Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Modernization" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów

Dostawca treści

Podbaza

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 814
Tytuł:
Діяльність воєнно-інструкторських місій європейських країн і США в арміях держав, що реформували збройні сили (остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст.): проблеми та перспективи досліджень
Activities of Military Training Missions of European Countries and the United States in the Armies of States, Transforming the Armed forces (the last third of the XIXth – the first third of the XXth Centuries): Problems and Prospects of Research
Autorzy:
Фалько, С.А.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676848.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
військова модернізація
офіцери
воєнні інструктори
військові радники
воєнні місії
military modernization
officers
military instructors
military advisers
military missions
Opis:
Вивчення роботи військових професіоналів, надісланих у складі місій з передових європейських держав і США до армій країн Європи, Азії, Африки і Латинської Америки, що реформувалися, в останній третині ХIХ – першій третині ХХ ст., неодноразово було об’єктом уваги досліджень професійних істориків. Дослідження інструкторської діяльності воєнних місій у вище зазначений період дозволяє побачити загальні та окремі проблеми історії військової модернізації. Завдяки значному проміжку часу і різним регіонам світу, в яких виконували обов’язки офіцери місій, можна побачити наукові перспективи та проблеми вивчення воєнно-інструкторської діяльності, використовуючи компаративний метод. Порівняння інструкторської діяльності місій із різних країн сприяє аналізу національних військових шкіл. Цей факт, надає вирішального значення роботі воєнних інструкторів. При порівнянні більш чітко простежується регіональна специфіка професійної роботи членів воєнних місій. Порівняльна методика дозволяє завдяки безлічі історичних прикладів простежити еволюцію інструкторської діяльності офіційних воєнних місій в історичній ретроспективі. Чималий проміжок часу дозволяє побачити, що саме і чому залишилося поза межами аналізу в дослідженнях багатьох істориків, і які напрями розглядалися авторами як обов’язкові для вивчення. Дослідження виявляє найбільш вдалі роботи науковців з проблематики, що вивчається. Однією із цілей статті є визначення найважчих напрямів вивчення роботи військових професіоналів зі складу місій у чужих арміях та шляхи їх розкриття. Наукове дослідження є актуальним у зв’язку з постійним інтересом професійних істориків до теми військової модернізації та використання воєнних місій для більш швидких реформ збройних сил у складні періоди розвитку деяких країн.
The study of the work of military professionals sent as part of missions from the advanced European states and the United States to the reformed armies of the countries of Europe, Asia, Africa and Latin America in the last third of the 19th – the first third of the 20th centuries has repeatedly been the focus of research by professional historians. The study of the training activities of military missions at the time under study allows us to see general and particular problems of the history of military modernization. A significant time span and various regions of the world in which mission officers served, allow for the scientific prospects and problems of studying military training activities using a comparative method. Comparison of training activities of missions from different countries contributes to the analysis of national military schools. This factor, along with other causes, has a decisive importance for the work of military instructors. By comparison, the regional specifics of the professional work of members of military missions are more clearly visible. The comparative methodology allows us to trace specifically the evolution of training activities of official military missions in historical retrospect through a set off historical examples. The extensive time span enables us to see what and why in the studies of a number of historians remained outside the scope of analysis, and which are as a reconsidered by the authors as mandatory for study. The study reveals the most successful works of researchers on the issues understudy. One of the aims of the article is to determine the most difficult areas for study the work of military professionals from missions in foreign armies and the ways of their disclosure. The study is relevant due to the constant interest of professional historians in the topic of military modernization and the use of military missions for faster reforms of the armed forces during difficult periods of development in some countries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 41-64
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діяльність європейських воєнно-інструкторських місій в країнах Південно-Східної Европи на початку ХХ ст.
Activity of European Military-Instruction Missions in the Countries of South-Eastern Europe at the beginning of the XX century
Autorzy:
Фалько, C.A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676562.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
воєнна модернізація
реформування збройних сил
Південно-Східна Європа
воєнні місії
military modernization
reorganization of military forces
South-Eastern Europe
military missions
Opis:
Стаття досліджує одну зі складових історії модернізаційних процесів у країнах Південно-Східної Європи на початку ХХ ст. – військову модернізацію. Мета дослідження – аналіз ролі іноземної військової допомоги у створенні збройних сил Румунії, Сербії, Болгарії, Чорногорії, Албанії та Греції. Розкриваються окремі напрямки військової допомоги, наданої країнам Південно-Східної Європи у вигляді військових місій, навчання офіцерів у Європі, поставок зброї та інших аспектів. Один із маркерів військового розвитку в досліджуваний період – це військово-інструкторська діяльність розвинених держав Європи в межах військової модернізації можливих військових союзників цих країн. Робота присвячена одній зі складових процесу військової модернізації – діяльності військово-інструкторських місій провідних європейських держав у визначений період. Часовий проміжок дослідження – 1908-1918 рр. Нижньою межею дослідження є боснійська криза 1908 р., викликана анексією Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини. Конфлікт послужив причиною швидкої мілітаризації регіону. Воєнні місії з країн Європи починають активну діяльність в Греції, Чорногорії, Туреччині. Тисячі офіцерів з балканських армій проходять навчання у військових закладах Європи. Верхня межа дослідження – Перша світова війна 1914-1918 рр. В той час був досягнутий очевидний успіх в модернізації збройних сил союзників воєнними місіями з Німеччини в Туреччині та Франції в Румунії. Це був час модернізації нових національних армій у Східній Європі. Не останню роль у цьому складному процесі відігравали воєнні місії. Швидко й ефективно досягти якісної модернізації відсталих у розвитку армій, без інструкторської допомоги, було неможливо. Зіставлення результатів перетворень дозволяє точніше зрозуміти регіональну специфіку та конкретні результати цієї форми військової модернізації збройних сил у міжвоєнне двадцятиліття. Використовується метод порівняння варіантів військової модернізації армій країн Сходу, які відбуваються на початку ХХ ст., і реформування збройних сил держав Південно-Східної Європи. Цей метод конкретизує результати, наслідки, невдачі й успіхи військової модернізації. Дослідження є актуальним для вивчення сучасних процесів воєнної модернізації.
This article studies one of the components of the history of modernization processes in the countries of South-Eastern Europe in the latter half of the 19th century – the early 20th century – military modernization. The purpose of research is to analyze the role of foreign military assistance in formation of military forces of Romania, Serbia, Bulgaria, Montenegro, Albania and Greece. Separate directions of military assistance provided to the countries of South-Eastern Europe in the form of military missions, training of officers in Europe, arms export and other aspects are disclosed. One of the markers of military development during the period in question was the military instructor activity of the developed European countries in the framework of military modernization of possible military allies in these countries. The lower limit of research is the Bosnian crisis in 1908 caused by annexation of Bosnia and Herzegovina by Austria-Hungary. The conflict was the reason of rapid militarization of the region. Military missions from the countries of Europe began their activity in Greece, Montenegro, Turkey. Thousands of officers from Balkan army studied in military establishments of Europe. The top limit of the research is the First world war І 1914-1918. The obvious success was attained with modernization of the armed forces of allies by military missions from Germany in Turkey and from France in Romania in that time. The work deals with the process of military modernization, i.e. the activities of military instructor missions of the leading European countries during the interwar period. The time interval of the study ranges within 1908-1918. This was the period marked by modernization of new national armies in Eastern Europe. Military missions played an important role in this complex process. The comparison of the results of transformations provides for better understanding of the regional specifics and concrete results of this form of military modernization of armed forces during the twenty-year interwar period. The method for comparing variations of military modernization of armies of Oriental countries occurring at the turn of the 20th centuries and reorganization of military forces of the countries of South-Eastern Europe is used. This method instantiates results, consequences, failures and success of military modernization. The research is relevant for studying modern processes of military modernization.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 24-52
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Відсутність політичної волі до демократичних перетворень як чинник поглиблення деструктивних процесів
Lack of political will to democratic transformations as a factor in the deepening of destructive processes
Autorzy:
Смірнова, Валентина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489440.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
political will,
democratic transformations,
destructive processes,
neopatrimonyalism,
political modernization,
incomplete modernization,
authoritarianism
Opis:
The analysis of controversial and ambiguous political processes that have taken place in recent decades in all regions of the world without exception requires further in-depth study. This is especially true of the determining influence of the lack or insufficient utilization of power-volitional aspects in the conditions of transition from authoritarianism to democracy. Fuse deployment destructive processes of social development and statehood must be working effectively state-administrative apparatus at the system level and the political will at the level of functioning of individual and collective actors political and decision-making. In fact, the political will of the national elite as a generator of reforms in the face of modernization challenges appears as a systemic characteristic and prerequisites for the effectiveness of the state-management system as a whole. The lack of consistency in the interaction management, and state authorities, in turn, leads to the expansion and deepening of destructive processes at national or regional level, which is convincing proof of lack of political will in political and business decision-making. The political development of the post-Soviet countries in the last quarter century, that is, after the collapse of the USSR, proves that one of the examples of deliberate election by the representatives of the national political elite of the destructive vector of state development is the countries of Central Asia, where autocratic regimes of the sultanist type were formed, accompanied by the simultaneous archaization of socio-cultural and economic The life of these countries. Choice destructive vector of development of Central Asia in the form sultanizmu demonstrates the lack of political will of the ruling class of these countries at the beginning of national state when making a decision to break as the colonial and Soviet traditions patrymonializmu, cronyism and nepotism and the transition to democratic practices. The choice of archaism socio-cultural and political life of the national elites in Central Asia was primarily driven by their fear of radical systemic change as a potential threat to personal specifically for these elites, quite correctly be interpreted as a manifestation of the lack of will for democratic change. Thus, due to the absence or lack of political will of the ruling class in countries neopatrymonialnymy political systems there involutional public-policy process - from upgrading often quietly move to kontrmodernizatsiyi, preserving or incomplete socio-political transformation and publicly reject any changes as Those that are not inherent in the national traditions and mentality of the people. The indicated processes are extremely destructive for the national-state development of countries with incomplete modernization, because they provoke unpredictable consequences in the future. And these consequences can be unpredictable delays at the time, but they do gosudarstvennichesky national development in the future unsecured and non-competitive compared with countries where the political will of the ruling class helped bring modernization transformation to its logical conclusion. Accordingly, further research of the proposed problem should focus on the study of the classification characteristics of manifestations of individual and collective political will and its absence in the modern world.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 238-244
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Запровадження контрольної функції парламенту як складова політичної модернізації колишніх монархій Азії та Африки
The establishment of the control function of parliament as a component of the political modernization of the former monarchies of Asia and Africa
Autorzy:
Рудик, Андрій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489337.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
political modernization,
legislative control,
monarchy,
imaginary constitutionalism,
political responsibility
Opis:
Globalization raises questions about the prospects for the existence of the monarchical form of government. This is due to the fact that it is considered a historical anachronism, which eventually must disappear completely. Thus, in the 50's and 70's of the 20th century, there was series of coups and revolutions that led to the elimination of more than 10 monarchies. However, to date, the monarchies are more than a quarter of currently existing countries - 44. This situation is evidence of the fact that this form of government, despite its traditional character, able to adapt political present. In this context, the question naturally arises: why in some monarchies there is a political modernization, and in others it is not. This article aims to find out the experience of introducing the control function of parliament in former monarchies, which will allow understanding the reasons for their overthrow and reveal the peculiarities of the nature of the passing of a similar process in the existing monarchies. The article is based on the establishment of constitutionally fixed forms of legislative control over the executive in such former monarchies as Afghanistan, Burundi, Ethiopia, Egypt, Iraq, Iran, Laos and Libya. First of all, we should pay attention to such elements of the constitutional status of the monarch as inviolability and irresponsibility. It`s assurance depends not only on the formal consolidation of the two above-mentioned components. An important role is played by the real place of the monarch in the system of supreme bodies of state power. Paying attention to this fact reveals the level of implementation of the control function of parliament and assesses the efficacy or fictitiousness of certain forms. The author believes that the establishment of parliamentary control over the investigated monarchies has been fictitious and somewhat even decorative. This case was conditioned by the concentration of significant constituent powers in the hands of the head of state, which allowed exerting pressure on the parliament, which made it impossible or significantly reduced the probability of the implementation of one or another form of legislative control over the executive. The monarch actually or even legally was the head of the executive, but in none of these states, except Laos, he has no responsibility for the exercise of his powers. The result was the imbalance in the system of relations between the supreme bodies of state power in favor of the monarch. The establishment of the control function of the parliament actually led to the establishment of an imaginary constitutionalism in these states. The political modernization of investigated monarchies stopped solely within these limits, without receiving a continuation in the form of a full-fledged institution of political responsibility of the head of state. Therefore, the superficial and intrusive nature of political transformations, caused by the centralization of power, has become the main reason for the overthrow of the monarchy in analyzing countries. Of course, in the context of the transition of analyzing states into republic, we should take into account a number of other factors. But, first of all, the overthrow of the monarchy was due imaginary character of political modernization. The institute of monarchy remained deeply traditional and it could not function as the center of modernization processes. This is confirmed by the fact that after the military coups and revolutions in analyzing countries, the process of political modernization continued. The failure of establishment of the parliamentary control function in the former monarchies of Asia and Africa should be taken into account by some existing monarchies, such as Bahrain, Jordan, Qatar and Kuwait. In these states, there is also the gradual establishment of imaginary constitutionalism. The imbalance in the system of relations between the supreme bodies of state power, which gives rise to the above-mentioned phenomenon, has become one of the reasons for the "Arab Spring" in all, without exception, the Arab monarchies. Therefore, the thought of the Soviet scientist S. Kaminsky about the historical condemnation of this form of state government seems indisputable. But the author believes that, first of all, the fictitious nature of the establishment of the control function of parliament in the former monarchies of Asia and Africa led to the overthrow of them. Therefore, in order to prevent the repetition of military coups and revolutions in the existing monarchies, this problem needs further investigation.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 221-229
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Democratization in Ukraine: conditions and tasks
Autorzy:
Розумний, Максим
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489382.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
Democracy
civil society
national development
modernization
democratic values
democratic transit
Opis:
Speaking about democratic choice we are mainly interested in the common features in the motivation of post-colonial, post-totalitarian and post-authoritarian societies, their leaders, elites and people, which determine attractiveness of democracy in the contemporary world. The intention to be democratic today is often connected with the intention to be free, modern, safe, developed state, which is accepted in the circle of developed countries on the conditions of friendly and equal partnership. Based on the experience in building democracy in the “third wave” countries (S. Huntington) and on the other conceptual assumptions of institutionalists, we can come to the conclusion of necessity to review the traditional approaches to the problem of democratic transit. These approaches considered democratic transit, firstly, as the issue of the ideological (or value, in a wider sense) choice, and, secondly, as the issue of destruction of non-democratic social institutions with the aim to build institutions of liberal democracy in their place. Therefore, they referred to the following as to the major directions of building democracy: a) understanding by the active part of the society of the liberal paradigm of public consciousness; b) maximal denationalisation of the public sphere; c) harmonisation of the national institutions and standards with the Western samples. The Western expert community arrived at the conclusion that the so called civil society should become a driving force for democratic changes in the former USSR countries. These approaches considered democratic transit, firstly, as the issue of the ideological (or value, in a wider sense) choice, and, secondly, as the issue of destruction of non-democratic social institutions with the aim to build institutions of liberal democracy in their place. Therefore, they referred to the following as to the major directions of building democracy: a) understanding by the active part of the society of the liberal paradigm of public consciousness; b) maximal denationalisation of the public sphere; c) harmonisation of the national institutions and standards with the Western samples. However, the modern views enable not to define democracy as just an ideological choice or an institutional model, but as social innovation. This definition opens to us a somewhat different outlook of the study on the problems of building democracy and the problems of practical democratic reforms. As we speak about innovation, the most important aspects of its study and design in a specific social organism are as follows: a) motivation; b) preconditions; and c) algorithm of its launch. The issue of a subject of democratic transformations has not lost its topicality, either, though in case of innovation, it would rather mean an initiative core, as well as perceptiveness to novelties and interest towards them by various social groups and political actors. Returning to the issue of motivation, we should detail the interrelation between democratisation and modernisation. The matter is that intention to modernisation, which is quite understandable to world-system periphery countries, is often understood as readiness for democracy. As a matter of fact, motivation with regard to these two strategies for national development only coincides partially. Modernisation is the shortest way to development and, in certain sense, safety. But often modernisation does not account for motivation of freedom and in certain cases, is conducted much more efficiently and quickly when freedom is restricted. To Ukraine, motivation of freedom is traditionally one of the leading public values. As for two other aspects of a democratic choice, safety and development motivations, these characteristics of a democratic order were learned and assessed by the Ukrainian society much later. The democratic social innovation in Ukraine is accompanied by processes of national development and the struggle to redistribute the social product. The main trends of Ukraine democracy building include the targeting on state, nation and civil society development. We can distinguish several key collisions in understanding democracy, which imposed a serious obstacle to building an efficient democracy in Ukraine. The major problem of Ukrainians’ democratic self-determination is related to the correlation between freedom and law. Other issues are the correlation between rights and obligations and the correlation between the will of the majority and the right of the minority. Having defined the democratic development objective in Ukraine as a transition from imitation to essence, we have highlighted the key markers of this transformation. These include negotiation of such widespread phenomena as the sword-law, citizens’ passivity, corruption, uncertainty about powers and areas of responsibility of state bodies, political appropriateness, failure to comply with procedures, informational closeness and politicians’ lies, as well as other features of immature public organization, which continue existing under the lee of democratic institutions.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 258-266
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Президентська Росія перед викликами модернізації: соціально-політичний аспект
Prezydencka Rosja wobec wyzwań modernizacji: aspekt społeczno-polityczny
Autorzy:
Піляєв, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489261.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
socio-political modernization,
post-Communist Russia,
political transit,
“guided democracy”,
authoritarianism
Opis:
The article investigates the historical background of Russia’s socio-political transformation in the age of presidential republic, the Russian society’s present state and modernization prospects. Since the Horde Russia would be effected by the oriental despotism. The Russian modernization historically took place under the Western civilization’s influence but its instruments were mostly despotic and essentially anti-European. The Russian historical drama is that the social base of its modernization had been exterminated during the Bolshevik Revolution and Stalin’s dictatorship, and by now, in the train of the ongoing post-communist transformations, is still in germ. In contrast to the American Great Power doctrine where democracy serves as an important tool, Putin’s Russia has chosen the absolute priority of state and corporate interests over rights, freedoms and interests of its citizens. The author concludes that the fundamental problems and challenges, which had confronted the Russian modernization a quarter century ago, have remained unresolved. The most important of them are the key political actors’ unwillingness to act within the democratic rules, the values foundation friability, the lack of democratic consciousness and political culture. Since the annexation of Crimea and the start of the hybrid war in Donbas Russia’s socio-political transformation has found clear imperial meanings and would rely henceforth on the Eurasian space’ resource self-sufficiency with the strictly authoritarian state ideology and elements of the mobilization economy.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 14-23
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Социально-психологические основы изучения правопорядка как системного общественного феномена
Socio-psychological fundamentals of law and order studying as public phenomenon system
Społeczno-psychologiczne podstawy systemu egzekwowania prawa jako elementu systemu publicznego
Autorzy:
Лановенко, Игорь
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/942957.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:
социальная психология
общество
правопорядок социальная психика
личность
деструкция
модернизация
social psychology
society
law and order
social mentality
personality
destruction
modernization
psychologia społeczna
społeczeństwo
psychologia prawa i porządku mentalności społecznej
osobowości
zniszczenie
modernizacja
Opis:
АннотацияПравопорядок, будучи системным явлением организации общественной жизни, пре-дставлен как особая социально-психологическая реальность, предусматривающая не только возможность, но и необходимость его научного анализа. Понятие правопорядка созвучно с понятиями государства, власти, однако имеет не только институциональные, а и мно- гомерные психологические аспекты в своем содержании. Динамика правопорядка тесно коррелирует с тенденциями социального развития, изменениями состояния социальной психики, культурными условиями, гуманизацией или дегуманизацией правовой политики на определенном историческом этапе.В представленной статье очерчено авторское видение социально-психологического содержания отдельных граней правопорядка. В частности уделяется внимание роли зако-нодателя, несущего «повинность» за его нормативную регуляцию. С позиций защиты обще-ственной безопасности делается вывод, что непродуманное, гносеологически неоправданное нормотворчество нередко также если не более разрушительно, нежели то Зло, которое породило «властный указ». В рамках социально-психологического дискурса и основываясь на гуманистической парадигме, безопасность человека базируется на устойчивом правовом фундаменте, спосо-бном обеспечить реальное создание и соблюдение условий для самоактуализации. Защита личности как общественной ценности, обеспечение ее права на развитие и счастье, по нашему мнению, является важнейшим условием формирования не формального, а истинного правопорядка.
Praworządność, jako zjawisko systemowej organizacji życia społecznego, jest przedstawiona jako specyficzny element rzeczywistości społeczno-psychologicznej, która nie tylko stwarza możliwość, ale także wymusza konieczność analizy naukowej. Pojęcie praworządności jest zgodne z koncepcją państwa, rządu, obejmuje jednak nie tylko instytucjonalne, ale wielowymiarowe i psychologiczne aspekty. Dynamika praworządności jest ściśle skorelowana z trendami rozwoju społecznego, zmianami stanu psychiki społecznej, uwarunkowaniami kulturowymi, humanizacją i dehumanizacją polityki prawnej w pewnym historycznym etapie. W artykule autor przedstawił wizję społeczno-psychologicznej zawartości poszczególnych aspektów praworządności. W szczególności zwrócił uwagę na rolę ustawodawcy uzyskującego mandat dla regulacji normatywnych. W zakresie środków ochrony bezpieczeństwa publicznego stwierdzono, że nieprzemyślane, epistemologicznie nieuzasadnione reguły okazują się często bardziej szkodliwe niż narzucane odgórnie dekrety. W ramach dyskursu społeczno-psychologicznego i bazując na paradygmacie humanistycznym, bezpieczeństwo ludzkie opiera się na stabilnej podstawie prawnej zdolnej do zapewnienia warunków samorealizacji. Ochrona jednostki jako wartości społecznej, zapewnienie jej prawa do rozwoju i szczęścia jest najważniejszym warunkiem dla kształtowania, nie tyle formalnego, co rzeczywistego prawa i porządku.
The law and order, as a phenomenon system of organization public life, presented as a special socio-psychological reality, which contemplate not only ability, but also needs of its scientific analysis. The concept of law and order similar with concept of state, government, however, has not only institutional and multi-dimensional psychological aspects of its content. Dynamics of law and order is tightly correlates with trends of social development, changing of mental status, cultural terms, humanization or dehumanization of legal policy at definitely historical stage.In the presented article, the author’s vision of socio-psychological content of the individual boundaries of law and order is defined. In particular the attention to the role of the legislator getting the “obligation” for its normative regulation is paid. With protection of position of public safety there is an output that unreasoned, epistemologically unjustified rule-making is often as, if not more than damaging than the evil, which generated “power decree”.In the frame of the socio-psychological discourse and basing on the humanistic paradigm, safety of human is based on the sustainable legal fundament which can make real creation and conditions compliance for self-actualization. Protection of the individual as a social value, ensuring its right for development and happiness, in our opinion is the most important condition for the formation not formal but the true law and order.
Źródło:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2017, 51; 398-406
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:
Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Модернизация России: Европейский вектор
Modernization of Russia: European Vector
Modernizacja Rosji: Europejski wektor
Autorzy:
Комаровский, Владимир
Kрeмeр, Пeтeр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/691494.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Rosja
modernizacja
globalizacja
UE
Russia
modernization
globalization
Opis:
Globalizacja, zdaniem autorów artykułu, zbliża nie tylko gospodarki różnych państw, ale stwarza określone przesłanki na rzecz stworzenia systemu globalnej etyki, czego dowodem jest kształtowanie się konsensusu w odniesieniu do szeregu kwestii związanych z wartościami humanitarnymi, które reprezentują syntezę Zachodu i Wschodu. Rosja jest niewątpliwie państwem europejskim, której jednak znaczna część położona jest w Azji, co jest formalną przeszkodą na drodze do członkostwa w Unii Europejskiej. W związku z tym obydwie strony muszą wypracować jakąś formę „uprzywilejowanego partnerstwa”, które zagwarantuje „paneuropejską jedność”. Mimo tego, że nastroje społeczne w Rosji i na Zachodzie nie sprzyjają zbliżeniu, konfrontacja pomiędzy Rosją i Europą zakończy się prędzej czy później. Dla dwustronnej współpracy nie ma bowiem alternatywy.
The article notes that globalization brings not only the economies of different countries, but also creates certain prerequisites for the formation of global ethics is already indicated by a consensus on a number of key humanitarian values, values which represent a synthesis of East and West. Russia is certainly a European country, which, however, has a considerable territory in Asia, which is a formal obstacle to its eventual entry into the EU. In this regard, it’s necessary to find a form of “privileged partnership” with it, which would provide “a pan-European unity”. Despite the fact that now in Russian society and in the West, dominated by very different sentiments, the confrontation between Russia and Europe end sooner or later. For both sides, cooperation is no alternative.
Źródło:
Eastern Review; 2016, 5; 17-24
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:
Eastern Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблеми соціально-економічної модернізації Казахстану
Problems of Social and Economic Modernization of Kazakhstan
Autorzy:
Деменко, О.Ф.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676693.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Республіка Казахстан
Центральна Азія
соціально-економічна модернізація
прямі іноземні інвестиції
зовнішня торгівля
енергетичний сектор
Republic of Kazakhstan
Central Asia
socio-economic modernization
foreign direct investment
foreign trade
energy sector
Opis:
У статті проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан після здобуття незалежності у 1991 р. Зазначається, що історично економіка Казахстану протягом багатьох десятиліть формувалася як сировинна база єдиного народногосподарського комплексу СРСР. В умовах незалежності сировинні галузі, у першу чергу паливно-енергетичний та гірничо-металургійний комплекси, стали основою соціально-економічного розвитку Казахстану, завдяки яким країна здійснила економічний прорив та глибоко інтегрувалася у світову економіку. Казахстан є лідером серед пострадянських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій, які сприяли нарощуванню видобутку природних ресурсів, будівництву нових промислових підприємств та об’єктів інфраструктури. Найважливішими торгівельними та інвестиційними партнерами Казахстану є Європейський Союз, Російська Федерація, Китай та США. До того ж, незважаючи на географічну близькість, спільні соціальні й етнокультурні риси, тільки 4,9% зовнішньої торгівлі Казахстану припадає на сусідні по регіону країни Центральної Азії. Залежність Казахстану від продажу сировинних ресурсів, низька інвестиційна привабливість обробних галузей промисловості залишають економіку країни вразливою до змін кон’юнктури на сировинних ринках, періодично призводять до загострення соціально-економічної ситуації. У структурі казахстанського експорту близько 70% складає продукція видобувної промисловості. Проблемою для розвитку енергетичного сектору є обмеженість маршрутів постачання енергоносіїв на світові ринки. Вкрай актуальним є питання щодо зміни моделі економічного зростання шляхом розвитку високотехнологічних секторів промисловості, підтримки малого та середнього бізнесу. Потребує підвищення ефективності й система державного управління, яка є занадто забюрократизованою та громіздкою. Також назріла реформа соціальної політики, яка має бути спрямована на збільшення соціальної підтримки громадян. Необхідна зміна стратегії розвитку регіонів, у першу чергу щодо забезпечення робочих місць та зниження регіональних диспропорцій.
The article analyzes the features of the socio-economic development of the Republic of Kazakhstan after gaining independence in 1991. It is noted that historically the economy of Kazakhstan for many decades was formed as a raw material base for the unified national economic complex of the USSR. Under the conditions of independence, the raw materials industries, primarily the fuel and energy and mining and metallurgical complexes became the basis for the socio-economic development of Kazakhstan, thanks to which the country made an economic breakthrough and deeply integrated into the world economy. Kazakhstan is the leader among the post-Soviet countries in terms of the volume of attracted foreign direct investment, which contributed to the increase in the extraction of natural resources, the construction of new industrial enterprises and infrastructure facilities. The most important trade and investment partners of Kazakhstan are the European Union, the Russian Federation, China and the United States. At the same time, despite the geographical proximity, common social and ethnocultural features, only 4.9% of Kazakhstan’s foreign trade falls on the neighboring countries of Central Asia. The dependence of Kazakhstan on the sale of raw materials, the low investment attractiveness of the manufacturing industries make the country’s economy vulnerable to changes in the situation in the commodity markets, periodically lead to an aggravation of the socio-economic situation. In the structure of Kazakhstani exports, about 70% are products of the extractive industry. A problem in the development of the energy sector is the limited supply routes for energy carriers to world markets. The issue of changing the model of economic growth through the development of high-tech sectors of industry and support for small and medium-sized businesses is extremely relevant. The system of public administration, which is too bureaucratic and cumbersome, also needs to improve efficiency. Also, a reform of social policy is ripe, which should be aimed at increasing social support for citizens. It is necessary to change the strategy for the development of regions, primarily with regard to the creation of jobs and the reduction of regional imbalances.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 213-232
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Моделирование личностно-ориентированного обучения иностранному языку
Modelowanie spersonalizowanego nauczania języka obcego
Development of Learner-centered Model of Foreign Language Learning
Autorzy:
Гец, Марина Геннадьевна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/956397.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
modernization of education
innovative activity
educational paradigm
learnercentered teaching
techniques and technologies
modernizacja edukacji
działalność innowacyjna
paradygmat edukacyjny
nauczanie spersonalizowane
technologie pedagogiczne
Opis:
W artykule przedstawiony został spersonalizowany model nauczania języków obcych. Przesłanką projektowania podanego modelu jest gotowość wykładowców oraz nauczycieli do innowacyjnej działalności. Na przykładzie wykładu zilustrowane są przemiany w funkcjach wszystkich uczestników procesu edukacyjnego. Szczególna uwaga zwrócona jest na kompleksowe wykorzystanie spersonalizowanych technologii edukacyjnych.
Incremental modernization of higher education aiming at quality enhancement brings about transformations of the aim and concept, management and structure, content, technologies and techniques, teaching aids and resources, diagnostic, evaluation and assessment tools. Innovations are perceived as qualitative changes turning ideas into novelties in the educational process and its management. Innovative techniques of learner-centered foreign language teaching can sort out differences between a constantly growing level of imposed demands and requirements to the level of language acquisition and lagging level of personal sociopsychological readiness for them of the subjects of educational process.
Źródło:
Linguodidactica; 2016, 20; 63-70
1731-6332
Pojawia się w:
Linguodidactica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Державна політика України: між цивілізаційними і національними викликами
Polityka państwowa Ukrainy: pomiędzy cywilizacyjnymi i narodowymi wezwaniami
Autorzy:
Газізов, Михайло
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489456.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
state policy
Ukraine
modernization
political class
national safety
e-governance
Opis:
The key aspects of the state policy of Ukraine are considered in the context of the development of the civilizational challenges of the present day and the requirements of ensuring national safety. Separate attention applies on determination of role of national political class in realization of public policy in area of modernisation transformations. After all, the readiness of the national political class to implement the reform program of the systemic transformation of the state and society is one of the determining factors of the success of the state policy. The author argues that the emergence of a consolidated political class, which clearly recognizes national priorities and is able to defend and defend national interests, is an urgent need for the present and future for Ukraine. In the context of the coverage of the studied issues, the peculiarities of the institutional design of the Ukrainian state and its influence on state policy were determined. It is stressed that despite the tangible democratic progress of recent decades, the threat of an increase in autocratic and authoritarian tendencies in state policy, on the one hand, and the weakening of those already shaky germs of forms of direct democracy (for example, participation democracy, self-governing forms of organization citizens), without the development of which it makes no sense to speak about the modernization potential of the state policy of modern Ukraine. For example, the real political state of the basic state and social institutions, the domination of informal rules of the game on the political field, allows us to characterize the state of the political system of Ukraine today and its separate political institutions as hybrid. One of the examples of successful implementation of the state policy of modernization of the Ukrainian state can be considered a gradual transition to the e-governance system. E-Governance refers to innovative state policy and government technologies that are designed to ensure the effective implementation of the three functions of public policy - information, communication and participation. Therefore, the active introduction of e-governance is not just time requirements; it is the approximation of state policy to modern standards of democratic, modernized state-political control. However, it should be noted that the proliferation of e-governance entails tangible threats to the national state and national security. Let’s say the threat of violation of sovereignty. In a geopolitical situation in which Ukraine emerged after 2014, such a threat is not only virtual, but quite tangible, which puts forward special requirements to the system of state policy both at the personalized and institutionalized levels of functioning. Under such conditions, one of the main tasks of state policy is to create a reliable system of cybernetic protection of state sovereignty and national security of the country, which would maximally protect the Ukrainian state and Ukrainian citizens on the institutional and personal levels, respectively. On the other hand, an e-governance system that would be able to organically integrate into the system of global e-communication should be developed, pushing the Ukrainian state into a group of countries - pioneers of the total internetisation of the state and society. Further research on this issue should be concentrated, among other things, as the author believes, in the development of models for reviewing the principles of state policy in Ukraine in the context of the deployment of the integration of the national state into a globalized world political process.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 103-107
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Головна аспекти педагогічної інтеграції
Autorzy:
Вознюк, Олександр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158853.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
educational paradigm revolution
post-industrial society
modernization of education
creativity
self-development
Opis:
The article deals with the paradigm revolution that started in the postindustrial society and now is forming its basic elements and formulating the tasks of the educational development, since within its range the sphere of education will transform into the main form of man’s and society’s vital activity, and completely reorient the educational aims at providing the conditions of personality self-developing, at harmonizing the society’s relationships and creating the conditions for humanity survival. The main aspects of the pedagogical integration as a certain way to building the integral pedagogical paradigm are analyzed.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 83-89
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формування культури громадянськості українства в умовах розвитку «молодої демократії»
Autorzy:
Бульбенюк, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489263.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
civil society,
the culture of citizenship, democratization,
modernization,
Ukraine
Opis:
Kształtowanie się kultury obywatelskości społeczeństwa ukraińśkiego w warunkach rozwoju „młodej demokracji”
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 201-207
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Витоки становлення теорії модернізації як процесу соціальних змін
Źródła stanowienia się teorii modernizacji jako procesu zmian socjalnych
Autorzy:
Бортніков, Валерій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489414.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
modernization
theory of modernization
social process
progress
evolution
globalization
Opis:
The origins of the scientific reflection of modernization as a social phenomenon date back to the 19th century, the time of the formation of evolutionary theory, which was reflected in the works of O. Cont, E. Durkheim, G. Spencer, K. Marx, etc. On the right remark of modern foreign scientists, the modernization theory – is «the phase that has in sociology and theory of the evolution been completed». Modernization, which at one time was interpreted as the emergence of a «new civilization model», forms the vector of transition from survival values to the values of selfrealization, to the further human development, which underlies a powerful emancipation potential. Modernization in the broadest sense is considered as a process of modernizing and improvement of all spheres of social relations; in the narrow one – as a complex set of transformations, which the social system experiences on the way of the evolution from the traditional agrarian society to the urbanized industrial one. The variety of historical experience in the modernization of societies that were (are) at various stages of civilization development, or have significant differences in culture and traditions, question the possibility of a global generalization, the definition of a stable set of institutions, structures, rules or procedures within a unified theory, the deduction of the common patterns that would serve as a benchmark for all countries and peoples. . The proof of this – are the unsuccessful attempts to develop a universal theory of modernization, based on the conceptual foundations of evolutionism by scientists in the second half of the 20th century. The development of the modernization theory started after the Second World War and disseminated in the 1950s–1960s. It should be emphasized that there was no single theory of modernization, even in the 1950s–1960s. As the researchers point out, it was rather a powerful intellectual movement. In its evolution, the modernization theory has conditionally passed three stages: 50–60, 60–70s and 80–90s of the 20th century. The liberalization of political practice and the modernization theory led to a reassessment of the idea of universal progress in historical evolution; to rethink the model of the development of civilizations, the concepts of «modernity» and «traditionalism». All this together contributed to expanding the boundaries of research and taking into account the influence of not only the center on the periphery, but also the periphery on the center. The main thing that one managed to overcome was stereotypical ideas about the civilization mission of the West in relation to other parts of the world, as well as to realize that the future of mankind is the harmonious combination and coexistence of different cultures that are being developed in accordance with its inherent trajectories of social development, rather than in a predetermined direction. Modern science is increasingly focused on the study of unique, critical, bifurcation and other nonlinear processes, where exclusive, to some extent, random events begin to play a special role that becomes relevant to macroevolution, changing the course of human evolution. The suddenness of the social changes taking place in a globalized world does not allow us to confidently determine the perspective models of countries and nations future development. Globalization, like any large-scale process, changes the usual way of life, and, along with many benefits, has painful consequences for some social groups. Globalization, according to modern scientists, «can’t be regarded as an ordinary linear scheme, at least because it in its existence holds both development and destruction at the same time». In addition, there are new challenges that require fundamentally new approaches to their solution.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 179-186
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
State and Features of Socio-economic Modernization of the Republic of Belarus
Стан та особливості соціально-економічної модернізації Республіки Білорусь
Autorzy:
Богданович, I.I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676674.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Республіка Білорусь
соціально-економічна модернізація
державні програми
промислова політика
ризики для економіки
зовнішньоекономічна діяльність
інвестиційне співробітництво
Republic Belarus
socio-economic modernization
state programs
industrial policy
risks to the economy
foreign economic activity
investment cooperation
Opis:
Сьогодні питання та проблеми соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь, його модернізації, застосування інструментів реалізації теоретико-методологічних та практичних аспектів розвитку національної економіки, макроекономічного регулювання в країні в контексті виконання завдань соціально-економічного характеру, інституційних механізмів забезпечення стійкого економічного росту Білорусі залишаються вкрай актуальними та містять чималий потенціал подальших наукових досліджень. За 30 років своєї незалежності Республіка Білорусь пройшла спад 90-х рр. ХХ ст., викликаний розривом соціально-економічних зв’язків із іншими складовими колись єдиної держави, а також низка криз, які мали політичне підґрунтя зовнішньої та внутрішньої природи. Виходячи із цього, перед органами законодавчої та виконавчої влади загострилась необхідність модернізації країни. На порядок денний вийшли питання вдосконалення макроекономічного стану в Республіці Білорусь в контексті виконання завдань соціально-економічного розвитку. Продовжують вимагати змін та розвитку інституційні механізми для забезпечення стійкого економічного зростання країни. Одним з головних елементів щодо вирішення комплексу поставлених завдань в Республіці Білорусь визнано програмно-цільовий підхід щодо соціально-економічної модернізації. Зважаючи на вагомість і визначальну роль виробничої сфери у формуванні ВВП країни та роль збалансованості економіки, доводиться необхідність державної підтримки виробництв і об’єктів інфраструктури, які можуть служити основою для швидкого відновлення економіки. На основі проведеного дослідження привернута увага до потенційних ризиків для національної економіки та напрямів їх нейтралізації, розглянуті окремі аспекти зовнішнього партнерства країни, а також демографічного розвитку держави в контексті його впливу на розвиток Білорусії в майбутньому. Відзначені позитивні та негативні сторони розвитку сучасної білоруської держави.
Today the issues and problems of socio-economic development of the Republic of Belarus, its modernization, the use of tools for implementing theoretical, methodological and practical aspects of the national economy development, macroeconomic regulation in the country in the context of performing tasks of a socio-economic nature, institutional mechanisms for ensuring sustainable economic growth of Belarus remain extremely relevant and contain considerable potential for further scientific research. Over the 30 years of its independence, the Republic of Belarus has experienced a decline in the 90s of the twentieth century, caused by the severance of socio-economic ties with other components of the unified state before, as well as a number of crises that had a political basis of external and internal nature. Based on this, the need for modernization of the country became more acute for the legislative and executive authorities. The agenda includes improving the macroeconomic situation in the Republic of Belarus in the context of fulfilling the tasks of socio-economic development. Institutional mechanisms to ensure sustainable economic growth continue to require change and development. A program-based approach to socio-economic modernization is recognized as one of the main elements for solving the set of tasks in the Republic of Belarus. Given the importance and determining role of the manufacturing sector in the formation of the country’s GDP and the role of economic balance, the need for state support for production and infrastructure facilities that can serve as the basis for rapid economic recovery is proved. Based on the conducted research, there is drawn attention to potential risks for the national economy and directions for their neutralization, certain aspects of the country’s external partnership, are considered, as well as demographic development of the state in the context of its impact on the development of Belarus in the future. There are noted positive and negative aspects of the development of the modern Belarusian State.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 124-142
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 814

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies