Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "crossing points" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Twist Direction Effect on the Mechanical Properties of Woven Fabric
Wpływ kierunku skrętu przędzy na właściwości mechaniczne tkanin
Autorzy:
Mollanoori, M.
Alamdar-Yazdi, A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/232539.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Sieć Badawcza Łukasiewicz - Instytut Biopolimerów i Włókien Chemicznych
Tematy:
kierunek skrętu
tkanina
osnowa i wątek
właściwości mechaniczne
twist direction
woven fabric
crossing points
pull-out behaviour
concentrated loading
Opis:
This work deals with the role that twist directions at the contact point of warp and weft play in the mechanical behaviour of fabrics. Two sets of 100 percent combed cotton yarns (20 tex) of different twist directions (Z & S) and six twist levels were produced and then used as wefts on an old type Dornier loom (weft insertion of 120 picks/min), in which the warp was 100% combed cotton yarns with 870 Z twist per meter. Hereby we obtained two sets of fabrics in which the warps were all the same but the wefts were different in the twist directions and twist levels. Then the fabrics were compared with respect to the yarn pullout (two adjacent yarns were pulled out at the same time), the fabric formability (product of bending rigidity and reverse value of initial modulus) and fabric buckling (200-g tensile concentrated force was applied to the fabrics). The results show that the yarn pull-out force, fabric formability and fabric buckling force were greater in the fabrics in which the warp and wefts were unidirectional in the twist directions. In addition, in the group in which the warp and weft twist directions were the same, the maximum pull-out force, maximum formability and maximum buckling force belonged to the fabrics in which the nesting angle was around zero.
W pracy rozważono wpływ skrętu na właściwości mechaniczne wzajemnie krzyżujących się przędz osnowy i wątku. Wyprodukowano dwa zestawy przędz bawełnianych o rożnych kierunkach skrętu (Z i S) i rożnych jego wartościach. Uzyskano tkaniny o jednakowej osnowie i wątkach o różnym kierunku skrętu i jego wartościach. Następnie tkaniny badano oceniając efekt wyciągania nitek, odkształcalność i wyboczenie tkaniny. Wybrane parametry badano przy różnej wzajemnej konfiguracji skrętów osnowy i wątku.
Źródło:
Fibres & Textiles in Eastern Europe; 2012, 5 (94); 48-55
1230-3666
2300-7354
Pojawia się w:
Fibres & Textiles in Eastern Europe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни
Restricting the crossing of border in the system of non-tariff regulation of international trade and shaping the country’s image
Ограничения пересечения границы в системе нетарифного регулирования международной торговли и формирования имиджа страны
Autorzy:
Krasnikova, N. O.
Filatov, H. O.
Krasnikov, D. A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692282.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
нетарифні інструменти
пункти пропуску
імідж країни
перетин кордону
Україна
нетарифные инструменты
пункты пропуска
имидж страны
пересечение границы
Украина
non-tariff instruments
crossing points
image of the country
crossing the border
Ukraine
Opis:
В случае введения безвизового режима между Украиной и Европейским Союзом (ЕС) возникнет проблема соответствия пропускной способности украинских пунктов пропуска численности лиц, желающих пересечь границу. Отсутствие необходимости получения визы не отменяет необходимости прохождения таможенного и пограничного контроля, но потенциально увеличивает количество лиц, которые намерены пересечь границу. Растущее количество пересечений границы при их несоответствии условиям пропускных пунктов ‒ потенциальный нетарифный ограничивающий барьер при осуществлении международной торговли. Угроза имиджу страны от появления такого инструмента нетарифного регулирования свидетельствует об актуальности исследования. Цель работы заключалась в исследовании динамики фактических и возможных пересечений границы, определении направлений оптимизации процедуры такого пересечения для устранения негативного влияния этого нетарифного инструмента регулирования международной торговли на общий имидж страны. Проанализированы особенности пересечения границы Украины и ЕС через автомобильные пункты пропуска на основе количественных данных касательно пересечений украино-польской границы. Установлены цели и структура перемещений через границу по частотности. Определены критерии увеличения несоответствия между фактической и номинальной пропускной способностью украинских пунктов пропуска. Научная новизна исследования – установление характера количественного влияния ограничений пересечения границы на имидж государства с помощью мировых рейтингов. Практическая значимость исследования состоит в определении способов процедуры пересечения границы: 1) объединение польской и украинской инфраструктуры контроля на пунктах пропуска; 2) создание отдельных очередей для прохождения границы лицами без транспортных средств; 3) обдуманное упрощение процедуры контроля на границе как за счет проведения проверки только пограничниками, так и увеличения стоимости товаров, которые гражданин может ввозить в страну; 4) финансирование улучшения технического оснащения пунктов пропуска и их инфраструктуры за счет введения целевого общего сбора для лиц, пересекающих границу; 5) формирование публичной и регулярной статистики пересечения границы. Перспективное направление дальнейших исследований – экономическое обоснование целесообразности предложенных путей совершенствования пропускной способности пунктов пропуска.
In the case of introduction of visa-free regime between Ukraine and the European Union (EU) there will arise a problem of matching throughput capacity of the Ukrainian checkpoints to the quantity of people who would want to cross the border. The absence of need for obtaining a visa does not eliminate compulsory customs and border control, but it potentially increases the number of people who intend to cross the border. A growing number of border crossings in case of their mismatch with the criteria for checkpoints are a potential non-tariff restricting barrier in international trade. A threat to the image of the country from the occurrence of such a tool of non-tariff regulation indicates relevance of present study. The aim of the work was to study the dynamics of actual and potentially possible border crossings and to define directions for the optimization of procedures of such a crossing to eliminate negative impact of this non-tariff instrument of regulating international trade on the overall image of the country.  We analyzed the peculiarities of crossing the border between Ukraine and the EU through automobile crossing points based on quantitative data regarding crossing the Ukrainian–Polish border. The goals and structure of movement across the border by frequency are clarified. We defined criteria for increase in the discrepancy between actual and nominal throughput capacities of the Ukrainian checkpoints. The scientific novelty of present research is establishing the nature of quantitative effect from restricting the crossing of border on the image of the country with the help of world rankings. A practical significance of the study is to identify ways to improve a procedure for crossing the border: 1) by combining Polish and Ukrainian infrastructure of control at checkpoints; 2) by creating separate lined for crossing the border by persons without transportation vehicles; 3) by simplifying a procedure of control at the border both by checking only by border staff and by increasing the value of goods that a citizen can bring into country; 4) by financing technical equipment for crossing points and their infrastructure by introducing a targeted general tax for persons who cross the border; 5) by compiling open and regular statistics of border crossing. A promising direction for further research is the economic substantiation of appropriateness of the proposed ways to improve the throughput capacities of checkpoints.
У разі введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом (ЄС) постане проблема відповідності пропускної спроможності українських пунктів пропуску чисельності осіб, які хочуть перетнути кордон. Відсутність необхідності отримання візи не скасовує обов’язкового проходження митного та прикордонного контролю, проте потенційно збільшує кількість осіб, які мають намір перетнути кордон. Зростаюча кількість перетинів кордону у випадку їх невідповідності умовам пропускних пунктів – потенційний нетарифний обмежувальний бар’єр у міжнародній торгівлі. Загроза іміджу країни від появи такого інструменту нетарифного регулювання свідчить про актуальність дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки фактичних і потенційно можливих перетинів кордону й визначенні напрямків оптимізації процедури такого перетину для усунення негативного впливу цього нетарифного інструменту регулювання міжнародної торгівлі на загальний імідж країни. Проаналізовано особливості перетину кордону України та ЄС через автомобільні пункти пропуску на основі кількісних даних, що стосуються перетину україно-польського кордону. З’ясовано цілі й структуру переміщень через кордон за частотою. Визначено критерії збільшення невідповідності між фактичною й номінальною пропускною спроможністю українських пунктів пропуску. Наукова новизна дослідження – установлення характеру кількісного впливу обмежень перетину кордону на імідж країни за допомогою світових рейтингів. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення процедури перетину кордону: 1) об’єднання польської та української інфраструктури контролю на пунктах пропуску; 2) створення окремих черг для проходження кордону особами без транспортних засобів; 3) спрощення процедури контролю на кордоні як за рахунок проведення перевірки тільки прикордонниками, так і шляхом збільшення вартості товарів, які громадянин може ввозити в країну; 4) фінансування технічного оснащення пунктів пропуску та їх інфраструктури за рахунок введення цільового загального збору для осіб, які перетинають кордон; 5) формування публічної і регулярної статистики перетину кордону. Перспективний напрямок подальших розвідок – економічне обґрунтування доцільності запропонованих шляхів удосконалення пропускної спроможності пунктів пропуску.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 215-221
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies