Temat: enforcement measures - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Adwokat jako reprezentant zobowiązanego w administracyjnym postępowaniu egzekucyjnym
Attorney as a representative of obliged to enforcement of proceedings in administration
Autorzy:: Wach, Bogna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/956947.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Akademia im. Jakuba z Paradyża w Gorzowie Wielkopolskim
Tematy:: egzekucja administracyjna
adwokat
radca prawny
wierzyciel,
zobowiązany
organ egzekucyjny
środki egzekucyjne
the enforcement proceedings in administration
legal adviser
attorney,
public institutional creditor
obliged
enforcement measures
enforcement authorities
Opis:: The aim of this paper is to highland an issue participation of attorney to enforcement of proceedings in administration. The polish act on enforcement proceeding in administration does not explicit participate of professional representative on the part of obliged on proceedings. Enforcement measures monetary and nonmonetary obligation are very complicated and complex issue for obliged. Strengthen efforts to ensure adequate legal aid are necessary to ensure the protection of obliged interests and rights
Źródło:: Studia Administracji i Bezpieczeństwa; 2017, 2; 103-118
2543-6961
Pojawia się w:: Studia Administracji i Bezpieczeństwa
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Проблеми застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які мають вади зору
Problematic Aspects of the Detention Enforcement as a Preventive Measure to Suspects and Accused with Vision Impairment
Autorzy:: Робертівна Туманянц (Robertivna Tumanyants), Ануш (Anush)
Олександрівна Крицька (Oleksandrivna Krytska), Ірина (Iryna)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2185490.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: примусові заходи
тримання під вартою
інвалідність
порушення зору
катаракта
preventive measures
detention enforcement
physical disabilities
vision impairment
cataract
Opis:: The use of preventive measures such as detention enforcement is due to the restriction of fundamental rights. Particularly noteworthy is the issue of the feasibility of choosing this preventive measure for people with vision impairment. The aim of the research is determining the system of general standards of detention of persons with physical disabilities (in particular, visually impaired). The empirical base of the research is the national legislation of Ukraine, international acts, decisions of the European Court of Human Rights, data of the Integrated State Register of Court Decisions. The methodological basis is a set of general and special scientific methods, in particular, formal-legal (legal- technical) method of research, hermeneutical method, statistical method, system-structural method. On the basis of the research, taking into account the legal position of the ECtHR, the authors propose to distinguish the general standards of detention of persons with physical disabilities (in particular, visually impaired), such as: (1) detention should be reasonable in time; (2) it should not lead to health deterioration (compared to the natural course of the disease); (3) the prisoner should be provided with adequate medical care at an appropriate level; (4) the physical condition of the person in custody should not make him or her dependent on other persons being held with him or her in custody; (5) the conditions in which the person is remanded in custody must be appropriate to the physical condition of the person and cannot be considered separately from the person’s disability; (6) constant more intense surveillance should be provided to prevent any deterioration in health than might be the case if the person were not imprisoned; (7) if there is an appropriate medical finding that a person is not in custody, he or she should be considered by a competent subject for a possible change in the measure of detention or place of detention. The authors pointed out some shortcomings in the legislation and the law enforcement practice of this issue.
Застосування запобіжних заходів, зокрема тримання під вартою, пов’язане з обмеженням основних прав людини. З огляду на це на особливу увагу заслуговує питання про доцільність вибору цього примусового заходу для людей з порушеннями зору. Мета наукової роботи полягає у визначенні системи загальних стандартів тримання під вартою осіб з обмеженими фізичними можливостями (зокрема, людей з вадами зору). Емпіричною базою дослідження є національне законодавство України, міжнародні акти, рішення Європейського суду з прав людини, дані Єдиного державного реєстру судових рішень. Методологічною основою статті є сукупність загальнонаукових та спеціальних наукових методів, а саме: формально-юридичний (юридико-технічний) метод дослідження, герменевтичний метод, статистичний метод, системно-структурний метод. На основі дослідження з урахуванням правових позицій ЄСПЛ автори пропонують виділити загальні стандарти тримання під вартою осіб з обмеженими фізичними можливостями (зокрема, з вадами зору). Йдеться про такі положення: (1) тримання під вартою має бути розумним за терміном; (2) воно не повинно призвести до погіршення здоров’я (порівняно з природним плином хвороби); (3) ув’язненому має надаватися необхідна медична допомога на належному рівні; (4) фізичний стан особи, утримуваної під вартою, не повинен ставити її в залежність від інших осіб, що перебувають разом з ним під вартою; (5) умови, в яких особа перебуває під вартою, повинні відповідати її фізичному стану і не можуть розглядатися окремо від інвалідності особи; (6) має бути забезпечено постійний нагляд з метою недопущення погіршення стану здоров’я – інтенсивніший, ніж той, що міг би мати місце, якщо б особа не була ув’язнена; (7) за наявності відповідного медичного висновку про неможливість тримання особи під вартою його має розглянути компетентний суб’єкт на предмет можливої зміни запобіжного заходу або місця утримання. З урахуванням виокремлених у роботі стандартів, а також на підставі аналізу вітчизняної судової правозастосовної практики та правових позицій, сформульованих в рішеннях Європейського суду з прав людини, автори вказують на деякі недоліки законодавства та правозастосовної практики з цього питання та формулюють пропозиції щодо їх подолання.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 71-81
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Обмежувальний припис як справа окремого провадження у цивільному процесі україни
Restricting Instruction as a Case of Separate Proceedings in the Civil Procedure of Ukraine
Autorzy:: Andriievska, Liudmyla
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2076582.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: responsibility
domestic violence
abuse
child
law enforcement
special measures
відповідальність
насильство в сім’ї
жорстоке поводження
дитина
органи внутрішніх справ
спеціальні заходи
Opis:: The article is devoted to a study on the new institute of civil justice in Ukraine - a restrictive regulation, which is defined as a form of protection of any person from domestic violence. The research analyzes statistics on appeals to law enforcement agencies with allegations of domestic violence, the number of open criminal proceedings on these facts and reports of suspicion, the number of cases of administrative offenses, the trend of increasing applications, because in 2019 the National Police In Ukraine, 141 814 allegations and reports of offenses and other events related to domestic violence were registered, and in 2020 this figure increased by a third to 208 784. The case law on the procedure for consideration by courts of applications for issuance and extension of a restrictive order, on the amount of evidence submitted in a particular case has been studied separately; requirements for the application for the issuance or extension of a restrictive order, the terms of consideration of such applications, the procedure for their appeal. The paper identifies the legal features and shortcomings of the restrictive order, the period for which such an order is issued, the measures in accordance with which (which) the person of the offender may be assigned certain responsibilities. The aim of the article is to discuss current issues in the field of law enforcement response to cases of domestic violence and the use of restrictive regulations as a measure to combat this phenomenon in civil proceedings. The concept of responsibility for domestic violence and abuse of family members has been studied. The Law of Ukraine “On Preventing and Combating Domestic Violence”, the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence was opened for signature in Istanbul (Turkey) on May 11, 2011 and an explanatory report. Based on the analysis of theoretical views of scientists and current legislation of Ukraine, a description of special measures to prevent domestic violence. The author suggested the possibility of issuing a restraining order at the stage when the offender has not yet been prosecuted (criminal or administrative) for domestic violence, simplified the list and requirements for evidence to be submitted to the court together with the application for continuation of the restrictive prescription. General scientific research methods were used in the work, namely empirical - description, and theoretical - analysis, generalization.
Стаття присвячена дослідженню відносно нового інституту цивільного судочинства України – обмежувального припису, який визначається як форма захисту будь-якої особи від домашнього насильства. В науковій роботі проаналізована статистика щодо звернень до правоохоронних органів з заявами про вчинене насильство в сім’ї, кількість відкритих кримінальних проваджень за даними фактами та повідомлень про підозру, кількість справ про адміністративні правопорушення, досліджена тенденція зростання заяв, адже в 2019 р. Національною поліцією України було зареєстровано 141 814 заяв та повідомлень про вчинені правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством, а у 2020 р. цей показник зріс на третину та склав 208 784. Окремо досліджена судова практика щодо порядку розгляду судами заяв про винесення і продовження обмежувального припису, про обсяг доказів, які подавались в тій, чи іншій справі; вимоги до заяви про видачу чи продовження обмежувального припису, строки розгляду таких заяв, порядок їх оскарження. В роботі визначені юридичні особливості та недоліки обмежувального припису, строки на який такий припис видається, заходи, відповідно до якого (яких) на особу кривдника можуть бути покладені певні обов›язки. Метою статті є обговорення актуальних проблем, що існують у сфері реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та застосування обмежувального припису як заходу протидії даному явищу в цивільному процесі. Досліджено поняття відповідальності за вчинення насильства в сім’ї та жорстокого поводження членів сім`ї один до одного. Проаналізований Закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами відкрита для підпису в Стамбулі (Туреччина) 11 травня 2011 р. та пояснювальна доповідь до неї. На основі аналізу теоретичних поглядів науковців і чинного законодавства України надано характеристику спеціальних заходів щодо попередження насильства в сім’ї. Автором запропоновано можливість видачі обмежувального припису саме на стадії, коли особу кривдника ще не притягнуто до певного виду відповідальності (кримінальної або адміністративної) за вчинене домашнє насильство, запропоновано спростити перелік та вимоги щодо доказів, які повинні бути надані до суду разом з заявою про винесення чи продовження обмежувального припису. У роботі були використані загальнонаукові методи дослідження, а саме емпіричні – опис, та теоретичні – аналіз, узагальнення.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 2(34); 99-112
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Granice stosowania przymusu egzekucyjnego w poborze należności o charakterze publiczno-prawnym
The Limits of Enforcement/Ceorcion Proceedings in the Recovery of Public Law Receivables
Autorzy:: Król, Małgorzata
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/567243.pdf
Data publikacji:: 2016-10-10
Wydawca:: Olsztyńska Szkoła Wyższa
Tematy:: limits of coercion measures
przymus egzekucyjny
granice stosowania przymusu dobrowolne wykonywanie
obowiązków
należności publicznoprawne
enforcement proceedings
voluntary performance of duties
public law claims
Opis:: Zapewnienie bezpieczeństwa finansowego państwa, rozumianego jako sprawnośćjego funkcjonowania, nie jest możliwe bez odpowiednich wpływów dochodów budżetowych. Istotna jest w związku z tym właściwa realizacja przez wszystkie podmioty obowiązków o charakterze publicznoprawnym. Niestety, społeczeństwo nie jest grupą modelowo zorganizowaną i obowiązki nie zawsze są dobrowolnie wykonywane, co wiąże się z koniecznością stosowania przymusu państwowego. Celem niniejszego artykułu jest ukazanie elementów wyznaczających granice stosowania sankcji egzekucyjnej, a także próba ustalenia znaczenia elementu dobrowolności w uiszczaniu danin publicznych. Pomimo iż finanse publiczne objęte są władztwem państwowym – jednym z przejawów władczego działania państwa jest możliwość użycia w celu realizacji określonych obowiązków środków egzekucyjnych – istotne jest, że mechanizmy przymusu nie mogą nie mieć granic. Oznacza to, że wszelkie działania zmierzające do uzyskania niskiego poziomu zaległości wobec budżetu państwa oraz wysokiego wskaźnika efektywności egzekucji, mogą być prowadzone wyłącznie z uwzględnieniem prawnych ram stosowania przymusu. Jest to kluczowy wniosek wynikający z przedstawionych przez autorkę rozważań.
The long-term assurance of financial security of the state- understood in terms of its efficient functioning- cannot be ascertained without appropriate financial inflows. The proper execution of all public obligation duties by its administrative entities is therefore of the foremost significance. Regrettably society in its totality does not represent an exemplary organized group and obligations are often fulfilled very reluctantly, which requires some form of state coercion. The aim of this article is to point out the elements staking out the limits in the application of enforcement penalties, as well as an attempt to assess the element of voluntariness in the payment of public receivables. However, even though public funds are subject to fiscal state sovereignty – one of its elements being the application of law enforcement proceedings in order to recover liabilities – it must not be that enforcement mechanisms applied are haphazardly and without legal guidelines. Therefore all executive measures taken in order to achieve the lowest level of liability towards the State budget and the highest efficiency ratio in the recovery of due payments have always be applied within the legal framework of public law.
Źródło:: Warmińsko-Mazurski Kwartalnik Naukowy, Nauki Społeczne; 2015, 4; 61-78
2084-1140
Pojawia się w:: Warmińsko-Mazurski Kwartalnik Naukowy, Nauki Społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: The Polish AML System as a Threat to the Realization of Constitutional Freedoms and Rights – Overview of the Problem
Polski system AML jako zagrożenie realizacji konstytucyjnych wolności i praw – zarys problemu
Autorzy:: Wasiak, Dariusz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2162227.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: privatization
Polish Constitution
Anti-Money Laundering (AML)
Know Your
Customer (KYC)
personal data
law enforcement
financial security measures
surveillance
prywatyzacja
Konstytucja RP
Know
Your Customer (KYC)
dane osobowe
organy ścigania
środki bezpieczeństwa finansowego
inwigilacja
Opis:: The paper is an attempt to diagnose the visible phenomenon, though still informal, of forced privatization of tasks assigned to law enforcement authorities within the current Polish legal system of counteracting money laundering and financing terrorism. It is also an attempt to assess the situation when law enforcement and supervisory institutions as well as cooperating bodies marginalize their duties connected to preventive and investigative activities. The author advances the thesis that shifting the point of gravity of the indicated actions to the obligated entities (mainly of a non-public character) leads to an unacceptable, from the point of view of constitutional principles, threat to freedoms and rights and constitutes an obligation that does not fit into the conditions specified in art. 31 of the Constitution. The article is a picture of reality.
Artykuł jest próbą diagnozy dostrzegalnego, choć niesformalizowanego zjawiska przymusowej prywatyzacji zadań organów ścigania w ramach obowiązującego w Polsce systemu przeciwdziałania praniu pieniędzy oraz finansowaniu terroryzmu. Jest on również próbą dokonania oceny systemowego marginalizowania przez organy ścigania oraz instytucje nadzorcze, a także jednostki współpracujące obowiązków, które stoją u podstaw działań prewencyjnych i wykrywczych w ramach posiadanych kompetencji. Autor stawia tezę, że przeniesienie środka ciężkości wskazanych działań na podmioty obowiązane (głównie o charakterze niepublicznym) prowadzi do nieakceptowalnego z punktu widzenia zasad konstytucyjnych zagrożenia wolności i praw oraz stanowi obowiązek nie mieszczący się w warunkach określanych przez art. 31 Konstytucji.
Źródło:: Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2022, 6(70); 465-476
2082-1212
Pojawia się w:: Przegląd Prawa Konstytucyjnego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "enforcement measures" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język