Temat: PARLIAMENT - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Эхо партийного менеджмента: доверие московской молодёжи к Государственной Думе Российской Федерации
Echo of Party Management: trust of the youth from the city of Moscow to the State Duma of the Russian Federation
Autorzy:: Федорченко, Сергей
Мякотин, Сергей
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/620481.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: party management
the State Duma of the Russian Federation
the Russian parties
parliament
the youth of Moscow
democracy Echo
Opis:: The article is based on the results of sociological research of the youth from the city of Moscow. The analysis showed that there is some duality in Moscow youth’s opinions in relation to the State Duma of the Russian Federation. The researchers concluded that in contrast to public sector employees, who support the political course of the current president and are ready to vote for the party „United Russia”, young people from the private sector are more interested in politics, although their criticism of parliamentarism. However, young people from the public sector are less interested in politics and endorses to a greater or lesser extent the work of the State Duma of Russia, believing that it represents the interests of ordinary people.
Научная статья основана на результатах социологического исследования молодежи города Москвы по итогам партийного менеджмента и партийной реформы в современной России. Анализ показал, что наблюдается некоторая дуальность позиций московской молодежи по отношению к Государственной Думе Российской Федерации. Исследователи делают вывод, что молодежь из частного сектора, в большей степени интересующаяся политикой в отличие от работников бюджетной сферы, поддерживает политический курс действующего президента и готова голосовать за партию «Единая Россия», хотя и критически оценивает сам институт парламентаризма. Тогда как молодежь из бюджетного сектора меньше интересуется политикой и одобряет в большей или меньшей степени работу Государственной Думы России, считая, что она представляет интересы простого населения.
Źródło:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2016, 1; 231-258
1731-7517
Pojawia się w:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Техніка «санітарного кордону» до радикальних партій у країнах Центрально-Східної Європи
Technika stosowania „kordonu sanitarnego” wobec radykalnych partii w państwach Europy Środkowo-Wschodniej
Autorzy:: Романюк, Анатолій
Литвин, Віталій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489394.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: “cordon sanitaire”,
party,
elections,
parliament,
cabinet,
strategy of cross-party cooperation, radicalism,
Central-Eastern Europe
Opis:: The article is dedicated to reviewing the “cordon sanitaire” technic towards radical parties in electoral and parliamentary-cabinet aspects of their activity at the example of Central and Eastern European countries. The authors identified types of cross-party cooperation’s strategies between traditional and radical left-wing and right-wing parties. They are co-optation of party, collaboration of party, ignoring the party, isolation of party. The authors also determined attributes of legal and political containment of radical parties in Central-Eastern European countries, analyzed different parameters of severity (power) and effectiveness, implications and conclusions of the “cordon sanitaire” technic at the example of Central-Eastern European countries. The focus of the article is verification and application of the «cordon sanitaire» technic in Central and Eastern European countries, at the example of Bulgaria, Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, and Slovenia.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 130-144
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Теоретичні особливості, інституційні ризики та позитиви збалансованого напівпрезиденталізму й перспективи його реформування в Україні
Teoretyczny model, instytucjonalne ryzyko i zalety zbilansowanego półprezydencjonalizmu i oraz perspektywy jego reformowania na Ukrainie
Autorzy:: Литвин, Віталій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489373.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: semi-presidentialism,
dual executive,
president, prime minister,
government,
parliament, balanced semi-presidentialism,
Ukraine
Opis:: The article is dedicated to analysing the features of balanced semi-presidentialism compared to other types of semi-presidentialism constitutional system of government. The author outlined theoretical features, institutional risks and positives of balanced semi-presidentialism at the example and experience of different countries and singled the history of formation and prospects for reformation of balanced semi-presidentialism in Ukraine. In the first part of the study, the researcher dealt with the knowledge of theoretical framework, institutional risks and positives, which are peculiar to a balanced semi-presidentialism in different countries. The author also argued that semi-presidentialism is a system of government and a constitutional model with a position of a nationwide and directly elected for a fixed term president (usually as a head of state, but sometimes as a head of state and a chief executive) and with positions of prime minister and cabinet, which are necessarily collectively responsible to parliament. Accordingly, the author has identified different types of semi-presidential and outlined a phenomenon of balanced semi-presidentialism. In the second part of the study, the researcher noticed that the problem of balanced semi-presidentialism in Ukraine can be understood only in the context of the consideration of the evolutional consequences of different systems of government in 1991–2015. Based on this, the author analysed the prospects for sustainable development and reformation of balanced semi-presidentialism in Ukraine.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 45-54
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Представництво національних меншин Польщі в органах державної влади
Representation of National Minorities of Poland in the Bodies of State Power
Autorzy:: Матвієнків, Світлана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163416.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: national minorities
the Republic of Poland
parliament
national legislation
electoral process
politicization of ethnicity
національні меншини
Республіка Польща
парламент
законодавство країни
виборчий процес
політизація етнічності
Opis:: The question of the participation of all the public groups of the country in representative bodies of all levels is relevant to any state. However, the most difficult task is to represent the representative body of interests of national minorities. Different countries have come up with a different solution to this issue. The problem of the representation of national minorities in the authorities is for both traditionally multi-ethnic states and for countries that are reasonably homogeneous in the ethnic plan. This problem will persist as long as there are nations, nationalities, national minorities. People always seek to identify themselves with a particular community, and national identification is the most acceptable. The threat of assimilation of national minorities greatly enhances the desire to preserve its national identity, which always goes into the area of political relations and the need for political decision-making. This article analyzes the current problem of representation of national minorities in the legislative bodies of the Republic of Poland. The aim of the study was to analyze the participation of minority groups in the political (in particular, electoral) process of the state through the formation of ethnic elites and ethnopolitical parties. To complete the selected topic, the following tasks were set: to substantiate the place and the role of national minorities in the socio-political life of the state, to analyze the creation of political parties by individual national minorities and their participation in parliamentary and municipal elections. It is concluded that at the present stage all nationalities living in Poland are disproportionately represented in the state legislative bodies.
Питання участі всіх суспільних груп країни в представницьких органах влади усіх рівнів є актуальним для будь-якої держави. Однак чи не найскладнішим є завдання відображення в представницькому органі інтересів національних меншин. Різні країни по-різному приходять до вирішення цього питання. Проблема представництва національних меншин в органах влади існує як для традиційно поліетнічних держав, так і для досить однорідних в етнічному плані держав. Ця проблема буде існувати доти, поки існуватимуть нації, народності, національні меншини. Люди завжди прагнуть ідентифікувати себе з певною спільнотою, а національна ідентифікація є найбільш прийнятною. Загроза асиміляції національних меншин значно посилює прагнення до збереження своєї національної ідентичності, що завжди переходить у площину політичних відносин та необхідності прийняття політичних рішень. У цій статті проаналізована актуальна проблема представництва національних меншин у законодавчих органах Республіки Польща. Метою дослідження став аналіз участі меншинних груп населення у політичному (зокрема, виборчому) процесі держави через формування етнічних еліт та етнополітичних партій. Для повноти розкриття обраної теми були поставлені завдання: обґрунтувати місце і роль національних меншин у суспільно-політичному житті держави; проаналізувати створення політичних партій окремими національними меншинами та їх участь у парламентських та муніципальних виборах. Зроблено висновки, що на сучасному етапі в законодавчих органах влади непропорційно представлені всі національності, які проживають у Польщі.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 281-301
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Парламентский контроль как средство обеспечения государственной безопасности на примере России
Parliamentary control as a means of ensuring national security on the example of Russia
Autorzy:: Pulik, Aleksiej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/565230.pdf
Data publikacji:: 2016-07-01
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: władza ustawodawcza
organ przedstawicielski
parlament
kontrola parlamentarna
Federacja Rosyjska
legislative branch
representative body
parliament
parliamentary control
Russian Federation
Opis:: Niniejszy artykuł poświęcony jest kwestii kontroli parlamentarnej, jako instytucji zapewniającej realizację przez organ ustawodawczy funkcji przedstawicielskiej, nie tylko za pośrednictwem tworzenia prawa, ale również przy odwoływaniu się do mechanizmu egzekwowania jego należytego wykonania oraz stosowania. Stanowi to niezbędny warunek stabilizacji systemu prawnego, bez którego nie może zostać zapewniony ład społeczny, który jest podstawą do zapewnienia bezpieczeństwa państwa. Rozpatrywany jest przykład działalności parlamentu Federacji Rosyjskiej, historii jego powstania, kompetencjom kontrolnym na etapie współczesnym oraz warsztatowi prawnemu, jaki jest w jego dyspozycji.
This article is devoted to the issue of parliamentary control, as an institution ensuring the realization of the representative function by the legislative body, not only through the process of stating the law, but also by referring to the mechanism of its respecting. This is an essential condition for the stabilization of the legal system, without which social order cannot be guaranteed, as an insurance of the security of state. Is considers an example of activity of Russian Federation’s parliament, its history, competence of control nowadays and the legislation, that provides all necessary means to obtain such goal.
Źródło:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2016, 1(2); 136-155
2450-5005
Pojawia się w:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Парламент или Советы: российский выбор 1918 года
Parliament or councils? The Russian choice in 1918
Autorzy:: Исаев, Игорь А.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/697550.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Opolski
Tematy:: parliament
councils
democracy
dictatorship
representation
legitymacy
legalism
separation of powers
law
rule
state power
authority
Opis:: The article deals with one of the most important issues in the Soviet political and legal history. The choice of the political form that was established almost immediately after the victory of the Bolsheviks in the Revolution of 1917, meant a change in the direction of development of the state. Councils became an alternative to the parliamentary republic. The article analyzes the basic principles of both political systems and the reasons for such a choice. The author emphasizes transnational political direction of the so-called “direct action” which took place not only in Russia, but also in several European countries.
Źródło:: Opolskie Studia Administracyjno-Prawne; 2016, 14, 3; 93-99
2658-1922
Pojawia się w:: Opolskie Studia Administracyjno-Prawne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Освітнє питання в діяльності німецьких депутатів у парламенті Другої Речі Посполитої (1928—1930)
Educational issues in the activities of German MPs in the Parliament of the Second Polish Republic (1928—1930)
Autorzy:: Ruda, Oksana
Pikh, Olek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/27316002.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Druga Rzeczpospolita
parlament Rzeczypospolitej Polskiej
parlamentarzyści niemieccy
polityka oświatowa
mniejszości narodowe
Second Polish Republic
Polish Parliament (the Sejm)
German Members of Parliament
educational policy
national minorities
Opis:: Mniejszość niemiecka odniosła w wyborach do Sejmu i Senatu II kadencji (1928—1930) swoje największe zwycięstwo w dziejach parlamentaryzmu Drugiej Rzeczypospolitej. Mimo różnic ideologicznych cele stojące przed parlamentarzystami niemieckimi były podobne: całkowite równouprawnienie Niemców we wszystkich dziedzinach prawa i w życiu codziennym; zapewnienie zupełnej swobody rozwoju niemieckiej kultury, szkolnictwa i języka; zapewnienie mniejszości niemieckiej autonomii oświatowo-kulturalnej. Posłowie krytykowali politykę narodowościową rządów polskich, negatywnie oceniali sytuację mniejszości niemieckiej w Polsce. Politycy niemieccy z trybuny parlamentarnej mówili m.in. o dyskryminacji niemieckiego szkolnictwa mniejszościowego, o likwidacji niemieckich szkół średnich i seminariów nauczycielskich, o aresztowaniach nauczycieli wędrownych, o przeniesieniu służbowym pedagogów niemieckich w inne regiony Polski. Niemiecki Klub Parlamentarny w obronie szkolnictwa niemieckiego zgłosił szereg interpelacji i wniosków. Wiele z tych projektów parlamentarnych oraz liczne głosowania połączyły ławy parlamentarne mniejszości narodowych, a także posłów polskiej lewicy w Sejmie.
The article examines the specific features of the activities of German Members of Parliament (MPs) in the Parliament of the Second Polish Republic in the years 1928—1930 (second term of office), which were directed at defending the right to education for Germans, creation of legal grounds for the opening of German-language schools as a guarantee of the national identity preservation. German MPs defended their voters’ educational rights during parliamentary speeches, debates on education, and language-based conflicts, interpellations, and protests. German politicians tried to improve the situation of schooling for Germans by introducing legislative initiatives, inquiries, and interpellations, which raised such important issues as adoption of educational legislation in consultation with minorities, to expand the network of German-language schools, and to provide conditions for their unimpeded activities, stopping persecution of teachers. Their legislative initiative was often supported by Ukrainian and Jewish politicians, deputies from the leftwing Polish parties of the Sejm who advocated securement for children’s learning of their mother tongue. German deputies joined in providing Germans with fundamental rights guaranteed by domestic law and international agreements.
Źródło:: Wieki Stare i Nowe; 2022, 17, 22; 1-15
1899-1556
2353-9739
Pojawia się w:: Wieki Stare i Nowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Национальная элита западной волыни межвоенного периода XX века: источники формирования
Volyns national elite in the interwar period of the twentieth century: sources of formation
Autorzy:: Скакальская, Ирина
Швалюк, Инна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2165201.pdf
Data publikacji:: 2013-12-15
Wydawca:: Ostrołęckie Towarzystwo Naukowe
Tematy:: elita
Polska
województwo wołyńskie
edukacja
parlament
imigranci
элита
Польша
Волынское воеводство
образование
парламент
иммигранты
elite
Polska
Volyn
education
parliament
immigrants
Opis:: Artykuł analizuje źródła powstawania i rozwoju elity ukraińskiej na Wołyniu w okresie międzywojennym XX wieku.
В статье исследованы источники формирования и становления украинской элиты Волыни межвоенного периода ХХ века.
The article examines the sources of formation of the Ukrainian elite Volhynia interwar period of the twentieth century.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego; 2013, Zeszyt, XXVII; 610-617
0860-9608
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Механизм конституционно-правовой ответсвенности исполнительной власти в ебропейских странах
Mechanism of legal constitutional responsibility of executive in european countries
Autorzy:: Chepus, Alekseĭ Viktorovich
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/564967.pdf
Data publikacji:: 2016-12-01
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: ответственность, парламент
правительство
вотум недоверия
импичмент
исполнительная власть
европейские страны
kонституция
responsibility
parliament
government
motion confidence
impeachment
executive
European countries
Constitution
Opis:: В процессе анализа источников, описывающих реализацию механизма ответственности исполнительной власти в европейских странах, исследовательский интерес автора был направлен на изучение неоднородности и разнообразия правовых норм в законодательстве многих стран Европы, где регламентирован механизм парламентской ответственности правительства, а также близости некоторых норм законодательной регламентации механизмов ответственности исполнительной власти в странах Европы и Российской Федерации. Особое внимание уделено вопросам ответственности министров, их правовому статусу, а также взаимодействию с парламентами. Также в статье исследованы формы парламентской ответственности правительства: вотум недоверия, отказ в доверии и процедура импичмента. В завершении статьи автор приходит к выводу, что в России происходит сочетание ее исторических особенностей правового регулирования института ответственности исполнительной власти перед законодательной и внедрения ряда новых, передовых идей, существующих в странах Европы.
During the analysis of sources on the implementation of mechanism responsibility of executive power in the European countries, the research interests of the author was aimed to analyze the heterogeneity and differences between the legal norms in the legislation of European countries, where the mechanism of parliamentary responsibility of the government has been subjected to regulations as well as the convergence of some legal norms relating to the responsibility mechanism of executive in the countries of Europe and the Russian Federation. Particular attention was paid to the issues of responsibility of ministers, their legal status, as well as cooperation with the parliament. Furthermore, in the article forms of parliamentary responsibility of the government were examined: motion confidence, denial of appointment and the impeachment procedure. At the end of the article the author concludes that in Russia attempts are made to connect its historical peculiarities of legal regulation of the responsibility institution of the executive to the legislature and to introduce a number of new guiding ideas existing in European countries.
Źródło:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2016, 2(2); 68-77
2450-5005
Pojawia się w:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Геополітичні стратегії парламенту Польщі у контексті набуття членства в ЄС та НАТО
Strategie geopolityczne parlamentu polskiego w kontekście przystąpienia Polski do UE i NATO
Autorzy:: Нечипоренко, Юлія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489293.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: parliament of Poland,
coalition government,
EU,
NATO
Opis:: Poland came up to the EU membership gradually, reorientation on the West in trade and economic sphere was accompanied by desire of establishing with them close political relations. After the Warsaw Pact expiration polish leaders had to decide also the question of safety concerning the incorporation in NATO, at that membership in EU and NATO was considered as the related key objectives of the foreign policy. In 1988-1993 years the democratic reform of the armed forces of Poland was characterized by the political forces unsuccessful attempts to achieve a certain visibility of macro-stablity and come to an agreement concerning control of the armed forces. Poland received an offer of cooperation with NATO within the program «Partnership for the sake of peace» in January 1994 at the summit in Brussels with other CEE countries. In 1999 year the Polish Parliament ratified the North Atlantic Treaty, demonstrating consolidated position of the political forces concerning that question. To the Council of Europe took a decision for the start of negotiations concerning the accession to the EU, Poland had to satisfy the political criteria, for execution of which, the consolidated position of the political forces concerning eurointegrational question had to exist. The application for membership in EU was made then, when the majority of places in parliament belonged to the political party, which had been created before the parliamentary elections in 1991 year from the political forces connected with the previous system. Already on July 16 of the 1997 year the „Agenda 2000”, which was presented at the meeting of European parliament, denoted that, the political institutes of Poland function stably and consistently, and the parliamentary elections in 1991 and 1993 years had been free. Poland was recommended to negotiations concerning its membership, and its accession to the European Union took place while the fourth parliament cadence was functioning, when the majority belong to leftist forces.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 78-85
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Війни Історичної Пам’яті: Суспільні Спонуки
Wars of Historical Memory: Social Objectives
Autorzy:: Tkachenko, V.
Yakuba, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070527.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: the Molotov-Ribbentrop Pact
World War II
the Holocaust
the European Parliament resolution of September 19 2019
historical policy
historical narrative
“wars of historical memory”
the concept of “good and evil”
історична політика
історичний наратив
«війни історичної пам’яті»
концепція «добра і зла»
пакт молотова-ріббенропа
друга світова війна
голокост
резолюція європарламенту від 19 вересня 2019 р.
Opis:: The article is a study of the wars of historical memory. The process of increasing use of the historical past in the public life of the present is considered. History has become a political tool through which one or another socio-political system is legitimized or delegitimized. In a number of countries, laws have been passed to punish those who write “wrong”. Real “wars of historical memory” have broken out in international relations. The ethnicization of history and the establishment of narratives about one’s own nation as exclusively a “victim of history” are gaining momentum, which requires special treatment and appropriate compensation. In particular, the initiators of the proclamation of “wars of historical memory” in different countries are not the same. Remembrance wars are often declared at the highest level, involving officials, including heads of state, who “rebuff” and “put in place the wrongdoers”, reminding the nation of the nation’s incurable wounds and the terrible crimes of its neighbors. Objectively, the question of the social motives of the “wars of historical memory” is brewing. The authors share the view that the main reason is the escalation of the confrontation between Russia and the collective West. Historical politics, which has taken the form of “wars of historical memory”, is a symptom rather than a cause of this confrontation. It has been analyzed that the politicization of historical memory often leads to negative consequences, and there is no easy way out of this situation. And it is difficult to find that decisive link, undertaking which it would be possible to pull out the whole chain of pressing problems. At the same time, it must be acknowledged that the controversy over the role of the Soviet Union in World War II has not been annihilated, but has intensified amid escalating tensions between East and West. Summarizing the evolution of “wars of historical memory” to a sharp aggravation, Marlene Laruel noted: “I interpret the wars for historical memory between Poland, the Baltic states and Ukraine, on the one hand, and Russia, on the other, as narrative «related to the exclusion of Russia from Europe or inclusion in it”.
Стаття є дослідженням війн історичної пам’яті. Розглядається процес усе зростаючого використання історичного минулого в суспільному житті сьогодення. Історія стала політичним інструментом, за допомогою якого легітимізується чи делегітимізується та чи інша соціально-політична система. У низці країн були прийняті закони про покарання тих, хто пише «неправильно». У міжнародних відносинах спалахнули справжні «війни історичної пам’яті». Набирає сили етнізація історії та утвердження наративів про власну націю як виключно «жертву історії», що вимагає до себе особливого ставлення й належної компенсації. Зокрема, ініціатори проголошення «війн історичної пам’яті» в різних країнах не одні і ті ж. Часто війни пам’яті проголошуються на найвищому рівні – в них беруть участь офіційні особи, включаючи глав держав, які «дають відкоша» і «ставлять на місце неправих», нагадують про незаживаючі рани нації й про страшні злочини сусідів. Об’єктивно назріває питання про суспільні спонуки «війн історичної пам’яті». Автори поділяють точку зору, що головна причина полягає у загостренні протистояння між Росією і колективним Заходом. Історична політика, яка набула вигляду «війн історичної пам’яті», є скоріше симптомом, а не причиною цього протистояння. Проаналізовано, що політизація історичної пам’яті досить часто призводить до негативних наслідків, і легкого виходу із цієї ситуації не проглядається. І важко знайти ту вирішальну ланку, взявшись за яку можна було б витягнути увесь ланцюг назрілих проблем. Тим часом слід визнати, що полеміка навколо ролі Радянського Союзу у Другій світовій війні не виникла знічев’я, вона загострилася на фоні посилення напруги між Сходом і Заходом. Узагальнюючи еволюцію «війн історичної пам’яті» до жорсткого загострення, Марлен Ларюель зазначав: «Я інтерпретую війни за історичну пам’ять між Польщею, прибалтійськими державами і Україною, з одного боку, і Росією – з другого, як «стратегічний наратив», пов’язаний із виключенням Росії із Європи або включенням в неї».
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 7-25
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Австралія У Пошуку Власної Багатопартійної Системи (кінець Хіх – Початок Хх Ст.)
An Australia`s Quest For Own Political Diversity: An Inside View (late the XIX-th – early the XX-th Centuries)
Autorzy:: Khyzhnyak, I.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070511.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: liberals
laborites
conservatives – the leading fractions of conterminous parliament of australia
formal and unformal institutions
cultural and civilized determining elements
Constitution of Australia
Australian Laboure Party
конституція австралії
ліберали
лейбористи
консерватори – основні фракції тогочасного парламенту австралії
формальні і неформальні інститути країни
культурно-цивілізаційні чинники
австралійська лейбористська партія
Opis:: The publication consists of the two parts. The first one has the characteristic features of the premier Constitution of Australia, which at that historical period, had to be considered as an intervening stage to obtain targeting independence and sovereignty so urgently strived for by that country. The key purpose for the country forming matter of the foregoing basic statute book was to ensure a juridical versatility of the machinery of the new state. The main plot of this principal legal document seemed to point out the presence of a certain dilemma along with its subjectly indexed initially forming constituents. Their first part was of an juridical content. The Constitution of Switzerland was chosen as an optional example and exposed it in the form of a full-scaled replica for the basic principal law of the above-mentioned country. The second part of it was lavishly marked with its clear-cut specific and historical character and called upon to faithfully reproduce a certain «safety cushion» to ensure successfully achieved harmony in operating the whole mechanism of the State government. The second part of the publication is dedicated to the historical activity of forming and developing of a certain rationally consistent formal and informal institutions as well as their impact on specific and historical determining elements to construct a new country in the Southern continent. So, as it is known, politics as a fundamental stuff of art gatherings inside all possible potentials define primarily means and resources of an entire compromise. And due to that its basic political model preferred by authoritative commanding establishment appeared to be as a perfect tool for veritable consensus. So, the mentioned pattern had been originated and settled with “a political treasure house” as well as being received by the Australian liberals as an inheritage from their British counterparts. And starting from that historical period and onwards among other rhetorical earnings of the local authoritative officers there had been occurring a firm political credo: “We’re always ready to make a compromise!”. And therefore the whole number of parties as well as the entire Australian political milieu, over the first decade of the XX-th century, inspite of all rather sharp confrontations among liberals, laborites, conservatives, social reformers, socialists and others, had also been keeping on to follow almost half of a century long historically lasted tour. And all that was performed to the key official political course responsive to the State’s national interests.
Публікація складається з двох частин. Перша, містить характеристику прем’єрної Конституції Австралії, яку на цьому історичному етапі слід розглядати лише як проміжну сходинку для одержання цією країною незалежності і суверенітету. Базовою державотворчою настановою вказаного Основного закону було забезпечення юридичної гнучкості та державної стабільності функціонування всього механізму державного апарату нової країни. В основній частині цього головного правового документа країни спостерігалась присутність дилеми її предметно окреслених вихідних складових. Першої – юридичної. Тут за зразок була обрана конституція Швейцарії, яка практично була повномасштабною реплікою базового закону цієї країни. Друга ж – позначена чітким конкретно-історичним характером і була покликана на відтворення еволюційної ролі певної «подушки безпеки» та забезпечення успішного спрацювання всього механізму управління новою державою. Друга частина публікації присвячена історичній дії створення і розвитку формальних і неформальних інститутів, а також впливу культурно-цивілізаційних чинників на побудову країни на Південному континенті. Як відомо, політика є мистецтвом можливого і насамперед компромісів. Тому, та її модель, що була обрана провладним істеблішментом, стала мистецтвом консенсусу. Це відтворилось у «політичній скарбниці», що була одержана у спадок австралійськими лібералами власне від їх британських візаві. І з цього історичного періоду саме серед риторичних напрацювань місцевих провладних мужів стало базовим політичне кредо: «До компромісів, завжди готові!». Тому весь партійно-політичний простір Австралії першої декади ХХ ст., хоча і був позначений досить жорстким протистоянням лібералів, лейбористів, консерваторів, соціал-реформістів, соціалістів, незважаючи ні на що, продовжував слідувати офіційно визнаним політико-державним інтересам.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 87-99
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Zwyczaj jako kreator normy prawnej na przykładzie regulaminu Sejmu
Custom as a Creator of Legal Norm on the Example of Standing Orders of the Sejm
Autorzy:: Kalinowska-Wójcik, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/28762516.pdf
Data publikacji:: 2024-02-29
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: zwyczaj
norma prawna
regulamin Sejmu
parlament
Custom
legal norm
Standing Orders of the Sejm
parliament
Opis:: Parliamentary custom has been present in modern parliament since its inception. The functioning of the British or German parliament shows that customs can co-create or supplement parliamentary procedure. In the Polish parliament, customs also regulate a number of proceedings. The subject of this article is the custom found in the practice of the lower house of the Polish parliament – the Sejm. Examples of customs that have been transformed into norms of the Sejm’s rules of procedure despite their long practice are indicated and discussed. However, the analysis of these examples does not give a clear answer to the question of the reasons for turning custom into law. It shows the inconsistency and discretionary nature of the changes. It is also in vain to find purposefulness and consistency in the creation of norms on the basis of custom.
Zwyczaj parlamentarny jest obecny w nowożytnym parlamencie od początków jego powstania. Funkcjonowanie parlamentu brytyjskiego czy niemieckiego pokazuje, że zwyczaje mogą współtworzyć czy też uzupełniać procedurę parlamentarną. W polskim parlamencie zwyczaje również regulują szereg postępowań. Przedmiotem artykułu jest zwyczaj występujący w praktyce działania izby niższej polskiego parlamentu – Sejmu. Wskazane i omówione zostały przykłady zwyczajów, które mimo wieloletniej praktyki ich stosowania zostały przekształcone w normy regulaminu Sejmu. Analiza tych przykładów nie daje jednak jednoznacznej odpowiedzi na pytanie o przyczyny zmiany zwyczaju w prawo. Pokazuje brak konsekwencji i uznaniowość zmian. Próżno również doszukiwać się celowości i spójności w kreowaniu norm na podstawie zwyczaju.
Źródło:: Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2024, 1(77); 41-51
2082-1212
Pojawia się w:: Przegląd Prawa Konstytucyjnego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Znaczenie modelu westminsterskiego w kształtowaniu się pozycji ustrojowej parlamentu w Papui-Nowej Gwinei
Autorzy:: Justyna, Eska-Mikołajewska,
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/895035.pdf
Data publikacji:: 2019-10-05
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: parliament
Papua New Guinea
Westminster model
parlament
Papua–Nowa Gwinea
model westminsterski
Opis:: The article presents the issues of the political position of the parliament in one of the largest states of the South Pacific subregion – Papua New Guinea. Shaping its legal and political system, the state profoundly derived from the British practice. This process was initiated in the first decade of the 20th century as a result of Australian rule, which had lasted by that time the state gained its independence in 1975. As a consequence, all the basic features of Westminster democracy were adopted, with the unitary form of government and the unicameral parliament. The analysis allowed to indicate that the character of Papuan democracy has evolved over the years, and therefore some elements of the Westminster model have become inadequate and not very effective. These changes concerned mainly superior state structures, including the parliament. It is a body increasingly controlled by the executive nowadays, that lost its original representative character. In this article, the author has adopted the following research methods: an analysis of legal sources and a critical analysis as well as a descriptive method. The text was divided into three main parts, the introduction and the conclusion.
Źródło:: Przegląd Europejski; 2019, 1; 37-56
1641-2478
Pojawia się w:: Przegląd Europejski
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Zespoły parlamentarne w Sejmie i Senacie. Postulaty de lege ferenda. Varia
Parliamentary groups in national parliament and senate. Demands de lege ferenda. Varia
Autorzy:: Mołek, Sebastian
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2052052.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: Wyższa Szkoła Humanitas
Tematy:: zespół parlamentarny
Sejm
Senat
legislacja
de lege ferenda
Regulamin Sejmu
Regulamin Senatu
parlament
Parliamentary group
National Parliament
Senate
legislation
Regulations of National Parliament
Regulations of Senate
Parliament
Opis:: Celem artykułu jest analiza obecnego stanu prawnego, który sankcjonuje zasady tworzenia i powoływania zespołów funkcjonujących w Sejmie i Senacie. W oparciu o przepisy ustawy oraz regulaminy Sejmu i Senatu sformułowane zostaną postulaty de lege ferenda mające na celu taką modyfikację działania zespołów, która zapewni im realny wpływ na przebieg procesu legislacyjnego
The purpose of the article is analysis of current legal standing, which sanctioning principles of creat and select fuctioing groups in the national Parliament and Senate. In this article, based on law and Regulation of National Parliament and Senate, demands will be phrase de lege ferenda being aimed at a modification the action of groups, which will provide the real leverege on the course of the legislative process
Źródło:: Roczniki Administracji i Prawa; 2020, 3, XX; 55-68
1644-9126
Pojawia się w:: Roczniki Administracji i Prawa
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "PARLIAMENT" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język