternal life after death.
Źródło:
Poznańskie Studia Slawistyczne; 2018, 14
2084-3011
Pojawia się w:
Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Шесть научно-концептуальных тезисов относительно правового положения недвижимых имущественных объектов религиозного назначения и о правовой природе таких объектов
Six conceptual theses on the legal state of religious properties and their legal nature
Autorzy:
Тупикин, Роман Владимирович
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/494415.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Wydawnictwo Naukowe Chrześcijańskiej Akademii Teologicznej w Warszawie
Tematy:
гражданское право
недвижимое имущество религиозного назначения
религиозная организация
конкордат
state law
real property law
religious properties
religious organization
concordat
Opis:
Статья посвящена описанию авторской научной концепции понимания и интерпретации правового положения недвижимых имущественных объектов религиозного назначения и о правовой природе таких объектов.
The article is devoted to the description of the author's scientific concept of understanding and interpretation of the legal situation of religious properties as well as the legal nature of such objects.
Źródło:
Rocznik Teologiczny; 2017, 02; 349-361
0239-2550
Pojawia się w:
Rocznik Teologiczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Марксистская теория права и постсоветская Pоссийская философия (теория) права
Marxist law theory and post-Soviet Russian philosophy (theory) of law
Autorzy:
Сырых, Владимир
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/18797134.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Marxsist legal theory
Post-Soviet polemics on legal philosophy
philosophy of law
Opis:
Российские правоведы марксистской теории права не знают, но относятся к ней негативно. Теория критикуется за догматизм, несоответствие современным политико-правовым процессам и явлением, оправдание массового террора, проводимого в СССР в 30-40 гг. прошлого столетия. Однако названные недостатки никакого отношения к марксистской теории права не имеют. Критике подвергается ее советская версия, основанная на позитивистском понимании права как совокупности правил поведения установленных государством. Марксистская теория права понимает право как форму экономических отношений, суть которого составляют такие принципы как равенство, свобода воли, взаимозависимость, эквивалентность и общеобязательность. Творческое развитие марксистской теории права применительно к современным
Russian legal theorists condemn Marxist law theory, without being truly familiar with it. The theory is criticized for dogmatism, for not being applicable to modern political and legal processes and phenomena and for providing justification of the mass terror taking place in the USSR in 1930s-40s. However, the above cannot be said to have any relation to the Marxist theory of law as such. What this criticism is really aimed at is its Soviet ver- sion based on the positivistic understanding of law as a set of rules of conduct established by the state. Whereas, the Marxist law theory views its subject matter as a form of economic relation, based on such principles as equality, free will, interdependence and universal validity of law. It is perhaps for that reason that the researchers who share a progressive, democratic view of law in- creasingly turn to Marxism when analyzing contemporary legal phenomena.
Źródło:
Internetowy Magazyn Filozoficzny Hybris; 2018, 40, 1; 212-236
1689-4286
Pojawia się w:
Internetowy Magazyn Filozoficzny Hybris
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стандарти доказування як складова процесуальної справедливості
Standards of Proof as a Component of Procedural Fairness
Autorzy:
Стоян, Анна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163423.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
universal value
principle of law
rule of law
evaluation of evidence
загальнолюдські цінності
принципи права
верховенство
права
оцінка доказів
Opis:
The question of the searching for fairness in the different areas of our life is still being important in modern world. Fairness may have different manifestations, which complicates it’s one unambiguous interpretation. Such situation are needed the endless seek of the practical fairness in the every individual administrative cases for the harmonious development of the entire judicial system, which determines the relevance of the study. The aim of the article to create the knowledge about the role of the standards of proof in it’s ability to get closer to the fairness during the evaluation of the evidence as the last stage of administrative procedural proving . During the research general scientific methods were used, including analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, concretization, analogy, systemstructural method. A number of special methods were also used: the hermeneutic method for understanding and interpreting legal norms ; terminological and systematic methods to characterize the principle of justice; the axiological method helped to analyze justice as a universal value; the functional method helped to identify the function and role of the standards of proof in the way of establishing fairness in the evaluation of evidence in the administrative process. The logic of the presentation of the studied material. The ability of the fairness to correlate with the the principle of pluralism of truth were established. The fact that historical origins of universal values are not important for their consolidation at the level of fundamental principles of law were proved. The importance to adherence of the principle of justice not only in lawmaking but also in law enforcement were researched. The place of the standards of proof to be an important component of procedural (procedural) justice were detected Conclusions. Standards of proof contribute to the achievement of the justice’s ideals as they serve as a guide for the judge in the distribution and execution of the burden of proof. The higher the value of a certain value for society, the higher the standard of proof used and vice versa.
сучасному світі питання пошуку справедливості у найрізноманітніших сферах суспільного життя не втрачає актуальності й сьогодні. Справедливість багатозначна, що ускладнює її перманентне трактування, а тому потребує постійних пошуків принагідно конкретно визначених адміністративних кейсів задля гармонійного розвитку усієї судової системи, що зумовлює актуальність дослідження. Метою статті є формування знання про роль стандартів доказування у прагненні наблизитися до ідеалу справедливості під час останнього етапу адміністративно-процесуального доказування – оцінки доказів. Під час дослідження були використані загальнонаукові методи, серед яких аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, аналогія, метод побудови гіпотез, системно-структурний метод. Також застосовувався ряд спеціальних методів: герменевтичний метод задля розуміння і тлумачення нормативно-правових актів; термінологічний та системний методи задля характеристики принципу справедливості; аксіологічний метод допоміг проаналізувати справедливість як загальнолюдську цінність; функціональний метод сприяв виявленню функції та ролі стандартів доказування на шляху утвердження справедливості під час оцінки доказів в адміністративному процесі. Логіка уявлення дослідженого матеріалу. Встановлено, що справедливість корелює з принципом плюралізму істини. Доведено, що історичні витоки загальнолюдських цінностей не мають значення для їх закріплення на рівні основоположних принципів права. Дотримання принципу справедливості носить архіважливе значення не лише у правотворчій, а й у правозастосовній діяльності. Стандарти доказування є важливою складовою процесуальної (процедурної) справедливості. Висновки. Стандарти доказування сприяють досягненню ідеалів справедливості, адже виконують роль орієнтира для судді при розподіленні та виконанні тягаря доказування. Чим вище значення має певна цінність для соціуму, тим вищий стандарт використовується та навпаки.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 185-200
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Новый Закон о бедных 1834 года как основа современной системы местного управления Великобритании
Nowa ustawa o ubogich 1834 roku jako podstawa nowoczesnego systemu samorządu lokalnego w Wielkiej Brytanii
The new Poor Law 1834 as the basis of the modern local government system in Great Britain
Autorzy:
Сорока, Светлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/620293.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
local government
the local government system of Great Britain
the Poor Law in Great Britain
samorząd terytorialny
system samorządu lokalnego Wielkiej Brytanii
ustawa o ubogich w Wielkiej Brytanii
Opis:
The paper is devoted to considerations on the new Poor Law 1834 as the basis of the modern local government system in Great Britain. On the basis of the analysis of the reasons for the adoption of the Law it is determined, in particular, that the beginning of reforms in local governance should be sought in the 1832 electoral reform. The main innovations of the Poor Law Amendment Act 1834, and especially their implementation in practice, are identified. The process of the reform of guardianship over the poor in 1834 is considered, and it is claimed that these measures were not aimed at abolishing the existing system; on the contrary, they developed and perfected it. The changes brought about by the reform had ripened for a long time, as evidenced by the adoption in the late 18th and early 19th centuries of recommendatory legislative acts which contained individual measures later improved and consolidated in the single Poor Law Amendment Act 1834. The author claims that this law laid the foundation of the modern system of local government in Great Britain and the institutions based on it evolved into other institutions, either expanding the scope of their influence and functions, or transferring certain functions to other institutions.
Artykuł został poświęcony nowej ustawie o ubogich 1834 roku jako podstawie tworzenia nowoczesnego systemu samorządu lokalnego w Wielkiej Brytanii. Przeanalizowano przyczyny i przesłanki przyjęcia ustawy z 1834 roku, w szczególności ustalono, że reformy władz lokalnych rozpoczęto od reformy systemu wyborczego w 1832 roku. Zidentyfikowano główne nowe rozwiązania ustawy o ubogich i uwarunkowania ich implementacji w praktyce. Rozpatrzono również proces przeprowadzenia reformy opieki nad ubogimi. Stwierdzono, że podjęte działania nie miały na celu diametralnej zmiany istniejącego systemu, wręcz przeciwnie w określonych aspektach utrwalały zastany stan rzeczy. Zmiany, które wprowadziła reforma były efektem ewolucji systemu pomocy osobom w trudnej sytuacji materialnej. Świadectwem tego było przyjęcie w końcu XVIII i na początku XIX wieku aktów prawnych, które zawierały w sobie poszczególne działania później udoskonalone i skonsolidowane w jednym akcie w randze ustawy z 1834 roku. Wskazano, że to właśnie wspomniana ustawa stworzyła podstawę nowoczesnego systemu samorządu lokalnego w Wielkiej Brytanii, zaś utworzone w myśl jej instytucje zostały później przekształcone w inne instytucje poprzez rozszerzenie ich funkcji lub z przeniesieniem niektórych zadań do innych instytucji.
Статья посвящена рассмотрению нового Закона о бедных 1834 года как основы для создания современной системы местного управления Великобритании. Проанализированы причины и предпосылки принятия Закона 1834 года, в частности определено, что началом реформ в местном управлении следует считать реформу избирательной системы в 1832 году. Определены основные нововведения Закона «Об изменениях к законодательству о бедных» и особенности их внедрения на практике. Рассмотрен процесс проведения реформы опеки над бедными 1834 года и утверждается, что это не были меры с целью отмены существующей системы, наоборот, они ее развили и усовершенствовали. Изменения, которые привнесла реформа вызревали давно. Свидетельством этого было принятие в конце ХVIII – начале XIX века законодательных актов рекомендательного характера, которые содержали в себе отдельные мероприятия позже усовершенствованные и консолидированные в едином акте «Об изменениях к законодательству о бедных» 1834 года. Автор утверждает, что именно этот закон заложил фундамент современной системы местного самоуправления в Великобритании, а основанные согласно нему учреждения трансформировались в другие учреждения или с расширением сферы их влияния и функций, или с передачей некоторых функций другим институтам.
Źródło:
Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2017, 2; 5-20
1731-7517
Pojawia się w:
Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Реалізація принципу заступництва в міжнародному гуманітарному праві. Особи, що потребують заступництва під час збройних конфліктів
Implementation of the Principle of Advocacy in International Humanitarian Law. Persons in Need of Advocacy during Armed Conflicts
Autorzy:
Сокиринська (Sokyrynska), Оксана (Oksana)
Ковальчук (Kovalchuk), Інна (Inna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185482.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
принципи міжнародного права
заступництво
збройний конфлікт
протиборчі сторони
гарантії міжнародного права
комбатанти
principles of international law
intercession
armed conflict
belligerents
guarantees of international law
combatants
Opis:
The article is devoted to the issue of topical issues of implementation and guarantee of the principle of protection of international humanitarian law. Advocacy is seen as protection not from the inevitable violence of war as such, but from arbitrariness caused by one warring party against persons belonging to the other warring party who came under the rule of the former during the war. One of the most important principles of international humanitarian law is that all persons who fall into the power of the enemy have the right to be treated humanely, regardless of their status and previous function or activity. International humanitarian law explicitly authorizes the parties to a conflict to take such control or security measures against persons under their control as may be necessary due to war. The right to protection is absolute and applies not only to persons deprived of their liberty, but also, more broadly, to the inhabitants of the territory under the control of the enemy. For example, the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, we can observe partial or complete disregard for the principle of patronage. If there are problems with the implementation and guarantee of the principles of international humanitarian law, states decide on their interpretation, primarily by international courts (these are special international criminal tribunals organized in connection with specific conflicts, the International Criminal Court and, of course, the International Court of Justice). UN) and tribunals, full-fledged decision-making on cases related to violations of international regulations.
Статтю присвячено розгляду актуальних проблем реалізації та гарантування принципу заступництва міжнародного гуманітарного права. Заступництво розглядаємо як захист не від невідворотного в умовах війни насилля як такого, а від свавілля, що спричинено однією протиборчою стороною щодо осіб, що належать до іншої протиборчої сторони, які під час війни опинилися під владою першої. Один з найважливіших принципів міжнародного гуманітарного права встановлює, що всі особи, які потрапляють у владу ворога, мають право на гуманне поводження незалежно від їхнього статусу та раніше виконуваної функції чи діяльності. Міжнародне гуманітарне право прямо уповноважує сторони конфлікту вжити таких заходів контролю або заходів безпеки щодо осіб, які є під їхньою владою, що може бути необхідним через війну. Право на заступництво є абсолютним і поширюється не лише на осіб, позбавлених волі, але й, ширше, на мешканців території під контролем ворога. На прикладі збройної агресії Російської Федерації щодо України ми можемо спостерігати часткове або повне ігнорування принципу заступництва. За наявності проблем реалізації та гарантування принципів міжнародного гуманітарного права держави вирішують завдання щодо їх трактування, насамперед, міжнародними судовими інстанціями (це спеціальні міжнародні кримінальні трибунали, організовані у зв’язку з конкретними конфліктами, Міжнародний кримінальний суд і, звичайно, Міжнародний суд ООН) і трибуналами, повноцінним винесенням ухвал у справах, пов’язаних з порушеннями міжнародних нормативно-правових актів.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 7-12
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Исковость: в поисках утраченного?
Zaskarżalność – w poszukiwaniu utraconego?
Autorzy:
Сахнова, Татьяна Владимировна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/596137.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Łódzkie Towarzystwo Naukowe
Tematy:
actionability
procedural law
Russian law
zaskarżalność
prawo procesowe
prawo rosyjskie
Opis:
Since the 19th c. Actionability is traditional category that serves to explain the origin of the action from the one side and to explain the concept of the procedural protection in general from the another one. Modern science of procedural law in Russia as well as the Russian legislator virtually do not recognise it. In the opinion of the author such conduct is improper. Actionability and its understanding are the key prerequisites that enable the creation of the fully efficient legal solutions. The methodology of the actionability is simultaneously the methodology of mutual cooperation of the substantive and procedural laws, the methodology of understanding the essence of the court procedure. For that reason the actionability is necessary condition of the legislative moves and their systematisation. This assumption was analysed in the article both in a historical aspect and from the perspective of the contemporary Russian law and the projects of its amendment.
Zaskarżalność jest od XIX wieku tradycyjną kategorią, która służy wyjaśnieniu z jednej strony powstania actio, a z drugiej, ochrony procesowej w ogóle. W Rosji współczesna doktryna prawa procesowego oraz ustawodawca prawie jej nie uwzględniają. Taka postawa jest zdaniem autorki niewłaściwa. Zaskarżalność i jej rozumienie są jednymi z przesłanek stworzenia w pełni efektywnych rozwiązań prawnych. Metodologia zaskarżalności jest metodologią wzajemnego współdziałania prawa materialnego i procesowego, rozumienia istoty procedury sądowej. Z tego powodu uwzględnienie kwestii zaskarżalności jest koniecznym warunkiem działań ustawodawczych, a także ich systematyzacji. To założenie zostało w artykule zanalizowane zarówno w aspekcie historycznym, jak i z uwzględnieniem współczesnych rosyjskich rozwiązań prawnych oraz projektów ich nowelizacji.
Źródło:
Studia Prawno-Ekonomiczne; 2016, XCIX; 75-88
0081-6841
Pojawia się w:
Studia Prawno-Ekonomiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особый миграционный статус Калининградской области
Special Migration Status оf Kaliningrad Region
Autorzy:
Саленко, Александр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2142727.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
migration law
freedom of movement
electronic visas
e-visa
visa regime
small border traffic
SBT
Border Universities Network
SUP
BUN
Kaliningrad Region
Kaliningrad Oblast
Russia
Russian Federation
Polska
Opis:
Goal – the author analyzes the special provisions of modern migration law of the Russian Federation, which regulate the special procedure for visiting the Kaliningrad region. The attention of the author focuses on the study of Russian migration legislation amendments, which significantly liberalized the migration procedure for foreign citizens visiting the Kaliningrad region on a short-term basis by introducing electronic visas (e-visa) valid merely for a particular subject of the Russian Federation. Research methodology – in this paper, the author uses the traditional methods of scientific research, such as analysis, induction, deduction, as well as logical and historical-legal methods. The author also undertakes a formal legal analysis of relevant provisions of federal law and current issues of legal practice in the Kaliningrad region. Score/results – based on the analysis of the federal migration legislation, which simplifies the legal regime for visiting the Kaliningrad region by e-visas, the author concludes that this legal mechanism of the migration policy of modern Russia plays an important role in the economic development of this region of the Russian Federation. In addition, the author draws attention to the fact that electronic visas can also contribute to the development of scientific and educational cooperation between higher education institutions of the Kaliningrad region and their foreign partners. In particular, this migration mechanism can be actively used in order to improve the cooperation between the Immanuel Kant Baltic Federal University with international partners in the framework of multiple projects, including “The Border University Network” (BUN), “The Baltic Sea Region Universities Network” (BSRUN), and other important international network projects in the field of higher education and science. Originality/value – the article contains original conclusions on improving the legal mechanism of electronic visas used when foreign citizens visit the Kaliningrad Region. Namely, the author expresses his suggestions on permanently maintaining the charge-free nature of these e-visas for visits of the Kaliningrad Region, as well as relaunching small border traffic (SBT) between the Kaliningrad region and the Republic of Poland (with selected Polish border areas (voivodships).
Źródło:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza; 2019; 183-191
2544-5790
Pojawia się w:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Природа нормативного массива в сфере информационных технологий и его место в системах российского права и законодательства (в аспекте процесса «цифровизации» права)
The Nature of the Normative Array in the Field of Information Technologies and its Place in the Systems of Russian Law and Legislation (in the Aspect of the Process of “Digitalization” of Law)
Autorzy:
Рузанова, Валентина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2134552.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
information technology
“digitalization” of law
information legislation
complex composition
Opis:
Goal – the purpose of this research is to identify the nature of the normative array governing relations arising in connection with the introduction and use of information, including digital technologies, and to determine its place in the systems of Russian law and legislation. Research methodology – both general and particular methods of cognition were applied in the research: dialectical, systemic, intersectoral, etc. Score/results – the nature of the normative array in the field of information, including digital, technologies was revealed as a complex composition on the basis of the characteristics and range of regulated relations and its place was determined to be a secondary structure of law and an element of the legislative system. The author found that it is necessary to amend the legislation and to implement additional regulations of the new relationships. Originality/value – theoretical conclusions and proposals can be used for further development of doctrinal approaches to building a system of law and legislation in the field of information technology and improving legal regulation.
Źródło:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza; 2021; 177-189
2544-5790
Pojawia się w:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Штучний інтелект в процесі прийняття та реалізації управлінських рішень в сфері юридичного менеджменту
Artificial Intelligence in the Process of Making and Implementing Management Decisions in the Field of Legal Management
Autorzy:
Охотнікова, Олена
Дорош, Вікторія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163431.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
інтелектуальні системи
менеджмент юридичної практики
юридична фірма
управлінське рішення
юрист
intelligent systems
law practice management
law firm
management
solution
lawyer
Opis:
The scientific article, based on the works of domestic scientists, researchers and modern legislation, highlights current issues of the introduction of artificial intelligence in the process of making and implementing management decisions. The authors emphasize the existence of different views of scholars on the definition of the concept of legal management, its relationship with the concept of law practice management. The vision of various scholars to define the concept of managerial decision-making is also analyzed. Find out why this component of the above area is so important and significant. In addition, the authors of the study explain what are the technologies of artificial intelligence and how widely they are used in leading countries. The most famous examples of the use of such intelligent systems in decision making are identified. The experience of foreign countries on the use of artificial intelligence in the process of legal activity is analyzed. Find out what specific tools are used to provide effective legal assistance to clients in these countries. The authors also study the existence of such tools for legal activity in Ukraine. The scientific article also provides a thorough analysis of Ukrainian legislation. The normative legal acts regulating the introduction of artificial intelligence in various spheres of the economy, in particular, in legal management, are analyzed. The authors of the article also propose a specific addition to the Civil Code of Ukraine, which would help to effectively implement artificial intelligence. Another new piece of legislation to regulate this issue was also presented. This explains the advantages of law firms that use modern technology over those that do not. Based on this, the authors also describe their model of introducing artificial intelligence in the field of legal management. Thus, the article emphasizes the importance of introducing the described changes to the legislation and the model proposed by them.
У науковій статті на основі праць вітчизняних вчених, дослідників та сучасного національного і міжнародного законодавства висвітлюються актуальні питання запровадження штучного інтелекту в процес прийняття та реалізації управлінських рішень. Автори наголошують на існуванні різних поглядів науковців щодо визначення поняття юридичного менеджменту, а також ними вказано його співвідношення з поняттям менеджмент юридичної фірми. Окрім цього, аналізується бачення різних вчених щодо визначення поняття прийняття управлінських рішень в юридичному менеджменті. З’ясовується, чому ця складова вищезазначеної сфери є такою важливою та потребує детального дослідження науковими діячами. До того ж автори поданого дослідження пояснюють, що являють собою технології штучного інтелекту та на скільки широко вони використовуються у провідних країнах світу, зокрема, і в Україні. Визначаються найбільш відомі приклади використання таких інтелектуальних систем в процесі прийняття та реалізації управлінських рішень. Також аналізується досвід зарубіжних країн щодо використання штучного інтелекту у веденні юридичної діяльності та з’ясовується, які конкретно інструменти на основі вищезгаданої інтелектуальної системи використовуються для результативної правової допомоги клієнтам в цих країнах. Авторами наукової статті також досліджується наявність таких інструментів здійснення юридичної діяльності в України. Також у статті проводиться ґрунтовний аналіз українського законодавства, а саме аналізуються нормативно-правові акти, які регулюють запровадження штучного інтелекту в різні сфери економіки, зокрема, і в юридичний менеджмент. До того ж автори наукової статті пропонують доповнити Цивільний кодекс України розділом про штучний інтелект, який допоміг би ефективно впроваджувати відповідну інтелектуальну систему, а також представляють ще один новий законодавчий акт, а саме Закон України «Про штучний інтелект», який б також став елементом здійснення правового регулювання в цій сфері. При цьому пояснюються переваги юридичних фірм, які використовують сучасні технології, перед тими компаніями, які цього не роблять. На основі поданого дослідження автори також описують розроблену ними модель запровадження штучного інтелекту в сферу юридичного менеджменту, яка допоможе ефективно здійснювати процес прийняття та реалізації управлінських рішень. Так, у статті наголошується на важливості запровадження описаних змін до законодавства та запропонованої авторами моделі.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 78-93
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
К вопросу о геноциде боснийских мусульман
An Overview of the Problem of Genocide of Bosnian Muslims
Autorzy:
Мустафазаде, Парвана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28853028.pdf
Data publikacji:
2023-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
genocide
Bosnian Muslims
Yugoslavia
convention
international law
геноцид
боснийские мусульмане
Югославия
Конвенция
международное право
Opis:
The article deals with the problem of genocide of Bosnian Muslims, its main causes and consequences. It analyses international judicial decisions adopted in international practice, specifically the decision of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia (1993–2017). The relevance of this topic is associated with the growing aggressiveness of the subjects of international relations, lack of principles for international legal responsibility and a mechanism for resolving such actions. The purpose of this article is to conduct a comprehensive study and analysis of the phenomenon of genocide drawing on the examples of the events in the former Yugoslavia, specifically the problem of genocide of Bosnian Muslims in international legal practice.
В данной статье рассматривается проблема геноцида боснийских мусульман, основные причины и последствия. Анализируются международные судебные решения, принятые в международной практике, в частности решение Международного уголовного трибунала по бывшей Югославии (1993–2017 гг.). Актуальность данной темы связана с ростом агрессивности субъектов международных отношений, отсутствием четкой международно-правовой ответственности и механизма разрешения подобных действий. Целью данной статьи является проведение всестороннего изучения и анализа феномена геноцида на примере событий в бывшей Югославии, в частности проблемы геноцида боснийских мусульман в международно-правовой практике.
Źródło:
Studia Orientalne; 2023, 1(25); 58-71
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Удосконалення кримінального законодавства України в умовах російсько-української війни 2022 року
Improvements of Criminal Legislation of Ukraine in the Conditions of the Russia-Ukraine War of 2022
Autorzy:
Марюхно (Maryukhno), Віталій (Vitaliy)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187879.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
збройна агресія
воєнний стан
законодавство
колабораціонізм
злочин
позбавлення волі
глорифікація
armed aggression
martial law
legislation
collaborationism
crime
imprisonment
glorification
Opis:
The article is devoted to the review of the amendments to the Criminal Code of Ukraine adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine during the first month since the beginning of the next act of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The analyzed period is limited to the timeframe from February 24 to March 25, 2022. During this period, the Ukrainian parliament adopted 10 pieces of legislation related to amendments to the Criminal Code of Ukraine. It is noted that the relevant amendments to the legislation were made throughout Ukraine during the period of martial law. The main purpose of the adopted changes was to strengthen criminal liability for crimes committed during martial law and criminalize certain acts that have not yet provided for the occurrence of criminal liability. The first law to supplement the criminal legislation of Ukraine during martial law was the law on collaboration. Collaborative activities are now understood as a fairly wide range of criminal acts: public denial of armed aggression against Ukraine; public appeals to support the decisions and/or actions of the aggressor state; propaganda in educational institutions, voluntary employment in illegal authorities, etc. Also, the Criminal Code of Ukraine is supplemented with articles criminalizing the threat of murder of a serviceman (including production/distribution of materials containing such a threat) and justification, recognition of legitimate, denial of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine (including production/distribution of relevant materials). In terms of liability for treason and sabotage, the legislator strengthened the liability of perpetrators to life imprisonment with confiscation of property (if the relevant crimes were committed under martial law). A separate law stipulates that civilians are not criminally liable for the use of firearms against persons who carry out armed aggression against Ukraine if such weapons are used in accordance with the requirements of a special law. Criminal liability for theft, robbery, banditry, and extortion has been strengthened. Responsibility for looting has also been strengthened. The Verkhovna Rada of Ukraine also passed a law recognizing the fulfillment of the duty to protect the Fatherland, independence, and territorial integrity of Ukraine as a circumstance that excludes criminal wrongdoing. Laws were also passed to increase criminal liability for cybercrime, establish liability for the illegal use of humanitarian aid, and disseminate information on the relocation, movement, or position of the Armed Forces of Ukraine).
Статтю присвячено огляду внесених до Кримінального кодексу України змін, ухвалених Верховною Радою України протягом першого місяця від початку чергового акту збройної агресії Російської Федерації проти України. Аналізований період обмежено часовими рамками з 24 лютого до 25 березня 2022 року. Протягом вказаного періоду український парламент ухвалив 10 законодавчих актів, що стосувалися змін та доповнень до Кримінального кодексу України. Зазначено, що відповідні зміни до законодавства внесено в період дії правового режиму воєнного стану на всій території України. Основною метою ухвалених змін стало посилення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів під час воєнного стану та криміналізація окремих діянь, які до цього часу не передбачали настання кримінальної відповідальності. Найпершим законом, що доповнив кримінальне законодавство України під час дії воєнного стану, став закон про колабораційну діяльність. Під колабораційною діяльністю відтепер розуміють досить широкий спектр кримінальних діянь, як-от: публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України; публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора; здійснення пропаганди в закладах освіти, добровільне обіймання посад у незаконних органах влади та ін. Також Кримінальний кодекс України доповнено статтями, що криміналізують погрозу вбивством військовослужбовцеві (у тому числі, виготовлення/ поширення матеріалів, що містять таку погрозу) та виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (у тому числі, виготовлення/поширення відповідних матеріалів). У частині відповідальності за вчинення державної зради та диверсії законодавці посилили заходи відповідальності винних осіб до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна (якщо відповідні злочини вчинено в умовах воєнного стану). Окремим законом встановлено, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо таку зброю застосовано відповідно до вимог спеціального закону. Посилено кримінальну відповідальність за вчинення в умовах воєнного стану крадіжки, грабежу, розбою та вимагання. Також посилено відповідальність за вчинення мародерства. Верховна Рада України також ухвалила закон, що визнає виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України обставиною, що виключає кримінальну протиправність діяння. Відбулося також ухвалення законів щодо посилення кримінальної відповідальності за кіберзлочини, встановлення відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги, за поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України (якщо її не було розміщено у відкритому доступі уповноважених органів або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів).
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 96-106
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семантична структура терміна «дитина» в законодавчих текстах і професійна компетентність студентів-правників: aсоціативно-семантичний аспект
Semantic Structure of the Term “Child” in Legislative Texts and Professional Competence of Law Students: Associative-Semantic Aspect
Struktura semantyczna terminu „dziecko” w tekstach prawnych a kompetencje zawodowe studentów prawa: Aspekt asocjacyjno-semantyczny
Autorzy:
Мамич, Мирослава Володимирівна
Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38695732.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
legal discourse
semantic structure of terms
legal information
associative-semantic experiment
professional competence of law students
syntactic nomination
Opis:
This article presents the principles of reconstruction of the semantic structure of the concepts of legal discourse and the methodology of evaluation of the results by involving a professionally oriented audience. The procedure was applied on the example of semantic structuring of the term “child” according to texts of international and Ukrainian legislation in the field of child protection. The article concretises and deepens the idea of the conceptual meaning of the term “child”, which combines common language (non-professional) and professionally oriented idea about reality. The associative-semantic experiment held for the purposes of the study set three areas of work: (1) checking the level of students’ knowledge of provisions on the rights of the child; (2) checking the knowledge of key legal terms in this domain and the ability to use them in legal proceedings; (3) teaching students to differentiate correctly between legal and general vocabulary in a given field. It was also established that the semantic structure of the term “child” in legislative texts is determined by associative subcomponents – semantic microfields “child and life”, “child and protection”, “child and health”, “child and family”, “child and freedom”, “child and dignity”, “child and development”, “child and work”, “child and well-being”, “child and crime”, “child and war”, the verbalisers of which are syntactic nominations of the child and the corresponding stereotypical statements that mean a right of the child.
Niniejszy artykuł przedstawia zasady rekonstrukcji struktury semantycznej pojęć dyskursu prawniczego oraz metodologię oceny jej wyników przy udziale odbiorców ukierunkowanych zawodowo. Procedurę zastosowano na przykładzie struktury semantycznej terminu „dziecko” zgodnie z tekstami ustawodawstwa międzynarodowego i ukraińskiego w zakresie ochrony dziecka. Artykuł konkretyzuje i pogłębia koncepcję pojęciowego znaczenia terminu „dziecko”, który łączy w sobie potoczne i zorientowane zawodowo wyobrażenie o rzeczywistości. Przeprowadzony na potrzeby badania eksperyment asocjacyjno-semantyczny wyznaczył trzy kierunki pracy: (1) sprawdzenie poziomu znajomości przez studentów przepisów dotyczących praw dziecka; (2) sprawdzenie obeznania z kluczowymi terminami prawnymi w tym zakresie i umiejętności posługiwania się nimi w postępowaniu prawnym; (3) wdrożenie studentów do prawidłowej dyferencjacji słownictwa prawniczego i ogólnego w danym zakresie. Ustalono również, że strukturę semantyczną terminu „dziecko” w tekstach prawnych wyznaczają asocjacyjne subkomponenty – mikropola semantyczne „dziecko i życie”, „dziecko i ochrona”, „dziecko i zdrowie”, „dziecko i rodzina”, „dziecko i wolność, „dziecko i godność”, „dziecko i rozwój”, „dziecko i praca”, „dziecko i dobrostan”, „dziecko i przestępczość”, „dziecko i wojna”, których werbalizatorami są nominacje syntaktyczne dziecka i odpowiadające im stereotypowe stwierdzenia, które oznaczają prawo dziecka.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2021, 56
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies