Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "foreign education" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 173
Tytuł:
Шлях стандартизації навчання української мови як іноземної
Way of Standardization of Teaching Ukrainian Language as a Foreign
Autorzy:
Кушнір, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16644524.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
освітні мігранти
стандарт мовної освіти
мовний стандарт
українська мова як іноземна
educational migrants
language education standard
language standard
Ukrainian language as a foreign
Opis:
The article lights the process of standardization of requirements for the levels of proficiency in Ukrainian as a foreign language and the stages of creating standard requirements and pedagogical conditions for the implementation of the system of language training of educational migrants in Ukraine. Educational services of Ukrainian educational institutions are in demand in the international educational market and receive high ratings. According to the Ministry of Education and Science of Ukraine data 75 500 educational migrants were registered in 2021. In this regard, an important component of the general education of foreigners is their language training, focused on mastering the required level of Ukrainian for a certain stage of education in an educational institution. Therefore, language standards and language education standards are mandatory for Ukraine as a subject of the European educational space. Ukraine has already achieved a certain victory on the difficult path of language standardization and language education standardization and in 2021 the system of State testing and issuance of state certificates on the level of proficiency in the Ukrainian language was launched. Obstacles in this direction were associated with the constant delay in the drafting and adoption of the Law on the State Language, which was adopted only 28 years after the establishment of sovereignty – in 2019, and only in 2020 created the National Commission on State Language Standards. According to the author’s observations, the system of teaching the state language to educational migrants is built in accordance with two standards: language and language education. Language education is considered as one of the subsystems of the field of education, in which language and education appear as complex systemic tools for socializing the student’s personality. Language training involves the unity of three components: language (when the goal and result is the formation of communicative competence); educational-scientific and educational- professional (formation of professional-communicative competence) and adaptive (formation of socio-cultural competence). The article provides a retrospective review and systematizes the chronology of the creation of state standards of the Ukrainian as a foreign language training system for different contingents of educational migrants of Ukrainian educational institutions. The correlation of the stages of language education with the levels of proficiency in Ukrainian as a foreign language is also presented. Standardized descriptors-indicators of Ukrainian as a foreign language proficiency levels are given and structural elements of the future language education standard, which has not yet been approved at the state level, are proposed. The author also emphasizes the problems related to the lack of a language education standard, which can directly affect the quality of language training of many educational migrants in Ukrainian educational institutions.
У статті висвітлено процес стандартизації вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною та етапи створення стандартних вимог і умов реалізації системи мовної підготовки освітніх мігрантів в Україні. Освітні послуги українських освітніх закладів мають попит на міжнародному освітньому ринку і дістають високих рейтингів. За даними Міністерства Освіти й Науки України у 2021 році зареєстровано 75 500 освітніх мігрантів. У цьому зв’язку важливим компонентом загальної освіти іноземців стає їхня мовна підготовка, орієнтована на оволодіння необхідним рівнем української мови для певного етапу навчання в освітньому закладі. Тому мовні і мовноосвітні стандарти є обов’язковими для України як суб’єкта загальноєвропейського освітнього простору. Україна вже досягла певної перемоги на нелегкому для неї шляху мовної та мовноосвітньої стандартизації, і в 2021-ому році запрацювала система Державного тестування та видачі сертифікатів державного зразка про рівень володіння українською мовою. Перепони на цьому шляху були пов’язані з постійним гальмуванням укладання та прийняття Закону про державну мову, який було прийнято тільки через 28 років після затвердження суверенітету – в 2019 році, і лише у 2020-му році створили Національну комісію зі стандартів державної мови. За спостереженнями авторки статті, систему навчання державної мови освітніх мігрантів вибудовують відповідно до двох стандартів – мовних і мовноосвітніх. Мовна освіта розглядається як одна з підсистем сфери освіти, в якій мова й освіта постають як комплексні системні інструменти соціалізації особистості студента. Мовна підготовка передбачає єдність трьох складників: мовного (коли метою та результатом є формування комунікативної компетентності); навчально-наукового та навчально-професійного (формування професійно-комунікативної компетентності) і адаптаційного (формування соціокультурної компетентності). У статті проведено ретроспективний огляд і систематизовано хронологію створення державних стандартів системи навчання УМІ різних контингентів освітніх мігрантів українських ЗВО. Також подано співвіднесення етапів мовної освіти з рівнями володіння українською мовою як іноземною. Наведено стандартизовані дескриптори-показники рівнів володіння УМІ та запропоновано структурні елементи майбутнього мовноосвітнього стандарту, який ще не затверджено на державному рівні. Авторка також акцентує на проблемах, пов’язаних з відсутністю мовноосвітнього стандарту, що безпосередньо може впливати на якість мовної підготовки чисельних освітніх мігрантів в українських ЗВО.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 118-127
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:
Derzhaliuk, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Педагогіка викладання української як іноземної мови в медичному університеті
Pedagogy of Ukrainian Teaching as a Foreign Language in Medical University
Autorzy:
Васютинська, Єлена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539146.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
навчання іноземних студентів
іншомовне середовище
мовна підготовка
українська мова як іноземна
професійне мовлення
навчально-методичне забезпечення
навчально-методичні посібники
комунікативний підхід до навчання
education of foreign students
foreign language environment
language training
Ukrainian as a foreign language
professional speech
educational and methodological support
teaching aids
communicative approach to learning
Opis:
The article considers traditional methods of studying Ukrainian as a foreign language in higher medical educational institutions. Methods of teaching Ukrainian as a foreign language are presented in accordance with the level, knowledge, needs and interests of foreign students. It is noted that since the Ukrainian language was adopted as a national language, its function expanded in various spheres of public life. This led to the formation of a new branch of language education – the teaching of Ukrainian as a foreign language, which gradually began to establish itself as a language of higher education for foreigners. The pedagogy of teaching a foreign language, which is a fundamental science, is described, but to transfer such pedagogy to the teaching of a foreign language is illegal, because it differs from the purpose of teaching other subjects. When studying Ukrainian as a foreign language, it is not the accumulation of knowledge that is distinguished, but the mastery of foreign language activities. There are two stages in the study of a new vocabulary unit: a stage that involves the selection and presentation of new vocabulary material, and a stage that trains and acquires lexical speech skills in various types of speech activity. The importance of using three main types of visual material is emphasized: subject, pictorial and motor, which should effectively cover the realities of everyday life in relation to the presence of a foreign student in a new language environment. The role of listening in the perception of the Ukrainian language as a foreign language is analyzed. Because students will study with native speakers and will have to listen to numerous lectures on special topics. Direct communication with native speakers invited to classes is one of the ways to develop auditory perception and speech skills. An important skill that future doctors will need is the ability to work with a special medical text in the language of instruction.
У статті розглядаються традиційні методи вивчення української мови як іноземної у вищих медичних навчальних закладах. Методики викладання української мови як іноземної представлені відповідно до рівня, знань, потреб та інтересів іноземних студентів. Зазначено, оскільки українська мова була прийнята як державна, її функція розширювалася в різних сферах суспільного життя. Це призвело до формування нової галузі мовної освіти – викладання української мови як іноземної, яка поступово почала утверджуватися як мова вищої освіти для іноземців. Охарактеризовано педагогіку викладання іноземної мови, яка є фундаментальною наукою, але перенесення цієї педагогіки на навчання іноземної мови неправомірно, оскільки вона відрізняється від мети викладання інших предметів. При вивченні української мови як іноземної виділяється не накопичення знань, а оволодіння іншомовною діяльністю. Існує два етапи вивчення нової словникової одиниці: етап, який передбачає відбір і виклад нового словникового матеріалу, і етап, який тренує та набуває лексичних мовленнєвих навичок у різних видах мовленнєвої діяльності. Наголошується на важливості використання трьох основних типів наочного матеріалу: предметного, зображального і моторного, який повинен ефективно охоплювати реалії повсякденного життя стосовно присутності іноземного студента в новому мовному середовищі. Проаналізовано роль аудіювання у сприйнятті української мови як іноземної. Тому, що студенти навчатимуться з носіями мови та повинні будуть слухати численні лекції на спеціальні теми. Безпосереднє спілкування з носіями мови, запрошеними на заняття, є одним із способів розвитку слухового сприйняття та мовленнєвих навичок. Важливою навичкою, яка знадобиться майбутнім лікарям, є вміння прaцювати із спеціальним текстoм медичного спрямування на мові нaвчання.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 110-116
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Нина Орлова, Проектная деятельность в обучении русскому языку как иностранному (культурно-переводческий проект «Кухня народов Северного Кавказа». Из опыта международного сотрудничества ВМУ и ПГУ)
Autorzy:
Ndiaye, Iwona Anna
Орлова, Нина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2057431.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
project forms of education
project activities
Russian as a foreign language
interactive forms of education
project method
cuisine of the peoples of the North Caucasus
Opis:
This article deals with the project method as one of the universal modern teaching technologies in literature classes in the audience of foreigners studying Russian. The implementation of the Polish-Russian cultural and translation project “The Cuisine of the Peoples of the North Caucasus” is discussed. Using this particular example, the goals, sequence of actions, forms and results of the didactic process are described, and recommendations are given as regards working with students-philologists.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2021, 3, XXVI; 207-220
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zur Bedeutung des Schüleraustausches für interkulturelles Lernen
Pupil exchanges and their role in intercultural education
Autorzy:
Jakosz, Mariusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/15014256.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Schüleraustausch
Stereotype
Vorurteile
interkulturelles Lernen
Fremdsprachen
pupil exchange
stereotypes
prejudices
intercultural education
foreign languages
Opis:
Intercultural education is one of the most important goals of contemporary foreign language teaching. In order to keep pupils strongly motivated to learn foreign languages, they must be made to understand what benefits can be gained from a good command of foreign languages. It is due to international pupil exchanges that young people have the opportunity to come into direct contact with a foreign language, to experience foreign culture in real communicative situations, and in the process verify or overcome deeply rooted stereotypes and prejudices about certain nations. In the article, the author presents quantitative questionnaire results, which allows him to identify the heterostereotypes of Polish and German pupils as well as their attitude towards historical events and current bilateral relations. Additionally, the impact of pupil exchanges on how representatives of both nations see each other and on their further contacts has been discussed. The results obtained can serve not only as guidelines on how to work with stereotypes and prejudices in foreign language classes, but they might also help in effective preparation for the scheduled pupil exchange.
Źródło:
Glottodidactica. An International Journal of Applied Linguistics; 2022, 49, 2; 47-65
0072-4769
Pojawia się w:
Glottodidactica. An International Journal of Applied Linguistics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zum Stellenwert des Deutschen in Polen
The status of the German language in Poland
Autorzy:
Mihułka, Krystyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/911842.pdf
Data publikacji:
2020-06-01
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
German language in Poland; image of Germany and Germans in Poland; attitude of Poles towards the German language; German as a foreign language in primary and secondary education in Poland
Opis:
The German language in Poland has a very long tradition dating back to the 18th century. Over the centuries, under the influence of historical, political, economic and social factors, the image of Germany and Germans in Poland as well as the attitude of Poles towards the German language have been subject to continual evolution. The aim of this article is to discuss the position of the German language in Poland, mainly in the 21st century. Particular attention is paid to the discussion of the importance of this language in the Polish educational system in the past two decades, and the changing number of people learning, predominantly in primary and secondary education. Moreover, the reasons for the relatively high level of dislike of the German language among Poles (including learners of German) are presented and analysed. The discussion of the current status of German in our country is preceded by a brief historical outline showing the significance of the German language in Poland as well as the attitude of Poles towards this language over the centuries, beginning with the Old-Polish period
Źródło:
Glottodidactica. An International Journal of Applied Linguistics; 2020, 47, 1; 53-71
0072-4769
Pojawia się w:
Glottodidactica. An International Journal of Applied Linguistics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zróżnicowanie wyników testu na rozumienie zjawisk gramatycznych jako wskaźnik zindywidualizowanych procesów nabywania języka drugiego w grupie dzieci przedszkolnych i wczesnoszkolnych
Differences in results of the receptive L2 grammar test as an indicator of individualized L2 acquisition processes in preschool and early school-age children
Autorzy:
Bielicka, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/463504.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej
Tematy:
immersion foreign education
bilingual preschools
EFL learners
second language learning, L2 competency
kompetencja językowa,
nauczanie języków na poziomie przedszkolnym
wczesnoszkolne nauczanie języków obcych
szkoły dwujęzyczne
immersja
Opis:
This article presents the results of a test which examined the understanding of grammar by preschool and early school-age children who learn German by immersion. The results were statistically analyzed. Thanks to such parameters as the range, standard deviation and variation coefficient, it has been established that the examined groups of children are heterogeneous, which led to the conclusion that the process of foreign language learning by young children is of individualized character.
Źródło:
Lingwistyka Stosowana / Applied Linguistics / Angewandte Linguistik; 2017, 23; 91-105
2080-4814
Pojawia się w:
Lingwistyka Stosowana / Applied Linguistics / Angewandte Linguistik
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zakelijk vertalen in het universitaire vreemdetalenonderwijs: doelstelling en aanpak
Business translation in foreign language teaching in higher education: Aims and methodology
Autorzy:
Waterlot, Muriel
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1806743.pdf
Data publikacji:
2019-10-24
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
tłumaczenie drugiego języka; nauczanie języka obcego (FLE); dydaktyka tłumaczenia; międzykulturowe kompetencje komunikacyjne (ICC)
T2-translation; Foreign Language Education (FLE); translation didactics; intercultural communicative competence (ICC)
Opis:
Tłumaczenia biznesowe w nauczaniu języków obcych na wyższych uczelniach: Cele i metodyka Sonia Colina (2003) stawia tezę, że nauczyciele języków obcych mają trudności z określeniem właściwej metodyki przekładu w dydaktyce. W niniejszym artykule zbadano, w jakim stopniu spostrzeżenia dydaktyczne dotyczące rozwijania kompetencji interkulturowej w translatologii są spójne z założeniami funkcjonującymi w glottodydaktyce. Przedstawiamy zintegrowany model dydaktyczny, który jest wynikiem naszych poszukiwań, oraz niektóre wyniki badania pilotażowego, w którym zintegrowany model został przetestowany pod względem wykonalności podczas praktycznych zajęć tłumaczenia w ramach programu nauczania języka obcego. Zakelijk vertalen in het universitaire vreemdetalenonderwijs: doelstelling en aanpak Sonia Colina (2003) stelt dat docenten vreemde talen moeite hebben met het bepalen van een didactische benadering van het vertaalonderwijs in het vreemdetalenonderwijs (VTO). Op zoek naar een oplossing zullen we onderzoeken in hoeverre de didactische inzichten uit de vertalersopleiding voor de bevordering van de interculturele communicatieve competentie (ICC) compatibel zijn met die voor verbetering van diezelfde competentie in het VTO. Na een overlap in betekenis en inhoud van een aantal kernbegrippen uit beide onderwijsdomeinen te hebben bevestigd, konden we een gecombineerd didactisch model (hierna model 1) definiëren voor de verbetering van de ICC in VTO-vertaling. De combinatie van de twee modellen komt neer op de implementatie van elementen van de functionele benadering (Nords-model) bij de vertaling naar een ICC-model dat wordt gebruikt in het VTO (Van Kalsbeek-model). In dit artikel presenteren we enkele bevindingen van een pilotstudie waarin model 1 werd getest op de implementeerbaarheid ervan in vertaalcolleges in het kader van het onderwijs Nederlands als Vreemde Taal.
According to Sonia Colina (2003) foreign language teachers have difficulties in determining a didactic approach to teaching translation in foreign language education (FLE). In search of a solution, we will examine to what extent the didactic insights in Translation Studies on intercultural communicative competence (ICC) are compatible with those for the enhancement of the same competence in FLE. In this article we present some findings of a pilot study in which an integrated didactical model was tested on its implementability in the framework of translation classes for Dutch Foreign Language Teaching.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2018, 66, 5 Special Issue; 121-134
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zagraniczna polityka kulturalna i edukacyjna Niemiec
Germanys Foreign Cultural and Educational Policy
Autorzy:
Ulatowski, Rafał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2092048.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Nauk Politycznych i Studiów Międzynarodowych
Tematy:
Cultural policy
Foreign policy
Education
Cultural institutions
Literature review
Scientific literature
Polityka kulturalna
Polityka zagraniczna
Edukacja
Instytucje kultury
Przegląd literatury
Piśmiennictwo naukowe
Opis:
Polityka kulturalna i edukacyjna stanowi "trzeci filar" polityki zagranicznej Niemiec. Pomimo licznych zapewnień niemieckich polityków o jej "fundamentalnym" znaczeniu, naukowe jej opracowania stanowią rzadkość. Celem pracy jest przedstawienie historii, ewolucji oraz celów zagranicznej polityki kulturalnej i edukacyjnej Niemiec. Polityka ta jest stałą i istotną częścią niemieckiej polityki zagranicznej. Charakteryzuje się ciągłością i stabilnością. W niemieckiej klasie politycznej panuje konsens co do jej celów i instrumentów. Jej podstawę tworzą stabilne, cieszące się długą historią instytucje. O sukcesach tej strategii świadczy wysokie miejsce Niemiec w rankingach oceniających markę państwa. Dziesiątki lat wytężonej pracy sprawiły, że obraz Niemiec jest różnorodny i pozytywny. (abstrakt oryginalny)
Cultural and educational policy constitutes the 'third pillar' of Germany's foreign policy. In spite of numerous assurances on the part of German politicians concerning its 'fundamental' importance, there are few academic studies devoted to it. The aim of the article is to trace the history, evolution and aims of German cultural and political foreign policy, which remains a permanent and crucial part of Germany's foreign policy and is characterised by continuity and stability. There is a consensus among the German political class as to the aims and instruments of the AKPB. It is realised through stable institutions with a long history. The success of the AKBP is evidenced by Germany's high placement in country brand rankings. Decades of hard work have produced a diverse and positive image of Germany. (original abstract)
Źródło:
Stosunki Międzynarodowe - International Relations; 2017, 53, 3; 105-121
0209-0961
Pojawia się w:
Stosunki Międzynarodowe - International Relations
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie matematycznych zadań tekstowych w rozwijaniu kompetencji gramatycznych w dydaktyce języka polskiego jako języka edukacji szkolnej cudzoziemców
The use of math word problems in developing grammatical competences in didactics of Polish as foreigners’ school instruction language
Autorzy:
Jędryka, Beata Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2147061.pdf
Data publikacji:
2022-04
Wydawca:
Towarzystwo Kultury Języka
Tematy:
Polish language
second language
mathematics
word problem
mathematics education
glottodidactics
methodology of teaching Polish as a foreign language
verbal inflection
nominal inflection
grammatical competence
lexical competence
Opis:
The number of students with the experience of migration has been growing year by year in Polish schools. They need to learn Polish relatively fast for educational purposes. This paper presents, based on a pilot glottodidactic experiment, the observations of how foreign children could be helped to learn Polish using simple math exercises. The demonstrated outline of the didactic innovation is aimed at showing how the repeatability of language sequences in the narration of the exercises affects the development of students’ grammatical and lexical competence.
Źródło:
Poradnik Językowy; 2022, 793, 4; 39-56
0551-5343
Pojawia się w:
Poradnik Językowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie analizy ważności-realizacji do badania jakości usług edukacyjnych w zakresie nauczania języków obcych
Applying importance-performance analysis in examining the quality of foreign language educational services
Autorzy:
Lotko, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/324687.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Politechnika Śląska. Wydawnictwo Politechniki Śląskiej
Tematy:
język obcy
usługi
nauczanie
jakość
foreign language
services
education
quality
Opis:
Celem opracowania było wykazanie użyteczności analizy ważności-realizacji do pomiaru i oceny jakości usług nauczania języków obcych. Badanie przeprowadzono metodą ankietową. Kwestionariusz ankiety składał się z dwóch części. Pierwszą stanowiły pytania metryczkowe, charakteryzujące uczniów, a drugą, merytoryczną, atrybuty jakościowe usług nauczania języków obcych. Analiza wyników przeprowadzonego badania pozwala stwierdzić, że należy dążyć do doskonalenia parametrów związanych z niezawodnością oraz dostępnością świadczonych usług. Przeprowadzona analiza literatury wykazała, że skale ważności-realizacji dotychczas nie były wykorzystywane do pomiaru jakości usług nauczania języków obcych, zatem wypełnienie tej luki stanowi element innowacyjny w opracowaniu.
The purpose of this paper was to prove the usefulness of importance-performance scales in measurement and evaluation of the quality of foreign language education services. The study was carried out with the use of a survey method. The questionnaire was composed of two parts. The first part consisted of demographical questions characterizing students and the second part, the substantial one, encompassed quality attributes of foreign language education services. The analysis of the results of the study demonstrates that it is necessary to improve parameters connected with reliability and availability of provided services. The analysis of literature demonstrates that importance-performance scales have not yet been used for the measurement of the quality of foreign language education services, therefore filling this gap constitutes the innovative element of the study.
Źródło:
Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska; 2018, 131; 311-318
1641-3466
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wybrane aspekty stosowania technologii mobilnych w edukacji językowej
Selected aspects of incorporating mobile technologies into language acquisition
Autorzy:
Dziedzic, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/540674.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
ICT in education
foreign language teaching
mobile teaching
mobile technologies
mobile apps
Opis:
The present article deals with selected aspects of using mobile devices as tools supporting language acquisition. It contains definitions of basic terms connected with m-learning as well as indicates the most crucial reasons for employing mobile technologies in education and major problems and difficulties connected with using m-learning. Furthermore, the author shows the most popular types of mobile applications that can be helpful in teaching a foreign language as well as draws the reader’s attention to main tendencies in m-learning development.
Źródło:
Społeczeństwo. Edukacja. Język; 2015, 3; 45-51
2353-1266
2449-7983
Pojawia się w:
Społeczeństwo. Edukacja. Język
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
WWW jako nowoczesna tablica
WWW as Modern Blackboard
Autorzy:
ZAPAŁA-KRAJ, Marta
BABIARZ, Mirosław Zbigniew
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/457743.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski
Tematy:
internet
edukacja
nauczanie
obawy
zalety
młodzież
angielski jako język obcy
komunikacja
zmiany
niechęć
dostosowanie
Internet
education
teaching
concerns,
advantages
youth
English as foreign language communication
change
distaste
adjusting
Opis:
Niniejszy artykuł porusza kwestię zmian, jakie zachodzą w obszarze nauczania języka obcego, a które związane są z wprowadzaniem nowych technologii do szkół w Polsce. Porównano, jak zmiany te wpływają na uczniów oraz nauczycieli tak w Polsce, jak w Stanach Zjednoczonych. Podkreślono również, że polscy nauczyciele bardzo niechętnie podchodzą do wdrażania narzędzi cyfrowych do procesu edukacji. Wyodrębniono także przyczyny lęków i obaw nauczycieli na całym świecie, związanych z takim zmianami.
The paper addresses the issue of changes taking place in an area of foreign language education, which are related to the introduction of new technologies into schools in Poland. The article compares how these changes affect students and teachers both in Poland and in the United States. It also stresses that Polish teachers are reluctant to implement the digital tools in the process of education. Also, there were isolated the causes of anxiety and worry amongst the teachers worldwide, associated with such changes.
Źródło:
Edukacja-Technika-Informatyka; 2015, 6, 3; 26-32
2080-9069
Pojawia się w:
Edukacja-Technika-Informatyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Współczesne koncepcje specjalistycznej edukacji językowej studentów prawa w Polsce i w Niemczech w stronę profesjonalizacji kształcenia
Contemporary concepts of specialist language education of law students in Poland and Germany towards the professionalization of education
Autorzy:
Biedroń, Lena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/686017.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
konwergencja regulacji prawnych
kształcenie języków obcych na wydziałach prawa
glottodydaktyka
metodyka nauczania
convergence of legal regulations
foreign language education in law faculties
glottodidactics
teaching methodology
Opis:
The European and Polish glottodidactics follow the changing reality of language education, which is influenced by the Council of Europe and the European Union’s promotion of plurilingualism and multilingualism. The analysis of the language education system at the law faculties in Poland and Germany aims at recognising the concept of language education of Polish and German law students, looking for innovative didactic and methodological solutions and for the way of implementing European standards by universities. Demonstration of curriculum similarities and differences in the field of teaching a foreign language against the background of legal regulations in the academic systems favours the development of new didactic solutions and encourages deeper reflection on the methods of professional education.
Glottodydaktyka europejska i polska podążają za zmieniającą się rzeczywistością kształcenia językowego, na którą wpływ mają propagowane przez Radę Europy i Unię Europejską idee różnojęzyczności i wielojęzyczności. Analiza systemu kształcenia językowego na wydziałach prawa w Polsce i w Niemczech ma na celu poznanie koncepcji kształcenia językowego polskich i niemieckich studentów prawa, szukanie nowatorskich rozwiązań dydaktyczno-metodycznych oraz sposobu wdrażania przez uczelnie standardów europejskich. Wykazanie podobieństw i różnic programowych w zakresie nauczania języków obcych na tle regulacji prawnych, dokonujących się w systemach akademickich, sprzyja wypracowaniu nowych rozwiązań dydaktycznych oraz skłania do głębszej refleksji na sposobami profesjonalnego kształcenia.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Iuridica; 2019, 86; 113-133
0208-6069
2450-2782
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Iuridica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 173

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies