Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Rusyn language" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Język rusiński we współczesnym krajobrazie językowym Dolnego Śląska
The Rusyn language in the contemporary linguistic landscape of Lower Silesia
Rusinische Sprache in der gegenwärtigen Sprachlandschaft Niederschlesiens
Autorzy:
Tworek, Artur
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/37166860.pdf
Data publikacji:
2024-01-24
Wydawca:
Oficyna Wydawnicza ATUT – Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe
Tematy:
Rusinisch
Lemken
Sprachlandschaft
Niederschlesien
Phonetik
Rusyn language
Lemkos
linguistic landscape
Lower Silesia
phonetics
Opis:
The aim of the article is to examine the presence of Rusyn in the current linguistic landscape of the Lower Silesia region. Rusyn is the native language of Lemko, an East Slavic ethnic group that at first inhabited the Polish-Ukrainian-Slovak borderlands in the Carpathians. Various political events have repeatedly provoked migrations of Rusyn people. Today there are Rusyn settlements in many regions and cities in Europe and North America. In Central Europe, the most important include Ruski Krstur in the Serbian Vojvodina, Ştiuca in the Romanian Banat, small villages in northeastern Hungary, around the Slovakian Prešov and Ukrainian Užhorod as well as many places in Poland. In both Vojvodina and Slovakia, the institutional and political situation of the Rusyn language community is the most favorable, which results in a relatively rich presence of the language in public spaces even within their settlements. The current presence of Rusyn-speaking Lemkos in Lower Silesia is primarily the result of an expulsion campaign from 1947. On the one hand, they live in larger centers such as Wrocław or Legnica, where they cannot form closed groups, and on the other hand in small villages in the west-northern part of the region, where they are the absolute majority of residents in villages like Patoka or Michałów. However, the presence of the Rusyn language in the public spaces of the local linguistic landscape is very limited, which is determined by several sociolinguistic factors. The cemeteries in Modła and Zimna Woda occupy a special place in this landscape, where not only Rusyn lexis is manifested in the grave inscriptions, but also orthographic instabilities and hybrid forms that illustrate the Rusinian-Polish or Rusinian-Ukrainian language contact can be recognized.
Das Ziel des Beitrags ist es die Präsenz des Rusinischen in der gegenwärtigen Sprachlandschaft der Region Niederschlesien zu prüfen. Rusinisch ist die Muttersprache von Lemken, einer ostslawischen ethnischen Gruppe, die ursprünglich die polnisch-ukrainisch-slowakischen Grenzgebiete in Karpaten bewohnte. Unterschiedliche politische Ereignisse haben immer wieder Migrationen der Rusinen provoziert. Heutzutage gibt es rusinische Siedlungen in vielen Regionen bzw. Städten Europas und Nordamerikas. In Mitteleuropa gehören u.a. Ruski Krstur in der serbischen Vojvodina, Ştiuca im rumänischen Banat, Kleindörfer im nordöstlichen Ungarn, um das slowakische Prešov und ukrainische Užhorod sowie vielerorts in Polen zu den wichtigsten. Sowohl in der Vojvodina als auch in der Slowakei ist die institutionell-politische Situation der rusinischen Sprachgemeinschaft am günstigsten, was auch innerhalb ihrer Siedlungen relativ reiche Präsenz der Sprache in öffentlichen Räumen zu Folge hat. Die gegenwärtige Anwesenheit rusinischsprachiger Lemken in Niederschlesien ist vor allem Folge einer Vertreibungsaktion aus dem Jahre 1947. Sie leben einerseits in größeren Zentren wie z.B. Breslau oder Liegnitz, wo sie aber keine geschlossenen Gruppen bilden können, und andererseits in kleinen Dörfern im westnördlichen Teil der Region, wo sie in Dörfern wie Patoka oder Michałów stets absolute Mehrheit der Einwohner sind. Allerdings ist die Präsenz der rusinischen Sprache in den öffentlichen Räumen der dortigen Sprachlandschaft sehr begrenzt, was durch mehrere soziolinguistische Faktoren determiniert wird. Eine besondere Stelle in dieser Landschaft nehmen die Friedhöfe in Modła und Zimna Woda ein, wo in den Grabinschriften nicht nur rusinische Lexik manifestiert wird, sondern auch orthographische Instabilitäten und hybride Formen, die den Sprachkontakt Rusinisch–Polnisch bzw. Rusinisch–Ukrainisch illustrieren, zu erkennen sind.
Źródło:
Linguistische Treffen in Wrocław; 2023, 24; 447-466
2084-3062
2657-5647
Pojawia się w:
Linguistische Treffen in Wrocław
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Грамматика руського языка Івана Гарайди 1941 р. та „народна мова” Закарпаття
Grammar of the Ruthenian Language (Hramatyka rusʹkoho yazyka) of 1941 by Ivan Harayda and the “Popular” Language (“narodna mova”) of Transcarpathia
Autorzy:
Moser, Michael
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16503460.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
Tematy:
Ivan Harayda (Haraida)
Ruthenian / Rusyn / Ukrainian language
Ruthenian / Rusyn / Ukrainian grammars
Transcarpathia (Kárpátalja)
Opis:
his article offers a new analysis of Ivan Harayda’s Grammar of the Ruthenian Language (Hramatyka rus’koho yazyka”) (Uzhhorod 1941). In contrast to its program, the grammar paid little tribute to the “popular” language as such. As Harayda himself regarded his text as a “compromise between many contradictory opinions regarding our popular language” he included only a few “popular” elements. Most of them were part of the written heritage that united Transcarpathia with other parts of the Ukrainian language area, particularly Galicia. Harayda often failed to clarify what he regarded as standard features. He also explicitly excluded some local features from the standard. Harayda’s grammar can barely be regarded as a successful attempt at the codification of the “Rusyn” language in the modern understanding.
Źródło:
Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 1; 143-162
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історія української мови з перспективи мовного планування
Historia języka ukraińskiego z perspektywy planowania językowego
The History of the Ukrainian language from the perspective of language planning
Autorzy:
Beley, Les
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2127895.pdf
Data publikacji:
2022-02-03
Wydawca:
Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:
аусбау
абштанд
айнбау
українська мова
«русинська» мова
ausbau
abstand
einbau
język ukraiński
język „rusiński”
‘ausbau’
‘abstand’
‘einbau’
Ukrainian language
“Rusyn” language
Opis:
У статті розглянуто історію української мови з перспективи мовного планування, зокрема концепцій Г. Клосса, Д. Фішмана та В. Крофта. Описано процеси аусбауїзації та айнбауїзації, розглянуто регіональні собливості всього діалектного континууму, враховано впливи російської, польської, угорської та румунської.
Historia języka ukraińskiego w artykule jest rozpatrywana z punktu widzenia planowania językowego – koncepcje H. Klossa, J. Fishmana oraz W. Crofta. Procesy ausbauzacji i einbauzacji, szczegóły regionalne całego kontinuum dialektalnego zostały opisane z uwzględnieniem wpływów języków: rosyjskiego, polskiego, węgierskiego i rumuńskiego.
The article is devoted to the analysis of the history of the Ukrainian language from the perspective of language planning. i.e., the theories of H. Kloss, J. Fishman and W. Croft. The processes of ‘ausbauization’ and ‘einbauization’, as well as the regional peculiarities of the entire dialect continuum, are described, taking into consideration the influence of the Russian, Polish, Hungarian, and Romanian languages.
Źródło:
Językoznawstwo; 2021, 15; 309-316
2391-5137
Pojawia się w:
Językoznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Внутрішні та зовнішні чинники усамостійнення та активізації діяльності «Русинської оброди» в Словаччині першої половини 1990-х рр.
Internal and External Factors of Self-reliance and Activation of the Activity of the “Rusyn Obroda” in Slovakia in the First Half of the 1990s
Autorzy:
Almashiy, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51610627.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Перший Світовий конгрес русинів
Русинська Оброда у Словаччині
національна самоідентифікація
русинська мова
національне життя
русинський рух
Статут
First world congress of Rusyns
Rusyn Obroda in Slovakia
national self-identification
language of Rusyns
national life
Rusyn movement
Statut
Opis:
У статті висвітлено особливості та передумови розвитку русинства на теренах історичного Закарпаття та Східної Словаччини. Зокрема, зазначається, що ідея про окремішність автохтонного населення історичного Закарпаття, висунута наприкінці ХІХ ст., аж до закінчення Другої світової війни цілком влаштовувала Росію, Угорщину, Чехословаччину та Незалежну Словацьку державу (1939–1944 рр.) Проте, з часу приєднання сучасної Закарпатської області до СРСР і створення т. зв. соціалістичного табору, до якого відійшла частина території історичного Закарпаття, концепція окремішнього «русинського» етносу втратила свою геополітичну доцільність і не розвивалася. Однак, вже наприкінці 1980-х рр. певні сили СРСР – Росії, Угорщини, Чехословаччини доклали максимум зусиль, щоб на теренах історичного Закарпаття сформувати русинський рух, ідеологом якого став П.-Р. Магочі. На основі документів організації «Світовий Конгрес Русинів», зарубіжної преси (зокрема, представленої діаспорою Словаччини) автор висвітлює утворення, діяльність та основні питання, які були в центрі дискусії між делегатами, учасниками і гостями Першого світового з’їзду русинів, що проходив 23-24 вересня 1991 р. у Меджилабірцях. Згадується промова Голови Русинської Оброди Василя Турка. Вказується на національну самоідентифікацію, яка була відмінною в різних регіонах Європи; на мову русинів (граматику яку необхідно було створити і запровадити в школах); на проблеми русинської національної та професійної культури; на можливості встановлення економічних зв’язків між районами проживання русинів; на «Новинки» (як – крайові, так і міжрегіональні), які б висвітлювали інформацію про русинське національне життя. Аналізуються питання, які були темами дискусій. Автор розглядає передумови поширення русинського руху в Словаччині напередодні Першого світового конгресу. Дається характеристика Світового конгресу русинів на основі його Статуту. Наприкінці коротко згадується міжнародний науковий семінар «Традиції регіональних культур русинів / українців у Карпатах і діаспорі», що відбувся на початку березня 1991 р.
The article highlights the peculiarities and prerequisites of the development of Ruthenism in the territories of historical Transcarpathia and Eastern Slovakia. In particular, it is noted that the idea of the separateness of the autochthonous population of historical Transcarpathia, put forward at the end of the 19th century, until the end of the Second World War was completely acceptable to Russia, Hungary, Czechoslovakia and the Independent Slovak State (1939-1944). However, since the annexation of the modern Transcarpathian region to the USSR and the creation of the so-called socialist camp, to which a part of the territory of historical Transcarpathia was transferred, the concept of a separate “Rusyn” ethnic group lost its geopolitical expediency and did not develop. However, already at the end of the 1980s, certain forces of the USSR - Russia, Hungary, Czechoslovakia made maximum efforts to form a Ruthenian movement on the territory of historical Transcarpathia, whose ideologist was P.-R. Magochi. On the basis of the documents of the organization “World Congress of Rusyns”, foreign press (in particular, represented by diaspora in Slovakia), the author highlights the organization, realization, and basic problems, which were in the focus of the discussion among delegates, participants, and guests of the First world congress of Rusyns, held on the 23th-24th of September, 1991 in Medzhylabortsi. The speech of Vasyl Turka, the Head of the Rusyn Obroda has been mentioned. It has been pointed to the national self-identification, which is different in different regions of Europe; to the language of Rusyns (the grammar of which should be created and introduced into schools); to the problems of the Rusyn national and professional culture; to the possibilities of establishing the economic connections among regions where the Rusyns live; to the “Novynky” (both – regional and interregional), which would announce the news about Rusyn national life. Highlights the questions, which were the topics of the discussion. The author represents the preconditions of the Rusyn movement in Slovakia before the First world congress. The characteristic of the World congress of Rusyns is given on the basis of its Statut. In the end mentioned in brief the international scientific seminar «Traditions of regional cultures of Rusyns / Ukrainians in Carpathians and diaspora», held at the beginning of March, 1991.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 152-172
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies