Temat: TIME - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Платок с синей каемочкой, или парадоксы беспамятства
A blue-bordered handkarchief or paradoxes of oblivion
Chusteczka a granatową obwódką, czyli paradoksy niepamięci
Autorzy:: Яблоков, Евгений
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2085392.pdf
Data publikacji:: 2021-10-22
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: М. А. Булгаков
поэтика
философия памяти
экзистенциальная проблематика
время и вечность
Michaił Bułhakow
poetyka
filozofia pamięci
problematyka egzystencjalna
czas i wieczność
Mikhail Bulgakov
poetics
philosophy of memory
existential questions
time and eternity
Opis:: Категория памяти — одна из философских доминант булгаковского мира. Память способна «нейтрализовать» время, воскрешая прошлое. Однако у героев Булгакова содержанием воспоминаний, как правило, являются фрустрирующие или даже катастрофичные для мемуаристов события; поэтому желательным вариантом является беспамятство — полное вытеснение, «стирание» подобной информации. В философском смысле жажда беспамятства означает стремление булгаковского персонажа оторваться от времени как онтологической координаты и перейти в вечность, обретя покой как в психологическом, так и в онтологическом смысле. На уровне сюжета меморативные коллизии нередко реализуются через мотив психического расстройства и/или связанного с ним суицида, символизирующих стадию покоя — «нирвану» беспамятства. Формально покой может ассоциироваться с энтропией, смертью персонажа, но сущностно означает пребывание «между» бытием и небытием, эйфорическое состояние освобождения от земных бед и горестей.
Kategoria pamięci jest jedną z dominant filozoficznych świata Bułhakowa. Pamięć jest w stanie „zneutralizować” czas, wskrzeszając przeszłość. Jednak treść wspomnień bohaterów Bułhakowa z reguły składa się z frustrujących, a nawet katastrofalnych wydarzeń. Dlatego pożądaną opcją dla pamiętnikarzów jest nieprzytomność, całkowite stłumienie, „wymazanie” takich informacji. W sensie filozoficznym pomysł zapomnienia oznacza pragnienie Bułhakowskich bohaterów oderwania się od czasu jako ontologicznej współrzędnej i udanie się w wieczność, żeby znaleźć spokój zarówno w sensie psychologicznym, jak i ontologicznym. Na poziomie fabuły kolizje pamiątkowe realizują się często przez motyw zaburzenia psychicznego i / lub związanego z nim samobójstwa, które symbolizuje etap spokoju, „nirwany” nieprzytomnośći. Formalnie spokój kojarzy się z entropią, ze śmiercią bohaterowi, ale zasadniczo oznacza stan „pomiędzy” byciem a niebyciem/nieistnieniem, euforyczny stan wyzwolenia od ziemskich kłopotów i smutków.
The category of memory is one of the philosophical dominants of Bulgakov's world. Memory is able to "neutralize" time, resurrecting the past. However, the content of Bulgakov's heroes memories consist of frustrating or even disastrous events. Therefore, the desired option for them is a complete repression, an "erasure" of such information. In philosophical sense, the thirst for oblivion means the desire of Bulgakov's character to break away from time as an ontological coordinate and go into eternity, to find peace both in the psychological and ontological sense. At the plot level memorial collisions are often realized through the motive of a mental disorder and / or associated with it suicide, which symbolizing the stage of calm, "nirvana" of oblivion. In formal, а calm can be associated with entropy, the death, but essentially it means condition "between" being and non-being, a euphoric state of deliverance from earthly troubles and sorrows.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2021, 4 (176); 7-30
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Засоби та прийоми художнього осмислення повсякденності у текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської
Means and methods of literary understanding of everyday life in the works of I. Rozdobudko and M. Gretkovska
Autorzy:: Смаровоз (Smarovoz), Ірина (Іryna)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177489.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: поетика повсякденності
жіноча проза
простір
час
тілесність
драматизм
внутрішній світ
poetics of everyday life
women’s prose
space
time
corporeality
drama
inner world
Opis:: У статті відзначено, що в результаті історичних, культурних і суспільних змін, що викликали інтерес до життя і творчості жінки, увагу літературознавців привернула художня повсякденність в українській та польській сучасній жіночій прозі. Повсякденність у жіночій прозі стала дзеркалом світогляду, філософії, почуттів та емоцій жінки. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в літературознавстві чіткої системи засобів та прийомів, що належать до поетики художньої повсякденності. Метою роботи стала спроба систематизації засобів та прийомів художнього осмислення повсякденності у текстах І. Роздобудько і М. Ґретковської. У ході дослідження встановлено, що характер художньої повсякденності в обраних для аналізу текстах зумовлений типовою для жіночої прози увагою до внутрішнього світу персонажа. Зауважено, що жіночі образи, змодельовані у проаналізованих текстах, повністю суперечать патріархальним уявленням про роль жінки в суспільстві та родині. Такі складові повсякденності персонажів, як: побут, тіло, вчинки жінки – стають ключем до розкриття її внутрішнього світу. Помічено, що зовнішні прояви повсякденності (простір, час, одяг, тіло, реакції персонажів та інше) стають віддзеркаленням внутрішнього світу персонажів. Виокремлено наступні прийоми моделювання повсякденності у прозі І. Роздобудько та М. Ґретковської: конструювання власних відліків часу персонажами; «розтягування» чи «зупинки» часу; лаконізм у моделюванні простору; акцент на деталях; зосередження уваги на сенсорних відчуттях; тісне переплетення реального з ірреальним; концентрація на тілесності, чуттєвості; тяжіння до натуралістичності зображення; посилена увага до особистого, приватного життя персонажа; автобіографічність; відтворення глобальних проблем країни чи епохи через моделювання повсякденності однієї людини; фрагментарне моделювання образів і ситуацій; вплив смерті домашнього улюбленця на емоційний стан персонажа; моделювання провокативних ситуацій і образів з метою заохочення читача до роздумів, пошуку істини. Відзначено, що мисткині по-різному реалізують перелічені прийоми в межах своїх авторських стилів та ідей романів. Помічено, що авторки послуговуються широким спектром художніх засобів: метафори, порівняння, епітети, парадокси, іронії, контрастні образи, символи, архетипи тощо. Письменниці, кожна по-своєму, конструюють моделі повсякденності персонажів, послуговуючись широким спектром художніх засобів і прийомів. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для узагальненого теоретичного опису поетики повсякденності.
The present article shows that as a result of historical, cultural and social changes that have aroused interest in the life and work of women, the attention of literary critics was drawn to the literary everyday life in Ukrainian and Polish modern women’s prose. Everyday life in women’s prose has become a mirror of woman’s worldview, philosophy, feelings and emotions. The significance of the study is based on the lack of the clear system of means and techniques that belong to the poetics of everyday art in literature studies. The purpose of this study is to make an attempt to systematize the means and methods of literary understanding of everyday life in the texts of I. Rozdobudko and M. Gretkovska. In the process of the research it is established that the nature of literary everyday life in the texts selected for analysis is determined by attention to the inner world of the character that is typical for women’s prose. It is noted that women’s images described in the analyzed texts completely contradict patriarchal ideas about the role of women in society and family. Such components of the everyday life of the characters as woman’s life, body and actions become the key to revealing her inner world. It is noticed that the external demonstrations of everyday life (space, time, clothing, body, reactions of the characters, etc.) become a reflection of the inner world of the characters. The following methods of modeling of everyday life in the prose of I. Rozdobudko and M. Gretkovskaya are singled out: construction of own representation of time by characters; «stretching» or «stopping» of time; laconicism in space modeling; emphasis on details; focusing on sensory sensations; close intertwining of the real with the unreal; concentration on corporeality, sensuality; attraction to the naturalism of the image; increased attention to the personal, private life of the character; autobiography; reproduction of global problems of the country or epoch through modeling of destiny of one person; fragmentary modeling of images and situations; the impact of the death of a pet on the emotional state of the character; modeling of provocative situations and images in order to encourage the reader to think, search for the truth. It is noted that writers implement these techniques within their authorial styles and ideas of novels in different ways. It is established that the authors use a wide range of artistic means: metaphors, comparisons, epithets, paradoxes, ironies, contrasting images, symbols, archetypes etc. Using a wide range of artistic means and techniques, writers construct models of everyday life of their characters in their own way. The results of the research can become the basis for a generalized theoretical description of the poetics of everyday life.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 39-46
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського
Specificity of the artistic conceptualization of the day period in small prose by M. Vinhranovskyi
Autorzy:: Скидан (Skydan), Марина (Maryna)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177487.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: суперконцепт
природний час
концептосфера
темпоральність
ідіостиль
концепт
superconcept
natural time
conceptosphere
temporality
idiostyle
concept
Opis:: In modern Ukrainian linguistics, given its general anthropological orientation, cognitive research is quite productive, including in the field of literary text, which allows us to describe the linguistic means of its interpretation at the level of conceptual structures. The basic concepts in the categorization of the world include TIME. The purpose of the study is to outline the means of artistic conceptualization of daily time and their functional and semantic load in M. Vingranovskyi’s prose texts, to consider the artistic conceptualization of daily time in view of idiostylistic features of the writer’s language. In the discourse of M. Vingranovskyi’s short prose, artistic time is not reduced to the reproduction of the properties of physical time. M. Vingranovskyi’s model of time is deeply rooted in the mythopoetic picture of the world and passed through the prism of the narrator’s individual worldview. Lingual expression of the idea of time occurs through the realization of individual temporal values. Carriers of temporal semantics in the text are often nouns, verbs, adverbs, adjectives. In addition, we consider detailed contexts with temporal content. As research shows, M. Vingranovskyi mainly resorts to the reproduction of the cyclical nature of time. Accordingly, the images of parts of the day become important. The concepts DAY, NIGHT, MORNING, EVENING in the language of the analyzed works are verbalized with words of different parts of speech, which contain the appropriate temporal sema. The nominative fields that form their artistic and semantic content are quite branched. For each of the concepts, the nucleus consists of nouns that name the parts of the circadian cycle (morning, day, evening, night), the synopsis zone includes their synonyms (dawn, predawn, twilight), adverbs to denote the duration of the action (at night, nights, by day), the initial time limit (since morning, before dawn; since evening); verbs that convey the state of nature in accordance with the time of day (to dawn; to grow dark, to get dusky, to darken). The near periphery includes nouns and qualitative adjectives, which, combined with temporal names, convey the visual, sound, tactile, psychological characteristics of parts of the day. According to our observations, the leading method of conceptualizing the time of day – the image of the time, the stretching of time. The far periphery in the expression of the analyzed concepts is formed by individual authorial figurative contexts with the names of celestial bodies, natural, spatial realities, names of animals, actualized in landscape sketches. The metaphors of movement, color and burning are the most revealing for the associative figurative conceptualization of parts of the day. It is worth emphasizing that in the perception of the time of day value markers are placed by the narrator. The specificity of the artistic conceptualization of the time of day is due to the author’s idiosyncratic guidelines, the attraction to cinematography. Images of natural time convey the idea of cyclicity, the natural harmony of time, the experience of the value of every moment of human life. Their embodiment is due to the perspective of the narrator, his emotional state.
У сучасній українській лінгвістиці з огляду на її загальну антропологічну спрямованість доволі продуктивними є когнітивні дослідження, зокрема й у царині художнього тексту, що дає змогу описати мовні засоби його інтерпретування на рівні концептуальних структур. До базових концептів у категоризації світу належить ЧАС. Мета дослідження – окреслити засоби художньої концептуалізації добового часу та їхнє функційно-семантичне навантаження в прозових текстах М. Вінграновського, розглянути художню концептуалізацію добового часу з огляду на ідіостильові риси мовотворчості письменника. У дискурсі малої прози М. Вінграновського художній час не зводиться до відтворення властивостей фізичного часу. Модель часу М. Вінграновського глибоко закорінена в міфопоетичну картину світу й пропущена крізь призму індивідуального світосприйняття оповідача. Лінгвальне вираження ідеї часу відбувається через реалізацію окремих темпоральних значень. Носіями часової семантики в тексті є найчастіше іменники, дієслова, прислівники, прикметники. Крім того, розглядаємо розгорнуті контексти з темпоральним змістом. Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Відповідно набувають важливого значення образи частин доби. Концепти ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК, ВЕЧІР у мові аналізованих творів вербалізовано словами різної частиномовної належності, що містять відповідну часову сему. Номінативні поля, що формують їхнє художньо-смислове наповнення, доволі розгалужені. Для кожного з концептів ядро становлять іменники, які називають частини добового колообігу (ранок, день, вечір, ніч), до приядерної зони належать їхні синоніми (світанок, досвіток; надвечір’я), прислівники на означення часу тривання дії (вночі, ночами; вдень), початкової часової межу (зранку, вдосвіта; звечора); дієслова, що передають стан природи відповідно до добового часу (розвиднятися; вечоріти, смеркати, темніти). До ближньої периферії входять іменники та якісні прикметники, які, поєднуючись із темпоральними назвами, передають зорові, звукові, тактильні, психологічні характеристики частин доби. За нашими спостереженнями, провідний прийом концептуалізації добового часу – зображення міжчасся, розтягання часу. Дальню периферію у вираженні аналізованих концептів формують індивідуально-авторські образні контексти з назвами небесних світил, природних, просторових реалій, назви тварин, актуалізовані в пейзажних замальовках. Найбільш показові для асоціативно-образної концептуалізації частин доби є метафори руху, кольору, горіння. Варто акцентувати, що у сприйнятті добового часу ціннісні маркери розставляє саме оповідач. Специфіка художньої концептуалізації добового часу зумовлена ідіостильовими настановами автора, тяжінням до кінематографізму. Образи природного часу передають ідею циклічності, природної гармонії часоплину, переживання цінності кожного моменту людського життя. Їхнє втілення зумовлене ракурсом бачення наратора, його емоційним станом.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 31-38
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: „Речевая память” языка и спонтанная рекурсия стилистической нормы
“Speech memory” and spontaneous recurrence of the stylistic norm
Autorzy:: Северская, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/615305.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet Opolski
Tematy:: recurrence of stylistic norm
language culture
corpus analysis
space and time
speech memory
older and younger norms
language cultyre
“speech memory”
“older” and “younger” norms
Opis:: The article documents cases of grammatical, phonetic and lexical “irregularities” occurring in modern Russian. The conclusions are based on analysis of the National Corpus of the Russian Language and internet queries. The author pays special attention to phrases indicating time relations: “for some time” / “after what time”. It is noted that there is an “older” and “younger” standard for using collocations with the lexeme „time” and prepositions, and the change in the norm resulted from the transition from treating space-time as an abstract, uniform chronotope to the idea of time as a discrete quantity, i.e. certain fragmented, countable sections (century, year, month, day, hour, minute, second). Research has shown that discrete forms denoting time began to dominate from the mid-nineteenth century, which is related to the changes in the image of the world taking place at that time. The old ways of speaking about time, however, still appear in modern Russian. The article shows that other lexical and inflectional archaisms (e.g. short forms of adjectives) are also returning to modern speech. This can be considered a manifestation of social linguistic memory, which involves having the ability to recall and use old forms or meanings, according to norms that used to be applied in the past. The author proposes that this phenomenon be called “spontaneous recurrence of the norm”. It is claimed that such recurrence of the old norm may be caused either by speakers’ ignorance of the current norm or by their desire for a “retro” style that results from fashion or manners. It could also be a manifestation of “language refreshment” through the activation of speech memory, or retrieving former forms and old standards out of the “subconscious” of language users.
Źródło:: Stylistyka; 2019, 28; 41-52
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:: Stylistyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Близина/далечина при средбата од „онаа страна”
Proximity/distance at the meeting on “the other side”
Autorzy:: Петреска, Весна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/635581.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: proximity/distance
folk healers
charms and incantations
space
time
Opis:: Folk healers and their ability to heal can be connected with death or the being owned by death. This deeply archaic structure is evident in how knowledge is acquired, namely that it is passed on from mother to daughter or granddaughter/grandson in a place that suggests a connection to the other world (water, bridge). It is also evident in the fact that the women performing charms must be postmenopausal. Also important is the fact that when knowledge is acquired through dreams and visions, the soul of the initiate or the initiate him- or herself must be in touch with the other world and then return to life by passing over a thin line: a bridge as wide as a hair or a straw. This is a condition akin to death followed by eventual recuperation. Another important point is the difference in physical appearance to those treated, for example, old, white, a pale face, piercing eyes, small, slouching, etc. All these incorporate the idea that the communication with the “other world”, “the other side”, is always given to those people that somehow were in touch with the other world, which from that perspective are far from us, but originating from our environment and transferring the message that they are also close to us. The connection with the other side, with the other, distanced world was also seen in the time-space structure on the charms.
Folk healers and their ability to heal can be connected with death or the being owned by death. This deeply archaic structure is evident in how knowledge is acquired, namely that it is passed on from mother to daughter or granddaughter/grandson in a place that suggests a connection to the other world (water, bridge). It is also evident in the fact that the women performing charms must be postmenopausal. Also important is the fact that when knowledge is acquired through dreams and visions, the soul of the initiate or the initiate him- or herself must be in touch with the other world and then return to life by passing over a thin line: a bridge as wide as a hair or a straw. This is a condition akin to death followed by eventual recuperation. Another important point is the difference in physical appearance to those treated, for example, old, white, a pale face, piercing eyes, small, slouching, etc. All these incorporate the idea that the communication with the “other world”, “the other side”, is always given to those people that somehow were in touch with the other world, which from that perspective are far from us, but originating from our environment and transferring the message that they are also close to us. The connection with the other side, with the other, distanced world was also seen in the time-space structure on the charms.
Źródło:: Poznańskie Studia Slawistyczne; 2012, 2
2084-3011
Pojawia się w:: Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Праблема дысцыпліны часу ў дыскурсе друку БХД-БНА міжваеннага перыяду
Problem dyscypliny czasu w dyskursie druku BChD-BZL w okresie międzywojennym
“Belarusian sanation” in Poland (1928–1937): between confrontation and loyality
Autorzy:: Пагарэлы, Аляксандр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/437054.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej
Tematy:: czas społeczny
prasa
Zachodnia Białoruś
okres międzywojenny
Białoruska Chrześcijańska Demokracja
social time
press
West Belarus
interwar years
Belarusian Christian Democracy
Opis:: Artykuł jest próbą zbadania problematyki dyscypliny czasu w dyskursie prasy międzywojennej Białoruskiej Chrześcijańskiej Demokracji. Ten dyskurs był ważnym elementem w budowaniu wizji moralnej wspólnoty politycznie, społecznie i gospodarczo aktywnych Białorusinów. Jednak tło społeczno-kulturowe, a nie tylko czynniki natury politycznej w znacznym stopniu wpływały na to, że ten dyskurs miał ograniczony wpływ na wieś białoruską. Artykuł proponuje typologię czasu społecznego, która cechuje postawy wobec czasu BChD oraz innych ruchów politycznych Białorusi Zachodniej.
The article is an attempt to study the problem of time discipline in the periodical press discourse of interwar Belarusian Christian Democracy. This discourse was an important element in shaping of an image of moral community comprising politically, socially and economically active Belarusians. However, not only political but also sociocultural factors to a large extent determined that the eff ect of this discourse on Belarusian village was rather limited. The article proposes a typology of social time which characterizes the attitudes toward time of Belarusian Christian Democracy and other political movements in West Belarus.
Źródło:: Przegląd Środkowo-Wschodni; 2019, 4; 117-158
2545-1324
Pojawia się w:: Przegląd Środkowo-Wschodni
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Пространство и время в повести Александра Солженицына Адлиг Швенкиттен
Autorzy:: Павеелева, Елена
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2057462.pdf
Data publikacji:: 2021-09-30
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: Alexander Solzhenitsyn
time
space
chronotope
the specifics of the plot
Opis:: Многие произведения Александра Солженицына имеют авто биографическую основу. Алленштейн (современный Ольштын) стал одной из тех отметок в личной судьбе писателя, что привели его к Нобелевской премии и всемирной известности. Алленштейн – это та пространственная точка, котораяорганизует сюжет военной повести Адлиг Швенкиттен. Данное произведение имеет весьма характерный подзаголовок – Односуточная повесть, что указываетна временной отрезок, в котором заключено действие повести. Заголовок говорит о пространственных координатах: узкой локальной зоне в Восточной Пруссии,куда делается переброска войск тяжелой артиллерии, лишенных поддержки пехоты и далеко отставшего тыла. Хронотоп повести задан предельно конкретно уже в самом названии: заголовок определяет пространственные, а подзаголовок – временные координаты. В художественном отношении это те моменты, которые характеризуют сюжетную специфику повести. Художественное преображение событий жизни писателя становится знаковым явлением в литературе, когда за обычными деталямивыступает целая художественная вселенная, связанная, по мысли писателя, «спервоосновами человеческого бытия».
Many literary works of Alexandr Solzhenitsyn have an autobiographicalbasis. Allenstein (present-day Olsztyn) is one of the important points in Solzhenitsyn’s personal life which led to the Nobel Prize and worldwide fame for the writer. Allenstein becomes one of crucial spatial points that organize the plot of Solzhenitsyn’s military storyAdlig Schwenkitten. This work has a very characteristic subtitle, “A Tale of 24 Hours”.The subtitle indicates the time of the story. The header contains information about spatial (geographic) coordinates. This is a narrow local area in East Prussia. The forward units of heavy artillery troops move here, while the infantry and rear services remain farbehind. The chronotope of the story is set in an extremely specific way already in the title itself: the title defines the spatial coordinates, and the subtitle defines the temporal coordinates. In artistic terms, these are the moments that characterize the plot specificity of the story. The writer transforms the events of his life with the help of artistic means.This transformation becomes a landmark phenomenon in literature. Behind the usual details, you can see the whole artistic universe, which, as the writer said, is connected “with the fundamental principles of human existence”.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2021, 3, XXVI; 29-40
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Система регулювання трудової діяльності науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів України в умовах обмеженого фінансування
Autorzy:: Новіков, В.М.
Ломоносов, А.В.
Ломоносова, О. Е.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2151143.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: higher educational institutions
academic staff
the regulation of workload
reserves of reducing the number of the academic staff positions
academic staff labor costs
university costs
the labor intensity of teaching
the standard number of students per one full-time academic staff position
Opis:: The necessity of establishing the academic staff workload regulation system at higher educational institutions of Ukraine, which is particularly relevant in conditions of limited funding for higher education has been shown. The system structure and the characteristics of its basic components have been given. This system is sufficient to create a powerful information base for the preparation and management decision making concerning the planning and organization of educational process, as well as to analyze and assess the impact of management decisions on the value of academic staff labor costs and university costs as a whole.
Źródło:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2017, 3(20); 119-134
1730-0266
Pojawia się w:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Стилско обликоеаеье визше „Последних времена’у српског народней поезши
Autorzy:: НИКОЛИН, ВИДАН
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/957617.pdf
Data publikacji:: 2007
Wydawca:: Uniwersytet Opolski
Tematy:: stylistic
time and style
stylistic figures
Serbian folk poetty
motif of “end of time ”
Biblikal topie
poetic images
Opis:: The work tends to classify the stylistic characteristics which can be found in those par- ts of Serbian folk poetry that deal with the motif of the “end of time” vision. The “end of time” is a Biblical topie about the curse and the finał judgement that will lead to the de- struction of the Earth due to the sins and lawlessness of the people living on it. The “end of time “vision consists of a longer or a shorter listing of the human lawlessness and the events that foretell the coming of the end. In this world destruction the four basie life sym- bols will disappear: the sheep and the wheat, the bee and the flower. In order to express the apocalyptic vision of the world disaster, a specific “scenario” is madę; the “scenario” in which the apocryphal picture of paradise and heli is given. That picture enabled the folk poet to produce specific poetic images with a lot of stylistic figu- res in a finely sharpened poetry.
Źródło:: Stylistyka; 2007, 16; 209-219
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:: Stylistyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Лейтматыў дому ў рамане Янкi Брыля “Птушкi i гнëзды”
Lejtmotyw domu w powieści Janki Bryla „Ptaki i gniazda”
The leitmotif of home in Yanka Bryl’s novel “Birds and nests”
Autorzy:: Нiкiфарава, Вольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/944450.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: lyrical novel
dwelling
house
Universe
time and space
homeland and foreign land
freedom and captivity
leitmotif
lejtmotyw
powieść liryczna
miejsce zamieszkania
dom
wszechświat
czas i przestrzeń
ojczyzna i obca ziemia
wolność i niewola
Opis:: W artykule omówiono semantyczną złożoność i fundamentalne strukturalne znaczenie lejtmotywu domu w lirycznej powieści Janki Bryla „Ptaki i gniazda”. Poszukiwanie domu i ojczyzny jest najważniejszym czynnikiem ewolucji głównego bohatera Andreja Runiewicza. Definiuje ono również strukturę powieści. Topos domu jest głównym lejtmotywem, który pojawia sie na przeciwnych biegunach semantycznych, takich jak obca ziemia – ojczyzna, niewola – wolność.
The article discusses semantic complexity and fundamental structural importance of the leitmotif of home in Yanka Bryl’s lyrical novel “Birds and nests”. The searching of home and homeland is the most important factor in the evolution of Andrey Runevich, the main character of the novel. It also defines the content and the structure of the novel. Topos of home becomes one of the most principal leitmotifs which appears between sense poles of foreign land and homeland, captivity and freedom.
Źródło:: Białorutenistyka Białostocka; 2017, 9; 139-154
2081-2515
Pojawia się w:: Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Лейтматыў дому ў рамане Янкi Брыля “Птушкi i гнëзды”
Lejtmotyw domu w powieści Janki Bryla „Ptaki i gniazda”
The leitmotif of home in Yanka Bryl’s novel “Birds and nests”
Autorzy:: Нiкiфарава, Вольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2116512.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: lejtmotyw
powieść liryczna
miejsce zamieszkania
dom
wszechświat
czas i przestrzeń
ojczyzna i obca ziemia
wolność i niewola
leitmotif
lyrical novel
dwelling
house
Universe
time and space
homeland and foreign land
freedom and captivity
Opis:: W artykule omówiono semantyczną złożoność i fundamentalne strukturalne znaczenie lejtmotywu domu w lirycznej powieści Janki Bryla „Ptaki i gniazda”. Poszukiwanie domu i ojczyzny jest najważniejszym czynnikiem ewolucji głównego bohatera Andreja Runiewicza. Definiuje ono również strukturę powieści. Topos domu jest głównym lejtmotywem, który pojawia sie na przeciwnych biegunach semantycznych, takich jak obca ziemia – ojczyzna, niewola – wolność.
The article discusses semantic complexity and fundamental structural importance of the leitmotif of home in Yanka Bryl’s lyrical novel “Birds and nests”. The searching of home and homeland is the most important factor in the evolution of Andrey Runevich, the main character of the novel. It also defines the content and the structure of the novel. Topos of home becomes one of the most principal leitmotifs which appears between sense poles of foreign land and homeland, captivity and freedom.
Źródło:: Białorutenistyka Białostocka; 2017; 139-154
2081-2515
Pojawia się w:: Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Фразеологические и паремиологические заимствования петровской эпохи как диалог культур
Phraseological and Paremiological Borrowings During the Era of Peter the Great: A Dialogue of Cultures
Autorzy:: Мокиенко, Валерий
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2030660.pdf
Data publikacji:: 2021
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:: The era of Peter the Great
European innovations of Peter’s time
phraseological units
paremias
proverbs
tracing
Źródło:: Slavia Orientalis; 2021, LXX, 4; 799-811
0037-6744
Pojawia się w:: Slavia Orientalis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Застосування інституційного підходу при вивченні дозвілля у соціологічній науці
Application of Institutional Approach in The Study of Leisure in Sociological Science
Autorzy:: Михайлич (Mykhailych), Олександр (Oleksandr) Володимирович
Мотузка (Motuzka), Таміла (Tamila) Анатоліївна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2187912.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: дозвілля
вільний час
соціологічні
підходи
культурно-дозвіллєве середовище
сучасність
leisure
free time
sociological approaches
cultural and leisure environment
modernity
Opis:: У статті зазначено, що нові реалії, які ми спостерігаємо (глобалізаційні процеси, пандемія COVID-19, інформаційні війни і т.д.) спричинюють зміни у всіх сферах суспільного життя. Дозвілля є однією з таких сфер. У зв’язку з цими змінами, трансформаціями та модифікаціями люди вимушені шукати нові шляхи організації свого дозвілля та проведення вільного часу. Звертається увага, що відбуваються зміни форм різних видів діяльності. Зокрема змінюються їх зміст. Підкреслюється, що відповідно до змін у суспільстві мають змінюватися підходи до вивчення людських діяльностей. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації, що стосуються організації дозвілля та підходів до його вивчення. Також зазначено, що у вивченні цього питання є аспекти, які ще не були з’ясовані та обґрунтовані в повному обсязі. Звертаємо увагу на те, що вкладається у зміст поняття дозвілля в науковому обігу. Визначено, що дозвілля розглядають у контексті вільного часу, а саме як його частини. Підкреслено, що хоч ці два поняття розглядаються у тандемі, але вони не є тотожними. Сконцентровано увагу на розгляді основних підходів, що виокремлюють в соціології, та їхнього застосування у процесі вивчення питання. Проведений аналіз змісту соціологічних підходів до вивчення дозвілля дав змогу нам зрозуміти, що особливу увагу варто звернути на інституційний підхід. Він на сучасному етапі розвитку соціологічної науки посідає одне з провідних місць. Саме тому було детально розглянуто вивчення дозвіллєвих практик з огляду на інституційний підхід. Зазначено, що, на нашу думку, під час вивчення цього питання в українському суспільстві найбільш доречно та доцільно застосовувати інституційний підхід. Визначено, що цей підхід можна назвати інтеграцією елементів різних підходів. Це, у свою чергу, дає змогу обґрунтувати наші погляди з приводу найбільш оптимального підходу вивчення та дослідження дозвілля в українському соціумі. Сконцентровано увагу на тому, що вибір соціологічного підходу під час вивчення та дослідження певного питання залежить від того, яку мету та завдання ставить перед собою науковець.
The article analyzes the new realities we are witnessing (globalization processes, the COVID-19 pandemic, information wars, etc.) are causing changes in all spheres of public life. Leisure is one of such areas. Due to these changes, transformations and modifications, people are forced to look for new ways to organize their leisure and leisure time. Attention is drawn to the fact that there are changes in the forms of various activities. In particular, their content is changing. It is emphasized that in accordance with changes in society, approaches to the study of human activities must change. The article analyzes the latest research and publications related to the organization of leisure and approaches to its study. It is also noted that there are aspects in the study of this issue that have not yet been fully clarified and substantiated. We pay attention to what is embedded in the content of the concept of leisure in scientific circulation. It is determined that leisure is considered in the context of free time, namely as part of it. It is emphasized that although these two concepts are considered in tandem, they are not identical. The focus is on the main approaches to sociology and their application in the study of leisure. The analysis of the content of sociological approaches to the study of leisure allowed us to understand that special attention should be paid to the institutional approach. He at the present stage of development of sociological science occupies one of the leading positions. That is why the study of leisure practices from the point of view of the institutional approach was considered in detail. It is noted that in our opinion, when studying this issue in Ukrainian society it is most appropriate and appropriate to apply an institutional approach. It is determined that this approach can be called the integration of elements of different approaches. This, in turn, allows us to substantiate our views on the most optimal approach to the study and study of leisure in Ukrainian society. Attention is focused on the fact that the choice of sociological approach in the study and research of a particular issue depends on the purpose and objectives of the scientist.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 61-73
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Понятие «ВРЕМЯ» в нижнелужицком языке
The concept of TIME in the Lower Sorbian language
Autorzy:: Кондратенко, Михаил
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1854352.pdf
Data publikacji:: 2021-12-10
Wydawca:: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:: categories of time
Lower Sorbian language
dialectology
semantic models
категории времени
нижнелужицкий язык
диалектология
семантические модели
Opis:: Определение сущности времени в языковом его представлении включает множество аспектов, но для выявления и классификации качественных характеристик данного объекта номинации целесообразно рассматривать некоторые семантические модели, которые складываются вследствие опосредованных языком закономерностей интерпретации понятия ‘время’. Такими моделями являются манифестации этого понятия полисемичными лексемами, раскрывающими при переносе наименования специфический образ времени; выражение связи между прошлым, настоящим и будущим; мотивация наименований периодов времени разновидностями сельскохозяйственных и иных работ; репрезентация аксиологических характеристик.
There are many aspects of the definition of the nature of time in language but in identifying and classifying the characteristics of the object category, some of the semantic models prove useful. They result from indirect language patterns used to interpret the concept of ‘time’. These models are manifestations of this concept by polysemy lexemes, which reveal a specific image of time when transferring a notion; it is an expression of the connection between the past, present and future; motivation of notions of time periods by varied agricultural and other works; representation of axiological characteristics.
Źródło:: Gwary Dziś; 2021, 14; 175-182
1898-9276
Pojawia się w:: Gwary Dziś
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: ВНУТРІШНЯ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА КОРЕЛЯЦІЯ ПОХІДНИХ ЧАСОВИХ ПРИЙМЕННИКІВ У СТРУКТУРІ ТЕМПОРАТИВІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ПРИБЛИЗНОГО ТА ПРОМІЖНОГО ЧАСУ
INNER SEMANTIC AND SYNTACTIC CORRELATION OF DERIVED PRESPOSITIONS OF TIME IN THE STRUCTURE OF TEMPORATIVES OF APPROXIMATE AND INTERMEDIATE TIME
Autorzy:: ДЕРЕВ’ЯНКО, ЛЮДМИЛА
ГАРАЩЕНКО, ЛІЛІЯ
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1041300.pdf
Data publikacji:: 2020-06-30
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: secondary preposition
preposition-noun structures
correlation
temporative
approximate and intermediate time semantics
przyimek wtórny
konstrukcje przyimkowo-rzeczownikowe
korelatyw
temporatyw
znaczenie czasu przybliżonego i pośredniego
Opis:: Do głównych tendencji w zakresie współczesnej składni funkcjonalnej należy przede wszystkim semantyzacja, która opiera się na przeorientowaniu badań lingwistycznych na zasadzie „od treści do formy”. Aktualność danego badania uwarunkowana jest koniecznością wielowymiarowej analizy korelacji przyimków wtórnych — składników czasowych przyimkowo- rzeczownikowych konstrukcji ze znaczeniem czasu przybliżonego i pośredniego oraz analizy korelacji między pochodnymi przyimkami czasowymi zgodnie ze współczesną nauką. Badanie koncentruje się na formalnej strukturze czasowych przyimkowo-rzeczownikowych temporatywów z uwzględnieniem relacji genetycznychvtomych przyimków czasu, także na wariantach znaczeniowych przez nie realizowanych. Przeprowadzono analizę paradygmatów czteroskładnikowych przyimkowo-rzeczow- nikowych korelatywów ze znaczeniem czasu przybliżonego i pośredniego we współczesnym języku ukraińskim. Stwierdzono, że wtórne przyimki czasowe powodują pojawienie się cech różnicujących we współzależnych przyimkowo-rzeczownikowych strukturach czasowych, dzięki czemu wchodzą w wewnętrzne związki korelacyjne. Specyficzne warianty semantyczne, odcienie stylistyczne i sfera zastosowania są podstawowymi atrybutami różnicującymi przyimkowo- rzeczownikowe konstrukcje z wtórnymi przyimkami czasowymi.
One of the key trends in modem functional syntax is semantic one aiming to redirect linguistic research according to the principle „from content to form”. The topicality of the proposed study is grounded on the need for a multidirectional investigation of correlations of secondary prepositions which are constituents of temporal prepositional-nominal structures with semantics of approximate and intermediate time as projected to the sentence as a multi-level syntactic unit. The author also elucidates systematic correlations of temporal prepositions derivatives in accordance with their modem scientific research. The article focuses on the formal structure of prepositional- substantive temporatives with the obligatory consideration of genetic connections of secondary temporal prepositions, as well as on the semantic shades realized by them. The present four- component paradigms of preposition-noun correlates with approximate and intermediate time values are analyzed in modem Ukrainian. It is proved that derived prepositions of time determine the appearance of differential attributes in the relative preposition-noun temporal structures, which makes the latter enter inner correlations. Specific semantic shades, stylistic markings and the sphere of application are the basic differential attributes of correlative prepositional-substantive structures with secondary temporal prepositions.
Źródło:: Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 33-44
2300-4754
Pojawia się w:: Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "TIME" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język