Temat: economic policy - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Экономическая терминология в современном казахском языке: феномены постсоветского языкового пространства
Economic Terminology in Contemporary Kazakh: Language Phenomena of PostSoviet Space
Autorzy:: Pociechina, Helena
Musagułowa, Аida
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/444364.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: language reforms in the post-Soviet states
language policy
economic terminology
borrowings
Russian-Kazakh bilingualism
Opis:: Set against the background of all the economic changes in the countries of the former Soviet Union, linguistic reforms play an important role. For over a hundred years the literary language of the Kazakhs has been shaped by the influences of Russian. Nowadays, when the independent Kazakhstan is developing its economy, sciences and technologies as well as international cooperation, it is the main task of linguists to create appropriate terminology. It is to be based on three sources: the present vocabulary, historical resources of the Kazakh language, and English loanwords. Such an approach is founded on the linguistic policy of President Nursultan Nazarbajev, which is aimed at introducing a three-language model of society development.
Źródło:: Acta Neophilologica; 2013, XV/2; 89-99
1509-1619
Pojawia się w:: Acta Neophilologica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Тріумф Лівого Популізму В Греції: Причини Та Наслідки
The Triumph of Left-wing Populism in Greece: Causes and Consequences
Autorzy:: Demenko, O.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070489.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: ideology
left populism
greece
coalition of radical left syriza
financial and economic policy
ідеологія
лівий популізм
греція
коаліція радикальних лівих сил сіріза
фінансово-економічна політика
Opis:: The article analyzes the reasons and consequences of the spread of the ideology of left populism in Greece. It has been established that the success of the SYRIZA Coalition of Left Radical Forces, which was in power in Greece during 2015-2019, was facilitated by a number of factors. The most important among them: the popularity of leftist ideas in the social and political space of Greece; the traditions of populism inherent in most of the country’s political forces; unbalanced fiscal policy, structural macroeconomic imbalances, low statistical reliability and significant government debt; the world economic crisis of 2008-2009; deterioration of social standards and demographic indicators, the spread of unemployment; negative impact of the migration crisis; the tough position of Greece’s creditors, on whom public opinion blamed the country’s socio-economic problems. It is noted that the phenomenon of left populism in Greece was the fact that immediately after the victory in the elections, SYRIZA, sandwiched between the demands of creditors and the real state of the economy, abandoned radical left populist ideas and was forced to pursue a neoliberal economic policy. Already in 2016, the country returned to slow economic growth, and in 2018 the financial assistance program was completed. However, due to the failure to fulfill its own campaign promises, SYRIZA lost power in the 2019 elections and took a centrist place in the Greek political system. A significant merit of the SYRIZA Coalition of Radical Left Forces was the successful resolution of an almost thirty-year dispute with North Macedonia over the name of the latter. The opinion is substantiated that for Ukraine the main conclusion from the analysis of the Greek events of the early XXIst century is the realization of the fact that the complex problems of a political and socio-economic nature that face our country do not have a simple and quick solution. To achieve success, Ukraine must consistently defend its own national interests, strengthen sovereignty and independence, and pursue a balanced budgetary and financial and economic policy.
У статті проаналізовано причини і наслідки поширення ідеології лівого популізму у Греції. Встановлено, що успіху Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА, яка перебувала при владі у Греції протягом 2015-2019 рр., сприяла низка чинників. Найважливіші серед них: популярність лівих ідей у суспільно-політичному просторі Греції; традиції популізму, які притаманні більшості політичних сил країни; незбалансована бюджетно-фінансова політика, структурні макроекономічні дисбаланси, низька достовірність статистичних даних та значний державний борг; світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр.; погіршення соціальних стандартів та демографічних показників, поширення безробіття; негативний вплив міграційної кризи; жорстка позиція кредиторів Греції, на яких суспільна думка перекладала відповідальність за соціально-економічні проблеми країни. Зазначається, що феноменом лівого популізму у Греції став той факт, що відразу після перемоги на виборах Коаліція радикальних лівих СІРІЗА, затиснута між вимогами кредиторів і реальним станом економіки, відмовилась від ліворадикальних популістських ідей і була вимушена проводити неоліберальну економічну політику. Вже у 2016 р. країна повернулася до повільного економічного зростання, а у 2018 р. була завершена програма фінансової допомоги. Проте через невиконання власних передвиборних обіцянок СІРІЗА втратила владу на виборах 2019 р. і зайняла центристське місце у політичній системі Греції. Вагомою заслугою Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА стало успішне вирішення майже тридцятирічної суперечки із Північною Македонією щодо назви останньої. Обґрунтовується думка, що для України головний висновок із аналізу грецьких подій початку ХХІ ст. полягає в усвідомленні того факту, що складні проблеми політичного та соціально-економічного характеру, які постали перед нашої країною, не мають простого і швидкого вирішення. Щоб досягти успіху, Україна повинна послідовно захищати власні національні інтереси, зміцнювати суверенітет і незалежність, проводити збалансовану бюджетну та фінансово-економічну політику.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 186-203
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Развитие человеческого капитала как приоритетное направление социально-экономической политики государства
Development of Human Capital as a Priority Direction of Socio-Economic Policy of the State
Autorzy:: Kunurkulzhayeva, Gulnar
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/972851.pdf
Data publikacji:: 2018-09-01
Wydawca:: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:: human capital;
human development index;
human potential;
socio-economic policy
Opis:: Kazakhstan takes confident steps in the direction of integration into world information space. For example, in 2017 the state program "Digital Kazakhstan" whose implementation will allow development on the basis of experience of the developed countries various digital services, including health care and education was adopted. Therefore, the adopted and realized state programs of strategic nature reflecting both economic and social policy of the state have to be under construction for the development of cross-cultural communications and the international integration that in turn, will give the forward growth of the human capital quality. Purpose. Based on the experience of the developed European countries, the article aims at introducing proposals for the educational and health services quality improvement as this will contribute to the qualitative development of human capital in Kazakhstan. Methods. For the descriptive procedures at the abstract’s theoretical part logical method has been applied; when determining the index of human development dynamics in Kazakhstan, other countries of the Commonwealth of Independent States (CIS), certain European states the comparative analysis has been carried out; synthesis of foreign experience in formation of social and economic policy of the state has been performed. Results. The level of development of human capital, combining such components as literacy, health, longevity and the very quality of life, is an indicator of the welfare and prosperity of the country. Kazakhstan's rating on the human development index shows positive growth dynamics, which indicates the available opportunities to enter the group of countries with a very high HDI level. Growth can be ensured by improving education indicators and the health status of the population. For the qualitative growth of human capital in Kazakhstan, along with the implementation of a number of adopted state programs in the field of educational and medical services, it has been proposed to continue strengthening of international educational and scientific ties as forms of intercultural communication that facilitate the exchange of information, traditions, technologies, research; to provide digital literacy to the population of remote villages and settlements; to focus on increasing of the population's literacy in health issues for the effective use of the health system.
Źródło:: Intercultural Communication; 2018, 5, 2; 249-278
2451-0998
Pojawia się w:: Intercultural Communication
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Проблеми та перспективи розвитку Республіки Казахстан у сучасних умовах
Problems and Prospects of Development Republic of Kazakhstan in Modern Conditions
Autorzy:: Demenko, O.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51604121.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Центральна Азія
Республіка Казахстан
зовнішня політика
російська агресія
транзит влади
соціально-економічна ситуація
Central Asia
Republic of Kazakhstan
foreign policy
Russian aggression
transition of power
socio-economic situation
Opis:: У статті проаналізовано особливості внутрішньої та зовнішньої політики Республіки Казахстан у сучасних умовах. Встановлено наявність складних проблем у політичному і соціально-економічному розвитку Казахстану та ускладнення геополітичної ситуації як довкола цієї країни, так і в центральноазійському регіоні загалом. З’ясовано, що президент К.-Ж. Токаєв з метою зміцнення своїх позицій здійснює перезавантаження влади шляхом внесення змін до Конституції, проведення дострокових президентських і парламентських виборів та оновлення місцевих адміністрацій. У результаті в країні завершився процес транзиту влади, а перший президент Н. Назарбаєв втратив свій статус та вплив на політичні процеси. Встановлено, що обіцянки К.-Ж. Токаєва реалізувати програму соціально-економічних реформ, знизити корупцію, провести децентралізацію влади та відкрити громадянам більше можливостей для участі у політиці залишаються нереалізованими. Реагуючи на війну Росії проти Україні та події січня 2022 р., Казахстан оновив воєнну доктрину, у якій відтепер зроблено наголос на необхідності посилення захисту кордонів та протидії внутрішнім загрозам. У зовнішній політиці Казахстан продовжує декларувати багатовекторність і прагматизм, дотримуючись політики нейтралітету і запобігаючи власному залученню у міжнародні конфлікти. Астана прагне до пошуку нових партнерів та поглиблення вже існуючих зв’язків з іншими державами. Водночас у казахстанському суспільстві наростають сумніви щодо доцільності привілейованого становища Росії у зовнішній політиці Казахстану, з огляду на усвідомлення загроз, які надходять з боку цієї агресивної та непередбачуваної країни.
The article analyzes the peculiarities of the domestic and foreign policy of the Republic of Kazakhstan in modern conditions. The presence of complex problems in the political and socio-economic development of Kazakhstan and the complication of the geopolitical situation both around this country and in the Central Asian region in general have been established. It was found out that President K.-Zh. Tokayev, in order to strengthen his position, is carrying out a reset of power by making changes to the Constitution, holding early presidential and parliamentary elections and updating local administrations. As a result, the process of power transition ended in the country, and the first president, N. Nazarbayev, lost his status and influence on political processes. It was established that the promises of K.-Zh. Tokayev to implement a program of socio-economic reforms, reduce corruption, decentralize power and open more opportunities for citizens to participate in politics remain unfulfilled. Responding to Russia’s war against Ukraine and the events of January 2022, Kazakhstan updated its military doctrine, which now emphasizes the need to strengthen border protection and counter internal threats. In foreign policy, Kazakhstan continues to declare multi-vector and pragmatism, adhering to the policy of neutrality and preventing its own involvement in international conflicts. Astana strives to find new partners and deepen existing ties with other states. At the same time, doubts are growing in Kazakh society about the expediency of Russia’s privileged position in Kazakhstan’s foreign policy, given the awareness of the threats coming from this aggressive and unpredictable country.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 116-127
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Политика управления системой здравоохранения на территории Восточной Сибири в 1920-е годы
Healthcare System Management Policy in Eastern Siberia in the 1920s
Polityka zarządzania systemem ochrony zdrowia na obszarze Wschodniej Syberii w latach dwudziestych
Autorzy:: Шаламов, Владимир
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1817549.pdf
Data publikacji:: 2021-09-01
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: история здравоохранения
история медицины
медицинская администрация
Восточная Сибирь
военный коммунизм
Новая
экономическая политика
history of healthcare
history of medicine
medical administration
Eastern Siberia
military communism
New Economic Policy
historia ochrony zdrowia
historia medycyny
administracja
medyczna
Wschodnia Syberia
wojenny komunizm
Nowa Polityka Ekonomiczna
Opis:: Целью автора является изучение создания и реформирования советской системы здравоохранения в Восточной Сибири в 1920-е гг. Исследование начинается с момента, когда Сибирь покинула администрация адмирала А.В. Колчака, а советская власть начала формировать собственную систему управления регионом. Советское медицинское руководство предполагало создать единую систему здравоохранения, что обозначало объединение всех медицинских организаций, подчиняющихся различным ведомствам. Военные действия не позволили слить военные и гражданские лечебные учреждения.
Celem autora było zbadanie powstania i reformowania systemu ochrony zdrowia we Wschodniej Syberii w latach dwudziestych. Analizę rozpoczęto od formowania przez władze radzieckie własnego systemu zarządzania regionem, po pokonaniu wojsk admirała A. W. Kołczaka i zajęciu tych terenów. Kierownictwo medyczne ukierunkowane było wówczas na stworzenie jednego systemu ochrony zdrowia. Konieczne było więc zjednoczenie wszystkich organizacji medycznych podległych różnorodnym urzędom. Działania wojenne nie pozwoliły jednak na połączenie cywilnych i wojskowych instytucji medycznych.
The author’s aim is to study the creation and reformation of the Soviet system of healthcare in the Eastern Siberia in the 1920s. The study begins with the development of Siberia from the administration of Admiral A. V. Kolchak when the Soviet government began to form its own system of region management. The Soviet medical leadership was intended to create a unified healthcare system which involved the unification of all medical organizations subordinated to various departments. Military actions did not allow to merge military and civil medical institutions
Źródło:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2021, 18, 18; 89-108
1730-0274
Pojawia się w:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Науково-методологічні засади дослідження спеціалізації у високотехнологічних галузях
Scientific and methodological principles of research in high-tech industries specialization
Autorzy:: Fedonenko, M. E.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692445.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: спеціалізація
високі технології
інновації
міжнародна торгівля
експорт
економічна політика
specialization
high technology
innovation
international trade
export
economic policy
Opis:: Specialization in hi-tech branches is a constant subject of a political, economic and scientific discourse at national and international level. Generalization of results of theoretical approaches concerning hi-tech specialization gives the chance to expand toolkit of carrying out of such research and methodological base for development of a national policy concerning technological specialization
Спеціалізація у високотехнологічних галузях є постійним предметом політичних,економічних та наукових дискурсів на національному та міжнародному рівні. Узагальнення результатів теоретичних підходів до високотехнологічної спеціалізації дає можливість розширити інструментарій проведення таких досліджень та методологічну базу для вироблення національної політики щодо технологічної спеціалізації.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2013, 2; 66-72
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Институциональные Детерминанты Промышленной Политики: Кластерный Анализ Стран Мира
Institutional Determinants Of Industrial Policy: World Country-Cluster Analysis
Autorzy:: Deineko, Liudmyla
Tsyplitska, Olena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/476195.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna w Bielsku-Białej
Tematy:: industrial policy
economic and political institutes
social institutes
cultural institues
cluster analysis
institutional determinants
economic development
Opis:: Industrial policy plays a great role in modern strategies of economic development due to global challenges and increasing world competition. The goal of the paper is the determination of institutional factors of industrial policy implementation and groups of countries with the similar institutional environment using cluster analysis. The institutional determinants defining industrial development include cultural values (indulgence vs restraint, long-term orientation vs short-term orientation), prevalence of Putnam’s social groups, governance effectiveness and democracy regime, low level of corruption, efficient legislation, liberal base of economy, and high level of property rights protection. These determinants can be represented in 8 world indicators calculated by international organizations and G. Hofstede: 1) the level of society liberalization score; 2) society long-term orientation score; 3) Democracy Index; 4) Corruption Perception Index; 5) Property Rights Index; 6) Ease of Doing Business Rank; 7) Institutions index as a component of Global Index of Competitiveness; 8) Government Effectiveness (WGI). On the appropriate data of 76 countries of the world we obtained 9 clusters of countries with similar institutional parameters for industrial policy implementation. 2 groups contain highly developed countries; 4 groups contain predominantly transformation economies, and 3 groups consist of developing countries with low and low-middle income. As it turned out these countries have also similar macroeconomic indicators and some other institutional aspects like religion and trust in government. The distinction of countries on their institutional indicators is a base for development of the certain type of industrial policy (technological modernization, innovative, protectionism etc.), which is aimed on the dynamic industrial development.
Źródło:: MIND Journal; 2019, 7; 1-16
2451-4454
Pojawia się w:: MIND Journal
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Багатовекторна зовнішня політика Узбекистану як важливий засіб вирішення соціально-економічних проблем країни
Multi-vector Foreign Policy of Uzbekistan as an Important Means of Solving the Socio-economic Problems of the Country
Autorzy:: Фомін, C.C.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676689.pdf
Data publikacji:: 2021-12-16
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: демографічна проблема
безробіття
трудова міграція
екологічна проблема
багатовекторна зовнішня політика
євразійська економічна інтеграція
зона вільної торгівлі
економічний союз
протекціонізм
demographic problem
unemployment
labour migration
ecological problem
multi-vector foreign policy
Eurasian economic integration
free trade area
economic union
protectionism
Opis:: В статті окреслені внутрішні проблеми Узбекистану, серед яких слід назвати проблему бідності, масового безробіття, нестачі сільськогосподарської землі і водних ресурсів, екологічні проблеми. Значною мірою ці проблеми обумовлені швидким зростанням населення. Узбекистан намагається вирішити ці проблеми шляхом ліберальних ринкових реформ та багатовекторної зовнішньої політики, розвиваючи одночасно політичні та торгово-економічні відносини з різними країнами, зокрема, з Китаєм, США, Євросоюзом, Туреччиною, Південною Кореєю, Росією та іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). В статті показано, що обсяги торгівлі Узбекистану із західними країнами, а також обсяги західних інвестицій в економіку цієї країни в цілому залишаються, принаймні зараз, невисокими. Робиться висновок, що для США Узбекистан є цікавим головним чином в геополітичному і військово-стратегічному аспектах, особливо зараз, після виводу американських військ із Афганістану. ЄС значно більше, ніж США, зацікавлений в розвитку торгово-економічних відносин з Узбекистаном. Нова угода між Узбекистаном і ЄС про розширене партнерство і співробітництво створить більш сприятливі умови для економічного співробітництва і торгівлі, зростання європейських інвестицій в економіку Узбекистану. Проте, здається, що фактор географічної віддаленості Узбекистану від Європи не дасть можливості країнам Євросоюзу займати таке ж провідне місце в зовнішньоекономічних відносинах Узбекистану, яке зараз займають сусідні Китай, Росія та інші країни-члени ЄАЕС. Показано, що найважливішим торгово-економічним партнером Узбекистану є Китай, який розглядає Узбекистан як важливу транзитну країну, через територію якої проходять транспортні коридори для транспортування, перш за все, китайських товарів в країни Європи та інші регіони світу. Китайські інвестиції в економіку Узбекистану невпинно зростають. Євразійський економічний союз (ЄАЕС), зокрема, такі його члени як Росія і Казахстан, також є для Узбекистану найважливішим торгово-економічним партнером. Крім того, Росія є головним ринком праці для мільйонів узбецьких трудових мігрантів. В межах ЄАЕС був створений єдиний ринок праці, трудові мігранти-громадяни країн-членів ЄАЕС користуються соціальними правами країни перебування та можуть вільно пересуватися територією країн-членів ЄАЕС. Ця обставина особливо важлива для Узбекистану, який зацікавлений в покращенні умов перебування своїх трудових мігрантів. Крім того, як свідчать факти, економічна інтеграція в межах ЄАЕС не перешкоджає урядам країн-членів ЄАЕС розвивати інтенсивні політичні і економічні відносини з різними країнами. Враховуючи всю низку гострих соціально-економічних, екологічних і демографічних проблем, які стоять перед Узбекистаном, думається, що в майбутньому неможливо повністю виключати членство Узбекистану в ЄАЕС, особливо, якщо таке членство не завадить узбецькому керівництву й надалі проводити багатовекторну зовнішню політику. Парламент Узбекистану схвалив рішення брати участь в роботі ЄАЕС в якості спостерігача. В грудні 2020 р. ЄАЕС надав Узбекистану такий статус.
The article elucidates the internal problems of Uzbekistan among which one should mention the problem of poverty, mass unemployment, shortage of arable land and water resources, serious ecological problems. To a high degree these problems have been caused by a rapid growth of population. Uzbekistan tries to solve these problems by means of liberal market reforms and the multi-vector foreign policy developing political, economic and trade relations at the same time with different countries, in particular with China, the USA, the EU, Turkey, South Korea, Russia and other countries-members of the Eurasian Economic Union (EAEU). It was shown that volumes of trade of Uzbekistan with the Western countries as well as the level of Western investments remain at least now not high. The conclusion is drawn that for the USA Uzbekistan presents the interest mainly in geopolitical, military and strategic aspects, especially now after the US troops left Afghanistan. The EU is more than the USA interested in developing the trade and economic relations with Uzbekistan. The new agreement between Uzbekistan and the EU on enlarged partnership and cooperation will create more favorable conditions for economic cooperation and trade, growth of European investments into economy of Uzbekistan. Nevertheless it seems that the factor of geographic remoteness of Uzbekistan from Europe will not make it possible for the EU countries to occupy the same place in external economic links of Uzbekistan as the countries-neighbours such as China, Russia and other countries-members of the EAEU. It is shown that China is the most important trade and economic partner of Uzbekistan. China considers Uzbekistan as the important transit country with transport corridors indispensable for transportation first of all of Chinese goods to the countries of Europe and other regions of the world. The Chinese investments into economy of Uzbekistan are constantly growing. The Eurasian Economic Union (EAEU), in particular Russia and Kazakhstan, is also the most important trade and economic partner of Uzbekistan. Besides, Russia is the biggest labour market for millions of Uzbek migrant workers. Within the EAEU the common labour market was created, migrant workers who are citizens of the countries-members of the EAEU enjoy the social rights of the country of stay and may freely move over territories of the countries-members of the EAEU. This fact is especially important for Uzbekistan which is interested in improving living conditions of its migrant workers. Besides, as the facts show, the economic integration within the EAEU does not prevent the governments of the countries-members of the EAEU from developing intensive political and economic relations with different countries. Taking into account the complex of acute socio-economic, ecological and demographic problems facing Uzbekistan it seems that in the future one cannot completely exclude the possibility of membership of Uzbekistan in the EAEU especially if such a membership does not prevent the Uzbek government from pursuing the multi-vector foreign policy. The parliament of Uzbekistan approved the decision to obtain the status of observer at the EAEU. The EAEU granted this status to Uzbekistan in December 2020.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 175-195
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Związki rolnictwa z otoczeniem makroekonomicznym w Polsce i Rosji – próba porównania
Relations Between Agriculture and Macroeconomic Environment in Poland and Russia: An Attempt of Comparison
Связи сельского хозяйства с макроэкономическим окружением в Польше и в России – Попытка сравнения
Autorzy:: Czyżewski, Andrzej
Kułyk, Piotr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1009744.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:: economic policy
macroeconomic environment
macroeconomic determinants
экономическая политика
макроэкономическое окружение
макроэкономические детерминанты
сельское хозяйство
польша
россия
Opis:: The article presents the relationships among the selected macroeconomic factors and the economic situation of the agriculture in Poland and Russia. The analysis takes into account: GDP growth rate, standardized budgetary deficit, the interest rate, the real effective exchange rate, terms of trade, and the inflation rate. Attention is paid to the different economic situation of examined economies and the different situation of agriculture itself. The model of the pendulum of interest rate and budgetary deficit is applied to evaluate the economic policy and macroeconomic determinants of agricultural policy. The influence of the solutions applied in the financial support of the agriculture and the impact of the macroeconomic environment on agriculture is evaluated on the basis of price scissors in the agriculture and the parity of earnings of farms. Using the methodology of World Bank the authors show the differentiation in the flow of retransfers to the agriculture indicating the depreciation of the agriculture in the market system , however to the different extent in the two examined countries.
В статье рассматриваются связи между избранными макроэкономическими факторами и экономическим положением сельского хозяйства в Польше и в России. В оценке учтено: темпы роста ВВП, стандартизованный бюджетный дефицит, процентная ставка, реальный эффективный валютный курс, termsoftrade, норма инфляции. В анализе обращено внимание на различия в экономической ситуации исследуемых экономик и ситуации самого сельского хозяйства. Для оценки экономической политики и макроэкономических обусловленностей аграрной политики была применена модель маятника процентных ставок и бюджетного дефицита. Влияние применяемых решений по финансовой поддержке сельского хозяйства и влияние макроэкономического окружения на сельское хозяйство оценивалось на основе показателя ценовых ножниц в сельском хозяйстве, а также паритета доходов аграрных хозяйств. С помощью методологии Всемирного банка показана дифференциация потоков обратного трансферта в сельское хозяйство и констатирована депрециация сельского хозяйства в рыночной системе этих стран, хотя и в разных масштабах.
Źródło:: Ekonomista; 2013, 3; 345-368
0013-3205
2299-6184
Pojawia się w:: Ekonomista
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Zróżnicowanie poziomu wzrostu gospodarczego w wybranych krajach Afryki Subsaharyjskiej
Autorzy:: Krukowska, Monika
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/630114.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
Tematy:: Economic growth; Gross domestic product (GDP); Foreign investment; Fiscal policy; Private sector
Opis:: The purpose of the article is to analyse the economic growth of Sub-Saharan African countriesin the last decades, with special focus on the period 2000-2009. Economic development in Africa has been mostly positive in recent years with growth pace binge moderate and steady. However, significant differences exist between specific countries, stemming from abundance of mineral resources, location, size of the population or policy of central government. Countries which managed to introduce deep structural reforms, improve the investment climate, diversify output and exports as well as actively searched for new trading partners outperformed. Countries economy which is purely based on exports of crude oil reported also good economic performance,. However influx of investments there as well as general economic development is constrained by risk of the fiscal destabilization, which sudden plunge in commodity prices could originate. In our research we focused on the following growth indicators: GDP, savings rate, FDI, foreign trade and external aid.
Źródło:: Kwartalnik Kolegium Ekonomiczno-Społecznego Studia i Prace; 2011, 2; 55-91
2082-0976
Pojawia się w:: Kwartalnik Kolegium Ekonomiczno-Społecznego Studia i Prace
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Znaczenie odkrywania i uruchamiania sprzężeń międzysferycznych w integrowaniu procesów rozwojowych2
The Importance of the Discovery and start Feedback between the Spheres of Human Existence in the Integration Development Processes
Значение открытия и внедрения связей между сферами в интеграции процессов разви-тия
Autorzy:: Woźniak, Michał Gabriel
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/549204.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:: rozwój zintegrowany
modernizacja
jakość życia
polityka społeczno-ekonomiczna
integrated development
the quality of life
process of modernization
socio-economic policy
Opis:: W artykule zwrócono uwagę na wielowymiarowość procesów modernizacji obserwowanych współcześnie. Postulowane jest tu kompleksowe ich badanie za pomocą matrycy wyróżniającej osiem sfer bytu ludzkiego (duchową, natury i biologii, ekonomiczną, społeczną i polityczną, konsumpcji, technologii i rozumu). To nowe podejście do modernizacji ma na celu: odkrywanie konsekwencji sprzężeń zwrotnych wynikających z alternatywnych alokacji zasobów w postaci efektów mnożnikowych (synergicznych) i kosztów (entropii) harmonizowania procesów rozwojowych, zorientowanie polityki rozwojowej na podnoszenie jakości wartościowego życia, uwolnienie debaty o rozwoju i polityki rozwojowej od partykularnych interesów.
The article focuses on the multidimensional processes of modernization observed today. It is postulated here complete their study by using a matrix of eight distinctive spheres of human existence (spiritual nature and biology, economic, social and political, consumption, technology and reason). This new approach to modernization is to: explore the consequences of feedback resulting from alternative allocation of resources in the form of multiplier effects (synergistic) and cost (entropy) to harmonize development processes, the orientation of the development policy of improving the quality of value of life, the release of the development debate and policy development of special interests.
Źródło:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2016, 48; 9-21
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Znaczenie niepewności w aspekcie podejmowania optymalnych decyzji polityki pieniężnej i fiskalnej
The importance of uncertainty in terms of optimal monetary and fiscal policy decisions
Autorzy:: Przybylska-Mazur, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/590838.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach
Tematy:: Decyzje optymalne
Decyzje polityki pieniężnej i fiskalnej
Model polityki gospodarczej
Niepewność
Sterowanie optymalne
Control theory
Economic policy model
Monetary and fiscal policy decisions
Optimal decision
Uncertainty
Opis:: Celem artykułu jest wyznaczenie optymalnych reguł polityki pieniężnej i fiskalnej na podstawie teorii sterowania optymalnego. Wyznaczone reguły są rozwiązaniem modelu polityki gospodarczej, składającego się z funkcji kryterium oraz modelu gospodarki. W artykule zweryfikowano hipotezę, że w warunkach niepewności reakcje decydentów są mniej gwałtowne niż w sytuacji braku niepewności. Instrumentami badawczymi są rozwiązania modelu gospodarki, w którym nie uwzględniamy niepewności, a także rozwiązania modeli, w których uwzględniamy istnienie niepewności: modelu addytywnego polityki gospodarczej oraz modelu zawierającego niepewność sterowania. Na podstawie przeprowadzonej analizy empirycznej można zauważyć, że identyczne są optymalne decyzje wyznaczone na podstawie modelu, w którym nie wzięto pod uwagę niepewności i addytywnego modelu polityki gospodarczej. Zauważono wpływ na optymalne decyzje niepewności, przedstawionej w postaci multiplikatywnego składnika losowego, występującego w macierzy wpływu instrumentów polityki pieniężnej i fiskalnej na zmienne stanu.
The aim of this article is the calculation of the optimal monetary and fiscal policy rule based on optimal control theory. The calculated rules are a solution of economic policy model that consists of the criterion function and model of economy. In this article we verify the hypothesis that in conditions of uncertainty the reactions of decision- -makers concerning the monetary and fiscal policy instruments are less violent than in the absence of uncertainty. Research tools to verify this hypothesis are the solutions of model in which we do not take into account the uncertainty and solutions of models in which we take into account the uncertainty: the additive economic policy model, as well as the model containing the uncertainty of control, On the basis of the empirical analysis, we can see that the optimal monetary and fiscal policy decisions are identical in the case of a model in which we do not take into account the uncertainty and in case of additive economic policy model. We can also noted the impact the multiplicative random component in the matrix of the influence of monetary and fiscal policy instruments on the optimal decisions.
Źródło:: Studia Ekonomiczne; 2017, 324; 78-90
2083-8611
Pojawia się w:: Studia Ekonomiczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Zmiany struktur systemów podatkowych – podobieństwa i różnice między krajami OECD
Autorzy:: Franek, Sławomir
Adamczyk, Adam
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/610913.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: tax systems
fiscal policy
economic growth
systemy podatkowe
polityka fiskalna
wzrost gospodarczy
Opis:: Numerous studies indicate that the structure of taxation is of greater significance for economic growth than the level of fiscalism measured with the tax revenue to GDP ratio. Hence, the aim of the paper is to answer the question whether the tendencies taking place in tax systems of individual countries indeed reflect efforts to apply such economic growth-friendly tax instruments. The subject of the study were OECD member states in the period of 2000–2012. Data clustering method was applied to assess the direction of changes in the tax structures of OECD countries. In the analysis, four parameters characterizing tax systems were used: the ratio of income taxes to GDP, which describes the overall level of tax burden in the examined countries and three parameters characterizing the tax revenue structure of tax systems, i.e. the share of social security contributions in total tax revenue and the share of consumption taxes in total tax revenue.
Wiele badań wskazuje, że większe znaczenie dla dynamiki wzrostu od poziomu fiskalizmu mierzonego relacją dochodów podatkowych do PKB odgrywa struktura opodatkowania. Stąd też celem artykułu jest odpowiedź na pytanie, czy tendencje zachodzące w systemach podatkowych poszczególnych państw faktycznie odzwierciedlają dążenia do stosowania takich instrumentów podatkowych, które są przyjazne dla wzrostu gospodarczego. Badaniami objęto kraje członkowskie OECD w okresie 2000–2012. Do oceny kierunków zmian w strukturze podatków państw OECD wykorzystano metodę analiz skupień. W badaniu wykorzystano cztery parametry charakteryzujące systemy podatkowe: relację dochodów podatkowych do PKB, która opisuje ogólny poziom obciążeń podatkowych w badanych państwach, oraz trzy parametry charakteryzujące strukturę dochodów systemów podatkowych, tj. udział podatków dochodowych w całości dochodów podatkowych, udział składek na ubezpieczenia społeczne w całości dochodów podatkowych oraz udział podatków konsumpcyjnych w całości dochodów podatkowych.
Źródło:: Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio H – Oeconomia; 2016, 50, 1
0459-9586
Pojawia się w:: Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio H – Oeconomia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Zmiana otoczenia polityki gospodarczej po integracji z Unią Europejską
Changes of an environment of economic policy after Polands accession to the European Union
Autorzy:: Lissowska, Maria
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/500480.pdf
Data publikacji:: 2009
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
Tematy:: integracja europejska
integracja regulacyjna
polityka gospodarcza
European integration
regulatory integration
economic policy
Opis:: Podstawą integracji instytucjonalnej jest integracja gospodarek na poziomie realnym, dokonująca się dla lepszego wykorzystania zasobów i podwyższenia efektywności i innowacyjności. Dla lepszej współpracy podmiotów i państw potrzebna jest z kolei integracja regulacyjna, powodująca zbliżenie systemów instytucjonalnych. Jeśli nie jest ona możliwa w całym ugrupowaniu, dokonuje się wśród najbardziej zbliżonych państw, czyli „klubu”. Integracja instytucjonalna ułatwia współpracę między podmiotami i czyni ją bardziej przewidywalną. Istnieją uzasadnienia zarówno dla większej centralizacji integrujących się ugrupowań, jak i dla większej ich decentralizacji. Ku decentralizacji kieruje chęć lepszego uwzględnienia zróżnicowanych preferencji, za centralizacją przemawia istnienie efektów zewnętrznych polityk poszczególnych krajów oraz możliwość wykorzystania efektów wielkiej skali. Próbą pogodzenia tych dwóch tendencji jest idea subsydiarności, według której „Wspólnota powinna podejmować działanie, zgodnie z zasadą subsydiarności, tylko i wyłącznie w takiej mierze, w jakiej cele proponowanej akcji nie mogą zostać w wystarczającym stopniu osiągnięte przez Państwa Członkowskie”. Unia Europejska w pewnej niewielkiej liczbie dziedzin ma wyłączne kompetencje do działania, w przeważającej liczbie dziedzin kompetencje są dzielone między Unię i państwa członkowskie, a w kilku dziedzinach Unia może wyłącznie działać wspomagająco. Według badań socjologicznych obywatele Unii Europejskiej raczej skłonni byliby przyznać większe kompetencje Unii. Dotyczy to zwłaszcza obywateli nowych państw członkowskich i tych krajów, w których administracja publiczna jest uważana z niesprawną. W rzeczywistości podział kompetencji pomiędzy Unią Europejską odbywa się według bardzo różnych konfiguracji i zależy od przedmiotu integracji (legislacja, decyzje polityczne, wdrażanie) oraz od dziedziny polityki. System współpracy jest skomplikowany i dużą rolę odgrywają w nim formy pośrednie (wiążące zobowiązania, koordynacja). Efektywność jest oceniana jako niska zwłaszcza w odniesieniu do Strategii Lizbońskiej i Unii Gospodarczej i Walutowej. Unia Europejska jest w trakcie reformy zarządzania, której podstawą jest Traktat Lizboński. Regulacyjne otoczenie Unii Europejskie stanowi niewątpliwie pewne ograniczenie dla systemu gospodarczego i kierunków polityki państw członkowskich, które nie mogą odstąpić np. od reguł konkurencji czy Wspólnego Rynku, ale nie powoduje ujednolicenia systemów instytucjonalnych. Po akcesji do Unii Europejskiej postępuje integracja gospodarki Polski z gospodarką ugrupowania. Powoduje to nacisk społeczny na dostosowanie regulacji i polityki do zamierzeń europejskich, dając jednocześnie gwarancję stabilności tego otoczenia.
The integration of economies in real terms, taking place for better utilisation of resources and enhanced efficiency and innovation is a basis of institutional integration. It is regulatory integration that – in turn – is essential for better co-operation of entities and states as it makes institutional systems associate closer. If it is not possible within the whole group, it occurs among the most closely associated states, i.e. a ‘club’. Institutional integration facilitates co-operation between entities and makes it more predictable. There exist grounds for both larger centralisation and decentralisation of groups undergoing the integration process. Decentralisation is prompted by the willingness for better consideration of differentiation of preferences, while centralisation is supported by the existence of external effects of policies of individual countries as well as a possibility of using large-scale effects. It is the subsidiarity idea that is an attempt to reconcile the two tendencies. In line with the idea ‘ The Community should take action in accordance with the subsidiarity principle only and exclusively to such an extent to which objectives of the action proposed may fail to be sufficiently accomplished by the member States’. The European Union, in some small number of fields, has got exclusive competence of acting. In majority of fields the competence is shared by the Union and its member states. On the other hand, there are a few fields where the Union may provide a support action only. In line with sociological research findings, the citizens of the European Union would rather tend to provide the Union with larger scope competence. This concerns mainly the citizens of new member states as well as the countries where public administration is considered inefficient. In real terms the division of competence within the European Union is carried out basing on variety of patterns and depends on the integration subject (legislation, political decisions, implementation) as well as on a field of politics. The system of co-operation is complicated with supplementary forms (binding obligations, coordination) playing a significant role. Efficiency is assessed as low especially regarding the Lisbon Strategy as well as The Economic and Monetary Union. The European Union is in a process of management reform, the Lisbon Treaty being its basis. The regulatory environment of the European Union undoubtedly constitutes some restrictions to the economic system and directions of member countries policy. It is them that cannot abandon e.g. rules of competition or the Common market. Yet, such an environment does not result in homogenous institutional systems. After Poland’s accession to the European Union, the integration of Polish economy with the one of the EU has been taking place. This results in social pressure on the adjustment of regulations and policy to the European objectives providing – simultaneously – a guarantee of the environment stability.
Źródło:: Prace i Materiały Instytutu Rozwoju Gospodarczego SGH; 2009, 82: Polityka gospodarcza w warunkach integracji z Unią Europejską; 94-113
0866-9503
Pojawia się w:: Prace i Materiały Instytutu Rozwoju Gospodarczego SGH
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Zmarnowana dekada? Ekspansja inwestycyjna lat siedemdziesiątych XX wieku na tle polityki gospodarczej w okresie PRL
Autorzy:: Koryś, Piotr
Tymiński, Maciej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2032493.pdf
Data publikacji:: 2021-12-01
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN w Warszawie
Tematy:: Edward Gierek
‘harmonious development’ programme
economic crisis
investment projects
command economy
economic policy
People’s Republic of Poland
program „harmonijnego rozwoju”
kryzys gospodarczy
inwestycje
gospodarka nakazowa
polityka gospodarcza
PRL
Opis:: W pierwszej połowie lat siedemdziesiątych XX w. pod rządami Edwarda Gierka w Polsce wprowadzono jeden z największych programów inwestycyjnych po II wojnie światowej. W jego realizacji kluczową rolę odgrywały technologie importowane z krajów wysokorozwiniętych oraz projekty inwestycyjne finansowane z zachodnich kredytów. Rezultaty modernizacji kraju, chociaż spowodowały krótkotrwałe przyspieszenie rozwoju, nie przyniosły oczekiwanych efektów.
In the first half of the 1970s, under First Secretary Edward Gierek, one of the most extensive investment programmes after World War II was introduced in Poland. Technologies imported from highly developed countries and investment projects financed from Western loans played a crucial role in its implementation. Although they caused a short-term acceleration of development, this modernisation of the country did not bring the expected results.
Źródło:: Dzieje Najnowsze; 2021, 53, 3; 159-183
0419-8824
Pojawia się w:: Dzieje Najnowsze
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "economic policy" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język