Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Scientific" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów

Dostawca treści

Podbaza

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 1438
Tytuł:
Весь вік працюючи для України: Роксолана Зорівчак (1934–2018)
Lifelong working for Ukraine: Roksolana Zorivchak (1934–2018)
Autorzy:
Шмігер, Тарас
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196171.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
Роксолана Зорівчак
перекладознавство, енциклопедистика
Львівський університет
Наукове товариство імені Шевченка
Roksolana Zorivchak
translation studies
encyclopaedias
Lviv University
Shevchenko Scientific Society
Opis:
The article is dedicated to 85th Anniversary of Professor Roksolana Zorivchak. The focus is her life as well as public and academic activities.
Cтаттю присвячено 85-річчю від дня народження професора Роксолани Зорівчак. Представлено основні віхи життя і творчості відомої української дослідниці.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2019, 11
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Информационно-технологическая революция: социальный аспект
Autorzy:
Чумаков, А.Н.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158647.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
scientific and technological revolution
contemporary society
Opis:
According to the author, the development of scientific and technological revolution has increased the role of manipulation in society: handling technologies used in particular for advertising, political campaigns, armed conflicts, acts of terrorism as well as ideological wars.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2012, 2(4); 47-52
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Интеркультуриая вариативность научного текста: к постановке проблемы
Autorzy:
Чернявская, Валерия Е.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1925941.pdf
Data publikacji:
2005
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
texture
texture criteria
cultural specificity
scientific text
Opis:
In her article Valeria E. Chernyavskaya sets the following questions: Can the cognitive styles have national specificity? Ifthe answer is positive, to what extent do they influence the selection of standardized, regularly repeating in the typical communicative conditions lexical units and text structures by passing scientific knowledge? How markedly does the cultural specificity reveal itself in the processes of utterance formation in scientific communication?The cultural specificity of a text is treated by the author as a prototypical feature of texture, characterized by high or low validity. The texts reflecting the intellectual (spiritual) life of the society would normally be culturally universal and contain minimum of specific national features intruding into their text-formation model. To this type the author ascribes, on the one hand, such text kinds as prayer, parable, parody, and, on the other hand, scientific texts, monographs, articles. Thescientific text irrespective of the language it has been written in reflects the universals of the text-formation model, which makes it the vehicle of scientific knowledge in its ontological, gnoseological, methodological sense and contributes to the scientific thought continuity and progress. In the process of text formation in its contents and language aspects the selection of specific language elements and forms depends greatly on the author's social and cultural purposes. This visualizes itself in the discrete forma! differences between the text "formation moduses" in German, English, Russian, etc. languages. Stili, scientific texts are naturally most unmarked in terms of cultural specificity against the texts reflecting the materiał, industrial and everyday activities, such as sale advertisements, competitive applications, references, characters, notices on failure to pay debt, condolences, etc. These texts are characterized by linguistic prominence of the specific, non-universal national and cultural markers.  
Źródło:
Stylistyka; 2005, 14; 351-364
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ В УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ Й ПОЕТИЧНОМУ МОВОМИСЛЕННІ
CONCEPTUALIZATION OF MORAL VALUES IN UKRAINIAN SCIENTIFIC DISCOURSE AND POETIC LANGUAGE THINKING
Autorzy:
Черненко, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041770.pdf
Data publikacji:
2019-01-30
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
obraz
kobieta
myśl filozoficzna
konceptualizacja
dyskurs naukowy
język myśli
poezja
image
woman
philosophical thought
conceptualization
scientific discourse
language of thinking
poetry
Opis:
Artykuł dotyczy konceptualizacji wartości duchowych. Są one rozpatrywane przez pryzmat ewolucji wartości od czasów starożytnej chińskiej myśli filozoficznej do rozkwitu współczesnych ukraińskich idei fi lozofi cznych. Badaniu poddano również system wartości w ukraińskiej przestrzeni poetyckiej. Szczególną uwagę zwrócono na językowe aspekty kreatywności artystów, które wyróżniają wizerunki kobiet wśród innych cennych wartości w społeczeństwie. Określono środki stylistyczne, za pomocą których wizerunek kobiety jest zróżnicowany w twórczości W. Bojki i innych mistrzów słowa artystycznego.
The article deals with the conceptualization of the moral values. They have been considered through the prism of the evolution of values from the times of an ancient Chinese philosophical thought to the heyday of modern Ukrainian philosophical ideas. The existence of the values in the Ukrainian poetic space has been also researched. The emphasis  has been placed on the linguistic aspects of creativity of artists, who distinguish the images of women among other valuable values in society. It has been determined, with the help of which language expressive means, a woman's image is differentiated in the works of V. Boyko and other masters of artistic word.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 1; 27-35
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Львівська історична школа Михайла Грушевського: становлення, функціонування, структура
Lwowska szkoła historyczna Mychajły Hruszewskiego: powstanie, działalność, struktura
Autorzy:
Тельвак, Віталій
Педич, Василь
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/441943.pdf
Data publikacji:
2015-12-20
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
Uniwersytet Lwowski
Mychajło Hruszewski
Naukowe Towarzystwo im. Tarasa Szewczenki
Lvov University
Mychailo Hruszewski
Scientific Society named by Taras Szewczenko
Opis:
In this article the issue of establishing and in particular functioning of the Mychailo Hruszewski’s Lvov history school. Attention has been paid to its two-level structure. The significance of the scientific seminar conducted by the historian at the Lvov University has been notes as an institutional basis influencing research attitudes and creative interests of his students. Equally significant for the scientific development especially of young Ukrainian researchers were classes given in the historic-philosophical section of the Scientific Society named by Szewczenko. It has been stated that scientific-didactic activity of Hruszewski led to the preparation of young researchers of the Ukrainian science.
W artykule poruszono kwestie powstania, a w szczególności funkcjonowania lwowskiej szkoły historycznej Mychajła Hruszewskiego. Zwrócono uwagę na jej dwustopniową strukturę. Dostrzeżono znaczenie prowadzonego przez historyka na Uniwersytecie Lwowskim seminarium naukowego jako podstawy instytucjonalnej rzutującej na postawy badawcze i zainteresowania twórcze studentów. Równie istotne dla rozwoju naukowego zwłaszcza młodych badaczy ukraińskich były zajęcia prowadzone w historyczno-filozoficznej sekcji Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki. Stwierdzono, że działalność naukowo-dydaktyczna Hruszewskiego prowadziła do przygotowania młodych badaczy ukraińskiej nauki.
Źródło:
Galicja. Studia i materiały; 2015, 1; 229-251
2450-5854
Pojawia się w:
Galicja. Studia i materiały
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Этическая рефлексия в формировании национального стиля
Ethical Reflection in the Formation of National Discourse
Autorzy:
СУРИКОВА, ТАТЬЯНА И.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/953419.pdf
Data publikacji:
2020-12-12
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
national style
scientific picture o f the world
linguistic picture o f the world
naive ethics
conceptualization
Opis:
The article examines phenomena influencing ethical imperatives, mainly nalve ethics, upon the national style at the level o f the world linguistic picture in conceptualization, and at the level of word formation and grammatical categories.
Źródło:
Stylistyka; 2012, 21; 159-176
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Компетентнісний підхід у формуванні гнучких умінь (soft skills) як передумова професійного самовизначення учнів у наукових ліцеях
Competence Approach in the Formation of Flexible Skills (Soft Skills) as a Prerequisite for Student Professional Self-Determination in Scientific Lyceums
Autorzy:
Сердюк, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647665.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
науковий ліцей
гнучкі вміння (soft skills)
дослідно-орієнтоване навчання
дослідницька компетентність
професійне самовизначення
scientific lyceum
flexible skills
research-oriented learning
research competence
professional self-determination
Opis:
Relevance. Acquisition of specialized scientific education ensures the development of student research competence according to the study profile and student interests. The scientific lyceum creates an innovative space for student comprehensive development because the research culture depends on personal qualities. The student system of values, forming in the lyceum, promotes readiness for various activities. The article is devoted to the problem of the development of soft skills in the process of research-oriented learning in the scientific lyceum. We consider it appropriate to establish a linkage between the development of research competence and flexible skills, the development of “soft skills”, and student professional self-determination in the scientific lyceum. The implementation of the competence approach in the educational process can be visible through the continuity of student intellectual and personal development, the formation of general skills of graduates who compete with dignity in the social environment, accept social challenges. Purpose. Investigate the development of flexible skills in the process of research-oriented learning in the scientific lyceum and justify the importance of “soft skills” in the student professional self-determination (socio-humanitarian department as the example). Methods: theoretical (induction, synthesis, generalization, concretization); empirical (study and analysis of legal documents in the field of specialized education, pedagogical documentation and the results of the scientific lyceum activity, testing). Results. The essence of the concepts “flexible skills”, “research-oriented learning”, “research competence” is revealed. The peculiarities of the formation of flexible skills in the conditions of research-oriented learning in the scientific lyceum are determined. Requirements for compulsory competencies and learning humanitarian department student outcomes are analyzed in developing “soft skills” as a prerequisite for professional self-determination. Effective forms of organization of student educational and research activities, usage of which contributes to building vital skills and professional choices, are described. Originality. Approaches to the organization of student research-oriented training in scientific lyceums to develop flexible skills as a prerequisite for professional self-determination are identified. The peculiarities of the formation of universal skills in students who receive specialized scientific education are revealed. Requirements for the development of research competence are analyzed according to the point of the building of versatile skills. The social, communicative, and cognitive skills formed in teaching and research activities are specified. It is considered the nature of skills developed in research-oriented learning. It is organized within the socio-humanitarian profile according to the selected fields of knowledge (language, history and law).
Актуальність. Здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування забезпечує розвиток дослідницької компетентності учнів відповідно до профілю навчання та інтересів здобувачів освіти. Науковий ліцей створює інноваційний простір для всебічного розвитку учнів, адже дослідницька культура залежить від особистісних якостей. Система цінностей здобувачів освіти, яка формується в ліцеї, сприяє готовності до різних видів діяльності. Статтю присвячено проблемі розвитку гнучких умінь (soft skills) у процесі дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї. Вважаємо доцільним простежити взаємозв’язок між розвитком дослідницької компетентності і гнучкими навичками, розвитком «soft skills» і професійним самовизначенням учнів наукового ліцею. Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі простежується через безперервність інтелектуального, особистісного розвитку здобувачів освіти, формування універсальних умінь випускників, які гідно конкурують у соціальному середовищі, приймають суспільні виклики. Мета. Дослідити розвиток гнучких умінь у процесі дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї та обгрунтувати значущість «soft skills» у професійному самовизначенні учнів (на прикладі суспільно-гуманітарного профілю). Методи дослідження: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення, конкретизація); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері спеціалізованої освіти, педагогічної документації і результатів діяльності наукового ліцею, тестування). Основні результати дослідження. У статті розкрито сутність понять «гнучкі вміння», «дослідно-орієнтоване навчання», «дослідницька компетентність». Визначено особливості формування гнучких умінь в умовах дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї. Вимоги щодо обов’язкових компетентностей та результатів навчання учнів суспільно-гуманітарного профілю проаналізовані в контексті питання розвитку «soft skills» як передумови професійного самовизначення. Описані ефективні форми організації навчально-дослідницької діяльності учнів, застосування яких сприяє формуванню життєво необхідних навичок та професійному вибору. Наукова новизна результатів дослідження. Визначено підходи щодо організації дослідно-орієнтованого навчання учнів наукових ліцеїв з метою розвитку гнучких умінь як передумови професійного самовизначення. Розкрито особливості формування універсальних навичок в учнів, які здобувають спеціалізовану освіту наукового спрямування. Вимоги щодо розвитку дослідницької компетентності проаналізовані відповідно до питання формування універсальних умінь. Конкретизовано соціальні, комунікативні, когнітивні навички, які формуються в процесі виконання навчально-дослідницької діяльності. Розглянуто зміст навичок, які розвиваються в процесі дослідно-орієнтованого навчання, організованого в межах суспільно-гуманітарного профілю відповідно до обраних галузей знань (мовна, історико-правова).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 82-91
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Научная терминология в технических текстах: лингводидактический аспект
Scientific Terminology in Technical Texts: Linguodidactic Aspect
Autorzy:
Сагыновна Курманбаева, Толганай
Дисингалеевна Шайбакова, Дамина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22858176.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
научный текст
термин
терминология
терминологическое поле
компетенция
scientific text
terminology
terminological field
competence
Opis:
В современной дидактике существует теория компетентностного подхода к обучению и преподаванию учебных дисциплин. Целью данной статьи является рассмотрение вопросов формирования языковой и профессиональной компетенции у студентов при обучении терминологической лексике неродного языка на материале текстов технической специальности. Провозглашаемый в качестве основного коммуникативный метод не решает проблемы обучения научному стилю неродного языка. Поэтому в преподавании профессионального русского языка должны соединяться несколько подходов: системно-структурный, направленный на усвоение норм языка, лингводидактический, представляющий методические приемы, коммуникативный, предполагающий понимание контекста, ситуации, компетентностный, связанный с вопросами соединения профессиональных и языковых знаний, и др. Такая многоаспектная работа с терминологией способствует охвату большого числа вопросов, направленных на детальное понимание научного текста и роли терминов в нем. Формальная организация научного текста рассматривается как поверхностный уровень, эксплицирующий глубинный смысловой уровень. Для реализации задач дидактических, лингвистических, прагматических предлагаются текст и задания, в которых употребляются общенаучные и технические термины, предлагается составление логических схем с целью проверки уровня понимания профессионально ориентированного текста, лексики и грамматических форм. Устная речь формируется посредством пересказа текста, беседы на профессиональные темы. Терминологическая работа строится с опорой на родной язык и с учетом терминологического поля, каковым является текст.
In modern didactics, there is a theory of competent approach to teaching and teaching educational disciplines. The purpose of this article is to consider the formation of linguistic and professional competence among students when teaching terminological vocabulary of a non-native language on the material of technical specialty texts. The communicative method regarded as the main method does not solve the problems of teaching the scientific style of a non-native language. Therefore, several approaches should be combined in teaching the professional Russian language: structural, aimed at assimilating the norms of the language, linguadidactic, representing methodological techniques, communicative, involving an understanding of the context, situation, competent, related to the connection of professional and linguistic knowledge, etc. Such multidimensional work with terminology contributes to the coverage of a large number of issues aimed at a detailed understanding of the scientific text and the role of terms. The formal organization of the scientific text is considered as a surface level that exposes the deep semantic level. To implement the tasks of didactic, linguistic, pragmatic, text and tasks are presented in which general scientific and technical terms are used. Logical diagrams are proposed to be complied in order to test the ability to understand professionally-oriented text, vocabulary, and grammatical forms, retell texts by specialty and talk about professional topics. Work with the text is based on the native language and takes into account the terminology field, which is the text.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2022, 21; 141-153
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стиховедческая метафора в поэзии и прозе Георгия Шенгели
Autorzy:
Рогачева, Наталья
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1044682.pdf
Data publikacji:
2020-08-28
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Георгий Шенгели
стиховедческая метафора
стиховедческий термин
конверсия научного и поэтического языка
билингвизм
Georgy Shengeli
metapoetic metaphor
metapoetic term
scientific and poetic language conversion
bilingualism
Opis:
Статья посвящена проблеме семантики стиховедческого термина и стиховедческой метафоры в художественном и научном дискурсе поэта и стиховеда Георгия Шенгели. Рассматривается комплекс метафор, применяемых Шенгели в теоретических и лирических текстах для определения ритма, рифмы, строфы и других филологических категорий. Предложена тематическая классификация метафорических обозначений стиховой формы (милитаристская, архитектурная, органическая и др. метафоры стиха). На основе анализа пневматологической метафоры в стиховедческом и научном текстах Шенгели показано сходство и различие формирования переносного значения образа в научном и художественном контекстах.
The article deals with the semantics of metapoetic term and metapoetic metaphor in the artistic and academic discourse of Georgy Shengeli, poet and versification expert. The paper scrutinizes a complex of metaphors used by Shengeli in his theoretical and lyrical texts to define rhythm, rhyme, stanza, and other poetological categories. A thematic classification of such metaphoric labels is proposed (military, architectural, physiologic and other metaphors of a poetic text). An analysis of the metaphor of breath in Shengeli’s poems and research texts reveals similarities and differences in shaping figurative meanings in the artistic and the academic context.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2020, 13; 91-101
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Role of Digital Technologies in Building Research Competencies of Future Doctors of Philosophy
Autorzy:
Оliinyk, Iryna
Bidzilya, Yuriy
Solomin, Yevhen
Shapovalova, Halyna
Hetsko, Hanna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/18740538.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Fundacja Pro Scientia Publica
Tematy:
information technologies
scientific research
research process
critical thinking
technical competence
Opis:
Aim. Digital technologies support learning, so the search for innovative approaches is ongoing. The aim of the research is to study the role of digital technologies in developing research competencies of future Doctors of Philosophy (PhDs). The aim was achieved through the Likert scale, calculation of the variability coefficients, the level of acquired knowledge and Cohen’s kappa coefficient, correlation index. Methods. Continuous study of the methodological foundations of scientific research was provided through the iSpring Market, and Comindwork online programmes. Learning English involved using the BBC Learning English application, while OpenLearning was used to develop knowledge on the dissertation topic. Results. It was determined that the respondents who studied pedagogy, psychology, social work (Group 1) expanded their basic knowledge the most (21%). Respondents who studied journalism (Group 2) developed autonomous learning (23%). The future PhDs acquired knowledge in three subjects at a high level, contributing to developing professional competencies. Conclusions. The practical significance of the research is in developing training for PhDs with the use of digital technologies. The research prospects are related to comparing the effectiveness of training of first- and second-year PhDs as a result of the use of innovative technologies.
Źródło:
Journal of Education Culture and Society; 2023, 14, 2; 268-284
2081-1640
Pojawia się w:
Journal of Education Culture and Society
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Условия и технологии развития методологической компетентности научно-педагогических работников в послевузовском образовании
Autorzy:
Никонова, Зоя В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158571.pdf
Data publikacji:
2011
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
methodological competence
scientific-pedagogical workers
technology of education
pedagogical conditions
post-graduation professional education
Opis:
The article deals with pedagogical conditions and development technologist of methodological competence of scientific pedagogical workers in studying special courses of postgraduate education.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2011, 2(2); 141-148
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стратегии перевода: средство самопрезентации автора научной публикации?
Translation strategy: self-presentation of the author of a scientific publication?
Autorzy:
Милевич, Инга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1409471.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
стратегия перевода
самопрезентация
научная статья
Cyberleninka
translation strategy
self-presentation
scientific article
Opis:
Статья посвящена одному из дискуссионных терминов современного переводоведения – cтратегии перевода. Типологии стратегий перевода отличаются принципами их выделения и обоснования. В статье анализируется 325 научных статей электронной библиотеки Cyberleninka, содержащих сочетание стратегия + перевод. Результаты анализа показали, что в научных статьях понятие стратегии перевода часто используется в аннотации/ключевых словах научной статьи, но в то же время никак не определяется в самом тексте статьи. В таком случае возможно предположить, что использование понятие стратегии перевода продиктовано соображениями самопрезентации автора научной статьи.
The article is devoted to one of the controversial terms of modern translation studies, namely translation strategy. The typologies of translation strategies differ in terms of principles of their identification and justification. The article analyses the Cyberleninka electronic library and 325 scientific articles containing the combination strategy + translation. The results of the analysis showed that in scientific articles the concept of a translation strategy is often used in the abstract/keywords, but at the same time, it is not defined in any way within the article proper. In this case, it is possible to assume that the use of the concept of translation strategy is driven by considerations of self-presentation of the author of a scientific article.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2020, 19; 103-111
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Scientific Sphere of Soviet Ukraine in Conditions of Ukrainianization of the 1920s
Autorzy:
Масненко, Віталій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/607652.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Ukrainianization
scientific intelligence
Ukrainian science
українізація
наукова розвідка
українська наука
Opis:
The article examines the processes of transformation of scientific sphere of Soviet Ukraine in the 1920s, when the official policy of Ukrainianization was provided. Author comments the difference between positions of academic circles and the Bolshevik government regarding the development and character of science. In these circumstances, the scientific sphere has acquired a new quality. By 1929, the Ukrainian Academy of Science’s activity had a quite distinct national form and content. In the Ukrainian SSR, the number of Ukrainian ethnic scientists was growing up. There has been formed a significant body of Ukrainian scientific works from all research sectors. Most areas of scientific research, including natural, accurate, legal science, received professional terminology dictionaries, regulated by the new spelling. It gave rise to a new generation of Ukrainian scientific intelligence. The process of recognition of Ukrainian science in the European and international scientific community was notable. However, the project of building a complete national science remained unfinished. Ukrainian science could not overcome the relatively narrow confines of official course of Ukrainianization. At the beginning of 1930 there was a dramatic change within ethnic policy of the USSR, the return to a policy of Russification, leading to serious deformation in science. Science in Soviet Ukraine became more ideological and more all-union.
У статті розглянуто процеси трансформації наукової сфери підрадянської України в 1920-х роках, коли провадилась офіційна політика українізації. Зауважена відмінність позиції наукових кіл і більшовицької влади щодо перспектив розвитку й характеру науки. У цих умовах наукова сфера набула нової якості. До 1929 р. діяльність ВУАН мала досить виразну національну форму і зміст. В УСРР зростала кількість україномовних та українських за етнічною належністю науковців. Сформувався значний корпус україномовних наукових праць з усіх дослідних галузей. Більшість сфер наукового пошуку, y тому числі і природничі, точні, юридичні науки, отримали фахові термінологічні словники, запрацював новий унормований правопис. Народжувалося нове покоління української наукової інтелігенції. Помітним був процес визнання української науки в європейських та світових наукових колах. Проте проект розбудови повноцінної національної науки так і залишився незавершеним. Українська наука, значною мірою, не змогла подолати доволі вузьких рамок офіційного українізаційного курсу. А на початку 1930-х років відбулася різка зміна етнополітики в межах усього СРСР, повернення до політики русифікації, що призводить до серйозних деформацій у науковій сфері. Наука в підрадянській Україні стала більш заідеологізованою та загальносоюзною.
Źródło:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia; 2016, 71
0239-4251
Pojawia się w:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Станаўленне навуковага стылю беларускай мовы ў пачатку ХХ ст.
Kształtowanie się stylu naukowego języka białoruskiego na początku XX wieku
ў пачатку ХХ ст. The formation of the scientific style of the Belarusian language in the early twentieth century
Autorzy:
Любецкая, Кацярына
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/963346.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Białorutenistyki
Tematy:
беларуская мова
літаратурная мова
навуковая мова
навуковы стыль
тэрміналогія
моўна-стылістычныя асаблівасці
język białoruski
język literacki
język naukowy
styl naukowy
terminologia
cechy językowo-stylistyczne
belarusian language
literary language
scientific language
scientific style
terminology
linguistic and stylistic features
Opis:
У артыкуле прааналізаваны ўмовы і разгледжаны асаблівасці фармавання навуковага стылю беларускай літаратурнай мовы пачатку ХХ ст. (1900–1920 гг.), якія сталі асновай для станаўлення навуковага стылю ў сучаснай мове. Акцэнтавана ўвага на сацыяльна-гістарычным і культурна-палітычным кантэксце фармавання беларускай навуковай мовы ў пачатку ХХ ст., ролі навуковых устаноў таго часу, навукова-папулярных і навукова-вучэбных прац, прадстаўленых па асобных галінах назвамі, у развіцці навуковага стылю беларускай мовы адзначанага перыяду. Актуалізаваны пытанні станаўлення беларускай тэрміналогіі, акрэслены лексічныя, марфалагічныя і сінтаксічныя адметнасці мовы навукі. Адзначаны характэрныя лінгвас-тылістычныя асаблівасці навуковых прац, а таксама іх жанравая прыналежнасць і структура
W artykule przeanalizowano warunki i zbadano cechy kształtowania się stylu naukowego białoruskiego języka literackiego na początku XX wieku (1900–1920), który stał się podstawą kształtowania stylu naukowego w dalszym jego rozwoju we współczesnym języku białoruskim. Nacisk kładziony jest na społeczno-historyczny i kulturowo-polityczny kontekst kształtowania się białoruskiego języka naukowego na początku XX w., rolę instytucji naukowych tamtych czasów, prac popularnonaukowych i naukowo-dydaktycznych prezentowanych w po¬-szczególnych gałęziach przemysłu, w rozwoju stylu naukowego języka biało-ruskiego omawianego okresu. Zaktualizowano zagadnienia dotyczące powstawania białoruskiej terminologii, zarysowano leksykalne, morfologiczne i składniowe cechy języka nauki. Wyróżniono charakterystyczne cechy językowe prac naukowych, a także ich przynależność gatunkową i strukturę.
The article analyzes the conditions and formation features of the scientific style of the Belarusian literary language of the early XX century (1900–1920), which came to be the basis for the formation of the scientific style in its further development in modern language. Emphasis is placed on the socio-historical and cultural-political context of the formation of the Belarusian scientific language in the early XX century, the role of scientific institutions of that time, popular science and scientific-educational works presented in certain fields under relevant names in the development of the scientific style of the Belarusian language in that period. The issues of Belarusian terminology formation are actualized, lexical, morphological and syntactic features of the language of science are outlined. The characteristic linguistic and stylistic features of scientific works, as well as their genre affiliation and structure are identified.
Źródło:
Acta Albaruthenica; 2020, 20; 209-219
1898-8091
Pojawia się w:
Acta Albaruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Становление антропоцентристских теорий в современном языкознании
Autorzy:
Лабащук [Labashchuk], Михаил [Mikhail]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/678815.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
anthropocentrism
sociocentrism
scientific paradigm
idiolect
sociolect
category
sign
polysemy
Opis:
The development of anthropocentric theories in modern linguisticsThe article highlights the unique position of anthropocentric theories within modern linguistics. To exemplify tendencies in the forming of idiolectic language theories in their functional aspects, I analyse the gnoseological approach in Alexander Kiklevich's linguistics. Modern linguistics differentiates between anthropocentric and anthropological theories of language. The base category of the latter is sociolect as a supraindividual phenomenon. Anthropocentric linguistic theories are, in their turn, based on the category of idiolect as the ontologically unique category from which stems the existence of both the individual and society. In the functional approach of anthropocentric theories, sociolect itself is seen as a part of idiolect, whereas sociological theories, on the contrary, consider the idiolect a part of sociolect.The two basic approaches, or sets of criteria, traditionally applied to defining the notion of category have been: (1) logical (adopting the perspective of the rational and logical capacities of consciousness) and (2) empirical (representing the perspective of the sensual experience of the individual). Beginning in the late 19th century, a new approach, or criterion, appeared and has been growing in importance. It might be referred to as: (3) the linguistic approach, which focuses on the exceptionality of how the necessarily unified rational-logical,sensual-imaginary and emotional experiences of the individual are categorised. It is namely that third aspect, or criterion, that is actualised in the studies of the individual's cognitive and mental capacities. Such actualisation is fostered by the researchers' awareness of the focusing role of individual language in regulating the cognitive and communicative manifestations of behaviour.Within the structure of the sign, comprising of the signifying and the signified, the signified is itself a complex structure, essentially describable on three logical and prototypical levels:– the hypernimic (generic, abstract-logical) level,– the base (generic-particular, mental-imaginary) level (whose prototypical structure is the centre-periphery), and– the hyponymic (particular, mixed, syncretic) level.Alexander Kiklevich's theory proposes a classification of scientific paradigms; discusses the pragmatics and functionality of language in communication; emphasises the peculiarity of the conceptualising of information on the basic, supra-basic and sub-basic levels of communication; criticises the content of modern conceptology; finally, it develops and elaborates a distinctive approach to the issues of language polysemy and metaphor. Anthropocentric theories of modern linguistics strengthen the long-stipulated leading position of the discipline among the human sciences. Kształtowanie się teorii antropocentrycznych we współczesnym językoznawstwieArtykuł zwraca uwagę na specyfikę teorii antropocentrycznych we współczesnym językoznawstwie. Jako przykład tendencji rządzących kształtowaniem się funkcjonalnych aspektów idiolektycznych teorii języka analizie poddane zostaje podejście gnozeologiczne w językoznawstwie Aleksandra Kiklewicza. Antropocentryczne teorie lingwistyczne przeciwstawiane są w dzisiejszym językoznawstwie antropologicznym teoriom języka. Podstawową kategorią tych ostatnich jest socjolekt jako zjawisko ponadjednostkowe. Podstawową kategorią teorii antropocentrycznych w językoznawstwie jest z kolei idiolekt jako ontologicznie niepowtarzalna kategoria wyjściowa istnienia jednostki i społeczeństwa. W przypadku podejścia funkcjonalnego w ramach teorii antropocentrycznych sama kategoria socjolektu uznana zostaje za część idiolektu, nie zaś odwrotnie, jak ma to miejsce w teoriach socjologicznych.Termin kategoria określa się tradycyjnie za pomocą dwóch kryteriów czy też podejść: 1) logicznego (z pespektywy racjonalno-logicznych zdolności, jakimi dysponuje świadomość), 2) empirycznego (z perspektywy zmysłowego doświadczenia jednostkowej osobowości). Poczynając od końca XIX wieku, pojawiło się, a następnie umocniło trzecie podejście – 3) kryterium językowe, które koncentruje się na swoistości kategoryzowania (ujmowanego jako nierozdzielna całość) doświadczenia jednostki: racjonalno-logicznego, sensoryczno-obrazowego i emocjonalnego. Właśnie ów trzeci aspekt ulega aktualizacji w związku z badaniami kognitywno-myślowych zdolności jednostki. Aktualizacji tej sprzyja wiedza o ogniskującej roli indywidualnego języka w procesie regulacji kognitywnych i komunikacyjnych przejawów zachowania.Znak dzieli się na znaczące i znaczone, jednakże samo znaczone przedstawia sobą złożoną strukturę odnoszącą się do trzech poziomów logicznych i prototypowych:– hiperonimicznym (rodzajowym, abstrakcyjno-logicznym),– podstawowym (gatunkowo-rodzajowym, mentalno-obrazowym, o prototypowej strukturze centrum-peryferia),– hiponimicznym (gatunkowym, mieszanym, synkretycznym).Teoria Aleksandra Kiklewicza proponuje klasyfikację paradygmatów lingwistycznych, opisuje pragmatykę i funkcję języka w komunikacji, akcentuje swoistość konceptualizowania informacji na podstawowym, wyższym i niższym poziomie komunikacji, krytykuje treść współczesnej konceptologii, a także rozwija i konkretyzuje problematykę polisemii i metaforyki języka. Teorie antropocentryczne we współczesnym językoznawstwie wzmacniają od dawna postulowaną pozycję lingwistyki jako wiodącej dyscypliny nauk humanistycznych. Становление антропоцентристских теорий в современном языкознанииВ статье отмечается своеобразие антропоцентристских теорий в современном языкознании. Как пример тенденций в становлении функциональных аспектов идиолектных теорий языка анализируется гносеологический подход в языкознании А. Киклевича. Антропоцентристские лингвистические теории в современном языкознании противопоставлены антропологическим теориям языка. Базовой категорией антропологических теорий в языкознании является социолект как надличностное явление. Напротив, базовой категорией антропоцентристских теорий в языкознании является идиолект как единственная онтологически исходная категория существования личности и общества. При функциональном подходе в антропоцентристских теориях сама категория социолекта признается частью идиолекта, а не наоборот, как в социологических теориях идиолект признается частью социолекта.Традиционно термин категория определялся, в основном, двумя критериями, или подходами: 1 – логическим (со сторонырационально-логических способностей сознания); 2 – эмпирическим (со стороны чувственного опыта личности). Начиная с конца ХIХ-го века появился и последовательно укреплялся третий подход, или критерий 3 – языковой критерий, который акцентирует внимание на своеобразии категоризирования (в их единстве) рационально-логического опыта личности,сенсорно-образногоопыта иэмоционального опыта личности. Именно третий аспект, или критерий актуализируется в связи с исследованием когнитивно-мыслительных способностей личности. Этой актуализации способствует понимание фокусирующей роли индивидуального языка в регуляции когнитивных икоммуникативных проявлений поведения.Помимо дифференциации знака на означающее и означаемое, само означаемое знака является сложной структурой, соотносимой прежде всего с тремя логическими и прототипическими уровнями:– гиперонимический (родовой,абстрактно-логический),– базовый (родо-видовой, ментально-образный, с прототипической структурой центр – периферия),– гипонимический (видовой, смешанный, синкретичный).В теории А. Киклевича представлена классификация лингвистических парадигм, прагматика и фукнции языка в коммуникации, акцентируется своеобразие концептуализации информации в базовом, надбазовом и подбазовом уровнях коммуникации, критикуется содержание современной концептологии, а также развивается и уточняется проблематика языковой полисемии и метафорики. Антропоцентристские теории в современной лингвистике укрепляют давно утверждаемую позицию лингвистики как ведущей дисциплины среди гуманитарных наук.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2015, 50
2392-2435
0081-7090
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 1438

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies