Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "department" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów

Dostawca treści

Podbaza

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 313
Tytuł:
Юг России: квази-демократичное положение печати
South Russia - the quasi-democratic situation of the press
Autorzy:
Осташевский, Александр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/520147.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Wyższa Szkoła Humanitas
Tematy:
Krasnodar
Media Space
Kuban Publicity
Olimpic Village Sochi
Kuban Department of Media
Kuban politics
Kuban Mass Media
Краснодарский край
медийное пространство
кубанское
казачество
партийно-советские издания
Олимпийский Сочи
СМИ Кубани
Кубанский департамент по СМИ
Кубанская политика и СМИ
Opis:
The importance of the topics results from the strong relation between the general declaration of the freedom of the press and the emphasis of the local authorities that takes place on media workers. We may call it as a tradition of hidden censorship of the local authorities. The article focus on the Krasnodar as a media space that stands out among the other regions of Russia because of its geographical location and historical context. The overall situations relates to a multinational context. The vast number of news media makes the Krasnodar third media district, just after Moscow and St. Petersburg. The space created by state media, local media, private media, media of political parties and advertising newspapers is also supported by titles of diasporas (Armenian, Greek, Ukrainian, Polish, Adygean and “Kuban Cossack News”). Moreover the district attracts because of the economical reasons but the most dominant are the Moscow interests. The state authority and its agenda called Department of Mass Media built on the south of Russia a specific ideological control area that focuses on the usage of radio and TV. In fact the South of Russia is a complex region in which mass media take part in providing the policy of stabilization.
Актуальность данной тема заключается в том, что декларирование свободы печати тесно связано с  усилением давления на региональные СМИ, скрытой цензурой тематического пространства местной властью. Краснодарский край отличается от других регионов России в силу своего географического и исторического положения. Здесь влияет на общую ситуацию и ряд национальных проблем. По насыщенности средствами массовой информации край находится на третьем месте в России, после Москвы и Санкт-Петербурга. Кроме государственных, муниципальных, партийных, частных, рекламных газет, в  крае выходят газеты диаспор: армянской, греческой, украинской, польской, адыгейской, а  также Кубанский казачий вестник. Край является привлекательным с экономической точки зрения, интересы Москвы здесь представлены очень мощно. Государство в лице департамента по СМИ создало на юге России своеобразную зону идеологически выверенного климата, используя для этого государственные газеты и телерадиокомпании. Юг России слишком сложный регион, поэтому кубанские СМИ проводят политику сохранения политической стабильности.
Źródło:
Rocznik Prasoznawczy; 2014, 8; 99-110
1897-5496
Pojawia się w:
Rocznik Prasoznawczy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українська-радянська германістика в особах: спогади проф. о. Юрія Мицика про Анатолія Зав’ялова
Soviet Ukrainian Germanistics in Personal Dimension: Memoirs of Professor Yuri Mytsyk about Anatolii Zavialov
Autorzy:
Венгер, А.Г.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676767.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історик
германістика
Дніпропетровський університет
кафедра
historian
German studies
Dnipropetrovsk university
department of world history
Opis:
У публікації представлено спогади професора о. Юрія Мицика про українського радянського германіста Анатолія Зав’ялова. Свого часу Юрій Мицик працював на одній кафедрі разом із Анатолієм Зав’яловим у період 1974–1989 рр., а з 1975 р. виконував обов’язки його заступника. Академічне життя й викладацька кар’єра історика (1960–2000-ні рр.) були пов’язані з Дніпропетровським університетом. У цей час Зав’ялов активно вивчав сучасну йому історію Німецької Демократичної Республіки, став автором багатьох статей (зокрема і в провідних академічних журналах), навчальних посібників і видав дві монографії. Він був одним із небагатьох радянських германістів, який мав відрядження не лише до Німецької Демократичної Республіки, але й за «залізну завісу». Окрім того, історик здобув досвід викладання в зарубіжних університетах. На посаді завідувача кафедри всесвітньої історії докладав зусиль, щоб сформувати в університеті дослідницький напрям з історичної германістики. Під його керівництвом захищали дисертації переважно з німецької історії ХХ ст. Частина колишніх аспірантів-германістів залишилася працювати на кафедрі, що дозволило створити потужний осередок германських студій і перетворити кафедру всесвітньої історії на центр історичної германістики. Для забезпечення можливості публікувати дослідження з німецької історії у 1973 р. на кафедрі всесвітньої історії Дніпропетровського університету було засновано збірник «Вопросы германской истории», який згодом отримав статус між вишівського. У збірнику результати досліджень публікували історики-германісти з Радянського Союзу та Німецької Демократичної Республіки. Після падіння Берлінського муру та об’єднання Німеччини вивчення історії Німецької Демократичної Республіки фактично припинилося, і Зав’ялов спрямував свою дослідницьку увагу на історію німецької діаспори України. Він став вивчати політичну історію німецьких колоній початку ХХ ст. та питання історії колонізації у цивілізаційному вимірі. Останні роки життя історика були затьмарені різким погіршенням здоров’я, зниженням наукової активності.
The publication presents the memoirs of professor, Father Yuri Mytsyk about Soviet Ukrainian germanist Anatolii Zavialov. Yuri Mytsyk worked with Anatolii Zavialov at the same department from 1974 till 1989, and from 1975 carried out the duties of his deputy. Zavialov’s academic life and his teaching career in 1960s-2000s was connected to Dnipropetrovsk university. At that time Zavialov actively studied the contemporary history of the German Democratic Republic, he was the author of many articles, including texts in prominent scientific journals, tutorials and published two monographs. He was one of the few Soviet germanists, who had business trips not only to the German Democratic Republic, but also behind the “Iron Curtain”. Zavialov also had the experience of teaching in the universities abroad. As the head of the department of world history, Zavialov made efforts to form a research direction in historical German studies at the university. The majority of dissertations, defended under his scientific supervision, were devoted to German history of the XXth century. Some of his graduate students-germanists continued their career at the department, and it became possible to create a strong center of German studies and turn the department of world history into a center of historical germanistics. To provide the opportunities to publish research in German history, in 1973 the scientific edition “The Questions of German History” was founded at the department of world history of Dnipropetrovsk national university, later it received the status of inter-university scientific edition. Articles here were published by historians-germanists from Soviet Union and the German Democratic Republic. After the fall of the Berlin Wall and the reunification of Germany, the study of the history of the German Democratic Republic went bankrupt and Zavialov turned to the history of German diaspora in Ukraine. He focused on political history of the German colonies at the beginning of the XXth century and the questions of the history of colonization in civilizational dimension. The last years of the historian`s life were over shadowed by a sharp deterioration of health and decline in scientific activity.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 197-228
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Серія «The Foreign Relations of the United States» (FRUS) як приклад офіційної документальної історії
The Foreign Relations of the United States (FRUS) Series as an Example of Official Documentary History
Autorzy:
Klynina, Тetiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676892.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
FRUS
Державний департамент
США
прозорість
Державний секретар
зовнішня політика
State Department
USA
transparency
Secretary of State
foreign policy
Opis:
Мета статті полягає в розкритті ідеї виникнення та еволюції видання FRUS як золотого стандарту офіційної документальної історії, аналізі основних періодів розвитку збірки, акцентуванні уваги на законодавчому підґрунті видання серії та проблемах розуміння серії FRUS як прикладу прозорості американського уряду. Аналізуючи науковий доробок із теми дослідження, авторка звертає увагу на два аспекти: відсутність інтересу до цієї збірки в українській історіографії та достатньо обмежену зацікавленість серед світової наукової спільноти. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системному підході й відповідних загальнонаукових методах, таких як проблемно-хронологічний і метод інформаційного аналізу. Наукова новизна визначається розкриттям еволюції збірки, її функціональної спрямованості, а також пропонується періодизація розвитку видання. Висновки: Видання збірки розпочалося в 1861 році й розцінювалося Конгресом не лише як засіб інформування громадськості, але й як інструмент контролю над виконавчою владою. Також не було оприлюднено жодних чітких критеріїв для видання, вилучення матеріалів, хоча загальний консенсус підтримувався щодо того, які матеріали не слід оприлюднювати, а саме ті, «які погано вплинуть на суспільне благо». Видання періоду 1861 – 1905 років не брали до уваги факт незручності для іноземних урядів, американських дипломатів або президентів США. Наголошується, що видання періоду 1920 – 1945 років зазнали глибоких змін у меті, виробництві, процедурах оформлення та цільовій аудиторії. Цей період пов'язаний із появою першого офіційного наказу, який передбачав обов’язкову історичну «об’єктивність» і слугував статутом для серії (із незначними змінами) до 1991 року. Вказується, що зміст збірки та швидкість її появи розцінювалися як прямий доказ дотримання урядом США політики прозорості й підзвітності. Як результат, між 1920 і 1945 роками Державний департамент випустив 56 томів, що охоплювали період між 1913 і 1930 роками. Зазначається, що поступово баланс між прозорістю та національною безпекою ставав дедалі складнішим. Серія FRUS була й залишається життєво важливим ресурсом для громадськості, наукової спільноти, політологів, тощо. Після закінчення Другої світової війни Державний департамент переосмислив парадигми прозорості ХХ століття. З 1950-х до 1980-х років імперативи «холодної війни» вплинули на своєчасність видання, а також на ухвалення рішень щодо розсекречення документів уряду США. З початком «холодної війни» видання серії FRUS відставало в середньому на 15 років; до 1980-х років це відставання подвоїлося приблизно до 30 років. Перед оприлюдненням томи також піддавалися більшій перевірці в уряді США. Частково це було наслідком розширення бюрократичних рамок, частково – наслідком «холодної війни». Видання другої половини ХХ – початку ХХІ століття відійшли від функціональної складової ХІХ століття, й натомість стали засобом певної історичної прозорості. Видання FRUS дозволять проаналізувати не лише еволюцію дипломатичної майстерності США, а й політики відкритості як ключового елемента демократичного розвитку.
The purpose of the article is to reveal the idea of the emergence and evolution of the FRUS publication as the gold standard of official documentary history, to analyze the main periods of the collection's development, focus on the legislative basis for the publication of the series and the problems of understanding the FRUS series as an example of the transparency of the American government. Analyzing the scientific work on the topic of the study, the author draws attention to two aspects: the lack of interest in this collection in the Ukrainian scientific community and the rather limited interest among the world scientific community. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, a systematic approach, and relevant general scientific methods such as problem-chronological and information analysis. The scientific novelty is determined by showing the evolution of the collection, its functional orientation, and the proposed periodization of the publication's development. Conclusions: The publication of the collection began in 1861 and was viewed by Congress not only as a means of informing the public but also as a tool to control the executive branch. No clear criteria for publishing or removing materials were made public, although there was a consensus on which materials should not be published, namely those “that would be detrimental to the public good”. The publications of the period 1861-1905 did not take into account the fact of inconvenience to foreign governments, American diplomats, or US presidents. It is emphasized that the publications of the period 1920-1945 underwent profound changes in purpose, production, design procedures, and target audience. This period is associated with the appearance of the first official order that provided for mandatory historical “objectivity” and served as a charter for the series (with minor changes) until 1991. It is pointed out that the content of the collection and the speed of its appearance were seen as direct evidence of the US government's adherence to the policy of transparency and accountability. As a result, between 1920 and 1945, the State Department released 56 volumes, covering the years between 1913 and 1930. It is noted that gradually the balance between transparency and national security became increasingly difficult. The FRUS series has been and remains a vital resource for the public, academia, political scientists, and others. After the end of World War II, the State Department redefined the transparency paradigms of the 20th century. From the 1950s to the 1980s, the imperatives of the Cold War affected the timeliness of publication, as well as the decision-making process for declassifying U.S. government documents. At the beginning of the Cold War, the FRUS series was 15 years behind on average; by the 1980s, this gap had doubled to about 30 years. The volumes were also subjected to greater scrutiny by the U.S. government before being released. This was partly a result of expanding bureaucratic frameworks and partly a consequence of the Cold War. The publications of the second half of the twentieth and early twenty-first centuries moved away from the functional component of the nineteenth century and instead became a means of a certain historical transparency. The FRUS publications will allow us to analyze not only the evolution of US diplomatic skill but also the policy of openness as a key element of democratic development.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 262-280
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Нові перспективи підготовки українознавців
New perspectives in the training of Ukrainian philologists
Autorzy:
Biławicz, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343928.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Зимова школа
Кафедра україністики
Варшавський університет
мовознавство
літературознавство
культурологія
Winter School
Department of Ukrainian Studies
University of Warsaw
linguistics
literary studies
cultural studies
Opis:
Стаття присвячена заняттям у Зимовій школі, організованій Кафедрою україністики Варшавського університету, „Україна в центрі досліджень: нові напрямки і виклики”. Лекції та консультації вели провідні фахівці у галузі мовознавства, літературознавства та культурології, а слухачами стали студенти університетів Польщі та України.
The article is dedicated to the classes in the Winter School, organized by the Department of Ukrainian Studies “Ukraine in center of investigations: new fields of study and challenges”. Classes and consultations, given by main specialists in the field of linguistics, literary and cultural studies, were enthusiastically perceived by the students of the Polish and Ukrainian universities.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 211-214
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Дослідження з всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України в Інституті Історії України НАН України: традиції та сучасний розвиток
Studies on world history, international relations and foreign policy of Ukraine at the Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine: traditions and contemporary development
Autorzy:
Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977930.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Institute of History of Ukraine
National Academy of Sciences of Ukraine
Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine
world history
coordination of scientific activities
international relations
Інститут історії АН УРСР (Інститут історії України НАН України)
відділ історії країн народної демократії (відділ історії
міжнародних відносин і зовнішньої політики України)
наукові кадри
всесвітня історія
проблематика та результати досліджень
координація наукової діяльності
міжнародні наукові зв’язки
Opis:
У статті узагальнюються результати майже 75-річної діяльності одного з провідних відділів Інституту історії України НАН України з дослідження питань всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України. Розглядаються історія структурних реорганізацій інституту та відділу, формування й характеристика його кадрового складу, проблематика та інноваційний характер багатьох праць наукових співробітників відділу радянського періоду з проблем історії зарубіжних країн та міжнародних зв’язків України, незважаючи на політичну й ідеологічну заангажованість історичної науки в СРСР, а також зміна методологічної та історіографічної парадигм і проблематики досліджень відділу після повалення комуністичних режимів у Європі, розпаду Радянського Союзу й соціалістичного блоку та закінчення «холодної війни» і проголошення незалежності України. Зокрема наголошується, що за 30 років української незалежності науковими співробітниками відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України підготовлено й опубліковано понад 100 оригінальних наукових видань (індивідуальних і колективних монографій, тематичних збірників наукових праць, історичних хронік, збірників документів і матеріалів тощо), що є значним творчим здобутком відділу загалом і суттєвим внеском у розвиток вітчизняної історичної науки на сучасному етапі. Вагомим є також внесок відділу в підготовку висококваліфікованих наукових кадрів зі всесвітньої історії, підтвердженням чого є підготовка в ньому й успішний захист близько 50 докторських і кандидатських дисертацій, у розвиток міжнародних наукових зв’язків істориків та координацію наукових досліджень зі всесвітньої історії і міжнародних відносин в Україні.
The article summarises the results of almost 75-year old research activities on world history, international relations and foreign policy of Ukraine by one of the leading departments of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine. The history of structural reorganizations of the institute and department, its staff composition, research problems and innovative manner of many scholarly works of the department in the Soviet period on the history of foreign countries and international relations of Ukraine, despite the political and ideological engagement of historical science in the USSR, are investigated. The author focuses on changes in methodological and historiographical paradigm, in the department's research issues following the crash of Communist regimes in Europe, the collapse of the Soviet Union and the break-up of the socialist camp, the end of the Cold War, Ukraine’s declaration of independence. The paper emphasises that for thirty years of Ukrainian independence the researchers of the Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine have prepared over 100 original scholarly publications (individual and collective monographs, thematic collections of scientific papers, historical chronicles, collections of documents and materials, etc.). These scholarly works are a significant achievement of the department and a substantial contribution to the development of national historiography at the present time. The department’s participation is also crucial in training of highly qualified professionals in world history, as evidenced by the preparation and successful defence of about 50 pre-doctoral dissertations and doctoral theses, as well as in developing international scholarly relations among historians and coordination of scientific activities in Ukraine focusing on world history and international relations.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 451-476
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Документы департаментского делопроизводства как информационный ресурс формирования коллективной биографии и социокультурного портрета военной бюрократии XIX в.: послужные списки и наградные материалы
Dokumenty kancelarii departamentu jako zasób informacyjny do tworzenia zbiorowej biografii i społeczno-kulturowego portretu biurokracji wojskowej XIX wieku: spisy stanu służby i dokumentacja nagród
Autorzy:
Кандаутова, Татьяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/969787.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
Военное министерство
Департамент военных поселений
департаментское делопроизводство
коллективная биография
послужные списки
наградные материалы
материалы по чинопроизводству
социокультурный портрет
метаисточники
Ministerstwo Wojny
Departament Osad Wojskowych
zarządzanie dokumentacją departamentalną
biografia zbiorowa
spisy stanu służby
dokumentacja nagród
dokumentacja awansów
portret społeczno-kulturowy
metaźródła
Military Ministry
Department of military settlements
departmental records management
collective biography
service records
award materials
materials on production in ranks or making career (tchinoproizvodstvo)
socio-cultural portrait
meta-sources
Opis:
The article considers the possibility of forming a collective biography and socio-cultural portrait of the military bureaucracy of the XIX century, based on the analysis of an extensive complex of departmental records management. The Fund of the Department of military settlements of the Military Ministry was chosen as the source base. The information potential of the collection of service records, award materials, materials on production in ranks or making career (chinoproizvodstvo) and other cases, including biographical information, is determined. The documentary collection of the Department provides researchers with a lot of aggregated information for the formation of meta-sources in the development of issues of collective and personal biography, prosopography and socio-cultural portrait of the military bureaucracy. With the expansion of the source base by attracting the departmental office appears the possibility specifying the place of military bureaucracy in the community serving the Russian bureaucracy and identifies all the features of its service, and determines ways of forming this group of the Russian bureaucracy.
Źródło:
Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 1; 93-112
1731-982X
Pojawia się w:
Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Виллем Эрнитс (1891–1982) – первый эстонский полонист
Autorzy:
Синдецкая [Sindetskaja], Наталия [Natalija]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/676801.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
CV of Villem Ernits
establishing of the department of Estonian in the University of Warsaw
work at the University of Tartu
Polish-Estonian cultural relations
Opis:
Villem Ernits (1891–1982) – the first Estonian specialist in Polish philologyThe period between the two world wars – 1918–1939 – was the most fruitful time for Polish-Estonian cultural relations. The cooperation of Warsaw and Tallinn was especially intense in the 1930s, when the mutual interest of the countries culminated in the establishing of the department of the Estonian language in Poland. This article describes Villem Ernits’ work as a lecturer of Estonian in the University of Warsaw. The article also presents an overview of his scientific interests in the field of Slavonic philology during his work at the University of Tartu. Working as a teacher in both universities Ernits experienced two significant problems: there was inadequate research into teaching the subject, and the number of teaching materials was scarce. Although Ernits’ postwar pedagogical and scientific activity lies in the field of oriental studies, he can be definitely considered as one of the most important founders of the Polish-Estonian relations.
Źródło:
Acta Baltico-Slavica; 2013, 37
2392-2389
0065-1044
Pojawia się w:
Acta Baltico-Slavica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Антін Гапяк – управитель маєтку «Просвіти» в Угерцях Винявських... (1 квітня 1920 р. – 31 березня 1932 р.) Стрещення
Antin Gapiak – the Head of the Mansion of „Prosvita” in Uhertsi Vyniavski (April 1st 1920 – March 31st 1932)
Antin Gapiak – zarządca majątku „Proswity” w Uhercach Wieniawskich (1 kwietnia 1920 – 31 marca 1932)
Autorzy:
Лучаківська, Іванна Лучаківська
Зуляк, Іван
Кліш, Андрій
Stępień, Stanisław
Sukhyy, Oleksiy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1574205.pdf
Data publikacji:
2020-12
Wydawca:
Archiwum Państwowe w Rzeszowie
Tematy:
антін гапяк
управитель маєтку
«просвіта»
головний виділ
ревізійна комісія
економічна діяльність
рентабельність
угерці винявські
Antin Gapiak
the head of the mansion
„Prosvita”
the Main Department
inspection
economic activity
profitability
Uhertsi Vyniavski
zarządca majątku
„Proswita”
Zarząd Główny
Komisja Rewizyjna
działalność gospodarcza
rentowność
Uherce Wieniawskie
Opis:
У статті розкрито особливості взаємин Головного виділу «Просвіти» з упра- вителем маєтку товариства в Угерцях Винявських А. Гапяком у міжвоєнний пе- ріод, визначено їхню значимість і роль у контексті фінансово-господарського становища інституції, простежено стан маєтку, розкрито причини непорозумінь між А. Гапяком й ревізійною комісією, керівництвом «Просвіти». Для відбудови маєтку в Угерцях Винявських його орендував управитель А. Гапяк. Відсутність коштів на його утримання призвела до того, що він ви- користовував для потреб маєтку лісові насадження, що й стало основною при- чиною непорозумінь, ускладнило стосунки між ним і Головним виділом та ревізійною комісією, призвело до ліквідації контракту на оренду маєтку. Госпо- дарсько-економічне становище маєтку було надзвичайно складним й залежало від прибутків економічної діяльності, що були незначними й обмеженими, не змогли забезпечити йому рентабельності й повноцінного поступу.
This article reveals the specifics of the relations between the Management Board of ‘Prosvita’ and the head of the mansion in Uhertsi Vyniavski, A. Gapiak, in the interwar period. It determines their importance and role in the context of the financial and economic situation of the institution, records the condition of the estate and reveals the disagreements between A. Gapiak, the Audit Committee, and the Management Board of ‘Prosvita’. In order to rebuild the estate in Uhertsi Vyniavski it was leased to A. Gapiak. Due to a lack of funds to maintain the estate, he used the forests on the estate grounds for additional income, which became the cause of isagreements and complicated his relations with the Audit Committee and the Management Board of ‘Prosvita’, ultimately causing the termination of the contract for the lease of the estate. The economic situation of the estate was incredibly disadvantageous and depended on the income from its economic activities, which were meager and limited, all in all unable to make profit, not to mention developing the estate.
Artykuł ukazuje specyfikę stosunków między Zarządem Głównym „Proswity” a zarządcą majątku w Uhercach Wieniawskich A. Gapiakiem w okresie międzywojennym, określa ich znaczenie i rolę w kontekście sytuacji finansowo-gospodarczej instytucji, śledzi stan majątku, ujawnia nieporozumienia między A. Gapiakiem a Komisją Rewizyjną, zarządem „Proswity”. W celu odbudowy majątku w Uhercach Wieniawskich dzierżawił go zarządca A. Gapiak. Brak środków na utrzymanie majątku doprowadził do tego, że wykorzystywał on lasy na potrzeby majątku, co stało się główną przyczyną nieporozumień, skomplikowało relacje między nim a Zarządem Głównym i Komisją Rewizyjną, doprowadziło do rozwiązania umowy na dzierżawę majątku. Sytuacja ekonomiczna majątku była niezwykle trudna i zależała od zysków z działalności gospodarczej, które były nieznaczne i ograniczone, nie mogły zapewnić rentowności i pełnego rozwoju.
Źródło:
Prace Historyczno-Archiwalne; 2020, 32; 111-124
1231-3335
Pojawia się w:
Prace Historyczno-Archiwalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zygmunt Stanisław Makowski: pionier konstrukcji przestrzennych
Zygmunt Stanisław Makowski: A pioneer of space structures
Autorzy:
Parke, G
Behnejad, S A
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/293736.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Politechnika Wrocławska. Oficyna Wydawnicza Politechniki Wrocławskiej
Tematy:
Makowski Zygmunt Stanisław
Space Structures Research Centre
International Journal of Space Structures Department of Civil
Engineering of the University of Surrey
International Journal of Space Structures Department of Civil Engineering of the University of Surrey
Opis:
Celem niniejszej pracy jest zaprezentowanie informacji na temat osobowości, życia oraz osiągnięć Profesora Zygmunta Stanisława Makowskiego (1922–2005) jako pioniera w dziedzinie konstrukcji przestrzennych. Przez 22 lata (od 1962 do 1984) był on szefem Katedry Inżynierii Lądowej Uniwersytetu w Surrey w Zjednoczonym Królestwie. Profesor Makowski założył także Centrum Badań Naukowych and Konstrukcjami Przestrzennymi na Uniwersytecie w Surrey (w maju 1963 r.) i w ciągu wielu lat praca tego Centrum zdobyła wielkie uznanie na arenie międzynarodowej.
The objective of this paper is to present information about the life, personality and the contributions of Professor Zygmunt Stanisław Makowski (1922–2005) as a pioneer in the field of Spatial Structures. He was the Head of the Department of Civil Engineering of the University of Surrey, in the United Kingdom, for 22 years (from 1962 to 1984). Professor Makowski also created the Space Structures Research Centre of the University of Surrey in May 1963, and the work of this Centre, over the years, has won a great deal of international recognition.
Źródło:
Architectus; 2014, 4(40); 33-40
1429-7507
2084-5227
Pojawia się w:
Architectus
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zmiany w organizacji przestrzennej obiektów opieki zdrowotnej spowodowane zagrożeniem epidemicznym
Changes in the spatial organization of health care objects caused by the epidemic threat
Autorzy:
Tomanek, Michał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2064125.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
PWB MEDIA Zdziebłowski
Tematy:
projektowanie
obiekt opieki medycznej
szpital
zagrożenie epidemiczne
oddział ratunkowy
organizacja przestrzenna
Covid-19
design
healthcare facility
hospital
epidemic threat
emergency department
spatial organization
covid-19
Opis:
Do zeszłego roku funkcjonował standardowy rozdział obiektów szpitalnych - na zakaźne, w których leczono pacjentów ze stwierdzonymi zakażeniami chorobami zakaźnymi, oraz przeznaczone dla osób niezakażonych. Rok 2020 przyniósł poważną zmianę. W minionym roku w naszym kraju zarejestrowano ponad milion zakażeń SARS-CoV-2. Niniejszy artykuł odpowiada na pytanie, w jakim stopniu architektura obiektów opieki zdrowotnej powinna wspomagać przeciwdziałanie zakażeniom oraz jakie rozwiązania organizacyjne i techniczne należy w tym celu stosować. Celem badań jest znalezienie rozwiązań, w ramach organizacji struktur obiektów opieki zdrowotnej, minimalizujących ryzyko zarażenia jako odpowiedź na pytanie, w jaki sposób oddzielić pacjentów zakażonych lub podejrzanych o zakażenie od pacjentów zdrowych. Wynikiem badań jest zaproponowanie nowej struktury stref przyjęć, szczególnie nagłych i wypadkowych w szpitalach. Metodologia opiera się na analizie przypadków oraz badaniach literaturowych prowadzonych wg metodyki tzw. systematycznego przeglądu bibliografii naukowej i przeglądu danych statystycznych stanowiących podstawę stosowanej w medycynie metody Evidence Based Medicine. Analizie poddano istniejące obiekty szpitalne, których działalność jest w największym stopniu narażona na duży napływ pacjentów - czyli szpitale i wyodrębnione w nich strefy przyjęcia pacjenta planowego oraz wypadkowego. Przeprowadzono badania jakościowe potrzeb i funkcjonowania personelu oraz pacjentów stref przyjęć na podstawie studium przypadków, a także badania POE (Post Occupancy Evaluation) rozwiązań doraźnych stosowanych w sytuacji pandemicznej w tego typu obiektach.
Until last year, there was a standard division of hospital facilities into infectious facilities in which patients with diagnosed infections were treated with infectious diseases and intended for uninfected people. 2020 brought a significant change. In 2020 in Poland, over one million SARS-CoV-2 infections were registered. This article addresses the question to what extent the architecture of healthcare facilities should support infection prevention. What organizational and technical solutions should be implemented. The aim of the research is to find solutions, within the framework of the organization of healthcare facilities, to minimize the risk of infection as an answer to the question of how to separate infected or suspected patients from healthy patients. The result of the research is to propose a new structure of admission zones, especially in emergency and accident zones in hospitals. The methodology is based on case studies and literature research conducted according to the so-called systematic review of the scientific bibliography and the review of statistical data constituting the basis of the Evidence Based Medicine method used in medicine. The analysis covered the existing hospital facilities, the activity of which is mostly exposed to a large influx of patients - i.e. hospitals and separate areas for admitting planned and accident patients. Qualitative research was carried out on the needs and functioning of staff and patients in admission areas, based on a case study and POE (Post Occupancy Evaluation) study of emergency solutions used in a pandemic situation in such facilities.
Źródło:
Builder; 2021, 25, 10; 40--43
1896-0642
Pojawia się w:
Builder
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Żeńskie oddziały sabotażowo-dywersyjne w strukturach armii podziemnej w latach 1940–1944 na podstawie relacji i wspomnień ich członkiń
Female Sabotage Troops in the Underground Army in 1940–1944, Based on the Relations and Memories of their Members
Autorzy:
Marcinkiewicz-Kaczmarczyk, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/478102.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu
Tematy:
II wojna światowa
armia podziemna
Wojskowa Służba Kobiet ZWZ- AK
Kobiece Patrole Minerskie
Oddział Dywersji i Sabotażu Kobiet krypt. Dysk
Wanda Gertz
Zofia Franio
World War II
underground army
Women’ s Military Service
Home Army
Women Mining Patrols
Women’ s Department of Sabotage and Diversion – code-named ‘Discus’
Opis:
Female Sabotage Troops in the Underground Army in 1940–1944, Based on the Relations and Memories of their Members The tradition of Polish women participating in pro-independence activities dates back to the nineteenth century. Since the beginning of the twentieth century, they had joined political parties and participated in the military preparations undertaken by these parties. In 1918 they even created the first female military formation – the Voluntary Legion of Women, which took part in the war on the border of the Second Republic. The next phase was their participation in the preparation of defence during the interwar period, followed by service in the Polish Victory Service/Union for Armed Struggle/Home Army (SZP-ZWZ-AK) in 1939–1945. A female unit, code-named ‘Cooperative’, was established in the structures of the SZP’ s Department I (Organisational) Chief Command, and led by Col. Maria Wittek. The most important organisational development of the Women’ s Military Service took place in 1942. After renaming the Union for Armed Struggle (ZWZ) to the Home Army (AK), the Commander of Home Army issued order No. 59 on 25 February 1942, which formally established the WSK (Women’ s Military Service) and published detailed guidance on its operation. As an official task, it was foreseen that – in addition to sanitary service, communications, administrative, and economic and educational propaganda – women would also take part in acts of sabotage, intelligence and combat. For this reason women in the underground army were not only invited to join male sabotage subunits, but they also created their own ones. The latter teams included the Women Mining Patrol (KPM) and the Women’ s Department of Subversion and Sabotage, code-named ‘Discus’. The KPM was established in March 1940. Until 1942 they were part of the Union of Retaliation, and in November of that year they joined the Kedyw. The commander was Zofia Franio. ‘Discus’ was also established (in April 1942) within the structures of the Union of Retaliation, and then Kedyw, under the command of Lt. Wanda ‘Lena’ Gertz. Sabotage tasks by both troops began as early as 1942. The largest level of action by the KPM took place in 1942–1943, and ‘Discus’ in 1943–1944. In late 1943, members of both troops were withdrawn from diversionary actions and redirected toward preparations for the uprising, which included aiding in the production of incendiary bottles and gathering them in specially prepared quarters. At the outbreak of the uprising, the two female sabotage and diversion troops were reorganised. KPM ceased to operate within the structures of the Kedyw Warsaw District and was recreated into 16-member Female Branch of Sappers led by Dr. Franio, with the remaining mine layers sent to various male branches. The ‘Discus’ unit passed to the structures of Lt.-Col. Jan ‘Radosław’ Mazurkiewicz. It is difficult to precisely determine the number of women performing diversionarysabotage tasks, as many of them were not registered. During the occupation, ‘Discus’ consisted of approx. 100 members and KPM approx. 50. During the uprising, in total there were around 100 women performing these tasks, which accounted for only 1.4% of the women fighting in the Army at that time. Most members of the underground army acted as messengers or nurses, or performed other auxiliary tasks.
Źródło:
Pamięć i Sprawiedliwość; 2015, 2(26); 115-138
1427-7476
Pojawia się w:
Pamięć i Sprawiedliwość
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zarządzanie czasem w systemie opieki zdrowotnej – wybrane aspekty
Time based management in health care system: The chosen aspects
Autorzy:
Kobza, Joanna
Syrkiewicz-Świtała, Magdalena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2166224.pdf
Data publikacji:
2014-11-17
Wydawca:
Instytut Medycyny Pracy im. prof. dra Jerzego Nofera w Łodzi
Tematy:
zarządzanie czasem
system opieki zdrowotnej
podmiot leczniczy
podstawowa opieka zdrowotna
izba przyjęć
blok operacyjny
time based management
health care system
health organization
primary care
operating room
emergency department
Opis:
Zarządzanie czasem (time based management – TBM) stanowi jeden z bardziej istotnych elementów całego procesu zarządzania. Od wielu lat w systemach opieki zdrowotnej krajów wysokorozwiniętych poszukuje się nowych, skutecznych metod zarządzania czasem. Celem pracy jest dostarczenie wiedzy dotyczącej prowadzonych badań i doświadczeń w zakresie wybranych metod i technik zarządzania czasem w sektorze podstawowej opieki zdrowotnej (POZ) i w szpitalach (bloki operacyjne, izby przyjęć), publikowanych w piśmiennictwie międzynarodowym. Artykuł powstał w wyniku przeglądu literatury krajowej od 1990 r. oraz recenzowanych doniesień naukowych piśmiennictwa międzynarodowego w oparciu o PubMed/Medline z okresu 2001–2011. Wyniki badań międzynarodowych wskazują, że ze względu na strukturę demograficzno-zdrowotną społeczeństw lekarze POZ stają przed nowymi wyzwaniami. Wymagania w zakresie dobrego zarządzania czasem i stosowania efektywnych narzędzi (takich jak umiejętność definiowania spraw priorytetowych, planowanie, delegowanie zadań, właściwa koordynacja działań, tworzenie zespołów POZ oraz zwiększenie liczby personelu pomocniczego) są kluczowe. Konieczne będą także zmiana systemu refundacji świadczeń oraz rozwój elektronicznej wymiany informacji, sposobów gromadzenia i przetwarzania wyników badań. Innowacje w technikach informatycznych stosowanych w medycynie (np. wykorzystanie telemedycyny do monitorowania oraz leczenia pacjenta na odległość) dają szansę skrócenia czasu oczekiwania na diagnozę i leczenie, co znajduje zastosowanie w konsultacjach specjalistycznych. W celu podniesienia efektywności zarządzania czasem w szpitalach wdraża się wiele sposobów optymalizacji wykorzystania pracy bloku operacyjnego jak np. wprowadzenie funkcji koordynatora, wprowadzenie standardów postępowania w procesie decyzyjnym, robotyzacja. Przyspieszenie przepływu pacjentów z izby przyjęć na oddziały stanowi klucz do usprawnienia pracy izby. Należy podjąć działania edukacyjne wśród lekarzy i kadry menedżerskiej w Polsce oraz wdrażać rozwiązania stosowane w systemach opieki zdrowotnej krajów wysokorozwiniętych. Med. Pr. 2014;65(4):555–566
Time-based management (TBM) is the key element of the whole management process. For many years in health care systems of highly developed countries modern and effective methods of time-based management have been implemented in both primary health care and hospitals (emergency departments and operating rooms). Over the past two decades a systematic review of Polish literature (since 1990) and peer reviewed articles published in international journals based on PubMed/Medline (2001–2011) have been carried out. The collected results indicate that the demographic and health changes in the populations are one of the main challenges facing general practitioners in the nearest future. Time-based management needs new and effective tools and skills, i.e., identification of priorities, well designed planning, delegation of the tasks, proper coordination, and creation of primary care teams that include additional members and human resources management. Proper reimbursement of health services, development of IT in health care system, better collection, storage, processing, analysis and exchange of information and research findings will also be needed. The use of innovative technologies, like telemedicine consultations, provides the possibility of reducing waiting time for diagnosis and treatment and in some cases could be applied in terms of secondary care. To improve the efficiency of operating rooms it is necessary to introduce different solutions, such as operating room coordinator involvement, application of automation to guide decision-making or use of robotic tools to assist surgical procedures. Overcrowded emergency departments have a major detrimental effect on the quality of hospital functions, therefore, efforts should be made to reduce them. Time-based management training among physicians and health care management in Poland, as well as the implementation of practice-based solutions still applied in highly developed countries seem to be necessary. Med Pr 2014;65(4):555–566
Źródło:
Medycyna Pracy; 2014, 65, 4; 555-566
0465-5893
2353-1339
Pojawia się w:
Medycyna Pracy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zarys dziejów nauczania historii Kościoła na Uniwersytecie Lwowskim w XIX wieku
An Outline of the Teaching of the History of the Church at Lvov University in the 19th Century
Autorzy:
Puszka, Alicja
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1953413.pdf
Data publikacji:
2006
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
Uniwersytet Lwowski
historia Kościoła
wydziały: Teologiczny
Filozoficzny i Prawniczy
Katedra Historii Kościoła
Lvov University
history of the Church
Faculty of Theology
Faculty of Philosophy
Faculty of Law
Department of the History of the Church
Opis:
In the years of 1784-1871 the university in Lvov was re-opened as a German Josephine University with the following faculties: Philosophical, Theological, Legal, and Medical. In the initial period of the 19th century the then professors did not conduct a more reliable and systematic research on the history of the Church. The history of the Church, nevertheless, was regularly lectured within the schedule of the particular faculties. The following father professors worked then: J. B. Fisinger, A. Bielecki, F. K. Zachariasiewicz, O. Krynicki, J.Delkiewicz, and others. From the 1960s onwards the university was gradually polonised, and in 1871 it became a Polish university at which the Ukrainian language had the same rights. It was only then that historians started research mainly on the period of the Middle Ages, including the origins of the Church in the world and in Poland. Works were written that discussed the organisational and political relations between the Church and the state during the first centuries. It was then that biographies of the first Polish bishops, archbishops, lives of the saints, the first papers characterising some pontificates, history of the papacy and the relations between the Polish Republic and the Vatican, together with some more reliable works on the history of the Eastern Church. At the Philosophical Faculty in the period of positivism there were the following departments: of universal history, of Austria, of Poland and modern history. The department of universal history was conducted from 1863 on by H. Zeissberg, then K. Liske. In the years of 1891-1914 it was run by R. Dembiński, who specialised in the history of the Church, studied the history of papacy and its position towards Poland. The department of the history of Austria was run from 1871 on by I. Szaraniewicz; he studied mainly the history of Russia and the Eastern Church. The history of the Church, the legal aspect of its existence and activity, remained in the field of interest of the scholars working at the Faculty of Law: E. Rittner and J. Kasznica. Their heritage was taken over in 1888 by the canon law professor W. Abraham, one of the then most eminent experts on the history of the Church at Lvov University. A separate department of the history of the Church was established at the Faculty of Theology. In this department lectures were delivered by Rev. J. Delkiewicz and Rev. E. Skrochowski. From 1895 to 1912 Rev. J. Fijałek worked in this department, an eminent historian of the Church, the author of numerous publications on the history of the Catholic and Eastern Churches, on the law and church organisation, on the Scriptures, and on the devotion to the Mother of God, and many others. Professors of Lvov University in the 19th century initiated pioneer researches on the history of the Church in Poland; many of their publications are relevant still today.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2006, 54, 2; 37-53
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zapomniany kurier do Delegatury Rządu. Ppor. Napoleon Segieda „Wera” (1908–1991)
The Forgotten Courier to the Delegation of the Polish Government. Second Lieutenant Napoleon Segieda “Wera” (1908–1991)
Autorzy:
Tochman, Krzysztof A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31340574.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
World War II
the Polish Underground State
political couriers
Department VI of the Staff of the Commander-in-chief
the Delegation of the Polish Government
II wojna światowa
kurierzy polityczni
Oddział VI Sztabu Naczelnego Wodza
Polskie Państwo Podziemne
Delegatura Rządu RP
Opis:
Artykuł o ppor. Napoleonie Segiedzie (vel Gustav Molin „Wera”), a po wojnie Jerzym Salskim (1908–1991), urodzonym na Zamojszczyźnie, mieszkańcu Pomorza, zaś w czasie wojny kurierze politycznym do władz Polskiego Państwa Podziemnego zrzuconym do kraju w nocy z 7 na 8 listopada 1941 r., jest pierwszą próbą przedstawienia zarysu jego biografii i wojennych dokonań. Był uczestnikiem wojny 1939 r. (obrona Warszawy), a następnie jeńcem wojennym niemieckich obozów, skąd po wielu perypetiach dotarł do PSZ w Wielkiej Brytanii. Po wykonaniu misji w kraju Segieda latem 1942 r. wyruszył ponownie do Londynu z pierwszym kompleksowym raportem Polskiego Państwa Podziemnego do władz rządu emigracyjnego w Londynie. Już w 1942 r. jako świadek zagłady alarmował świat o Holokauśc ie; raczej bez skutku, gdyż Zachód nie był tym problemem specjalnie zainteresowany. Napoleon Segieda od wiosny do lata 1942 r. przebywał w mieście Oświęcim, gdzie zbierał informacje o obozie koncentracyjnym w Auschwitz. 8 sierpnia 1942 r. opuścił Warszawę, by przez Kraków i Wiedeń w ciągu pięciu dni dotrzeć do Szwajcarii, gdzie z niewyjaśnionych przyczyn na kilka miesięcy utknął w drodze do Londynu. Jego raport później był znany wśród wielu ważnych, wpływowych polityków społeczności alianckiej, m.in. w Wielkiej Brytanii oraz USA. Warto wspomnieć, iż o zagładzie Żydów docierały do Londynu, również od lata 1942 r., depesze Stefana Korbońskiego, szefa Kierownictwa Walki Cywilnej. Po wojnie Napoleon Segieda już pod nazwiskiem Jerzy Salski osiadł w wielkim Londyn ie, gdzie zmarł, całkowicie zapomniany.
The article presents Second Lieutenant Napoleon Segieda, alias Gustav Molin “Wera” or Jerzy Salski (after the war), born in the Zamość region, a resident of Pomerania, and a political courier to the government of the Polish Underground State (during the war), parachuted to the country on the night of 7th November 1941. The paper is the first attempt to show his biography and military achievements. He was a participant in the war of 1939 (the defense of Warsaw), and then, a prisoner of war in the German camps, whence, after many trials and tribulations, he arrived at the Polish Forces base in Great Britain. On completing his mission in the country (summer 1942), Segieda set off to London again with the first comprehensive report of the Polish Underground State to the Polish government-in-exile, London. As early as in 1942, being a witness to the extermination, he alerted the world to the Holocaust, to practically no effect, since the West was not particularly interested in the problem. From spring to summer 1942, Napoleon Segieda stayed in the city of Oświęcim where he collected information about the Concentration Camp Auschwitz. On 8th August 1942, he left Warsaw and, via Cracow and Vienna, reached Switzerland where, for unknown reasons, he got stuck on the way to London for a few months. His report was later distributed among many important and influential politicians of the allied community in Great Britain and the USA. It is worth mentioning that the messages on the Holocaust by Stefan Karboński (the head of the leadership of civil combat) also arrived in London during the summer 1942. After the war, Napoleon Segieda settled down in London, under the surname of Jerzy Salski, where he died completely forgotten.
Źródło:
UR Journal of Humanities and Social Sciences; 2021, 20, 3; 55-77
2543-8379
Pojawia się w:
UR Journal of Humanities and Social Sciences
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zakład Kryminologii INP PAN z perspektywy współczesnej
Department of Criminology of the Institute of Law Studies in a Modern Perspective
Autorzy:
Buczkowski, Konrad
Klaus, Witold
Woźniakowska-Fajst, Dagmara
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/698876.pdf
Data publikacji:
2008
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Nauk Prawnych PAN
Tematy:
Instytut Nauk Prawnych Polskiej Akademii Nauk
Zakład Kryminologii INP PAN
Institute of Law Studies of the Polish Academy of Sciences
Department of Criminology of the Institute of Law Studies
Źródło:
Archiwum Kryminologii; 2008, XXIX-XXX; 49-63
0066-6890
2719-4280
Pojawia się w:
Archiwum Kryminologii
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 313

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies