Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Second" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Формирование и развитие органов местного управления и самоуправления в Беларуси
Autorzy:
Колесников, Валерий В.
Крастина, Анжелика Ч.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/621587.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
Grand Duchy of Lithuania, law of magdeburg, self-government, Polish Second Republic
Opis:
As is the case in the majority of modern states, the formation of local management and self- management in Belarus is an inevitable process. During the economic and political reforms required for this purpose, there are necessary preconditions. Historically, local government has passed through a long and difficult process of development in Belarus. In working out modern concepts of local government, it is necessary to consider the evolution of the machinery of government and the historical development of most legal regulations of mutual relations between the state as a whole and its parts. Actually, the first forms of self- -management in its modern understanding began to arise in the territory of modern Byelorussia since the XIVth century. In the present legal and historical scientific literature, there was no uniform representation about the stages of formation of local governments in the territory of Belarus. It is represented that these or any other processes are always conditional; nevertheless, in this work, one of the variants of classification and a periodization of the process of formation and the development of local management and self-management in the territory of Belarus is offered.
Źródło:
Miscellanea Historico-Iuridica; 2012, 11; 115-128
1732-9132
2719-9991
Pojawia się w:
Miscellanea Historico-Iuridica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл І Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
The Slovak question in foreign policy vision of the Second Rzeczpospolita authorities (1938 – march 1939)
Autorzy:
Borovets, Ivan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1976077.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Second Rzeczpospolita
Czechoslovak Republic
Glinka Slovak People’s Party
foreign policy
diplomatic sondage
autonomy
union
revindication
separatism
secession
Opis:
Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм, позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р. Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії. Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини. Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки.
The Polish authorities had a negative attitude towards the central government of the Czechoslovak Republic at that time. Therefore, the Polish reprezentatives were in active contact with the opposition Glinka Slovak People’s Party. They had a number of common ideological values such as Slavic reciprocity, Catholicism, Anti-Bolshevism, and positive assessment of authoritarianism. The Polish politics assured that Warsaw supports state-building plans of the Slovak leaders and solemnly welcomed their delegation to Poland in May 1938. Polish-Slovak relations were marked by contradictions during and shortly after the Munich crisis. The Slovaks suggested state association and submitted a declaration on the Polish-Slovak union. But they did not receive an answer, so they agreed with the Prague government about granting Slovakia autonomy. The Polish authorities expected more pronounced separatism from the Slovaks. Warsaw made territorial claims for Slovak lands in the area of Spis and Orava because Poles wanted to push indecisive oppositionists. The ultimate form of the demands and the forceful nature of Polish actions demonstrated the real content of Warsaw’s policy towards Slovakia. These events resulted to the improvement of Czech-Slovak relations within the framework of Post Munich Czechoslovakia and also led to the appeal of Slovak politicians to Germany. Both sides tried to improve the atmosphere of bilateral relations during the winter of 1938-1939. Meetings of delegations were organized for discuss different ways to intensify positive cooperation. An influence of Nazi Germany was increasing in the region at that time. So, the realization of the danger, posed by Germans, was the main factor to Polish-Slovak rapprochement. In early March, Berlin organized a campaign to put pressure on Slovak politicians and persuaded them to secession. They tried in vain to put forward a Polish counterweight. The declaration of independence of Slovakia according to the German scenario marked the strategic failure of Polish foreign policy, because the southern border of the state became a zone of potential danger
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 284-303
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Симон Петлюра в памяти своих соратников в период межвоенной Волыни
Symon Petliura in the Memory of His Affiliates in Interwar Volhynia
Autorzy:
Davydiuk, Ruslana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/477980.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu
Tematy:
Symon Petliura
political emigrants
memorial services
donations
Volyn Voivodеship
Second Polish Republic
Opis:
The emergence of Ukrainian political emigration on the territory of the Second Polish Republic was due to the defeat of the Ukrainian revolution. The desire to settle on the territory of the Volyn Voivodship was motivated by the people’s eagerness to get into the Ukrainian-language, mostly Orthodox religious environment, which reduced the intensity of the psychological adaptation of the emigrants. The figure of Symon Petliura was controversially evaluated by various political environments, however, in the Volyn Voivodship, the chieftain’s companions treated him mainly respectfully. Starting from 1926, every year in May throughout all western Volyn mourning events took place in the form of memorial services, academies, presentations of abstracts. In the regional centers there were Ukrainian public committees to commemorate the memory of Petliura. The sympathizers of Symon Petliura offered the format of celebrations, their ideological content, celebrated the honor of the Chieftain by collecting funds for the assistance of the Symon Petliura Library in Paris and donations to the funds of the Museum of the Liberation Movement of Ukraine in Prague. Remembrance of the name of Symon Petliura played an important role in unifying emigration, the formation of historical memory. The beginning of the Second World War interrupted this tradition on the territory.
Źródło:
Pamięć i Sprawiedliwość; 2018, 32; 482-501
1427-7476
Pojawia się w:
Pamięć i Sprawiedliwość
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Радянська стратегія та практика політичної мобілізації населення Західної України в умовах військово-політичного протистояння на завершальному етапі Другої світової війни
Radziecka strategia i praktyka politycznej mobilizacji ludności zachodniej Ukrainy w warunkach wojskowo-politycznego konfliktu w końcowym okresie drugiej wojny światowej
Autorzy:
Докаш, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489502.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
The Second World War,
Western Ukraine,
Stalin’s totalitarian regime,
military-political confrontation,
political mobilization,
the party nomenclature,
manipulating-raising tools of influence
Opis:
The political regime, which was rebuilt in the Western Ukraine at the final stage of world war II and can be defined as a kind of Soviet subtype of totalitarianism – Stalinism, has been characterized. It has been revealed the essential characteristics of the political activity of the population of the Western regions of the USSR in conditions of liberation from Nazi occupation, and stands of Stalin totalitarian regime, which was aimed at prevention of any manifestations of negative political mobilization. In the article it has been analyzed the political, legal, institutional and procedural mechanisms of the formation of structures of the Stalinist totalitarian regime in Western Ukraine, in the period after the liberation of the region from the fascist occupation, that were in the restoration and consolidation of the dominant role of the party committees and the formation of a controlled their range workers Soviet, Komsomol, economic organizations, organs of the NKVD and KGB, as an organized force to control political mobility of the local population. The violent nature of the political mobilization of the population in the Western regions of the Ukrainian SSR in support of the new political regime in countering departments of the UPA and OUN underground has been shown. It has been revealed the communicative manipulating-raising mechanisms of the formation among the population of the Western region of positive political mobilization against the new government. The negative consequences of the spread and dominance among the population liberated from the Nazi occupation of Western Ukraine controversial type of political mobilization of the contemporary socio-political conditions and present are under the analysis.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 224-234
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Погляд ззовні на економічний розвиток Царства Польського (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
An Outside Perspective on the Economic Development of the Kingdom of Poland (Second Half of the Nineteenth – Early Twentieth Centuries)
Autorzy:
Shandra, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676823.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
промисловість
Царство Польське
проф. Іван Янжул
проф. Григорій Симоненко
Лодзь
Сосновець
друга половина ХІХ ст.
industry
Kingdom of Poland
prof. Ivan Yanzhul
prof. Gregori Simonenko
Lodz
Sosnowiec
second half of the 19th century
Opis:
В історичних джерелах зустрічаємо численні позитивні відгуки про промисловий розвиток Царства Польського у другій половині ХІХ ст. навіть від тих осіб, походження й соціальний статус яких заздалегідь визначали їхнє критичне ставлення до Польщі. Зростаюча конкуренція польських товарів щодо російських у другій половині ХІХ ст., а також поширеність німецького землеволодіння на польських землях учергове підвищили інтерес імперського уряду до «польського питання». Для вивчення наявної ситуації у 1886 р. за розпорядженням міністра фінансів Миколи Бунге була створена спеціальна «Комісія для дослідження прикордонних фабрик» на території Царства Польського. У висновках цієї комісії, зокрема фабричного інспектора московського округу проф. Івана Янжула, а також наукових працях професора Варшавського університету Григорія Симоненка, економіста Сергія Шарапова зустрічаємо високу оцінку промислового розвитку Царства Польського. У всіх порівнюваних процесах і явищах, як-то: темпи промислового зростання, технічне оснащення підприємств, кваліфікованість робітників, оплата праці, тривалість робочого часу, медицина і страхування на підприємствах, – перевага була на боці Польщі, а не столичного району. Комісія, як і представники російської наукової думки, вважала головною причиною розвитку Царства Польського ефективну економічну політику Російської імперії. На думку проф. Янжула, такі проблеми, як німецьке землеволодіння на польських територіях, контрабанда німецьких товарів на ринок Російської імперії, вигідніші умови розвитку польської промисловості, порівняно з Московським економічним районом, слід було вирішити кардинально, а саме: надати Польщі повну політичну незалежність.
In historical sources we find numerous positive reviews about the industrial development of the Kingdom of Poland in the second half of the 19th century, even from those persons whose origin and social status predetermined their critical attitude towards Poland. The ever-increasing competition of Polish goods in relation to Russian in the second half of the 19th century, as well as the growth of German land ownership in Polish lands, once again increased the interest of the imperial government in the “Polish question”. To study the current situation in 1886, by order of the Minister of Finance, Nikolai Bunge, a special “Commission for the study of border factories” was created on the territory of the Kingdom of Poland. In the conclusions of this commission, in particular the factory inspector of the Moscow district, prof. Ivan Yanzhul, as well as in the scientific works of the Warsaw University professor Gregori Simonenko, the reports of the economist Sergei Sharapov, we meet a high assessment of the industrial development of the Kingdom of Poland. In all compared processes and phenomena, such as the rate of industrial growth, the technical equipment of enterprises, the qualifications of workers, wages, working hours, medicine and insurance at enterprises, success was on the side of Poland, and not the Moscow region. The Commission, as well as representatives of Russian scientific thought, considered the effective economic policy of the Russian Empire to be the main reason for the development of the Kingdom of Poland. According to prof. Yanzhul, problems such as German land ownership in Polish territories, smuggling of German goods to the market of the Russian Empire, more favorable conditions for the development of Polish industry than the Moscow economic region should be radically resolved, namely: to provide Poland with full political independence.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 124-137
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Партызанская тэма ў аповесцi Пушчанская адысея Аляксея Карпюка
The guerrilla theme in Alaksiej Karpiuk’s novel Puszczanskaja adysieja”
Autorzy:
Sakowicz, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/480986.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
Belorussian prose
the Second Word War
guerillas
Polish-Belorussian borderland
biographical work
patriotism
the price of human life
Opis:
The article is dedicated to the analysis of Alaksiej Karpiuk’s novel Puszczanskaja adysieja the theme of which is the guerrilla movement at the Byelorussian-Polish borderland. The novel’s main character Alosza Kuczyński struggles with the problems of incredulity, the lack of trust between people, antagonisms of national nature, destroying an orderly farmer’s world, the question about the value and the price of human life.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2015, 1, XX; 121-134
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Освітнє питання в діяльності німецьких депутатів у парламенті Другої Речі Посполитої (1928—1930)
Educational issues in the activities of German MPs in the Parliament of the Second Polish Republic (1928—1930)
Autorzy:
Ruda, Oksana
Pikh, Olek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/27316002.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
Druga Rzeczpospolita
parlament Rzeczypospolitej Polskiej
parlamentarzyści niemieccy
polityka oświatowa
mniejszości narodowe
Second Polish Republic
Polish Parliament (the Sejm)
German Members of Parliament
educational policy
national minorities
Opis:
Mniejszość niemiecka odniosła w wyborach do Sejmu i Senatu II kadencji (1928—1930) swoje największe zwycięstwo w dziejach parlamentaryzmu Drugiej Rzeczypospolitej. Mimo różnic ideologicznych cele stojące przed parlamentarzystami niemieckimi były podobne: całkowite równouprawnienie Niemców we wszystkich dziedzinach prawa i w życiu codziennym; zapewnienie zupełnej swobody rozwoju niemieckiej kultury, szkolnictwa i języka; zapewnienie mniejszości niemieckiej autonomii oświatowo-kulturalnej. Posłowie krytykowali politykę narodowościową rządów polskich, negatywnie oceniali sytuację mniejszości niemieckiej w Polsce. Politycy niemieccy z trybuny parlamentarnej mówili m.in. o dyskryminacji niemieckiego szkolnictwa mniejszościowego, o likwidacji niemieckich szkół średnich i seminariów nauczycielskich, o aresztowaniach nauczycieli wędrownych, o przeniesieniu służbowym pedagogów niemieckich w inne regiony Polski. Niemiecki Klub Parlamentarny w obronie szkolnictwa niemieckiego zgłosił szereg interpelacji i wniosków. Wiele z tych projektów parlamentarnych oraz liczne głosowania połączyły ławy parlamentarne mniejszości narodowych, a także posłów polskiej lewicy w Sejmie.
The article examines the specific features of the activities of German Members of Parliament (MPs) in the Parliament of the Second Polish Republic in the years 1928—1930 (second term of office), which were directed at defending the right to education for Germans, creation of legal grounds for the opening of German-language schools as a guarantee of the national identity preservation. German MPs defended their voters’ educational rights during parliamentary speeches, debates on education, and language-based conflicts, interpellations, and protests. German politicians tried to improve the situation of schooling for Germans by introducing legislative initiatives, inquiries, and interpellations, which raised such important issues as adoption of educational legislation in consultation with minorities, to expand the network of German-language schools, and to provide conditions for their unimpeded activities, stopping persecution of teachers. Their legislative initiative was often supported by Ukrainian and Jewish politicians, deputies from the leftwing Polish parties of the Sejm who advocated securement for children’s learning of their mother tongue. German deputies joined in providing Germans with fundamental rights guaranteed by domestic law and international agreements.
Źródło:
Wieki Stare i Nowe; 2022, 17, 22; 1-15
1899-1556
2353-9739
Pojawia się w:
Wieki Stare i Nowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Некоторые особенности экономического развития села в Восточной Галиции в 20–30-х годах хх века
Some features of economic development of village in the Eastern Galicia in 20–30 years of the 20th century
Autorzy:
Выздрык (Vyzdryk), Виталий (Vitaliy)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2189175.pdf
Data publikacji:
2014-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Second Polish Republic
Eastern Galicia
interwar period
agricultural cooperation
colonization
agrarian reform
II Rzeczypospolita
Galicja Wschodnia
okres międzywojenny
współpraca w dziedzinie rolnictwa
kolonizacja
reforma rolna
Opis:
The article deals with the agrarian policy of the Polish government of the interwar period, which was intended to reform the agricultural system to increase productivity of agricultural production, the development of commodity-money relations and the activation of cooperative movement. The governmental policy has led to the formation of a land market, creating conditions for the origin of independent farms of different types and sizes, which were based on a private property of land. The main component of the agricultural policy of the government was colonization, which was intended to strengthen the eastern borders of the Second Polish Republic by creating economies of the colonists. They have become a social and political support for the government on the “Eastern lands.” This state policy influenced hostilely on millions of the local Ukrainian population. In despite the understanding of a significant number of Polish politicians and scientists such activities harm to the interests of the state, during the interwar period colonization of the land remained the main direction of agricultural policy. The Polish government has openly ignored the problems of the Ukrainian village, which led to a tangle of economic, national and social troubles that impacted on the Polish-Ukrainian aggravation of interethnic relations.
Artykuł prezentuje politykę agrarną rządu polskiego w okresie międzywojennym, celem której było zreformowanie systemu rolnego dla zwiększenia wydajności produkcji rolnej, rozwoju gospodarki towarowo-pieniężnej oraz ułatwienie ruchu spółdzielczego. Polityka rządu doprowadziła do formowania rynku ziemi, stworzenia warunków do powstania niezależnych gospodarstw o różnych typach i rozmiarach, które zostały oparte na własności prywatnej ziemi. Elementem podstawowym rządowej polityki rolnej była kolonizacja, celem której było wzmocnienie granic wschodnich II Rzeczypospolitej poprzez tworzenie gospodarstw kolonistów. Ich celem było społeczne i polityczne wsparcie dla rządu na kresach wschodnich. Taka polityka państwowa wrogo nastrajała miejscową ludność ukraińską. Pomimo zrozumienia tego problemu przez znaczną część polskich polityków i naukowców i jego szkodliwości dla interesów państwa kolonizacja ziem wschodnich była głównym kierunkiem polityki rolnej w okresie międzywojennym. Rząd Polski, nie ukrywając tego, ignorował problemy wsi ukraińskiej, które doprowadziły ostatecznie do sporów na tle gospodarczym, narodowym i społecznym, co wpłynęło na zaostrzenie międzyetnicznych stosunków polsko-ukraińskich.
Źródło:
Studia Orientalne; 2014, 2(6); 182-196
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
МУЗЫКАЛЬНЫЙ ТЕАТР АЛЕКСАНДРА КОЗАРЕНКО
OLEXANDR KOZARENKO’S MUSICAL THEATER
Autorzy:
Коменда, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/566620.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Akademia Pomorska w Słupsku
Tematy:
музыкальный театр
театральные концепции первого и второго планов
вербальная и визуальная линии художественного текста
интонационное родство и контраст
трансформация жанровой модели
musical theater
theatrical concepts of first and second plans
the verbal and visual lines of art text
the intonation affinity and contrast
transformation of genre model
Opis:
This paper proposes considerations regarding the content, genre and stylistic features of musical-theater works of famous modern Ukrainian composer Olexandr Kozarenko. Author made intonational and dramaturgical analysis of five music-theater works by O. Kozarenko: Don Juan of Kolomyia, Sinfonia Estravaganza, Piero Makes Loop the Loop Oresteia and Time of Repentance. Their results served as material for comparison and as arguments for general conclusions too. The author introduced the idea of two type of musical-theatre works by O. Kozarenko and named them theatrical concepts of first and second plans. The existence of visual line characterizes the theatrical concept of second plan, at that time as the interaction of visual line and verbal line – the theatrical concept of first plan. All composer’ works have similarities features – intonation symbols, allusions, features of themes. The study traced the intonation affinity and contrast between these works and the degree of transformation of genre model in each case. In general, author comes to the conclusion of huge role of musical theater for creative activity of O. Kozarenko and its impact on formation of his individuality.
Źródło:
Ars inter Culturas; 2016, 5; 91-106
2083-1226
Pojawia się w:
Ars inter Culturas
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Магија речи у приповеци Момчила Настасијевића Запис о даровима моје рођаке Марије
Magic of Words in Momčilo Nastasijević’s Narrative An Account of the Gifts of My Cousin Marija
Autorzy:
Жижовић, Оливера
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/635669.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Momčilo Nastasijević
magic of words
curse
depth psychology
Shadow
Christ the Savior
Logos
second coming
Opis:
Interpretation of Momčilo Nastasijević’s narrative „An Account of the Gifts of my Cousin Marija” indicated  the  significance  of  the  storyteller’s  belief  in  the  magic  of  words  and  in calamitous effect of words on destiny – not only his own destiny, but also that of his cousin Marija.  Except  the power  of  words  –  curse,  and  magic  belief  in  it,  important  part  in  the events is also played by disrespect for somebody else’s word (intensified by the fact that it is the last will of a dying person), as well as by breaking of one’s word (false oath), which also turns to be fatal. Destiny of Marija and that of her cousin is viewed from the perspective of depth  psychology,  as  well  as  her  confronting individual  and  collective  Shadow,  and  his temporary  state  of  being  overwhelmed,  and  later permanently  engulfed  by  unconscious contents and family Shadow. While Marija comprehends evil in herself and in the world, and through  agony  and  suffering  reveals  her  light  side, and experiences  enlightenment,  her cousin, having heard her story, begins to identify  himself with dead Marija, failing to face these  contents  or  fight  them  creatively.  Marija  has „light  in  her  life”  while expecting  the second coming of Christ – coming of the Word, Logos, that will set the world free, so she spends  her  life  doing  embroidery,  in  order  to  fulfill  the  Word  –  what  was  foretold  and announced (spoken and written). Unlike her, under the pressure of his cognition, her cousin falls silent, wishing only for death, which is the only one, he believes, that can untie the knot of his suffering. Still, in order to die peacefully, actually to be able to die at all, near the end of  his  life  he will  be  compelled  to  speak,  meaning  to  write  down  the  narrative  about  his cousin and himself, in order for the „knot of suffering” to be resolved by words, meaning, by the very concept that tied it in the first place. 
Źródło:
Poznańskie Studia Slawistyczne; 2013, 4
2084-3011
Pojawia się w:
Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Леон Василевський на переговорах у Ризі: до сторіччя Ризького мирного договору 1921 р.
Leon Wasilewski at the treaty of Riga negotiations: to the centenary of the peace of Riga (1921)
Autorzy:
Vialova, Iuliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977411.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Leon Wasilewski
The Treaty of Riga (1921)
The Eastern Border of the Second Polish Republic
Леон Василевський
Ризький мирний договір 1921 р.
східний кордон Польської держави
Opis:
Стаття присвячена 100-річчю підписання Ризького мирного договору 1921 р., дискусії щодо наслідків якого не припиняються і сьогодні. Яке значення мав цей договір для історії Європи, а особливо для її політичної архітектури міжвоєнного періоду? Які наслідки цей договір мав для поляків, росіян, українців і білорусів? Оцінки підписаного сто років тому договору досі розходяться – одні вважають, що документ, який встановив кордони Польщі майже в межах другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) був поразкою тогочасної польської еліти, інші – що він був виразом реального стану речей. У цій статті акцентовано увагу на перебігу польсько-радянських переговорів під час підписання трактату, боротьбі всередині польської делегації між прихильниками двох державних геополітичних концепцій («ендецької» інкорпоративної та «федералістичної» Ю. Пілсудського) та встановленні східного кордону Польської держави. Відомий польський дипломат і політичний діяч Л. Василевський відіграв одну з ключових ролей під час цих переговорів, дослідження його діяльності сприятиме з’ясуванню декількох спірних моментів під час переговорів. Ризький мирний договір 1921 р. поставив крапку в польсько-більшовицькій війні, визначив польський кордон на сході і водночас перекреслив Варшавську угоду Петлюра-Пілсудський, що засвідчило крах федералістичної програми Ю. Пілсудського. Ба більше, політика польської влади щодо національних меншин у подальшому виявилася майже дискримінаційною, що послаблювало Поль ську державу зсередини. Для України та Білорусі цей договір виявився національною катастрофою, позбавивши їх перспектив державності. Цей мир можна назвати «ситуативним компромісом», який у короткотривалій перспективі розв’язував проблему закінчення війни, але не розв’язував жодної із геополітичних проблем Польщі: не гарантував безпеки, як і не гарантував стійкості східного кордону Польщі. Порушення цього миру з боку радянської Росії було питанням часу, що і сталося в 1939 році.
The article is dedicated to the 100th anniversary of the signing of the Treaty of Riga (1921), discussions about the significance of which do not stop today. What significance did this treaty have for the history of Europe, and especially for its political architecture of the interwar period? What were the consequences of this agreement for Poles, Russians, Ukrainians and Belarusians? Estimated of the agreement signed a hundred years ago still differ – some believe that the document then established the borders of Poland almost within the Second Partition of Poland (1793) was the defeat of the then Polish elite, others – that it was an expression of the real state of affairs. This article focuses on the course of Polish-Soviet negotiations during the signing of the treaty, the struggle within the Polish delegation between supports of two state geopolitical concepts (National Democracy “incorporative” and “federal” J. Pilsudski) and establishment of the Eastern border of the Polish state. The well-known Polish diplomat and politician Leon Wasilewski played one of the key roles during these negotiations, and the study of his activities will help to clarify several controversial points during the negotiations. The Treaty of Riga (1921) put an end to the Polish-Bolshevik war, defined the Polish border in the East and the same time cancelled the Petliura-Pilsudski Agreement, which testified to the defeat of the federalist program of J. Pilsudski. Further, the Polish government’s policy towards national minorities later proved to be almost discriminatory, weakening the Polish state from within. For Ukraine and Belarus, this agreement proved to be a national catastrophe, depriving them of the prospects of statehood. This peace can be called a “situational compromise”, which in the short term solved the problem of ending the war, but did not solve any of the geopolitical problems of Poland: neither guaranteed security nor guaranteed the stability of Poland’s Eastern border. The violation of this peace by Soviet Russia was a matter of time, as it happened in 1939.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 45-66
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Корифеи и их спутники: к проблеме художественной антропологии писателя «второго ряда»
The coryphaei and their satellites: on the problem of artistic anthropology of the “second-class” writer
Autorzy:
Вершинина, Наталья
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/651280.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
художественная антропология
«второстепенный писатель»
подражательство
писатель-классик
литературная иерархия
artistic anthropology
“second-class” writer
imitation
classic writer
literary hierarchy
Opis:
The paper discusses the underresearched issue of the artistic anthropology of a “second-class” writer as a typological phenomenon, i.e. one which possesses semiotic characteristics independent of particular historical circumstances. Taking as examples Faddei Bulgarin, Mikhail Voskresensky, Alexander Yakhontov and others, the author shows that what they have in common is the kind of artistic reflection, typical of “second-class” writers. This reflection encompasses the following: defining their own place “on the Parnassus” as compared with the classics, interpreting the well-known verbal clichés and the way they construct their image as authors, taking into account certain literary benchmarks. The author of the paper reflects on the ambiguous nature of imitation and on its consequences, which might include an unjustified treatment of the “secondary” cultural phenomena as mere talentless epigonism. The author concludes by defining the position of the “second-class” writers as vulnerable, regardless if they aspire to a high status in the literary hierarchy or just assume the modest role of stewards of the cultural heritage and faithful satellites of the writers perceived as the coryphaei.
В статье рассматривается малоисследованный вопрос о художественной антропологии литератора «второго ряда» как явления типологического, обладающего семиотическими признаками, не зависящими от конкретного исторического времени. На примерах Ф. В. Булгарина, М. И. Воскресенского, А. Н. Яхонтова и других показано, что их сходство обусловлено свойственным «второстепенным писателям» общим характером литературно-творческой рефлексии. В основании ее лежат определение места таких писателей «на Парнасе» в соотношении с классиками; интерпретация ими признанных словесных образчиков; подход к формированию собственного писательского образа с учетом преломления в нем избранных литературных ориентиров. Развивается мысль о неоднозначной природе подражательства и его следствиях, которые могут состоять в неправомерной трактовке культуры «второстепенного» как бездарного эпигонства. Делается вывод об уязвимом положении писателей «второго ряда» вне зависимости от того, претендуют ли они на высокий статус в литературной иерархии или признают за собой роль скромных «проводников» культурного наследия и неизменных верных «спутников» писателей-«корифеев».
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2018, 11; 9-20
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
К вопросу о том, почему конфессиональный фактор не стал определяющим во втором разделе Речи Посполитой
Autorzy:
Аниперков, Вадим
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/686345.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie
Tematy:
Grigory Potemkin
the Orthodox Church
the dissidents
the Four-Year Sejm
peasant revolt
the Targowica Confederation
the Second Partition of the Polish–Lithuanian Commonwealth
Григорий Потёмкин
Православная церковь
диссиденты
Четырёхлетний сейм
крестьянский бунт
Тарговицкая конфедерация
второй раздел Речи Посполитой
Opis:
The article is devoted to the analysis of the Russian political and military projects between 1789 and 1791. These projects were represented as different notes, letters, orders of Grigory Potemkin and foresaw the initiation and usage of the orthodox population of the south-eastern parts of the Polish–Lithuanian Commonwealth revolts. They were precursory approved by Ekaterina II and were intended to be used in case of a war conflict with the Polish–Lithuanian Commonwealth if the force balance was unprofitable for Russia. Four main reasons that did not let these plans to be accomplished are specified in this work. Firstly, the weakening of the Russian influence among the dissidents of the Polish–Lithuanian Commonwealth during the Four-Year Sejm (1788–1792). Secondly, the changes on the global stage, that diminished the threat of simultaneous attack of several European countries on Russia, as well as the disadvantageous for G. Potemkin court conjuncture, that of the increased influence of the new favourite – Platon Zubov. And lastly – the French Revolution influence, which forced Ekaterina II to avoid supporting the lower class, which included most of the local orthodox population. In this article Ekaterina’s II refusal to start the religious and class war in the Right-Bank Ukraine is considered as one of the factors leading to the alternative scenario of Russian military intervention in the internal affairs of the Polish–Lithuanian Commonwealth – in the formation of Targowica confederation.
К вопросу о том, почему конфессиональный фактор не стал определяющим во втором разделе Речи Посполитой. Статья посвящена анализу содержания российских военно-политических проектов 1789–1791 гг. по инициированию и использованию в собственных целях волнений православного населения в юго-восточных регионах Речи Посполитой. Эти проекты – представленные в виде различных записок, писем и распоряжений Г. А. Потёмкина – получили предварительное одобрение Екатерины II, которая была намерена использовать их в случае начала военного конфликта с участием Речи Посполитой и невыгодным для России соотношением сил. Определены четыре главные причины, не позволившие реализоваться данным планам: ослабление российского влияния среди диссидентов Речи Посполитой в период Четырёхлетнего сейма (1788–1792); изменения на международной арене, снизившие угрозу одновременного нападения на Россию ряда европейских государств; неблагоприятная для Г. А. Потёмкина дворцовая конъюнктура, связанная с усилением роли нового фаворита – П. А. Зубова; наконец – влияние Французской революции, заставившее Екатерину II воздержаться от поддержки в Речи Посполитой нижних слоёв населения, к которым относилось большинство местного православного населения. Отказ Екатерины II от развязывания в Правобережной Украине сословно-религиозной войны указывается в работе как один из факторов, обусловивший в скором времени осуществление альтернативного сценария российского военного вмешательства во внутренние дела Речи Посполитой – в виде cоздания Тарговицкой конфедерации.
Źródło:
Orientalia Christiana Cracoviensia; 2017, 9
2450-2936
2081-1330
Pojawia się w:
Orientalia Christiana Cracoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Итальянские капельмейстеры в российской империи второй половины ХVІІІ века и православная церковная музыка
Italian Bandmasters in the Russian Empire of the Second Half of the XVIIIth Century and Orthodox Church Music
Autorzy:
Шумилина, Oльга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2159815.pdf
Data publikacji:
2020-12-13
Wydawca:
Akademia Pomorska w Słupsku
Tematy:
православная церковная музыка
вторая половина ХVIII века итальянские капельмейстеры
хоровые концерты
церковнославянский текст
Orthodox church music
second half of the eighteenth century Italian bandmasters
choral concerts
Church Slavonic text
Opis:
The article examines the Orthodox church music of Italian composers of the second half of the eighteenth century, who were invited to the capital of the Russian Empire for the post of first court bandmaster. The main duties of the Italian bandmasters were to compose secular music, especially operas for the court theater. The creation of choral concerts for the court choir that took part in church services with the participation of the first persons of the Russian Empire was not included in the contractual obligations. The main purpose of the appeal of Italian ban-dmasters to this area of creativity was to create a new church repertoire, which was closer in style to the European one. The domestic choir directors, brought up on the traditions of the old church singing art, did not cope with this task. The article contains an overview of the hand-written sources in which the sacred music of the Italian bandmasters was discovered.
Źródło:
Ars inter Culturas; 2020, 9; 35-47
2083-1226
Pojawia się w:
Ars inter Culturas
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Изменение семантики сюжетной ситуации встречи русского и польки в русской прозе второй половины XX века
Changing semantics of the plot-situation ,,a Russian and a Pole’s encounter in the Russian prose of the second half of the XXth century
Autorzy:
Rybalczenko, Tatiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/482057.pdf
Data publikacji:
2008-12-01
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
Russian prose of the second half of the XXth century
V.Bogomolov
Bulat Okudzhava
E. Radzinski
A. Utkin
J. Bujda
Russian literature
Opis:
The article explores the change of the representation of the Russian and the Pole’s encounter and love as the metaphor of the social, national and existential choice.The author reveals how the conception of man and the picture of the world changes on the example of the Russian Prose of the second half of the XXth Century (V. Bogomolov’s Zosia, L. Zorin’s The Warsaw’s Melody, E. Radzinski’s Lunin, or Jack’s Death, B. Okudzhava’s The Travel o f Dilettanti, A. Utkin’s Round Dance (Khorovod), J. Bujda’s Boris and Gleb).
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2008, 1, XIII; 145-168
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies