Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Tajik" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Some remarks on the pronunciation of Russian loanwords in Tajik
    Autorzy:
    Gacek, Tomasz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/634637.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Jagielloński. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
    Tematy:
    Tajik, Persian, Russian, loanword, pronunciation
    Opis:
    Tajik, as opposed to Fārsi and Dari, remained for a century strongly influenced by Russian. As a consequence, its lexicon abounds with borrowings from that language. The article deals with the problem of their pronunciation – are characteristic features of Russian phonology and phonetics preserved in these loanwords? Having analyzed a number of examples one notices that the pronunciation of such words is far from consistent and the idea of a fidelity level may be introduced to explain and classify the differences. This fidelity level depends on various factors, e.g. the education of a native-speaker.
    Źródło:
    Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis; 2015, 129, 4
    2083-4624
    Pojawia się w:
    Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    DE-RUSSIANISATION OF INTERNATIONALISMS IN THE TAJIK LANGUAGE
    Autorzy:
    Gacek, Tomasz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/634446.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Uniwersytet Jagielloński. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
    Tematy:
    Tajik, Persian, Russian, loanword, internationalisms
    Opis:
    During the period of Russian and Soviet domination over Tajikistan there was extensive Russian influence on the Tajik language, which is attested, among other features, by the great number of lexical borrowings. Interestingly, in the case of most of these forms Russian served only as a vehicular language and many are internationalisms, often known well to speakers of various European languages. These words were russianised on their introduction into Russian, before being transmitted on to other languages of Russia / the Soviet Union, Tajik being an example. Thus they often reveal specific Russian features in their morphology, phonology or semantics. The present article deals with a tendency noticeable in the Tajik of today, namely to remove these specific Russian features.
    Źródło:
    Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis; 2014, 131, 2
    2083-4624
    Pojawia się w:
    Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Історичні особливості таджицького соціуму радянського періоду
    Historical Features of the Tajik Society in Soviet period
    Autorzy:
    Bulvinskyi, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51603200.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Таджикистан
    Таджицька РСР
    таджики
    таджицький соціум
    ідентичність
    Tajikistan
    Tajik SSR
    Tajiks
    Tajik society
    identity
    Opis:
    У статті здійснено аналіз особливостей таджицького соціуму радянського періоду. Сучасна таджицька ідентичність почала формуватися лише на початку XX ст. із виходом у 1912 р. першої таджицької газети «Бухорои шариф» («Священна Бухара»). До особливостей таджицького соціуму радянського періоду ми віднесли відсутність досвіду незалежного державного існування; низький рівень національної самосвідомості населення, адже таджицька ідентичність відокремилась від загальномусульманської та загальноперської лише у 1920-х рр.; вдячність радянській владі за відродження таджицької державності спочатку у форматі таджицької національної автономії, а з 1929 р. – Таджицької РСР; фактична відсутність досвіду життя народу при капіталістичному ладі; політичним носієм таджицької національної самосвідомості стала Компартія Таджикистану в особі національної партійної еліти, яка й конструювали нову таджицьку ідентичність; поступове набуття російською мовою статусу мови міжнаціонального спілкування у Таджикистані та заміна таджицько-узбецької двомовності таджиків таджицько-російською; підпорядкування таджицької культури радянській імперській культурі що з часом виховало у таджицькому соціумі компліментарне ставлення до СРСР і Росії загалом та щиру політичну лояльність щодо них; розширення багатонаціональності та соціально-професійної сегментції таджицького соціуму при якій корінне населення переважно було зайняте в сільському господарстві, торгівлі, культурі та освіті, а приїжджі зайняли провідні позиції у промисловості, конструкторських бюро, наукових установах; складна географічна конфігурація держави, нерозвинутість державних та економічних структур країни стали причиною територіальної відособленості та роз’єднаності таджицького суспільства, а також формування регіональних кланів – ходжентського, кулябського, гармського та памірського.
    The article analyzes the features of the Tajik society in Soviet period. Modern Tajik identity began to take shape only at the beginning of the XX-th century with the publication in 1912 of the first Tajik newspaper “Bukhoroi Sharif” (“Holy Bukhara”). Among the peculiarities of the Tajik society in Soviet period, we attributed the lack of experience of independent state existence; low level of national self-consciousness of the population because the Tajik identity was separated from the general Muslim and general Persian only in the 1920-s; gratitude to the Soviet authorities for the revival of Tajik statehood, firstly in the format of Tajik national autonomy, and since 1929 – the Tajik SSR; the actual lack of experience in the life of the people under the capitalist system; the Communist Party of Tajikistan, represented by the national party elite, which constructed a new Tajik identity, became the political bearer of Tajik national identity; Russian language’s gradual acquisition of the status of the language of interethnic communication in Tajikistan and replacement of Tajik-Uzbek bilingualism of Tajiks by Tajik-Russian; the subordination of Tajik culture to Soviet imperial culture, which eventually fostered in Tajik society a complimentary attitude towards the USSR and Russia in general and sincere political loyalty to them; expansion of multinational and socio-professional segmentation of Tajik society in which the indigenous population was mainly employed in agriculture, trade, culture and education, and visitors took leading positions in industry, design offices, research institutions; complex geographical configuration of the state, underdeveloped state and economic structures of the country led to the territorial isolation and disunity of Tajik society, as well as the formation of regional clans - Khujand, Kulyab, Garm and Pamir.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 63-75
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Tożsamość narodowa po tadżycku – odtwarzanie koncepcji narodu i jego historii w przestrzeni publicznej Republiki Tadżykistanu
    National Identity Tajik-Style — Reworking the Concept of the Nation and its History in the Public Arena of the Republic of Tajikistan
    Autorzy:
    Niechciał, Paulina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/577952.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Orientalistyczne
    Tematy:
    Tajikistan
    national identity
    public sphere
    Tajik nation
    Opis:
    The article is focused on the constructing of national identity by the authorities of the Republic of Tajikistan by using such elements located in the public space of Tajik cities as monuments or billboards. Referring to certain values and historic symbols, they serve to build a specific vision of the Tajik nation and its history. For example, one of the key characters of national narration is the Iranian ruler Isma’il Samani (9th/10th century), today promoted as the “father” of the Tajik nation. Of course, some of these concepts appeared as early as the Soviet era or directly after the collapse of the USSR, but now they are of specific nature, connected with the social and political situation of the country. Using Manuel Castells’ terms, the analysed national identity may be referred to as legitimising – serving to consolidate the current power and domination.
    Źródło:
    Przegląd Orientalistyczny; 2016, 1-2; 169-182
    0033-2283
    Pojawia się w:
    Przegląd Orientalistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ‹‹Taǰik›› and Other Names to Denote Muslims in Armenian Historical Sources as a Reflection of the Cognition of a Different Ethnic-confessional Community
    Autorzy:
    Margaryan, Gor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/36167525.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
    Tematy:
    History
    Armenia
    Armenian Written Sources
    Taǰik
    Arabs
    Ishmaelites
    Muslims
    Opis:
    In the course of history, peoples and tribes have given each other designations on the basis of distinctive features, qualities and circumstances. The pretext for the creation of such names was the geographical area, special qualities of a particular people, religious affiliation or epic genesis. With the beginning of the Arab conquests and campaigns in the middle of the 7th century CE, Armenia fell under Arab domination becoming part of the Arab Caliphate within the next decade. The aim of the paper is to present what names were given to Muslims in what historical context, how these names reflected the perception of a different ethnoreligious community.
    Źródło:
    Historia i Świat; 2023, 12; 183-191
    2299-2464
    2956-6436
    Pojawia się w:
    Historia i Świat
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Mniejszości muzułmańskie w Chińskiej Republice Ludowej
    Autorzy:
    Cywiński, Jakub
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2200470.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    islam
    muslim
    China
    Hui
    Uygur
    ethnic group
    Kazakh
    Kirgiz
    Tajik
    Tatar
    Uzbek
    Dongxiang
    Sala
    Bao’an
    muzułmanie
    Chiny
    Ujgurowie
    etniczna grupa
    Kozacy
    Kirgizi
    Tatarzy
    Uzbecy
    Opis:
    The article analyzes in the three paragraphs the issue of Muslim minorities in China, focusing on the history of Muslims in China, certain groups who live and cultivate their religion on the Chinese territory and the current situation of main two ethnic groups – Hui and Uygur. In the first paragraph article focuses on the history of the phenomenon of Islam’s development in China. Second paragraph focuses on the actual ethnic groups, concerning Hui, Uygur and other, smaller ethnic Muslim groups in China. The third paragraph shows the political situation of Hui and Uygur groups today.
    Źródło:
    Themis Polska Nova; 2017, 1(12); 228-244
    2084-4522
    Pojawia się w:
    Themis Polska Nova
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies