Temat: integration, - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Інтеграційні процеси в державах Південного Кавказу і вплив воєнних конфліктів на їх перебіг у пострадянський період
Integration Processes in the States of the South Caucasus and the Impact of Military Conflicts on their Course in Post-Soviet time
Autorzy:: Ткаченко, І.В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676677.pdf
Data publikacji:: 2021-12-16
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: розпад СРСР
Європейський Союз
НАТО
воєнні конфлікти
війна за Карабах
інтеграційні процеси на Південному Кавказі
collapse of the USSR
European Union
NATO
military conflicts
war for the Karabakh
integration processes in the South Caucasus
Opis:: Дослідження стосується розгляду ключових аспектів інтеграційних процесів, що відбуваються у державах Південного Кавказу після розпаду СРСР, насамперед воєнних конфліктів, які стали наслідком незбалансованої етнічної політики колишньої метрополії. І власне вони значною мірою обумовлюють перебіг і напрями інтеграції Азербайджану, Вірменії та Грузії. Методологія роботи полягає у застосуванні порівняльно-історичного та проблемно-пошукового методу дослідження у поєднанні з критичним аналізом досліджень, які стосуються перебігу пострадянської трансформації Південного Кавказу. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні наукового розуміння особливостей існування нових незалежних держав Південного Кавказу, визначення міри впливу воєнних конфліктів на інтеграційні перспективи країн регіону. Аналіз досліджень, публікацій у ЗМІ, виступів та заяв лідерів держав дозволяє визначити, яким чином конфлікт за Нагірний Карабах, російсько-грузинські протистояння в Абхазії та Південній Осетії позначаються на зовнішньополітичному курсі та пошуку союзників для їх вирішення. Встановлено, що перебіг інтеграційних процесів на Південному Кавказі й досі перебуває під впливом і серйозним тиском з боку Російської Федерації, яка активно перешкоджає інтеграційним намірам країн регіону. Пошук власного місця у нових реаліях доби незалежності став причиною такого явища, як багатовекторність зовнішньої політики. Разом з тим очевидно, що внаслідок воєнних конфліктів вектор інтеграції Грузії направлений на вступ держави до НАТО як гаранта безпеки від неоімперської агресії Росії. Вірменія як агресор в карабаському конфлікті обрала проросійський вектор інтеграції, а Азербайджан зосередився на альянсі з Туреччиною.
The study examines the key aspects of the integration processes taking place in the states of the South Caucasus after the collapse of the USSR, primarily military conflicts as a result of the unbalanced ethnic policy of the former metropolis. And it is they that largely determine the course and direction of the integration policy of Azerbaijan, Armenia and Georgia. The methodology of the work is in the use of a comparative-historical and problem-research method of research combined with a critical analysis of researches related to the process of the post-Soviet transformation of the South Caucasus. The scientific novelty of the research lies in expanding the scientific understanding of the peculiarities of the existence of the newly independent states of the South Caucasus, determining the degree of influence of military conflicts on the integration prospects of the countries of the region. Analysis of studies, publications in the media, speeches and statements of the leaders of states allows us to determine how the conflict over Nagorno-Karabakh, the Russian-Georgian confrontations in Abkhazia and South Ossetia are reflected in the foreign policy course and the search for allies to resolve them. It has been established that the course of integration processes in the South Caucasus is still under the influence and serious pressure from the Russian Federation, which actively hinders the integration intentions of the countries of the region. The search for its place in the new realities of the era of independence has become the reason for such a phenomenon as a multi-vector foreign policy. At the same time, it is obvious that as a result of military conflicts, the vector of Georgia's integration is aimed at the state’s entry into NATO as a guarantor of security against Russia's neo-imperial aggression. Armenia, as an aggressor in the Karabakh conflict, chose a generally pro-Russian integration vector, while Azerbaijan focused on an alliance with Turkey.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 143-154
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Інтеграційно-дезінтеграційні процеси у Молдові
Integracyjno-dezyntegracyjne procesy w Mołdowie
Autorzy:: Явір, Віра
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489446.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: ethnopolitical disintegration
ethnopolitical integration
Transnistria
ethnopolitical conflict
Opis:: Moldova had to deal with the disintegration-integration challenges from the very beginning of the formation of an independent state unlike Ukraine, which at the early stages of independence did not recognize the urgency of ethnonational problems at the state level, did not pay attention to ethnopolitical threats. Issues of ethnopolitical integration and disintegration are among the most important in the field of ethnopolitical security and ethnonational policy of this multiethnic state with very complicated ethnopolitical heritage. Ukraine did not take advantage of the ethnopolitical experience of Georgia and Moldova in the past, now all three post-Soviet states (Ukraine, Moldova and Georgia) are at the post-desintegration stage of development, which means the presence of self-proclaimed republics in their territorial composition, the settlement of armed ethnicpolitical conflicts and the policy of reintegration of the occupied territories. In fact Moldova’s disintegration began before the formation of an independent state in the course of the collapse of the USSR. Its cause was the Transnistrian ethnopolitical conflict, which is considered one of the most controversial in the post-Soviet space, although the ethnic factor did not play a decisive role in it. In the late 1980s, the nationalist movement for the restoration of the state gained popularity in the Moldavian Soviet Socialist Republic. The Moldovan elite tried to build the state around the formation of the national-linguistic identity of its citizens. An important element in the restoration of Moldavian identity was the political course of ethnopolitical, ethnolinguistic integration of Moldova with ethnic, linguistic and historically close country - Romania. This triggered the separation of Transnistria. The Transnistrian conflict has been under regulation for more than 25 years, but the prospects for restoring the territorial integrity of Moldova and the Transnistria reintegration are very small. During numerous talks with Russia, Ukraine and the OSCE, it was not possible to reach agreement on the status of Transnistria. The Moldovan leadership refused to conduct direct talks with leaders of the unrecognized republic, stressing that it is necessary to negotiate with Russia, which writes the script of the negotiation process and manipulates leaders of self-proclaimed state. The regulation of the Transnistrian conflict was significantly hampered by the integration trends between Moldova and Romania, which did not lead to the ethnopolitical integration of both states, but became a hindrance to the reintegration of Transnistria into Moldova. Moldova balances between an association with Romania and an orientation towards Russia, depending on which political forces - pro-Russian or pro-Romanian gained power in the state. Ethnopolitical integration with Romania meant a loss of statehood and a lasting loss of hope in resolving the Transnistria conflict by returning the territory of an unrecognized republic to Moldova. Moldova is an example of an unstable post-Soviet state, an ethno-political system that contains many ethnic and territorial contradictions, are dependent on foreign policy players, in which disintegration-integration processes balance each other, preventing the state from advancing in any direction of integration/disintegration. The political course on the ethnopolitical integration of Moldova with Romania hinders the resolution of the Transnistrian conflict, the reintegration of the territories of an unrecognized republic into Moldova and threatens further disintegration - the secession of Gagauzia. Therefore, this post-Soviet state, full of internal contradictions, has not succeeded in any direction - both integration with Romania and overcoming the consequences of disintegration. But, despite the fact that Moldova did not restore territorial integrity, it retained statehood and sovereignty.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 77-81
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Євроінтеграційні процеси як суттєвий чинник професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у контексті полікультурного спрямування
Autorzy:: Якса, Наталія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2158743.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: professional training for teachers
future teachers
European integration processes
multicultural education
post-industrial information society
Opis:: The peculiarities of orientation of professional and pedagogical multicultural training of the prospect teachers on the Euroinstegration processes are outlined. It is emphasized that in the condition of expanding of globalization and Eurointegration processes the role of ethnocultural factor grows that gains some specific feathers in the period of postindustrial and informative society.
Źródło:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 135-141
1730-0266
Pojawia się w:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: УКРАЇНА — ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: НОВИЙ ЕТАП ВЗАЄМОВІДНОСИН В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2014–2022 рр.
UKRAINE – EUROPEAN UNION: A NEW PHASE OF RELATIONS IN THE CONTEXT OF THE 2014-2022 RUSSIA – UKRAINE WAR
Autorzy:: Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2153607.pdf
Data publikacji:: 2022-12-12
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Russia-Ukraine war
Ukraine
European Union
evolution of relations in 2014-2022
achievements
problems and prospects of European integration
Opis:: Against the backdrop of Russian aggression against Ukraine and its global consequences, the paper analyses the evolution of relations between Ukraine and the European Union throughout 2014-2022 and the prospects for Ukraine's European integration. It highlights the peculiarities of the formation of Ukraine's European policy as a strategic direction of foreign policy and a factor of its decisive civilizational choice. The main stages and problems in the implementation of Ukraine's European choice are analysed. The focus is on investigating key events and phenomena in the relationship between Ukraine and the European Union at a fundamentally new stage, from the signing of the Association Agreement in 2014 to granting Ukraine the status of a candidate for EU membership in 2022. It analyses the attitudes of individual European Union member states towards Ukraine's European integration prospects, the impact of the Russian-Ukrainian war on the positive change in the EU and its member states' attitude towards Ukraine and its European aspirations, and concrete measures and actions by the European Union aimed at providing moral and political support as well as economic, financial, humanitarian and military assistance to Ukraine in its heroic resistance to Russian aggression. It is emphasised that Russia's full-scale invasion of Ukraine on 24 February 2022 not only united Europe and improved the perception of the EU in member states' societies, where the positive image of the European Union reached its highest level in decades, but also maximised Ukrainian support for European integration, which has become the key to Ukraine's resilience in the fight against Russian occupiers
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 10-37
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Удосконалення охорони промислових зразків в умовах реформування національного законодавства
An Improvement of Protection of Industrial Designs in Conditions of Reforming the National Legislation
Autorzy:: Василівна Ярошевська (Vasylivna Yaroshevska), Тамара (Tamara)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2185486.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: промислова власність
об’єкти права
промисловий зразок
євроінтеграція
Угода про асоціацію
industrial property
objects of law
industrial
design
European integration
Association Agreement
Opis:: In conditions of construction and functioning of innovative model of economy, of a necessity of creation and introduction of new technics and advanced technologies in manufacture the right to results of scientific and technical creativity acquires importance. The vast majority of scientific works of authors devoted to an analysis of the legal protection of industrial property, concerns only certain aspects of problematic issues of legal regulation of relations arising in the protection of industrial designs in the conditions of European integration of Ukraine. Therefore, there is a need for theoretical research on issues related to the improvement of Ukrainian legislation in this area to the legislation of the European Union. The article considers the problems of bringing the institute of industrial designs of Ukraine in line with the legislation of the European Union. The ways of improvement of the legislation of Ukraine in the field of protection of the rights to industrial designs to the European norms are offered. The concept of „industrial design” in the relevant national legislation has been improved. Emphasis is placed on the expediency of expanding the range of products, an appearance of which may receive legal protection in Ukraine as industrial designs. It is proposed to harmonize the relevant national legislation with the Civil Code of Ukraine on the validity of intellectual property rights to registered and unregistered industrial designs. It is concluded that Ukraine’s aspiration for European integration presupposes taking into account the positive experience of the relevant legislation of the European Union member states. Since measures aimed at introducing effective mechanisms for the protection of rights to industrial property objects are determined by the course of Ukraine’s accession to the European Union, therefore they are determined by the need to comply with European norms for such protection. However, it is emphasized that it is important not just to copy certain approaches to the protection of industrial property rights, which are enshrined in European Union law, but a systematic scientific approach to internal coherence and consideration of all elements of positive national law. The strength of scientific and technical, economic and legal development of Ukraine and the formation of an effective innovative model of the national economy depends on this.
В умовах побудови й функціонування інноваційної моделі економіки, необхідності створення і впровадження нової техніки та передових технологій у виробництво важливого значення набуває право на результати науково-технічної творчости. Переважна більшість наукових праць, присвячених аналізові правової охорони об’єктів промислової власности, стосується лише окремих аспектів проблемних питань правового регулювання відносин щодо охорони промислових зразків в умовах європейської інтеграції України. Тому існує необхідність теоретичного дослідження питань, пов’язаних з вдосконаленням законодавства України в цій сфері, його адаптації до законодавства Європейського Союзу. У статті розглянуто проблеми приведення інституту промислових зразків України у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства України у сфері охорони прав на промислові зразки, його адаптації до європейських норм. Запропоновано вдосконалений варіант визначення терміна «промисловий зразок» у профільному національному законодавстві. Наголошено на доцільності розширити коло виробів, зовнішній вигляд яких може отримати в Україні правову охорону як промисловий зразок. Констатовано потребу узгодити профільне національне законодавство з Цивільним кодексом України щодо терміну чинності майнових прав інтелектуальної власності на зареєстровані та незареєстровані промислові зразки. Зроблено висновок, що прагнення України до європейської інтеграції зумовлює врахування позитивного досвіду відповідного законодавства країн-членів Європейського Союзу. Заходи, спрямовані на запровадження ефективних механізмів охорони прав на об’єкти промислової власности, визначаються курсом приєднання України до Європейського Союзу, а відтак необхідністю дотримання європейських норм щодо такої охорони. Але наголошено на тому, що важливе не просто копіювання тих чи тих підходів до охорони прав на об’єкти промислової власности, які проведено в законодавстві Європейського Союзу, а системний науковий підхід до внутрішньої узгоджености та врахування всіх елементів позитивного національного права. Від цього залежить міцність науково-технічного, економіко-правового розвитку України та формування ефективної інноваційної моделі національної економіки.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 39-45
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів
Theoretical and Methodological Aspects of Regionalism: Problems of Interaction of Border Regions
Autorzy:: Толстов, С.В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676708.pdf
Data publikacji:: 2022-01-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: регіоналізм
глобалізація
інтеграція
міжрегіональне співробітництво
прикордонне співробітництво
трансрегіональне співробітництво
regionalism
globalization
integration
interregional cooperation
cross-border cooperation
trans-regional cooperation
Opis:: В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.
The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 7-41
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Стратегії Міграційної Політики Австралії: Етапи Становлення, Нові Виклики Та Відповіді На Сучасні Загрози
Strategies of Australia’s Migration Policy: the Stages of Becoming, New Challenges and Responses to Today’s Threats
Autorzy:: Romanenko, O.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070496.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: migration policy
assimilation
integration
multiculturalism
Australia
австралія
міграційна політика
асиміляція
інтеграція
мультикультуралізм
Opis:: The article examines the Australia’s migration policy, the stages of its formation and development, the current situation. There are three stages of Australia’s post-World War II migration strategy: assimilation policy, integration policy, and a policy of cultural diversity and multiculturalism. This policy is regulated by the Australian Department of Immigration. Since its inception, the name of the Department has been changed more than ten times, reflecting the main directions of its activities and functions during these periods. Summing up the results of the article, it can be said that the first head of the Department of Immigration in 1945 had promoted mass British immigration, proclaiming the slogan “Populate or Perish”, however the policy on immigrants and the name of the Department changed over time. In March 1996, the name of the institution had changed to the Department of Immigration and Multicultural Affairs, whose slogan was “Enriching Australia through migration”. The main idea of immigration strategy was to create a multicultural country with strong potential due to its diversity. In 2007, the concept of multiculturalism was excluded from the name of the structure; more emphasis in the work of the Department was placed on the recognition of national identity, based on a number of core values, which still contribute to the development of a multicultural society. And in 2017 Department of Home Affairs was officially established, which today deals with all migration issues. The country has an Australian migration program at the beginning of the XXI century, which provides several main reasons why citizens of another country can enter the continent for long-term residence: student’s, qualified immigration (taking into account the professional experience, skills or qualifications required by Australian economy at the time), family reunification (family members living in Australia), special circumstances (return of Australian citizens who have previously left the country). There is also a humanitarian program for refugee’s migration and adaptation to Australian life.
У статті розглядається Австралійська міграційна політика, етапи її становлення та розвитку, сучасний стан справ. Можна виділити три етапи міграційної політики Австралії в період після Другої світової війни: політика асиміляції, політика інтеграції та політика культурного різноманіття і мультикультуралізму. Дана політика регулюється Міністерством імміграції Австралії. З моменту створення назва Міністерства була змінена більше десяти разів, що відображало основні напрями діяльності установи та функції за ці періоди. Підсумовуючи результати, отримані внаслідок роботи над статтею, можна сказати, що, якщо перший очільник Міністерства імміграції у 1945 р. пропагував масову британську імміграцію, проголошуючи гасло «Заселити або загинути», то з плином часу назва Міністерства та політика щодо іммігрантів змінювалася. У березні 1996 р. назва установи змінилася на Міністерство імміграції та мультикультурних питань, чиїм гаслом було «Збагачення Австралії шляхом міграції». Головною ідеєю міграційної стратегії стало створення мультикультурної країни з сильним потенціалом завдяки її різноманітності. У 2007 р. поняття «мультикультуралізм» виключено з назви структури; більший акцент у роботі Міністерства було зроблено на визнанні національної ідентичності, заснованої на низці основних цінностей, які все ще сприяють розвитку мультикультурного суспільства. 2017 р. було офіційно створено Міністерство внутрішніх справ, що сьогодні займається імміграцією. На початку ХХІ ст. в країні діє Австралійська міграційна програма, що передбачає декілька основних причин, за якими громадяни іншої держави можуть здійснювати в’їзд на довготривале проживання в країну: студентська, кваліфікована імміграція (враховується професійний досвід, навички або кваліфікація, які потребує на момент дії програми економіка Австралії), возз’єднання сім’ї (члени сім’ї, які проживають в Австралії), особливі обставини (повернення громадян Австралії, які раніше покинули країну). Також є гуманітарна програма по міграції та адаптації у австралійське життя біженців.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 152-167
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Стратегия развития корпоративного сектора экономики Украини в контексте евроинтеграции
Strategia rozwoju sektora korporacyjnego w gospodarce ukraińskiej w kontekście integracji europejskiej
The Strategy of Development of the Corporate Sector of Economy of Ukraine in the Context of European Integration
Autorzy:: Головкова, Людмила
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/549110.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:: стратегия
корпорация
развитие
евроинтеграция
strategia
korporacja
rozwój
integracja europejska
strategy
corporation
development
European integration
Opis:: В статье акцентируется внимание на необходимости обоснование новой парадигмы, которая бы детерминировала формирование концептуальных и методических подходов, механизмов, моделей стратегического развития корпораций в системе координат евроинтеграции страны в европейское пространство.Предлагается концептуальный подход к стратегическому управлению развитием корпораций в контексте региона, где система включает такие подсистемы как стратегическое планирование потенциала корпорации и потенциала региона, управление стратегией инновационного роста предприятий региона, анализа эффективности стратегии и принятия решений. Знание всех указанных величин даст возможность определить долю свободной энергии для дальнейшего развития и реализации соответствующей стратегии, которая направлена на оптимальное формирование, эффективное использование и развитие совокупного экономического потенциалa, как отдельной корпорации, так и региона в целом, способствовать повышению гибкости управленческой системы и инновационно-инвестиционному развитию в контексте евроинтеграции. В результате проведенного исследования качества управления в Днепрепропетровском и Запорожском регионах определено, что два основных фактора – экономический рост и темпы роста иностранных инвестиций являются важнейшими факторами влияния на темпы инновационно-инвестиционного экономического роста в регионе и повышения ефективности евроинтеграционных процессов. Поэтому, следует акцентировать внимание и определить стратегические направления развития именно этих факторов, которые будут способствовать наращиванию потенциала, как региона, так и субъектов хозяйствования, которые в нем функционируют. Ускорение евроинтеграции, реализация европейского вектора развития Украины, регионов и корпораций как каркаса экономики невозможно без наличия соответствующего интеллектуального потенциала и достаточного интеллектуального капитала как овеществленной формы предварительной реализации соответствующего потенциала.
W artykule zwrócono uwagę na konieczność opracowania nowego paradygmatu, objaśniającego konceptualnie oraz metodologicznie mechanizmy oraz model funkcjonowania korporacji w warunkach pogłębiającej się integracji między krajami europejskimi. W artykule zaproponowano konceptualne podejście do strategicznego zarządzania korporacjami w kontekście regionalnym. Opisany system składa się z następujących elementów: strategiczne planowanie zdolności oraz potencjału, tak korporacji, jak i regionu, opracowanie strategii podnoszenia innowacyjności przedsiębiorstw w regionie, analiza efektywności strategii. Identyfikacja wszystkich powyższych parametrów pozwoli ustalić zakres tzw. „wolnej energii” dla dalszego rozwoju i realizacji adekwatnej strategii zmierzającej do optymalnego kształtowania, efektywnego wykorzystania i rozwoju potencjału gospodarczego zarówno korporacji, jak i regionu jako całości, ja również zwiększenia elastyczności sytemu innowacyjnego w warunkach integracji europejskiej. Wyniki przeprowadzonych badań w dwóch ukraińskich regionach (Dnipropetrovsk oraz Zaporizhzhya) wskazują, że wzrost gospodarczy i tempo wzrostu inwestycji zagranicznych to najważniejsze czynniki wpływające na tempo innowacji i wzrostu inwestycji w regionie oraz zwiększenia efektywności europejskich procesów integracyjnych. Dlatego konieczne określenie strategicznych kierunków rozwoju tych czynników, które przyczyniają się do budowania potencjału tak regionu, jak i podmiotów gospodarczych, które w nim działają.
The article focuses on the necessity of foundation the new paradigm that determine development of conceptual and methodological approaches, mechanisms, models for corporations in the coordinate system of the European integration of the country into the European space. Has been proposed the conceptual approach to strategic management of corporations in the context of the region. In this context, the system includes next subsystem: strategic planning capacity of corporations and potential of the region, the management strategy for innovative growth companies in the region, analyzing the effectiveness of the strategy and decision-making. Identification of all these parameters will allow us to determine the percentage of the “free energy” for the further development and for the implementation of the appropriate strategy that aims at optimal formation, efficient use and development of aggregate economic potential as a separate corporation and the region in general, enhance the flexibility of the management system and innovation investment development in the context of European integration. The study of quality control has been developed in two regions: Dnipropetrovsk Region and Zaporizhzhya Region. Has been determined two main factors - economic growth and growth rate of foreign investment. These factors are the most important factors that influence on the rates of innovation and investment growth in the region and enhance the effectivity of European integration processes. Therefore, it is necessary to focus the attention and define strategic directions of development of these factors that will facilitate the capacity building, as a region, as well as business entities that operate in it. Acceleration of European integration, the implementation of the European vector of Ukraine's development, regions and corporations as a framework of the economy is impossible without the appropriate intellectual capacity and sufficient intellectual capital as a reified form of a preliminary implementation of capacity.
Źródło:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2015, 43; 335-342
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Страны Центральной и Восточной Европымост или поле боя?
Autorzy:: Gaman - Golutvina, Oxana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/569017.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Central and Eastern Europe
Eastern Partnership
integration models
national interest
international conflicts
Центральная и Восточная Европа Восточное партнерство
модели интеграции
национальные интересы
международные конфликты
Opis:: The article presents an analysis of the problems and prospects of relations between Russian Federation and Central and Eastern Europe (CEE). These relationships are discussed in broader political context of Russia's relations with the European Union. The author believes that in conflict situations the both parties are responsible. As an optimal strategy the author examines the possibility of linking the integration processes in the Eurasian region – the so-called "integration of integrations", that can become a framework for interfacing the national interests of Russia and the EU's interests. A special role in the normalization of relations in Eurasia the CEE countries are devoted to play – CEE may become a bridge between Russia and Western Europe.
В статье представлен анализ проблем и перспектив отношений Российской Федерации и стран Центральной и Восточной Европы. Данные отношения рассматриваются в широком политическом контексте отношений России с Европейским Союзом. Автор полагает, что в ситуации конфликта ответственность несут обе стороны. В качестве оптимальной стратегии автор рассматривает возможности сопряжения интеграционных процессов на евра-зийском пространстве – так называемую «интеграцию интеграций», которая способна стать рамочным принципом сопряжения национальных интересов РФ и интересов стран ЕС. Особую роль в нормализации отношений в Евразии призваны сыграть страны ЦВЕ, которые могут стать моcтом между РФ и Западной Европой.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 1(12); 48-59
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Российская интеграционная политика в Центральной Азии по отношению к активности Европейского Союза на этой территории Часть 1
Autorzy:: Gardocki, Sylwester
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568736.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Russia
European Union
Central Asia
integration policies
competition
Россия
Европейский Союз
Центральная Азия
интеграционная политика
соревнование
Opis:: The competition of Western states and Russia for influence in the area of Central Asia has a long history. Located in the centre of the continent, the Central Asian region is a kind of link between China and the countries of Southeast Asia, Afghanistan, the Middle East and a number of Islamic countries in the south, the Caucasus, Turkey, Europe and Russia – to the west and north. The beginning of the current development of the geopolitical situation in Central Asia falls on time of disintegration of the Soviet Union and emergence of independent republics of Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan, Turkmenistan and Uzbekistan. The presented article describes the geopolitical situation of the region.
У соперничества западных государств и России за влияние на территории Центральной Азии, долгая история. Находясь в самом центре континента, регион Центральной Азии представляет собой своего рода связующее звено между Китаем и государствами Юго-Восточной Азии, Афганистаном, государствами Ближнего Востока и рядом исламских государств на юге, Кавказом, Турцией, Европой и Россией – на западе и севере. Начало нынешнего этапа развития геополитической ситуации в Центральной Азии приходит ся на момент распада Советского Союза и создания независимых республик: Казахстана, Киргизии, Таджикистана, Туркменистана и Узбекистана. В данной статье описывается геополитическая ситуация этого региона.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2015, 1(8); 13-27
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Розрив у рівнях економічного розвитку України та країн ЄС як об’єктивна реальність євроінтеграції України
Gap in the Levels of Economic Development of Ukraine and EU Countries as the Objective Reality of European Integration of Ukraine
Różnica w poziomach rozwoju gospodarczego Ukrainy i krajów UE jako obiektywna rzeczywistość eurointegracji Ukrainy
Разрыв в уровнях экономического развития Украины и стран ЕС как объективная реальность евроинтеграции Украины
Autorzy:: Bondarchuk, Vitalij
Romanchuk, Kateryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/509568.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Akademia Finansów i Biznesu Vistula
Tematy:: євроінтеграція
економічний розвиток України
економічний розвиток Європейського Союзу
European integration
economic development of Ukraine
economic development of the European Union
integracja europejska
rozwój gospodarczy Ukrainy
rozwój gospodarczy Unii Europejskiej
евроинтеграция
экономическое развитие Украины
экономическое развитие Европейского Союза
Opis:: Євроінтеграція є визначальним фактором побудови зовнішньоекономічної політики України на сучасному етапі її розвитку. Обраний зовнішньоекономічний курс передбачає поступове зближення економіки України та Європейського Союзу, проте існують об’єктивні фактори, що ускладнюють цей процес. Розрив у рівнях економічного розвитку України та країн Європейського Союзу, розрив у рівні життя населення та рівні економічної свободи суб’єктів господарювання ускладнює швидку інтеграцію України в Європейський Союз. Аналіз основних макроекономічних показників показав, що швидка інтеграція України в Європейський Союз призведе до негативних наслідків для вітчизняної економіки та національних виробників. Необхідним є застосування політики виховного протекціонізму для формування конкурентного національного виробника, що дозволить зміцнити позиції українських виробників на європейському ринку та їх конкурентоспроможність на національному ринку. Водночас зменшення зайнятості та підвищення рівня доходів населення дасть можливість сформувати платоспроможний попит як для вітчизняних, так і для імпортних товарів, що забезпечить поступове включення України в європейську економічну систему не на умовах сировинного придатку та ринку збуту, а на умовах паритетного партнера в торгівельних операціях та суб’єкта переміщення капіталів.
Евроинтеграция является определяющим фактором построения внешнеэкономической политики Украины на современном этапе ее развития. Избранный внешнеэкономический курс предусматривает постепенное сближение экономики Украины и Европейского Союза, однако существуют объективные факторы, затрудняющие этот процесс. Разрыв в уровнях экономического развития Украины и стран Европейского Союза, разрыв в уровне жизни населения и уровне экономической свободы субъектов хозяйствования затрудняет быструю интеграцию Украины в Европейский Союз. Анализ основных макроэкономических показателей показал, что быстрая интеграция Украины в Европейский Союз приведет к негативным последствиям для отечественной экономики и национальных производителей. Необходимо применение политики воспитательного протекционизма для формирования конкурентного национального производителя, что позволит укрепить позиции украинских производителей на европейском рынке и их конкурентоспособность на национальном рынке. В то же время уменьшение занятости и повышение уровня доходов населения позволит сформировать платежеспособный спрос как для отечественных, так и для импортных товаров, что обеспечит постепенное включение Украины в европейскую экономическую систему не на условиях сырьевого придатка и рынка сбыта, а на условиях паритетного партнера в торговых операциях и субъекта перемещения капиталов.
European integration is the determining factor of creation of the external economic policy of Ukraine at the current stage of its development. The chosen external economic direction provides gradual convergence of Ukraine and the European Union economic systems. However, there are objective factors that complicate this process. The gap in the levels of economic development of Ukraine and countries of the European Union, in life quality and level of economic freedom complicates fast integration of Ukraine into the European Union. The analysis of the main macroeconomic indicators showed that fast integration of Ukraine into the European Union will lead to negative consequences for domestic economy and national producers. The implementation of the policy of educational protectionism is necessary for the formation of the competitive national producer that will allow to strengthen the position of Ukrainian producers in the European market and their competitiveness in the national market. At the same time, the reduction of employment and increasing of the rate of labour incomes will allow creating an effective demand for both domestic and import goods that will provide gradual integration of Ukraine into the European economic system not on the terms of raw materials appendage and outlet market, but on the terms of the parity partner in trading activities and the subject of capital flows.
Integracja europejska jest czynnikiem determinującym kreowanie zagranicznej polityki gospodarczej Ukrainy na obecnym etapie jej rozwoju. Obrany kierunek zagranicznej działalności gospodarczej przewiduje stopniowe zbliżenie systemów gospodarczych Ukrainy i Unii Europejskiej. Tym niemniej istnieją obiektywne czynniki, które komplikują ten proces. Różnica w poziomach rozwoju gospodarczego Ukrainy i krajów Unii Europejskiej, w jakości życia i w poziomie wolności gospodarczej komplikuje szybką integrację Ukrainy z Unią Europejską. Analiza głównych wskaźników makroekonomicznych wykazała, że szybka integracja Ukrainy z Unią Europejską doprowadzi do negatywnych konsekwencji dla gospodarki krajowej i rodzimych producentów. Wdrożenie polityki protekcjonizmu edukacyjnego jest konieczne dla kształtowania konkurencyjnego producenta krajowego, co pozwoli umocnić pozycję ukraińskich producentów na rynku europejskim i ich konkurencyjność na rynku krajowym. Równocześnie zmniejszenie zatrudnienia i podniesienie poziomu dochodów z pracy pozwoli na stworzenie efektywnego popytu zarówno na towary krajowe, jak i zagraniczne, co zapewni stopniową integrację Ukrainy z europejskim systemem gospodarczym nie w kategoriach surowcowego przydatku i rynku zbytu, lecz w kategoriach równorzędnego partnera w operacjach handlowych i podmiotu przepływów kapitałowych.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula; 2016, 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy; 158-171
2353-2688
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Розвиток художньої творчості дітей 6-го року життя на засадах вільного вибору образотворчих завдань
Rozwój sztuki artystycznej dzieci 6-letnich na podstawie swobodnego wyboru drobnych zadań edukacyjnych
Autorzy:: Trusch, Iryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1179726.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Raciborzu
Tematy:: art
abilities
free choice
interest
integration
Opis:: The article deals with theoretical and methodical aspects of the influence of free education on the development of creative abilities of children of the 6th year of life. The pedagogical conditions for the development of artistic creativity in children of the 6th year of life are determined and substantiated. The complex of classes for children of the 6th year of life is represented on the basis of a free choice of visual tasks, and the effectiveness of their influence on the development of artistic creativity of children has been experimentally tested. Classes are based on the age and individual characteristics of children based on the integration of different types of visual activities, different techniques and methods of image.
Źródło:: Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development; 2018, 1(94); 305-313
1897-2349
2657-5760
Pojawia się w:: Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Розвиток та проблемні питання партнерських відносин України з сусідніми країнами-членами ЄС
Development and problematic issues of Ukraines partnership with the neighbouring EU member states
Autorzy:: Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1976786.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Ukraine
Polska
Slovakia
Hungary
Romania
relations
neighbourhood problems
conflict situations
national minorities
historical memory
European integration
Україна
Польща
Словаччина
Угорщина
Румунія
відносини
проблеми добросусідства
конфліктні ситуації
національні меншини
історична пам’ять
європейська інтеграція
Opis:: У статті висвітлюються розвиток і окремі проблемні питання взаємовідносин України та сусідніх країн-членів Європейського Союзу – Республіки Польща, Угорщини, Румунії і Словацької Республіки, які час від часу загострюються та підживлюються й використовуються Російською Федерацією, що становить потенційну загрозу для України та міжнародної безпеки в Карпатському регіоні зокрема, і які потребують якнайшвидшого вирішення. Йдеться, насамперед, про загострення українсько-угорських відносин після приходу до влади в Угорщині консервативного й по суті авторитарного уряду В. Орбана в 2010 р., особливо у зв’язку з ухваленням Закону України «Про освіту» в 2017 р. і навколо угорської національної меншини в Закарпатті, а також про українсько-польське протистояння в питаннях історичної пам’яті та проблеми українських мігрантів у Польщі, українсько-румунські територіальні суперечки й деякі проблеми українсько-словацьких відносин, зокрема навколо «русинського питання» тощо. Наголошується, що Україна географічно й політично належить до Центральної Європи, тому держави цього регіону є найприроднішими її друзями та партнерами, і завданням урядових, регіональних, експертних та громадських структур, міжнародних організацій та прикордонних регіональних об’єднань є спільними активними й послідовними зусиллями подолати існуючі конфліктні ситуації і проблеми у взаємовідносинах. Потужним важелем для цього, а також для поглиблення міждержавного партнерства й добросусідської співпраці та взаєморозуміння між народами Карпатського регіону є євроінтеграційний чинник, економічна співпраця і взаємозалежність сусідніх країн, безпекові виклики агресії Росії та новітні загрози сучасних міжнародних відносин.
The paper highlights development and some problematic issues of Ukraine's relations with the neighbouring European Union Member States - the Republic of Poland, Hungary, Romania and the Slovak Republic, that have been escalated and exploited from time to time by the Russian Federation. This situation poses a potential threat to Ukraine and international security in the Carpathian region and needs to be resolved as soon as possible. This also emphasizes the aggravation of Ukrainian-Hungarian relations after a conservative and essentially authoritarian government, headed by Prime Minister Viktor Orbán, had come into power in 2010. A perceptible increase in tension between the parties is related to Ukraine's 2017 Education Act and the situation of the Hungarian national minority in Transcarpathia. Additionally, the paper focuses on Ukrainian-Polish contradictions in issues of historical memory and problems of Ukrainian migrants in Poland, Ukrainian-Romanian territorial disputes and some problems of Ukrainian-Slovak relations, in particular regarding the "Rusyns question" and so on. The author stresses that Ukraine belongs geographically and politically to Central Europe, therefore the states of this region are its most obvious friends and partners, and the task of governmental, regional and public institutions, international organisations and regional groupings is to overcome existing conflict situations and problems in mutual relations by joint active and consistent efforts. The factor of European integration, economic cooperation and interdependence of neighbouring countries, security challenges in Europe from Russia's aggression and the latest threats in contemporary international relations are strong levers for this, as well as for deepening interstate partnership and neighbourly, mutually beneficial cooperation between peoples of the Carpathian region
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 156-176
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Рамочные Евроинтегративные Требования Упорядочения Системы Управления Устойчивым Использованием Земельных Ресурсов
Framework Euro-Integrative Requirements For Ordering A Sustainable Use Of Land Resources Management System
Autorzy:: Shashula, Liudmyla
Tretiak, Nataliia
Kalenska, Olha
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/476263.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna w Bielsku-Białej
Tematy:: land resources
management system
European integration
public-private partnership
sustainable development
Opis:: The article presents the experience of a public-private partnership and the stage of maturity of public-private partnership mechanisms. The stages of maturity for Ukraine are considered, where the basis should be the implementation (testing) of the framework of European integration requirements in the legislation of Ukraine, taking into account the peculiarities and factors of Ukraine. A scheme for the formation of state support for projects of public--private partnerships, as well as a scheme for the implementation of projects of public-private partnership in Ukraine, is proposed. There are suggestions regarding the prospects for the development of public-private partnership for Ukraine.
Źródło:: MIND Journal; 2019, 7; 1-12
2451-4454
Pojawia się w:: MIND Journal
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Развiццë сучаснай мастацкай культуры Брэста ў кантэксце беларуска-польскiх культурных сувязяў
Development of the modern artistic culture of Brest in the context of belarusian-polish cultural relations
Rozwój współczesnej kultury artystycznej miasta Brześć w kontekście białorusko-polskich stosunków kulturalnych
Autorzy:: Wieramiejczyk, Daria
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2117740.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: artistic culture
intercultural dialogue
integration of artistic processes
artistic representation
national heritage
regional identity
kultura artystyczna
dialog międzykulturowy
integracja procesów artystycznych
reprezentacja artystyczna
dziedzictwo narodowe
tożsamość regionalna
Opis:: The article presents some trends in the development of modern artistic culture of Brest in the context of Belarusian-Polish cultural relations. Current factors that contribute to the active intercultural interaction are identified. The author of the article focuses also on Belarusian-Polish projects in the field of culture and art as a basis for the development of good and stable relations.
Artykuł przedstawia pewne tendencje rozwoju współczesnej kultury artystycznej w Brześciu w kontekście białorusko-polskich stosunków kulturalnych, identyfikuje obecne czynniki promujące aktywne działania międzykulturowe i podkreśla wspólne białorusko-polskie projekty w dziedzinie kultury i sztuki jako podstawy rozwoju stabilnych stosunków dobrosąsiedzkich.
Źródło:: Białorutenistyka Białostocka; 2018; 441-448
2081-2515
Pojawia się w:: Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "integration," wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język