Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "industry;" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Ukraińska energetyka jądrowa jako czynnik bezpieczeństwa energetycznego w Europie Środkowo-Wschodniej
Autorzy:
Третяк, Людмила
Третяк, Александр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/687213.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Central and Eastern Europe, nuclear power industry, energy security
Europa Środkowo-Wschodnia, energetyka jądrowa, bezpieczeństwo energetyczne
Центрально-Восточная Европа, атомная энергетика, энергетическая безопас- ность
Opis:
Analysing the factors of energy security of the states of Central and Eastern Europe the authors of the paper indicate the nuclear power industry as one of the main factors which depend on political and economical situation of the state. Having determined the priority goals and having established the international cooperation in the nuclear field, the countries of Central and Eastern Europe willbe able to become free from energy dependence on Russia, which will strengthen the level of energy security of the whole Europe.
Analizując czynniki bezpieczeństwa energetycznego krajów Europy Środkowo-Wschodniej, autorzy wskazują na energetykę jądrową jako jeden z głównych czynników, który zależy od sytuacji politycznej i gospodarczej państwa. Po określeniu wspólnych celów i priorytetów współpracy międzynarodowej w dziedzinie energii jądrowej, państwa Europy Środkowo-Wschodniej będą w stanie uwolnić się od uzależnienia rosyjskiej energii oraz zwiększyć poziom ogólnoeuropejskiego bezpieczeństwa energetycznego.
Анализируя факторы энергетической безопасности стран Центрально-Восточной Европы (ЦВЕ), авторы статьи указывают на ядерную энергетику, как один из главных факторов,который зависит от политической и экономической ситуации государства. Определив общие приоритетные цели и наладив международное сотрудничество в ядерной сфере, страны ЦВЕсмогут освободиться от энергетической зависимости России, повысить общеевропейский уровень энергетической безопасности.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2016, 2, 1
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Використання праці німецьких переселенців з СРСР в економіці Третього рейху на завершальному етапі Другої світової війни
The Labor use of German Immigrants from the USSR in the Economy of the Third Reich at the Final Stage of World War II
Autorzy:
Мартиненко, В.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676877.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
радянські німці
Німеччина
сільське господарство
оборонна промисловість
Люфтваффе
Рейхскомісаріат у справах зміцнення німецької народності
Soviet Germans
Germany
agriculture
defense industry
Luftwaffe
The Reich Commissioner for the Consolidation of German Nationhood
Opis:
Мета дослідження полягає у розкритті механізму і особливостей залучення німецьких переселенців з СРСР до трудової повинності у нацистській Німеччині на завершальному етапі Другої світової війни. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму та об’єктивності, а також сукупність спеціальних та загальнонаукових методів. Наукова новизна. На основі залучення великого масиву архівних документів вперше в історіографії здійснено спробу комплексного висвітлення проблеми використання праці німецьких переселенців з СРСР в економіці Третього рейху. Висновки. Німецькі біженці, вивезені за рішенням нацистської влади упродовж 1943-1944 рр. з окупованих регіонів СРСР на батьківщину своїх предків, в умовах оголошеної тотальної війни закономірно стали частиною трудових ресурсів Третього рейху. Найбільша їх кількість виявилась сконцентрована у сільськогосподарському і промисловому секторах економіки. При цьому переміщення основної маси переселенців на територію Вартегау було обумовлено не об’єктивними потребами регіону у додатковій робочій силі, а геополітичними планами нацистського керівництва. Спроби окремих регіонів Німеччини заповнити гострий брак людських ресурсів у сільському господарстві за рахунок прибулих біженців не увінчалися успіхом. Їх сподівання розбилися об закостенілу позицію Гіммлера та його оточення, які не бажали виходити за рамки концепції використання німецьких переселенців і пов’язаних з нею бюрократичних механізмів. Певних поступок змогли домогтися лише чиновники, котрі відстоювали інтереси оборонно-промислового комплексу Німеччини. Більшість радянських німців у системі соціально-трудових відносин нацистської Німеччини значною мірою була зведена до рівня іноземної робочої сили, про що особливо наочно свідчать їхні взаємини з роботодавцями та умови проживання.
The study aims to reveal the mechanism and features of attracting German immigrants from the USSR to labor service in Nazi Germany at the final stage of World War II. The research methodology is based on the principles of historicism and objectivity and a set of special and general scientific methods. Scientific novelty. Based on the involvement of an extensive array of archival documents, for the first time in historiography, an attempt was made to comprehensively illuminate the problem of using the labor of German immigrants from the USSR in the economy of the Third Reich. Conclusions. German refugees were taken out by the decision of the Nazi authorities in 1943-1944. from the occupied regions of the USSR to the homeland of their ancestors, in the conditions of declared total war, they naturally became part of the Third Reich's labor resources. Most of them were concentrated in the agricultural and industrial sectors of the economy. At the same time, the bulk immigrants' movement to the territory of Warthegau was caused not by the objective needs of the region for additional labor but by the geopolitical plans of the Nazi leadership. Attempts by some areas of Germany to make up for the acute shortage of human resources in agriculture at the expense of the refugees who arrived were unsuccessful. Their aspirations were shattered by the inert position of Himmler and his inner circle. They did not want to go beyond the concept of using German settlers and the bureaucratic mechanisms associated with it. Only officials who defended the interests of the German military-industrial complex were able to achieve certain concessions. The majority of Soviet Germans in the system of social and labor relations in Nazi Germany were reduced mainly to the level of foreign labor, which is especially clearly evidenced by their relationship with employers and living conditions.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 89-114
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формування професійно-значущих якостей особистості фахівця з технології харчування в умовах дуальної освіти
Formation of Professionally Significant Personality Traits of a Future Technology Specialists in Terms of Dual Education
Autorzy:
Кравченко, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16645785.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
вища освіта
професійна діяльність
харчова промисловість
професійно важливі якості фахівця
higher education
professional activity
food industry
professionally important qualities specialist
Opis:
The article considers the main ways of formation of professionally important qualities of a future food technology specialist in the light of specific features of the given profession. The activities of a food industry specialist are presented as multifunctional and multicomponent. The main functions of the activity are listed. These functions of activity include: organizational, operational, prognostic, informational. The implementation of each function is considered as a necessary factor in the development of professionally significant personality traits of a future food technology specialist. There are six groups of qualities that must be possessed by a specialist in nutrition technology. Among them: cognitive (perception, memory, thinking, attention, imagination), communicative (attentiveness, personal culture, professional communication, interaction with customers, consumers, colleagues, management), competence (awareness, diligence, dedication, commitment), efficiency, experience, professional self-determination and self-realization), emotional and volitional (initiative, activity, optimism, politeness, tact), organizational (punctuality, concentration, discipline), motivational and value (sustainable motivational values and guidelines, professional interests, positive motivation, perseverance in achieving the goal), moral and psychological humanism, honesty, decency, tolerance, responsibility for their own actions and deeds). The role and place of each of the groups of professionally significant qualities of nutrition technology specialists, their significance for work in production are analyzed. Dual education has been identified as an important aspect of the formation of professionally important personality traits of future specialists in food technology. Dual education provides high quality training in nutrition technology, continuity and consistency of all stages of learning, flexibility and variability of educational programs, adaptability and socialization of students to the working environment, creates appropriate conditions for personal development of students, development of their important professional qualities. It is emphasised that dual education creates the conditions for engaging enterprises into the training process. The peculiarities of the implementation of dual education are related to the alternation of periods of theoretical training and practical practice, updating the learning conditions, flexibility of the curriculum, taking into account the individual trajectory of development and the interests of each student.
У статті розглянуті основні напрями формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх фахівців з технології харчування відповідно до специфіки їх професійної діяльності. Діяльність працівників харчової галузі визначена як поліфункціональна та полікомпонентна. Серед базисних виробничих функції фахівців з технології харчування виокремлено: організаційно-координаційну, експлуатаційну, проектувальну, інформаційно-комунікативну. Проведено аналіз реалізації визначених функцій фахівця з технології харчування при виконанні посадових обов’язків, розв’язанні виробничих завдань та проблем. Реалізацію кожної з функцій пов’язуємо з рівнем сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутніх фахівців. Виокремлено шість груп якостей, якими повинен володіти фахівець з технології харчування. Серед них: когнітивні (сприймання, пам’ять, мислення, увага, уява), комунікативні (уважність, особистісна культура, професійні комунікації, налагодження взаємодії з клієнтами, споживачами, колегами, керівництвом), компетентнісні (обізнаність, працелюбність, відданість справі, об’єктивність, досвідченість, професійне самовизначення й самореалізація), емоційно-вольові (ініціативність, активність, оптимізм, ввічливість, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, дисциплінованість), мотиваційно-ціннісні (стійкі мотиваційні цінності й орієнтири, професійні інтереси, позитивна мотивація, наполегливість в досягненні мети), морально-психологічні (гуманізм, чесність, порядність, толерантність, відповідальності за власні вчинки та вчинки). Проаналізовано роль та місце кожної з груп професійно-значущих якостей фахівця з технології харчування, їх значення для роботи на виробництві. Розкрито особливості розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів харчової галузі. Одним з важливих аспектів формування професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з технології харчування визначено дуальну форму здобуття освіти. Дуальна освіта розглядається як форма організації освітнього процесу, що передбачає ефективну співпрацю навчального закладу, суб’єктів господарювання та майбутнього фахівця. Її упровадження вважаємо перспективним напрямом модернізації вищої освіти. Акцентовано, що дуальна форма здобуття освіти забезпечує високу якість підготовки фахівців з технології харчування, безперервність та послідовність всіх етапів навчання, гнучкість та варіативність змісту навчальних програм, адаптивність й соціалізацію здобувачів освіти до умов виробничого середовища, створює належні умови для особистісного становлення студентів, розвитку їх важливих професійних якостей. Наголошується, що дуальна освіта створює умови для залучення суб’єктів господарювання до навчального процесу. Особливості функціонування дуальної освіти пов’язані з чергуванням періодів теоретичного навчання (у закладі освіти) та довготривалої практики (на базі суб’єкта господарювання), оновленими організаційними умовами навчання, гнучкістю навчального графіку, що враховує індивідуальну траєкторію розвитку та інтереси кожного студента.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 128-135
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Мир в зеркале Словаря моды
The world in the mirror of the Fashion Dictionary
Autorzy:
Кравцова, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1409498.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
индустрия моды
картина мира
элитарная мода
вестиментарная мода
массовая мода
дифференциальные семантические признаки
fashion industry
the world picture
elite fashion
vestimentary fashion
mass fashion
differential semantic features
Opis:
В статье рассматривается вопрос о языке вестиментарной моды, ставшей сравнительно недавно объектом интереса лингвистов, занимающихся языком и дискурсом текстов о моде. Автор, в отличие от предыдущих лингвистических исследований, предлагает лингвокультурологический анализ лексикона моды. Цель исследования заключается в реконструкции определенного фрагмента картины мира, отраженного в Словаре моды, являющегося приложением к Электронной энциклопедии моды. Объектом исследования является группа слов со значением институтов моды. В результате исследования были выделены дифференциальные признаки, посредством которых можно описать устройство модного бизнеса. Автор на основе выделенных признаков приходит к выводу, что Словарь моды отражает социальную дифференциацию общества.
The article discusses the language of vestimentary fashion, which has recently become an object of interest for linguists studying the language and discourse of texts about fashion. The author offers a linguistic and cultural analysis of the fashion lexicon in contrast to previous linguistic studies.The purpose of the study was to reconstruct a certain fragment of the world picture of the Fashion Dictionary, which is an appendix to the Electronic Encyclopaedia of Fashion. The object of research is a group of words denoting fashion institutions. As a result of the study, differential features were identified by which the structure of the fashion business can be described. On the basis of the selected features, the author comes to the conclusion that the Fashion Dictionary reflects the social differentiation of society.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2020, 19; 79-89
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості орієнтацій у важких ситуаціях менеджерів туристичного бізнесу на різних етапах професіогенезу
Features of orientations in difficult situations of tourism business managers at different stages of professional genesis
Autorzy:
Жарікова (Zharikova), Світлана (Svitlana)
Угоднікова (Uhodnikova), Олена (Olena)
Влащенко (Vlashchenko), Наталія (Nataliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177541.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
долаюча поведінка
копінг-стратегії
психологія туризму
стрес
фахівці індустрії туризму
coping behavior
coping strategy
stress
specialists of the tourism industry
psychology of tourism
Opis:
The article presents the results of an empirical study of coping factors that reflect the content of types of orientations in difficult situations in tourism business managers at different stages of professional genesis. Based on the theoretical analysis of scientific sources, it is stated that the professional activity of personnel employed in the tourism industry is characterized by stress resulting from various problem situations. The scientific achievements of modern scientists on the problem of coping of stress by tourism managers are considered. It is noted that research on the coping behavior of tourism professionals intensified only during the COVID-19 pandemic, which caused a crisis in the tourism industry. The urgency of deploying research of coping strategies of managers in the psychology of tourism in a broader perspective is emphasized. The total sample consisted of 216 persons. The first group consisted of 144 fourth-year students majoring in Tourism. The second group included 72 specialists with experience in the field of tourism from 7 to 10 years. To solve the empirical problems, the questionnaire “Types of orientations in difficult situations” by K. Bytjuc’ka and O. Kornjejev was used to diagnose coping factors that outline the orientation of the research efforts to approach the problem situation or avoid difficult circumstances. Student’s t-test for independent samples was used for mathematical and statistical data processing. Significantly higher indicators for students are set on the scales «Striving for difficulties», «Obstacle orientation», «Escape», «Inaction» and «Insouciance». These data reflect a contradictory combination of orientations on rapprochement with the problem situation and its avoidance. The identified features of the types of orientations in difficult situations in students - future managers of the tourism business determine the likelihood of difficulties in forming their professional competence and ability to perform professional tasks. Specialists with professional experience demonstrate significantly higher performance on the scales «Thoroughness», «Threat alert» and «Opportunity orientation». The obtained empirical results prove the expediency of improving the psychological training of tourism professionals and emphasize the relevance of creating a program of psychological support and its implementation in the system of professional education of tourism professionals
В статті викладено результати емпіричного дослідження факторів копінгу, що відбивають зміст типів орієнтацій у важких ситуаціях у менеджерів туристичного бізнесу на різних етапах професіогенезу. На ґрунті теоретичного аналізу наукових джерел констатовано, що професійна діяльність персоналу, зайнятого в індустрії туризму, характеризується стресами, які стають наслідком різноманітних проблемних ситуацій. Розглянуто наукові напрацювання сучасних науковців щодо проблеми подолання стресів менеджерами туризму. Зазначено, що дослідження копінг-поведінки фахівців сфери туризму активізувалися лише у період пандемії COVID-19, котра обумовила кризу у туристській галузі. Підкреслено актуальність розгортання досліджень копінг-стратегій менеджерів у психології туризму у більш широкому ракурсі. Загальна вибірка вміщувала 216 осіб. Першу групу склали 144 студента четвертого курсу, які навчаються за спеціальністю «Туризм». До другої групи увійшло 72 фахівця зі стажем професійної діяльності у сфері туристичного бізнесу від 7 до 10 років. Для вирішення емпіричних завдань було застосовано опитувальник «Типи орієнтацій у важких ситуаціях», розроблений К. Битюцькою та О. Корнєєвим, спрямований на діагностику факторів копінгу, що окреслюють орієнтацію зусиль досліджуваних на зближення з проблемною ситуацією або на уникнення складних обставин. Для математико-статистичної обробки даних було використано t – критерій Стьюдента для незалежних вибірок. У студентів встановлено вірогідно більші показники за шкалами «Прагнення до труднощів», «Орієнтація на перешкоди», «Орієнтація на уникнення складних ситуацій», «Орієнтація на зберігання ресурсів» та «Орієнтація на ігнорування труднощів», що відбиває суперечливе поєднання орієнтацій на зближення з проблемною ситуацією та на її уникнення. Виявлені особливості типів орієнтацій у важких ситуаціях у студентів – майбутніх менеджерів туристського бізнесу - визначають вірогідність труд нощів у формуванні їх професійної компетентності та здатності якісно виконувати професійні завдання. Спеціалісти із досвідом професійної діяльності демонструють вірогідно більші показники за шкалами «Орієнтація на трудомісткість», «Орієнтація на сигнали загрози» та «Орієнтація на можливості». Отримані емпіричні результати доводять доцільність вдосконалення психологічної підготовки фахівців туристичної сфери та підкреслюють актуальність створення програми психологічного супроводу та її впровадження у систему професійної освіти спеціалістів індустрії туризму.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 149-157
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Правоохоронна діяльність у лісомисливському господарстві України
Law Enforcement Activities in the Forest and Hunting Economy of Ukraine
Autorzy:
Валуєва (Valuieva), Людмила (Liudmyla)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185173.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
лісомисливська галузь
правоохоронні
повноваження
лісова охорона
єгерська служба
посадові особи
foresty-hunting industry
law enforcement
forest protection
hunting service
officials
Opis:
The article analyzes the administrative and legal powers of forest protection and hunting service within the system of state management bodies in the field of forest protection and hunting. The relevance of the research topic is due to the processes of general reform of the forestry industry of Ukraine and the need to clarify the law enforcement powers of officials in this industry. The purpose of the study is to highlight the problems of law enforcement in the forestry industry; clarifying the powers of law enforcement entities, directions for reforming forestry law enforcement agencies, and prospects for improving their activities. The object of the study is the legal regulation of security activities aimed at ensuring law and order and legality in the forestry industry. The research is based on the use of general scientific and special methods. With the help of the dialectical method, internal contradictions in the activities of law enforcement agencies in the forestry industry were revealed. The analysis method is used to identify gaps in legislation regulating the powers of supervisory bodies, etc. Formulated conclusions are aimed at practical use. Thus, it is proposed: definition of the concept of «huntsman»; separation of the management function and state control in forestry enterprises; transfer of the control function to the level of territorial bodies of the State Forestry Agency. Thus, at the enterprises of the State Forestry Agency system and other permanent forest users, the functioning of forest protection will remain without the status of a law enforcement body, but with the right to draw up protocols and the limited right to consider cases of administrative offenses in the field of forest protection.
У статті проаналізовано адміністративно-правові повноваження осіб лісової охорони та єгерської служби в межах системи органів державного управління галуззю охорони лісів та мисливського господарства. Актуальність теми дослідження зумовлено процесами загального реформування лісомисливської галузі України та потребою уточнення правоохоронних повноважень посадових осіб у цій галузі. Метою дослідження є висвітлення проблем правоохоронної діяльности в лісомисливській галузі; з’ясування повноважень суб’єктів правоохоронної діяльності, напрямів реформування лісомисливських правоохоронних органів та перспектив удосконалення їхньої діяльности. Об’єктом дослідження є правове регулювання охоронної діяльности, спрямованої на забезпечення правопорядку і законности в лісомисливській галузі. Дослідження побудовано на використанні загальнонаукових і спеціальних методів. За допомогою діалектичного методу виявлено внутрішні суперечності в діяльності правоохоронних органів лісомисливської галузі. Метод аналізу застосовано для встановлення прогалин у законодавстві, що регламентує повноваження контрольних органів та ін. Сформульовані висновки спрямовано на практичне використання. Зокрема, запропоновано таке: визначення поняття «єгер»; відокремлення функції господарювання і державного контролю в лісогосподарських підприємствах; передання функції контролю на рівень територіальних органів Держлісагентства. Отож на підприємствах системи Держлісагентства та інших постійних лісокористувачів залишиться функціонування лісової охорони без статусу правоохоронного органу, але з правом складання протоколів та лімітованим правом розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері охорони лісів.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 106-114
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Суб’єкти медіаіндустрії: проблеми систематизації
Subjects of media industry: systematisation issues
Субъекты медиаиндустрии: вопросы систематизации
Autorzy:
Булат, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176054.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
subjects of media industry
information agencies
publishers
(manufacturers) of information agency products
distributors of information agency products
subjects of information activity in television and radio
broadcasting
television and radio organisations
advertising producers
advertising disseminators
субъекты медиаиндустрии
информационные агентства
издатели (изготовители) информационно-агентской продукции
распространители информационно-агентской продукции
субъекты
информационной деятельности в сфере телерадиовещания
телерадиоорганизации
рекламопроизводители
рекламорас-пространители
издатели
производители издательской продукции
распространители
издательской продукции
Opis:
The article is devoted to systematisation of media industry subjects. Considering that the field of media is extensive and activity of media industry of each media branch is regulated by separate legal normative acts, tere are difficulties regarding unified understanding what subjects may be considered media industry subjects, what main functions they have, how the terms of media industry subjects correlate with each other, etc. The article aims to systematise subjects of media industry, whose activity is provided by the current legislation of Ukraine. The author addresses the key legal normative acts a field of media (the Law of Ukraine “On Information Agencies”, the Law of Ukraine “On Television and Radio Broadcasting”, the Law of Ukraine “On Advertising” and the Law of Ukraine “On Publishing”), analyses relevant provisions, and based on this determines the following subjects of media industry: information agencies, publishers (manufacturers), and distributors of information agency products (according to the Law of Ukraine “On Information Agencies”), subjects of information activity in television and radio broadcasting, particularly television and radio organisations and other subjects (a broadcaster, a multi-channel television network operator, a programme service provider and a production studio (independent producer)) in a form of legal entities, and other subjects (a broadcaster, a multi-channel television network operator, a programme service provider, and a production studio (independent producer)) as individual entrepreneurs (according to the Law of Ukraine “On Television and Radio Broadcasting”), advertising producers and disseminators (according to the Law of Ukraine “On Advertising”), publishers, producers and distributors of publishing products (according to the Law of Ukraine “On Publishing”). The article justifies a necessity of the harmonisation of norms determining media industry subjects while improving the legislation in media.
Статья посвящена вопросам систематизации субъектов медиаиндустрии. Принимая во внимание, что сфера СМИ достаточно широка и деятельность субъектов медиаиндустрии каждой отрасли СМИ регулируется отдельными нормативными правовыми актами, возникают сложности с единым пониманием того, какие субъекты можно отнести к субъектам медиаиндустрии, какие основные функции они выполняют, как соотносятся между собой термины субъектов медиаиндустрии и др. Целью статьи является систематизация субъектов медиаиндустрии, деятельность которых предусмотрена действующим законодательством Украины. Автор обращается к основным нормативно-правовым актам в сфере СМИ (Закон Украины «Об информационных агентствах», Закон Украины «О телевидении и радиовещании», Закон Украины «О рекламе» и Закон Украины «Об издательском деле»). Кроме того, анализирует соответствующие положения и на этой основе определяет следующие субъекты медиаиндустрии: информационные агентства, издатели (изготовители) и распространители продукции информационного агентства (в соответствии с Законом Украины «Об информационных агентствах»), субъекты информационной деятельности в сфере телерадиовещания, в том числе телерадиоорганизаций и иных субъектов (вещатель, оператор многоканальной телесети, поставщик программных услуг и продюсерская студия [независимый продюсер]) в форме юридического лица и другие субъекты (вещатель, оператор многоканальной телевизионной сети, поставщик программных услуг и продюсерская студия [независимый производитель]) как физические лица предприниматели (согласно Закону Украины «О телевидении и радиовещании»), производители и распространители рекламы (согласно Закону Украины «О рекламе»), издатели, производители и распространители издательской продукции (согласно Закону Украины «Об издании»). В статье обосновывается необходимость гармонизации норм, определяющих субъектов медиаиндустрии, при совершенствовании законодательства в сфере СМИ.
Źródło:
Studia Orientalne; 2022, 4(24); 83-94
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Завод «Gerlach i Pulst» в Украине (1915–1925 гг.): польский след в истории украинского станкостроения
“Gerlach & Pulst” plant in Ukraine (1915–1925 yrs.): Polish trace in the history of Ukrainian machine-tool industry
Autorzy:
Анненкова, Наталия
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176482.pdf
Data publikacji:
2016-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
fabryka „Gerlach i Pulst”
1915–1925
Charków
przemysł ukraiński
rozwój przemysłowy
“Gerlach & Pulst” factory
Kharkov
Ukrainian industry
industrial development
Opis:
Describes the history of the plant “Gerlach & Pulst” in Ukraine since its evacuation in Kharkiv (1915) until the final liquidation of the enterprise as a machine-tool in 1925. Analyzes the work of the plant in contexts: existing social and political situation, the current status of the machine tool industry and the domestic industry as a whole. Establishes the production organization concept and the role of “Gerlach & Pulst” in the formation of Ukrainian machine-tool. Confirms leading position of the plant in global machine-tool industry in the early 20th century. Determines that the major source of the company success in Ukraine was a highly qualified staff of the workers and employees who had evacuated from Poland. Lack of adequate labor force in the region led to the fact that after the homecoming of the Polish contingent there was no one to effectively use the available production capacity, and the factory as a machine-tool company lost its importance and was disbanded. Nevertheless, with the growth of regional scientific and technical knowledge, the organizational principles and production technology introduced by “Gerlach & Pulst” workers in Ukraine were developed in the newly organized local machine-tool plants.
Opisano historię warszawskiej fabryki obrabiarek „Gerlach i Pulst” od czasu ewakuacji do Charkowa (1915 r.) do jej likwidacji ostatecznej jako zakładu warsztatowego w 1925 r. Przeanalizowano pracę fabryki w kontekstach: ówczesnej sytuacji społeczno-politycznej, prądów rozwoju przemysłu obrabiarkowego i przemysłu krajowego w ogóle. Przedstawiono koncepcję organizacji produkcji i rolę „Gerlach i Pulst” w tworzeniu obrabiarkowego przemysłu ukraińskiego. Potwierdzono wiodącą pozycję fabryki w światowym przemyśle obrabiarkowym. Określono, że głównym źródłem udanej pracy zakładu na Ukrainie była wykwalifikowana załoga, która została ewakuowana z Polski. Brak odpowiedniego zaplecza zawodowego w okręgu spowodował, że po powrocie kontyngentu polskiego do ojczyzny nie było kim efektywnie obsadzić istniejących obiektów przemysłowych, ze względu na to, że fabryka jako zakład obrabiarkowy straciła wartość i została zamknięta. Jednak zasady organizacyjne i technologie produkcyjne, jakie zostały przyniesione do Ukrainy przez polskich pracowników „Gerlach i Pulst”, wniosły swój wkład w nowo organizowane lokalne obiekty tego typu.
Źródło:
Studia Orientalne; 2016, 1(9); 79-99
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ENDIS 4.0 as replay on requirements of Industry 4.0 in field of power supply and automation for mining
ENDIS 4.0 jako odpowiedź na wymagania Przemysłu 4.0 w obszarze zasilania i sterowania dla górnictwa
Autorzy:
Żyrek, L.
Zasadni, W.
Lubryka, J.
Szołtysik, R.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/111372.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Akademia Górniczo-Hutnicza im. Stanisława Staszica w Krakowie. Wydawnictwo AGH
Tematy:
ENDIS
przemysł 4.0
stacja kompaktowa
przesył energii
stacja transformatorowa
IoT
industry 4.0
compact station
energy distribution
transformation stations
Opis:
This article presents a new product line for energy distribution and control ENDIS 4.0 from the perspective of the Industry 4.0 requirements implemented by Europe. The paper presents various variants of the technical solution and possibilities of configuration and quick reconfiguration. The authors also included their remarks and observations of the current level of implementation of the Industry 4.0 guide-lines in the Polish as well as world mining industries.
W artykule przedstawiono nową linię produktową do rozdziału energii i sterowania ENDIS 4.0 z perspektywy wymagań Przemysł 4.0 stawianych przed Europą. W referacie zostały zaprezentowane różnorodne warianty technicznego rozwiązania oraz możliwości konfiguracji i szybkiej rekonfiguracji. Autorzy zawarli również swoje przemyślenia oraz obserwacje aktualnego stopnia wdrożenia wytycznych Przemysłu 4.0 w polskiej i światowej branży górniczej.
Źródło:
Mining – Informatics, Automation and Electrical Engineering; 2018, 56, 1; 95-100
2450-7326
2449-6421
Pojawia się w:
Mining – Informatics, Automation and Electrical Engineering
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ENDIS 4.0 jako odpowiedź na wymagania Przemysłu 4.0 w obszarze zasilania i sterowania dla górnictwa
ENDIS 4.0 as replay on requirements of Industry 4.0 in field of power supply and automation for mining
Autorzy:
Żyrek, L.
Zasadni, W.
Lubryka, J.
Szołtysik, R.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/111339.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Akademia Górniczo-Hutnicza im. Stanisława Staszica w Krakowie. Wydawnictwo AGH
Tematy:
ENDIS
przemysł 4.0
stacja kompaktowa
przesył energii
stacja transformatorowa
IoT
industry 4.0
compact station
energy distribution
transformation stations
Opis:
W artykule przedstawiono nową linię produktową do rozdziału energii i sterowania ENDIS 4.0 z perspektywy wymagań Przemysł 4.0 stawianych przed Europą. W referacie zostały zaprezentowane różnorodne warianty technicznego rozwiązania oraz możliwości konfiguracji i szybkiej rekonfiguracji. Autorzy zawarli również swoje przemyślenia oraz obserwacje aktualnego stopnia wdrożenia wytycznych Przemysłu 4.0 w polskiej i światowej branży górniczej.
This article presents a new product line for energy distribution and control ENDIS 4.0 from the perspective of the Industry 4.0 requirements implemented by Europe. The paper presents various variants of the technical solution and possibilities of configuration and quick reconfiguration. The authors also included their remarks and observations of the current level of implementation of the Industry 4.0 guide-lines in the Polish as well as world mining industries.
Źródło:
Mining – Informatics, Automation and Electrical Engineering; 2018, 56, 1; 101-106
2450-7326
2449-6421
Pojawia się w:
Mining – Informatics, Automation and Electrical Engineering
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Alternative fuels – the economic and ecological aspects of their use in the cement clinker firing process
PALIWA ALTERNATYWNE – ASPEKTY EKONOMICZNE I EKOLOGICZNE ICH UŻYWANIA W PROCESIE WYPAŁU KLINKIERU
Autorzy:
ŻYMŁA, Bibianna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/435518.pdf
Data publikacji:
2018-03-01
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
alternative fuel
co-combustion
cement industry
rotary kiln
paliwo alternatywne
współspalanie
przemysł cementowy
piec obrotowy
Opis:
A high-temperature process of firing cement clinker in a rotary kiln creates conditions for waste-free thermal waste utilization, in accordance with the EU requirements. The paper presents methods of using waste fuels in the co-combustion process in a rotary furnace as well as types of alternative fuels and methods of their production. Physical and chemical properties of alternative fuels and their impact on the combustion process were characterized. The example of the furnace tested was used to discuss its properties in the co-combustion process of alternative fuels as well as the obtained technical and ecological indicators.
Wysokotemperaturowy proces wypalania klinkieru cementowego w piecu obrotowym stwarza warunki do bezodpadowej, termicznej utylizacji odpadów, zgodnie z wymaganiami wynikającymi z Dyrektyw UE. W pracy przedstawiono metody wykorzystania paliw z odpadów w procesie współspalania w piecu obrotowym oraz rodzaje stosowanych paliw alternatywnych i sposób ich wytwarzania. Scharakteryzowano własności fizyko-chemiczne paliw alternatywnych oraz ich wpływ na proces spalania. Na przykładzie badanego pieca omówiono jego własności w procesie współspalania paliw alternatywnych oraz uzyskane wskaźniki techniczno-ekologiczne.
Źródło:
Economic and Environmental Studies; 2018, 18, 1; 457-470
1642-2597
2081-8319
Pojawia się w:
Economic and Environmental Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Prywatyzacja branży telekomunikacyjnej w Polsce a pozycja konkurencyjna Grupy Orange
Privatization process of the telecommunications industry in Poland and the competitive position of the Orange Group
Autorzy:
Zygadlewicz, Maciej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/449294.pdf
Data publikacji:
2017-12-31
Wydawca:
Instytut Badań Gospodarczych
Tematy:
prywatyzacja TP SA
liberalizacja branży telekomunikacyjnej
pozycja konkurencyjna
Grupa Kapitałowa Orange Polska
privatization of TP SA
liberalization of the telecommunications industry
competitive position
Orange Polska Capital Group
Opis:
Motywacja: Branża telekomunikacyjna w Polsce przez wiele lat była ustawowo zmonopolizowana przez jednego, państwowego operatora, jakim była Telekomunikacja Polska SA (dalej TP SA). W 1998 roku rozpoczął się jednak długi proces prywatyzacji spółki, któremu towarzyszyła liberalizacja branży telekomunikacyjnej. Usługi stawały się coraz tańsze dla konsumentów, zaczęto stosować oferty konwergentne, jak również nastąpił szybki rozwój nowych technologii telekomunikacyjnych. Rozpoczęcie działalności przez nowych operatorów znacznie osłabiło pozycję konkurencyjną byłego monopolisty branży telekomunikacyjnej. W literaturze przedmiotu brakuje interpretacji głębokich przemian dokonujących się w branży telekomunikacyjnej. Ocena tych przekształceń w aspekcie pozycji konkurencyjnej Grupy Kapitałowej Orange Polska (dalej Grupa Orange) jest głównym motywem wyboru tematu niniejszego artykułu. Cel: Celem niniejszego artykułu jest wykazanie zależności między prywatyzacją TP SA a pozycją konkurencyjną Grupy Orange. Badanie zostało przeprowadzone za pomocą oceny danych statystycznych. Analizie zostały poddane raporty Urzędu Komunikacji Elektronicznej (UKE) o stanie rynku telekomunikacyjnego w Polsce. Wyniki: Przeprowadzona analiza wykazała zależności między zakończonym procesem prywatyzacji TP SA a pozycją konkurencyjną Grupy Orange. W wyniku tych przemian Grupa Orange straciła część udziałów na poszczególnych rynkach telekomunikacyjnych w Polsce.
Motivation: The telecommunications industry in Poland for many years was legally monopolized by a single, state-owned operator, Telekomunikacja Polska SA (hereinafter TP SA). In 1998, however, a long process of privatization of the company began, which was accompanied by the liberalization of the telecommunications industry. The services have become increasingly cheaper for consumers, who has started to use convergence offerings, as well as the new telecommunications technologies have developed rapidly. A start-up of new operators significantly weakened the competitive position of the former telecommunications industry monopolist. In the literature of the subject there is no interpretation of the deep transformations taking place in the telecommunications industry. The assessment of these transformations in terms of the competitive position of the Orange Polska Capital Group (hereinafter Orange Group) is a key motive for the selection of the article subject. Aim: The aim of this article is to demonstrate the relationship between the privatization of TP SA and the competitive position of the Orange Group. The research was conducted through statistical data evaluation. The analysis was based on the report of the Office of Electronic Communications (UKE) about the state of the telecommunications industry in Poland. Results: The analysis showed the relationship between TP SA privatization process and the competitive position of Orange Group. As a result of these changes, the Orange Group has lost part of its share in each segment of the telecommunications market in Poland.
Źródło:
Catallaxy; 2017, 2, 2; 83-104
2544-090X
Pojawia się w:
Catallaxy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Prywatyzacja branży telekomunikacyjnej w Polsce a sytuacja finansowa Grupy Orange
Privatization process of the telecommunications industry in Poland and the financial position of the Orange Group
Autorzy:
Zygadlewicz, Maciej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/914226.pdf
Data publikacji:
2017-12-31
Wydawca:
Instytut Badań Gospodarczych
Tematy:
prywatyzacja TP SA
liberalizacja branży telekomunikacyjnej
Grupa Kapitałowa Orange Polska
analiza finansowa
analiza techniczno-ekonomiczna
privatization of tp sa
liberalization of the telecommunications industry
orange polska capital group
financial analysis
technical-economic analysis
Opis:
Motywacja: Telekomunikacja Polska SA (dalej TP SA) przez wiele lat miała pozycję monopolisty w branży telekomunikacyjnej w Polsce. Proces prywatyzacji spółki rozpoczął się w 1998 roku, towarzyszyły mu zmiany w branży telekomunikacyjnej, w kierunku jej większej liberalizacji. Rozpoczęcie działalności przez nowych operatorów zwiększyło poziom konkurencji. Usługi były coraz tańsze dla konsumentów, rozpoczęto oferować usługi wiązane, a nowe technologie telekomunikacyjne rozwijały się bardzo szybko. Przekształcenia, jakie dokonywały się w branży telekomunikacyjnej, w znacznym stopniu wpływały na zmiany sytuacji finansowej Grupy Kapitałowej Orange Polska (dalej Grupa Orange). W literaturze przedmiotu brakuje interpretacji zależności między procesem prywatyzacji dokonującym się w branży telekomunikacyjnej a sytuacją finansową jej było monopolisty. Chęć ukazania tej zależności jest głównym motywem wyboru tematu niniejszego artykułu. Cel: Celem niniejszego artykułu jest wykazanie zależności między prywatyzacją TP SA a sytuacją finansową Grupy Orange. Badanie zostało przeprowadzone za pomocą analizy finansowej i techniczno-ekonomicznej. Materiał empiryczny stanowią raporty i sprawozdania Grupy Orange. Wyniki: Analiza wyników finansowych Grupy Orange w analizowanym okresie wykazała, że prywatyzacja TP SA wywarła negatywny wpływ na sytuacje finansową Grupy Orange.
Motivation: Telekomunikacja Polska SA (hereafter TP SA) for many years had a monopoly position in the telecommunications industry in Poland. The company’s privatization process began in 1998, accompanied by changes in the telecommunications industry, towards its greater liberalization. The start-up of new operators has increased the level of competition. Services were becoming cheaper for consumers, companies started offering bundled services, and new telecommunications technologies were developing very quickly. The transformations that took place in the telecommunication industry had a significant impact on the changes in the financial position of the Orange Polska Capital Group (hereinafter the Orange Group). In the subject literature, there is a lack of interpretation of the relationship between the privatization process taking place on the telecommunications industry and the financial position of its former monopolist. The desire to show this relationship is the main motive for selection of the subject of this article. Aim: The aim of this article is to demonstrate the relationship between the privatization of TP SA and the financial situation of the Orange Group. The research was conducted using financial and technical-economic analysis. The empirical material is the reports of the Orange Group. Results: The analysis of the Orange Group’s financial results in the audited period showed that the privatization of TP SA had a negative impact on the financial position of the Orange Group.
Źródło:
Catallaxy; 2017, 2, 2; 105-129
2544-090X
Pojawia się w:
Catallaxy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
IT Support for the Goods Reallocation Process in Textiles-Based Fashion Retail
Wykorzystanie zintegrowanych systemów informatycznych do optymalizacji przesunięć towarowych w sieci sklepów branży tekstylnej
Autorzy:
Życzyński, Norbert
Gazda, Andrzej
Woźniak, Joanna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/233646.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Sieć Badawcza Łukasiewicz - Instytut Biopolimerów i Włókien Chemicznych
Tematy:
textiles-based fashion industry
retail
goods assignment
goods transfer
branża tekstylna
handel detaliczny
cesja towarowa
przemieszczanie towarów
Opis:
The process of moving goods from locations with the weakest rotation to those with high rotation in order to speed up the process of disposing of inventory in the entire retail network can be described as an assignment of goods. This process is particularly important in the textiles – based fashion industry, where external purchases for the retail network are often made once and the goods have shallow stocks. In order to optimise the stream of materials, the use of an integrated IT system is essential. Therefore, the main purpose of this publication is to show how IT solutions can be used to simplify the automation and optimisation of the process of generating proposals for goods reallocation within the retail network. The study covered selected companies from the textiles-based fashion industry.
Cesje towarowe to proces przesunięć towarowych z lokalizacji najsłabiej rotujących do tych o wysokiej rotacji w celu przyspieszenia procesu wyzbywania się zapasu towarowego w całej sieci sprzedaży. Szczególne znaczenie proces ten ma w branży tekstylnej, gdzie zewnętrzne zatowarowanie sieci sprzedaży wykonywane jest często jednokrotnie, a towary charakteryzują się płytkim stanem magazynowym. W celu optymalizacji przepływu materiałów użycie zintegrowanych systemów informatycznych ma wówczas kluczowe znaczenie. W związku z powyższym głównym celem pracy było ukazanie w jaki sposób można wykorzystać rozwiązania informatyczne do ułatwienia zautomatyzowania i optymalizacji procesu generowania propozycji przesunięć towarowych w obrębie sieci sprzedaży. Badaniem objętym zostały wybrane przedsiębiorstwa z branży tekstylnej.
Źródło:
Fibres & Textiles in Eastern Europe; 2019, 6 (138); 15-19
1230-3666
2300-7354
Pojawia się w:
Fibres & Textiles in Eastern Europe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies