Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Role of the state" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 20
Tytuł:
Economic Policy – State versus Market Controversy
Autorzy:
Siddiqui, Kalim
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/517202.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Instytut Badań Gospodarczych
Tematy:
economic policy
‘market-centric’ model
role of the state
economic governance
Opis:
There was a wide ranging debate in the 1950s and 1960s in the developing countries about the role of the state in their economy when these countries attained independence, with developing their economies and eradicating poverty and backwardness being seen as their key priority. In the post-World War II peri-od, the all-pervasive ‘laissez-faire’ model of development was rejected, because during the pre-war period such policies had failed to resolve the economic crisis. Therefore, Keynesian interventionist economic policies were adopted in most of those countries. This is a theoretical paper, which is based on a review of published papers in the field of economic policies, especially about the debate on the role of the state and market. In this study, a wide range of data sources are presented, which in-cludes statistics generated by a number of organisations that are not agencies of a particular government. This is useful since data are compiled by a wide range of organisation such as IMF, World Bank and WTO. Secondary data would help our study to answer the research questions. There seems to be greater potential for examining statistical data produced by various organisations that are relatively independent of the national government. The study finds that more than two decades of pursuing neoliberal policies has reduced the progressive aspects of the state sector. The on-going crisis in terms of high unemployment, poverty and inequality provides an opportunity to critically reflect on past performance and on the desirability of reviving the role of the state sector in a way that will contribute to human development.
Źródło:
Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy; 2015, 10, 1; 9-32
1689-765X
2353-3293
Pojawia się w:
Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Globalizacja, pieniądz, podatki – historia i współczesność
Globalisation, money, taxes – past and present
Autorzy:
Szymański, Władysław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/697933.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
Tematy:
world economy
movement of capital
role of the state
globalizacja
pieniądz
podatki
Opis:
The article is devoted to changes that have taken place in the world economy and in the econo- mics, starting with the Great Depression of the 1930s to the contemporary Global Crisis. The author pays special attention to the phenomenon of free movement of capital across borders, which lead to weakening of the importance and role of the state.
Artykuł poświęcony jest przemianom, jakie dokonały się w światowej gospodarce oraz w naukach ekonomicznych od Wielkiego Kryzysu lat 30. ub. wieku do współczesnego Kryzysu Globalnego. Szczególną uwagę autor zwraca na zjawisko swobodnego przepływu kapitału ponad granicami, co doprowadziło do osłabienia znaczenia i roli państwa.
Źródło:
Kwartalnik Nauk o Przedsiębiorstwie; 2017, 44, 3; 40-49
1896-656X
Pojawia się w:
Kwartalnik Nauk o Przedsiębiorstwie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Do we need state and what for? The role of the state in the modern World
Czy potrzebujemy państwa i do czego? Rola państwa we współczesnym świecie
Autorzy:
Sobczyński, Marek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041598.pdf
Data publikacji:
2019-12-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
rola państwa
globalizacja
filozofia państwa
the role of the state
globalization
philosophy of the state
Opis:
The state is subject of interest to many scientific disciplines: constitutional and international law, sociology, philosophy, administrative and political sciences, social psychology, economics, political and economic history, military sciences, regional studies and, of course, political geography and geopolitics. In the course of history, from ancient to modern times, the state was defined in very different ways. The author comes out in his deliberations from the analysis of the elements that make up the various definitions of the state. Then he reviews the classification of functions that the modern state fulfills and analyzes the way in which they are implemented in various countries around the world, trying to answer the question, is the state necessary for citizens and for what? Finally, the author draws attention to the frequent undertaking of the subject matter of the functioning of the state in the world’s belles-lettres in epic works and in dramas both in the past and nowadays. The last issue raised in the paper is the analysis of the functioning of unrecognized countries, mainly European ones, and what are the consequences of their exclusion from the international community influencing the life of their inhabitants, economy and functioning of their societies.
Państwo jest przedmiotem zainteresowania wielu dyscyplin naukowych: prawa konstytucyjnego i międzynarodowego, socjologii, filozofii, nauk administracyjnych, nauk politycznych, psychologii społecznej, nauk ekonomicznych, historii politycznej i gospodarczej, nauk wojskowych, regionalistyki i oczywiście geografii politycznej oraz geopolityki. W toku dziejów, począwszy od starożytności po czasy współczesne, państwo było bardzo różnie definiowane. Autor wychodzi zatem w swych rozważaniach od analizy elementów składających się na różne definicje państwa. Następnie dokonuje przeglądu klasyfikacji funkcji, które pełni współczesne państwo i analizuje sposób, w jaki są one realizowane w różnych krajach na świecie, próbując odpowiedzieć na pytanie: do czego państwo jest potrzebne obywatelom? Następnie Autor zwraca uwagę na częste podejmowanie tematyki funkcjonowania państwa w światowej literaturze pięknej zarówno w utworach epickich, jak i w dramatach zarówno w przeszłości, jak i obecnie. Ostatnim zagadnieniem podjętym w wystąpieniu jest analiza funkcjonowania państw nieuznanych, głównie europejskich i konsekwencje faktu ich wykluczenia ze społeczności międzynarodowej dla życia ich mieszkańców, gospodarki i funkcjonowania ich społeczeństw.
Źródło:
Studia z Geografii Politycznej i Historycznej; 2019, 8; 13-28
2300-0562
2450-0127
Pojawia się w:
Studia z Geografii Politycznej i Historycznej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Właścicielska rola państwa we współczesnej gospodarce
The ownership role of the state in a modern economy
Autorzy:
Kwiatkowski, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/586444.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach
Tematy:
Państwowe przedsiębiorstwa
Rola państwa
Współczesna gospodarka
Modern economy
Role of the state
State-owned enterprises
Opis:
Despite the ongoing privatization, state-owned enterprises (SOEs) are still present in an economy. Moreover important changes in the ownership role of the state are taking place. The privatization is accompanied by the nationalization and the state investment. The sectoral structure of SOEs is being changed. Improvements in management and corporate governance are being implemented. In many enterprises governments become minority stakeholders but they keep effective corporate control by use of various mecha¬nisms. Following factors will have a major impact on the ownership role of the state in future: geopolitical processes, issues related to the control over natural resources and China’s economic development.
Źródło:
Studia Ekonomiczne; 2015, 209; 105-114
2083-8611
Pojawia się w:
Studia Ekonomiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ewolucja zakresu i roli polityki właścicielskiej państwa (1990–2014)
Evolution of the Scope and the Role of State Ownership Policy (1990–2014)
Autorzy:
Bałtowski, Maciej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/549180.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
rola państwa w gospodarce
polityka właścicielska państwa
transformacja gospodarcza
the role of the state
state ownership policy
economic transformation
Opis:
Celem artykułu jest prezentacja i analiza polityki właścicielskiej państwa w okresie transfor-macji gospodarczej w Polsce. Wyróżnione i charakteryzowane zostały cztery etapy tej polityki: etap pionierski (1990–1992), etap kapitalizmu politycznego (1993–1997), etap kapitalizmu poli-tycznego á rebours (1998–2006) etap kapitalizmu państwowego (2007–2014). W pierwszych latach transformacji polityka właścicielska, mimo że prowadzona bez klarow-nych podstaw prawnych, miała charakter racjonalny, a organy państwa zachowywały się wobec państwowych spółek w sposób – najogólniej mówiąc – odpowiedzialny. Etap kapitalizmu politycznego, którego elementy są obecne po dziś dzień w działaniach pań-stwa, charakteryzował się brakiem jasnych, skodyfikowanych reguł nadzoru, sprzyjał powstawa-niu zjawisk patologicznych, polegających na powszechnym traktowaniu spółek sektora publiczne-go jako swoistego „łupu politycznego” kolejnych ekip rządowych. W końcu dekady lat 90. pojawiło się zjawisko kapitalizmu politycznego á rebours. Polega ono na czerpaniu (czy nawet wymuszaniu) różnorodnych korzyści ze strony państwa przez największe i najważniejsze przedsiębiorstwa państwowe, często działające na zmonopolizowanych rynkach, kosztem innych części gospodarki, w tym konsumentów. W drugiej połowie pierwszej dekady XXI w. w Polsce mamy do czynienia z etapem polityki właścicielskiej państwa, który można określić jako kapitalizm państwowy. Rządy koalicji zdomi-nowanej przez PiS, jak i rządy koalicji PO-PSL prowadziły politykę „aktywnego właściciela pań-stwowego”, której istotą były próby wykorzystywania domeny państwowej do realizacji określo-nych interesów państwa. W ciągu ćwierćwiecza przemian transformacyjnych w Polsce nie powstały kompleksowe, jednolite regulacje prawne dotyczące nadzoru państwa nad przedsiębiorstwami państwowymi, a polityka właścicielska znajdowała się zwykle w cieniu polityki prywatyzacyjnej, przy czym obie były prowadzone przez te same organy państwa.
The aim of the paper is to present and analyze the state ownership policy in Poland in the pe-riod of economic transformation. The following four stages of this policy were characterized: the pioneering stage (1990–1992), the stage of political capitalism (1993–1997), the stage of political capitalism á rebours (1998–2006), the stage of state capitalism (2007–2014). The ownership policy during the first years of transition, although carried out without a clear legal basis, was rather rational. The behavior of state authorities towards state-owned enterprises was rather responsible. The stage of political capitalism – whose elements are present until today in the activities of the state – was characterized by a lack of clear and codified rules of supervision, it favored the formation of pathological phenomena of treating state-owned enterprises as a sort of “political loot” for subsequent Polish governments. At the end of the 90s, the phenomenon of political capitalism á rebours appeared. It involves reaping (or even forcing) a variety of benefits from the state by the largest and most important state-owned enterprises (often operating in monopoly markets) at the expense of other parts of the economy, including consumers. Since the second half of the first decade of the twenty-first century in Poland we are dealing with the stage of state ownership policy, which can be described as state capitalism. Coalition governments conducted policy of "active owner of the state". The essence of this policy is to use state-owned enterprises to achieve the specific goals of the state. During 25 years of transformation, Poland has not developed a comprehensive and uniform regula-tions on state supervision over state-owned enterprises and the ownership policy was usually hidden in the shadow of privatization policy, both of which were conducted by the same authorities.
Źródło:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2015, 41; 123-135
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Poglądy współczesnych keynesistów na temat roli państwa w gospodarce
The views of contemporary keynesians on the role of the state in the economy
Autorzy:
Bochenek, Mirosław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/587796.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach
Tematy:
Nowa ekonomia keynesistowska
Postkeynesizm
Rola państwa w gospodarce
New Keynesian Economics
Post-Keynesian Economics
The role of the state in the economy
Opis:
Celem niniejszego artykułu jest przedstawienie poglądów współczesnych keynesistów, którzy – wzorem J.M. Keynesa – opowiadają się za aktywnym udziałem państwa w życiu gospodarczym. G.A. Akerlof i R.J. Shiller podkreślali, że głównym zadaniem państwa jest powściąganie zwierzęcych instynktów, a także ustalanie zasad funkcjonowania ustroju kapitalistycznego. J.E. Stiglitz domagał się współdziałania oraz wypracowania równowagi między państwem a rynkiem. Państwo powinno ingerować tylko wtedy, gdy może ograniczyć zawodność rynku, chociaż zawodne jest również państwo. Przestrzegał również przed przeregulowaniem gospodarki lub nadmierną deregulacją. Zdaniem P. Davidsona marginalizacja keynesizmu, ograniczanie roli państwa w gospodarce oraz polityka uwolnienia rynków doprowadziły do głębokiego załamania koniunktury w 2007 r. Tylko rząd jest zdolny do usunięcia wad gospodarki kapitalistycznej oraz stabilizacji gospodarki.
The purpose of this article is to present the views of contemporary Keynesians who, like J.M. Keynes, favor the active participation of the state in economic life. G.A. Akerlof and R.J. Shiller emphasized that the main task of the state is to restrain animal spirits, and also to determine the principles of the functioning of the capitalist system. J.E. Stiglitz called for cooperation and a balance between the state and the market. The state should intervene only if it can reduce a market failure, although the state itself is also unreliable. He also warned against the over-regulation of the economy or excessive deregulation. According to P. Davidson, the marginalization of Keynesianism, limiting the role of the state in the economy, and the policy of releasing markets and led to a deep downturn in 2007. Only government is able to remove the defects of the capitalist economy and stabilize the economy.
Źródło:
Studia Ekonomiczne; 2017, 311; 61-71
2083-8611
Pojawia się w:
Studia Ekonomiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Globalne oblicze wolności gospodarczej i integracji społecznej
The Global True Colours of Economic Freedom and Social Integration
Глобальные облики экономической свободы и социальной интеграции
Autorzy:
Leśniak-Moczuk, Krystyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/549328.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
globalizacja
rola państwa w gospodarce
rynek pracy
nierówności społeczne
globalization
role of the state in the economy
labor market
social inequality
Opis:
W artykule dokonano prezentacji stanowisk znanych przedstawicieli ekonomii i socjologii zajmowanych wobec przemian społeczno-gospodarczych, zachodzących w wyniku globalizacji. Prezentowaną problematykę ujęto w trzech powiązanych ze sobą na zasadzie sprzężeń zwrotnych zagadnieniach, odnoszących się do wpływu procesów globalizacyjnych na zmiany roli państwa w gospodarce, sytuację pracodawców i pracobiorców na rynku pracy oraz postępującego wzrostu nierówności społecznych. W wyniku globalizacji w sferze gospodarki zostały osłabione niektóre instrumenty interwencji państwa w płaszczyźnie społeczno-gospodarczej. Procesy globalizacji powodują perturbacje na rynkach pracy, przejawiające się w niekorzystnym dla siły najemnej roboczej przesunięciu w strukturze dochodów wynikającym z presji kapitału maksymalizującego zyski, w mniejszej skuteczności obrony interesów pracowniczych przez związki zawodowe wobec przepływu kapitałów do krajów o tańszej sile roboczej oraz w niekorzystnych dla pracobiorców warunków zatrudnienia. Wzrost dystansów społecznych spowodowany jest niestabilnością zatrudnienia, niskimi dochodami, niewydolnością systemu emerytalnego z powodu coraz mniejszej liczby zatrudnionych i wzrastającą liczbą osób korzystających z nieefektywnego systemu wsparcia socjalnego.
As a result of globalization in the economic sphere some of the instruments of state interven-tion in the socio-economic plane were weakened. The article presents the positions of well- known representatives of economics and sociology occupied with socio-economic changes occurring as a result of globalization. The presented issues are included in the three interlinked aspects on the basis of feedback issues re-lating to the impact of globalization on the changing role of the state in the economy, the situation of employers and employees on the labor market and the progressive growth of social inequality.
Źródło:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2016, 47; 70-81
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Role of State in Achieving Sustainable Development Goals in Slovenia
Autorzy:
Plicanic, Senko
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1912683.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
the Sustainable Development Goals
an active role of the state
comprehensive state sustainable development plan
cele zrównoważonego rozwoju
aktywna rola państwa
kompleksowy plan zrównoważonego rozwoju państwa
Opis:
The article analyses the importance of an active role of the state in achieving the Sustainable Development Goals. Its starting point is that despite the fact that today there is a growing recognition in the world that for the implementation of sustainable development an active role of the state and local self-governing communities is indispensable and despite the fact that in Slovenia such a role of the state in implementing sustainable development stems from its Constitution, so far, too little has been done in Slovenia to achieve the Sustainable Development Goals. The purpose of this article is to analyse theoretical arguments and the Constitution in order to show the need for an active role of the state in implementing sustainable development goals, and also to discuss basic steps to be implemented in order to achieve an active role of the state in Slovenia. In this article comparative and analytical methods were used in studying the literature and regulation. The article, based on theoretical arguments and the constitutional analysis, identifies the need for an active role of the state in implementing sustainable development goals, and proposes arguments for it and also basic steps toward an active role of the state. The discussed topic is new and this article contributes to the field some fundamental arguments for the active role of state and for the more comprehensive policy-making. The article offers theoretical and constitutional arguments to be implemented in order to transform the present role of the state from a passive one into an active role and its findings are meant to be used by policy-makers and law-makers as a significant argument to pursue more active role of the state in implementing sustainable development goals.
W artykule przeprowadzono analizę znaczenia aktywnej roli państwa w osiąganiu celów zrównoważonego rozwoju. Punktem wyjścia jest fakt, że mimo iż współcześnie na świecie wzrasta uznanie dla wdrażania zrównoważonego rozwoju, to niezbędna jest aktywna rola państwa i lokalnych wspólnot samorządowych. W Słowenii taką rolę odgrywa państwo, co wynika z Konstytucji, jednak uczyniono tu zbyt mało, aby osiągnąć cele zrównoważonego rozwoju. Celem opracowania jest analiza argumentacji teoretycznej oraz Konstytucji w celu wykazania potrzeby aktywnej roli państwa w realizacji celów zrównoważonego rozwoju, a także omówienie podstawowych kroków, jakie należy podjąć. Wykorzystano metody porównawcze i analityczne w badaniu literatury i regulacji. Autor, opierając się na argumentacji teoretycznej i analizie konstytucyjnej, identyfikuje potrzebę aktywnej roli państwa w realizacji celów zrównoważonego rozwoju, a także przedstawia argumenty przemawiające za tym oraz proponuje podstawowe działania. Omawiany temat jest nowy, a niniejszy artykuł wnosi do tej dziedziny kilka podstawowych argumentów przemawiających za aktywną rolą państwa i bardziej kompleksowym kształtowaniem polityki. Ponadto opisano argumenty teoretyczne i konstytucyjne, które należy zastosować w celu przekształcenia obecnej roli państwa z roli pasywnej w rolę aktywną, a poczynione ustalenia mogą być wykorzystane przez decydentów i ustawodawców jako istotny argument do kontynuowania bardziej aktywnej roli państwa w realizacji celów zrównoważonego rozwoju.
Źródło:
Studia Iuridica Lublinensia; 2020, 29, 4; 233-249
1731-6375
Pojawia się w:
Studia Iuridica Lublinensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Portret rodzin zastępczych — przekaz medialny a opinia społeczna
A Portrait of Foster Families—The Media Message and Social Opinion
Autorzy:
Danecka, Marta
Cieślar, Jacek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1373305.pdf
Data publikacji:
2016-09-19
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
welfare role of the state
social aid
foster care
analysis of the press
social opinion
opiekuńcza rola państwa
pomoc społeczna
piecza zastępcza
analiza prasy
opinia społeczna
Opis:
The foster care system implements social policy in the sphere of state welfare services for families in crisis. The aims of this article are to consider the issue of consent in regard to state interference in the sphere of the family and to appraise the functioning of the system of institutional aid and support for families in a situation that endangers the life or health of a child. The authors analyze society’s perception and reception of foster care. They present a quantitative and qualitative analysis of selected press articles published in the years 2010–2015, and then discuss the findings of a nationwide survey conducted in the first quarter of 2016. Participants in the survey answered questions concerning their familiarity with foster care issues and media communications on the subject, as well as about their possible direct contact with foster care.
Źródło:
Kultura i Społeczeństwo; 2016, 60, 3; 133-149
2300-195X
Pojawia się w:
Kultura i Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 3)
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 3)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676582.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 26-106
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:
Derzhaliuk, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Państwo w systemach ochrony zdrowia: kierunki i perspektywy
The role of the state in health care systems. Trends and perspectives.
Autorzy:
Klich, Jacek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/635177.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Uniwersytet Jagielloński. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
Tematy:
finansowanie systemów ochrony zdrowia
partycypacja pacjentów w finansowaniu systemów ochrony zdrowia
rola państwa w systemach ochrony zdrowia
systemy ochrony zdrowia w UE
co-payment in health care
EU health care systems
health care system financing
the role of the state in health care systems
Opis:
The aim of the paper is to identify main directions in reforming national health care systems from the point of view of the role of the state as a principal in health care systems (with a special emphasis on EU countries). It is argued in the paper that between 1995 and 2010 in majority of the EU member states a slow but persistent trend of withdrawal of the state from financing health care systems can be observed. Kutzin’s insurance function is being continuously reduced. Among other consequences it leads toward increasing the share of private and out of the pocket expenses in total expenses on health. This relates especially to new EU post communist member states.
Źródło:
Zdrowie Publiczne i Zarządzanie; 2012, 10, 3; 133-142
2084-2627
Pojawia się w:
Zdrowie Publiczne i Zarządzanie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Rola NIK w usprawnianiu funkcjonowania państwa – wykład dla studentów Uniwersytetu Jagiellońskiego
Role of the Supreme Audit Office in Improving the Functioning of the State – Lecture for Students of the Jagiellonian University
Autorzy:
Kwiatkowski, Krzysztof
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/416625.pdf
Data publikacji:
2015-02
Wydawca:
Najwyższa Izba Kontroli
Tematy:
state auditing
de lege ferenda
Role of the Supreme Audit Office
Opis:
The main part of the lecture that President of the Supreme Audit Office Krzysztof Kwiatkowski gave at the Faculty of Management and Social Communication of the Jagiellonian University (Uniwersytet Jagielloński – UJ) was dedicated to the management of and the work at the supreme body of state auditing. President Kwiatkowski presented how NIK examines and evaluates the public performance process, and the role of NIK in improving the state’s functioning. The students also got acquainted with the broad scope of the audits that NIK carries out – the President discussed the proceedings conducted within 206 planned audits and 108 ad hoc audits, comprising the analysis of the key areas of the state’s functioning and issues of vital importance to the citizens. A large part of the lecture was dedicated to the de lege ferenda proposals – NIK’s proposals for changes in legal regulations.
Źródło:
Kontrola Państwowa; 2015, 60, 1 (360); 8-23
0452-5027
Pojawia się w:
Kontrola Państwowa
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Status prawny Krajowej Rady Radiofonii i Telewizji
The Legal Status of the National Broadcasting Council
Autorzy:
Lis, Wojciech
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1806735.pdf
Data publikacji:
2019-11-16
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
przewodniczcy KRRiT
the role of the NBC
location in the system of state authorities
NBC tasks
organization of the NBC
Chairman of the NBC
Opis:
Krajowa Rada Radiofonii i Telewizji jest organem, który odnosi się do niezmiernie ważnej sfery ludzkiego życia, jakim jest wolność słowa i prawo do informacji. W systematyce Konstytucji RP zalicza się ją do organów kontroli państwowej i ochrony prawa. Z woli państwa odpowiada więc za stworzenie warunków do swobodnej wymiany poglądów i przepływu informacji, ale z poszanowaniem interesu publicznego. Prawodawca powierzył jej odpowiedzialność za utrzymanie standardów właściwych państwom demokratycznym i społeczeństwom, które uważają się za cywilizowane. Szansę na prawidłowe wykonywanie zadań daje niezależność od rządu oraz trudność odwołania jej członków przed upływem kadencji. Sposób kreowania, skład personalny oraz działalność KRRiT wywołuje kontrowersje i zdecydowany sprzeciw, a w konsekwencji prowadzi do formułowania żądań jej zlikwidowania.
The National Broadcasting Council (NBC) is a body that refers to extremely important sphere of human life, which is freedom of speech and right to information. In the scheme of the Polish Constitution, NBC include to the bodies of state control and law protection. With the will of the state NBC is responsible for creating the conditions for free exchange of views and information flow, but also it is responsible for respecting the public interest. The lawmaker entrusted NBC responsibility to maintain appropriate standards of democratic states and societies, that consider themselves civilized. A chance to properly perform tasks NBC gives independence from the government and difficulty of dismissal of its members before the end of the term. The method of creating, the personnel composition and the activities of the NBC are cause of controversy and strong opposition, and consequently leads to the demands of its eliminate.
Źródło:
Roczniki Nauk Prawnych; 2015, 25, 3; 157-192
1507-7896
2544-5227
Pojawia się w:
Roczniki Nauk Prawnych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 20

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies