Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "XVIII century social history" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-1 z 1
Tytuł:
“Twins in Spite of Themselves”: Spanish and Ottoman Empires’ “Issues of Decline” in XVIIIth Century
“Близнюки мимоволі”: Іспанська та Османська імперії та проблеми їх занепаду у XVIII ст.
Autorzy:
Chalyi, Andrii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676899.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Ottoman Empire
Spanish Empire
comparative studies
XVIII century social history
world-trends
global history
Османська імперія
Іспанська імперія
компаративна історія
XVIII століття
глобальна історія
Opis:
Spanish and Ottoman empires had more similarities that could be found at first glance. Both experienced the take-off as leading force in Europe and Asia respectively, being for a while the most fearful and powerful states during XVI, faced economic and political blunders in XVII century and slightly ended with stagnation in XVIII century (as conventional wisdom says). Using comparative method and cultural analysis, article tries to answer a question – how unique or regular was that issues which stroke Spain and Ottoman Empires, how deeply they were engaged in so called decline narrative, created in XIX century European historiography and is it possible to create common trend for empire`s stagnation using not only historical sociology method (sociology of revolution used by Jack Goldstone and Teda Skocpole) and world-system analysis provided by Immanuel Wallerstein, with emphasis on history of ideas or begriffsgeschichte by Reinhardt Kosseleck. Main results are going to provide a more correct view on the status of Spanish and Turkish Empires during the XVIII century. Despite that Ottomans and Spaniards had obvious differences in political distribution, economic capabilities, warfare tactics and external actions, almost simultaneous decline was based on clear and exact reasons: lack of industrialization (production with high surplus value), hush incorporation of Ottoman and Spanish Empires into World-Economy, lack of defending tariffs, ineffective fiscal system and policy, devastating and lasting wars, decreasing price for agricultural products, down warding Kondratieff cycle, rigid political and social units, which constrain strict political actions. These gaps made the Empire’s decline possible notwithstanding those problems which they had previously. Oppositely, major European states (England, France, Prussia) had made reversed actions, which took a long time, but made European “take-off” inevitable, assured their economical breakaway to further domination over the Ottomans and Spaniards as well.
Проблеми порівняльної історії імперій за останні декілька років набули нового звучання в контексті вироблення синтезу не тільки успішних прикладів, імперії, які змогли зберегти свою міць і силу максимально довго, а так само й неуспішних. Іспанська й Османська імперії демонстрували всі аспекти цих порівнянь, практично співпадаючі хронологічно: одночасно піднялися над всіма державами Європи й Азії, ставши свого роду наддержавами у військово-політичному так і в економічному сенсах, й так само синхронно зійшли із геополітичної дистанції; будучи економічними потугами, практично одночасно й за однакових причин опинилися на другорядних позиціях (а на короткі моменти мало чим відрізнялись від колоній) в світовій економіці; демонструючи військову міць і вправність на полях битв, в другій половині XVII ст. стали зазнавати по факту ситуативних, але болючих невдач, хоч і суттєво мало чим відрізнялись від своїх суперників у Європі; наприкінці XVIII ст. обидві імперії зазнали тяжких поразок, ще більше поглибивши відставання (уявне чи реальне) і ставши гравцями другого ешелону, балансуючи на межі геополітичних інтересів великих гравців. Неодноразово наголошуючи на тому, що за змістом ці дві імперії мало чим відрізнялися в політичному, економічному та суспільному планах, належачи до пре-індустріальних суспільств, вони все ж продемонстрували відмінний від «успішних» країн-імперій результат. Метою статті є дослідити які риси суспільно-політичного й економічного життя обох імперій в порівняльному аспекті були ідентичні або близькі за змістом, які риси визначили подальший розвиток імперій, коли відбулася дана біфуркація. Автор наголошує, що попри усталений погляд на дві основні причини, що нерідко фігурують в викривальних статтях щодо османів та іспанців – «східний» характер цивілізації в одних та «золотий чинник» для інших, причина невдач цих країн крилася не в абстрактних універсаліях а в досить конкретних причинах – в хибній методологічній основі для розвитку країни та деструктивних та запізнілих діях державного управління.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 14-33
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-1 z 1

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies