Temat: education. - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: 日本語授業におけるビジターセッションの意義—広島市被爆体験伝承者を迎えて—
The Significance of “Visitor Sessions” in Japanese Language Acquisition: The Case of a Class with an A-bomb Legacy Successor from Hiroshima
Autorzy:: Kaiho-Przybylska, Shinobu
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1810792.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polskie Stowarzyszenie Badań Japonistycznych
Tematy:: Japanese language education
visitor sessions
interactive competence
A-bomb legacy successor
Opis:: Year by year the importance of interaction with native speakers while learning a foreign language becomes more significant. Contact situations have to be provided in Japanese language education, and various educational institutions incorporate “visitor sessions” into the foreign language acquisition process. At the University of Warsaw students have many opportunities to interact with native speakers in and out of classes, but the article is focused on a “visitor session” with an A-bomb legacy successor from Hiroshima. The practical report included in this article describes the significance of visitor sessions in the field of foreingn language acquisition. Moreover it presents the significance of such sessions through the perspective of the perception of the A-bomb survivors’ testimonies by describing how in Poland, a Central European country, Japanese language students of intermediate and upper level reacted to the talk by the A-bomb legacy successor from Hiroshima. The anasysis of the effects of a “visitor session” from the perspective of foreign language acquisition shows that besides the increase of vocabulary and improvement in top-down processing competence, the interaction with a native speaker awoke interest and desire for more knowledge about the discussed topic, as well as increased students’ motivation to learn. The questionnaire taken after the session shows a shift in the students’ awareness of the topic, from external interest in the reasons for which the bomb was dropped and its destructive force, to the lives of A-bomb survivors, influencing the internal processes of contemplating war, the human condition, and world peace.
Źródło:: Analecta Nipponica; 2017, 7; 215-240
2084-2147
Pojawia się w:: Analecta Nipponica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: 宮廷社会における教養としての和歌と書
Waka Poetry Composition and the Art of Calligraphy as Components of the Education of the Aristocratic Society
Autorzy:: Sonoyama, Senri
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1810750.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Stowarzyszenie Badań Japonistycznych
Tematy:: Heian Period
court society
education
up-bringing
Daigakuryō
kana
waka
calligraphy
Opis:: It is a known fact that taking an interest in waka poetry, and calligraphy, as well as the art of music was an obligatory part of the education of the Heian Period. The author of the article focuses on waka composition and calligraphy as parts of the educational system and through the study of works of the time, like monogatari tales, analyzes the background that such an attitude towards education created. Her analysis progresses from an outline of the Heian Period educational system, Daigakuryō, to a description of Hikaru Genji’s views on Yūgiri’s education expressed in “The Maidens” chapter of the Genji Monogatari. In the Heian Period, being proficient in waka or calligraphy was for the most part a female matter. The education in the form of waka composition, calligraphy and the art of music was naturally important for the male aristocrats as well, but in the context of female involvement such education was indispensable and had to be intentionally mastered in order to function in the very unique environment of the court. The author shares her views on what the meaning of the composition of waka and calligraphy was amongst the aristocratic society.
Źródło:: Analecta Nipponica; 2016, 6; 35-50
2084-2147
Pojawia się w:: Analecta Nipponica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Інноваційна домінанта в сучасній освітній парадигмі
Innovative dominant in modern educational paradigm
Autorzy:: Meshko, N. P.
Tarabara, O. V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692480.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: постіндустріальне суспільство
модель вищої освіти
інноваційний менеджмент
диверсифікація освіти
postindustrial society
model of higher education
innovation management
diversification of education
Opis:: The article deals with the description of a model of higher education in innovative postindustrial society. The problems of innovation management are outlined and possible solutions are proposed. The important role of government in the transformation process is proved
Подано аналіз моделі вищої освіти в інноваційному постіндустріальному суспільстві, досліджено проблеми інноваційного менеджменту в університетах України та запропоновані шляхи їх вирішення, підкреслено роль держави у трансформаційних процесах.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2012, 1; 19-26
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Євроінтеграційні процеси як суттєвий чинник професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у контексті полікультурного спрямування
Autorzy:: Якса, Наталія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2158743.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: professional training for teachers
future teachers
European integration processes
multicultural education
post-industrial information society
Opis:: The peculiarities of orientation of professional and pedagogical multicultural training of the prospect teachers on the Euroinstegration processes are outlined. It is emphasized that in the condition of expanding of globalization and Eurointegration processes the role of ethnocultural factor grows that gains some specific feathers in the period of postindustrial and informative society.
Źródło:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 135-141
1730-0266
Pojawia się w:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Языковая ситуация межвоенного периода среди славянских меньшинств в Латгалии (по нарративам информантов)
Autorzy:: Пилипенко [Pilipenko], Глеб [Gleb]
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/676474.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: language situation
Latgale
Latvian language
Russian language
Slavic languages
education
memory
interwar period
Opis:: The language situation of the Slavic minorities in Latgale in the interwar period (according to the narratives of the informants)This article presents the language situation of the Slavic minorities (Russians, Poles and Belarusians) in Latgale in the 1920s and 1930s in individual and collective memory. As perceived by the informants, the interwar period is associated with the dominance of the Latvian language in the public sphere (the army, public service, education, official place names). In their view, military service and education at Latvian schools contributed to the development of Latvian language competence among national minorities. On the other hand, the 1920s and 1930s were also a period when Poles and Belarusians had access to education with their native language as the language of instruction. Although the accounts under consideration reflect a collective perception of the period and reveal its atmosphere, each of them is unique as it includes particular details and conveys feelings of individual informants (participants in the events and their descendants). The informants developed a stereotypical perception of the period, according to which there was a direct link between the level of command of the Latvian language and participation in certain spheres of public activity. Sytuacja językowa mniejszości słowiańskich w Łatgalii w okresie międzywojennym (w narracjach respondentów)Artykuł przedstawia sytuację językową mniejszości słowiańskich (Rosjan, Polaków i Białorusinów) w Łatgalii w okresie międzywojennym w pamięci indywidualnej i zbiorowej. W odczuciu respondentów lata 20. i 30. XX wieku były okresem dominacji języka łotewskiego w sferze publicznej (wojsku, administracji, oświacie, oficjalnym nazewnictwie). Ich zdaniem, służba wojskowa i nauka w łotewskich szkołach przyczyniały się do wzrostu stopnia znajomości języka łotewskiego wśrod mniejszości narodowych. Z drugiej zaś strony, w tym samym okresie Polacy i Białorusini mieli dostęp do edukacji w języku ojczystym. Pomimo tego, że omawiane narracje oddają zbiorowe opinie na temat lat międzywojennych i ich atmosferę, każda z nich jest jedyna w swoim rodzaju, zawiera bowiem konkretne szczegóły przywoływane przez respondentów (uczestników wydarzeń lub ich potomków) i ich osobiste odczucia. Badane osoby wyrobiły sobie stereotypowy obraz omawianego okresu, zgodnie z którym zachodził bezpośredni związek pomiędzy stopniem znajomości języka łotewskiego a uczestnictwem w określonych sferach życia publicznego.
Źródło:: Acta Baltico-Slavica; 2018, 42
2392-2389
0065-1044
Pojawia się w:: Acta Baltico-Slavica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Юристы из народов Северного Кавказа и их роль в защите прав горцев (вторая половина XIX − начало XX века)
Autorzy:: Арсанукаева, Малика Султановна
Биттирова, Тамара Шамсудиновна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/631878.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: education, law, lawyers, attorneys, highlanders, Russia, the North Caucasus, the government
образование, право, юристы, присяжные поверенные, горцы, Россия, Северный Кавказ, правительство
Opis:: The article reveals the history of the formation of a stratum of legal intelligentsia among the mountain peoples of the North Caucasus in the second half of the 19th−beginning of the 20th centuries. Lawyers, referred to in the article, received an excellent education in the leading universities of pre-revolutionary Russia and European countries, knew the Russian law and the local legal customs, Russian and native languages. They were free from the troubles and aspirations of ordinary highlanders. It is emphasized that the highland lawyers often worked as barristers, used their knowledge and experience to protect the rights of the highlanders, to create the national statehood, or to develop education and culture.
В статье раскрывается история формирования прослойки юридической интеллигенции из горских народов Северного Кавказа во второй половине XIX − начале XX в. Юристы, о которых идет речь в статье, получили прекрасное образование в ведущих вузах дореволюционной России и европейских стран, прекрасно знали российское право и местные правовые обычаи, русский и родной языки. Им были понятны беды и чаяния простых горцев. Подчеркивается, что горцы-юристы чаще всего работали присяжными поверенными, использовали свои знания и опыт для защиты прав горцев, формирования национальной государственности, развития образования и культуры.W artykule przedstawiono historię tworzenia się warstwy inteligencji prawniczej wśród ludów górskich Północnego Kaukazu w drugiej połowie XIX w. i na początku XX w. Prawnicy, o których mowa, otrzymali znakomite wykształcenie w wiodących uczelniach przedrewolucyjnej Rosji i krajów europejskich, świetnie znali prawo rosyjskie i lokalny porządek prawny oraz język rosyjski i ojczysty. Przy tym rozumieli cierpienia i nadzieje prostych górali. W artykule zwrócono uwagę na to, że prawnicy z ludów górskich najczęściej pracowali jako adwokaci, wykorzystywali swoją wiedzę i doświadczenie do obrony praw górali, jak również do tworzenia narodowej państwowości i rozwoju wykształcenia, a także kultury.
Źródło:: Res Historica; 2017, 44
2082-6060
Pojawia się w:: Res Historica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Шляхи модернізації маркетингової діяльності університетів України
Market-oriented approach to modernization marketing activity of higher education institutions Ukraine
Autorzy:: Gryshchenko, Ivan М.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2134822.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: higher education
educational service
marketing
education market
marketing and communication tools
Opis:: A universities in the current conditions is regarded as one of the subjects of the market economy. Universities today resolve questions of planning, organizing, forecasting, financing, motivation, positioning, efficiency of higher education and other economic aspects of the educational process, which requires the use of economic instruments.
Źródło:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2013, 2(11); 91-101
1898-8431
Pojawia się w:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Шлях стандартизації навчання української мови як іноземної
Way of Standardization of Teaching Ukrainian Language as a Foreign
Autorzy:: Кушнір, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16644524.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: освітні мігранти
стандарт мовної освіти
мовний стандарт
українська мова як іноземна
educational migrants
language education standard
language standard
Ukrainian language as a foreign
Opis:: The article lights the process of standardization of requirements for the levels of proficiency in Ukrainian as a foreign language and the stages of creating standard requirements and pedagogical conditions for the implementation of the system of language training of educational migrants in Ukraine. Educational services of Ukrainian educational institutions are in demand in the international educational market and receive high ratings. According to the Ministry of Education and Science of Ukraine data 75 500 educational migrants were registered in 2021. In this regard, an important component of the general education of foreigners is their language training, focused on mastering the required level of Ukrainian for a certain stage of education in an educational institution. Therefore, language standards and language education standards are mandatory for Ukraine as a subject of the European educational space. Ukraine has already achieved a certain victory on the difficult path of language standardization and language education standardization and in 2021 the system of State testing and issuance of state certificates on the level of proficiency in the Ukrainian language was launched. Obstacles in this direction were associated with the constant delay in the drafting and adoption of the Law on the State Language, which was adopted only 28 years after the establishment of sovereignty – in 2019, and only in 2020 created the National Commission on State Language Standards. According to the author’s observations, the system of teaching the state language to educational migrants is built in accordance with two standards: language and language education. Language education is considered as one of the subsystems of the field of education, in which language and education appear as complex systemic tools for socializing the student’s personality. Language training involves the unity of three components: language (when the goal and result is the formation of communicative competence); educational-scientific and educational- professional (formation of professional-communicative competence) and adaptive (formation of socio-cultural competence). The article provides a retrospective review and systematizes the chronology of the creation of state standards of the Ukrainian as a foreign language training system for different contingents of educational migrants of Ukrainian educational institutions. The correlation of the stages of language education with the levels of proficiency in Ukrainian as a foreign language is also presented. Standardized descriptors-indicators of Ukrainian as a foreign language proficiency levels are given and structural elements of the future language education standard, which has not yet been approved at the state level, are proposed. The author also emphasizes the problems related to the lack of a language education standard, which can directly affect the quality of language training of many educational migrants in Ukrainian educational institutions.
У статті висвітлено процес стандартизації вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною та етапи створення стандартних вимог і умов реалізації системи мовної підготовки освітніх мігрантів в Україні. Освітні послуги українських освітніх закладів мають попит на міжнародному освітньому ринку і дістають високих рейтингів. За даними Міністерства Освіти й Науки України у 2021 році зареєстровано 75 500 освітніх мігрантів. У цьому зв’язку важливим компонентом загальної освіти іноземців стає їхня мовна підготовка, орієнтована на оволодіння необхідним рівнем української мови для певного етапу навчання в освітньому закладі. Тому мовні і мовноосвітні стандарти є обов’язковими для України як суб’єкта загальноєвропейського освітнього простору. Україна вже досягла певної перемоги на нелегкому для неї шляху мовної та мовноосвітньої стандартизації, і в 2021-ому році запрацювала система Державного тестування та видачі сертифікатів державного зразка про рівень володіння українською мовою. Перепони на цьому шляху були пов’язані з постійним гальмуванням укладання та прийняття Закону про державну мову, який було прийнято тільки через 28 років після затвердження суверенітету – в 2019 році, і лише у 2020-му році створили Національну комісію зі стандартів державної мови. За спостереженнями авторки статті, систему навчання державної мови освітніх мігрантів вибудовують відповідно до двох стандартів – мовних і мовноосвітніх. Мовна освіта розглядається як одна з підсистем сфери освіти, в якій мова й освіта постають як комплексні системні інструменти соціалізації особистості студента. Мовна підготовка передбачає єдність трьох складників: мовного (коли метою та результатом є формування комунікативної компетентності); навчально-наукового та навчально-професійного (формування професійно-комунікативної компетентності) і адаптаційного (формування соціокультурної компетентності). У статті проведено ретроспективний огляд і систематизовано хронологію створення державних стандартів системи навчання УМІ різних контингентів освітніх мігрантів українських ЗВО. Також подано співвіднесення етапів мовної освіти з рівнями володіння українською мовою як іноземною. Наведено стандартизовані дескриптори-показники рівнів володіння УМІ та запропоновано структурні елементи майбутнього мовноосвітнього стандарту, який ще не затверджено на державному рівні. Авторка також акцентує на проблемах, пов’язаних з відсутністю мовноосвітнього стандарту, що безпосередньо може впливати на якість мовної підготовки чисельних освітніх мігрантів в українських ЗВО.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 3; 118-127
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Чи можлива педагогічна дія без психології?
Is possible educational action without psychology?
Autorzy:: Дяченко, Людмила
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/485679.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: pedagogical action;
psychology;
pedagogy;
pedagogical psychology;
psyhopedagogy;
training;
education;
teacher;
pupil
Opis:: In the article modified problems relationship between psychological science and practice of education and training, in particular, abstraction educational psychology and the inability to directly use its achievements in a real interaction between two subjects of educational action – teacher and pupil. It is argued that a major improvement of the educational process is possible only through the applications of psychology in teacher practice, including each of his educational action. Psyhopedagogy considered here as a way of combining psychological theory and practice of teaching and education. She does not deny educational psychology or pedagogy, but rather deepens and details of scientific psychological and pedagogical knowledge. The results of theoretical studies we analyzed the views on psyhopedagogy of various authors, mostly post-Soviet space: 1) as a new area of research; 2) as detailed analysis of the psychology of learning through teacher’s pedagogical action; 3) as psychologization pedagogy. Among the variety of views of scientists psyhopedagogy place in the system of scientific knowledge indisputable is its focus on practical training and education, to „live” interaction between teacher and pupil focus attention on the teaching of teachers. Thus, further development of ideas psyhopedagogy will be essential for preparing future teachers for pedagogical action. In this context, it can be regarded as a integrative approach to the study of how psychological and pedagogical disciplines, and to the development of the individual subjects of pedagogical interaction.
Źródło:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2017, 4(27); 197-208
1898-8431
Pojawia się w:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття
Digitalization of Education as a Vector of Training of Specialists in the XXI Century
Autorzy:: Демянчук, Михайло
Боднарук, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: студенти
заклади вищої освіти
цифрові технології
інформаційно-освітнє середовище
цифрове освітнє середовище
students
institutions of higher education
digital technologies
information and educational environment
digital educational environment
Opis:: The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.
У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 4; 74-81
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
Autorzy:: Будник, Олена
Ніколаєску, Інна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: професійна підготовка вчителя
дистанційна освіта
цифрові технології навчання
майбутні педагоги
цифровізація
цифрова компетентність
teacher training
distance education
digital learning technologies
future teachers
digitalization
digital competence
Opis:: The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Художня освіта та мистецтво аванґарду в Україні у контексті радянської соціалістичної програми
Autorzy:: Prokopchuk, Inna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1789984.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: Ukrainian art avangarde
artistic education
socialism
suprematism
constructivism
esthetic revolution
cubic futurism
Opis:: The study presents retrospectives of the early periods of the so-called “Soviet culture”, through the prism of historical and political events which occurred after 1917 when Soviet ideologists assigned to avant-garde art, in particular, to futurism and constructivism, to carry out their destructive work. The attention is drawn to historical preconditions of the formation and development of the new forms of the Ukrainian art education. The artistic works of 1920 designated out of passion of the prospects opened by cubofuturism, suprematism, and constructivism are analyzed. The unique features of works of prominent authors consist in their organic combination of social experiment of post – revolutionary epoch with the experiments of avant-garde arts. It is underlined that in particular avant-garde art impregnated by the ideas of futuristic utopia became a real foundation for the offi cial soviet art until 1932.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2017, 5; 227-241
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Функциональная неграмотность как новая форма цивилизационного риска
Analfabetyzm funkcjonalny jako nowa forma ryzyka cywilizacyjnego
Functional illiteracy as a new form of civilization risk
Autorzy:: Bubnova, Irina
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2197205.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:: analfabetyzm funkcjonalny
globalizacja
typ człowieka
charakterystyki osobowości
wykształcenie
model człowieka przyszłości
zderzenie cywilizacji
functional illiteracy
globalisation
type of personality
personal traits
education
a model of future man
civilisations’ clash
Opis:: Artykuł poświęcony jest problemowi analfabetyzmowi funkcjonalnemu, będącemu całkowicie nową formą ryzyka cywilizacyjnego. Rozpatrywany jest związek danej charakterystyki współczesnej osobowości jako nowego rodzaju człowieka, kształtowanego dziś przez społeczeństwo i system edukacji, z procesem globalizacji, pod którego wpływem dokonała się całkowita transformacja klasycznej szkoły rosyjskiej. Analizowane są podobieństwa między niektórymi cechami człowieka, w tym także analfabetyzm funkcjonalny, jako typowe cechy statystycznego reprezentanta młodego pokolenia i modelem osobowości przyszłości opisanej w pracach B. Russella. Przytaczane są dane badania eksperymentalnego potwierdzające, że zaplanowane w połowie XX wieku typy osobowości w chwili obecnej stają się rzeczywistością, a formowane dziś charakterystyki psychologiczne są typowymi czechami proli opisanych w słynnej powieści G. Orwella. Wysuwane są argumenty podtrzymujące punkt widzenia, że istnieje ścisły związek między aktywnie przenikającym w społeczeństwo rosyjskie modelem człowieka i koncepcją zderzenia cywilizacji, zaproponowanej przez S. Huntingtona.
This article discusses the problem of functional illiteracy as a new form of civilisation risk. A new type of human being with specific personality characteristics, shaped by society and the education system, is considered in relation to the globalisation process under the influence of which the total transformation of the classical Russian school has taken place. Similarities between the functional illiteracy of the modern young generation and the model of the future man described in Bertrand Russell’s works are discussed. The research shows that the personality characteristics suggested in the 20th century are becoming a reality. The author draws an analogy between the distinguishing features of a human being belonging to the future, which are regarded as the basic ones in a modern society, and the main needs and interests of proles described by George Orwell in his famous novel. The author advances the argument that there is a close relationship between the model of a human being that is penetrating Russian society and the concept of a clash of civilisations as discussed by Samuel Huntington.
Źródło:: Językoznawstwo; 2019, 13; 27-36
1897-0389
2391-5137
Pojawia się w:: Językoznawstwo
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Фрагментарний огляд концептуальної моделі методики навчання української літератури в хмаро орієнтованому навчальному середовищі
Fragmentary review of conceptual model of methodology of studies of Ukrainian literature in the cloud-oriented educational environment
Autorzy:: Skrynnik, Natalia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/469882.pdf
Data publikacji:: 2017-03-01
Wydawca:: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:: media education
cloud-oriented study environment
means of “e-learning”
Skype
readers blog
Opis:: The article is dedicated to the issues of the day of studies of Ukrainian literature within the limits of innovative virtual environment. The special attention is spared to development of the perspective system of receptions and forms of studies of literature in media space. Efficiency of application of the separate modernized methods of pedagogical collaboration is analysed. Purpose. Creation and justification of conceptual model methods of teaching Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The basic methods of research were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. Today's innovative educational approaches are sent to the educational collaboration in a virtual environment that is multifunction and dynamic. For satisfaction of the competency necessities of new generation a teacher must freely own the modernized technologies, methods and receptions. Especially it topically for the teacher of literature, that by the art of artistic word, with an author and heroes dialogue creates moral values, spiritual outlook intellectual personality. The cloud-oriented study environment (at his effective application) gives the enormous amount of possibilities to the modern teacher, but methodology of his introduction needs a further study.
Źródło:: Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 143-161
2451-0998
Pojawia się w:: Intercultural Communication
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Формування професійно-значущих якостей особистості фахівця з технології харчування в умовах дуальної освіти
Formation of Professionally Significant Personality Traits of a Future Technology Specialists in Terms of Dual Education
Autorzy:: Кравченко, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16645785.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: вища освіта
професійна діяльність
харчова промисловість
професійно важливі якості фахівця
higher education
professional activity
food industry
professionally important qualities specialist
Opis:: The article considers the main ways of formation of professionally important qualities of a future food technology specialist in the light of specific features of the given profession. The activities of a food industry specialist are presented as multifunctional and multicomponent. The main functions of the activity are listed. These functions of activity include: organizational, operational, prognostic, informational. The implementation of each function is considered as a necessary factor in the development of professionally significant personality traits of a future food technology specialist. There are six groups of qualities that must be possessed by a specialist in nutrition technology. Among them: cognitive (perception, memory, thinking, attention, imagination), communicative (attentiveness, personal culture, professional communication, interaction with customers, consumers, colleagues, management), competence (awareness, diligence, dedication, commitment), efficiency, experience, professional self-determination and self-realization), emotional and volitional (initiative, activity, optimism, politeness, tact), organizational (punctuality, concentration, discipline), motivational and value (sustainable motivational values and guidelines, professional interests, positive motivation, perseverance in achieving the goal), moral and psychological humanism, honesty, decency, tolerance, responsibility for their own actions and deeds). The role and place of each of the groups of professionally significant qualities of nutrition technology specialists, their significance for work in production are analyzed. Dual education has been identified as an important aspect of the formation of professionally important personality traits of future specialists in food technology. Dual education provides high quality training in nutrition technology, continuity and consistency of all stages of learning, flexibility and variability of educational programs, adaptability and socialization of students to the working environment, creates appropriate conditions for personal development of students, development of their important professional qualities. It is emphasised that dual education creates the conditions for engaging enterprises into the training process. The peculiarities of the implementation of dual education are related to the alternation of periods of theoretical training and practical practice, updating the learning conditions, flexibility of the curriculum, taking into account the individual trajectory of development and the interests of each student.
У статті розглянуті основні напрями формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх фахівців з технології харчування відповідно до специфіки їх професійної діяльності. Діяльність працівників харчової галузі визначена як поліфункціональна та полікомпонентна. Серед базисних виробничих функції фахівців з технології харчування виокремлено: організаційно-координаційну, експлуатаційну, проектувальну, інформаційно-комунікативну. Проведено аналіз реалізації визначених функцій фахівця з технології харчування при виконанні посадових обов’язків, розв’язанні виробничих завдань та проблем. Реалізацію кожної з функцій пов’язуємо з рівнем сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутніх фахівців. Виокремлено шість груп якостей, якими повинен володіти фахівець з технології харчування. Серед них: когнітивні (сприймання, пам’ять, мислення, увага, уява), комунікативні (уважність, особистісна культура, професійні комунікації, налагодження взаємодії з клієнтами, споживачами, колегами, керівництвом), компетентнісні (обізнаність, працелюбність, відданість справі, об’єктивність, досвідченість, професійне самовизначення й самореалізація), емоційно-вольові (ініціативність, активність, оптимізм, ввічливість, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, дисциплінованість), мотиваційно-ціннісні (стійкі мотиваційні цінності й орієнтири, професійні інтереси, позитивна мотивація, наполегливість в досягненні мети), морально-психологічні (гуманізм, чесність, порядність, толерантність, відповідальності за власні вчинки та вчинки). Проаналізовано роль та місце кожної з груп професійно-значущих якостей фахівця з технології харчування, їх значення для роботи на виробництві. Розкрито особливості розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів харчової галузі. Одним з важливих аспектів формування професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з технології харчування визначено дуальну форму здобуття освіти. Дуальна освіта розглядається як форма організації освітнього процесу, що передбачає ефективну співпрацю навчального закладу, суб’єктів господарювання та майбутнього фахівця. Її упровадження вважаємо перспективним напрямом модернізації вищої освіти. Акцентовано, що дуальна форма здобуття освіти забезпечує високу якість підготовки фахівців з технології харчування, безперервність та послідовність всіх етапів навчання, гнучкість та варіативність змісту навчальних програм, адаптивність й соціалізацію здобувачів освіти до умов виробничого середовища, створює належні умови для особистісного становлення студентів, розвитку їх важливих професійних якостей. Наголошується, що дуальна освіта створює умови для залучення суб’єктів господарювання до навчального процесу. Особливості функціонування дуальної освіти пов’язані з чергуванням періодів теоретичного навчання (у закладі освіти) та довготривалої практики (на базі суб’єкта господарювання), оновленими організаційними умовами навчання, гнучкістю навчального графіку, що враховує індивідуальну траєкторію розвитку та інтереси кожного студента.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 3; 128-135
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "education." wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język