Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Pantelejmon Kulisz" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Фольклористична діяльність Пантелеймона Куліша: польський контекст
Działalność folklorystczna Pantelejmona Kulisza: kontekst polski
Autorzy:
Iwaszkiw, Василь
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2015569.pdf
Data publikacji:
2021-12-13
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
український фольклор
польсько-українська співпраця
Пантелеймон Куліш
Міхал Ґрабовський
Ukrainian folklore
Polish-Ukrainian cooperation
Panteleymon Kulish
Michal Grabowski
folklor ukraiński
współpraca polsko-ukraińska
Pantelejmon Kulisz
Michał Grabowski
Opis:
Стаття окреслює польський контекст ольклористичної діяльности Пантелеймона Куліша 1840–1850-х років, який склали співпраця українського фольклориста й письменника з польськими митцями та культурними діячами, зокрема Міхалом Ґрабовським, а також Константієм Свідзінським, Едвардом Руліковським, котрі тоді жили в Україні. Результатом були публікація перекладів численних текстів леґенд і переказів із рукописного збірника Куліша та аналіз особливостей праці Куліша-фольклориста у великій статті Ґрабовського O gminnych ukraińskich podaniach у журналі «Rubon» (1845). Підкреслено роль Ґрабовського у формуванні змісту та концепції унікальної праці Куліша Записки о Южной Руси (1856, т. 1; 1857, т. 2), що не має аналогів у тогочасній фольклористиці та етнології.
W artykule scharakteryzowano kontekst polski działalności folklorystycznej Pantelejmona Kulisza z lat 1840–1850; kontekst ten obejmuje współpracę folklorysty i pisarza ukraińskiego z polskimi twórcami i działaczami kultury, w szczególności z Michałem Grabowskim, a także z Konstantym Świdzińskim i Edwardem Rulikowskim, zamieszkałymi wówczas na Ukrainie. Efektem współpracy stała się publikacja licznych przekładów tekstów legend i przekazów pochodzących z rękopiśmiennego zbioru Kulisza, a także analiza pracy Kulisza jako folklorysty, opublikowana w obszernym artykule Grabowskiego O gminnych ukraińskich podaniach w czasopiśmie „Rubon” (1845). Podkreślono wpływ Grabowskiego na dobór treści i kształtowanie koncepcji unikatowej pracy Kulisza pt. Записки о Южной Руси, która w ówczesnej folklorystyce i etnologii nie posiadała odpowiedników.
The given article outlines the Polish context of Panteleymon Kulish’s folkloristic activity in the1840–1850-ies, which involved the Ukrainian writer and folklorist’s cooperation with Polish artists and culture activists, namely Michał Grabowski, Konstantij Świdziński and Edward Rulikowski, who lived in Ukraine at that time. This partnership resulted in publication of translations of numerous legends and stories from Kulish’s manuscript collection as well as analysis of Kulish’s work as a folklorist in a comprehensive article by Grabowski O gminnych ukraińskich podaniach in the journal «Rubon» (1845). The given paper underlines Grabowski’s role in forming the contents and the concept of Kulish’s unique work Записки о Южной Руси (Notes on the Southern Rus) (1856, vol. 1; 1857, vol. 2), which has no analogues in folklore studies and ethnology of those times.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, Numer Specjalny; 286-299
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Варшава в житті і творчості Ганни Барвінок
Warsaw in the life and work of Hanna Barvynok
Warszawa w życiu i twórczości Hanny Barwinok
Autorzy:
Oleshchenko, Tetiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048585.pdf
Data publikacji:
2019-12-05
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Ганна Барвінок
Пантелеймон Куліш
польські культурні зв’язки
етнографічний реалізм
українська література
засновник
Hanna Barwinok
Pantełejmon Kulisz
polskie związki kulturowe
realizm etnograficzny
literatura ukraińska
Hanna Barvynok
Panteleimon Kulish
Polish cultural connections
ethnographic realism
Ukrainian literature, founder
Opis:
Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, 1828–1911) – одна з найперших письменниць-жінок в українській літературі. Про свою першість вона може посперечатись із самою Марко Вовчок, яку традиційно прийнято вважати першою українською жінкою-письменницею. Свого часу Ганна Барвінок була широко відомою і знаною, а сьогодні її творчості приділяється значно менше уваги, ніж вона на то заслуговує. Перебуваючи в тіні слави свого відомого і шанованого всіма чоловіка Пантелеймона Куліша, ставши для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічником і однодумцем, тоді ще Олександра Куліш не приділяла уваги своєму літературному таланту. Лише прагнення допомагати й бути достойної свого видатного чоловіка штовхали її до літературної діяльності. Для Олександри Куліш знаковим містом стала Варшава. Дорога до Варшави, перебування у Варшаві в товаристві Куліша і його оточення стали шляхом в українську літературу для Олександри Куліш, перетворивши її на жінку-першопрохідця і новатора – Ганну Барвінок. Ганна Барвінок стає основоположницею нового напрямку в українській літературі ‑ етнографічного реалізму. Виконуючи настанови чоловіка і записуючи все, що бачить дорогою з Чернігівщини до Варшави, вона жваво описувала реалії тогочасного життя, збираючи матеріал для своїх перших оповідань. Безумовно, культурне середовище, в якому перебувала Ганна Барвінок, польське оточення рідного брата і чоловіка не могли не вплинути на письменницю-початківця. Варшава не тільки надихнула писати, а і докорінно змінила життя самої Ганни Барвінок. Проте зв’язки Ганни Барвінок з польським культурним середовищем не обмежувалися лише перебуванням певний час у певному географічному просторі. Вони формувалися завдяки Кулішу і через його посередництво. Ганна Барвінок все життя повторювала, що лише “записує з народних уст”, як навчив її чоловік – П. Куліш. Лише об’єктивні обставини (арешт Куліша, переживання за його долю, заслання до Тули, куди вона поїхала за чоловіком) затримали появу в українській літературі нового імені – Ганни Барвінок.
Niniejszy artykuł poświęcony jest Hannie Barwinok (Ołeksandra Biłozerska-Kulisz, 1828–1911), jednej z pierwszych pisarek ukraińskich, która zadebiutowała niemal równocześnie z inną pisarką, tworzącą pod pseudonimem Marko Wowczok. Ważnym miejscem w kształtowaniu pisarskiej osobowości przyszłej literatki była Warszawa, gdzie przebywała, towarzysząc swemu mężowi, Pantełejmonowi Kuliszowi. Zdaniem Autorki, Hanna Barwinok jest jednym z fundatorów nowego nurtu w literaturze ukraińskiej, zwanego realizmem etnograficznym. Podczas swej podróży z Czernihowszczyzny do Warszawy wykonała zalecenia męża, aby zapisywać i opisywać wszystko to, co widzi, zbierając tym samym materiał do przyszłych utworów literackich. Jest przy tym zrozumiałe, że środowisko kulturalne, w którym naówczas przebywała Hanna Barwinok, a także polskie otoczenie jej brata oraz jej męża, nie mogło pozostać bez wpływu na początkującą pisarkę.
Hanna Barvynok (Oleksandra Mykhailivna Bylozerska-Kulish, 1828‑1911) is one of the pioneer female writers in the history of Ukrainian literature. In the contest for the primacy she can challenge even Marco Vovchok, who is traditionally recognized as the first Ukrainian female writer. There was a time when Hanna Barvynok was well-known and popular, but today her legacy is given much less attention than it deserves. Known mostly as Oleksandra Kulish, she remained in the shadow of fame of her brilliant and respected husband Panteleimon Kulish, becoming not only his wife but also a devoted friend, helper and adherent, and not focusing on her own literary talent. Only a will to help and being worthy of her prominent husband encouraged her to literature activity. Warsaw became a significant place for Oleksandra Kulish. Trip to Warsaw, staying in Warsaw along with Kulish and his friends became a path to Ukrainian literature for Oleksandra Kulish. This very experience turned her into a female pioneer and innovator Hanna Barvynok. Hanna Barvynok becomes a founder of a new style in Ukrainian literature – ethnographic realism. Fulfilling her husband’s recommendations and writing down everything she saw travelling from Chernigov region to Warsaw, she vividly described realities of the time, gathering material for her first short stories. There is no doubt that the cultural environment Hanna Barvynok lived in, as well as her brother’s and husband’s Polish circle of friends made a significant influence on the beginning writer. Warsaw not only inspired her to write but also drastically changed the life of Hanna Barvynok. But Hanna Barvynok’s connections with Polish cultural environment were not limited by her temporary stay in certain geographical area. They were developing because of Kulish and through his influence. All her life Hanna Barvynok repeated that she just «writes down the common people’s words», as she was taught by her husband – P. O. Kulish. Only subjective conditions (Kulish’s arrest, her worries about his fate, his deportation to Tula, her decision to follow her husband) delayed the appearance of the new name in Ukrainian literature – Hanna Barvynok.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2018, 5, 13; 67-78
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies