Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Polabya" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Каролінзька політика стосовно білих сербів наприкінці VIII та в IX столітті
The Carolingian Policy towards the White Serbs in the late VIIIth and the IXth Century
Autorzy:
Vatseba, R.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51606255.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Східно-Франкське королівство
Полаб’я
Сербська марка
Каролінги
білі серби
сусли
далеминці
Карл Великий
Людовік Німецький
Мілодух
Такульф
Kingdom of the East Franks
Polabya
the Sorbian March
the Carolingian dynasty
the White Serbs
the Siusli
the Dalaminzi
Charlemagne
Louis the German
Miliduch
Thachulf
Opis:
У статті представлено результати дослідження слов’янської політики Карла Великого і його нащадків у басейні Середньої Ельби. Визначено її цілі, запропоновано періодизацію. Розглянуто дипломатичні та військові заходи Каролінгів стосовно розташованих тут князівств білих сербів. Проаналізовано міжнародне тло епізодів франко-білосербської співпраці та конфронтації у 789–899 рр., розкрито їхні передумови й наслідки, уточнено перебіг. Простежено еволюцію Каролінзької політики від військового союзу з верховними князями Білої Сербії (789–805 рр.) до безпосередньої взаємодії з очільниками окремих кланів і створення укріпленого пограниччя на р. Заале (806–840 рр.), а відтак – його адміністративної централізації та часткового делегування стосунків з білими сербами місцевим маркгерцогам (841–858 рр.) Показано, що до 858 р. політична еліта Білої Сербії, за винятком далеминців, виявляла тенденцію до продовження співпраці з Каролінгами, яка знаходила вираження у військовій та логістичній підтримці їхніх походів, а франко-білосербські війни мали епізодичний, іноді локальний характер. Виявлено часткову кореляцію між кризами у взаєминах і неврожайними роками, а також транзитним проходженням Каролінзьких армій крізь Ельбо-Заальське межиріччя. Окремі конфлікти пов’язано з переформатуванням Сербського лімесу та міжусобним протистоянням у Франкській імперії. З’ясовано політичні обставини перемоги у середовищі білих сербів антифранкської орієнтації. Встановлено, що ця зміна відбулася у 858 р., поставила під загрозу безпеку Сербської марки й Тюрингії, супроводжувалася кооперацією білих сербів з далеминцями та чехами і в подальшому призвела до тимчасового входження Білої Сербії до складу Великої Моравії. Охарактеризовано реакцію Каролінгів, яка спершу полягала у спробі поступової інкорпорації слов’янських земель Ельбо-Заальського межиріччя до складу Сербської марки, однак, після невдачі цієї стратегії у 880-х – на початку 890-х рр. на тлі протистояння з Великою Моравією, обмежилася поверненням до більш давньої моделі дружніх стосунків з білими сербами.
The article explores the Slavic policy of Charlemagne and his descendants in the Middle Elbe basin. The main Frankish goals in this sphere of foreign relations were determined, and a periodization of the policy was provided. The author examined the Carolingian diplomatic and military actions towards the principalities of the White Serbs who inhabited the above-mentioned territory. The study focuses on the episodes of the Frankish-Sorbian collaboration and confrontation between 789 and 899, with analysing their international context, discussing their preconditions and results as well as clarifying the course of events. The author traces the evolution of the Carolingian policy from the military alliance with the high princes of White Serbia in 789–805 to direct interaction with leaders of individual clans and creation of a fortified borderland on the Saale river in 806–840, followed by its administrative centralization and partial entrusting of the frontier affairs to the dukes of the Sorbian March in 841–858. It was demonstrated that until 858 the majority of the Sorbian political elite, with the exception of the Dalaminzi, tended to continue their collaboration with the Carolingians expressed in providing the military and logistical support for the Frankish campaigns, while the contemporary wars between the Franks and White Serbs were of short-term, sometimes local character. The author revealed their partial correlation with years of crop failure as well as the cases of the Carolingian troops marching through the Middle Elbe basin. Specific conflicts were linked with the transformation of the Sorbian frontier and internal struggle in the Frankish empire. Subsequently, the paper considers the political circumstances of the rise of the anti-Frankish orientation among the White Serbs. It was concluded that this change occurred in 858, undermined the safety of the Sorbian March and Thuringia, was accompanied with the Sorbian cooperation with the Dalaminzi & Czechs, and later on, led to the White Serbia becoming a part of Great Moravia. According to the author, the East-Frankish response initially included an attempt of gradual expansion of the Sorbian March into the Slavic lands between the Elbe & Saale. However, after its failure in the 880s – early 890s in course of the rivalry with Great Moravia, the Carolingians had to return to the older type of friendly relations with the White Serbs.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 19-63
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Виникнення Білої Сербії у світлі тюринзької політики Меровінгів
The Rise of the White Serbia in the Light of the Merovingians’ Thuringia Policy
Autorzy:
Вацеба, Р.М.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676713.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Біла Сербія
Полаб’я
Тюрингія
Франкське королівство
сорби
авари
Меровінги
Брунгільда Австразійська
Дерван
велике розселення слов’ян
пізньоантичний малий льодовиковий період
White Serbia
Polabya
Thuringia
the Kingdom of the Franks
the Surbi
the Avars
the Merovingians
Brunhilda of Austrasia
Dervan
the Large Settlement of the Slavs
the Late Antique Little Ice Age (LALIA)
Opis:
У статті запропоновано аналітичний огляд міжнародної ситуації на теренах басейну Середньої Ельби від 530-х рр. до початку VIII ст., сфокусований навколо політики Меровінзьких королів на землях колишнього Тюринзького королівства і проблематики виникнення Білої Сербії. Автор розглядає франкську політику як чинник слов’янізації досліджуваного регіону на тлі вивчення ширшого спектру можливих факторів, зокрема екологічних трансформацій та аварської присутності у Середньому Подунав’ї. Уточнено хронологію заселення сербами долини Середньої Ельби та політико-правовий статус перших сербських колоністів на цих теренах. Розкрито питання зовнішньополітичної орієнтації білих сербів, визначено причини, характер, час і наслідки її зміни. Основний зміст дослідження доповнено екскурсами про кліматичну кризу пізньоантичного малого льодовикового періоду і вибрані аспекти етнічної історії аварів та білих сербів. Розвинуто концепцію В. Фрітце про активну участь Меровінгів у імміграції сербів до Ельбо-Заальського межиріччя та антиаварську спрямованість цієї акції. Натомість заперечено зумовленість відселення північних свевів та інших груп полабських германців з теренів на схід від Ельби і Заале наприкінці третьої чверті VI ст. франко-аварськими домовленостями чи тиском слов’ян, доведено помітну роль кліматичного чиннику в цьому процесі. Автор доходить висновку, що перша група сербських колоністів прибула над Середню Ельбу і Заале з Північно-Західної Богемії за часів австразійського короля Теудеберта ІІ, ймовірно, на запрошення знаменитої Брунгільди, отримавши статус федератів Франкської держави. Простежено зв’язок між успіхами сербської політики Меровінгів на сході Тюрингії у перші десятиліття VII ст. та заходами візантійського василевса Іраклія щодо поселення хорватів і сербів на Балканах. Показано, що подальше розширення ареалу Білої Сербії від      630-х рр. мало самочинний характер і відбувалося на тлі втрати Меровінгами контролю над Тюрингією.
The study offers an analytical overview of the international relations in the territory of the Middle Elbe basin from the 530s until the early 8th century, specifically concerned with the policy of the Merovingian kings towards the former Thuringian kingdom lands and the issue of the rise of White Serbia. The author considers Frankish policy as an influencing factor in slavisation of the discussed region while examining the impact of a wider spectrum of possible factors, in particular, the changes in ecology and the Avar presence in the Middle Danube region. The chronology of the Serbian settlers’ arrival into the Middle Elbe valley as well as their political & legal status in that land are specified. The author discusses the issue of the White Serbs’ initial foreign policy orientation and investigates the causes, direction, time & consequences of its change. The main research content is complemented by the excurses on the climatic crisis of the Late Antique Little Ice Age and chosen aspects of the Avars’ & the White Serbs’ early ethnic history. The author develops W. Fritze’s hypothesis of the Merovingians’ active involvement and support of the Serbian immigration into the Middle Elbe and Saale region together with an idea of anti-Avar direction of this measure. Whereas, the results of the study have rejected the assumptions, that the Elbe Germans abandonment of the area to the east of the Elbe and Saale at the end of the third quarter of the 6th century was caused by the Frankish-Avar agreement or Slavic pressure. The author concludes that the first group of the Serbian settlers arrived to the Middle Elbe and Saale from the North-Western Bohemia during the Austrasian king Theudebert ІІ’s reign, probably, at the invitation of the famous Brunhilda, receiving the lands in Thuringia’s border zone as the Frankish foederati. The interconnection between the initial successes of the Merovingians’ Serbian policy in the east of Thuringia during the first decades of the 7th century and the settlement of the Croats & Serbs in the Balkans by the emperor Heraclius is revealed. It has been demonstrated that further expansion of the White Serbia’s territory from the 630s was of spontaneous nature and took place under the circumstances of the collapsed Merovingian control over Thuringia.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 42-84
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies