- Tytuł:
-
Сountering СOVID-19 as a tool for Hybrid Influence of Russia and China on Regional Subsystems of International Relations: European and Asian Dimensions
Протидія COVID-19 як інструмент гібридного впливу Росії та Китаю на регіональні підсистеми міжнародних відносин: європейський та азійський виміри - Autorzy:
-
Shevchuk, Oleksandr
Tykhonenko, Iryna - Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/22676747.pdf
- Data publikacji:
- 2022-01-27
- Wydawca:
- National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
- Tematy:
-
Російська Федерація
Китайська Народна Республіка
Європа
Південно-Східна Азія
COVID-19
Russian Federation
People’s Republic of China
Europe
Southeast Asia - Opis:
-
In the XXI century the system of international relations has undergone transformations, including non-traditional determinants. This research drew attention to the impact of the COVID-19 pandemic on modernization of the policies of great powers, which began to use pandemic countermeasures as a tool of their influence on future post-COVID international order. The authors analyze the peculiarities of using “hard power” (economic pressure) and “soft power” (economic aid, cultural interaction), and sometimes a combination of these tools on the example of Russia and China in order to lobby their own position under the pandemic of COVID-19 in the relevant geopolitically close regions – Europe and Southeast Asia. This research analyses all above mentioned peculiarities based on chronological period – at the beginning of pandemic situation in 2020.
It was found that Russia most actively used the effects of the beginning of global pandemic on the European direction of foreign policy, under the impact of energy factor and the formation of the image of “peacemaker” and the role of “messiah” in the region. In the study, Italy is an example of the use of hybrid influence from Russia, the spread of fakes and the presentation of the “weakness” of the EU at the beginning of the pandemic in a rapid political response to the threat. Southeast Asia became the region of Chinese foreign policy in counteracting COVID-19, where China’s “mask diplomacy” acts as a countermeasure to overcome conflict in the South China Sea, form a system of “subordination” and realization the idea of “community of common destiny”.
The findings reveal that Russia and China can be characterized as states that have political regimes with special tools and mechanisms for policy implementation. Beijing and Moscow not only aim to strengthen their influence in neighboring regions, but also to oppose the United States. Analyzing political actions and mechanism that Russia and China used at the beginning of pandemic, the authors confirmed that both countries aim to use “vaccine diplomacy” as an effective tool for influencing the coronavirus international order.
У ХХІ ст. система міжнародних відносин зазнала трансформацій, зокрема і зі сторони нетрадиційних детермінуючих чинників. Це дослідження акцентує увагу на впливі пандемії COVID-19 на модернізацію політики великих держав, які почали використовувати контрзаходи пандемії як інструмент свого впливу на майбутній пост-коронавірусний міжнародний порядок. Автори аналізують особливості використання «твердої сили» (економічний тиск) і «м’якої сили» (економічна допомога, культурна взаємодія), а іноді і гібриду цих інструментів на прикладі Росії та Китаю з метою лобіювання власної позиції в умовах пандемія COVID-19 у відповідних геополітично близьких регіонах – Європі та Південно-Східній Азії. У цьому дослідженні аналізуються всі вищезазначені особливості у певний хронологічно визначений період – початок світової пандемії COVID-19, зокрема, 2020 рік. Виявлено, що Росія найбільш активно використовувала вплив початку глобальної пандемії на європейський напрям зовнішньої політики апелюючи до енергетичного фактору та формування іміджу «миротворця» та ролі «месії» в регіоні. У дослідженні Італія є прикладом використання гібридного впливу з боку Росії, поширення фейків і представлення «слабкості» ЄС на початку пандемії у швидкому політичному реагуванні на загрозу. Південно-Східна Азія стала регіоном китайської зовнішньої політики у протидії COVID-19, де китайська «маскова дипломатія» виступає як контрзахід для подолання конфлікту в Південно-Китайському морі, формування системи «підпорядкування» та реалізації ідеї «спільноти єдиної долі». У результаті дослідження виявлено, що Росію та Китай можна охарактеризувати як держави, які мають політичні режими зі специфічними інструментами та механізмами реалізації політики. Офіційні Пекін і Москва мають на меті не лише посилити свій вплив у сусідніх регіонах, а й протистояти США. Аналізуючи політичні дії та механізми, які використовували Росія та Китай на початку пандемії, автори підтвердили, що обидві країни прагнуть використовувати «дипломатію вакцин» як ефективний інструмент впливу на міжнародний порядок у пост-коронавірусу добу. - Źródło:
-
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 158-182
2707-6776 - Pojawia się w:
- Проблеми всесвітньої історії
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł