Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "human rights' discourse" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Plotki, dezinformacje i złośliwe informacje we współczesnym dyskursie o prawach człowieka
Rumours, dis(mis)information and malice information in the contemporary human rights’ discourse
Autorzy:
Demczuk, Agnieszka
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22444324.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
human rights
human rights' discourse
information society
internet
dis(mis)information
conspiracy theories
malice information
propaganda
pro-Kremlin propaganda
prawa człowieka
dyskurs o prawach człowieka
społeczeństwo informacyjne
dezinformacja
teorie spiskowe
złośliwa informacja
prokremlowska propaganda
Opis:
Współczesny dyskurs o prawach człowieka to dyskurs, w którym jego uczestnicy coraz częściej posługują się językiem polaryzacji, wykluczenia i stygmatyzacji wobec różnych grup społecznych, np.: Ukraińców, kobiet, migrantów, uchodźców, osób LGBT+. Podważana jest niezbywalność i powszechność praw człowieka, kwestionowana jest równość wobec prawa. W komunikacji politycznej używany jest coraz częściej język dyskredytacji oponentów politycznych, stosowana jest retoryka strachu, niechęci i wrogości wobec „obcych”. Dzieje się tak dlatego, iż dyskurs o prawach człowieka coraz skuteczniej jest infekowany mylnymi informacjami, dezinformacjami i złośliwymi informacjami, a jego uczestnicy – od propagandystów kremlowskich po krajowych agentów wpływu – wykorzystują manipulacyjną infrastrukturę mediów społecznościowych.
The contemporary discourse on human rights is a discourse in which its participants are using the language of polarization, exclusion and stigmatization towards various social groups, e.g. Ukrainians, women, migrants, refugees, LGBT. The inalienable and universal nature of human rights is being questioned as well as an equality before the law. In political communication, the language of discrediting political opponents is increasingly used, as well as the rhetoric of fear, aversion and hostility towards "strangers" is used. This is because the contemporary public discourse on human rights is increasingly infected with mis(dis)information and malicious information and its participants – from Kremlin propagandists to national agents of influence – use the manipulative infrastructure of social media.
Źródło:
Polityka i Społeczeństwo; 2022, 20, 3; 18-35
1732-9639
Pojawia się w:
Polityka i Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
JUSTICE FOR CHILDREN IN ARGENTINA: A BACKLASH TO CONSERVATIVE DISCOURSES
Autorzy:
RODRIGUEZ, YAMILA VANESA
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1036261.pdf
Data publikacji:
2019-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
juvenile justice
critical discourse analysis
human rights
children´s rights
Latin America
Opis:
The author uses Critical Discourse Analysis to compare two legal documents of critical relevance for the rights of children in conflict with the law in Argentina: the current law no. 22,278, called Régimen Penal de la Minoridad, and the project named Sistema de Responsabilidad Penal Juvenil which was under consideration by the National Congress during 2019. This project was proposed by the government so as to stablish a new juvenile justice system in Argentina, following a widely spread tendency in the Latin American region. The purpose of the article is to show that, even though the language of human rights is used in official discourse and in the legal text submitted to Parliament, many of its features represent a clear backlash to a more conservative regime.
Źródło:
Society Register; 2019, 3, 4; 171-184
2544-5502
Pojawia się w:
Society Register
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
GIRLS’ EXPLOITATION IN THE TRIPLE BORDER AMONG ARGENTINA, BRASIL AND PARAGUAY: BETWEEN COLONIALISM AND HUMAN RIGHTS NARRATIVES
Autorzy:
ZSÖGÖN, MARIA CECILIA
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1036254.pdf
Data publikacji:
2019-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
girls’ sexual exploitation
human rights
Triple border
discourse analysis
Opis:
This article focuses on the narratives and underlying ideologies that enable the persistence of girls’ sexual exploitation in the region of the Triple Border among Argentina, Brasil and Paraguay, where field work was conducted. We argue that the persistence of colonial practices has contributed to the reproduction of subalternity positions for girls and women – especially from impoverished sectors – enforced by the conservative and patriarchal discourse present in many countries of the region. This scenario enables the persistence and naturalization of certain practices that became “invisible” or even accepted and justified as being “cultural”. In this sense, we propose that human rights narrative, although being a Eurocentric construction, can comprise a platform for raising issues on gender inequality and all forms of violence and exploitation taking place in the peripheral regions of the world.
Źródło:
Society Register; 2019, 3, 4; 57-74
2544-5502
Pojawia się w:
Society Register
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Право на тіло: в полоні соціокультурного та юридичного дискурсів
A Right for a Body: in Captivity of Socio-Culture and Juristic Discourses
Autorzy:
Демичева (Demicheva), Алла (Alla)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187850.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
четверте покоління прав людини
соматичні права
тілесність
об’єктивація
дискурси
лукізм
трансгендерність
евтаназія
клонування
тілесна
дискримінація
fourth generation of human rights
bodility
objectification
discourse
lucism
transgenderism
euthanasia
cloning
bodily discrimination
somatic rights
Opis:
The human body in the conditions of (post) modernity becomes significant both from the point of view of the person and from the regulatory discourses in which this significance is fixed. Therefore, there is talk about having the right to a body, the implementation of which is problematic, because the body is controlled by various discourses, including socio-cultural, economic, media, medical, legal and others. The article deals with the right to a body, which can be considered in the context of the theory of generations of human rights and attributed to the fourth generation of human rights - somatic rights. In the socio-cultural perspective, the right to the body can be seen as the right to free bodily existence outside the controlling gaze, the choice of one’s own appearance (shape, weight, level of care, etc.), one’s own sexuality, marriage partner. At the same time, society has a system of rules that determine bodily norms and deviations, the conditions under which they are formed and exist and the characteristics according to which they are determined, the pool of experts who can dictate and evaluate, and categories of people depending on their compliance to those norms. First of all, such a strict normative view is aimed at women, which leads to a variety of negative consequences, including extreme forms of violation of the right to the body, including severe injuries. The existence of the norm is supported by discrimination against non-compliant social groups or stigmatization of inappropriate bodily practices. However, a person has the inalienable right to choose what to do with his/her own body, to take care of it, to express himself/herself by any means, i.e. he/she has the right to bodily autonomy and non-violence. The quality of his/her life depends on this direction. In Ukrainian society, the exercise of the right to the body is associated with both the existing socio-cultural discourse that legitimizes bodily norms and legal discourse that defines certain bodily practices as significant and therefore regulated by law (this includes birth / reproductive rights, including abortion and artificial insemination, euthanasia, cloning, gender reassignment).
Тіло людини в умовах (пост)сучасності стає значущим і з погляду самої людини, і з боку регуляційних дискурсів, в яких зафіксована ця значущість. Тому й виникає розмова про право на тіло, реалізація якого є проблематизованою, оскільки тіло контролюється з боку різноманітних дискурсів, зокрема соціокультурного, економічного, медійного, медичного, юридичного та ін. У статті мова про право на тіло, яке можна розглядати в контексті теорії поколінь прав людини та зарахувати до четвертого покоління прав людини – соматичних прав. У соціокультурному ракурсі право на тіло можна розглядати як право на вільне тілесне існування поза контролюючим поглядом, вибір власного зовнішнього вигляду (форм, ваги, рівня доглянутості тощо), власної сексуальності, партнера/ки в шлюбі. При цьому в суспільстві існує система правил, що визначають тілесні норму і відхилення, умови, за яких вони формуються й існують, та характеристики, згідно з якими визначаються; пул експертів, які можуть диктувати та оцінювати; категорії людей залежно від їхньої відповідності нормі. Ці правила реалізуються в сукупності текстів/ дискурсів, які створюються і функціонують у межах різних інституцій (медицини, науки, педагогіки, релігії, державної політики, громадської думки). Цей дискурс про «нормативне тіло» категоризує людей відповідно до канону. Отож все більша кількість людей працює над поліпшенням своєї зовнішності, а власне тіло оголошує невдалим зразком, який необхідно переробити. Насамперед такий жорсткий нормалізаційний погляд спрямований на жінку, що призводить до різноманітних негативних наслідків, зокрема й крайніх форм порушення права на тіло – реального каліцтва. Існування норми підтримується через дискримінацію невідповідних цій нормі соціальних груп чи стигматизацію невідповідних тілесних практик. Проте людина має невід’ємне право вибирати, що робити з власним тілом, як турбуватися про нього, самовиражатися будь-яким засобом, тобто має право на тілесну автономію та ненасильство. Від цього прямо залежить якість її життя. В українському соціумі реалізація права на тіло пов’язана і з наявним соціокультурним дискурсом, що легітимізує тілесні норми, і з юридичним, що визначає певні тілесні практики як значущі і тому врегульовані правом (це стосується народження/репродуктивних прав, зокрема абортів та штучного запліднення, евтаназії, клонування, зміни статі). Дискримінація як обмеження прав людини за будь-якою ознакою в сучасному світі давно зазнає критики, проте в українському науковому дискурсі проблематика права на тіло залишається достатньо маргіналізованою.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 40-48
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Debata o dekomunizacji na Ukrainie w 2015 roku: jak politycy „wygrali” z intelektualistami
The Debate on De-Communization in Ukraine in 2015: How Politicians ‘Won’ Against Intellectuals
Autorzy:
Stryjek, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1373592.pdf
Data publikacji:
2015-05-12
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
de-communization
public debate
mass media
discourse
intellectual field
human rights
freedom of speech
dekomunizacja
debata publiczna
środki masowego przekazu
dyskurs
pole intelektualne
prawa człowieka
wolność słowa
Opis:
This article analyses the de-communization laws passed in Ukraine in May 2015 and the public debate they evoked. The author presents the circumstances in which the laws were passed and describes the thought processes of their drafters from the Ukrainian Institute of National Remembrance. Three discourses are distinguished in the debate: the expert, the national-liberal, and the deconstructivist. With the exception of representatives of the national-liberal discourse, the debaters were critical of the laws and expected either their rejection by the president or their fundamental amendment. In the end, however, the laws passed into force in their first version. Drawing conclusions from this failure of the participants in the debate, the author analyses the relations between the intellectual field and the political field in Ukraine and also the internal relations of the former—between its participants within the country and abroad. In conclusion, the author ponders the strategy that should be adopted by Ukrainian intellectuals for the purpose of increasing their influence on the decision-making of politicians.
Źródło:
Kultura i Społeczeństwo; 2015, 59, 2; 117-145
2300-195X
Pojawia się w:
Kultura i Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies