Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Lebanese Republic" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі
Lebanon and Syria – the “Siamese twins” of the Levant: a Current Situation
Autorzy:
Зелінський, А.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22679034.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Левант
Велика Сирія
Сирійська Арабська Республіка
Кедрова революція
Хезболла
Башар аль-Асад
Ліванська Республіка
the Levant
Great Syria
Syrian Arabian Republic
Lebanese Republic
Hezbollah
Bashar al-Assad
Cedar revolution
Opis:
Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.
The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 98-113
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ліванська республіка: між політичним конфесіоналізмом і політичним прагматизмом
Lebanese Republic: between Political Confessionalism and Political Pragmatism
Autorzy:
Зелінський, А.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676605.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Ліванська республіка
консоціативна демократія
політичний конфесіоналізм
Національний пакт
Хартія національної згоди
Кедрова революція
Lebanese Republic
consociational democracy
political confessionalism
National Pact
National accord charter
Cedar Revolution
Opis:
Одним з найцікавіших явищ, пов’язаних з функціонуванням ліванських владних структур виступає діючий у країні принцип консоціативної (Консоціональної) демократії, вираженої у формі політичного конфесіоналізму. Разом з цим, протягом майже 80-річної історії Ліванської республіки принципи функціонування її політичної системи зазнавали й надалі продовжують зазнавати істотних змін. Розуміння сутності й визначення стадіальності зазначеної еволюції дозволить скласти уяви про перспективи подальшого політичного розвитку цієї важливої у масштабах близькосхідного регіону країни. Автор статті поділяє думку дослідників, які вважають, що Ліван поступово перетворюється з консоціативної на мажоритарну демократію. Вже на момент утворення Ліванської республіки поряд з превалюванням конфесіоналістичних засад мало місце декларативне визнання тимчасового характеру цього явища. Поправки, зроблені до ліванської конституції у 1990 р. містять положення, що створюють реальні можливості для здійснення курсу на деконфесіоналізацію. У 2005 р. на хвилі Кедрової революції сформувалася кардинально нова політична система Лівану. Вона, хоча й зберігає базовий конфесіональний аспект, проте полягає у протистоянні двох поліконфесійних політичних блоків. У нинішньому (2021) році, на хвилі масового невдоволення існуючим політичним ладом у лівані сформувався дуже нечисленний, проте реальний антиконфесіоналістичний опозиційний політичний блок, котрий планує взяти участь у парламентських виборах 2022 р. Паралельно у вищих політичних колах країни нерідко практикується використання антиконфесіоналістської риторики, що свідчить на користь зростання її популярності. Нарешті, вплив зовнішніх чинників нерідко призводить до подолання міжконфесійних бар’єрів місцевими політичними елітами. Нині ліванське суспільство опинилося на півдорозі між традиційним політичним конфесіоналізмом і позаконфесійним політичним прагматизмом. Цей політичний modus vivendi можна окреслити як прагматичний конфесіоналізм.
One of the most interesting phenomena, that were associated with the functioning of the Lebanese power structures, is the principle of consociative (consociational) democracy in the country. It is expressed in the form of political confessionalism. At the same time, the principles of the functioning of political system of Lebanon have experienced and continue to experience significant changes during the almost 80 years of the history of Lebanese Republic. The understanding of the nature and the definition of the stages of this evolution will allow us to get the understanding of the prospects for further political development of this country, which is important for a Middle East region. The author of the articles hares the opinion of the researchers who believe that Lebanon is gradually transforming from a consociational to a majority democracy. Already at the time of the formation of the Lebanese Republic on the basis of a confessional principle, a declarative recognition of the temporary nature of the using of this principle was announced. In 1990, the amendments made to the Lebanese constitution contained provisions that are creating real opportunities for the implementation of the course of the deconfessionalization. In 2005, a radically new political system of Lebanon was formed on the wave of the Cedar Revolution. Although in the basis, it retains a confessional aspect, however, at the same time it represents a confrontation between wopoly-confessional political blocs. This (2021) year, a very small, but real, anti-confessional opposition political bloc has formed on the wave of mass dissatisfaction with the existing political system in Lebanon. This block plans to take part in the parliamentary elections in 2022. At the same time, the use of a anti-confessional rhetoric is often practiced in the highest political circles of the country. This phenomenon testifies to the growth of the popularity of a above-stated rhetoric. Finally, the influence of the external factors often promotes the overcoming the interfaith barriers by local political elites. Today, a Lebanese society finds itself half way between a traditional political confessionalism and a non-confessional political pragmatism. This political modus vivendi can be defined as a pragmatic confessionalism.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 151-171
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Політичні династії Лівану: «тонке налаштування»
The Lebanese Political Dynasties: “the fine-tuning”
Autorzy:
Зелінський, А.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676743.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Ліванська республіка
кланова структура
політичні династії
заїми (зуама)
нова еліта
«мафіозна демократія»
Lebanese Republic
a clan structure
the political dynasties
zaims (zuama)
a new elite
“a mafia democracy”
Opis:
Невелика за розміром Ліванська республіка вирізняється конфесійною сегментованістю, клановою орієнтованістю й переважною спадковістю місцевої політичної еліти. Олігархічний характер політичного режиму країни кедрів обумовлено традиційною клановою структурою ліванського суспільства. Протягом століть провідну роль у Лівані відігравали територіально-конфесійні клани на чолі з шейхами–заїмами (зуама). Ця система перекочувала у сучасний ліванський політикум. До того ж, вона знаходить підтримку як серед старої, так і серед нової еліти. Тому, чітке уявлення про причетність керівників владних структур Ліванської республіки до тієї чи іншої політичної династії є необхідним для розуміння сучасного стану речей у країні, а також для прогнозування характеру її подальшого політичного розвитку. Найважливішим критерієм послідовності висвітлення діяльності політичних династій країни кедрів виступає ступінь впливу того чи іншого з нинішніх «Заїмів» на нинішні ліванські реалії. З огляду на це, мова піде про родинно-клановий контекст перших трьох осіб держави: Прем’єр-міністра, президента (спікера) національної асамблеї і президента Ліванської республіки, а також про низку неохоплених вище лідерів впливових чи бодай знакових політичних сил, представлених у парламенті, обраному у 2018 році (за винятком Х. Насралли і С. Джааджі). Зокрема, стаття містить аналіз можливостей створення політичних династій діючим прем’єр-міністром Н. Мікаті та спікером парламенту Н. Беррі, перспектив для подальшого існування нещодавно заснованих політичних династій Аунів і аль-Харірі, а також причин політичного виживання родин спадкових ліванських заїмів Джумблатів і Франж’є. Головний висновок публікації полягає у констатації перспективи тотального збереження принципу сімейності у ліванській політиці бодай на найближчі десятиліття.
A small in size, Lebanese Republic is known for it’s a confessional segmentation, a clan orientation and a predominant heredity of the local political elite. A oligarchic nature of a political regime of the country of cedars is due to a traditional clan structure of a lebanese society. For centuries, a leading role in Lebanon was played by the territorial-confessional clans, that wereheaded by the sheikhs–zaims (zuama). This system has migrated to a modern lebanese politics. At the same time, it has the support among both a old one and a new one elite. Therefore, a clear understanding of the involvement of the leaders of the power structures of the Lebanese Republic in a certain political dynasty is necessary for understanding a current state of affairs in the country, as well as to predict the nature of its further political development. So, the primary criterion, which was determines the sequence of the coverage of the activity of the political dynasties of the country of cedars is the degree of the influence on a today’s Lebanese realities of one or another of the current “zaims”. Based on this principle, we will talk about a a family-clan context of the first three persons of the state: the Prime Minister, the President (Speaker) of the National Assembly and the President of Lebanese Republic, as well as a few of the other leaders of the influential or at least the appreciable political forces, that are represented in parliament, which was elected in 2018 (except of H. Nasrallah and S. Geagea). In particular, the article contains an analysis of the possibilities of the creating the political dynasties by the current Prime Minister N. Mikati and Speaker of Parliament N. Berri, the prospects for a further existence of the newly founded political dynasties of the families of Aoun and al-Hariri, as well as the reasons for a political survival of the hereditary Lebanese zaim families Jumblatt and Frangieh. The main conclusion of this publication is the statement about a prospect of a total preservation of the principle of the nepotism in a lebanese politics for at least the coming decades.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 122-157
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies