Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "forced migrants" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
The Situation of Forced Migrants from Ukraine in Europe after Russian Military Aggression and the Problems of Ukraine’s Migration Policy in These New Conditions
Autorzy:
Pozniak, Oleksiy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2233814.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
Ukraine
forced migrants from Ukraine
Russian war against Ukraine
forced migrants from Ukraine in Europe
migration policy
Opis:
This article assesses the situation of forced migrants from Ukraine in European countries. I use data from the Statistical Bureaux and sociological institutions of Ukraine and recipient countries and from international organisations. Semi-structured interviews with experts were conducted in order to expand the information base of the research and obtain more substantiated analytical results and the trends of forced migration from Ukraine since 24 February 2022 were investigated. An attempt was made to explain the difference between the data from various sources regarding the migration of Ukrainians caused by the Russian war against Ukraine. The hierarchy of problems of forced migrants from Ukraine is determined on the base of in-depth interviews of experts. An attempt was made to estimate the impact of the forced migration of Ukrainians on local markets of goods and services. The recommendations for minimising the irreversible migration losses of the population of Ukraine are developed.
Źródło:
Central and Eastern European Migration Review; 2023, 12, 1; 159-181
2300-1682
Pojawia się w:
Central and Eastern European Migration Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Badania wśród uchodźców i przymusowych migrantów – rozważania metodologiczne i etyczne
Research Among Refugees and Forced Migrants—Methodological and Ethical Considerations
Autorzy:
Jaworska, Dorota
Alieva, Khedi
Boryczko, Marcin
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1372728.pdf
Data publikacji:
2019-05-31
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
przymusowi migranci
uchodźcy
badania biograficzne
etyka badań
forced migrants
refugees
biographical research
research ethics
Opis:
Celem artykułu jest identyfikacja etycznych napięć pomiędzy poznawczą funkcją nauki, humanitarnymi przyczynami podejmowania pracy badawczej i jej praktycznymi celami w badaniach prowadzonych wśród przymusowych migrantów. Różnice pomiędzy badaczami i badanymi w wymiarach statusu społecznego, ekonomicznego i politycznego wyznaczają wyzwania budowania relacji etycznych, rozumianych nie tylko jako spełnienie imperatywu „nie szkodzić” poprzez zapewnienie bezpieczeństwa osobom badanym i ochronę ich przed nadużyciami. W zespole złożonym z badaczy o statusie zewnętrznym i wewnętrznym wobec badanej grupy rozważamy możliwości wyrównywania niesymetrycznych relacji, tworzenia relacji opartych na wzajemnych korzyściach oraz zaangażowania badanych w proces badawczy. Źródłem refleksji jest analiza raportów badawczych oraz doświadczenia własnej pracy badawczej prowadzonej wśród przymusowych migrantów przez współautorów niniejszego tekstu.
The aim of the article is to identify ethical tensions between the cognitive function of science, humanitarian reasons for undertaking research work, and its practical goals in research conducted among forced migrants. Differences between researchers and respondents in the dimensions of social, economic, and political status determine the challenges of building ethical relationships, not only as meeting the imperative of “do no harm” by ensuring the safety of the subjects and protecting them from abuse. In a team composed of researchers with an external and internal status towards the studied group, we consider the possibilities of equalizing asymmetrical relationships, creating relationships based on mutual benefits, and the involvement of respondents in the research process. The source of reflection is the analysis of research reports and the experience of own research work carried out among forced migrants by co-authors of this text.
Źródło:
Przegląd Socjologii Jakościowej; 2019, 15, 2; 202-227
1733-8069
Pojawia się w:
Przegląd Socjologii Jakościowej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Візуальні виміри соціокультурної інтеграції родин вимушених переселенців в Україні (на матеріалах українсько-польського проєкту)
Visual dimensions of socio-cultural integration of forced migrants’ families in Ukraine (based on the Ukrainian-Polish project)
Autorzy:
Ivankova-Stetsiuk, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062749.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
візуальні матеріали
соціокультурна інтеграція
культурні цінності та смисли
родини вимушених переселенців
visual materials
socio-cultural integration
forced migrants’ families
cultural values and meanings
Opis:
Стаття присвячена виявленню евристичного потенціалу візуальних матеріалів у вивченні культурних цінностей і смислів, у контексті проблеми пошуку оптимальних шляхів соціокультурної інтеграції сімей вимушених переселенців та спільнот-реципієнтів. Дослідження базується на методологічних засадах соціальної культурології, що передбачає розгляд творів мистецтва як індивідуальних випадків реалізації культурних форм. У статті використано матеріали фотовиставки „Надія. Сім’я. Громада” – українсько-польського проекту, покликаного привернути увагу до проблем і потреб людей, які постраждали внаслідок військового конфлікту на сході України. Здійснено аналіз фотографій, присвячених особливостям соціокультурної інтеграції сімей сходу України та Криму. Описано формат стенду-кейсу та його конструктивні елементи. Окреслено основні принципи соціокультурного менеджменту виставкового проекту „Надія. Сім’я. Громада”. Доведено важливість візуальних матеріалів у вивченні інтеграційних процесів у сучасних українських громадах.
The article is devoted to identifying the heuristic potential of visual materials in the study of cultural values and meanings, in the context of the problem of finding optimal ways of socio-cultural integration of forced migrants’ families and recipient communities. The study is based on the methodological principles of social culturology, which involves the consideration of artworks as individual realization cases of cultural forms. The article uses materials from the photo exhibition „Hope. Family. Community”. This Ukrainian-Polish project is designed to draw attention to the problems and needs of people affected by the military conflict in Eastern Ukraine. The analysis of photos of the peculiarities of the socio-cultural integration of families from Eastern Ukraine and Crimea has been made. The format of the stand-case and its structural elements are described. The basic principles of socio-cultural management of the exhibition project „Hope. Family. Community” are outlined. The importance of visual materials in the study of integration processes in modern Ukrainian communities has been proven.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 157-167
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
War-driven wave of Ukrainian emigration to Europe: an attempt to evaluate the scale and consequences (the view of Ukrainian researchers)
Autorzy:
Libanova, Ella
Pozniak, Oleksii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/10581789.pdf
Data publikacji:
2023-02-24
Wydawca:
Główny Urząd Statystyczny
Tematy:
migration
forced migration
refugees
temporary protection
return of migrants
migration policy
Opis:
The article aims to evaluate the scale and consequences of the emigration of Ukrainians triggered by the military aggression of the Russian Federation. The paper also attempts to determine the composition of the refugees. The first weeks of the military aggression saw the most active departure of the population from Ukraine, after that the number of those seeking refuge decreased. According to the estimation of the Ptukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine based on the data from the State Border Guard Service, the number of ‘refugees from the war in Ukraine’ reached 3 million as of the end of June 2022. The emigrants are mainly residents of Kyiv and Kharkiv, which results in a much higher specific weight of people with higher education than the national average. This fact combined with an orientation towards employment rather than social assistance (a mentality that is relatively close to Europeans), suggests a high probability (especially compared to the same emigrants from other countries, including Syria and Afghanistan) for most Ukrainian women to successfully adapt to life across the border. This is especially true for those who came to Poland, due to the minimal linguistic and cultural differences between the countries. The potential amount of irreversible migration losses, depending on the military and economic factors, ranges from 600–700 thousand to 5–5.5 million people. Considering the fact that approximately 3 million Ukrainians had already been staying (working) abroad before 2022, the war is likely to result in a demographic catastrophe for Ukraine, whose demographic potential has been utterly exhausted.
Źródło:
Statistics in Transition new series; 2023, 24, 1; 259-276
1234-7655
Pojawia się w:
Statistics in Transition new series
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Two German-Jewish rescue programmes launched in Great Britain, 1933–1939
Autorzy:
Rosner, Anna M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1892092.pdf
Data publikacji:
2021-06-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Jews
Germany
Great Britain
migrants
migrations
forced migrations
forced displacement
voluntary migrations
refuge
Kindertransports
intellectuals
Holocaust
internment
Opis:
Between 1933 and 1939 many British organisations, as well as individuals, who witnessed the rise of Nazi Germany, the implementation of anti-Jewish laws, and growing anti-Semitism, decided to take action. There were numerous attempts aimed at supporting Jews living in the Third Reich, either by providing them with money or by helping them emigrate. This article describes two largest such programmes, i.e. the Kindertransports, and an unnamed action focused on intellectuals, scientists, and artists. The article first discusses the character of both, and then proceeds to explore the question of the character of the migrations presented, as well as the differences between migration and refuge seeking. It concludes with the issue of post-war mobility of the participants of both programmes.
Źródło:
European Spatial Research and Policy; 2021, 28, 1; 25-44
1231-1952
1896-1525
Pojawia się w:
European Spatial Research and Policy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Forced Migration from Ukraine during the Russian-Ukrainian War: impact on the EU and Ukraine
Вынужденная миграция из Украины во время российскоукраинской войны: влияние на ЕС и Украину
Autorzy:
Atamanenko, Alla
Avhustiuk, Mariia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28408706.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
full-scale invasion
forced migration
foreign migration
migrants
refugees
external migration
Ukraine
EU countries
полномасштабное вторжение
вынужденная миграция
международная миграция
мигранты
внешняя миграция
Украина
страны ЕС
Opis:
The full-scale invasion of Russia into Ukraine on February 24, 2022, which was accompanied by the violation of humanitarian law and the demolition of civilian infrastructure, has led to the emergence of forced migration. Millions of people left the country within a short period. On March 4, the EU Temporary Protection Directive was reactivated in response to the unprecedented flow of migrants from Ukraine. EU countries have opened their borders to migrants from Ukraine, providing them with shelter and assistance. Poland and its neighbouring states, such as Romania, Moldova, Hungary, as well as the Czech Republic, Slovakia, Germany, Austria, received the highest quantity of migrants. The wave of migration has had a noticeable influence on the functioning of labour markets and employment, even in those regions of Ukraine which have not been exposed to military activity. Comprehensive studies show that external migration, among other factors, will significantly affect the demographic situation in Ukraine due to the increase in the number of people who do not plan to return from abroad. A key factor in the crisis is the fact that the majority of these people is youth of employable age and children. Besides, educational migration from Ukraine to EU countries has also increased significantly. The influx of immigrants who have established themselves in the nations of the European Union have significantly impacted the labour markets of these countries, putting a considerable strain on the public funds of the host countries. The question of Ukrainian immigrants’ ability to engage in activities such as schooling (including access to educational opportunities for children), employment, residence, and healthcare in both the immediate and long-term future is coming to the fore. Ukrainian and international scholars alike have done numerous studies on external migration from Ukraine; nonetheless, the forced migration resulting from the full-scale military invasion of Ukraine has yet to be adequately examined. Subsequently, the article is intended to examine the displacement circumstances in Ukraine and the EU and to evaluate the consequence of compulsory external migration in Ukraine and the EU.
Полномасштабное вторжение России в Украину 24 февраля 2022 года, сопровождавшееся нарушением агрессором гуманитарного права, разрушением гражданской инфраструктуры, привело к вынужденной миграции. За короткое время страну покинули миллионы людей. Беспрецедентный поток мигрантов из Украины привел к возобновлению 4 марта Директивы ЕС о временной защите. Страны ЕС открыли свои границы для мигрантов из Украины, предоставив им кров и помощь. Наибольшее количество мигрантов приняла Польша, а также другие соседи Украины – Румыния, Молдова, Венгрия, а также Чехия, Словакия, Германия, Австрия и другие. Волна внешней миграции существенно повлияла на функционирование рынков труда и занятости даже в тех регионах украинского государства, в которых не ведутся боевые действия. Исследования показывают, что внешняя миграция, помимо прочих факторов, существенно повлияет на демографическую ситуацию в Украине из-за увеличения количества людей, которые не планируют возвращаться из-за границы. Важным кризисным фактором является то, что мигрантами являются в основном молодые люди трудоспособного возраста и дети. Значительно увеличилась и образовательная миграция из Украины в страны ЕС. В то же время мигранты, обосновавшиеся в странах ЕС, влияют на изменения на рынке труда и сфере занятости, создают дополнительную нагрузку на бюджеты принимающих стран и т.д. Встает вопрос доступа украинских мигрантов к таким сферам жизни, как образование (в том числе доступ к образованию детей), доступ к рынку труда и жилью, здравоохранению в краткосрочной и долгосрочной перспективе. Внешняя миграция из Украины неоднократно становилась объектом исследований украинских и зарубежных ученых. В то же время вынужденная миграция, связанная с полномасштабным военным вторжением в Украину, является недостаточно изученным явлением. Целью статьи является анализ миграционной ситуации в Украине и ЕС, определение влияния вынужденной внешней миграции на Украину и ЕС.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 3(38); 38-59
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies