Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "crossing the border" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Możliwość uprawiania turystyki wodnej na granicznych wodach śródlądowych i obszarach morskich Rzeczypospolitej Polskiej w świetle przepisów prawa
    The Possibility of Practicing Water Tourism on Border Inland Waters and Maritime Areas of the Republic of Poland in the Light of Legal Provisions
    Autorzy:
    Ćwikła, Leszek
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1046694.pdf
    Data publikacji:
    2020-03-29
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    turystyka
    turystyka wodna
    śródlądowe wody graniczne
    obszary morskie RP
    przekroczenie granicy państwowej
    tourism
    water tourism
    inland border waters
    maritime areas of the Republic of Poland
    crossing the state border
    Schengen Borders Code
    Opis:
    W artykule dokonano analizy aktualnie obowiązujących przepisów prawa regulujących uprawianie turystyki wodnej na granicznych wodach śródlądowych i obszarach morskich Rzeczypospolitej Polskiej. Zwrócono uwagę na to, że podstawowym aktem normatywnym jest tzw. Kodeks graniczny Schengen, który nie przewiduje ograniczeń w zakresie przekraczania granicy z państwami strefy Schengen (tzn. Republiką Federalną Niemiec, Republiką Czeską, Republiką Słowacką oraz Republiką Litewską), co skutkuje tym, że uprawianie turystyki wodnej na wodach granicznych z tymi państwami może odbywać się swobodnie. Natomiast w przypadku państw, które nie znajdują się w strefie Schengen (Ukraina, Republika Białorusi i Federacja Rosyjska – Obwód Kaliningradzki) wymogi w zakresie uprawiania turystyki na wodach granicznych zawierają: rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 21 kwietnia 2008 r., dwustronne umowy międzypaństwowe oraz przepisy porządkowe właściwych miejscowo wojewodów. W kolejnej części tekstu dokonano analizy przepisów karnych odnoszących się do nielegalnego przekroczenia granicy państwowej Rzeczypospolitej lub niezastosowania się do zakazów zawartych w przepisach prawa. Podkreślono, że w zakresie przestrzegania przepisów prawa istotną rolę odgrywa Straż Graniczna oraz Policja, w szczególności – Policja wodna.
    The article analyses the current legal regulations concerning water tourism on the border of inland waters and maritime areas of the Republic of Poland. It has been pointed out that the basic normative act is the so-called Schengen Borders Code, which does not provide for limitations in the scope of crossing the border with the Schengen area countries (i.e. the Federal Republic of Germany, the Czech Republic, the Slovak Republic and the Republic of Lithuania); consequently, the water tourism in border waters with these countries may be practiced freely. However, in the case of countries which are not included in the Schengen area (Ukraine, the Republic of Belarus and the Russian Federation (the Kaliningrad District), the requirements concerning tourism on the border waters include: the regulation of the Minister of Internal Affairs and Administration of 21 April 2008, bilateral interstate agreements and regulations of the locally competent province governor. The second part of the article presents the analysis of criminal provisions relating to illegal crossing of the state border of the Republic of Poland and failure to comply with the prohibitions imposed by the law. It was stressed that the Border Guard and the Police, in particular the Water Police, play an important role in the compliance of the law.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2020, 1; 71-94
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Penalizacja bezprawnego przekroczenia granicy państwowej
    Penalization of unlawful crossing of the state border
    Autorzy:
    Banasik, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/476627.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Krakowska Akademia im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego
    Tematy:
    bezprawne przekroczenie granicy państwowej
    kryminalizacja nielegalnego przekroczenia polskiej granicy
    kodeks graniczny Schengen
    typ podstawowy przestępstwa
    strona podmiotowa wykroczenia
    unlawful crossing of the state border
    criminalization of illegal crossing of the Polish border
    Schengen Borders Code
    general type of off ence
    mental element of contravention
    Opis:
    Przedmiotem rozważań są uregulowania polskiego systemu prawnego, odnoszące się do problemu bezprawnego przekroczenia granicy państwowej. Autorka przedstawiła rys historyczny przepisów dotyczących nielegalnego przekroczenia polskiej granicy i dokonała oceny zasadności zmian legislacyjnych poczynionych w tym zakresie. Autorka podkreśliła także znaczenie przedmiotowej problematyki w świetle postanowień kodeksu granicznego Schengen. Analizie poddane zostały przepisy kodeksu karnego i kodeksu wykroczeń, dotyczące kryminalizacji zachowań polegających na bezprawnym przekroczeniu granicy państwowej. Uwaga zwrócona została na wybrane kwestie, wywołujące kontrowersje w doktrynie. Wskazane zostały rozbieżności występujące w literaturze prawa karnego, między innymi co do charakteru typów czynów zabronionych z art. 264 k.k. Analizie poddana została strona podmiotowa wykroczenia z art. 49a k.w. W rezultacie rozważań autorka dokonała ewaluacji jakości penalizacji nielegalnego przekroczenia polskiej granicy.
    The subject of the deliberations constitutes regulations of the Polish legal system relating to the problem of unlawful crossing of the state border. The author has presented the historical evolution of the provisions concerning illegal crossing of the Polish border and has made an assessment of the justification of the legislative changes done in this area. The author has also emphasized the significance of the issue of illegal crossing of the Polish border in the light of the Schengen Borders Code. The provisions of the Criminal Code and the Code of Contraventions regarding the penalization of unlawful crossing of the Polish border have been analysed. The analysis has focused on the selected issues prompting controversies in the criminal law doctrine. The different opinions expressed in literature have been shown, for example as to the types of offences described in Article 264 of the Criminal Code. The mental element of the offence specified in Article 49a of the Code of Contraventions has been the subject of the analysis. As a result of the deliberations the author has made an evaluation of the quality of the Polish regulations in the field of penalization of illegal crossing of the Polish border.
    Źródło:
    Studia Prawnicze: rozprawy i materiały; 2017, 1(20); 3-14
    1689-8052
    2451-0807
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze: rozprawy i materiały
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Rogue as an Artist in Patrick deWitt’s "The Sisters Brothers"
    Autorzy:
    Staels, Hilde
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/641464.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Patrick deWitt
    „The Sisters Brothers”
    the reinvigorated rogue
    parody
    genre border crossing
    Opis:
    This article explores Eli Sisters as a reinvigorated rogue who finds his artistic calling in Patrick deWitt’s The Sisters Brothers, published in 2011. With the help of insights from narratology and genre theory, the article provides a textual analysis of Eli’s discourse, perspective and behaviour. Eli casts a critical light on the senseless violence, unbridled greed, ecological devastation, and hyper-masculinity inherent to America’s Frontier myth. As a reinvigorated rogue, he raises questions about what it means to be human and reflects upon morality. With hindsight, the rogue as an artist creates a generically hybrid narrative that parodically imitates and transforms the genre conventions of the Western and the picaresque tale. The article also draws attention to the power that Eli assigns to women in a story about male heroic conquest. These include otherworldly female figures from classical mythology and the brothers’ mother.
    Źródło:
    Text Matters: A Journal of Literature, Theory and Culture; 2019, 9; 153-166
    2083-2931
    2084-574X
    Pojawia się w:
    Text Matters: A Journal of Literature, Theory and Culture
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни
    Restricting the crossing of border in the system of non-tariff regulation of international trade and shaping the country’s image
    Ограничения пересечения границы в системе нетарифного регулирования международной торговли и формирования имиджа страны
    Autorzy:
    Krasnikova, N. O.
    Filatov, H. O.
    Krasnikov, D. A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692282.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    нетарифні інструменти
    пункти пропуску
    імідж країни
    перетин кордону
    Україна
    нетарифные инструменты
    пункты пропуска
    имидж страны
    пересечение границы
    Украина
    non-tariff instruments
    crossing points
    image of the country
    crossing the border
    Ukraine
    Opis:
    В случае введения безвизового режима между Украиной и Европейским Союзом (ЕС) возникнет проблема соответствия пропускной способности украинских пунктов пропуска численности лиц, желающих пересечь границу. Отсутствие необходимости получения визы не отменяет необходимости прохождения таможенного и пограничного контроля, но потенциально увеличивает количество лиц, которые намерены пересечь границу. Растущее количество пересечений границы при их несоответствии условиям пропускных пунктов ‒ потенциальный нетарифный ограничивающий барьер при осуществлении международной торговли. Угроза имиджу страны от появления такого инструмента нетарифного регулирования свидетельствует об актуальности исследования. Цель работы заключалась в исследовании динамики фактических и возможных пересечений границы, определении направлений оптимизации процедуры такого пересечения для устранения негативного влияния этого нетарифного инструмента регулирования международной торговли на общий имидж страны. Проанализированы особенности пересечения границы Украины и ЕС через автомобильные пункты пропуска на основе количественных данных касательно пересечений украино-польской границы. Установлены цели и структура перемещений через границу по частотности. Определены критерии увеличения несоответствия между фактической и номинальной пропускной способностью украинских пунктов пропуска. Научная новизна исследования – установление характера количественного влияния ограничений пересечения границы на имидж государства с помощью мировых рейтингов. Практическая значимость исследования состоит в определении способов процедуры пересечения границы: 1) объединение польской и украинской инфраструктуры контроля на пунктах пропуска; 2) создание отдельных очередей для прохождения границы лицами без транспортных средств; 3) обдуманное упрощение процедуры контроля на границе как за счет проведения проверки только пограничниками, так и увеличения стоимости товаров, которые гражданин может ввозить в страну; 4) финансирование улучшения технического оснащения пунктов пропуска и их инфраструктуры за счет введения целевого общего сбора для лиц, пересекающих границу; 5) формирование публичной и регулярной статистики пересечения границы. Перспективное направление дальнейших исследований – экономическое обоснование целесообразности предложенных путей совершенствования пропускной способности пунктов пропуска.
    In the case of introduction of visa-free regime between Ukraine and the European Union (EU) there will arise a problem of matching throughput capacity of the Ukrainian checkpoints to the quantity of people who would want to cross the border. The absence of need for obtaining a visa does not eliminate compulsory customs and border control, but it potentially increases the number of people who intend to cross the border. A growing number of border crossings in case of their mismatch with the criteria for checkpoints are a potential non-tariff restricting barrier in international trade. A threat to the image of the country from the occurrence of such a tool of non-tariff regulation indicates relevance of present study. The aim of the work was to study the dynamics of actual and potentially possible border crossings and to define directions for the optimization of procedures of such a crossing to eliminate negative impact of this non-tariff instrument of regulating international trade on the overall image of the country.  We analyzed the peculiarities of crossing the border between Ukraine and the EU through automobile crossing points based on quantitative data regarding crossing the Ukrainian–Polish border. The goals and structure of movement across the border by frequency are clarified. We defined criteria for increase in the discrepancy between actual and nominal throughput capacities of the Ukrainian checkpoints. The scientific novelty of present research is establishing the nature of quantitative effect from restricting the crossing of border on the image of the country with the help of world rankings. A practical significance of the study is to identify ways to improve a procedure for crossing the border: 1) by combining Polish and Ukrainian infrastructure of control at checkpoints; 2) by creating separate lined for crossing the border by persons without transportation vehicles; 3) by simplifying a procedure of control at the border both by checking only by border staff and by increasing the value of goods that a citizen can bring into country; 4) by financing technical equipment for crossing points and their infrastructure by introducing a targeted general tax for persons who cross the border; 5) by compiling open and regular statistics of border crossing. A promising direction for further research is the economic substantiation of appropriateness of the proposed ways to improve the throughput capacities of checkpoints.
    У разі введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом (ЄС) постане проблема відповідності пропускної спроможності українських пунктів пропуску чисельності осіб, які хочуть перетнути кордон. Відсутність необхідності отримання візи не скасовує обов’язкового проходження митного та прикордонного контролю, проте потенційно збільшує кількість осіб, які мають намір перетнути кордон. Зростаюча кількість перетинів кордону у випадку їх невідповідності умовам пропускних пунктів – потенційний нетарифний обмежувальний бар’єр у міжнародній торгівлі. Загроза іміджу країни від появи такого інструменту нетарифного регулювання свідчить про актуальність дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки фактичних і потенційно можливих перетинів кордону й визначенні напрямків оптимізації процедури такого перетину для усунення негативного впливу цього нетарифного інструменту регулювання міжнародної торгівлі на загальний імідж країни. Проаналізовано особливості перетину кордону України та ЄС через автомобільні пункти пропуску на основі кількісних даних, що стосуються перетину україно-польського кордону. З’ясовано цілі й структуру переміщень через кордон за частотою. Визначено критерії збільшення невідповідності між фактичною й номінальною пропускною спроможністю українських пунктів пропуску. Наукова новизна дослідження – установлення характеру кількісного впливу обмежень перетину кордону на імідж країни за допомогою світових рейтингів. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення процедури перетину кордону: 1) об’єднання польської та української інфраструктури контролю на пунктах пропуску; 2) створення окремих черг для проходження кордону особами без транспортних засобів; 3) спрощення процедури контролю на кордоні як за рахунок проведення перевірки тільки прикордонниками, так і шляхом збільшення вартості товарів, які громадянин може ввозити в країну; 4) фінансування технічного оснащення пунктів пропуску та їх інфраструктури за рахунок введення цільового загального збору для осіб, які перетинають кордон; 5) формування публічної і регулярної статистики перетину кордону. Перспективний напрямок подальших розвідок – економічне обґрунтування доцільності запропонованих шляхів удосконалення пропускної спроможності пунктів пропуску.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 7; 215-221
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies