- Tytuł:
-
Війна як фактор історичної трансформації фронтирів
War as a Factor in the Historical Transformation of Frontiers - Autorzy:
- Martynov, A.
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/51607652.pdf
- Data publikacji:
- 2023
- Wydawca:
- National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
- Tematy:
-
війна
глобалізація
історична легітимність
кордон
фронтир
war
globalization
historical legitimacy
border
frontier - Opis:
-
Поняття фронтир передає семантичний зміст феномену рухомого кордону. Мова йде не тільки про міждержавний кордон. На всіх етапах світової історії рухомими були міжцивілізаційні кордони. Балкани та Україна як приклади таких міжцивілізаційних кордонів між християнським та мусульманським світами були конфліктними на різних етапах світової історії. Стаття присвячена проблемі впливу історичного феномену війни на зміну фронтирів. Специфіка локальних війн на відміну від світових полягає в обмежені політичних цілей, масштабів військових дій, засобів збройної боротьбі в специфічній стратегії та тактиці. Світові війні по-суті є зіткненнями цивільного населення, одітого в шинелі. Війна світова повинна мати вагомі глобальні наслідки для всього світу. Головна ознака світової війни участь у ній найбільш потужних військових держав та основних міжнародних угруповань. Соціально-історичне поняття світова війна визначається за різними ознаками. З соціально-історичної точки зору подібний тип війни є наслідком переходу до загального військового обов’язку та домінування технічних засобів ведення війни. Саме технічному прогресу ХХ ст. людство зобов’язано кривавими війнами, які торкались всього суспільства включно з тилом. Крім соціальних та психологічних джерел конфліктів, які можуть розглядатись як втілення соціального феномену війн, не менше значення, як свідчить багатий досвід історії, мають і культурні, етнічні та політичні джерела конфліктів. Вихід із військового конфлікту пов’язаний із цілями його учасників та засобами, які вони використовують. Його тривалість та інтенсивність залежить від устремлінь опонентів від їх ресурсів часу та зусиль, які потрібні для розробки мирного рішення. Угоди, в яких чітко зафіксовано цілі ворогуючих сторін оговорено момент закінчення боротьби, зменшують тривалість конфлікту. Такий бліцкриг можливий і якщо одна з сторін відносно швидко домоглася своєї мети, а інша ворогуюча сторона прийняла цей факт, як знак своєї поразки. Тому потенційний переможець повинен уявляти удар по яким символам супротивник сприйме за свою поразку. У обмеженій війні її учасники виходять з розуміння, що сутичка між ними не повинна торкатись їх існування. Тотальна війна це боротьба на знищення. Воюючі готові використати будь-які заходи, аби знищити супротивника. За доби холодної війни існувала небезпека безпосередньої сутички між найбільшими державами та військово-політичними угрупованнями, або ризик поступового переростання локального конфлікту в глобальний. Путінська війна проти України це і війна проти ліберальної демократії та проти нового піднесення Заходу, який був би здатний у такому випадку модернізувати за ліберально-демократичним зразком російську автократію.
The concept of frontier conveys the semantic content of the moving border phenomenon. It is not only about the interstate border. At all stages of world history, intercivilizational boundaries were mobile. The Balkans and Ukraine, as examples of such intercivilizational borders between the Christian and Muslim worlds, have been in conflict at various stages of world history. The article is devoted to the problem of the influence of the historical phenomenon of war on the change of frontiers. The specificity of local wars, in contrast to world wars, lies in the limitation of political goals, the scale of military operations, and the means of armed struggle in a specific strategy and tactic. World wars are essentially the clashes of civilians dressed in overcoats. A world war should have significant global consequences for the whole world. The main feature of a world war is the participation in it of the most powerful military states and major international groups. The socio-historical concept of a world war is defined according to various signs. From a socio-historical point of view, this type of war is a consequence of the transition to general military duty and the dominance of technical means of warfare. It is the technical progress of the 20th century. humanity owes bloody wars that affected the whole society, including the rear. In addition to the social and psychological sources of conflicts, which can be considered as the embodiment of the social phenomenon of wars, cultural, ethnic and political sources of conflicts have no less importance, as evidenced by the rich experience of history. The way out of a military conflict is related to the goals of its participants and the means they use. Its duration and intensity depends on the aspirations of the opponents and their resources of time and effort needed to develop a peaceful solution. Agreements, in which the goals of the warring parties are clearly recorded and the moment of the end of the struggle is specified, reduce the duration of the conflict. Such a blitzkrieg is also possible if one of the parties achieved its goal relatively quickly, and the other opposing party accepted this fact as a sign of its defeat. Therefore, the potential winner must imagine a blow based on which symbols the opponent will perceive as his defeat. In a limited war, its participants proceed from the understanding that the conflict between them should not affect their existence. Total war is a struggle for destruction. The fighters are ready to use any measures to destroy the enemy. During the Cold War, there was a danger of a direct clash between the largest states and military-political groups, or the risk of a local conflict gradually turning into a global one. Putin's war against Ukraine is also a war against liberal democracy and against the new rise of the West, which would be able in such a case to modernize the Russian autocracy according to the liberal-democratic model. - Źródło:
-
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 7-18
2707-6776 - Pojawia się w:
- Проблеми всесвітньої історії
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł