Temat: REVOLUTION - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: ГАЗЕТНІ СЛОВЕСНІ ШТАМПИ ПЕРІОДУ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ
NEWSPAPER CLICHES USED DURING REVOLUTION OF DIGNITYIN LANGUAGE OF UKRAINIAN PERIODICALS
Autorzy:: ЄФИМЕНКО, ОЛЕНА
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1041350.pdf
Data publikacji:: 2020-06-30
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: newspaper cliches
word-combinations used during Revolution of Dignity
language of mass media
semantic and pragmatic load
appeal
precedence
sztampa gazetowa
związki wyrazowe okresu Rewolucji Godności
język mediów
obciążenie semantyczne i pragmatyczne
atrakcyjność
precedensowość
Opis:: Środki masowego przekazu są najważniejszym źródłem szybkiego dostarczania do czytelników informacji o wydarzeniach i faktach życia społecznego oraz politycznego. Na podstawie analizy ukraińskich czasopism w latach 2013-2018 w artykule zostały prześledzone obciążenia semantyczne i pragmatyczne najpopularniejszej sztampy gazetowej okresu Rewolucji Godności. Udowodniono, że sztampa gazetowa tworzy system zabarwień emocjonalnych i ekspresyjnych, reprezentuje pragmatyczne informacje, jest atrakcyjna i precedensowa, nadaje publikacjom oryginalnego i atrakcyjnego brzmienia, wywołując u czytelnika odpowiednie uczucia i myśli, które pozwalają przygotować go do postrzegania pewnych wydarzeń politycznych, kształtując odpowiednią opinię publiczną o pewnym zabarwieniu aksjologicznym. Wydarzenia końca 2013 r. i początku 2014 r. zostały szeroko przedstawione w sztampach współczesnego języka ukraińskiego.
Mass media are the most important source of prompt informing the readers about events and facts of social and political life. On the basis of the analysis of the Ukrainian periodicals of 2013-2018, this scientific research aims to examine the semantic and pragmatic load of some common newspaper cliches used during Revolution of Dignity. It is proved that newspaper cliches express the system of shades of emotional and expressive coloring, represent pragmatic information. They are engaging, precedent-setting and that makes publications more original and appealing, causing the reader to feel certain feelings and have some thoughts, setting the perception of some political events, forming corresponding public opinion of some axiological direction. Obviously, the events of the late 2013-early 2014 have been widely embodied in cliches of modem Ukrainian language.
Źródło:: Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 77-84
2300-4754
Pojawia się w:: Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Специфика использования СМИ Кыргызстана в период предвыборных кампаний
Specifics of Use of Mass Media in Kyrgyzstan During Election Campaigns
Autorzy:: Шералиева, Светлана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2190959.pdf
Data publikacji:: 2020-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: предвыборные политические кампании
«тюльпановая» революция
система средств массовой информации
информационные ресурсы
политтехнологии
election political campaigns
“tulip” revolution
media system
information resources
political technologies
Opis:: В Кыргызстане в 2020 году состоятся очередные парламентские выборы. Практически во всех предыдущих предвыборных кампаниях СМИ Кыргызстана принимали в ней активное участие. С одной стороны, государственные СМИ выполняли роль административного ресурса. Площадка эфирного времени ОТРК КР (Общественная телерадиовещательная корпорация Кыргызской Республики), государственных газет «Кыргыз Туусу», «Слово Кыргызстана», «Эркин-Тоо» и других в основном служили для озвучивания и одобрения кандидатов, партий, лоббируемых правящей властью. С другой стороны, деятельность, принадлежащих различным политическим акторам, частных СМИ являются основой мозаики информационного пространства Кыргызстана. Политтехнологи, которые рассматривают СМИ как один из действенных механизмов влияния и формирования общественного мнения взаимодействуют с ними тесно, задавая им тон, необходимый для заказчика. Все эти политические, информационные процессы привели к тому, что в 2005 году был избран многопартийный парламент, граждане политизированы, а развитие соцсетей продолжают периодически менять мозаику медийной картины страны. Особенно это активизируется, как уже было отмечено, в преддверии выборов. Однако, относительная свобода масс-медиа, возможность противоборства различных политических сил, использование политтехнологий, при отсутствии четкой государственной позиции и идеологии не повышают уровень гражданской активности.
Kyrgyzstan will hold regular parliamentary elections in 2020. Kyrgyz mass media took an active part in almost all previous election campaigns. On the one hand, state mass media acted as an administrative resource. The airtime area of the KRTRC (Public Television and Radio Broadcasting Corporation of the Kyrgyz Republic), state newspapers Kyrgyz Tuusu, Slovo Kyrgyzstana, Erkin-Too and others mainly served to voice and approve candidates, parties lobbied by the ruling power. On the other hand, activities of various political actors and private media are the basis of mosaic of information space in Kyrgyzstan. Political technologists, who see the media as one of the effective mechanisms of influence and public opinion formation, interact closely with them, setting the tone necessary for the client. All these political and information processes led to the fact that in 2005 a multiparty parliament was elected, citizens were politicized and the development of social networks continues to periodically change the mosaic of the media picture of the country. This is especially intensified, as it has already been noted, on the eve of the elections. However, the relative freedom of the mass media, the possibility of confrontation between different political actors, the use of political technologies, in the absence of a clear state position and ideology do not increase the level of civic activity.
Źródło:: Świat Idei i Polityki; 2020, 19; 257-275
1643-8442
Pojawia się w:: Świat Idei i Polityki
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Українська інтелігенція у 1917-1921 рр.: формування громадянської позиції
Ukrainian Intelligence in 1917-1921: Formation of Civil Position
Autorzy:: Шевчук, Т.В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676897.pdf
Data publikacji:: 2022-01-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Українська революція
інтелігенція
наука
культура
становлення
розвиток
політика
Ukrainian revolution
intelligentsia
science
culture
formation
development
politics
Opis:: У статті проаналізовано діяльність української інтелігенції у період 1917-1921 рр. Авторка за мету ставить визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 рр. Досліджено матеріальне забезпечення представників української інтелігенції, які не емігрували за кордон, а залишилися працювати на українських теренах. Звернуто увагу на їхній внесок у розвиток науки, культури періоду, коли в українських землях постійно змінювалися режими та влада переходила від одних до інших. Політика цих режимів кардинально різнилася в залежності від зовнішньополітичної орієнтації та програмних засад їхніх лідерів. До того ж українська інтелігенція по-різному реагувала на зміну влади. Тому зроблено спробу умовного розподілу представників української інтелігенції на групи відповідно до їхніх ідейно-світоглядних переконань. Розглянуто вплив політичних змін на ключові галузі науки і культури та визначено, що, з одного боку, становище наукових інституцій було незадовільним, натомість культурні галузі відроджувалися та розвивали активну діяльність. При написанні статті застосовувався принцип системності, методи порівняння і узагальнення, структуризації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні чинників, що впливали на формування наукових, культурних інтерпретацій питання подальшого буття української інтелігенції в умовах Української революції на основі проаналізованих історіографічних напрацювань та архівних матеріалів, виявленні основних досягнень та помилок у цьому інформаційно-світоглядному полі. Авторка вказує на важливість подальшого наукового дослідження проблеми, адже нині, не дивлячись на певний наявний блок напрацювань з теми, є питання, що потребують подальшого вивчення та нової інтерпретації.
The article analyzes the activities of the Ukrainian intelligentsia in 1917-1921. The author aims to determine the achievements and losses received by the Ukrainian scientific intelligentsia during 1917-1921. Attention is paid to their contribution to the development of science and culture of the period when the regimes in the Ukrainian lands were constantly changing and power passed from one to another. At the same time, the policies of these regimes differed radically depending on the foreign policy orientation and program principles of their leaders. At the same time, the Ukrainian intelligentsia reacted differently to the change of government. It was made an attempt to divide representatives of the Ukrainian intelligentsia into groups in accordance with their ideological and ideological orientation. The impact of political changes on key branches of science and culture is explored. It is determined that, on the one hand, the position of scientific institutions was unsatisfactory while cultural branches were revived and developed actively. The article is written using the principle of systematization, methods of comparison and generalization, structuring and analysis. The scientific novelty of the study is justified by the determination of the factors that influenced the formation of scientific and cultural interpretations of the future existence of the Ukrainian intelligentsia during the Ukrainian revolution on the basis of analyzed historiography and archival materials, as well as identifying major achievements and errors in this information and worldview. The author emphasizes the importance of further scientific research of the problem, because today, despite a certain existing block of work on the topic, there are issues that need further study and reinterpretation.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 98-109
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Информационно-технологическая революция: социальный аспект
Autorzy:: Чумаков, А.Н.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2158647.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: scientific and technological revolution
contemporary society
Opis:: According to the author, the development of scientific and technological revolution has increased the role of manipulation in society: handling technologies used in particular for advertising, political campaigns, armed conflicts, acts of terrorism as well as ideological wars.
Źródło:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2012, 2(4); 47-52
1730-0266
Pojawia się w:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Восприятие революции 1917 года и первых лет советской власти русской эмиграцией
The perception of the revolution of 1917 and the early years of Soviet power by Russian emigration
Postrzeganie rewolucji 1917 r. i pierwszych lat władzy radzieckiej przez emigrację rosyjską
Autorzy:: Урядова, Анна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1816591.pdf
Data publikacji:: 2021-03-16
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: революция 1917 г.
советская власть
эмиграция
русское зарубежье
восприятие
revolution
1917
Soviet power
emigration
Russian emigration
perception
emigracja rosyjska
Opis:: Статья посвящена восприятию российской пореволюционной эмиграцией революции 1917 г. и первых лет советской власти. Взгляды разных представителей эмигрантов не только отличались друг от друга, но и эволюционировали со временем, что породило в эмиграции «теорию двух революций» и концепцию «единого революционного процесса».
The article is devoted to the perception of the Russian post-revolutionary emigration of the 1917 revolution and the first years of Soviet power. The views of different representatives of emigrants differed from each other and also evolved over time. The search for answers in emigration gave rise to the “theory of two revolutions” and the concept of “one revolutionary process”.
Artykuł poświęcony jest postrzeganiu rosyjskiej porewolucyjnej emigracji po 1917 r. i pierwszego okresu władzy radzieckiej. Poglądy różnych przedstawicieli emigracji nie tylko różniły się od siebie, ale i ewoluowały w czasie, co przyczyniło się do powstania na emigracji „teorii dwóch rewolucji” oraz koncepcji „jednego procesu rewolucyjnego”.
Źródło:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2020, 17, 17; 207-224
1730-0274
Pojawia się w:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Беларуская дэлегацыя ў Петраградзе: першая спроба «арганізаваць Беларусь» (красавік 1917 года)
Delegacja białoruska w Piotrogrodzie: pierwsza próba „zorganizować Białoruś” (kwiecień 1917 roku)
Belarusian delegation to the Petrograd: The first attempt to “organize Belarus” (April, 1917)
Autorzy:: Смалянчук, Аляксандр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/436958.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej
Tematy:: rewolucja rosyjska
Białoruski Komitet Narodowy
Roman Skirmunt
Rząd Tymczasowy w Rosji
autonomia Białorusi
Revolution in Russia
the Belarusian National Committee
the Provisional Government in Russia
Belarus autonomy
Opis:: Rewolucja rosyjska i upadek dynastii Romanowów przyczyniły się do ożywienia ruchów narodowych w byłym imperium. 25–27 marca 1917 roku w Mińsku odbył się Kongres Białoruskich Partii i Organizacji, na którym powołano Białoruski Komitet Narodowy pod przewodnictwem Romana Skirmunta (1868–1939). Jego głównym zadaniem było zorganizowanie białoruskiego ruchu narodowego i uzyskanie autonomii Białorusi w ramach federacyjnej i demokratycznej Rosji. Wszakże wizyta delegacji białoruskiej w Piotrogrodzie w kwietniu 1917 roku i negocjacje z Rządem Tymczasowym zakończyły się niepowodzeniem. Rząd Tymczasowy nadal uważał Białoruś za „Kraj Północno-Zachodni” Rosji. Jedynym sposobem, by zmienić sytuację Białorusinów, był masowy ruch narodowy i utworzenie własnych sił zbrojnych. Jednak wiosną 1917 roku Białorusini nie posiadali ani jednego, ani drugiego.
The Russian Revolution and the fall of the Romanov dynasty contributed to the revitalization of the national movements in the former empire. In the March 25-27, 1917 in Minsk the Belarusian Congress of Parties and Organizations on which the Belarusian National Committee, headed by Roman Skirmunt (1868–1939) was created. Its main task was to organize the mass of the Belarusian national movement and to achieve the autonomy of the Belarus within the framework of a federal and democratic Russia. However, the visit of the Belarusian delegation to Petrograd in April, 1917 and the negotiations with the Provisional Government was failed. The interim government is still regarded Belarus as the “North-West territory” of the Russia. The only argument that could change its position, was massive national movement in Belarus and the creation of its own military forces. However, in the spring of 1917 Belarusians had no such an argument.
Źródło:: Przegląd Środkowo-Wschodni; 2019, 4; 19-36
2545-1324
Pojawia się w:: Przegląd Środkowo-Wschodni
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Особливості історичного розвитку Венесуели: минуле і сучасність
Features of Historical Development of Venezuela: Past and Present
Autorzy:: Романюк, В.О.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676569.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: регіон Латинської Америки та Карибського басейну
Венесуела
нафтоетатична модель
трансформація політичних процесів
доктрина «боліваріанської революції»
«венесуельський антиамериканізм»
партисипаторна демократія
the region of Latin America and the Caribbean
Venezuela
oil-containing model
transformation of political processes
the doctrine of the “Bolivarian revolution”
“Venezuelan anti-аmericanism”
participatory democracy
Opis:: У статті розглянуто особливості історичного розвитку Венесуели від часу проголошення незалежності на початку ХІХ ст. до періоду правління президентів Уго Чавеса та Ніколаса Мадуро. Окрему увагу приділено важливій в історії Венесуели події – відкриттю в 1914 р. гігантського родовища нафти в районі озера Маракайбо, запровадженню та подальшому розвитку так званої нафтоетатичної моделі, впливу нафтогазового видобутку і переробки вуглеводних ресурсів на суспільно-політичне становище країни. Досліджено період правління президента Венесуели У. Чавеса (1998-2013 рр.), розглянуто загальні тези доктрини «боліваріанської революції» та програми побудови «боліваріанського соціалізму», визначено надбання та проблеми реалізації у Венесуелі партисипаторної демократії, проаналізовано окремі зовнішньополітичні ініціативи президента та кроки, спрямовані на лідерство в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну. У статті проаналізовано антиамериканізм, як характерний напрям зовнішньої політики У. Чавеса та настроїв венесуельського суспільства, досліджено особливості розвитку венесуело-українських двосторонніх відносин. Зроблено узагальнення досвіду державотворення та проведення реформ у Венесуелі та використання окремих підходів щодо лідерства в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну для активізації та посилення ролі України в європейському регіональному співробітництві.
The article examines the features of historical development of Venezuela since the proclamation of the country’s independence at the beginning of the 19th century up to the modern period of governing by the Venezuelan presidents Hugo Chavez and Nicolas Maduro. The article pays a special attention to an important event in the history of Venezuela - the 1914 discovery of a giant oil field in the region of Maracaibo Lake, Venezuela’s implementation and further development of the so-called oil-containing model and the impact of the oil and gas production and processing of carbon resources on the socio-political situation in the country and well-being of the Venezuelan people. The period of the reign of Venezuelan President Hugo Chavez (1998-2013) has been studied in more detail. The general thesis of the doctrine of the “Bolivarian revolution” have been considered and certain provisions end attainments of the program to construct the “Bolivarian socialism”, have been detected certain achievements and problems of implementing the participatory democracy in Venezuela. Certain foreign policy initiatives of the president and specific steps aimed at achieving the leading role in the region of Latin America and the Caribbean have been analyzed. The article highlights anti-Americanism as a peculiar trend of Hugo Chavez’s foreign policy and the sentiments of Venezuelan society, the peculiarities of Venezuela-Ukraine bilateral relations development have been emphasized. It has been concluded that it is advisable to further study the experience of creating the state and carrying out reforms in Venezuela for its possible further use in the development of our state, as well as using certain Venezuelan approaches regarding its leadership in the region of Latin America and the Caribbean in order to enhance and strengthen the role of Ukraine in the European regional cooperation.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 107-132
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Еволюційні тенденції у діяльності ліворадикальних організацій Західної Європи (Італія, Іспанія, Франція, Німеччина)
Evolutional Tendencies in the Activity of the Left Radical Organizations in Western Europe (Italy, Spain, France and Germany)
Autorzy:: Рева, Тетяна
Вільчинська, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489537.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: left radicalism
far left political parties
Western Europe
anti-capitalism
revolution
«society of justice»
democratic centralism
terrorism
Opis:: The main evolution tendencies of the radical left organizations of the largest counties of Western Europe (Italy, Spain, France and Germany) are researched in the article. It consists of the analysis of their origins, development and modern condition. The actuality of the article is the necessity of the political historical analysis of forms and manifestations of the phenomenon. It is also important to study such its features as variety, ideological transformations and dynamic processes. The researching of the new tendencies of left-wing political parties and movements in the well-developed European countries is very useful for Ukraine in the context of the decommunization process. The term «radicalism» ( from Latin, radix – root) is used to characterize the extreme-orientated organizations, parties, movements and groups which show their inclination to the radical reformation of the modern social political institutions to solve different social problems. Left radicalism is the social political phenomenon, based on the aspiration of political active groups of some people for destruction of the existed system of the state authority to put in practice the ideas of the «society of justice» and communist conceptions of ХІХ-ХХ centuries. The main tendencies of the modern leftwing groups are: 1) Revolutionary idea. They support the idea of the transformation and the elimination of the existed social regime by the upheaval; 2) Anti-capitalism. Left radicals rudely criticize the world economic system as the form of the slavery of the end of XX century – the beginning of XXI century. It is characterized by the domination of the great corporations’ interests; 3) Democratic centralism. A man has the right of choice in the different fields of social life. Only one political party or group gets the state power; 4) Strategy of protest. Left radicals take part in single terroristic acts or organisations and various movements of protests. 5) Armed struggle. Using of the violence is one of the main methods to influence the community. For example in the second half of XX century, many powerful extreme-left terroristic groups acted in Western Europe. They are «RAF» (Germany), «Red Brigades» (Italy), «GRAPO» Spain, «Action Directe» (France). The fundamental principles of the left radicalism are the idea of the society of justice and critical analysis of state imperialist policy. Left radicals call for the elimination of the capitalist system and building of the socialism by the revolutionary-armed fight. The most part of the left movements and political parties are anti-American. They fight against the political influence of the USA as the centre of world imperialism and call states for leaving such imperialistic organisation as the NATO. There is the ideological regionalism of the political radicalism in Europe. Its various kinds dominate in the different parts of the country. These ideological orientations depend on many social economic and historical factors. For example, we can see the ideological regionalism in Italy between North (right wing radicalism) and South (left wing radicalism) and in Germany between West (far left) and East (far right). In general, in the modern Europe comparing extreme right and extreme left, we can see the decadence of the far left and the activation of the far right political tendencies. The main reason of extreme right success is the modern migrant crisis in European countries. Left radicals are popular only in the countries with political economic crisis and associated with populism. The researchers of left radicalism distinguish three potential electoral groups of far left political parties and movements: 1) Extreme left subcultures. They are groups or people who have taken part in the various demonstrations and have been a member of the far left political party for a long time; 2) Left centrists. They have neutral political position and prefer vote for “green” parties; 3) Protesters. They are groups of young people who support the populist tactics and join different demonstrations against globalization and the EU. In the second half of the XX century left radicalism was more aggressive then the right one in the biggest countries of Europe. The most powerful terroristic organisations of this period were left wing. They are «Red Brigades», «RAF», «GRAPO» and «ETA». The scientists connect the “revival” of left ideologies in Western Europe after the Second World War with the spreading of anti-fascist ideas in the former fascist and national-socialist countries (Italy, Germany, Spain, Romania, Hungary and Portugal etc.). Today political radicals actively influence the internal and external policy of the European Union. The main vectors of their activity are the fight against the EU enlargement, the limitation of immigration, the revision of the social guarantees for migrants and their families and the state control in all spheres of a society. All these issues were manifested in the attempt to stop the temporary regime of the implementation of the EU-Ukraine Association Agreement in September 2014. The activity of the Eurosceptics led to the enlargement of the number ( 99 up to 124) of the representatives of right and left out-system organisations in the European parliament in 2014. The European left parties even established political block, called «European United Left – Nordic Green Left (GUE-NGL)».
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 169-178
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Октябрьская революция 1917 года и трансформация педагогического образования в России
The October revolution of 1917 and the transformation of pedagogical education in Russia
Autorzy:: Молоков, Дмитрий Сергеевич
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/466504.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Towarzystwo Naukowe Płockie
Tematy:: октябрьская революция 1917 года в России
трансформация
педагогическое образование
система непрерывного педагогического образования
подготовка педагогов
the October revolution of 1917 in Russia
transformation
teacher education
continuing pedagogical education
the training of teachers
Opis:: В статье раскрыты исторические условия реформирования системы подготовки педагогических кадров в России после революции в октябре 1917 года. Обосновано понятие «трансформация» относительно изменений, произошедших в педагогическом образовании. Обозначены основные нормативные документы, которые способствовали существенным сдвигам в системе просвещения в целом и подготовке учителей в частности. Аргументирован выбор дисциплинарного подхода Мишеля Фуко к анализу проблемы исследования. Проанализирована роль деятелей Народного комиссариата просвещения (министерства образования) в изменении курса подготовки педагогических кадров. Описан ход ликвидации безграмотности в стране и место в этом движении учителей. Раскрыты социокультурные аспекты трансформации системы педагогического образования: изменение роли женщины в обществе, формирование новой интеллигенции. Представлены истоки демократических преобразований в системе подготовки учителей в дореволюционный период, в частности, идеи основоположника научной педагогики в России К.Д. Ушинского. Прослежены изменения в формах, видах и типах учреждений педагогического образования в России. Показан наглядный пример изменений в работе конкретного учреждения по подготовке педагогов – учительского института в Ярославле, правопреемником которого является Ярославский государственный педагогический университет им. К.Д. Ушинского.
The article reveals the historical conditions of reforming the system of teacher training in Russia after the revolution in October 1917. The concept of „transformation” is considered regarding changes in pedagogical education. The most important regulations have been outlined in the article. A ‘disciplinary approach’ of Michel Foucault was chosen to gain insight into the research problem, which analyzes the role of leaders of the People's Commissariat of Enlightenment (Ministry of Education) in changing the course of teacher training. Describes the liquidation of illiteracy in the country and place in this movement of teachers; discloses social and cultural aspects of the transformation of pedagogical education: the changing role of women in society, the formation of a new elite; presents the origins of democratic reforms in the training of teachers in the pre-revolutionary period, in particular, the ideas of the founder of scientific pedagogy in Russia, K.D. Ushinsky. Ushinsky; tracks changes in the forms, kinds and types of institutions of pedagogical education in Russia; shows an illustrative example of changes in the specific institutions for training teachers – the Institute in Yaroslavl, which is the legal successor of the Yaroslavl State Pedagogical University named after K.D. Ushinsky.
Źródło:: Rocznik Towarzystwa Naukowego Płockiego; 2017, 9; s. 587-613
0860-5637
Pojawia się w:: Rocznik Towarzystwa Naukowego Płockiego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі
Lebanon and Syria – the “Siamese twins” of the Levant: a Current Situation
Autorzy:: Зелінський, А.Л.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22679034.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Левант
Велика Сирія
Сирійська Арабська Республіка
Кедрова революція
Хезболла
Башар аль-Асад
Ліванська Республіка
the Levant
Great Syria
Syrian Arabian Republic
Lebanese Republic
Hezbollah
Bashar al-Assad
Cedar revolution
Opis:: Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.
The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 98-113
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Ліванська республіка: між політичним конфесіоналізмом і політичним прагматизмом
Lebanese Republic: between Political Confessionalism and Political Pragmatism
Autorzy:: Зелінський, А.Л.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676605.pdf
Data publikacji:: 2021-09-14
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ліванська республіка
консоціативна демократія
політичний конфесіоналізм
Національний пакт
Хартія національної згоди
Кедрова революція
Lebanese Republic
consociational democracy
political confessionalism
National Pact
National accord charter
Cedar Revolution
Opis:: Одним з найцікавіших явищ, пов’язаних з функціонуванням ліванських владних структур виступає діючий у країні принцип консоціативної (Консоціональної) демократії, вираженої у формі політичного конфесіоналізму. Разом з цим, протягом майже 80-річної історії Ліванської республіки принципи функціонування її політичної системи зазнавали й надалі продовжують зазнавати істотних змін. Розуміння сутності й визначення стадіальності зазначеної еволюції дозволить скласти уяви про перспективи подальшого політичного розвитку цієї важливої у масштабах близькосхідного регіону країни. Автор статті поділяє думку дослідників, які вважають, що Ліван поступово перетворюється з консоціативної на мажоритарну демократію. Вже на момент утворення Ліванської республіки поряд з превалюванням конфесіоналістичних засад мало місце декларативне визнання тимчасового характеру цього явища. Поправки, зроблені до ліванської конституції у 1990 р. містять положення, що створюють реальні можливості для здійснення курсу на деконфесіоналізацію. У 2005 р. на хвилі Кедрової революції сформувалася кардинально нова політична система Лівану. Вона, хоча й зберігає базовий конфесіональний аспект, проте полягає у протистоянні двох поліконфесійних політичних блоків. У нинішньому (2021) році, на хвилі масового невдоволення існуючим політичним ладом у лівані сформувався дуже нечисленний, проте реальний антиконфесіоналістичний опозиційний політичний блок, котрий планує взяти участь у парламентських виборах 2022 р. Паралельно у вищих політичних колах країни нерідко практикується використання антиконфесіоналістської риторики, що свідчить на користь зростання її популярності. Нарешті, вплив зовнішніх чинників нерідко призводить до подолання міжконфесійних бар’єрів місцевими політичними елітами. Нині ліванське суспільство опинилося на півдорозі між традиційним політичним конфесіоналізмом і позаконфесійним політичним прагматизмом. Цей політичний modus vivendi можна окреслити як прагматичний конфесіоналізм.
One of the most interesting phenomena, that were associated with the functioning of the Lebanese power structures, is the principle of consociative (consociational) democracy in the country. It is expressed in the form of political confessionalism. At the same time, the principles of the functioning of political system of Lebanon have experienced and continue to experience significant changes during the almost 80 years of the history of Lebanese Republic. The understanding of the nature and the definition of the stages of this evolution will allow us to get the understanding of the prospects for further political development of this country, which is important for a Middle East region. The author of the articles hares the opinion of the researchers who believe that Lebanon is gradually transforming from a consociational to a majority democracy. Already at the time of the formation of the Lebanese Republic on the basis of a confessional principle, a declarative recognition of the temporary nature of the using of this principle was announced. In 1990, the amendments made to the Lebanese constitution contained provisions that are creating real opportunities for the implementation of the course of the deconfessionalization. In 2005, a radically new political system of Lebanon was formed on the wave of the Cedar Revolution. Although in the basis, it retains a confessional aspect, however, at the same time it represents a confrontation between wopoly-confessional political blocs. This (2021) year, a very small, but real, anti-confessional opposition political bloc has formed on the wave of mass dissatisfaction with the existing political system in Lebanon. This block plans to take part in the parliamentary elections in 2022. At the same time, the use of a anti-confessional rhetoric is often practiced in the highest political circles of the country. This phenomenon testifies to the growth of the popularity of a above-stated rhetoric. Finally, the influence of the external factors often promotes the overcoming the interfaith barriers by local political elites. Today, a Lebanese society finds itself half way between a traditional political confessionalism and a non-confessional political pragmatism. This political modus vivendi can be defined as a pragmatic confessionalism.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 151-171
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Сэксуальная рэвалюцыя ў Cавецкай Беларусі ў 1920-я гг.: Ідэйныя вытокі і юрыдычнае абгрунтаванне
Rewolucja seksualna na Białorusi Sowieckiej w latach dwudziestych XX wieku: geneza ideowa i ustawodawstwo
Sexual revolution in soviet Belarus in the 1920s: Ideological origins and the legal basis
Autorzy:: Гужалоўскі, Аляксандр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/436948.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej
Tematy:: rewolucja seksualna
ideologia
gender
moralność
relacje małżeńskie
marksizm
miłość
ustawodawstwo
kodeks rodzinny
małżeństwo
rozwód
sexual revolution
ideology
morality
family and marriage relations
Marxism
love
laws
family code
the actual marriage
divorce
Opis:: Wszystkie istniejące w XX wieku reżimy totalitarne próbowały wykorzystać energię seksualną społeczeństwa do swoich celów politycznych traktując ją jako narzędzie inżynierii socjalnej. W Związku Sowieckim ideolodzy partyjni dążyli do dopasowania zachowań seksualnych ludzi do doktryny marksistowskiej. Seksualność w ZSRS pokonała długa drogę od zakrojonych na szeroką skalę swobód w latach dwudziestych przez konserwatyzm epoki stalinowskiej i względną liberalizację w dobie „realnego socjalizmu” do prawdziwej eksplozji na przełomie lat osiemdziesiątych i dziewięćdziesiątych. Pierwszą dekadę po objęciu władzy przez bolszewików cechowały szerokie swobody w dziedzinie życia seksualnego. Zmiany, które wówczas się dokonały, przeszły do historii jako „rewolucja seksualna”. Wiele aspektów tej rewolucji już stanowiło przedmiot badań rosyjskich i zachodnich badaczy. Tymczasem badacze białoruscy w swoich pracach zaledwie poruszali niektóre epizody związane z sowiecką rewolucją seksualną. Przy czym badacze ci tradycyjnie wpisywali ją w nurt ówczesnej sowieckiej polityki narodowościowej i NEP-u. W przeciwieństwie do nich autor danej publikacji podjął próbę spojrzenia na rewolucję seksualną z lat dwudziestych przez pryzmat tworzenia nowej ideologii i prawa regulującego postawy i zachowania seksualne społeczeństwa. W latach dwudziestych bolszewicy przeprowadzali swoisty eksperyment, wówczas trwała transformacja relacji pomiędzy obydwoma płciami. W ówczesnej prasie oraz z trybun dygnitarze partyjni i państwowi otwarcie omawiali sferę seksualną życia obywateli.
All totalitarian regimes which existed in the 20th century tried to use sexual energy of the population like a tool of social engineering. In Soviet Union the Communist Party ideologists strived to change sexuality and sexual behavior of people according to Marxist doctrine. Sexuality in the USSR went through the cycle from unbelievable freedom in the 1920s through the conservatism of Stalinism and a relatively liberal decade of “the developed socialism” to the sexual boom in the end of 1980s – beginning of 1990s. The fi rst decades after Bolsheviks came to power was characterized by unbelievable freedom of even for today. Revolution changes in the sexual behavior took place in the Soviet Russia then in the Soviet Union. Those changes have already got name in contemporary historiography – “sexual revolution”. Many aspects of it were described by Russian and Western researchers. Particular facts on the Soviet sexual revolution can be also found in the work of Belarusian researchers, who have studied the gender aspects of the past. The 1920s are traditionally presented in Belarusian historiography in the context of national or new economic policy. The author tried to have a close look at this decade through “unusual” for most Belarusian historians’ optics – construction of ideological origins and legal basis for new intimacy and sexual relations. The choice is nonrandom. The fi rst decade after the Bolsheviks’ revolution the USSR was the fi eld of experiment, transformation of gender relations. The range of sources is not random too. Printed media as well as the Communist Party and Government offi cials of the liberal 1920s are openly discussed sexual sphere of human activity.
Źródło:: Przegląd Środkowo-Wschodni; 2017, 2; 9-59
2545-1324
Pojawia się w:: Przegląd Środkowo-Wschodni
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Революция 1917 года и трансформация военно-бюрократических структур в России
Autorzy:: Гребенкин, Игорь Николаевич
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/632169.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: Military bureaucracy, World War I, Russian revolution, Provisional government, Military ministry, Council of People’s Commissars, People’s Commissariat of military affairs
Военная бюрократия, Первая мировая война, Русская революция, Временное правительство, Военное министерство, Совет Народных комиссаров, Народный комиссариат по военным делам
Opis:: The article deals with the role and position of military political institutions in Russia during the flow of revolutionary events in 1917. It specifically focuses on the Military ministry’s staff reaction to the political overturn, and their adaptation to the new environment of functioning. Evolution of the state’s military bureaucratic structures in the process of the political conflict is put under analysis, as well as various aspects of their reformation.
Статья посвящена роли и месту институтов военно-политического управления России в ходе революционных событий 1917 г. Основное внимание уделено реакции аппарата Военного министерства на политический переворот и его адаптации к новым условиям функционирования. Анализируется эволюция военно-бюрократических структур государства в процессе развития политического конфликта и различные аспекты его реформирования.Artykuł jest poświęcony roli oraz miejscu instytucji zarządu wojenno-politycznego w Rosji w czasie wydarzeń rewolucyjnych w 1917 r. Szczególną uwagę zwrócono na reakcję aparatu Ministerstwa Wojny na przewrót polityczny i jego adaptację do nowych warunków funkcjonowania. Analizie poddano ewolucję a także różne aspekty reformowania państwowych struktur wojenno-biurokratycznych w trakcie rozwoju konfliktu politycznego.
Źródło:: Res Historica; 2017, 44
2082-6060
Pojawia się w:: Res Historica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Еволюції становища жінок у Тунісі (до 75-річчя проголошення незалежності Тунісу)
The Evolution of the Status of Women in Tunisia (On the 75th Anniversary of Tunisia’s Declaration of Independence)
Autorzy:: Гладченкo, С.В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22679951.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Туніс
емансипація жінок
Хабіб Бургіба
Бен Алі
Друга жасминова революція
Tunisia
women’s emancipation
Habib Bourguiba
Ben Ali
Second Jasmine Revolution
Opis:: У статті, у контексті визнання соціокультурних детермінантів ґендерної історії та критичного аналізу зарубіжних досліджень автором, було зроблено спробу узагальненої характеристики еволюції становища жінок у Тунісі у ХХ – початку ХХІ ст. Саме туніський варіант вирішення проблеми емансипації жінок більшість сучасних дослідників розглядають як найвдаліший приклад для ісламського світу. Представлено погляди як відомих феміністок так і представниць ісламського світу щодо актуалізації проблеми. Показано вплив французської влади на прояви ідей західного фемінізму, а такжо вплив ісламських реформістів на проблеми жіночої освіти та участі жінок у суспільно-політичному житті. Під час дослідження автором обґрунтовуються наступні висновки, а саме: протягом століття соціальна еволюція туніського суспільства детермінувалася процесом адаптації та зміни традиційних соціокультурних засад до нових історичних умов. Світський режим, що встановився, після проголошення Республіки протягом десятиліття зазнавав тиску з боку ісламської опозиції, яка спочатку існувала в культурно-просвітницькій формі, а в останнє десятиліття ХХ століття оформилося як політичне. Історія останнього десятиліття Республіки свідчить про те, що соціокультурні традиції стали найважливішим механізмом формування інтелектуальних та політичних цінностей, що сприяють національній єдності. Цей процес визначив як характер, так і етапи жіночого руху, що пройшло становлення в період національно-визвольної боротьби, будучи його складовою. Після проголошення незалежності туніські жінки де-юре отримали політичні та соціальні права. Відбувся процес організаційного оформлення жіночого руху, проте цей рух відчував на собі десятиліття патерналістського контролю під час правління Хабіба Бургіби. Якісно новий етап пов’язаний із президентством Бен Алі та його політикою: від «керованої демократії» до тоталітарного режиму, що призвело до формування жіночої політичної опозиції. Як зазначалося вище, події 2010-х рр. відкрили перспективи у питаннях подолання ґендерної асиметрії.
In the article, in the context of the recognition of socio-cultural determinants of gender history and critical analysis of foreign studies by the author, an attempt was made to generalize the evolution of the position of women in Tunisia in the 20th and early 21st centuries. It is the Tunisian version of solving the problem of women’s emancipation that most modern researchers consider as the most successful example for the Islamic world. The views of well-known feminists and representatives of the Islamic world regarding actualization of the problem are presented. The influence of the French authorities on the manifestations of the ideas of Western feminism, as well as the influence of Islamic reformists on the problems of women’s education and women’s participation in social and political life, is shown. In the course of the research, the author substantiates the following conclusions, namely: during the century, the social evolution of Tunisian society was determined by the process of adaptation and change of traditional socio-cultural foundations to new historical conditions. The established secular regime, after the proclamation of the Republic, for a decade was under pressure from the Islamic opposition, which initially existed in a cultural and educational form, and in the last decade of the 20th century took shape as a political one. The history of the last decade of the Republic shows that socio-cultural traditions have become the most important mechanism for the formation of intellectual and political values that contribute to national unity. This process determined both the nature and the stages of the women’s movement, which was formed during the period of the national liberation struggle, being its component. After the declaration of independence, Tunisian women de jure received political and social rights. There was a process of organizational design of the women’s movement, but this movement experienced decades of paternalistic control during the rule of Habib Bourguiba. A qualitatively new stage is associated with the presidency of Ben Ali and his politics: from “managed democracy” to a totalitarian regime, which led to the formation of a female political opposition. As mentioned above, the events of the 2010s opened perspectives in the issues of overcoming gender asymmetry.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 114-122
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Головна аспекти педагогічної інтеграції
Autorzy:: Вознюк, Олександр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2158853.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: educational paradigm revolution
post-industrial society
modernization of education
creativity
self-development
Opis:: The article deals with the paradigm revolution that started in the postindustrial society and now is forming its basic elements and formulating the tasks of the educational development, since within its range the sphere of education will transform into the main form of man’s and society’s vital activity, and completely reorient the educational aims at providing the conditions of personality self-developing, at harmonizing the society’s relationships and creating the conditions for humanity survival. The main aspects of the pedagogical integration as a certain way to building the integral pedagogical paradigm are analyzed.
Źródło:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 83-89
1730-0266
Pojawia się w:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "REVOLUTION" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język