Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "globalization;" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów

Dostawca treści

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 844
Tytuł:
Теоретико-методологічні аспекти поняття міжнародний імідж держави
Theoretical and Methodological Aspects the Concept of International Image of the State
Autorzy:
Єремєєва, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163432.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
nation branding
political marketing
state
globalization
foreign
policy
international state image-making
international relations
національний брендинг
політичний маркетинг
держава
глобалізація
зовнішня політика
міжнародний державний іміджмейкінг
міжнародні відносини
Opis:
The article considers the theoretical and methodological aspects of the formation of the international image of the state through: analysis of conceptual approaches to the concept of international image of the state; identification of factors influencing the formation of an effective image of the state in the international arena; formulation of essential features of the state image and determination of their influence on the international competitiveness of the state; defining criteria for assessing the international image; analysis of areas of international state image-making. The international image of the state is a strategic tool for strengthening the status of the state in the international arena and the main criterion for its effectiveness. The international image is formed under the influence of natural factors and purposeful activity of state and other actors. The author identifies specific features of the international image of the state: compliance with the level of political, socio-economic and cultural development of the state; emphasis on the brightest and specific characteristics of the state; the presence of significant emotional and psychological composition; easy to display object; symbolization of some aspects of state life. The main criterion for the effectiveness of the state image is to strengthen the status of the state in the international arena. The result of the analysis of the main directions of international state image-making is the allocation of three areas: geopolitical direction forms the idea of geographical space as a territory for domestic and foreign policy; marketing direction provides promotion of economic processes of the state on the world stage; branding direction based on the recognizability of formal and informal symbols of the state contributes to the recognizability of the state on the world stage. Thus, the international image is a manageable category that can be built according to the political or economic demands of the state.
У статті розглядаються теоретичні та методологічні аспекти формування міжнародного іміджу держави через вирішення наступних завдань: аналіз концептуальних підходів до визначення державного іміджу; визначення чинників, що впливають на формування ефективного іміджу держави на міжнародній арені; формулювання основних особливостей державного іміджу та визначення їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність держави; визначення критеріїв оцінки та аналіз структури міжнародного іміджу. Імідж є стратегічним інструментом зміцнення позицій і статусу держави та основним критерієм ефективності її діяльності на міжнародній арені. Міжнародний імідж формується під впливом об’єктивних чинників та цілеспрямованої діяльності державних та інших акторів. Автор визначає наступні особливості міжнародного іміджу держави: відображення рівня політичного, соціально-економічного та культурного розвитку держави; акцент на найяскравіших та специфічних характеристиках держави; наявність вагомої емоційної та психологічної складової; символізація деяких аспектів державного життя. Результатом змістовної характеристики іміджу держави є виділення трьох напрямків його формування: геополітичний напрям розглядає географічний простір як територію внутрішньої та зовнішньої політики; маркетинговий напрям забезпечує підтримку зовнішньоекономічної діяльності держави; брендинг сприяє розвитку формальних та неформальних символів держави та її пізнаваності у світі. Таким чином, міжнародний імідж є керованою категорією, що побудована відповідно до національних інтересів держави.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 61-77
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Гипертекст шклингвистическое проявление глобализации
Hypertext as the Linguistic Manifestation of Globalization
Autorzy:
ЧБМЕРКИН, СЕРГЕЙ Г.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/953452.pdf
Data publikacji:
2020-12-13
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
hypertext
globalization
electronic hypertext
non-linear formation
style
Opis:
This article is about hypertext as a phenomenon directly imbedded in globalization. The dynamie development of various nonlinear processes has led to the active development ofnon-linearity in language. This is most evident in the linguistic unit of the hypertext. In particular, the electronic hypertext reveals features that have never before existed in language, making the classification and regulation of these features at th s stage o f language leaming impossible, as the traditional definition o f standards is based on a linear languagelevel, and hypertext, a complicated non-hnear formation, with the signs o f other semiotic systems, in other languages, etc.
Źródło:
Stylistyka; 2012, 21; 359-370
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів
Theoretical and Methodological Aspects of Regionalism: Problems of Interaction of Border Regions
Autorzy:
Толстов, С.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676708.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
регіоналізм
глобалізація
інтеграція
міжрегіональне співробітництво
прикордонне співробітництво
трансрегіональне співробітництво
regionalism
globalization
integration
interregional cooperation
cross-border cooperation
trans-regional cooperation
Opis:
В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.
The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 7-41
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Позтическая норма в контексте глобалнзационньш и нациоцентрических процессов
Poetic Nor min the Context of Globalisation and Nationally Oriented Processes
Autorzy:
СЮТА, ГАЛИНА М.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/953455.pdf
Data publikacji:
2020-12-13
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
poetic language
poetic norm
globalization
nationally oriented processes
poetic vocabulary
Opis:
Variability of the poetic norm in the context of globalization and nationally oriented processes, corresponding as two parts o f modem creation o f culture, currently prevails. 1 he main conseąuence o f globalization in Ukrainian lingual creative practice at the end o f the twentieth and beginning of twenty-first century, and the poetry o f New York Group, are the rethinking and renewal o f the traditional lexical-and-semantic paradigms as paradigms relating to image and text creation, making an effort to place Ukrainian poetry in the context of the broadest expanse o f world literaturę. Nationally oriented processes lead to an increase attention to the lingual-and-aesthetic signs of national culture and to the verbalization the national-and-philosophical idea.
Źródło:
Stylistyka; 2012, 21; 371-383
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
К вопросу о путях достижения национальной безопасности в условиях глобализации: проблемы теории и практики в контексте внешней политики России и Польши
To the question of how to achieve national security during the eve of globalization: problems of theory and practice in the context of Russias and Poland foreign policy
Autorzy:
Романов, Владимир
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/565236.pdf
Data publikacji:
2016-07-01
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
национальная безопасность
глобализация
Россия
Польша
national security
globalization
Russia
Polska
Opis:
В статье рассмотрены изменения в трактовках понятия национальной безопасности, происшедшие под влиянием глобализационных процессов. Автор показывает как на политику обеспечения безопасности отдельных стран воздействуют особенности формирования и развития современного миропорядка. На основе анализа базовых документов в области национальной безопасности России и Польши в статье сравниваются приоритеты каждой страны в этой сфере, проявившиеся в конце ХХ – начале XXI века. Дана оценка не только общим позициям, но и различиям в подходах двух стран к проблемам достижения собственной национальной безопасности.
The article examines changes in the interpretation of the concept of national security under the influence of globalization. The author reveals the impact of formation and development of the contemporary world order on the security policy of separately taken countries. Based on analysis of the Russia’s and Poland’s basic documents in the field of national security he compares the priorities of each country in this sphere during the end of XX – beginning of XXI century. The conclusion demonstrates not only common positions, but also differences in the two countries’ approaches to the problems of their own national security.
Źródło:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2016, 1(2); 7-15
2450-5005
Pojawia się w:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблематизация свободы как фактора личностных идентификационных практик в эпоху глобализации
Autorzy:
Михеева, Ирина Б.
Середа, Юлия П.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158556.pdf
Data publikacji:
2011
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
freedom
personal identity
the life strategies of individual
globalization
social reality
Opis:
In the article specificity of the qualitative transformation of the contemporary personal identification practices and strategies in the context of actualization of positive and negative freedom is analyzed. The attempt to reveal ambiguity and discrepancy of the subject’s self-identification process which in modern conditions gets a «plastic» character of active functioning is made. The thesis that phenomenon «freedom» in it actual representations, which actively participating in formation and development of personal identity «plastics», opens in the macro social scale the possibilities of reflective and responsible formation by the individual her or his identity in the structure of diverse social practices is proved.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2011, 1(1); 89-102
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Вплив постмодерних реалій на процес трансформації політичних цінностей у світі і в Україні
Wpływ realiów postmodernistycznych na proces transformacji wartości politycznych w świecie i na Ukrainie
Autorzy:
Меньшеніна, Анна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489369.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
Postmodern
postmodernism
axiology
political values
globalization
nation state
Opis:
This article analyzes political values of the contemporary world and Ukraine in connection with conception of postmodernism. The article has focus on political science analysis of axiology like a determinant of the political life. Postmodern epoch has emerged after disillusionment with modernism ideals and its optimism. The person`s alienation from his/her origin, the change of industrial conditions, the senseless of revolutions, humanity`s self-destruction in world wars constituted an epoch of Postmodernism. The notion of postmodernism is described by philosophers as a new cultural tendency of Western societies. It can be characterized through the basic features such as openness and readiness for perception sociopolitical and cultural changes, freedom of self-expression, improvement of quality of life, care for ecology etc. For instance J.F. Lyotard used the concept of postmodernism to describe the condition of knowledge in the most highly developed societies. The emergence of the phenomenon of postmodern caused by the crisis of modernism`s metaphysical philosophy. According to J.F. Lyotard, modernism is losing its functors, great hero, great dangers, great voyages and great goal. In contrast postmodernism denies any kind of ideology, dominance, violence or war for the sake of peace and agreement. It contradicts monism, unification, totalitarianism and necessity of utopias. Also it approves the idea of diversity, the competition of paradigms and coexistence of diverse elements. Otherwise the conception of pluralism is the one of the main postmodernism feature. Postmodernism was emerged to explain the global conditions of the last decades of twentieth century. In consequence, it is intended for explaining the contemporary crisis phenomena and processes, finding new priorities, aims and tasks for humanity. That is why the transformation of social, cultural and economic lives tends to form the new basis of modern societies which faces a task of changing orientations and revaluation basic social and political values. A lot of philosophers agree to main idea of dominance the value consciousness over the ideological one. Nowadays axiological systems of the groups, societies or states become similar to each other. Political values can be considered like core and universal. They are characterized as rule of law, sovereignty, observation of human rights, individualism, freedom, equity, tolerance, peace, consensus, pluralism etc. These political values are basic for contemporary postmodern country. Despite the certain set of state`s political values postmodern nation state suffer from the tendencies of globalization which minimize the guide role of the nation state. That is why modern country needs to be rethought according to postmodern paradigm. Ukraine also needs to rethink the current and future status of its values and its place in the world`s order. On the one hand, declared by Ukraine its euro integration vector requires acceptance universal European political values such as dominance individual values over national ones, diversity of political behavior and prevailing role of global axiology over national. On the other hand, having a system crisis inherited from Soviet Union, Ukraine should form its own national identity on basis of national idea and then implement political and national values like responsibility, justice, dignity etc. After Ukrainian achieving independence from Soviet Union new values emerged such as democracy, freedom, constitutional state, observing human rights, justice and national patriotism. They were declared as the course of Ukrainian development but the implementation had faced some difficulties like reactionaries and oligarchic groups. To O. Babkina`s mind, the actual problem of modern Ukraine is both unity of Ukraine and its contradiction from external threat of its sovereignty. Moreover the dire threat of national integrity influenced over social consolidation, invoked forming sociopolitical values and determined geopolitical vector for Ukraine. Positive factors for Ukrainian axiological system are consolidation of national idea, overcoming the value cleavage among political elites and citizens, growing patriotism of financial groups and authority. To sum up, Ukraine is building its own Postmodern to be a competitive and perspective actor of foreign policy due to its efforts of overcoming the value cleavage of Ukrainian society and strengthen first positive achievements.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 199-204
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
От геополитики к геоглобалистике: проблема синтеза интересов и ценностей
From the Geopolitics to the Geoglobalistics: Problem of Synthesis of the Interests and Values
Od geopolityki do geoglobalistyki: problem syntezy interesów i wartości
Autorzy:
Левяш, Илья Я.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/497801.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:
globalization
interests
values
geopolitics
geoglobalistics
globalizacja
interesy
wartości
geopolityka
geoglobalistyka
Opis:
The subject of the article is an analysis of the dialectics of interests and values in the international politics so-called global actors. Purpose of the article corresponds to the main tasks of identification and self-identification of the actors of political activity. The transitive character of the world in the conditions of globalization demands the balanced recognition both a force of authority, and authority of a force. As a result more and more perspective is becoming a synthesis of two systems – interests and values – in new geoglobalistic thinking and practice.
Przedmiotem artykułu jest analiza dialektyki interesów oraz wartości w poli-tyce międzynarodowej tzw. globalnych aktorów. Celowi artykułu odpowiadają główne zadania identyfikacji oraz samoidentyfikacji aktorów działalności poli-tycznej. Przejściowy charakter świata w warunkach globalizacji wymaga zrówno-ważonego uznania zarówno siły autorytetu, jak i autorytetu siły. W rezultacie coraz bardziej perspektywiczną staje się synteza dwóch systemów – interesów oraz wartości – w nowym geoglobalistycznym myśleniu oraz praktyce.
Źródło:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2012, 12; 49-68
1642-1248
Pojawia się w:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Суверенні держави перед викликами глобалізації: аналіз сучасних концепцій
Suwerenne państwa wobec wyzwań cywilizacyjnych: analiza współczesnych koncepcji
Autorzy:
Кресіна, Ірина
Алєксєєнко, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489466.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
the nation state,
the transnational state,
sovereignty,
globalization,
world government
Opis:
The authors examine the national states development scenarios on the basis of two tendencies – the world government nascence and strengthening of the nation state. The ideas about inevitable formation to the 2000 year of the «world state» in the form of conflict-free and just united society of humanism in 1990-years failed. The possibilities of passing to more humane, just and intelligent society changed to the scenarios of split to parts civilization, contradictions between which were practically impossible to solve. By the end of XX century the determinative feature in investigation of the further existence of a sovereign state investigation becomes an inconsistency of the globalization process, which, despite expectations, at one time integrates and disjoins nations. The 1990s witnessed, that within global governance of the continuous "Shift of power" from governments of nation states to some new supranational structure of international management is not observed. Rather we talk about fundamentally new tendency of world development: at the global level both states and transnational formations own “the part” of power. The capital flows, which are consistently increasing, and products crossing national borders, making them more and more transparent, demand creation of coordinating bodies at the supranational level, but not as a shape of a "world government", but as collective actions of governments of several states. This model propsed by German political scientist W. Beck, is based on the idea of transnational state, namely community of states. The process of globalization provides arguments for supporters of the traditional theory of political realism, who claim, that in future development scenarios the main parts, as previously, belong to strong states and their nation interests, strength of which will be only increasing due to economic integration. The debates are kept only about whom in XXI century the leadership belongs to - traditional Western centers of power or East which grows stronger.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 8-17
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Модернизация России: Европейский вектор
Modernization of Russia: European Vector
Modernizacja Rosji: Europejski wektor
Autorzy:
Комаровский, Владимир
Kрeмeр, Пeтeр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/691494.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Rosja
modernizacja
globalizacja
UE
Russia
modernization
globalization
Opis:
Globalizacja, zdaniem autorów artykułu, zbliża nie tylko gospodarki różnych państw, ale stwarza określone przesłanki na rzecz stworzenia systemu globalnej etyki, czego dowodem jest kształtowanie się konsensusu w odniesieniu do szeregu kwestii związanych z wartościami humanitarnymi, które reprezentują syntezę Zachodu i Wschodu. Rosja jest niewątpliwie państwem europejskim, której jednak znaczna część położona jest w Azji, co jest formalną przeszkodą na drodze do członkostwa w Unii Europejskiej. W związku z tym obydwie strony muszą wypracować jakąś formę „uprzywilejowanego partnerstwa”, które zagwarantuje „paneuropejską jedność”. Mimo tego, że nastroje społeczne w Rosji i na Zachodzie nie sprzyjają zbliżeniu, konfrontacja pomiędzy Rosją i Europą zakończy się prędzej czy później. Dla dwustronnej współpracy nie ma bowiem alternatywy.
The article notes that globalization brings not only the economies of different countries, but also creates certain prerequisites for the formation of global ethics is already indicated by a consensus on a number of key humanitarian values, values which represent a synthesis of East and West. Russia is certainly a European country, which, however, has a considerable territory in Asia, which is a formal obstacle to its eventual entry into the EU. In this regard, it’s necessary to find a form of “privileged partnership” with it, which would provide “a pan-European unity”. Despite the fact that now in Russian society and in the West, dominated by very different sentiments, the confrontation between Russia and Europe end sooner or later. For both sides, cooperation is no alternative.
Źródło:
Eastern Review; 2016, 5; 17-24
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:
Eastern Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Teoretyczne i metodologiczne problemy państwa we współczesnym dyskursie politologicznym
Autorzy:
Глухова, Александра
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/687026.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
sovereignty, globalization, competitiveness, glocalization, extra system conflict, risks, methodological nationalism, cosmopolitan paradigm, inclusive sovereignty
suwerenność, globalizacja, konkurencyjność, glokalizacja, konflikt systemowy, zagrożenia, nacjonalizm metodologiczny, paradygmat kosmopolityczny, integracyjna suwerenność
суверенитет, конкурентоспособность, глобализация, глокализация, экстрасистемные конфликты, риски, методологический национализм, космополитическая парадигма, инклюзивный суверенитет
Opis:
The modern state is challenging with changings in traditional understanding and perception of its nature and properties, including the sovereignty and competitiveness. In the XXI century, both the safe a turesarevital. There are some reasons of it. State loses the political entity status and sovereign tyisused as a resource of the protection of national interests. Moreover, the political success is determined by the level of state competitiveness, it means legal capacity of public institutions and the high quality of decisions. Low quality of the state is undermining its competitiveness and there for a sovereignty.
Współczesne państwo stawia czoła wyzwaniom związanym ze zmianami w tradycyjnym rozumieniu i postrzeganiu jego natury i właściwości, w tym suwerenności i konkurencyjności. W XXI wieku obie te funkcje są niezbędne – z kilku powodów. Państwo traci status podmiotu politycznego, a suwerenność jest wykorzystywana jako zasób ochrony interesów narodowych. Co więcej, sukces polityczny zależy od poziomu konkurencyjności państwa, oznacza zdolność prawną instytucji publicznych i wysoką jakość decyzji. Niska jakość państwa podważa jego konkurencyjność, a tym samym suwerenność.
Современное государство оказывается перед многими серьезными вызовами, заставляющими пересматривать традиционные представления о его природе и свойствах, включая суверенитет и конкурентоспособность. В XXI в. одно невозможно без другого, как нежелательна и абсолютизация этих состояний. Государство утрачивает статус единственного политического субъекта, суверенитет рассматривается в качестве ресурса в защите национальных интересов, но успех определяется конкурентоспособностью государства, что во многом обусловлено дееспособностью государственных институтов и качеством принимаемых решений. Низкое качество государства подрывает его конкурентоспособность, а значит, и суверенитет.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 2
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ТЕРМІНИ КОМП’ЮТЕРНОЇ СФЕРИ В РІЗНИХ МОВАХ: ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
TERMS OF COMPUTER SPHERE IN DIFFERENT LANGUAGES: GLOBALIZATION PROCESSES
Autorzy:
Гаврилова, Олена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041794.pdf
Data publikacji:
2019-01-30
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
globalization process
computer terminology
languages
borrowings
terms
devices
lexis
proces globalizacji
terminologia komputerowa
języki
zapożyczenia
terminy
urządzenia
leksykon
Opis:
Artykuł analizuje wpływ światowych procesów globalizacyjnych w dzie dzinie technologii komputerowych na różne języki. Pokazano metody uzupełniania terminologii komputerowej poprzez zapożyczenia z języka angielskiego i tworzenie owej leksyki za pomocą tłumaczenia. Analizowany jest wpływ procesu globalizacji na język ukraiński. W artykule przedstawiono ocenę wpływu innych języków, zwłaszcza rosyjskiego i angielskiego na język ukraiński.
The influence of world globalization processes in the field of computer technologies on different languages has been considered in the article. The methods of replenishing the languages terminology due to the borrowings from the English language and creating computer terms with the help of translation have been shown. The influence of the globalization process on the Ukrainian language has been analyzed. The assessment of the other languages influences especially Russian and English on the Ukrainian language has been given in the article.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 1; 77-83
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особенности развития религии в условиях глобализации
Specific properties of the development of religion in the contekst of globalization
Autorzy:
Гавриленков, А.Ф
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/952011.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
globalization
religion
world religions
narodnostna-national religion
modern non-traditional religions
the Baha'i Faith
Opis:
Globalization is a reality of the modern world. Religion in the future will become an instrument of globalization spiritual sphere. Gradually in the world will appear religion that will correspond to the character of global processes, the religion of the globalizing world.
Źródło:
Pogranicze. Studia Społeczne; 2016, 27 cz. 1
1230-2392
Pojawia się w:
Pogranicze. Studia Społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ЕВОЛЮЦІЯ РОЛІ ДЕРЖАВИ У ЗАПОБІГАННІ ТА ПОДОЛАННІ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ
The state role evolution in preventing and overcoming of the economic crisis
Zmieniająca się rola państwa w zapobieganiu i zwalczaniu kryzysu gospodarczego
Autorzy:
Бурдяк, Олег
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/550707.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Wyższa Szkoła Biznesu i Przedsiębiorczości w Ostrowcu Świętokrzyskim
Tematy:
state functions evolution
economy and society globalization the integration process
crises
state running model economy
ewolucja funkcji państwowych globalizacja gospodarki i społeczeństwa
proces integracji
kryzysy gospodarcze
Opis:
The author argues that in all economically independent states, as well as in Ukraine, the mechanisms of optimization of the state economic role and private economic initiatives are being searched. However, the optimal combination of the market mechanism forces and state regulation in the long-term perspective failed to be reached almost anywhere, that leads to a permanent review of the economic and political forces impact, science impact on the relations between economy and state, entails a transition from the current, state running model to liberal economic policy or vice versa.
Autor udowadnia, że w każdym gospodarczo niepodległym państwie, również na Ukrainie, trwa poszukiwanie mechanizmu optymizacji roli gospodarczej państwa oraz inicjatyw prywatnych. Jednak w trwałej perspektywie nie osiągnięto optymalnego połączenia wysiłków mechanizmu rynkowego i regulacji rządowych. Wpływanie państwa na gospodarkę pociąga za sobą szereg zmian, m.in. przejście od modelu centralizacji gospodarki do modelu liberalnego lub odwrotnie.
Źródło:
Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne; 2013, 1; 81-100
2300-1739
Pojawia się w:
Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Витоки становлення теорії модернізації як процесу соціальних змін
Źródła stanowienia się teorii modernizacji jako procesu zmian socjalnych
Autorzy:
Бортніков, Валерій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489414.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
modernization
theory of modernization
social process
progress
evolution
globalization
Opis:
The origins of the scientific reflection of modernization as a social phenomenon date back to the 19th century, the time of the formation of evolutionary theory, which was reflected in the works of O. Cont, E. Durkheim, G. Spencer, K. Marx, etc. On the right remark of modern foreign scientists, the modernization theory – is «the phase that has in sociology and theory of the evolution been completed». Modernization, which at one time was interpreted as the emergence of a «new civilization model», forms the vector of transition from survival values to the values of selfrealization, to the further human development, which underlies a powerful emancipation potential. Modernization in the broadest sense is considered as a process of modernizing and improvement of all spheres of social relations; in the narrow one – as a complex set of transformations, which the social system experiences on the way of the evolution from the traditional agrarian society to the urbanized industrial one. The variety of historical experience in the modernization of societies that were (are) at various stages of civilization development, or have significant differences in culture and traditions, question the possibility of a global generalization, the definition of a stable set of institutions, structures, rules or procedures within a unified theory, the deduction of the common patterns that would serve as a benchmark for all countries and peoples. . The proof of this – are the unsuccessful attempts to develop a universal theory of modernization, based on the conceptual foundations of evolutionism by scientists in the second half of the 20th century. The development of the modernization theory started after the Second World War and disseminated in the 1950s–1960s. It should be emphasized that there was no single theory of modernization, even in the 1950s–1960s. As the researchers point out, it was rather a powerful intellectual movement. In its evolution, the modernization theory has conditionally passed three stages: 50–60, 60–70s and 80–90s of the 20th century. The liberalization of political practice and the modernization theory led to a reassessment of the idea of universal progress in historical evolution; to rethink the model of the development of civilizations, the concepts of «modernity» and «traditionalism». All this together contributed to expanding the boundaries of research and taking into account the influence of not only the center on the periphery, but also the periphery on the center. The main thing that one managed to overcome was stereotypical ideas about the civilization mission of the West in relation to other parts of the world, as well as to realize that the future of mankind is the harmonious combination and coexistence of different cultures that are being developed in accordance with its inherent trajectories of social development, rather than in a predetermined direction. Modern science is increasingly focused on the study of unique, critical, bifurcation and other nonlinear processes, where exclusive, to some extent, random events begin to play a special role that becomes relevant to macroevolution, changing the course of human evolution. The suddenness of the social changes taking place in a globalized world does not allow us to confidently determine the perspective models of countries and nations future development. Globalization, like any large-scale process, changes the usual way of life, and, along with many benefits, has painful consequences for some social groups. Globalization, according to modern scientists, «can’t be regarded as an ordinary linear scheme, at least because it in its existence holds both development and destruction at the same time». In addition, there are new challenges that require fundamentally new approaches to their solution.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 179-186
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 844

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies