Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Ukrainian intelligentsia" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Relacje pomiędzy metropolitą Andrzejem Szeptyckim a ukraińską inteligencją
    The relationship between the Metropolitan Archbishop Andrey Sheptytsky and the Ukrainian intelligentsia
    Autorzy:
    Kubasik, Adam
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/450002.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie
    Tematy:
    Metropolitan Andrey Sheptytsky
    Ivan Franko
    Ukrainian intelligentsia
    anticlericalism
    socialism
    Polish-Greek Catholics
    Opis:
    The Metropolitan Archbishop Andrey Sheptytsky was the head of the Greek Catholic Church in Eastern Małopolska in 1901-1946. When he assumed the duties of a bishop, he realised that work with the intelligentsia would be more difficult than with other people. However, he still wished to be their spiritual leader in their Christian life. He never wanted to set the clergy against the intelli-gentsia; he did not believe they were in opposite camps. He summoned those who declared they affiliation with the Greek Catholic Church to manifest it in their everyday living. Moreover, he op-posed those who demanded that the Greek Catholics join the Orthodox Church for the sake of na-tional unity of the Ukrainians. Many people representing the world of culture and science considered him as the most im-portant defender of the Ukrainian nation’s rights.
    Źródło:
    Saeculum Christianum. Pismo Historyczne; 2018, 25; 312-326
    1232-1575
    Pojawia się w:
    Saeculum Christianum. Pismo Historyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ukrainian Language in Educational Institutions of the USSR: 1960s–1970s
    Autorzy:
    Kindrachuk, Nadia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28411119.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu. Wydawnictwo UMK
    Tematy:
    Ukrainian language
    educational institutions
    educational space
    Ukrainian intelligentsia
    opposition
    totalitarian regime
    Soviet power
    Russification
    denationalization
    Opis:
    This article examines the position of the Ukrainian language in educational institutions of the USSR during the 60s and 70s of the twentieth century. It is shown that the Soviet government actively implemented the policy of Russification, the aim of which was the complete destruction of the national-educational space of Ukrainians. Numerous decisions and resolutions of the country’s top party leadership have laid a solid foundation for the introduction of Russian as the language of interethnic communication. In the field of education, the ideologues of communism tried to shift the emphasis from the national characteristics of Ukrainians to the “common” for all – the Soviet ones. Oppression of the native language has caused alarm among the Ukrainian public. Realizing that the Ukrainian language is the basis for the preservation and development of the Ukrainian nation, the Ukrainian intelligentsia led the movement to protect it. Disagreeing with Russification, Ukrainians used all possible forms of protest against it at the time. It came to the formation of open opposition to Khrushchev’s educational reform. Many letters were received by various levels of government, newspapers, and magazines from various publishers, whose authors were concerned about the unequal position of the Russian and Ukrainian languages and expressed their indignation at the functioning of a large number of Russian-language educational institutions. Ukrainians were encouraged to spread the Ukrainian language and take care of its further development, thus seeking to preserve their own national identity. And the Ukrainian language continued to live and develop in the thick of the masses.
    Źródło:
    Historia i Polityka; 2022, 42 (49); 151-162
    1899-5160
    2391-7652
    Pojawia się w:
    Historia i Polityka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Засади сучасної геостратегії України в розрізі концепції гуманітарної аури нації Ліни Костенко
    Zasady współczesnej geostrategii Ukrainy w świetle koncepcji humanitarnej aury narodu autorstwa Liny Kostenko
    Autorzy:
    Lipkan, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343658.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    geostrategy
    humanitarian aura of the nation
    noopolitics
    noosphere
    Ukrainian nation
    Ukrainian language
    Ukrainian culture
    state infrastructure policy
    infrastructure potential
    strategic narrative
    Ukrainian intelligentsia
    strategic priorities
    geostrategia
    humanitarna aura narodu
    noopolityka
    noosfera
    naród ukraiński
    język ukraiński
    kultura ukraińska
    polityka infrastrukturalna państwa
    potencjał infrastrukturalny
    narracja strategiczna
    inteligencja ukraińska
    priorytety strategiczne
    геостратегія
    гуманітарна аура нації
    ноополітика
    ноосфера
    українська нація
    українська мова
    українська культура
    державна інфраструктурна політика
    інфраструктурний потенціал
    стратегічний наратив
    українська інтелігенція
    стратегічні пріоритети
    Opis:
    Діапазон наукової проблеми обраної теми статті зумовлює об’єднання методологічних та інтеграційних дисциплінарних підходів з метою її розв’язання. Логіка дослідження передбачає встановлення взаємного зв’язку між творенням геостратегії та плеканням гуманітарної аури нації. На підставі концепції гуманітарної аури нації Л. Костенко аналізуються сучасні тенденції, які впливають на формування сучасної геостратегії України, а також в рамках розроблення її політико-правової моделі намічаються стратегічні національні пріоритети. Контекст роботи просякнутий необхідністю розбудови державної інфраструктурної політики, яка інтерпретується в ролі локомотиву стійкого розвитку України, формування інвестиційно-інноваційної моделі держави, на засадах реалізації розробленої геостратегії. Контекстуально заторкуються питання стратегічного наративу в розрізі ноополітики і деконструкції деструктивних стереотипів, експорту та експансії українського культурного простору.
    Zakres problematyki naukowej wybranego tematu artykułu determinuje połączenie metodologicznego i integracyjnego podejścia dyscyplinarnego. Logika badań polega na ustaleniu wzajemnego związku między tworzeniem geostrategii a pielęgnowaniem humanitarnej aury narodu. W oparciu o koncepcję humanitarnej aury narodu L. Kostenki analizuje się współczesne trendy wpływające na kształtowanie się nowoczesnej geostrategii Ukrainy, a w ramach rozwoju jej modelu polityczno-prawnego nakreśla strategiczne priorytety narodowe. Kontekst pracy nasycony jest potrzebą wypracowania polityki infrastrukturalnej państwa, która jest interpretowana jako lokomotywa zrównoważonego rozwoju Ukrainy, kształtowanie modelu inwestycyjnego i innowacyjnego państwa, w oparciu o realizację opracowanej geostrategii. Kontekstowo poruszane są kwestie narracji strategicznej w zakresie neopolityki i dekonstrukcji stereotypów, eksportu i ekspansji ukraińskiej przestrzeni kulturowej.
    The range of the scientific problem of the chosen topic of the article determines the combination of methodological and integrative disciplinary approaches in order to solve it. The logic of the research involves the establishment of a mutual connection between the creation of geostrategy and the nurturing of the humanitarian aura of the nation. On the basis of L. Kostenko’s concept of the humanitarian aura of the nation, modern trends that influence the formation of modern geostrategy of Ukraine are analyzed, and strategic national priorities are outlined within the framework of the development of its political and legal model. The context of the work is imbued with the need to develop the state infrastructure policy, which is interpreted as the locomotive of sustainable development of Ukraine, the formation of the investment and innovation model of the state, on the basis of the implementation of the developed geostrategy. Contextually, the issues of strategic narrative in terms of noopolitics and deconstruction of destructive stereotypes, export and expansion of the Ukrainian cultural space are discussed.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2022, 8, 1; 11-31
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Whose crisis? Russian Intelligentsia and the Ukrainian Question - Coming to Terms
    Autorzy:
    Riabchuk, Mykola
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1182396.pdf
    Data publikacji:
    2014-12-02
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    Crisis
    Russian intelligentsia
    Ukrainian question
    Putin’s propaganda
    kryzys
    rosyjska inteligencja
    kwestia ukraińska
    postkolonializm
    putinowska propaganda
    Opis:
    The ongoing Russo-Ukrainian war euphemistically defined as the “Ukrainian crisis”, brought to the fore, once again, a striking inability of the Russian cultured and educated stratum to come to terms with Ukraine’s cultural distinctness and political sovereignty, and to withstand soberly the unscrupulous propaganda of the Kremlin regime. The paper examines reaction of Russian intelligentsia to what they perceive as the “Ukrainian crisis” and searches for historicaland cultural roots of what is in fact a profound crisis of Russian identity and nationhood.
    Trwająca rosyjsko-ukraińska wojna, określana eufemistycznie jako „ukraiński kryzys”, uwyraźniłapo raz kolejny fatalną niezdolność rosyjskiej warstwy ludzi wykształconych do pogodzenia się z ukraińską odrębnością kulturalną i polityczną. Jak pokazuje przedstawiona tutaj analiza, zdecydowana większość wykształconych Rosjan bezwładnie ulega pozbawionej skrupułów propagandzie Kremla, wspierając entuzjastycznie jego agresywną politykę wobec sąsiadów. Esej wyjaśnia historyczne i kulturalne źródła tego zjawiska, sugerując, że tak zwany „ukraiński kryzys” jest w istocie przejawem i dramatycznym skutkiem coraz ostrzejszego kryzysu rosyjskiej tożsamości.
    Źródło:
    Porównania; 2014, 15; 199-208
    1733-165X
    Pojawia się w:
    Porównania
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Українська інтелігенція у 1917-1921 рр.: формування громадянської позиції
    Ukrainian Intelligence in 1917-1921: Formation of Civil Position
    Autorzy:
    Шевчук, Т.В.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676897.pdf
    Data publikacji:
    2022-01-27
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Українська революція
    інтелігенція
    наука
    культура
    становлення
    розвиток
    політика
    Ukrainian revolution
    intelligentsia
    science
    culture
    formation
    development
    politics
    Opis:
    У статті проаналізовано діяльність української інтелігенції у період 1917-1921 рр. Авторка за мету ставить визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 рр. Досліджено матеріальне забезпечення представників української інтелігенції, які не емігрували за кордон, а залишилися працювати на українських теренах. Звернуто увагу на їхній внесок у розвиток науки, культури періоду, коли в українських землях постійно змінювалися режими та влада переходила від одних до інших. Політика цих режимів кардинально різнилася в залежності від зовнішньополітичної орієнтації та програмних засад їхніх лідерів. До того ж українська інтелігенція по-різному реагувала на зміну влади. Тому зроблено спробу умовного розподілу представників української інтелігенції на групи відповідно до їхніх ідейно-світоглядних переконань. Розглянуто вплив політичних змін на ключові галузі науки і культури та визначено, що, з одного боку, становище наукових інституцій було незадовільним, натомість культурні галузі відроджувалися та розвивали активну діяльність. При написанні статті застосовувався принцип системності, методи порівняння і узагальнення, структуризації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні чинників, що впливали на формування наукових, культурних інтерпретацій питання подальшого буття української інтелігенції в умовах Української революції на основі проаналізованих історіографічних напрацювань та архівних матеріалів, виявленні основних досягнень та помилок у цьому інформаційно-світоглядному полі. Авторка вказує на важливість подальшого наукового дослідження проблеми, адже нині, не дивлячись на певний наявний блок напрацювань з теми, є питання, що потребують подальшого вивчення та нової інтерпретації.
    The article analyzes the activities of the Ukrainian intelligentsia in 1917-1921. The author aims to determine the achievements and losses received by the Ukrainian scientific intelligentsia during 1917-1921. Attention is paid to their contribution to the development of science and culture of the period when the regimes in the Ukrainian lands were constantly changing and power passed from one to another. At the same time, the policies of these regimes differed radically depending on the foreign policy orientation and program principles of their leaders. At the same time, the Ukrainian intelligentsia reacted differently to the change of government. It was made an attempt to divide representatives of the Ukrainian intelligentsia into groups in accordance with their ideological and ideological orientation. The impact of political changes on key branches of science and culture is explored. It is determined that, on the one hand, the position of scientific institutions was unsatisfactory while cultural branches were revived and developed actively. The article is written using the principle of systematization, methods of comparison and generalization, structuring and analysis. The scientific novelty of the study is justified by the determination of the factors that influenced the formation of scientific and cultural interpretations of the future existence of the Ukrainian intelligentsia during the Ukrainian revolution on the basis of analyzed historiography and archival materials, as well as identifying major achievements and errors in this information and worldview. The author emphasizes the importance of further scientific research of the problem, because today, despite a certain existing block of work on the topic, there are issues that need further study and reinterpretation.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 98-109
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies