Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "as" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Історична пам’ять у процесі формування та відтворення модерної національної ідентичності: французький досвід (Частина 2)
Historical Memory in the Process of Formation and Reproduction of Modern National Identity: the French Experience (Part 2)
Autorzy:
Шморгун, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676657.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історична пам’ять Франції
патріотична мотивація
голлізм як авторитаризм
небезпека етнофундаменталізму
historical memory of France
patriotic motivation
holism Gaullism as an authoritarianism
danger of the ethno fundamentalism
Opis:
Стаття присвячена дослідженню ролі історичної традиції та національної пам’яті у формуванні модерних типів етнонаціональної ідентичності та механізмів консолідації громадян на етапі становлення французької держави сучасного типу. В цьому зв’язку проаналізовано різноманітні версії французької історії у представників історичних та історіографічних шкіл, що і в наш час взаємно конкурують за статус творців загальновизнаного тлумачення важливих історичних подій. З’ясовано, що послідовно патріотична мотивація, завдяки якій забезпечуються формування та реалізація інноваційного потенціалу народу й соціальна активність цього орієнтованого на подолання будь-яких кризових викликів креативного ядра нації, постає лише шляхом максимального змістовного синтезу наявних трактувань французької історії. Зокрема ефективність політики пам’яті забезпечується завдяки тому, що символи, традиції та історичні пам’ятки, які позитивно впливають на динаміку національно-патріотичних мотивацій та почуттів, неминуче (і часто цілком свідомо) наповнюються якісно новими смислами та цінностями, на основі яких формуються вже модерні уявлення щодо сумлінного виконання свого національного обов’язку, самовідданості і навіть жертовності у служінні вищим ідеалам Батьківщини. Доведено цілковиту неспроможність неоліберальної та ліворадикальної критики теорії та практики голлізму, консервативні елементи якого, зокрема апелювання до героїчного минулого, зовсім не тотожні як виявам середньовічної архаїки, так і мало не неонацистським політичним уподобанням. Навпаки, типологічна подібність бонапартизму та голлізму обумовлена якраз їхньою здатністю до ефективного протистояння однаково руйнівним для національної держави реакційній та революційній версіям екстремізму. Відтак, розкрито виняткову актуальність використання історичної пам’яті задля формування власної традиціоналістської та авторитарної харизми (у їхньому взаємозв’язку) творцем і першим президентом П’ятої республіки Ш. де Голллем в процесі його протистояння антинаціональним провокаціям ультраправого та ультралівого ґатунку.
The article is devoted to the study of the role of historical tradition and national memory in the formation of modern types of ethno-national identity and mechanisms of consolidation of citizens at the stage of formation of the French state of the modern type. In this regard, various versions of French history were analyzed by representatives of historical and historiographical schools, which still compete with each other for the status of creators of a generally accepted interpretation of important historical events. It was found that consistently patriotic motivation, which ensures the formation and realization of the innovative potential of the people and social activity of this creative core of the nation, aimed at overcoming any crisis challenges, is formed only on the basis of maximum meaningful synthesis of existing interpretations of French history. In particular, the effectiveness of memory policy is ensured by the fact that symbols, traditions and historical monuments that positively influence the dynamics of national-patriotic motivations and feelings are inevitably (and often, quite consciously) filled with qualitatively new meanings and values. The complete failure of neoliberal and left-wing radical critiques of Holism’s theory and practice has been proved, the conservative elements of which, in particular the appeal to the heroic past, are not at all identical with medieval archaism and almost neo-Nazi political preferences. On the contrary, the typological similarity of Bonapartism and Hollism is due precisely to their ability to effectively oppose reactionary and revolutionary extremism, which is equally destructive to the nation-state. In this regard, the exceptional relevance of the use of historical memory to form their own traditionalist and authoritarian charisma (in their relationship) by the creator and first president of the Fifth Republic Charles de Gaulle in the process of his opposition to anti-national provocations of far-right and far-left.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 7-53
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історична пам’ять у процесі формування та відтворення модерної національної ідентичності: французький досвід (Частина 1)
Historical Memory in the Process of Formation and Reproduction of Modern National Identity: the French Experience (Part 1)
Autorzy:
Шморгун, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676595.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історична пам’ять Франції
патріотична мотивація
голлізм як авторитаризм
небезпека етнофундаменталізму
historical memory of France
patriotic motivation
holism Gaullism as an authoritarianism
danger of the ethno fundamentalism
Opis:
Стаття присвячена дослідженню ролі історичної традиції та національної пам’яті у формуванні модерних типів етнонаціональної ідентичності та механізмів консолідації громадян на етапі становлення французької держави сучасного типу. В цьому зв’язку проаналізовано різноманітні версії французької історії у представників історичних та історіографічних шкіл, що і в наш час взаємно конкурують за статус творців загальновизнаного тлумачення важливих історичних подій. З’ясовано, що послідовно патріотична мотивація, завдяки якій забезпечуються формування та реалізація інноваційного потенціалу народу й соціальна активність цього орієнтованого на подолання будь-яких кризових викликів креативного ядра нації, постає лише шляхом максимального змістовного синтезу наявних трактувань французької історії. Зокрема ефективність політики пам’яті забезпечується завдяки тому, що символи, традиції та історичні пам’ятки, які позитивно впливають на динаміку національно-патріотичних мотивацій та почуттів, неминуче (і часто цілком свідомо) наповнюються якісно новими смислами та цінностями, на основі яких формуються вже модерні уявлення щодо сумлінного виконання свого національного обов’язку, самовідданості і навіть жертовності у служінні вищим ідеалам Батьківщини. Доведено цілковиту неспроможність неоліберальної та ліворадикальної критики теорії та практики голлізму, консервативні елементи якого, зокрема апелювання до героїчного минулого, зовсім не тотожні як виявам середньовічної архаїки, так і мало не неонацистським політичним уподобанням. Навпаки, типологічна подібність бонапартизму та голлізму обумовлена якраз їхньою здатністю до ефективного протистояння однаково руйнівним для національної держави реакційній та революційній версіям екстремізму. Відтак, розкрито виняткову актуальність використання історичної пам’яті задля формування власної традиціоналістської та авторитарної харизми (у їхньому взаємозв’язку) творцем і першим президентом П’ятої республіки Ш. де Голллем в процесі його протистояння антинаціональним провокаціям ультраправого та ультралівого ґатунку.
The complete failure of neoliberal and left-wing radical critiques of Holism's theory and practice has been proved, the conservative elements of which, in particular the appeal to the heroic past, are not at all identical with medieval archaism and almost neo-Nazi political preferences. On the contrary, the typological similarity of Bonapartism and Hollism is due precisely to their ability to effectively oppose reactionary and revolutionary extremism, which is equally destructive to the nation-state. In this regard, the exceptional relevance of the use of historical memory to form their own traditionalist and authoritarian charisma (in their relationship) by the creator and first president of the Fifth Republic Charles de Gaulle in the process of his opposition to anti-national provocations of far-right and far-left.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 9-52
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Європейська геостратегія України у вимірі вітчизняного консерватизму (за працями В’ячеслава Липинського та Степана Томашівського)
Europejska geostrategia Ukrainy w wymiarze krajowego konserwatyzmu (wg prac Wacława Lipińskiego i Stefana Tomaszewskiego)
Autorzy:
Шульга, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489486.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
Ukrainian conservatism,
Vyacheslav Lypynskiy,
“new configuration of the European East”,
Stepan Tomashivkiy,
the Black Sea as a basis for the political development of the European East
Opis:
The features of European geo-strategy of Ukraine as they were interpreted in the papers of representatives of national conservatism – Vyacheslav Lypynskiy and Stepan Tomashivkiyare thoroughly analysed in the article. The conclusion is drawn about that both scientists connected the joining of Ukraine to the European community of the peoples with the projects of international cooperation initiated by Ukraine, which would provide political and economic converting of the eastern part of the European space and would be interesting for European countries and motivate Russia to balance foreign policy concerning Ukraine and internal democratic reforms. V. Lypynskiy says that such a reformatting involves the implementation of Ukraine “active policy in the “Rus’ East”, which aims to create “a new configuration of the European East”. This configuration was created to exist as a “union of three Rus’ lands” (Ukraine, Russia and Belarus), in which Ukraine wasn’t a factor of “weakening of Rus”, but was a model of “classocratic” (to paraphrase in a modern manner – those that meet challenges of time) internal transformations. S. Tomashivkiy analyses that reformatting of East-European space is impossible without warning “long- term immobility of the Black Sea”, which is not only a crucial determinant of geographic Ukrainian history, but also is the basis for the political development of the European East. This requires the revival of mediated role of Ukraine in dialogue between civilizations in general and in the international transport communications in particular. Both scientists say that European direction of geostrategy of the Ukrainian state does not deny the appropriateness of the remaining vectors, but defines and specifies the tasks that must be addressed within them.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 86-92
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Языковая картина мира при обучении польскому языку как иностранному
A Linguistic Picture of the World in Teaching Polish as a Foreign Language
Językowy obraz świata w nauczaniu języka polskiego jako obcego
Autorzy:
Duda, Henryk
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1886578.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
językowy obraz świata
język a myślenie
nauczanie leksyki
realia i nazwy abstrakcyjne w nauczaniu języka obcego
nauczanie języka polskiego jako obcego
linguistic picture of the world
language vs. thinking
teaching lexis
realities and abstract names in the teaching of a foreign language
teaching Polish as a foreign language
Opis:
Odbity w języku, jego strukturze, leksyce i użyciu (uzusie) obraz otaczającej mówiących rzeczywistości – jak najkrócej można zdefiniować językowy obraz świata (JOŚ) – pełni bardzo ważną rolę w każdym akcie komunikacji. Nie można o nim zapominać również w trakcie uczenia się i nauczania języka obcego. Jest on bowiem źródłem licznych błędów, szczególnie leksykalnych. Autor artykułu pokazuje to na przykładach z literatury przedmiotu oraz z własnej praktyki dydaktycznej. Językoznawcom obserwacja procesu przyswajania języka obcego, błędów popełnianych przez uczących się i nauczycieli, może natomiast wiele powiedzieć nie tylko o językowym obrazie świata w poznawanym języku, lecz także – przez kontrast – w języku ojczystym badacza.
The picture of the reality surrounding us reflected in the language, its structure, lexis and usage – as the linguistic picture of the world may be defined in the shortest way – plays a very important role in any act of communication. It may not be forgotten also in the course of learning and teaching a foreign language. This is because it is the source of numerous mistakes, especially lexical ones. The author of the article shows this on examples taken from the literature of the subject as well as from his own didactic work. Observing the process of acquisition of a foreign language, and of the mistakes made by both learners and teachers, may tell linguists a lot not only about the linguistic picture of the world in the language being learned, but – through contrast – in the researcher’s mother tongue.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2014, 62, 10; 33-43
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Юмор как способ мотивации в процессе изучения иностранного языка
Humor as a method of motivation in the foreign language learning process
Humor jako sposób motywacji w trakcie nauki języka obcego
Autorzy:
Самусенко, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2053467.pdf
Data publikacji:
2021-12-01
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
metodyka nauczania
język rosyjski jako obcy
motywacja
humor
animacja
foreign language teaching
Russian as a foreign language
motivation
humour
animated movies
Opis:
Praca jest poświęcona metodyce nauczania języków obcych, w szczególności zagadnieniom optymalizacji procesu nauczania obcokrajowców języka rosyjskiego. Celem tego artykułu jest badanie tekstów humorystycznych jako jednego ze sposobów motywowania studentów w trakcie procesu opanowywania języka obcego. W badaniu rzeprowadzono analizę materiału edukacyjnego z elementem humorystycznym. Wyjaśniono główne problemy związane z wprowadzaniem tekstów humorystycznych do procesu edukacyjnego cudzoziemców. Szczególną uwagę zwrócono na humor w filmach animowanych. W rezultacie stwierdzono, że odpowiednio dobrany humor motywuje studentów do nauki języka obcego, przyczynia się do kształtowania kompetencji językowych i społeczno-kulturowych, pomaga pokonać barierę komunikacyjną.
The paper deals with foreign language teaching methodology. It especially focuses on the ways of optimization of educational process for foreigners learning the Russian language. The goal of this article is the teaching of humorous texts as one of the ways to motivate students while mastering a foreign language. The paper includes an analysis of Russian educational material with a humorous component. The author explores the main difficulties of implementing humorous texts in the educational process and pays special attention to humour in animated movies. The conclusion is that an appropriately chosen humorous text motivates students to learn a foreign language, contributes to the development of linguistic, sociolinguistic and sociocultural competencies, and helps to overcome the communication barrier.
Źródło:
Linguodidactica; 2021, 25; 239-249
1731-6332
Pojawia się w:
Linguodidactica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Шлях стандартизації навчання української мови як іноземної
Way of Standardization of Teaching Ukrainian Language as a Foreign
Autorzy:
Кушнір, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16644524.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
освітні мігранти
стандарт мовної освіти
мовний стандарт
українська мова як іноземна
educational migrants
language education standard
language standard
Ukrainian language as a foreign
Opis:
The article lights the process of standardization of requirements for the levels of proficiency in Ukrainian as a foreign language and the stages of creating standard requirements and pedagogical conditions for the implementation of the system of language training of educational migrants in Ukraine. Educational services of Ukrainian educational institutions are in demand in the international educational market and receive high ratings. According to the Ministry of Education and Science of Ukraine data 75 500 educational migrants were registered in 2021. In this regard, an important component of the general education of foreigners is their language training, focused on mastering the required level of Ukrainian for a certain stage of education in an educational institution. Therefore, language standards and language education standards are mandatory for Ukraine as a subject of the European educational space. Ukraine has already achieved a certain victory on the difficult path of language standardization and language education standardization and in 2021 the system of State testing and issuance of state certificates on the level of proficiency in the Ukrainian language was launched. Obstacles in this direction were associated with the constant delay in the drafting and adoption of the Law on the State Language, which was adopted only 28 years after the establishment of sovereignty – in 2019, and only in 2020 created the National Commission on State Language Standards. According to the author’s observations, the system of teaching the state language to educational migrants is built in accordance with two standards: language and language education. Language education is considered as one of the subsystems of the field of education, in which language and education appear as complex systemic tools for socializing the student’s personality. Language training involves the unity of three components: language (when the goal and result is the formation of communicative competence); educational-scientific and educational- professional (formation of professional-communicative competence) and adaptive (formation of socio-cultural competence). The article provides a retrospective review and systematizes the chronology of the creation of state standards of the Ukrainian as a foreign language training system for different contingents of educational migrants of Ukrainian educational institutions. The correlation of the stages of language education with the levels of proficiency in Ukrainian as a foreign language is also presented. Standardized descriptors-indicators of Ukrainian as a foreign language proficiency levels are given and structural elements of the future language education standard, which has not yet been approved at the state level, are proposed. The author also emphasizes the problems related to the lack of a language education standard, which can directly affect the quality of language training of many educational migrants in Ukrainian educational institutions.
У статті висвітлено процес стандартизації вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною та етапи створення стандартних вимог і умов реалізації системи мовної підготовки освітніх мігрантів в Україні. Освітні послуги українських освітніх закладів мають попит на міжнародному освітньому ринку і дістають високих рейтингів. За даними Міністерства Освіти й Науки України у 2021 році зареєстровано 75 500 освітніх мігрантів. У цьому зв’язку важливим компонентом загальної освіти іноземців стає їхня мовна підготовка, орієнтована на оволодіння необхідним рівнем української мови для певного етапу навчання в освітньому закладі. Тому мовні і мовноосвітні стандарти є обов’язковими для України як суб’єкта загальноєвропейського освітнього простору. Україна вже досягла певної перемоги на нелегкому для неї шляху мовної та мовноосвітньої стандартизації, і в 2021-ому році запрацювала система Державного тестування та видачі сертифікатів державного зразка про рівень володіння українською мовою. Перепони на цьому шляху були пов’язані з постійним гальмуванням укладання та прийняття Закону про державну мову, який було прийнято тільки через 28 років після затвердження суверенітету – в 2019 році, і лише у 2020-му році створили Національну комісію зі стандартів державної мови. За спостереженнями авторки статті, систему навчання державної мови освітніх мігрантів вибудовують відповідно до двох стандартів – мовних і мовноосвітніх. Мовна освіта розглядається як одна з підсистем сфери освіти, в якій мова й освіта постають як комплексні системні інструменти соціалізації особистості студента. Мовна підготовка передбачає єдність трьох складників: мовного (коли метою та результатом є формування комунікативної компетентності); навчально-наукового та навчально-професійного (формування професійно-комунікативної компетентності) і адаптаційного (формування соціокультурної компетентності). У статті проведено ретроспективний огляд і систематизовано хронологію створення державних стандартів системи навчання УМІ різних контингентів освітніх мігрантів українських ЗВО. Також подано співвіднесення етапів мовної освіти з рівнями володіння українською мовою як іноземною. Наведено стандартизовані дескриптори-показники рівнів володіння УМІ та запропоновано структурні елементи майбутнього мовноосвітнього стандарту, який ще не затверджено на державному рівні. Авторка також акцентує на проблемах, пов’язаних з відсутністю мовноосвітнього стандарту, що безпосередньо може впливати на якість мовної підготовки чисельних освітніх мігрантів в українських ЗВО.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 118-127
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Фразеологічний мінімум з української мови для слов’яномовних студентів (рубіжний та високий рівні, В1-В2)
Autorzy:
Kuz’, Halyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788610.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
phraseological minimum
teaching Ukrainian as a foreign language
linguistic and cultural competence
Slavic audience
фразеологічний мінімум
лінгводидактика української мови як іноземної
лінгвокраїнознавчі компетенції
слов’яномовна авдиторія
Opis:
The article deals with the volume and composition of the phraseological minimum as a necessary and eff ective element of the formation of linguistic and cultural competence in the process of language learning at intermediate and upper intermediate levels, outlines the quantitative and qualitative structure of the phraseological minimum for learning the Ukrainian language by Slavic students, and off ers a list of phraseological units as a component of the described minimum. The material presented in the textbooks of the Ukrainian language as a foreign language was used to form the list of phraseological units, which was minimized according to the criteria of selection of the phraseological minimum for levels B1-B2.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 97-104
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ В ІНШОМОВНІЙ АУДИТОРІЇ (доцільність використання й критерії добирання)
FRAZEOLOGY AS THE OBJECT OF STUDY IN FOREIGN AUDIENCE (expediency and selection criteria)
Autorzy:
СЦІРА, МАРІЯ
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041618.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
phraseology
learning Ukrainian as a foreign language
specificity
criteria
foreign students
frazeologia
nauka języka ukraińskiego jako obcego
kulturowo-narodowa specyfika
kryteria
studenci obcojęzyczni
Opis:
Artykuł dotyczy problematyki definicji frazeologii oraz klasyfikacji frazeologizmów. Badanie koncentruje się na zasadach nauczania frazeologii w audytorium obcojęzycznym. Celem artykułu jest wytyczenie kryteriów doboru jednostek frazeologicznych do ich zastosowania w procesie nauczania języka ukraińskiego jako obcego w audytorium obcojęzycznym. Przedstawiono zasady prezentacji frazeologizmów w audytorium obcojęzycznym, określono kryteria doboru jednostek frazeologicznych dla studentów obcojęzycznych na poziomie początkowym, takie jak: prosta struktura frazeologiczna (wyrazy w sensie dosłownym, 2-3 elementy, prosta struktura morfemiczna); przejrzysta forma wewnętrzna (motywacja); aspekt badań regionalnych; częstotliwość użycia frazeologizmu. W procesie nauczania nauczyciel musi stworzyć potencj ał j ęzykowy i komunikacyjny, który przede wszystkim zwiększy zdolność studenta do skutecznego postrzegania i przyswajania informacji. Nauczanie języków powinno stanowić część składową kulturowo-narodowego postrzegania nowego środowiska. Tylko wówczas bowiem student obcojęzyczny uzyskuje świadomość językową, która ułatwi mu postrzeganie formuł językowych na tle ogólnej kulturowo-narodowej specyfiki.
The article deals with the issues of the definition of phraseology, classification of phraseologisms, and focuses on the principles of teaching phraseologisms for foreigners. The purpose of the article is to show the criteria of selection of phraseological units for their application in the process of studying Ukrainian as a foreign language, to describe the principles of presenting phraseologisms for a foreign language audience. The criteria of selecting phraseological units for foreign students at the initial level are set out, namely: a simple structure of phraseology (words in the literal sense, 2-3 components, a simple morphemic structure); transparent internal form (motivation); regional studies aspect; frequent use of phraseologism. In the process of learning, the teacher is to form a linguistic and communicative potential, which, first of all, will increase the student’s ability to effectively perceive and master information. Language teaching should form general cultural and national component of the perception of the new environment, since in this way a foreign student forms a linguistic consciousness that facilitates the perception of language formulas against the background of common cultural and national peculiarities.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 157-166
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Талент разумення: да пытання метадалогii даследаванняў Уладзiмiра Калеснiка
Talent pojmowania: o metodologii badań Włodzimierza Kolesnika
Talent of understanding: about methodology of Vladimir Kolesnik’s research
Autorzy:
Iшчанка, Галiна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2106859.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
hermeneutyka
autor
czytelnik jako odbiorca
zrozumienie
interpretacja
badanie spuścizny M. Tanka
interpretacja aksjologiczna
hermeneutics
author
reader as recipient
understanding
interpretation
M. Tank studies
axiological interpretation
Opis:
W artykule omówiono rolę Włodzimierza Kolesnika w formowaniu białoruskiego literaturoznawstwa zorientowanego hermeneutycznie. Na przykładzie analizy twórczych relacji poety Maksima Tanka i krytyka Włodzimierza Kolesnika zostają doprecyzowana metodologia badacza i jego pozycja estetyczna.
The article discusses the role of V. Kolesnik in the formation of the Belarusian hermeneutically-oriented literary criticism. The notions of methodology of the researcher and his aesthetic position are explained through the analysis of the creative relations between the poet Maxim Tank and the critic Vladimir Kolesnik.
Źródło:
Białorutenistyka Białostocka; 2016; 11-21
2081-2515
Pojawia się w:
Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Талент разумення: да пытання метадалогii даследаванняў Уладзiмiра Калеснiка
Talent pojmowania: o metodologii badań Włodzimierza Kolesnika
Talent of understanding: about methodology of Vladimir Kolesnik’s research
Autorzy:
Iшчанка, Галiна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/944643.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
hermeneutics
author
reader as recipient
understanding
interpretation
M. Tank studies
axiological interpretation
hermeneutyka
autor
czytelnik jako odbiorca
zrozumienie
interpretacja
badanie spuścizny m. tanka
interpretacja aksjologiczna
Opis:
W artykule omówiono rolę Włodzimierza Kolesnika w formowaniu białoruskiego literaturoznawstwa zorientowanego hermeneutycznie. Na przykładzie analizy twórczych relacji poety Maksima Tanka i krytyka Włodzimierza Kolesnika zostają doprecyzowana metodologia badacza i jego pozycja estetyczna.
The article discusses the role of V. Kolesnik in the formation of the Belarusian hermeneutically-oriented literary criticism. The notions of methodology of the researcher and his aesthetic position are explained through the analysis of the creative relations between the poet Maxim Tank and the critic Vladimir Kolesnik.
Źródło:
Białorutenistyka Białostocka; 2016, 8; 11-21
2081-2515
Pojawia się w:
Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Съвместна употреба на кирилица и латиница в български текст –защо и кога
Joint use of Cyrillic and Latin alphabet in Bulgarian text – why and when
Autorzy:
Кирова, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/694511.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Latin as an international alphabet
bilingualism
code-switching and codeblending
digraphia
transliteration of the Bulgarian letters with Latin ones
Opis:
-
The author investigates in which cases the joint use of Cyrillic and Latin is used in Bulgarian text and for what purpose: definition, determination, citation, operative language, code-switching and code-blending, use as a stylistic tool and parallel bilingual text. The nature of these uses is described and the extent to which they are manifestations of phenomena such as bilingualism and digraphia. The general conclusion is that the joint use of Latin and Cyrillic is the result of the expansion of bilingualism with English. More and more Bulgarian citizens have an extended field of use of variants of two languages and two graphical systems. Secondly, the application of the Latin alphabet is a step towards the universal language of the image, since its graphic image acts as a visual symbol of pragmatic knowledge.
Źródło:
Slavica Lodziensia; 2018, 2; 219-231
2544-1795
Pojawia się w:
Slavica Lodziensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Становлення академічної науки в Молдовській РСР (1946-1960)
Academic science institutionalization in Moldavian SSR (1946-1960)
Autorzy:
Manolache, Constantin
Xenofontov, Ion
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2056476.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
Молдовська науково-дослідна база АН СРСР
Молдовська філія АН СРСР
Академія наук Молдовської РСР
науковці
наука
Moldavian Scientific Research Base of AS USSR
Moldovan branch of the AS USSR
Academy of Sciences of MSSR
scientists
science
Opis:
На основі оригінальних архівних матеріалів (зокрема з Центрального наукового архіву Академії наук Молдови, Архіву громадсько-політичних організацій Республіки Молдова, Національного архіву Республіки Молдова) та огляду фахової літератури висвітлено історичний і соціально-політичний контексти становлення академічної науки в Молдовській РСР у 1946-1960 роках.
Based on unpublished materials from three archives (Central Scientific Archive of the Academy of Sciences, Archive of socio-political organizations from Moldova, the Moldovan National Archives) and the literature in domain, the historical, sociopolitical, as well as other aspects are analyzed, concerning Moldavian SSR academic science institutionalization in the 1946–1961 years.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2021, 13; 63-73
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Слово о переводе... (стихотворения для детей Самуила Маршака «Мороженое»)
A Word on Translating... (The Children’s Poem “Morozhenoye” by Samuil Marshak)
Autorzy:
Manasterska-Wiącek, Edyta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1754299.pdf
Data publikacji:
2021-08-11
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
tłumaczenie
przekład dla dzieci
dziecko jako odbiorca
modyfikacja odbioru
translation
translation for children
child as recipient
modification of reception
Opis:
Настоящая статья посвящена исследовнию перевода стихотворения Самуила Маршака Мороженое. Автор, анализируя перевод как процесс, ставит вопрос, является ли он своего рода продуманным действием расчётов – отнимания, прибавления отдельных элементов содержания, их тождественности или равенства по сравнению с подлинником. Он пытается также найти ответ на вопрос, как переводить для детей. Всегда ли переводчик, отнимая существенные элементы в тексте, добавляя новые по отношению к оригиналу, ставит читателя перед новыми картинами? Автор статьи спорит с некоторыми переводческими решениями и предлагает свой вариант, по его мнению, более адекватный подлиннику по смыслу и по форме. Стремление к смысловому и формальному равенству не означает попытки буквального перевода, но такой подбор средств, чтобы предоставить читателю возможность восприятия текста, похожего на подлинник. Каждый элемент поэтического рассказа имеет свой локус в таком представлении. Перестановка локусов, удаление некоторых из них и добавление новых оказывает воздействие на читателя. «Математические расчёты», парадоксально, не всегда влияют на восприятие текста.
Słowo o przekładzie… (wiersza dla dzieci Lody Samuiła Marszaka) Niniejszy artykuł został poświęcony analizie przekładu wiersza Samuiła Marszaka Мороженое (Lody). Autorka, zastanawiając się nad czynnością przekładu, zadaje na wstępie pytanie, czy działanie owo nie jest pewnym przemyślanym systemem obliczeń – odejmowania, dodawania pewnych treści, ich tożsamości czy równości w porównaniu do oryginału. Próbuje też znaleźć odpowiedź na pytanie, jak tłumaczyć dla dzieci. Czy rzeczywiście odejmowanie istotnych treści w przekładzie, dodawanie nowych w stosunku do tekstu wyjściowego nie stawia czytelnika wobec poważnie zmodyfikowanych czy nawet zupełnie innych obrazów? Kwestionując sensowność niektórych rozwiązań translatorskich analizowanego przekładu, autorka proponuje swój kontrprzekład, szukając możliwości bliższego i, jej zdaniem, bardziej adekwatnego przekazu nie tylko treści, ale i formy tekstu wyjściowego. Co istotne, poszukiwanie równości wobec tekstu oryginału nie jest dążeniem do dosłowności, ale do stworzenia czytelnikowi, poprzez uważne i przemyślane rozwiązania, warunków do podobnej potencjalnej reakcji odbiorczej. Każdy element tekstu ma swój lokus w wyobraźni czytelnika. Zamiana ich miejsc, usuwanie, dodawanie może modyfikować odbiór. Jak się okazuje, „matematyczne działania” w tekście nie zawsze jednak zmieniają odbiór – paradoksalnie odjęcie czy dodanie może oznaczać tożsamość w odbiorze.
The aim of this article is to analyse the translation of Samuil Marshak’s poem Morozhenoye (“Ice-cream”). While reflecting upon the process of translation, the author poses the question whether the translator’s activity is not a certain conscious system of calculations – adding or subtracting pieces of data, their identity or equity in relation to the original. The author also tries to answer the question of how to translate literary works for children. Isn’t subtracting or adding vital pieces of content in the translation process actually putting the reader in front of largely modified or completely different images? While questioning the applicability of some of the translator’s solutions in the analysed text, the author proposes her own translation, which aims to reflect the original more closely and more adequately in terms of both content and form. More importantly, seeking equation with the original text is not an attempt to apply word-for-word equivalence, but rather aims at giving the reader the conditions to make a similar reaction to the text, via the translator’s conscious and considerate choices. Each piece of the text has its locus in the reader’s imagination. Replacing, deleting or adding them may modify the text’s reception. As it turns out, “mathematical calculations” in the text do not always result in a change in its reception – quite paradoxically, subtraction or addition may result in the most appropriate reception.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2021, 69, 7; 245-262
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
СЛОВО В ФИЛОСОФСКО-ЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ КОНЦЕПЦИИ AЛЕКСАНДРА ПОТЕБНИ
The Word in the Philosophical and Linguistic Concepts by Alexander Potebnia
Autorzy:
Липов, Анатолий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/445022.pdf
Data publikacji:
2012-06-01
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
philosophical
the linguistic theory of language by Alexander Potebnia
language as an activity
value of thought and language
Kharkiv psychological school of iterary
criticism
Opis:
The article examines the linguistic, philosophical and psychological aspects of language as activity, problem of the relation of thought and speech, the psychological structure of words, the concept of “inner form” the words contained in the writings of the famous Ukrainian philosopher and linguist Alexander Potebnia (1835–1891).
Źródło:
Acta Neophilologica; 2012, XIV/1; 31-49
1509-1619
Pojawia się w:
Acta Neophilologica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Развлекательный дискурс в русскоязычном интернете
Autorzy:
Карпова, Татьяна Б.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1203413.pdf
Data publikacji:
2011
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
runet as new speech environment
types of discourse of runet
genre and style forms
language of internet
Opis:
Leisure discourse is one of the main types of the d course of Russian-speaking internet. It realizes the aims of a language person for the way of spending time, resting, entertainment. The field of leisure discourse in runet is formed by such micro-fields as communi cation, self-presentation (designing of a web-person), сгеапѵе works, hobby, cognition (navigation), playing, sex. Motives and functions of leisure activity of a language person, as well as those genre forms where this activity takes place, have been analyzed
Źródło:
Stylistyka; 2011, 20; 163-174
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies