Temat: international relations, - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Экономическое право как концепт эпохи
Autorzy:: M, Ashmarina, Elena
N, Saveliev, Victor
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894657.pdf
Data publikacji:: 2020-06-08
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: economic law
national economic law
international economic law
institutional economics
elements and principles
essential characteristics
legal regulators of economic relations
Opis:: The article justifies the expediency of the doctrinal recognition of economic law, its universal nature, manifested in the process of legal regulation of economic relations, both at the level of national economies and in modern geoeconomics. В статье обосновывается целесообразность доктринального признания экономического права, его универсальный характер, проявляющийся в процессе правовой регуляции экономических отношений, как на уровне национальных экономик, так и в современной геоэкономике
Źródło:: Przegląd Europejski; 2020, 2; 23-31
1641-2478
Pojawia się w:: Przegląd Europejski
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Характерные черты отношений России с киргизскими племенами в конце XVIII–первой половине XIX века
Characteristics of Russia’s relations with the Kyrgyz tribes in the late 18th and early 19th century
Autorzy:: Яншин (Yansin), Вадим П. (Vadim P.)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2189174.pdf
Data publikacji:: 2014-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Central Asia
19th century
Russia
Kyrgyz tribes
international relations
Kyrgyz legations
foreign policy
Azja Centralna
XIX wiek
Rosja
plemiona kirgiskie
stosunki międzynarodowe
polityka międzynarodowa
Opis:: The author of the article describes Russian relations with the Kyrgyz tribes from the late eighteenth to mid-nineteenth century. The main objective of Kyrgyz legations sent at that time to Russia was to acquire certain material goods. In relations with neighbouring powers the elders of the Kyrgyz tribes were guided by several principles. Firstly, they wanted to maintain the position of the only ruler in their tribes and clans. Secondly, to this end, the elders shifted between neighbouring powers (Russia, China and the Khanate of Kokand). Thirdly, the Kyrgyz ensured that no one interfered in their relations with the Kazakhs, with whom they shared common confession (Islam). Up until 1840s Russian politics towards the Kyrgyz tribes essentially focused on protection of merchant caravans which passed through Kirgiz lands on their way to East Turkestan. In later time Russia sought to create from the Kyrgyz territory a buffer zone between itself, China and the Khanate of Kokand.
Artykuł omawia stosunki Rosji z plemionami kirgiskimi od końca XVIII do połowy XIX wieku. Głównym celem kirgiskich poselstw wysyłanych w tym czasie do Rosji było pozyskanie określonych dóbr materialnych. Starszyzna plemion kirgiskich w stosunkach z mocarstwami ościennymi kierowała się kilkoma zasadami. Po pierwsze, zależało jej na zachowaniu pozycji jedynego zarządcy w swoich plemionach i rodach. Po drugie, w tym celu starszyzna lawirowała pomiędzy mocarstwami ościennymi (Rosja, Chiny, Chanat Kokandu). Po trzecie, Kirgizi starali się, aby nikt nie ingerował w ich stosunki z Kazachami, z którymi łączyło ich wspólne wyznanie (islam). Polityka Rosji wobec Kirgizów do lat 40. XIX wieku zasadniczo dotyczyła zabezpieczenia przejazdu karawan kupieckich, które przemierzały tereny Kirgizów, zmierzając do Wschodniego Turkiestanu. Od lat 40. XIX wieku Rosja dążyła do utworzenia z terytoriów kirgiskich strefy buforowej pomiędzy nią, Chinami i Chanatem Kokandu.
Źródło:: Studia Orientalne; 2014, 2(6); 168-181
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Формування «особливих» відносин Камбоджі й КНР: двосторонній і регіональний контексти
Shaping Cambodia-China: “Special” Relations: Bilateral and Regional Frameworks
Autorzy:: Gorodnia, N.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51611607.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Камбоджа
КНР
камбоджійсько-китайські відносини
зовнішня політика
міжнародні відносини
Південно-Східна Азія
Cambodia
China
Cambodia–China relations
foreign policy
international relations
Southeast Asia
Opis:: У квітні 2019 р. Камбоджа стала першою державою, яка підписала з КНР План дій про створення «спільноти спільного майбутнього зі стратегічним значенням». У статті комплексно висвітлюються поетапні зміни у відносинах Камбоджі й КНР (з кінця ХХ ст.), унаслідок яких сформувалися їхні «особливі» відносини, і чинники, які на це впливали; оцінюється їхнє двостороннє і регіональне значення. Розвиток відносин розглядається на тлі внутрішніх процесів у Камбоджі, змін у політиці КНР у Південно-Східній Азії, міжнародної ситуації у регіоні. Важливими віхами на шляху формування «особливих» двосторонніх відносин були: події в Камбоджі у липні 1997 р., унаслідок яких уряд одноосібно очолив Хун Сен; перший візит Голови КНР Цзян Цземіня в Камбоджу в листопаді 2000 р.; угоди про «усебічне партнерство співробітництва» (квітень 2008 р.) й «усебічне стратегічне партнерство співробітництва» (грудень 2010 р.); головування Камбоджі в АСЕАН у 2012 р., коли вона повністю підтримала КНР у територіальних диспутах в Південно-Китайському морі, на противагу інтересам окремих держав-членів АСЕАН; політична криза у Камбоджі 2013–2014 рр.; двостороння домовленість 2019 р. про створення «спільноти спільного майбутнього зі стратегічним значенням». Політична підтримка, гранти, пільгові кредити і допомога КНР у реалізації великих інфраструктурних проектів мали суттєвий позитивний вплив на економічний розвиток Камбоджі. Водночас це призвело до залежності Камбоджі від Китаю. На відміну від АСЕАН та держав-членів, які реалізовують стратегію хеджування, Камбоджа зайняла повністю про-китайську позицію. Відносини з КНР стали для неї більш важливими, ніж з іншими державами АСЕАН. Унаслідок цього вона може заблокувати будь-яке рішення АСЕАН, що не відповідає інтересам Китаю. Це підриває єдність АСЕАН і суттєво зміцнює регіональні позиції КНР. Крім того, «особливі» відносини з Камбоджею забезпечують Китаю доступ до важливих стратегічних портів цієї держави в торговельно-економічних і військових цілях для реалізації своїх економічних і стратегічних регіональних інтересів.
In 2019, Cambodia was the first country to sign an Action Plan with China to create a “community of shared future with strategic importance”. The article comprehensively covers the gradual changes in the relations between the Kingdom of Cambodia and the PRC (since 1990s), which resulted in the formation of their “special” relations, and the factors that influenced them. The author assesses bilateral and regional significance of these “special” relations. Their development is considered against the background of internal processes in Cambodia, changes in China’s policy in Southeast Asia, and the international situation in the region. The author has identified the following milestones in the Cambodia–China relations: the July 1997 events in Cambodia, which resulted in establishing undivided governmentauthority by the prime-minister Hun Sen; the first visit of China’s Chairman Jiang Zemin to Cambodia in November 2000; bilateral agreements on Comprehensive Cooperative Partnership (April 2008) and Comprehensive Strategic Cooperative Partnership (December 2010); 2012 Cambodia’s ASEAN chairmanship, when it completely supported China in the South China Sea disputes, despite interests of some ASEAN members; the 2013–2014 political crisis in Cambodia; and, finally, 2019 bilateral agreement to establish “a community of shared destiny with a strategic meaning”. China’s political support, grants, soft loans and assistance in implementation of large infrastructural projects has had positive impact on Cambodia’s economic development. However, they have led to Cambodia’s dependence on China. While ASEAN and its nation-members implement strategies of hedging and balancing to avoid regional domination of any great power, Cambodia completely took China’s side. Relations with China have become more important to Cambodia than relations with other ASEAN nations. Since decisions in ASEAN are taken by consensus, Cambodia may block any one, which does not benefit China. This situation strengthens China’s regional position, but disrupts ASEAN unity that is crucial for regional security in Southeast Asia. Additionally, “special” relations with Cambodiaprovide China with access to its strategic ports in trade and economic, and military purposes to realize its economic and strategic interests.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 113-135
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Участь Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Університету Марії КюріСклодовської у Любліні у міжнародних проєктах
Udział Czerniowieckiego Uniwersytetu Narodowego im. Jurija Fedkowicza i Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie w projektach międzynarodowych
Autorzy:: Shorodok, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343699.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: international project
bilateral relations between universities
grants for education
międzynarodowy projekt
dwustronne relacje między uniwersytetami
dotacje na edukację
міжнародний проєкт
двосторонні відносини між університетами
гранди для освіти
Opis:: Участь університетів у міжнародних проєктах на сьогоднішній день є пріоритетним напрямком розвитку університетів. Безперечно, є низка переваг у реалізації таких проєктів – це і підвищення наукової діяльності університетів, обмін досвідом та набуття нових знань, підвищення іміджу університету. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Університет Марії-Кюрі Склодовської в Любліні мають великий досвід впровадження міжнародних проєктів. На майбутнє є потенціал впровадження спільного міжнародного проєкту.
Participation of universities in international projects is currently a priority direction for their development. Undoubtedly, there are a number of advantages in implementing such projects - this includes an increase in the scientific activity of universities, exchange of experience and acquisition of new knowledge, and an improvement in the university's image. Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University and Maria Curie-Sklodowska University in Lublin have extensive experience in implementing international projects. There is potential for the implementation of a joint international project in the future.
Udział uniwersytetów w międzynarodowych projektach jest obecnie priorytetowym kierunkiem rozwoju uczelni. Niewątpliwie istnieje wiele korzyści z realizacji takich projektów - to podniesienie aktywności naukowej uniwersytetów, wymiana doświadczeń i zdobycie nowych umiejętności, a także podniesienie wizerunku uniwersytetu. Czerniowiecki Narodowy Uniwersytet imienia Jurija Fedkowycza oraz Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej posiadają duże doświadczenie w wdrażaniu międzynarodowych projektów. W przyszłości istnieje potencjał do realizacji wspólnego międzynarodowego projektu.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2023, 9, 1; 205-216
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Українсько-німецькі відносини в контексті Брест-Литовської конференції 1918 р.
Ukrainian-German relations in context of the Brest-Litovsk Conference of 1918
Autorzy:: Datskiv, I.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51606333.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: українсько-німецькі відносини
міжнародний вплив
уряд
делегація
договір
Брест-Литовський мир
Ukrainian-German relations
international influence
government
delegation
treaty
Brest-Litovsk peace
Opis:: У даній статті йдеться про міжнародні зв’язки України в добу національно-визвольних змагань 1917-1918 рр. З’ясовуються передумови українсько-німецького зближення наприкінці Першої світової війни. У роботі проаналізовано особливості відносин між Німеччиною та урядом Української Центральної Ради, розкривається вплив політики Німеччини на становлення та розвиток української державності. Охарактеризовано участь української делегації на Брест-Литовських переговорах, та укладення мирного договору з Центральними державами. В науковому дослідженні розглядаються економічні аспекти, зокрема в системі українсько-німецьких відносин, які суттєво впливали на зовнішньополітичну орієнтацію Києва та Берліна, були важливим чинником під час переговорів та укладання міжнародних угод. Висвітлюється діяльність українських дипломатичних представництв та економічно-торгівельних місій за кордоном, спрямованої на забезпечення розвитку української економіки та потреб війни за незалежність. Показано залежність відносин між Німеччиною та Україною від розстановки сил на міжнародній арені. Показано, що найважливішим досягненням України, здобутим завдяки економічним угодам, було збереження державної незалежності та вихід на міжнародну арену і на цій основі можливість продовжувати національно-визвольні змагання у майбутньому. Загалом проведення такого дослідження є доцільним не тільки в контексті історії Німеччини та України, а й у контексті всесвітньої історії, оскільки еволюція українсько-німецьких відносин у цей період значною мірою залежала від розвитку подій на міжнародній арені.
This article deals with the international relations of Ukraine during the national liberation struggle of 1917-1918. The prerequisites for the Ukrainian-German rapprochement at the end of the First World War are clarified. The work analyzes the peculiarities of relations between Germany and the government of the Ukrainian Central Rada, reveals the influence of German policy on the formation and development of Ukrainian statehood. The participation of the Ukrainian delegation at the Brest-Litovsk negotiations and the conclusion of a peace treaty with the Central Powers are characterized. The scientific study examines economic aspects, in particular in the system of Ukrainian-German relations, which significantly influenced the foreign policy orientation of Kyiv and Berlin, were an important factor during negotiations and the conclusion of international agreements. The activity of Ukrainian diplomatic missions and economic and trade missions abroad aimed at ensuring the development of the Ukrainian economy and the needs of the war for independence is highlighted. The dependence of relations between Germany and Ukraine on the balance of power in the international arena is shown. It is shown that the most important achievement of Ukraine, obtained thanks to economic agreements, was the preservation of state independence and entry into the international arena and, on this basis, the opportunity to continue national liberation competitions in the future. In general, conducting such a study is appropriate not only in the context of the history of Germany and Ukraine, but also in the context of world history, since the evolution of Ukrainian-German relations during this period largely depended on the development of events in the international arena.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 64-74
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Теоретико-методологічні аспекти поняття міжнародний імідж держави
Theoretical and Methodological Aspects the Concept of International Image of the State
Autorzy:: Єремєєва, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163432.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: nation branding
political marketing
state
globalization
foreign
policy
international state image-making
international relations
національний брендинг
політичний маркетинг
держава
глобалізація
зовнішня політика
міжнародний державний іміджмейкінг
міжнародні відносини
Opis:: The article considers the theoretical and methodological aspects of the formation of the international image of the state through: analysis of conceptual approaches to the concept of international image of the state; identification of factors influencing the formation of an effective image of the state in the international arena; formulation of essential features of the state image and determination of their influence on the international competitiveness of the state; defining criteria for assessing the international image; analysis of areas of international state image-making. The international image of the state is a strategic tool for strengthening the status of the state in the international arena and the main criterion for its effectiveness. The international image is formed under the influence of natural factors and purposeful activity of state and other actors. The author identifies specific features of the international image of the state: compliance with the level of political, socio-economic and cultural development of the state; emphasis on the brightest and specific characteristics of the state; the presence of significant emotional and psychological composition; easy to display object; symbolization of some aspects of state life. The main criterion for the effectiveness of the state image is to strengthen the status of the state in the international arena. The result of the analysis of the main directions of international state image-making is the allocation of three areas: geopolitical direction forms the idea of geographical space as a territory for domestic and foreign policy; marketing direction provides promotion of economic processes of the state on the world stage; branding direction based on the recognizability of formal and informal symbols of the state contributes to the recognizability of the state on the world stage. Thus, the international image is a manageable category that can be built according to the political or economic demands of the state.
У статті розглядаються теоретичні та методологічні аспекти формування міжнародного іміджу держави через вирішення наступних завдань: аналіз концептуальних підходів до визначення державного іміджу; визначення чинників, що впливають на формування ефективного іміджу держави на міжнародній арені; формулювання основних особливостей державного іміджу та визначення їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність держави; визначення критеріїв оцінки та аналіз структури міжнародного іміджу. Імідж є стратегічним інструментом зміцнення позицій і статусу держави та основним критерієм ефективності її діяльності на міжнародній арені. Міжнародний імідж формується під впливом об’єктивних чинників та цілеспрямованої діяльності державних та інших акторів. Автор визначає наступні особливості міжнародного іміджу держави: відображення рівня політичного, соціально-економічного та культурного розвитку держави; акцент на найяскравіших та специфічних характеристиках держави; наявність вагомої емоційної та психологічної складової; символізація деяких аспектів державного життя. Результатом змістовної характеристики іміджу держави є виділення трьох напрямків його формування: геополітичний напрям розглядає географічний простір як територію внутрішньої та зовнішньої політики; маркетинговий напрям забезпечує підтримку зовнішньоекономічної діяльності держави; брендинг сприяє розвитку формальних та неформальних символів держави та її пізнаваності у світі. Таким чином, міжнародний імідж є керованою категорією, що побудована відповідно до національних інтересів держави.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 61-77
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Россия и Турция после инцидента с российским СУ-24: создание образа врага
Russia and Turkey after the Russian Su-24 incident: enemy image creation
Autorzy:: Михалев, Олэг Ю.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/944329.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: Russia
Turkey
international relations
the war in Syria
Opis:: The article analyzes anti-Turkish Media-campaign broken out by major Russian TV channels after the November 24, 2015 incident when Russian bomber Su-24 while carrying out its task in the northern part of Syria was shot down by Turkish F-16. The author shows methods of creating enemy image and considers aims and results of respective propaganda campaign. The article tries to estimate consequences of cooling in Russian-Turkish relations including the effectiveness of admitted retaliatory military and economic sanctions against Turkey. It is concluded that there are very serious misunderstandings between countries regarding the future of Syria and their positions in the Middle East region. It might lead to a repeat of crisis such the world faced with after the Su-24 incident, though Russian and Turkish governments have learned their lessons and have become more cautious. They will try not to push the matter through and launch straight-line collision.
В статье анализируется антитурецкая кампания, которую ведут главные российские телеканалы после инцидента 24 ноября 2015 года, когда российский бомбардировщик Су-24 был сбит ракетой с турецкого истребителя F-16 во время выполнения задания в северной части Сирии. Показана техника создания образа врага, а также цель и результаты этой пропагадистской кампании. Автор поста- рался оценить результаты охлаждения российско-турецких отношений, а также эффективность введения политических и экономических санкций относительно Турции. Он пришел к выводу, что между странами существуют серйозные про- тиворечия в понимании их позиции на Ближнем Востоке и будущего Сирии. Это грозит повторением кризисных ситуаций, похожих на инцидент с Су-24, не смот-ря на то, что правительства России и Турции сделали выводы после этого случая, стали более осторожными и будут стараться не перейти к прямой конфронтации.
Źródło:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2016, 1; 51-67
1731-7517
Pojawia się w:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Проблеми всесвітньо-історичного процесу й участі в ньому України на сторінках збірника збірника наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» (огляд змісту випусків 1-29 за 1991-2020 рр.)
Issues of world history and Ukraines role in it on the pages of “The international relations of Ukraine: scientific searches and findings” (a content review of issues 1-29 from 1991 to 2020)
Autorzy:: Ivanenko, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1977892.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: international relations of Ukraine
world history
foreign policy
periodical
міжнародні зв’язки України
всесвітня історія
зовнішня політика
періодичне видання
Opis:: У статті здійснено огляд змісту випусків 1-29 за 1991–2020 роки збірника «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки». Наголошується, що після відновлення незалежності України 1991 року відбулося становлення широкої мережі вітчизняних періодичних видань із гуманітарних наук, що виконують важливу координаційну функцію, акумулюючи зусилля авторів, редакторів і рецензентів із різних регіонів України й зарубіжжя та об’єднуючи їх у єдині колективи, а також відображають тенденції розвитку наукової думки, надають майданчики для обговорення актуальних проблем і дискусій, впливають на динаміку концептуального оновлення української соціогуманітаристики. 1991 року засновано перше в незалежній Україні спеціалізоване періодичне видання зі всесвітньої історії – міжвідомчий збірник наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки». На цей щорічник покладено завдання координації досліджень представників школи української історичної європеїстики, фундаторами якої є члени-кореспонденти Національної академії наук України Ф.П. Шевченко (1914–1995), І.М. Мельникова (1918–2010) та П.С. Сохань (1926–2013), а з 1991 р. її очолює завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин (з 2012 року – відділ історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України), член-кореспондент НАН України С.В. Віднянський, який є відповідальним редактором згаданого збірника від 1993 року. Загалом опубліковані впродовж 1991–2020 рр. у 29 випусках «Міжнародних зв’язків України: наукових пошуків і знахідок» матеріали в комплексі допомагають відтворити багатовимірну панораму міжнародних зв’язків на теренах сучасної України від часів Київської Русі до початку ХХІ ст. на тлі всесвітньоісторичного процесу. За свою майже 30-річну історію щорічник «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» здобув авторитет впливового центрально-східноєвропейського наукового періодичного видання, що здійснює внесок у координацію теоретико-методологічних пошуків у галузі всесвітньої історії, осмислення ключових проблем всесвітньо-історичного процесу й місця в ньому України.
The paper presents a content review of “the International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings” (issues 1-29 from 1991 to 2020). The author highlights that after Ukraine regained its independence in 1991, a wide network of Ukrainian periodicals in the humanities was established. These periodicals perform an important coordinating function, accumulate the efforts of authors, editors and reviewers from different regions of Ukraine and foreign countries and unite them into united teams, as well as reflect trends in scientific development, provide an opportunity to discuss topical issues, influence the dynamics of conceptual updating of socio-humanitarian disciplines in Ukraine. In 1991, the first specialised periodical on world history in independent Ukraine – the Yearbook "International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings" – was created. The purpose of this Yearbook is to coordinate research carried out by representatives of "the Historical European Studies" Ukrainian academic school. The founders of this school are corresponding members of the NAS of Ukraine F.P. Shevchenko (1914-1995), I.M. Mel'nykova (1918-2010) and P.S. Sokhan' (1926-2013). Since 1991, corresponding member of the NAS of Ukraine S.V. Vidnyanskyj heads the Department of World History and International Relations (since 2012 the Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine) and leads the aforementioned academic school. In general, the papers published in “the International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings” from 1991 to 2020 contribute to the reconstruction of a broad panorama of international relations in the lands of Ukraine from the times of Kyivan Rus' until the early 21st century. During its almost thirty-year history, the Yearbook has become an influential periodical of Central and Eastern Europe, contributing to the coordination of fundamental research on world history and the understanding of key issues in world history and Ukraine's place in it.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 477-494
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Проблемaтикa международного перeговорнoго процecca
Autorzy:: Lendyak, Tatijana
Czurila, Duszan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2130932.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: International relations
Social interactions
Diplomatic protocol
Diplomacy ethics
Negotiations
Pactum de contrahendo
Diplomatic protection
Opis:: In this work it characterizes and analyzes the current rules of social behavior of international business and diplomatic protocol. Here are analyzed and resolved errors that entrepreneurs and experts often do. In this work we show different varieties of the rules of social intercourse, behavior in different cultures of the parts of diplomatic protocol in the current diplomatic practice. In the so-called in- ternational relations we are actively involved in solving international peace and security challenges, promoting sustainable development and fostering the development of the right people at international organizations. International organizations how to sub-license international derivative rights in rela- tion to the gospel. Rights and responsibilities international organizations in the sphere and compe- tences of the international negotiations, concluded between interested parties. Innovation in relations between the gov- ernments and international organizations has led to the emergence of sporadic situ- ations, allowing for the adoption of internationally-privileged mechanisms. Sportive situations may be the cause of serious harm to international organizations, such as the international organization of citizenship and legal entities, which are not covered by the convention.
Źródło:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2018, 2(29); 151-159
1898-8431
Pojawia się w:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Локальные международные конфликты в условиях глобализации и современная Россия
Local International Conflicts in the Age of Globalization and Contemporary Russia
Lokalne konflikty międzynarodowe w dobie globalizacji a współczesna Rosja
Autorzy:: Gavrilienkov, Aleksey
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/565220.pdf
Data publikacji:: 2019-10-10
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: межцивилизационный конфликт
Россия, международные отношения
Сэмюэль Хантингтон
столкновение цивилизаций
civilization conflict
Russia
international relations
Samuel Huntington
clash of civilizations
konflikt międzycywilizacyjny
Rosja
stosunki międzynarodowe
zderzenie cywilizacji
Opis:: статье рассматривается взаимосвязь между возникновением ограниченных международных конфликтов и стремлением государств реализовать собственные геополитические интересы. В качестве ключевого фактора возникновения конфликтов рассматривается концепция межцивилизационного столкновения Сэмюэля Хантингтона, где роль государств при формировании международной системы отношений является спусковым механизмом для принятия решений, в том числе, предполагающих игнорирование принципов международного права. Автор отстаивает точку зрения, что Россия в современных условиях также реализует свои интересы, что не должно восприниматься другие акторами международный отношений как угроза, а как конкуренция.
The article discusses the relationship between the occurrence of international conflicts and the desire of states to implement their own geopolitical interests. The key factor in the emergence of conflicts is the concept of an inter-civilization clash by Samuel Huntington, where the role of states in the formation of the international system is the trigger for decision-making. The author states that in modern conditions Russia defends its interests, which should not be perceived by other actors of international relations as a threat, but as competition.
Arytkuł prezentuje zależności między eskalacją konfliktów międzynarodowych i dążeniem państw do realizacji własnych interesów geopolitycznych. W roli kluczowego czynnika pojawienia się konfliktów rozpatrywana jest koncepcja zderzenia cywilizacji Samuela Huntingtona. W koncepcji tej istotna jest rola państw w kreowaniu systemu międzynarodowego, stanowiąca czynnik wyzwalający proces decyzyjny. Autor stoi na stanowisku, że współcześna Rosja broni swoich interesów, co nie powinno być odbierane przez pozostałych aktorów stosunków międzynarodowych jako zagrożenie, a przejaw rywalizacji.
Źródło:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2019, 1(5); 38-46
2450-5005
Pojawia się w:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Итоги российско-белорусских отношений: 2000–2016
Autorzy:: Diec, Joachim
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568446.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Russia
Belarus
EU
international relations
balance
21st century
Россия, Беларусь
ЕС
международные отношения
баланс
XXI в.
Opis:: The essence of Russia’s relations with Belarus after the end of the 20th century boils down to a specific kind of balance. Thanks to its presence in the institutional forms of close cooperation such as the CSTO, the Union State or the Eurasian Economic Union Minsk enjoys the openness of Russian market and very low prices of imported resources (especially crude oil and gas). What Moscow receives in return can be classified as a sort of intangible goods: greater prestige and a „friendly hegemonic” position in international relations. The balance of the game falls in favor of Lukashenko who takes advantage of his country’s location between the Russian Federation and the EU: Moscow is permanently blackmailed with the possibility of Minsk’s hypothetical turn toward the Western partners.
Суть отношений России с Беларусью после 2000 года сводится к определенному балансу. Благодаря присутствию в институциональных формах тесного сотрудничества, главным образом ОДКБ, Союзного государства и Евразийского Экономического Союза Минск извлекает выгоду из открытия российского рынка и очень низких цен на сырье (особенно енергоресурсов). То, что Москва получает взамен, можно рассматривать как своего рода неуловимый товар – увеличение престижа и позиция «дружественной гегемонии» в международных отношениях. Баланс игры падает в пользу Лукашенко, который использует расположение страны между Российской Федерацией и ЕС постоянно шантажируя Москву гипотетическую возможностью повернутрь Минск к западным партнерам.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 1(12); 79-81
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Идея европейской политической интеграции в истории международных отношений и Великобритания
The idea of European political integration in the history of international relations and Great Britain
Autorzy:: GRUBINKO, Andriy
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/517539.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: European political integration
international relations
Great Britain
Opis:: The article examines the historical origins and characteristics of Great Britain’s European policy from the Middle Ages to the II World War in the context of general trends of development international relations in Europe. Special attention is paid to the analysis of theoretical concepts of leading European political integration. Views of the European (continental) and English (British) thinkers and politicians on the problem of European political unity are presented. According the author’s conclusions we may confirm about the specific British model of European integration and participation the country in processes of regional political association. The imperial strategy of “splendid isolation” in XVIIIth – XIXth centuries was embodied in the main principle of the Britain’s European policy and formulated in 1930 by Winston Churchill: “We are with Europe but don’t belong to it.” At the same time, the political thought of UK was developed in line with European trends. William Penn, John Bellers, Jeremy Bentham, James Lorimer put forward their own vision of European political unity. During the II World War the idea of European integration has gained popularity. The originality of British culture, great practical historical experience of European policy, supported by theoretical projects of European political unity formed the necessary basis for the start process of practical implementation idea of European political integration during the second half of the ХХth century.
Źródło:: Historia i Świat; 2016, 5; 247-262
2299-2464
Pojawia się w:: Historia i Świat
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Дослідження з всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України в Інституті Історії України НАН України: традиції та сучасний розвиток
Studies on world history, international relations and foreign policy of Ukraine at the Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine: traditions and contemporary development
Autorzy:: Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1977930.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Institute of History of Ukraine
National Academy of Sciences of Ukraine
Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine
world history
coordination of scientific activities
international relations
Інститут історії АН УРСР (Інститут історії України НАН України)
відділ історії країн народної демократії (відділ історії
міжнародних відносин і зовнішньої політики України)
наукові кадри
всесвітня історія
проблематика та результати досліджень
координація наукової діяльності
міжнародні наукові зв’язки
Opis:: У статті узагальнюються результати майже 75-річної діяльності одного з провідних відділів Інституту історії України НАН України з дослідження питань всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України. Розглядаються історія структурних реорганізацій інституту та відділу, формування й характеристика його кадрового складу, проблематика та інноваційний характер багатьох праць наукових співробітників відділу радянського періоду з проблем історії зарубіжних країн та міжнародних зв’язків України, незважаючи на політичну й ідеологічну заангажованість історичної науки в СРСР, а також зміна методологічної та історіографічної парадигм і проблематики досліджень відділу після повалення комуністичних режимів у Європі, розпаду Радянського Союзу й соціалістичного блоку та закінчення «холодної війни» і проголошення незалежності України. Зокрема наголошується, що за 30 років української незалежності науковими співробітниками відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України підготовлено й опубліковано понад 100 оригінальних наукових видань (індивідуальних і колективних монографій, тематичних збірників наукових праць, історичних хронік, збірників документів і матеріалів тощо), що є значним творчим здобутком відділу загалом і суттєвим внеском у розвиток вітчизняної історичної науки на сучасному етапі. Вагомим є також внесок відділу в підготовку висококваліфікованих наукових кадрів зі всесвітньої історії, підтвердженням чого є підготовка в ньому й успішний захист близько 50 докторських і кандидатських дисертацій, у розвиток міжнародних наукових зв’язків істориків та координацію наукових досліджень зі всесвітньої історії і міжнародних відносин в Україні.
The article summarises the results of almost 75-year old research activities on world history, international relations and foreign policy of Ukraine by one of the leading departments of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine. The history of structural reorganizations of the institute and department, its staff composition, research problems and innovative manner of many scholarly works of the department in the Soviet period on the history of foreign countries and international relations of Ukraine, despite the political and ideological engagement of historical science in the USSR, are investigated. The author focuses on changes in methodological and historiographical paradigm, in the department's research issues following the crash of Communist regimes in Europe, the collapse of the Soviet Union and the break-up of the socialist camp, the end of the Cold War, Ukraine’s declaration of independence. The paper emphasises that for thirty years of Ukrainian independence the researchers of the Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine have prepared over 100 original scholarly publications (individual and collective monographs, thematic collections of scientific papers, historical chronicles, collections of documents and materials, etc.). These scholarly works are a significant achievement of the department and a substantial contribution to the development of national historiography at the present time. The department’s participation is also crucial in training of highly qualified professionals in world history, as evidenced by the preparation and successful defence of about 50 pre-doctoral dissertations and doctoral theses, as well as in developing international scholarly relations among historians and coordination of scientific activities in Ukraine focusing on world history and international relations.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 451-476
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Гибрыдные войны и государственные стратегии: концептуализация пониатий и подходов
Hybrid war and state strategies: conceptualization and approaches
Autorzy:: Bolshakov, Sergey Nikolaevich
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/565154.pdf
Data publikacji:: 2018-07-01
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: гибридные войны
национальная безопасность
военная политика
международные отношения
hybrid war
national security
military policy
international relations
Opis:: В статье анализируются подходы к определению понятия «гибридные войны», проблемы расширения зон ведения гибридных войн. В статье констатируется, что активность государств в построении национальных стратегий безопасности исходит из необходимости диверсификации инструментов и методов защиты государственных интересов, отстаивания внешнеполитических интересов. Сетевые и информационные технологии используемые в условиях ведения гибридной войны способны поставить под угрозу и объект и субъект политического воздействия. Проблематика гибридных войн нуждается в более глубоком методологическом и теоретическом обосновании, концептуализации подходов и методов реализации национальных стратегий безопасности, осознания внешнеполитических и внутриполитических рисков реализации гибридных инструментов ведения стратегических операций.
The article is devoted to the analysis of different approaches to the definition of “a hybrid war”, the problems of expanding the area where the hybrid wars are conducted. The author concludes that the activity of the states in the construction of national security strategies is based on the necessity of diversification of the instruments and the methods of protecting the state interests, as well as pursuing interests in external policy. Network and information technologies used in the conditions of ongoing hybrid war may pose a threat to the object and the subject of political influence. The problem of hybrid wars requires a deeper methodological and theoretical reflection, justification, conceptualization of the approaches and methods of implementing national security strategies, it also requires the awareness of the external and internal political risk factors during the implementation of hybrid instruments during strategic operations.
Źródło:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2018, 1(4); 39-47
2450-5005
Pojawia się w:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Гендерные аспекты подготовки специалиста-международника
Gender aspects of training a specialist in international affairs
Autorzy:: Бахтуридзе, Зейнаб
Васильева, Наталия
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1931501.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: гендерные исследования
феминизация университетского образования
международные отношения
общество знаний
интеллектуальный капитал
гендерная культура
Российская Федерация
gender studies
feminization of university education
international relations
knowledge society
intellectual capital
gender culture
Russian Federation
Opis:: The article discusses the specificity of the influence of the gender factor on the education of students in the fields of international relations and international regional studies. The topicality of the research results mainly from the contemporary feminization of higher education, as well as the growing professional interest of women in international relations. The research and teaching activity of modern universities is extremely important in the context of the development of the “knowledge society”, for the effective functioning of which it is necessary to actively engage the intellectual capital of both men and women. Therefore, universities should not only become “factories of knowledge”, but also shape the gender culture of students. The problem of the gender characteristics of the scientific and educational community of universities is extremely important. The authors present the topic on the one hand on the basis of contemporary gender studies in the field of international relations, both Russian and Western scientists, and on the other – on the basis of the analysis of specific data on the feminization of study programs in the field of international subjects of Russian universities in the context of the perspectives of building gender parity in practice international relations and world politics.
В данной статье рассмотрены особенности влияния гендерного фактора на обучение студентов по специальности международные отношения и международная регионалистика. Актуальность исследования обусловлена, прежде всего, современной феминизацией университетского образования, а также ростом профессионального интереса женщин к сфере международных отношений. Научная и образовательная деятельность современных университетов является чрезвычайно важной в условиях развития «общества знаний», для эффективного функционирования которого необходимо активно привлекать интеллектуальный капитал, как мужчин, так и женщин. Поэтому университеты должны стать не только «фабриками знаний», но и формировать гендерную культуру студенчества. Проблема гендерных характеристик научной и образовательной среды университетов является крайне значимой. Авторы раскрывают тему, с одной стороны, на основе современных гендерных исследований в области международных отношений, как российских, так и западных ученых, а с другой стороны, на основе анализа конкретных данных о феминизации образовательных программ по международной тематике российских университетов в контексте перспектив выстраивания гендерного паритета в практике международных отношений и мировой политики.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 4(31); 73-89
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "international relations," wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język