Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "human genetic data" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Soft Law in International Governance
    Autorzy:
    Kwiatkowski, Paweł
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/684983.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    public international law
    soft law
    human genetic data
    Opis:
    The purpose of the article is to assess how the provisions resulting from international programmatic norms in the field of human genetic data are implemented. The presented study, adopting the perspective of institutional rationalism extended to the paradigm of legalism, considers examples of the implementation of these standards in selected legal systems – Germany, the United States of America and France. The selection of the research paradigm is preceded by a theoretical introduction, which presents three ways of conceptualizing the notion of soft law in the legal sciences. Following an outline of this legal regime in positivism, and the theories of rationalization and constructivism, the author focuses on the provisions of the International Declaration on Human Genetic Data of 16 October, 2003, which are compared with the legislative initiatives of Germany, the United States of America and France, to show the influence that the choices of states has on selection of the implemented standards and how they are implemented.
    Źródło:
    Adam Mickiewicz University Law Review; 2017, 7; 93-103
    2450-0976
    Pojawia się w:
    Adam Mickiewicz University Law Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Zakaz dyskryminacji genetycznej w prawie międzynarodowym publicznym
    Prohibition of genetic discrimination in public international law
    Запрет дискриминации по генетическим признакам в международном публичном праве
    Заборона генетичної дискримінації в міжнародному публічному праві
    Autorzy:
    Kofin-Brończyk, Klaudia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33353635.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    генетична дискримінація
    генетичні дані
    права людини
    генетическая дискриминация
    генетическая информация
    права человека
    genetic discrimination
    genetic data
    human rights
    dyskryminacja genetyczna
    dane genetyczne
    prawa człowieka
    Opis:
    Dyskryminacja genetyczna oznacza traktowanie kogoś w odmienny sposób ze względu na jego cechy genetyczne, które pozwalają stwierdzić, jakie predyspozycje zdrowotne ma człowiek. Przykładem jest genetyczne uwarunkowanie do zapadnięcia na chorobę Huntingtona czy ryzyko rozwoju raka jelita grubego. Z punktu widzenia prawa pojawia się ważny problem: czy wiedza o danych genetycznych może być wykorzystana w sposób, który będzie dyskryminował jednostkę? Przykładowo problem ten może polegać na tym, że ubezpieczyciel odmówi zawarcia z nami umowy dotyczącej ubezpieczenia na życie lub podwyższy naszą składkę. Pierwszą metodą badawczą jest analiza dogmatyczna, która obejmuje dwa elementy: metodę ilościową i jakościową przeprowadzenia inwentaryzacji prawa międzynarodowego oraz metodę prawnodogmatyczną, tj. krytyczną analizę literatury i orzecznictwa. Drugą metodą badawczą jest analiza prawnoporównawcza, która ma na celu porównanie regulacji występujących w uniwersalnym oraz regionalnym systemie praw człowieka. Celem niniejszego artykułu jest zbadanie, na ile kwestia zakazu dyskryminacji genetycznej jest uregulowa-na w prawie międzynarodowym publicznym. Dlaczego dyskryminacja genetyczna powinna być wyróżniona na tle ogólnych norm dyskryminacyjnych? Wiele aktów prawnych (np. Powszechna Deklaracja Praw Człowieka) zawiera ogólne normy antydyskryminacyjne. Przykłady dyskryminacji genetycznej wskazują jednak, że obecnie istniejące regulacje mogą okazać się niewystarczające. Artykuł jest także próbą odpowiedzi na pytanie, czym jest dyskryminacja genetyczna.
    Генетична дискримінація означає різне ставлення до людини через її генетичні особливості, які дозволяють визначити, яка схильність до здоров’я людини. Приклади включають генетичну структуру хвороби Гентінгтона або ризик розвитку колоректального раку. З юридичної точки зору виникає важлива проблема: чи можна використовувати знання генетичних даних у спосіб, який дискримінує особу? Наприклад, проблема може полягати в тому, що страховик відмовляється укладати з нами договір страхування життя або підвищує наш внесок. Першим методом дослідження є догматичний аналіз, який включає два елементи: кількісний та якісний метод проведення інвентаризації міжнародного права та юридично-догматичний метод, тобто критичний аналіз літератури та юриспруденції. Другим методом дослідження є порівняльно-правовий аналіз, метою якого є порівняння норм в універсальній та регіональній системі прав людини. Метою цієї статті є дослідити, наскільки питання заборони генетичної дискримінації врегульовано міжнародним публічним правом. Чому слід відрізняти генетичну дискримінацію від загальних дискримінаційних норм? Багато правових актів (наприклад Універсальна декларація прав людини) містять загальні антидискримінаційні норми. Однак приклади генетичної дискримінації вказують на те, що чинні правила можуть виявитися недостатніми. Стаття також є спробою відповісти на питання, що таке генетична дискримінація.
    Генетическая дискриминация означает иное отношение к человеку из-за его генетических признаков, которые определяют, какую предрасположенность к заболеваниям имеет человек. В качестве примера можно привести генетическую предрасположенность к болезни Гентингтона или риск развития колоректального рака. С юридической точки зрения возникает важная проблема: можно ли использовать данные о генетической информации таким образом, чтобы дискриминировать человека? Например, проблема может заключаться в том, что страховщик отказывается заключать с нами договор страхования жизни или увеличивает наш страховой взнос. Первый метод исследования – догматический анализ, который включает в себя два элемента: количественный и качественный метод изучения международного права и юридико-догматический метод, т.е. критический анализ литературы и судебной практики. Вторым методом исследования является сравнительно-правовой анализ, целью которого является сравнение положений, содержащихся в универсальной и региональной системе прав человека. Цель данной статьи – изучить, в какой степени запрет дискриминации по генетическим признакам регулируется международным публичным правом. Почему генетическую дискриминацию следует отличать от общих дискриминационных норм? Многие правовые документы (например, Всеобщая декларация прав человека) содержат общие антидискриминационные нормы. Однако примеры генетической дискриминации указывают на то, что существующих в настоящее время норм может быть недостаточно. Статья также является попыткой ответить на вопрос, что такое генетическая дискриминация.
    Genetic discrimination means treating someone differently because of their genetic traits, which make it possible to determine what health predispositions a person has. Examples include a genetic predisposition to Huntington’s disease or the risk of developing colorectal cancer. From a legal perspective, an important issue arises: can knowledge of genetic data be used in a way that is discriminatory towards the individual? For example, the problem may be that the insurer refuses to enter into a life insurance contract with us or increases our premium. The first research method is the dogmatic analysis, which includes two elements: the quantitative and qualitative method of making an inventory of international law and the legal-dogmatic method, i.e. the critical analysis of literature and case law. The second research method is a comparative legal analysis, which aims to compare regulations found in the universal and regional human rights systems. The aim of this article is to examine the extent to which the prohibition of genetic discrimination is regulated in public international law. Why should genetic discrimination be singled out against general anti-discrimination standards? Many legal acts (e.g. the Universal Declaration of Human Rights) contain general anti- -discrimination standards. However, examples of genetic discrimination indicate that current regulations may not be sufficient. This article also attempts to answer the question of what genetic discrimination is.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2023, 1; 165-180
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    European Court of Human Rights Case Law on Genetic Information in the Scope of International Biomedical Law
    Autorzy:
    Kwiatkowski, Paweł
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1831451.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-30
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    genetic data protection
    the right to respect for private life
    international biomedical law
    European Court of Human Rights case law
    Opis:
    The aim of the study is to analyze the case law of the European Court of Human Rights on genetic information in the scope of international biomedical law, as expressed in the International Declaration on Human Genetic Data and the Convention on the Protection of Human Rights and Human Dignity in the Field of Application of Biology and Medicine. The Court held that the genetic information is protected under the law of the Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms. The model of the right to respect for private life is reflected in its shape, as the Court noted in the Van der Velden v. The Netherlands and S. and Marper v. The United Kingdom cases. It leads to the conclusion that the provision of Article 8 of the Convention provides the protection of genetic information, subject to certain restrictions that are “in accordance with law” and “necessary in a democratic society”. Such conclusion is in compliance with art. 12, art. 17 (b) art. 21 (c) of the International Declaration on Human Genetic Data, and art. 11 of the Convention for the Protection of Human Rights and Dignity of the Human Being with regard to the Application of Biology and Medicine.
    Źródło:
    Adam Mickiewicz University Law Review; 2020, 11; 119-137
    2450-0976
    Pojawia się w:
    Adam Mickiewicz University Law Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies