Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Volodymyr Lys" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Аналітичний огляд сучасної Української літератури
Analytical review of modern Ukrainian literature
Autorzy:
Чонка (Chonka), Тетяна (Tetyana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177876.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Ліна Костенко
Юрій Андрухович
Володимир Лис
Юрій Виннничук
Ірен Роздобудько
Марія Матіос
Євгенія Кононенко
Яна Дубинянська
Lina Kostenko
Yuri Andrukhovych
Lys Volodymyr
Yuri Vynnychuk
Irene Rozdobudko
Maria Matios
Yevgeniya
Kononenko
Jana Dubinyanska
Opis:
The article gives a brief analytical overview of modern Ukrainian literature; presents the literary career of several bright, in our opinion, artists, who represent different geographical regions of Ukraine and also different generations of writers. The author of the article made an attempt to analyze the literary works by Lina Kostenko (the first prose novel, The Notes of a Ukrainian Madman, 2011), by Yuri Andrukhovych (collection of essays “Here was buried Fantomas”, 2015), by Lys Volodymyr (novel-chronicle “Jacob’s century”, 2010 and “Solo for Solomiya”, 2013),·by Yuri Vynnychuk (novel “Tango of death”, 2012), by Irene Rozdobudko (“LSD. Lyceum of obedient wives”, 2013), by Maria Matios (novels “Hardly ever otherwise”, 2007), by Yevgeniya Kononenko (novel “Imitation”, 2001), by Jana Dubinyanska (novels “The ghosts’ wives”, 2003). Emphasis is placed on the importance of studying these works in secondary and higher educational institutions of Ukraine, as they present existential issues relevant to our time, and, what is very important, show the true history of Ukraine, hidden for decades. The works depict the realities of Ukrainian life since Austro- Hungarian times to the totalitarian regime of the USSR, in particular , the accident at the Chernobyl nuclear power station, its consequences and reaction of the Soviet government to this tragedy, the Cold War between America and the USSR and more. The originality of life and worldview of Ukrainians in Galicia (Yu. Vynnychuk), Polissya (V. Lys), Bukovyna (M. Matios) is illustrated. The modern issues in the works of Yu. Andrukhovych and Lina Kostenko, that is, problems of education, culture (music, books, cinema, radio, television), politics and economics, universal values and temporary fashion and the need to rethink them in today’s context are revealed. Now we can state that the works of modern Ukrainian literature presented in the article reproduce the main realities of the Ukrainian society in their historical context: they try to formulate the questions correctly and encourage seeking answers for these questions. In our article, we did not claim to make a full coverage of the research topic, because we are well aware of its scale. However, choosing the subject of our study to analyze the creative work of contemporary authors, we aim at proving the need to promote the texts of contemporary Ukrainian authors among young people to involve them in discussing important issues of our time and to make them be aware of responsibility for their own destiny, their people and humanity. We hope that the literary works by the proposed authors can be of interest to a wide range of readers not only in Ukraine, but also abroad.
У статті подано короткий аналітичний огляд сучасної української літератури; представлено творчість кількох яскравих, на нашу думку, митців, які репрезентують різні географічні регіони України та є представниками різних творчих поколінь; здійснено спробу аналізу окремих творів Ліни Костенко (першого прозового роману «Записки українського самашедшого», 2011), Юрія Андруховича (збірки есеїв «Тут похований Фантомас», 2015), Володимира Лиса (романів-хронік «Століття Якова», 2010 та «Соло для Соломії», 2013), Юрія Виннничука (роману «Танґо смерті», 2012), Ірен Роздобудько (роману «ЛСД. Ліцей слухняних дружин», 2013), Марії Матіос (роману у новелах «Майже ніколи не навпаки», 2007), Євгенії Кононенко (роману-детективу «Імітація», 2001), Яни Дубинянської (повісті «Дружини привидів», 2003). Акцентовано на важливості вивчення цих творів у загальноосвітніх і вищих закладах України, адже в них представлено екзистенційну проблематику, актуальну для нашого сьогодення, і – що неабияк важливо – показано правдиву історію України, що десятиліттями приховувалася, зокрема: реалії життя українців від часів панування Австро-Угорщини до тоталітарного режиму СРСР, аварія на Чорнобильській атомній електростанції, її наслідки та реакція на цю трагедію радянської влади, холодна війна між Америкою та СРСР тощо. Проілюстровано своєрідність побуту та світогляду українців на Галичині (Ю. Винничук), Поліссі (В. Лис), Буковині (М. Матіос). Розкрито масштабність охоплення проблем сучасності у творчості Ю. Андруховича та Ліни Костенко: проблеми освіти, культури (музика, книги, кіно, радіо, телебачення), виховання, політики й економіки, загальнолюдські цінності й тимчасова мода – і необхідності їх переосмислення в контексті сьогодення. Наразі можемо констатувати, що представлені у статті твори сучасної української літератури відтворюють основні реалії українського суспільства в їх історичному розрізі: вони намагаються правильно формулювати запитання і спонукають шукати на них відповіді. У своїй статті ми не претендували на вичерпне висвітлення досліджуваної теми, адже добре усвідомлюємо її масштабність. Проте, обравши предметом нашого дослідження аналіз творчого доробку авторів-сучасників, маємо на меті довести необхідність популяризації текстів сучасних українських авторів серед молоді задля її долучення до обговорення важливих проблем нашого сьогодення і усвідомлення нею відповідальності за власну долю, долю свого народу й людства загалом. Сподіваємося, що творчість запропонованих авторів може викликати зацікавлення у широкого кола читачів і за межами України.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 87-95
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Stosunki polsko-ukraińskie w powieści Stulecie Jakuba Wołodymyra Łysa
Polish-Ukrainian Relations in the Novel Jacob’s Century by Volodymyr Lys
Autorzy:
Nowacki, Albert
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1791145.pdf
Data publikacji:
2020-08-13
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
stosunki polsko-ukraińskie
Włodzimierz Lys
druga wojna światowa
okupacja niemiecka
okupacja sowiecka
pogranicze polsko-ukraińskie
historia XX wieku
Polish-Ukrainian relationship
Volodymyr Lys
Second World War
German occupation
Soviet occupation
Polish-Ukrainian borderland
history of the twentieth century
Opis:
Wołodymyr Łys to jeden z najpoczytniejszych i najbardziej rozpoznawalnych współczesnych pisarzy ukraińskich, który w zasadzie już od dawna ugruntował swoją pozycję na arenie literackiej. Napisał wiele powieści, prawdziwą jednak popularność przyniósł mu utwór Stulecie Jakuba, który doczekał się kilku wznowień, a nawet ekranizacji telewizyjnej. Autor porusza w nim wiele ważkich tematów, jak chociażby kwestie tożsamości narodowej, skomplikowanej historii ukraińskiej, pamięci itd., celem niniejszego artykułu jest jednak spojrzenie na wspomniane dzieło przez pryzmat stosunków i wątków polsko-ukraińskich. Na kartach analizowanej powieści przewija się sto lat historii Ukrainy, w którą uwikłany jest także jej bohater – Jakiw Mech. Historię swego życia opowiada z perspektywy przeżytych niemal stu lat, na których przestrzeni był obywatelem Rosji, Polski, Niemiec, Związku Sowieckiego i wreszcie wolnej Ukrainy. Akcja powieści rozgrywa się na terenie należącego przed wojną do II Rzeczypospolitej Polesia, gdzie bohater ma wiele okazji do wchodzenia w interakcje w Polakami. Na początku są to doświadczenia niezbyt pozytywne (spotkanie ze zubożałym szlachcicem-„panem”), kiedy jednak Jakub trafia do wojska polskiego, udaje mu się nawiązać bardzo dobre relacje z polskimi dowódcami, a nawet ożenić się z polską szlachcianką. Niezwykle poruszającym momentem analizowanego utworu jest próba odniesienia się do tragicznych wydarzeń wołyńskich z 1943 r. Autor pisze o tych wydarzeniach z wielkim wyczuciem, nie wdając się w dywagacje o szukaniu winnych. Stwierdza, że każda śmierć jest wielką tragedią, a oba narody wiele podówczas wycierpiały. Wbrew licznym, nierzadko krzywdzącym stereotypom, a także różnym ocenom minionych wydarzeń, dokonywanym przez historyków oraz polityków z Polski i Ukrainy, Łys zauważa, że nie wszystko w relacjach między tymi Polakami i Ukraińcami było złe, że jedni i drudzy potrafili żyć obok siebie, tworząc wspólną historię. I choć w kontaktach polsko-ukraińskich czasem pojawiała się nierówność, zazdrość, protekcjonalizm, a czasem nawet pewna doza pogardy, to – jak przekonuje ukraiński pisarz – więcej te dwa narody łączy, niż dzieli.
Volodymyr Lys is one of the most widely-read and recognisable contemporary Ukrainian writers, who has long established his position in the literary arena. He has written many novels, but he gained widespread popularity with the novel Jacob’s Century, which was reissued several times and even filmed for television. The author deals with many important topics within, such as issues of national identity, complicated Ukrainian history, memory, etc. However, the purpose of this article is to look at Volodymyr Lys’s work from the perspective of Polish-Ukrainian relations. The pages of the novel present a hundred years of the history of Ukraine in which its hero – Jacob Mekh – is also entangled. He tells the story of his life from the perspective of almost one hundred years, during which he was a citizen of Russia, Poland, Germany, the Soviet Union and, finally, a free Ukraine. The novel takes place in Polisie, which belonged to the Second Polish Republic before the war, and where the hero has many opportunities to interact with Poles. At first, these experiences are not very positive (meeting with the impoverished nobleman ‘master’, for example); however, when Jacob joins the Polish army, he manages to establish very good relations with his Polish commanders, and even marry a Polish noblewoman. An extremely moving moment in the novel is the attempt to deal with the tragic events in Volhynia in 1943. The author writes about these events with great sensitivity, avoiding a debate about who was guilty. He states that every death is a great tragedy and that both nations suffered a lot at that time. Contrary to numerous, often harmful stereotypes, as well as various assessments of past events made by historians and politicians from both Poland and Ukraine, Lys notes that not everything in the relations between these Poles and Ukrainians was bad, and that both were able to live side by side, creating a shared history. And although inequality, jealousy, protectionism and, sometimes, even a bit of contempt appeared in Polish-Ukrainian contacts, this Ukrainian writer argues that these two nations are more united than divided.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2020, 68, 7; 129-143
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Przestrzenie sacrum w Trylogii wołyńskiej Wołodymyra Łysa
Autorzy:
Nowacki, Albert
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789219.pdf
Data publikacji:
2019-12-04
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Polesie
mała ojczyzna
sacrum
sanctum
Wołodymyr Łys
tradycja
Polesia
little homeland
Volodymyr Lys
tradition
Opis:
This paper is devoted to the problems of the sacred space in the prose of one of the contemporary Ukrainian writers Volodymyr Lys. The basis for these analyses are three novels that form the co called “Volhynia trilogy” (Jacob’s Century, Solo for Solomiya, and Virgo of Mlynyshche). The analyses of the above-mentioned works allow us to conclude that the writer quite often refers to functioning of category of sanctity which can be divided in a conventional way into several spaces. One of them is undoubtedly the sacralization of Volyn as a “small homeland” of its inhabitants, but the analysis also revealed the use of legends, folk beliefs and frequent references to religious tradition and the belief in God. It can be said that the mysterious relationship between the good and the evil, sin and sanctity is a characteristic feature of Volodymyr Łys’ “Volhynia Saga,” which creates a specific world where man lives with the God, sensing Him almost physically.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2019, 7; 109-120
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies