- Tytuł:
-
Oсобливості оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій Президента України)
Сechy aktualizacji strategii komunikacyjnych instytucji władzy w warunkach rosyjskiej agresji (na przykładzie komunikatów Prezydenta Ukrainy) - Autorzy:
- Tsikul, Iryna
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/31343694.pdf
- Data publikacji:
- 2023
- Wydawca:
- Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
- Tematy:
-
communication
communication strategy
communication ability
Russian aggression
the Institute of the President
komunikacja
strategia komunikacji
umiejętność komunikacji
rosyjska agresja
instytut prezydencki
комунікація
стратегія комунікації
комунікаційна спроможність
російська агресія
інститут президента - Opis:
-
У статті здійснено аналіз особливостей оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій президента України). Розглядаючи стратегії комунікації інститутів влади з позиції інтеракціоністського підходу, що передбачає взаємодію рівноправних суб’єктів, автор визначає їх діяльність політичних акторів, спрямовану на створення стійкого інформаційного простору, яка сприяє максимізації залучення всіх взаємодіючих акторів, що беруть участь у процесах комунікації. Системний аналіз практик комунікації інститутів влади в Україні дозволяє стверджувати про необхідність оптимізації комунікативної діяльності політичних акторів. Практики впровадження стратегій комунікації інститутів влади в Україні характеризуються низкою проблем, пов’язаних з інформаційною відкритістю та комунікаційною спроможністю. Інститути влади в умовах воєнного стану надають важливого значення комунікації, що знайшло своє відображення в оновленні стратегії комунікації президента України. Особливостями стратегії комунікації В. Зеленського визначено (1) постійну присутність у національному медіа-просторі, (2) комунікаційну спроможність на міжнародній арені та (3) активне використання простору соціальних мереж. Означені особливості можна розглядати як специфічні маркери комунікації періоду військової агресії рф проти України.
The article analyzes the features of updating communication strategies of power institutes in the conditions of Russian aggression (on the example of the communications of the President of Ukraine). Considering the communication strategies of power institutes from the standpoint of an interactionist approach, which involves the interaction of equal subjects, the author defines their activities as political actors, aimed at creating a stable information space, which helps to maximize the involvement of all interacting actors participating in communication processes. A systematic analysis of the communication practices of power institutes in Ukraine allows us to assert the need to optimize the communication activities of political actors. The practices of implementing communication strategies of power institutes in Ukraine are characterized by a number of problems related to information openness and communication ability. Institutions of power in the conditions of martial law attach great importance to communication, which was reflected in the renewal of the communication strategy of the President of Ukraine. Features of V. Zelenskyi's communication strategy are defined as (1) constant presence in the national media space, (2) communication ability in the international arena, and (3) active use of the space of social networks. The specified features can be considered as specific markers of communication during the period of military aggression of the Russian Federation against Ukraine.
Artykuł analizuje cechy aktualizacji strategii komunikacyjnych instytucji rządowych w warunkach rosyjskiej agresji (na przykładzie komunikatów Prezydenta Ukrainy). Rozpatrując strategie komunikacyjne instytucji rządowych z punktu widzenia podejścia interakcjonistycznego, polegającego na interakcji równorzędnych podmiotów, autor definiuje ich działania jako aktorów politycznych, mające na celu stworzenie stabilnej przestrzeni informacyjnej, która pomaga maksymalizować zaangażowanie wszystkich oddziałujących aktorów w procesach komunikacyjnych. Systematyczna analiza praktyk komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie pozwala stwierdzić potrzebę optymalizacji działań komunikacyjnych aktorów politycznych. Praktyki wdrażania strategii komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie charakteryzują się szeregiem problemów związanych z otwartością informacyjną i zdolnością komunikacyjną. Instytucje władzy w warunkach stanu wojennego przywiązują dużą wagę do komunikacji, co znalazło odzwierciedlenie w odnowie strategii komunikacyjnej prezydenta Ukrainy. Cechy strategii komunikacyjnej W. Zełenskiego to (1) stała obecność w ogólnopolskiej przestrzeni medialnej, (2) umiejętność komunikowania się na arenie międzynarodowej oraz (3) aktywne korzystanie z przestrzeni portali społecznościowych. Wymienione cechy można uznać za swoiste wyznaczniki komunikacji w okresie agresji zbrojnej Federacji Rosyjskiej na Ukrainę. - Źródło:
-
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2023, 9, 1; 37-53
2450-4866 - Pojawia się w:
- Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł