Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "germany" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów

Dostawca treści

Podbaza

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 973
Tytuł:
Балканы, Германия и Австро-Венгрия накануне и в годы мировой войны в эстонской национальной историографии межвоенного периода
Balkans, Germany and Austria-Hungary on the eve and during the first word war in Estonian national historiography of the interwar period
Autorzy:
Улунян, Артём
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/909893.pdf
Data publikacji:
2012-01-01
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Балканы
Германия
Австро-Венгрия
Эстoния
историогрaфия
Межвоeнный период
Balkans
Germany
Austria-Hungary
Estonia
historiography
interwar period
Opis:
The article gives an overview of approaches that has been developed in interwar Estonian historiography of world affairs in the Balkans on the eve and during WWI. In that time the progress in the researchers of world history has been noticed in Estonian national historical science. Despite scarcity in their number and predominance among them of those who has been making only first steps in science, or so-called „beginners”, Estonian scholars have displayed certain achievements in this field. Young Estonian authors have focused their efforts on studies of German foreign policy combinations, internal weakness of the Austro-Hungarian Empire, strengthening of the national movements in Dual Monarchy and particular territorial interests of Great Powers. So-called young generation of the scholars has been influenced on the side of their elder „mentors”, specialists in world history, have defined Balkans as the fulcrum of WWI. The preponderance of German factor in their writings should be explained with the fact that Germany has been playing strong and active role in many spheres of Estonian life for a long time span. In some ways, it affected also sociological approach to analysis of world affairs. Both young and elder Estonian historians shared of socially oriented ideas of independent nationhood, which served as basic principal of their explanations of the international events and which has been seriously influenced by Estonia’s domestic situation.
Źródło:
Balcanica Posnaniensia Acta et studia; 2012, 19, 1; 181-196
0239-4278
2450-3177
Pojawia się w:
Balcanica Posnaniensia Acta et studia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Мы уже в Германии. Топчем фрицевскую землю …». Германия и немцы глазами евреев, советских солдат и офицеров. По страницам писем и дневников 1944-1945 гг.
„Jesteśmy już w Niemczech. Depczemy ziemi Fryców...”. Niemcy i ich kraj oczami Żydów, żołnierzy i oficerów sowieckich. W świetle listów i pamiętników 1944-1945
Autorzy:
Смиловицкий, Леонид
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/969443.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
вторая мировая война
СССР
красная армия
военные преступления
Евреи
оккупация Германии
second world war
USSR
red army
war crimes
Jews
occupation of Germany
II wojna światowa
ZSRR
Armia Czerwona
zbrodnie wojenne
Żydzi
okupacja Niemiec
Opis:
Artykuł jest poświęcony postrzeganiu Niemiec i Niemców przez Żydów walczących w Armii Czerwonej. Przed przekroczeniem niemieckiej granicy Żydzi, podobnie jak żołnierze radzieccy, byli pełni pragnienia pomszczenia śmierci swoich bliskich i bezprecedensowych zniszczeń. Żaden z nich nie miał jednak pojęcia, przed jak trudnym zadaniem (psychologicznych, moralnym i emocjonalnym) będzie musiał stanąć, gdy wejdą na terytorium wroga. Po przekroczeniu granicy nastroje te uległy zmianie. Miłosierdzie zastąpiło nienawiść. Spotkanie z prawdziwymi Niemcami, ich kulturą, architekturą, osiągnięciami postępu naukowo-technicznego, życiem rodzinnym wywołało zmianę nastrojów. Autor konkluduje, że pobyt w Niemczech dostarczył nieocenionego doświadczenia, które Żydzi mieli nadzieję wykorzystać w przywróceniu spokojnego życia w ZSRR. Uważali, że państwo radzieckie doceni ich wkład w ogólne zwycięstwo na froncie i tyłach, ale rzeczywistość okazała się inna. Zasługi Żydów w latach wojny nie doprowadziły do zaniku antysemityzmu w ZSRR. Za materiał do tej pracy posłużyły listy i pamiętniki radzieckich Żydów, żołnierzy Armii Czerwonej, które w ostatnim okresie (2012-2017) zostały zebrane w Diaspora Research Center Uniwersytetu w Tel Awiwie i po raz pierwszy są tu wprowadzane do obiegu naukowego.
Źródło:
Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 4; 227-249
1731-982X
Pojawia się w:
Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Досвід та особливості узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією
Experience and Peculiarities of Reconciliation of Contradictions between Germany and France
Autorzy:
Мітрофанова, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676601.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Франція
Німеччина
ЄС
де Голль
Аденауер
France
Germany
EU
de Gaulle
Adenauer
Opis:
Стаття присвячена дослідженню досвіду та особливостям узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією. Досліджуються позиції президентів Франції та канцлерів ФРН з теоретичних засад та практичних кроків втілення французько-німецького примирення. У статті досліджується проблема Ельзасу-Лотарингії, регіону з порубіжною ідентичністю, який неодноразово ставав причиною французько-німецьких суперечок та переходив зі складу однієї держави до іншої. Виокремлюється роль особистості у подоланні суперечностей між Німеччиною та Францією. Розглянуто чинник європейської інтеграції, який не тільки сприяв узгодженню суперечностей між Німеччиною та Францією, але перетворив дві держави на лідерів об’єднаної Європи. Проаналізовано Єлисейський договір та його реалізацію. Досліджено військове співробітництво Франції та Німеччини. Розкрито проблему історичної пам’яті та прагнення узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією. Доведено, що досвід та особливості узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією свідчать про те, що справжнє примирення двох провідних держав скерувало їхні зусилля на більш глобальну мету – утворення спільної Європи. Підсумовано, що механізми досягнення французько-німецького порозуміння є цікавими для вивчення та запозичення з урахуванням національних особливостей у примиренні інших європейських країн та регіонів з порубіжною ідентичністю. Французько-німецький досвід цілком може бути корисним для застосування у польсько-українських відносинах. Головний висновок із аналізу досвіду та особливостей узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією полягає у тому, що їхня реалізація призвела до неочікуваних та далекосяжних наслідків, які колись здавалися лише мрією. На початку європейської інтеграції у 50-х рр. ХХ ст. важко було уявити сучасний ЄС з його спільною валютою, Шенгенською зоною, розвиненою економікою, соціальними програмами. Французько-німецьке примирення трансформувалося у плідну роботу французко-німецького тандему, від успіху якого залежить не тільки майбутнє Франції та Німеччини, але еволюція всієї об’єднаної Європи.
The article is devoted to the study of the experience and peculiarities of reconciliation of contradictions between Germany and France. The positions of the Presidents of France and Chancellors of the Federal Republic of Germany regarding the theoretical foundations and practical steps of the implementation of French-German reconciliation are studied. This paper deals with the problem of Alsace-Lorraine, a region with a border identity, which repeatedly became the cause of Franco-German disputes and passed from one state to another. The role of the individual in overcoming the contradictions between Germany and France is highlighted. The factor of European integration is considered, which not only contributed to the reconciliation of contradictions between Germany and France, but also turned the two states into leaders of a united Europe. The Elysee Treaty and its implementation were analyzed. The military cooperation between France and Germany is investigated. The problem of historical memory and the desire to reconcile the contradictions between Germany and France are revealed. It is proved that the experience and peculiarities of reconciliation of contradictions between Germany and France testify to the fact that the real reconciliation of the two leading states directed their efforts towards a more global goal – the creation of a common Europe. It was concluded that the mechanisms for achieving Franco-German reconciliation are interesting for studying and borrowing, taking into account national characteristics in the reconciliation of other European countries, and regions with borderline identities. The French-German experience may be useful for application in Polish-Ukrainian relations. The main conclusion from the analysis of the experience and the peculiarities of reconciling the contradictions between Germany and France is that their implementation led to unexpected and far-reaching consequences that once seemed just a dream. At the beginning of European integration in the 50s of the twentieth century, it was difficult to imagine the contemporary EU with its common currency, the Schengen area, developed economy, social programs. Franco-German reconciliation was transformed into the fruitful work of the Franco-German tandem, on the success of which depends not only the future of France and Germany, but the evolution of the entire united Europe.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 106-124
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Використання праці німецьких переселенців з СРСР в економіці Третього рейху на завершальному етапі Другої світової війни
The Labor use of German Immigrants from the USSR in the Economy of the Third Reich at the Final Stage of World War II
Autorzy:
Мартиненко, В.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676877.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
радянські німці
Німеччина
сільське господарство
оборонна промисловість
Люфтваффе
Рейхскомісаріат у справах зміцнення німецької народності
Soviet Germans
Germany
agriculture
defense industry
Luftwaffe
The Reich Commissioner for the Consolidation of German Nationhood
Opis:
Мета дослідження полягає у розкритті механізму і особливостей залучення німецьких переселенців з СРСР до трудової повинності у нацистській Німеччині на завершальному етапі Другої світової війни. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму та об’єктивності, а також сукупність спеціальних та загальнонаукових методів. Наукова новизна. На основі залучення великого масиву архівних документів вперше в історіографії здійснено спробу комплексного висвітлення проблеми використання праці німецьких переселенців з СРСР в економіці Третього рейху. Висновки. Німецькі біженці, вивезені за рішенням нацистської влади упродовж 1943-1944 рр. з окупованих регіонів СРСР на батьківщину своїх предків, в умовах оголошеної тотальної війни закономірно стали частиною трудових ресурсів Третього рейху. Найбільша їх кількість виявилась сконцентрована у сільськогосподарському і промисловому секторах економіки. При цьому переміщення основної маси переселенців на територію Вартегау було обумовлено не об’єктивними потребами регіону у додатковій робочій силі, а геополітичними планами нацистського керівництва. Спроби окремих регіонів Німеччини заповнити гострий брак людських ресурсів у сільському господарстві за рахунок прибулих біженців не увінчалися успіхом. Їх сподівання розбилися об закостенілу позицію Гіммлера та його оточення, які не бажали виходити за рамки концепції використання німецьких переселенців і пов’язаних з нею бюрократичних механізмів. Певних поступок змогли домогтися лише чиновники, котрі відстоювали інтереси оборонно-промислового комплексу Німеччини. Більшість радянських німців у системі соціально-трудових відносин нацистської Німеччини значною мірою була зведена до рівня іноземної робочої сили, про що особливо наочно свідчать їхні взаємини з роботодавцями та умови проживання.
The study aims to reveal the mechanism and features of attracting German immigrants from the USSR to labor service in Nazi Germany at the final stage of World War II. The research methodology is based on the principles of historicism and objectivity and a set of special and general scientific methods. Scientific novelty. Based on the involvement of an extensive array of archival documents, for the first time in historiography, an attempt was made to comprehensively illuminate the problem of using the labor of German immigrants from the USSR in the economy of the Third Reich. Conclusions. German refugees were taken out by the decision of the Nazi authorities in 1943-1944. from the occupied regions of the USSR to the homeland of their ancestors, in the conditions of declared total war, they naturally became part of the Third Reich's labor resources. Most of them were concentrated in the agricultural and industrial sectors of the economy. At the same time, the bulk immigrants' movement to the territory of Warthegau was caused not by the objective needs of the region for additional labor but by the geopolitical plans of the Nazi leadership. Attempts by some areas of Germany to make up for the acute shortage of human resources in agriculture at the expense of the refugees who arrived were unsuccessful. Their aspirations were shattered by the inert position of Himmler and his inner circle. They did not want to go beyond the concept of using German settlers and the bureaucratic mechanisms associated with it. Only officials who defended the interests of the German military-industrial complex were able to achieve certain concessions. The majority of Soviet Germans in the system of social and labor relations in Nazi Germany were reduced mainly to the level of foreign labor, which is especially clearly evidenced by their relationship with employers and living conditions.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 89-114
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Локальні евакуації німецького населення окупованих регіонів СРСР взимку – навесні 1943 р.
German Population Local Evacuations from the USSR Occupied Regions in winter-spring 1943
Autorzy:
Мартиненко, В.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676567.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
етнічні німці
евакуація
Німеччина
СРСР
Україна
Росія
Білорусія
ethnic Germans
evacuation
Germany
USSR
Ukraine
Russia
Belarus
Opis:
Одним з елементів «тотальної війни», оголошеної нацистським керівництвом у лютому 1943 р., стали масові переміщення цивільного населення окупованих радянських територій у глибокий тил. Як правило, ці переселення мали добровільно-примусовий характер. Серед тих, хто також підлягав обов’язковій евакуації, виявилися й етнічні німці, які, зазвичай, користувались особливим покровительством з боку окупаційної адміністрації. Більшість з них, зрозуміло, не могла не побоюватися репресій після повернення радянської влади і тому вважала за краще відступити разом з вермахтом. У результаті протягом першої половини 1943 р. з декількох окупованих регіонів РРФСР, УРСР та БРСР у прискореному порядку були вивезені тисячі біженців німецької національності. Частина з них, за рішенням керівництва СС, залишилася на території рейхскомісаріату «Україна», інші ж відбули до імперського краю Вартегау та Генерал-губернаторства. Незважаючи на досить скромні масштаби, ці евакуації мали, як мінімум, два головних результати. По-перше, вони стали у певному сенсі прообразом (особливо на організаційному рівні) масових адміністративних переселень, які розгорнулися восени того ж року на території України. Деякі міркування (як, наприклад, ідея концентрації німецьких біженців на правому березі Дніпра або у Галичині) пізніше стануть за основу для подальших планів нацистського керівництва. По-друге, прибуття досить численного контингенту радянських німців до Рейху вимагало внесення низки змін до нормативно-правової бази, що регламентувала порядок їх натуралізації. Значна частина цих нововведень буде визначати долю більшості німецьких переселенців з СРСР практично до кінця війни. У межах даної статті на основі залучення значного масиву документів архівних фондів Німеччини розглянуто характерні особливості евакуації етнічних німців з окупованих регіонів Росії, України і Білорусії взимку – навесні 1943 р.
One of the elements of the “total war” declared by the Nazi leadership in February 1943 was the massive displacement of the civilian population of the occupied Soviet territories to the deep rear. As a rule, these movements were voluntary compulsory. Among those who were also subjected to mandatory evacuation were ethnic Germans, who, as a rule, enjoyed the special patronage of the occupation authorities. Most of them, of course, could not help fearing reprisals after the return of Soviet power and therefore preferred to retreat with the Wehrmacht. As a result, during the first few months of 1943, thousands of refugees of German nationality were quickly evacuated from several occupied regions of the RSFSR, the Ukrainian SSR, and the BSSR. Some of them, by decision of the SS leadership, remained on the territory of the Reichskommissariat “Ukraine”, while others left for the imperial region of Warthegau and the General Government. Despite their very modest scale, these evacuations had at least two main outcomes. First, they became, in a sense, a prototype (especially at the organizational level) of administrative relocations that unfolded in the autumn of the same year on the territory of Ukraine. Some considerations (such as the idea of the concentration of German refugees on the right bank of the Dnieper or in Galicia) would later form the basis for further plans of the Nazi leadership. Secondly, the arrival of a fairly large contingent of Soviet Germans in the Reich required several changes to the legal framework governing the procedure for their naturalization. A significant part of these innovations will determine the fate of the majority of German immigrants from the USSR practically until the end of the war. In the presented article, based on the involvement of a significant array of documents from the archival funds of Germany, the characteristic features of the evacuation of ethnic Germans from the occupied regions of Russia, Ukraine, and Belarus in winter-spring 1943 are considered.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 93-106
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«ЗЕМЛЯ БУДУЩЕГО» И «НЕОСВОЕННАЯ ЦЕЛИНА»: БЕЛОРУССИЯ НА НЕМЕЦКОЙ МЕНТАЛЬНОЙ КАРТЕ, 1914−1944 ГГ.
THE “PROMISED LAND” AND THE “VIRGIN SOIL”: GERMAN MENTAL MAPPING OF BELORUSSIA, 1914−44
Autorzy:
Баринов, Игорь
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/546493.pdf
Data publikacji:
2018-03-30
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
Germany, Belorussia,
First World War,
Second World War,
occupation policies,
mental mapping
Opis:
The article explores the dynamics of the formation of the image of Belorussia on the German mental map with a consideration of the German occupation policies during the First and Second World Wars. The author suggests that in 1915–18 the Germans tried to “invent” Belorussia in order to overcome the lack of knowledge about this region and, on the other hand strove to gain this “new land” and its population to ensure their own superiority in the East. It seems that the Kaiserreich was indeed tolerant to the profound cultural differences and sought to make use of the local regionalism in geopolitical sense. On the contrary, in the Nazi Germany the cultural differences were initially rejected in favor of the “master race”. In this respect, Belarusians were considered only as a mean to support of the forthcoming colonization. In the author’s opinion, there is much less continuity between the German war policies in the East in 1915−18 and 1941−44 than is generally accepted.
Źródło:
Civitas et Lex; 2018, 1(17); 62
2392-0300
Pojawia się w:
Civitas et Lex
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Niemiecka polityka socjalna a kryzys migracyjny
Relationship between German social policy and migration crisis
Autorzy:
Zydadlewicz, Maciej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/449316.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Instytut Badań Gospodarczych
Tematy:
kryzys migracyjny
polityka socjalna
Niemcy
migration crisis
social policy
Germany
Opis:
Motywacja: Europejski kryzys migracyjny jest obecnie jednym z głównych problemów społeczno-politycznych Europy. Wojny domowe, które rozpoczęły się w Syrii i Libii w 2011 roku, spowodowały napływ imigrantów do Europy. Sytuacja ta nasiliła się szczególnie w 2015 roku, zmuszając rządy państw europejskich do stworzenia warunków bytowych dla przybywających uchodźców. Docelowo bardzo duża część imigrantów dotarła aż do Republiki Federalnej Niemiec. Chęć ukazania jednej z przyczyn obrania akurat takiego kierunku migracji była głównym motywem wyboru tematu niniejszego artykułu. Cel: Celem artykułu jest analiza związków między niemiecką polityką socjalną a powstaniem kryzysu migracyjnego w tym państwie. Badanie zostało przeprowadzone za pomocą oceny mierników ilościowych. Analizie zostały poddane dane Eurostat oraz Federalnego Urzędu Statystycznego Niemiec dotyczące wniosków o azyl oraz przepływów migracyjnych, jak również ustawy Deutscher Bundestagu dotyczące świadczeń socjalnych dla uchodźców. Wyniki: Przeprowadzona analiza wykazała zależności między polityką socjalną prowadzoną przez rząd niemiecki a napływem imigrantów do tego państwa. Wysokie świadczenia socjalne dla uchodźców stanowiły jeden z głównych czynników przyciągających migrantów.
Motivation: The European migration crisis is currently one of Europe’s major socio-political problems. The civil wars, which began in Syria and Libya in 2011, caused an influx of migrants to Europe. This situation intensified especially in 2015, forcing European governments to create living conditions for arriving refugees. Ultimately, a very large part of immigrants arrived to the Federal Republic of Germany. The main motivation for choosing the subject of this article was to show one of the reasons for selecting exactly this direction of migration. Aim: The aim of the article was to analyse the relationship between German social policy and the emergence of a migration crisis in that country. The study was conducted using an evaluation of quantitative measures. The analysis was based on the Eurostat and the German Federal Statistical Office data on applications for asylum and migration flows, as well as the law of the Deutscher Bundestag concerning social benefits for refugees. Results: The analysis showed the relationship between the German government’s social policy and the influx of immigrants to that country. Substantial social benefits for refugees were one of the main factors attracting migrants.
Źródło:
Catallaxy; 2016, 1, 1; 17-29
2544-090X
Pojawia się w:
Catallaxy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Republika Federalna Niemiec–Chińska Republika Ludowa
The Federal Republic of Germany–People’s Republic of China
Autorzy:
Zyblikiewicz, Lubomir
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2035151.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Krakowska Akademia im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego
Tematy:
Niemcy
Chiny
stosunki ekonomiczne
relacje polityczne
ład światowy
Germany
China
economic relations
politic relations
world order
Opis:
Stosunki między Niemcami a Chinami charakteryzuje mocna dynamika i rozległość. Ich znaczenie dla przekształceń ładu światowego jest duże i wciąż rośnie. Układ sił między gospodarkami obu państw zmieniał się gwałtownie, odwracając pod pewnymi względami swoje role. Zmiany są jeszcze większe, gdy uwzględnimy cechy jakościowe obu gospodarek. Stosunek Niemiec wobec ChRL cechuje napięcie między interesami a wartościami lub wartościami materialnymi a niematerialnymi. Stojący na czele rządów, z wyjątkami, mocno opowiadali się za zwiększaniem zaangażowania Niemiec we współpracę z Chinami, dostosowując się do oczekiwań coraz to bardziej pewnych siebie Chin. Zmiany w gospodarce i polityce światowej, w szczególności w stosunkach między Stanami Zjednoczonymi a Chinami oraz wielostronne skutki pandemii, zaowocowały próbami zmian w polityce UE i Niemiec wobec Chin, jak również – prawdopodobnie silniejszymi – uwarunkowaniami i ograniczeniami dla nich.
The feature of the relationship between Germany and China are strong dynamics and large scope. Its impact on the transformations of the global order is huge and increasing. The balance of economic power between them has been changing dramatically, reversing in some regards their positions. The changes turn out more considerable in case of taking into account results of qualitative analysis of both economies. The distinct attribute of Germany’s approach to China is conspicuous tension between interests and values, embedded usually in traditionally meant world-order mindset. Nevertheless, with only few and transient exceptions, each chief of federal government has contributed suffi ciently strong support for ultimately assuring symbiotic cooperation with China while adjusting to the expectations of more and more assertive China. New developments in the world economy and politics, in particular in relations between the United States and China as well as wide-ranging consequences of the pandemia, have brought about some attempts of new policies of the EU and Germany as well as new – probably stronger – determinants and constraints.
Źródło:
Krakowskie Studia Międzynarodowe; 2020, 2; 259-293
1733-2680
2451-0610
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Międzynarodowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
German presidencies in the European Union in the 1990s. The term and the specificity of the presidency in the European Council
Autorzy:
Żurek, Marek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2139026.pdf
Data publikacji:
2011-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Germany in the European Union
European Council
Modern history of Germany
Presidency in the European Council
Opis:
A very important element of the structural and substantive functioning of the Council of the European Union is a cyclic Presidency (leadership) held for a period of six months by each Member State in turn in the system of the intergovernmental councils (the Council of the European Union and the European Council). The author of the present article would like to focus on the first two presidencies of the unifi ed Germany. Both took place in the 1990s – in the first decade of the country’s functioning after reunification. They also exemplify the ‘new’ Germany’s approach to the European integration, its deepening and widening. Germany wanted to dispel the doubts of the other EU Member States whether, as the united country, it would still support the process of integration. The 21st century proved the fears pointless.
Źródło:
Reality of Politics; 2011, 2; 235-271
2082-3959
Pojawia się w:
Reality of Politics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Moles [Talpidae] from the late Middle Miocene of South Germany
Autorzy:
Ziegler, R
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/21675.pdf
Data publikacji:
2003
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Paleobiologii PAN
Tematy:
Myxomygale gracilis
Leptoscaptor robustior
Middle Miocene
Mammalia
Leptoscaptor bavaricum
Talpidae
Germany
mole
Tenuibrachiatum storchi
paleontology
Opis:
The moles from the South German fissure fillings Petersbuch 6, 10, 18, 31, 35, 48 include 14 species, four of which are new: Leptoscaptor bavaricum gen. et sp. nov., Leptoscaptor robustior gen. et sp. nov., Myxomygale gracilis sp. nov. and Tenuibrachiatum storchi gen. et sp. nov. Most samples are characterised by their high species diversity. Talpa minuta is the most common species in nearly all samples. Leptoscaptor is characterised by a slender humerus and by the loss of lower antemolars. It is interpreted as a Miocene offshoot of the Scalopini. Myxomygale gracilis represents the latest record of the genus. Tenuibrachiatum storchi has a slender humerus and one lower incisor is lost. The species is structurally ancestral to the extant Urotrichus. The genus Pseudoparatalpa Lopatin, 1999 is considered a synonym of Paratalpa. The talpids of the Petersbuch fissures are in line with a Middle Miocene correlation of MN 7+8 as already indicated by the cricetids. The remains of desmans in the Petersbuch 6 fissure filling indicate the proximity of water. The presence of Urotrichini in nearly all samples, albeit scanty, suggests a forestal environment within the range of the owls, which preyed on them.
Źródło:
Acta Palaeontologica Polonica; 2003, 48, 4
0567-7920
Pojawia się w:
Acta Palaeontologica Polonica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Plesiosoricids from Early Oligocene fissure fillings in South Germany, with remarks on plesiosoricid phylogeny
Autorzy:
Ziegler, R
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22761.pdf
Data publikacji:
2009
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Paleobiologii PAN
Tematy:
plesiosoricid
Early Oligocene
Oligocene
paleontology
fissure filling
Germany
phylogenesis
Mammalia
Lipotyphla
Plesiosoricidae
Butselia
systematics
Opis:
The plesiosoricids from two fissure fillings from Möhren on the Franconian in South Germany are described. All belong to Butselia biveri. Möhren 12 correlates with the early Oligocene standard level Soumailles, corresponding to the Paleogene mammal unit MP 21, and Möhren 13 with the standard level Villebramar, which corresponds to MP 22. These occurrences represent the first record of the genus Butselia in Germany. A review of the known plesiosoricid species and a cladistic analysis of Butselia and Plesiosorex are presented. It shows the basal position of Butselia with respect to Plesiosorex, and the basal position of Plesiosorex soricinoides with respect to the other Plesiosorex species.
Źródło:
Acta Palaeontologica Polonica; 2009, 54, 3; 365-371
0567-7920
Pojawia się w:
Acta Palaeontologica Polonica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„OPOKA W KRAJU” WOBEC REFERENDUM PRZEDAKCESYJNEGO ORAZ WYBORÓW DO PARLAMENTU EUROPEJSKIEGO W LATACH 2003–2004
“OPOKA W KRAJU” AT THE TIME OF REFERENDUM BEFORE THE ACCESSION OF POLAND TO THE EUROPEAN UNION AND ELECTIONS TO THE EUROPEAN PARLIAMENT IN THE YEARS 2003–2004
Autorzy:
Zięba, Piotr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/512815.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
Germany
European Union
“Opoka w Kraju”
Giertych
Opis:
During the time of the European Referendum and elections to the European par-liament, the politicians of the League of Polish Families presented their views in the newspaper “Opoka w Kraju” among other publications. It was established and run by one of the most prominent politicians of the party – Maciej Giertych. On the basis of content analysis it must be stressed that the most characteristic feature of the views presented in “Opoka w Kraju” is a variation of the philosophy of Feliks Koneczny. According to his ideas, Germany represents the Byzantine civilization, whilst Poland belongs to the Latin civilization. Koneczny also believed that understanding between these civilizations is not possible. Maciej Giertych tried to adjust this theory to modern times. In his opinion the European Union is, in fact, ruled by Germany, therefore ac-cession to the organisation is harmful for Poland. Giertych also presented his ideas in other publications.
Źródło:
Polityka i Społeczeństwo; 2015, 13, 1; 83-91
1732-9639
Pojawia się w:
Polityka i Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Rękopisy Georga Wilhelma von Raumera w Bibliotece Uniwersyteckiej KUL
Die Manuskripte von Georg Wilhelm von Raumer in der Universitätsbibliothek der Katholischen Universität Lublin
Autorzy:
Zezula, Barbara
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1039981.pdf
Data publikacji:
2007-12-19
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Familie von Raumer
Deutschland
17. Jahrhundert
Manuskript
BU KUL
rodzina von Raumerów
Niemcy
XVII wiek
rękopis
von Raumer familie
Germany
17th century
manuscript
Opis:
Die in der Universitätsbibliothek der Katholischen Universität Lublin aufbewahrten Manuskripte des deutschen Archivars und Geschichtskenners Georg Wilhelm von Raumer (1800-1856) zählen ungefähr 45 Archiveinheiten. Sie stammen aus dem früheren Gut Langheinersdorf (heute Długie) in Niederschlesien. Diese Hinterlassenschaft enthält persönliche und Familiendokumente, Briefe und Korrespondenzen, Quellenexzerpte und Notizen, Hilfsmaterialien sowie kurze literarische, historische und wissenschaftliche Arbeiten des Schöpfers dieser Sammlung. Die Materialien werden in meiner Arbeit diesen Kriterien entsprechend präsentiert. Darunter befi nden sich Exzerpte und Kopien von Originaldokumenten, die die älteste Geschichte der Mark Brandenburg und der Stadt Berlin sowie die in Raumers Lebenszeit fallende Herrschaftszeit der Könige Friedrich Wilhelm III. und Friedrich Wilhelm IV. betreffen. Kopien der Korrespondenz zwischen den wichtigsten Persönlichkeiten im preußischen Staat zeigen ihre Ansichten zum Thema der Beziehungen zu Österreich, Russland und Frankreich sowie zu innenpolitischen Themen, u.a. was die politische Ordnung des preußischen Staates und seine Verfassung, die Vertretung der Stände und die Bauernbefreiung anbelangt. Aus den von seinen nächsten Familienmitgliedern geschriebenen Briefen werden die realen Lebensbedingungen am Ende des 18. und in der ersten Hälfte des 19. Jahrhunderts ersichtlich. Ausschnitte aus deutschen Zeitungen, kleine literarische Werke der Familie von Raumer sowie Tagebücher und Erinnerungen stellen wertvolle Quellen für wissenschaftliche Forschungen dar.
Źródło:
Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne; 2007, 88; 355-376
0518-3766
2545-3491
Pojawia się w:
Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Niemcy wobec Włoch w pierwszej fazie II wojny światowej (wrzesień 1939 – czerwiec 1940 r.)
Autorzy:
Żerko, Stanisław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/608266.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN w Warszawie
Tematy:
Germany
Italy
History
World War II
International relations
Niemcy
Włochy
historia
II wojna światowa
stosunki międzynarodowe
Opis:
The purpose of the study is to present the policy of Germany towards Italy in the period between the German assault on Poland on 1 September 1939 and the Italy’s accession to war on 10 June 1940. It was a difficult period for the bilateral relations because of the Mussolini’s decision not to join the war (non-belligeranza) despite alliances with Germany. Additional difficulties were caused by strengthening of the German-Soviet relations, especially the attack of the USSR on Finland. The German-Italian relations improved only after Mussolini expressed his readiness to join the war relatively quickly.
Cel studium stanowi przedstawienie polityki Niemiec wobec Włoch w okresie miedzy atakiem niemieckim na Polskę 1 IX 1939 r. a przystąpieniem Włoch do wojny 10 VI 1940 r. Był to okres trudny dla stosunków bilateralnych ze względu na decyzję Mussoliniego o nieprzystąpieniu do wojny (non belligeranza), mimo więzów sojuszniczych z Niemcami. Dodatkowe trudności wywołało zacieśnienie stosunków niemiecko-sowieckich, a zwłaszcza atak ZSRR na Finlandię. Poprawa stosunków niemiecko-włoskich nastąpiła dopiero w związku z wyrażaną przez Mussoliniego gotowością w miarę szybkiego przystąpienia do wojny.
Źródło:
Dzieje Najnowsze; 2020, 52, 2
0419-8824
Pojawia się w:
Dzieje Najnowsze
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Niemiecka Russlandpolitik na rozdrożu? Ewolucja polityki RFN wobec Rosji
IS THE GERMAN „RUSSLANDPOLITIK” AT THE CROSSROADS? THE EVOLUTION OF THE FEDERAL REPUBLIC OF GERMANY’S POLICY TOWARDS RUSSIA
Autorzy:
Żerko, Stanisław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/418786.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Akademia Marynarki Wojennej. Wydział Nauk Humanistycznych i Społecznych
Tematy:
RUSSIA
GERMANY
FOREIGN AFFAIRES
Opis:
The author is analyzing the policy of Germany towards Russia after the year 1991 and the efforts of the German side to keep the best relations with Moscow. The apogee in this respect was the government of Gerhard Schröder (SPD). The taking over of the go vernment by Angela Merkel (CDU) in 2005 slightly changed the assumptions of the German policy towards Russia, because the pro-Russian SPD was still part of the ruling coalition. In the years between 2009 and 2013, when the ruling coalition consisted of the CDU/CSU and the FDP, Germany-Russia relations worsened because of the aggressive policy of Moscow. It was even spoken of an “ice age” in these relationships, which in the author’s opinion was considerable exaggeration. The foundation of a new Great Coalition (of the CDU and the SPD) makes us suppose, that the policy of Berlin towards Moscow is going to be more lenient, than in the past years.
Źródło:
Colloquium; 2013, 5, 4; 57-78
2081-3813
2658-0365
Pojawia się w:
Colloquium
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 973

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies